Golosnovinua.com

Позначка: військові контракти

  • Не поставили 1400 дронів вчасно: суд зобов’язав компанію виплатити Міноборони майже 25 млн грн

    Не поставили 1400 дронів вчасно: суд зобов’язав компанію виплатити Міноборони майже 25 млн грн

    Господарський суд Рівненської області зобов’язав ТОВ «Домпромбуд» сплатити державному підприємству Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» майже 25 млн грн через порушення строків поставки безпілотних авіаційних комплексів для Збройних сил України.

    Про це свідчить рішення суду від 23 липня, оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

    Йдеться про контракт, який «Агенція оборонних закупівель» уклала з ТОВ «Домпромбуд» 23 грудня 2025 року. За його умовами приватна компанія мала поставити державному підприємству 1400 безпілотних авіаційних комплексів виробництва DJI. Загальна вартість замовлення становила 206,08 млн грн.

    Безпілотні комплекси призначалися для подальшого використання Збройними силами України.

    У договорі сторони визначили конкретний строк виконання зобов’язань. Постачання всієї партії мало відбутися до 12 січня 2026 року. Цей термін становив 20 календарних днів із моменту укладення контракту.

    Однак у визначений договором строк поставка не відбулася. Як зазначили в «Агенції оборонних закупівель», ТОВ «Домпромбуд» передало лише частину замовлення — 270 комплектів. Причому зроблено це було лише 28 січня, тобто вже після завершення передбаченого контрактом строку.

    Таким чином, компанія не виконала свої зобов’язання щодо поставки всієї замовленої партії безпілотників у встановлений термін.

    У березні 2026 року державне підприємство повідомило «Домпромбуд» про одностороннє розірвання контракту через порушення строків поставки.

    У свою чергу, приватна компанія не погодилася з претензіями та пояснила затримку обставинами, пов’язаними з її постачальником. За версією «Домпромбуду», китайська компанія AMGROUP China Co Ltd., яка мала відвантажити безпілотники, повідомила про затримку.

    Серед причин постачальник називав підвищене навантаження на авіалінії напередодні новорічних свят, а також збільшення строків проходження експортних та митних процедур.

    Однак суд не визнав ці обставини підставою для звільнення «Домпромбуду» від відповідальності за невиконання умов договору.

    Суд дійшов висновку, що наведені компанією причини не можуть бути віднесені до обставин непереборної сили. Відповідно, вони не звільняють постачальника від відповідальності за порушення взятих на себе договірних зобов’язань.

    Окремо суд звернув увагу на характер діяльності «Домпромбуду» в межах цього контракту. Підприємство на момент укладення договору не мало у своєму розпорядженні товару, який повинно було поставити, і не здійснювало його виробництво.

    «Заключаючи контракт, відповідач не мав у своєму розпорядженні товар, який був зобов’язаний поставити, а також не здійснював його виробництво, а отже він фактично виступив у ролі посередника, який повинен здійснити організаційні дії щодо придбання товару у третіх осіб та поставки цього товару позивачу», — йдеться у судовому рішенні.

    Таким чином, суд не погодився з позицією компанії щодо причин затримки та визнав, що відповідальність за належне виконання умов контракту залишається на постачальнику, який уклав договір із «Агенцією оборонних закупівель».

    За результатами розгляду справи суд постановив стягнути з ТОВ «Домпромбуд» на користь державного підприємства 13,24 млн грн пені за порушення строків поставки.

    Крім того, компанія має сплатити 11,64 млн грн штрафу. Ще близько 298 тис. грн становлять витрати зі сплати судового збору.

    Загальна сума, яку суд постановив стягнути з «Домпромбуду» на користь «Агенції оборонних закупівель», становить близько 24,88 млн грн.

    Справа привертає увагу з огляду на те, що контракт стосувався постачання безпілотних комплексів для потреб української армії. В умовах повномасштабної війни своєчасність постачання такого обладнання має особливе значення, оскільки дрони широко використовуються військовими для розвідки, коригування вогню та виконання інших бойових завдань.

