У Збройних силах України розпочався комплексний аудит військових частин, який має показати реальний рівень боєготовності підрозділів, стан їхнього забезпечення, укомплектованість особовим складом та ефективність управління. Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий заявив, що перевірки не матимуть формального характеру, а винятків для окремих командирів або частин не буде.
За словами головнокомандувача, головною метою аудиту є не механічний пошук винних, а отримання об’єктивної картини стану війська. Перевірка має допомогти встановити, які підрозділи справді здатні ефективно виконувати бойові завдання, де існують системні проблеми та які рішення необхідно ухвалити для посилення армії.
Під час аудиту планують оцінювати рівень матеріального й технічного забезпечення, кількість і якість підготовки особового складу, реальну укомплектованість частин, організацію бойової підготовки, роботу штабів, ефективність командування та здатність підрозділів швидко реагувати на зміни ситуації на фронті.
Драпатий наголосив, що жодних «недоторканних» під час перевірок не буде. Якщо аудит виявить службову недбалість, зловживання, свідоме приховування проблем або рішення, що призвели до втрат і зниження боєздатності, відповідальні особи мають понести передбачену законом відповідальність.
Водночас новий головнокомандувач підкреслює, що аудит не повинен перетворитися на кампанію покарань заради показових кадрових рішень. Його завданням має бути визначення реальних причин проблем: нестачі людей, неправильного розподілу ресурсів, слабкої підготовки, неефективного командування чи надмірної бюрократії.
Старт перевірки відбувається через кілька днів після призначення Михайла Драпатого головнокомандувачем Збройних сил України. 22 липня 2026 року його офіційно представили на чолі українського війська. Раніше він командував Сухопутними військами та Об’єднаними силами, а також керував угрупованнями на найбільш складних напрямках фронту.
Після призначення Драпатий назвав серед своїх основних пріоритетів посилення протиповітряної оборони, розвиток безпілотних систем, покращення підготовки військовослужбовців і скорочення зайвої бюрократії. Він також заявляв про необхідність створити в армії правила, за яких правильні рішення не залежатимуть виключно від особистої сміливості окремого командира або підтримки конкретного керівництва.
Аудит військових частин може стати першим великим випробуванням для нового командування. Українська армія веде затяжну війну, одночасно стикаючись із нестачею особового складу, необхідністю постійно поповнювати підрозділи, масштабувати використання дронів і адаптувати управління до швидких змін на полі бою.
Окремою проблемою залишається нерівномірність між підрозділами. Частина бригад має досвідчене командування, стабільні системи підготовки, власні школи операторів безпілотників та ефективно організовану логістику. Інші частини можуть мати критичний дефіцит людей, техніки, зв’язку або спеціалістів.
Напередодні голова фонду «Повернись живим» Тарас Чмут повідомляв, що для оцінювання військових частин була створена цифрова система приблизно зі 160 критеріїв. За його словами, серед показників можуть враховуватися втрати особового складу, бойові результати, кількість утрачених і повернутих територій, рівень забезпечення та наявність підготовлених екіпажів безпілотників.
Чмут також висловив думку, що за результатами перевірки частину найслабших бригад варто розформувати, а їхній особовий склад, озброєння та техніку передати досвідченішим з’єднанням. Водночас це є позицією волонтера, а не офіційно оголошеним рішенням Генерального штабу або головнокомандувача.
За словами Чмута, аналіз даних нібито показав значну різницю між частинами. У деяких підрозділах бракує екіпажів безпілотних систем, підготовлених командирів і належної структури управління. На його переконання, збереження таких частин лише на папері може призводити до розпорошення обмежених ресурсів.
Водночас точні критерії аудиту, його тривалість, перелік частин та можливі кадрові наслідки офіційно детально не розкриваються. Це зрозуміло з огляду на воєнний стан: частина даних про укомплектованість, озброєння, втрати та реальну боєздатність військових формувань є чутливою і не може публікуватися у відкритому доступі.
Важливо також відрізняти нову перевірку від повідомлень, які поширювалися в медіа в середині липня. Тоді в соцмережах заявляли, що масштабний аудит бойових бригад нібито вже виявив перевитрати на 300 млрд гривень. Генеральний штаб офіційно спростував цю інформацію і наголосив, що станом на той момент у 2026 році масштабні аудити в бойових бригадах не проводилися.
Таким чином, нинішній аудит є новим процесом, оголошеним уже після кадрових змін у командуванні Збройних сил. Його не слід автоматично пов’язувати з раніше поширеними повідомленнями про нібито виявлені мільярдні перевитрати.
Одним із ключових питань стане те, чи матимуть результати перевірки практичні наслідки. Аудити в державних структурах часто завершуються підготовкою звітів і рекомендацій, які згодом реалізуються лише частково. Драпатий фактично пообіцяв інший підхід: проблеми мають не просто фіксуватися, а ставати основою для конкретних управлінських рішень.
Це може означати заміну неефективних командирів, посилення успішних частин людьми та технікою, зміну системи підготовки, скорочення дублюючих структур і перерозподіл ресурсів на користь підрозділів, які демонструють кращі результати.
Окрему увагу, ймовірно, приділятимуть якості управління. Драпатий раніше відкрито говорив про системні проблеми в армії та необхідність персональної відповідальності командирів. У червні 2025 року він подавав у відставку з посади командувача Сухопутних військ після російського удару по навчальному підрозділу, пояснюючи рішення нездатністю повністю викорінити командну культуру, в якій відповідальність за помилки часто перекладається на підлеглих.
Його нинішня заява про відсутність «недоторканних» продовжує цю лінію. Вона означає, що формальний статус, попередні заслуги чи близькість до керівництва не повинні захищати посадовців від оцінки їхніх реальних результатів.
Проте аудит відбуватиметься у надзвичайно складних умовах. Частини, які тривалий час утримують найважчі ділянки фронту, можуть мати великі втрати та низьку укомплектованість не через погане командування, а через постійне бойове навантаження. Тому оцінювання лише за кількісними показниками може дати викривлену картину.
Саме тому комплексний підхід має враховувати не лише втрати чи зміну лінії фронту, але й умови, у яких діяла конкретна бригада, співвідношення сил, доступність резервів, забезпечення боєприпасами, рівень підтримки авіації, артилерії та безпілотних систем.
За підсумками аудиту керівництво ЗСУ має отримати реальну карту сильних і слабких сторін війська. Це необхідно для правильного розподілу мобілізаційного ресурсу, західної військової допомоги, техніки, боєприпасів та підготовлених фахівців.
Публічні результати перевірки, ймовірно, будуть обмеженими через секретність. Однак про ефективність аудиту можна буде судити за подальшими кадровими рішеннями, змінами у структурі військ, перерозподілом ресурсів і ситуацією на фронті.
Сам Драпатий наголошує, що перевірка має стати основою для рішень, здатних підвищити ефективність Збройних сил. Головним показником успіху буде не кількість покараних посадовців, а те, чи стануть підрозділи краще забезпеченими, підготовленими та здатними виконувати бойові завдання з меншими втратами.