    За даними суду, ТОВ «Домпромбуд» зареєстроване в Рівному. Власником і керівником підприємства є Дмитрій Домський із Житомирської області. Основним видом діяльності компанії є будівництво житлових і нежитлових будівель.

    Це не перший випадок, коли українські суди розглядають спори щодо несвоєчасного постачання безпілотників для потреб оборони. Раніше Господарський суд Дніпропетровської області також ухвалив рішення про стягнення значної суми з компанії за затримку поставок дронів.

    Зокрема, з ТОВ «Кріон-М» на користь Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України суд постановив стягнути 17,4 млн грн пені та 6,88 млн грн штрафу за несвоєчасне постачання безпілотників, призначених для потреб Міністерства оборони.

    Таким чином, судова практика демонструє, що постачальники оборонної продукції несуть фінансову відповідальність за порушення строків, передбачених державними контрактами. Посилання на проблеми третіх компаній, логістичні труднощі чи затримки під час митного оформлення не завжди можуть бути підставою для звільнення від відповідальності, якщо постачальник не доведе наявність обставин непереборної сили.

    У випадку «Домпромбуду» суд встановив, що компанія не виконала своїх зобов’язань у визначений контрактом строк, через що державне підприємство було змушене розірвати договір та звернутися до суду щодо стягнення передбачених договором санкцій.

  • Власник російського паспорту Трухи Сеяр Куршутов заключив політичний альянс з Кирилом Будановим

    Власник російського паспорту Трухи Сеяр Куршутов заключив політичний альянс з Кирилом Будановим

    Відомий контрабандист з російським паспортом Сеяр Куршутов зміцнює свій вплив на політичні процеси в Україні через купівлю топових ЗМІ на фоні отримання багатомільйонних військових контрактів від МОУ.

    Зокрема, після отримання Сеяром Куршутовим контролю над “Трухою”, на топовому українському телеграм каналі розпочалась масштабна медійна атака проти головних опонентів Сеяра Куршутова на ринку дронів та окремих чиновників МО.

    Водночас, за інформацією ТГ канала Bankova Mail, до деяких медійних кампаній “Трухи” приєднався і канал Ukraine Context, який веде Андрій Коваленко в інтересах Кирила Буданова.

    Такого роду “альянс” між главою ОП та підсанкційним контрабандистом з російським паспортом може бути досить продуктивним з огляду на потребу Кирила Буданова в якісних медійних площадках на фоні системного конфлікту з людьми Андрія Єрмака.

    Варто відзначити, що “Труха” це не перший актив Сеяра Куршутова на медійному ринку. Раніше скандальний контрабандист співпрацював з чорним технологом Романом Кравцем в проекті “Джокер” та популярним українським блогером Ігорем Лаченковим, більш відомим під псевдонімом “Лачен”.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що громадянин РФ Сеяр Куршутов ймовірно мав контакти з ФСБ в рамках “кейсу Zielinski & Rozen”.

  • Нові контракти в ЗСУ: уряд різко змінив правила служби і виплат

    Нові контракти в ЗСУ: уряд різко змінив правила служби і виплат

    В Україні стартував один із наймасштабніших експериментальних проєктів у сфері військової служби за останні роки — уряд офіційно запровадив нову систему контрактів для військовослужбовців Збройних сил України та інших складових Сил оборони. Відповідна постанова Кабінету Міністрів №768 від 12 червня вже опублікована та набрала чинності, а укладати нові контракти можна від 15 червня 2026 року, повідомляє Міністерство оборони України.

    Йдеться про запровадження принципово нової моделі проходження служби, яка передбачає більш гнучкі строки контрактів, диференційовану систему грошового забезпечення та чітко визначені гарантії щодо завершення служби. Урядовці підкреслюють, що це експериментальний проєкт, який триватиме два роки — до червня 2028 року — і має стати основою для подальшої реформи військового контрактного забезпечення в умовах воєнного стану.

    Нова модель передбачає три основні типи контрактів: піхотно-штурмовий, бойовий і базовий. Вони відрізняються не лише назвою, а й термінами служби та характером виконуваних завдань. Для військовослужбовців передбачено контракти строком від 6 до 24 місяців, що є суттєвою зміною порівняно з попередньою системою, де строки служби були значно менш гнучкими та переважно довгостроковими.

    Згідно з урядовими роз’ясненнями, для бойових посад передбачено кілька варіантів строків залежно від категорії військовослужбовців. Для чинних військових — близько 10 місяців, для громадян із запасу — 14 місяців, а для осіб із бойовим досвідом, які перебувають у резерві, — від 6 місяців. Для інших посад базовий строк контракту встановлено на рівні 24 місяців. Після завершення контракту військовослужбовцям гарантується звільнення зі служби, що має стати одним із ключових стимулів нової системи.

    Окрему увагу уряд приділив механізму відстрочок від мобілізації після завершення контракту. Базова відстрочка становитиме щонайменше шість місяців, однак її тривалість може збільшуватися залежно від участі військовослужбовця у бойових діях. За кожні 30 днів виконання бойових завдань передбачене додаткове продовження відстрочки, а також додаткові місяці за тривалу службу під час воєнного стану та попередній досвід служби до його введення. У Міністерстві оборони наголошують, що таким чином держава намагається поєднати потреби фронту з передбачуваністю для військових.

    Фінансова частина реформи є однією з наймасштабніших змін. Вона передбачає суттєву диференціацію виплат залежно від характеру виконуваних завдань та рівня ризику. Так, за участь у штурмових діях у глибині оборони власних військ передбачено 20 тисяч гривень за добу, а за аналогічні дії в глибині оборони противника — 40 тисяч гривень. Базові бойові виплати можуть сягати до 100 тисяч гривень, а для окремих позицій у зоні активних бойових дій, зокрема на рівні взводних опорних пунктів, — до 170 тисяч гривень.

    Також визначено додаткові виплати для різних рівнів участі у бойових завданнях: до 70 тисяч гривень для ротних опорних пунктів, близько 50 тисяч гривень для пунктів управління, а також окремі винагороди за взяття в полон противника — 100 тисяч гривень, і за знищення живої сили противника — 15 тисяч гривень. Для військових, які не залучені безпосередньо до бойових дій, але забезпечують функціонування підрозділів, встановлено мінімальний рівень виплат не менше 30 тисяч гривень на місяць.

    Окремим елементом системи стали доплати для інструкторського складу. Військовослужбовці, які займаються підготовкою особового складу, отримуватимуть додаткові виплати у розмірі від 15 до 30 тисяч гривень залежно від навантаження та ролі в навчальному процесі.

    У Міністерстві оборони підкреслюють, що головна мета нової моделі — зробити військову службу більш прогнозованою, справедливою та мотивованою, а також краще враховувати різницю між бойовими та небойовими завданнями. Окремо зазначається, що реформа покликана підвищити привабливість служби в армії та зменшити дисбаланси в системі винагород.

    Для консультацій щодо нових контрактів запрацювала спеціальна гаряча лінія Міністерства оборони за номером 1519, де можна отримати роз’яснення щодо умов служби, виплат та порядку укладання договорів.

    Експериментальний характер проєкту означає, що протягом двох років система буде тестуватися, аналізуватися та, за необхідності, коригуватися. Після завершення цього періоду уряд планує ухвалити рішення щодо її повноцінного впровадження або доопрацювання з урахуванням отриманого досвіду.

  • Федоров анонсував масштабну реформу: що зміниться для військовослужбовців із СЗЧ

    Федоров анонсував масштабну реформу: що зміниться для військовослужбовців із СЗЧ

    Міністерство оборони України розпочало один із наймасштабніших етапів цифрової трансформації військової служби від початку повномасштабної війни. Відтепер військовослужбовці, які самовільно залишили військову частину (СЗЧ), можуть повернутися до служби за спрощеною процедурою через застосунок «Армія+», без складної бюрократії та тривалих погоджень між військовими структурами.

    Про запуск нового механізму повідомив міністр оборони Михайло Федоров. За його словами, головна мета нововведення — створити зрозумілий, швидкий і прозорий алгоритм для тих військовослужбовців, які готові повернутися до виконання обов’язків та продовжити службу в лавах Сил оборони України.

    Новий сервіс працює за принципом fast track — прискореної процедури повернення. Він дозволяє не лише відновити службу, а й самостійно обрати новий підрозділ серед доступних військових частин. У Міноборони наголошують, що йдеться насамперед про використання бойового досвіду та навичок військових там, де вони можуть принести найбільшу користь обороні держави.

    Скористатися новою процедурою можуть військовослужбовці, щодо яких факт СЗЧ був зафіксований до 12 червня 2026 року. Програма діятиме до 20 вересня 2026 року. Наразі механізм доступний для військовослужбовців Збройних сил України та Державної спеціальної служби транспорту. Для підрозділів Національної гвардії аналогічний сервіс планують запустити найближчим часом.

    Як пояснюють у Міноборони, процедура повернення складається лише з п’яти етапів і може бути виконана повністю онлайн через застосунок «Армія+».

    Перший крок — перевірка статусу. У профілі військовослужбовця в системі Армія ID має відображатися відповідна позначка про зафіксовану відсутність на службі.

    Другий етап передбачає подання рапорту. Для цього необхідно зайти до розділу «Сервіси», обрати вкладку «Рапорти» та знайти функцію «Повернення на службу після СЗЧ».

    На третьому етапі військовослужбовець отримує можливість обрати нову військову частину зі списку доступних підрозділів. Також потрібно вказати бажаний напрямок служби, попередній досвід та іншу необхідну інформацію. Після цього рапорт підписується електронним способом без необхідності особистого відвідування установ.

    Четвертий крок — комунікація з обраною частиною. Після перевірки документів представники підрозділу зв’язуються із заявником для уточнення деталей проходження служби та організації подальшого прибуття.

    П’ятий і фінальний етап — прибуття до нового місця служби. Після погодження рапорту у застосунку з’являється статус «У дорозі». З цього моменту військовослужбовець має п’ять днів для прибуття до нового підрозділу.

    Для консультацій та допомоги Міноборони також запустило окрему гарячу лінію за номером 0 800 605 100. Вона працює щоденно з 09:00 до 20:00.

    Запуск нової процедури став частиною ширшої реформи системи військової служби, яку українська влада почала впроваджувати у 2026 році. Раніше президент Володимир Зеленський заявив про необхідність оновлення підходів до комплектування війська, служби за контрактом та мотивації особового складу.

    Окрім механізму повернення після СЗЧ, Міністерство оборони вже анонсувало запуск нових форматів контрактної служби. Зокрема, йдеться про базові контракти для проходження служби на небойових посадах, короткострокові контракти та нові умови переведення між військовими частинами.

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський раніше також повідомляв про розробку нової контрактної системи, яка має зробити військову службу більш гнучкою та зрозумілою для громадян. Однією з цілей реформ є збереження досвідчених військовослужбовців у системі оборони та залучення нових кадрів.

    Тема СЗЧ залишається однією з найчутливіших для українського війська. Повномасштабна війна триває вже понад чотири роки, а навантаження на особовий склад залишається надзвичайно високим. У цих умовах держава шукає механізми, які дозволять повернути підготовлених військових до строю та водночас забезпечити зрозумілі правила проходження служби.

    У Міноборони наголошують, що новий сервіс не є амністією чи автоматичним прощенням усіх порушень. Його завдання — створити цивілізований механізм повернення тих військовослужбовців, які готові продовжувати службу та захищати країну.

    Запуск функції через «Армія+» став ще одним кроком цифровізації сектору безпеки та оборони. Влада розраховує, що новий інструмент дозволить значно скоротити час повернення військових до підрозділів, зменшити паперову бюрократію та зробити процес максимально прозорим для всіх сторін.

    Військовослужбовці, які раніше опинилися поза службою через СЗЧ, отримали реальну можливість повернутися до війська за спрощеною процедурою, а командування — додатковий ресурс у вигляді підготовлених і досвідчених бійців, необхідних для подальшого посилення обороноздатності країни.

  • Корупційні схеми на оборонці: як Сергій Пашинський зберігає контроль за «Українською бронетехнікою»

    Корупційні схеми на оборонці: як Сергій Пашинський зберігає контроль за «Українською бронетехнікою»

    Власник 10% акцій компанії «Українська бронетехніка» Владислав Бельбас в інтерв’ю «Форбс» наполягає: український “збройний барон” Сергій Пашинський до бізнесу стосунку не має, яле факти говорять про протилежне.

    Зв’язки вирішують усе

    Сергій Пашинський — ключова фігура українського оборонно-промислового комплексу, колишній голова парламентського комітету з питань нацбезпеки.

    У лютому 2024 року, коли Пашинського арештували, компанії, що входять до NAUDI, внесли за нього заставу в 272,5 млн грн. Найбільшу суму — понад 62,5 млн грн — внесла саме «Українська бронетехніка».

    Владислав Бельбас пояснює це просто: Пашинський має обширні міжнародні зв’язки та здатен координувати роботу виробників, держави та замовників. Але як пояснити таку підтримку від компанії, до якої він нібито не має жодного стосунку?

    Скандальне минуле та бурхливе сьогодення

    Важливий факт: на момент арешту у 2019 році Владислав Бельбас був пов’язаний із Олегом Свинарчуком (Гладковським), відомим учасником скандалів у сфері оборонних закупівель. Тоді НАБУ затримало Бельбаса у справі про розтрату 55,5 млн грн на оборонних замовленнях. Однак у СІЗО він провів недовго — вийшов під заставу в 7 млн грн.

    Зв’язки із Свинарчуком та минулі скандали не завадили Бельбасу очолити «Українську бронетехніку» та стати ключовим гравцем ринку.

    470-разове зростання: кому війна — бізнес

    «Українська бронетехніка» за три роки зросла у 470 разів. Такий стрімкий ріст пояснюється не стільки виробничими потужностями, скільки ефективним використанням посередницьких схем та «правильними» зв’язками.

    Імпорт, який держава не може забезпечити безпосередньо, проходить через потрібні компанії з надбавкою у 30%, що в умовах війни можна назвати “мародерством”. Сергій Пашинський формально стоїть осторонь. Але при більш уважному розгляді — ті ж обличчя, знайомі схеми та мільярди, що опиняються у потрібних руках. Війна — час можливостей. Особливо для тих, хто знає, як перетворити патріотизм у прибутковий бізнес.

  • У ЗСУ готують короткі контракти: Сирський пояснив, хто зможе служити 6–10 місяців

    У ЗСУ готують короткі контракти: Сирський пояснив, хто зможе служити 6–10 місяців

    У Збройних силах України планують запровадити новий формат служби — короткострокові контракти терміном від 6 до 10 місяців. Таку модель розробляють насамперед для військових, які звільнилися зі служби за станом здоров’я після поранень, але хочуть повернутися до війська, а також для чинних бійців.

    Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв’ю «Мілітарному».

    За словами Сирського, ідею коротких контрактів розробляли з урахуванням побажань самих військовослужбовців. Частина бійців просила про можливість укладати контракти на мінімальні терміни, а не одразу на кілька років.

    Головнокомандувач пояснив, що для військових, які були звільнені за станом здоров’я після поранень, але мають бажання повернутися до служби, може з’явитися контракт на шість-дев’ять місяців.

    «Ми враховували різні бачення і різні підходи. Запровадження так званого короткого контракту на шість-дев’ять місяців — для тих військовослужбовців, які звільнилися за станом здоров’я в результаті поранень, але мають бажання укласти контракт», — зазначив Сирський.

    Для чинних військовослужбовців, за його словами, термін такого контракту може становити 10 місяців.

    Водночас для новобранців залишаться стандартні контракти — на два-три роки або більше. Також продовжить діяти звичайна мобілізація без укладання контракту.

    Сирський наголосив, що рівень грошового забезпечення та надбавок для військових має залишатися однаковим незалежно від формату служби.

    Головнокомандувач назвав нову систему інноваційною та зазначив, що такий підхід уперше запроваджується у країні, яка веде повномасштабну війну.

    «Це дійсно такий інноваційний проєкт, який вперше запроваджується, напевно, у воюючих країнах», — сказав він.

    Запровадження коротких контрактів може стати частиною ширших змін у системі комплектування війська. В Україні триває мобілізація, однак питання термінів служби, ротацій та можливості повернення поранених військових до строю залишається одним із найбільш чутливих.

    Раніше в Міністерстві оборони також повідомляли про автоматичне оновлення військово-облікових документів через державні реєстри для 22 категорій громадян.

    Водночас військові експерти наголошують, що повноцінне запровадження чітких термінів служби можливе лише за умови достатнього поповнення армії, розвитку технологій та активнішого використання бойових роботизованих систем, які зможуть частково замінити людей на найнебезпечніших ділянках фронту.

  • Нові контракти і доплати за ризик: в Україні готують реформу армії

    Нові контракти і доплати за ризик: в Україні готують реформу армії

    В Україні триває розробка масштабної реформи військової служби, яка має змінити підхід до мобілізації, контрактів і системи грошового забезпечення у Збройних силах. Йдеться про нову модель контрактів із чітко визначеними строками служби, можливістю вибору посади та запровадженням додаткових виплат за участь у бойових діях.

    Напрацювання щодо реформи обговорюють представники Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗСУ та Офісу президента. Мета змін — зробити систему служби більш прогнозованою для військових і водночас підвищити мотивацію та ефективність армії в умовах тривалої війни.

    Ключовим елементом майбутньої реформи є перехід до контрактної системи з фіксованими термінами служби. Передбачається запровадження трьох основних типів контрактів, які охоплюватимуть як новобранців, так і чинних військовослужбовців. У межах цієї моделі мобілізовані громадяни зможуть підписувати контракт із гарантією визначеного терміну служби та подальшої відстрочки до наступного призову.

    Чинні контрактники, своєю чергою, отримають можливість переукласти угоди на нових умовах. Водночас попередній період служби не буде автоматично враховуватися в новому контракті, однак впливатиме на тривалість відстрочки, яка, за задумом розробників, розраховуватиметься індивідуально.

    У військовому керівництві зазначають, що можливість не підписувати контракт залишиться, однак загальна система стане більш структурованою та передбачуваною. Окремо передбачається гнучкість у виборі військових посад. Військовослужбовці зможуть обирати як бойові, так і тилові позиції залежно від підготовки та потреб армії.

    Згідно з поточними напрацюваннями, які ще не є фінальними, пропонується встановити різні строки служби залежно від категорії військовослужбовців. Для чинних військових на бойових посадах передбачається термін служби близько 10 місяців. Для новобранців, які підписують контракт на бойові посади, — приблизно 14 місяців. Для інших спеціальностей, включно з операторами безпілотних систем, спеціалістами зв’язку та медійними підрозділами, розглядається строк до двох років.

    Окрему увагу в реформі приділено фінансовому забезпеченню. За даними співрозмовників у військовому керівництві, планується підвищення мінімальної заробітної плати для військових у тилових підрозділах з приблизно 20 до 30 тисяч гривень. Також розглядається суттєве збільшення виплат для командирів різних рівнів — орієнтовно вдвічі порівняно з нинішніми показниками.

    Найбільш дискусійною частиною реформи є пропозиція запровадити систему бойових доплат за принципом «10/20/40». Вона передбачає додаткові виплати залежно від рівня ризику та характеру завдань. За попередніми даними, військовослужбовцям можуть нараховувати 10 тисяч гривень за день перебування на бойовій позиції, 20 тисяч гривень за участь в ударно-пошукових операціях, зокрема під час повернення втрачених позицій або зачисток, і 40 тисяч гривень за участь у наступальних діях.

    За оцінками розробників, середній дохід піхотинця, який регулярно виконує бойові завдання, може сягати від 250 до 400 тисяч гривень на місяць. Водночас у проєкті передбачають встановлення граничних лімітів на виплати, щоб уникнути зловживань або штучного завищення бойової активності.

    У військовому середовищі наголошують, що всі виплати за системою «10/20/40» мають нараховуватися виключно на підставі офіційних наказів командирів військових частин. Це має забезпечити контрольованість і прозорість фінансової частини реформи.

    Попри масштабність змін, усі ці пропозиції наразі перебувають на етапі обговорення і не оформлені у вигляді остаточних законопроєктів чи урядових постанов. У процесі роботи над реформою параметри постійно змінюються, тому частина ідей може не увійти до фінального документа.

    У Міністерстві оборони та Генеральному штабі планують завершити формування нової моделі контрактів до кінця травня 2026 року. Після цього напрацювання мають бути закріплені на рівні Кабінету Міністрів України відповідними нормативними актами.

    Передумовою реформи стала заява президента Володимира Зеленського про початок нового етапу трансформації армії. Він анонсував збільшення грошового забезпечення військових, запровадження системи «бойових контрактів» і встановлення чітких термінів служби як ключових елементів оновлення Збройних сил України.

    Окремо в уряді визнають, що видатки на оборону суттєво зростають, однак питання повного фінансування підвищених виплат військовим поки залишається відкритим і потребує додаткових рішень щодо розподілу державного бюджету та міжнародної фінансової підтримки.

  • ДБР розслідує збитки Міноборони на сотні мільйонів гривень

    ДБР розслідує збитки Міноборони на сотні мільйонів гривень

    Державне бюро розслідувань повідомило про підозру колишньому керівнику Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони Богдану Хмельницькому. За даними слідства, його дії під час виконання контрактів на постачання води для потреб Збройних сил України призвели до переплати понад 322 мільйони гривень.

    Слідчі з’ясували, що під час дії воєнного стану посадовець, укладаючи та виконуючи два договори із комерційними структурами, допустив надмірну оплату. Через недбалі дії державі було завдано значних збитків.

    Богдану Хмельницькому повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України — недбале ставлення до військової служби, що спричинило тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

    Досудове розслідування наразі триває. Правоохоронці перевіряють обставини укладення угод та можливу причетність інших посадових осіб до схеми.

    Варто зазначити, що Богдан Хмельницький раніше вже потрапляв у поле зору правоохоронців. Суд визнав його винним у поданні недостовірних відомостей до Національного агентства з питань запобігання корупції.

  • Шокуючі прибутки під час війни: як компанія «Скрінтек» збагачується на обороні України

    Шокуючі прибутки під час війни: як компанія «Скрінтек» збагачується на обороні України

    Українська оборонна галузь є критично важливою для безпеки країни, однак не всі компанії, що працюють у цьому секторі, демонструють прозорість і ефективність. Одним із яскравих прикладів стала ТОВ «Скрінтек».

    До 2023 року компанія спеціалізувалася на виготовленні китайських COVID-тестів із річним доходом близько 1,5 млн гривень. З початком повномасштабного вторгнення «Скрінтек» різко змінила профіль діяльності, ставши постачальником безпілотних літальних апаратів для Збройних сил України. Компанія закуповувала компоненти через структуру, пов’язану з підсанкційним бізнесменом, фігурантом справ про відмивання коштів.

    За даними декларацій, у 2023 році «Скрінтек» задекларувала майже 3 млрд гривень доходу та понад 500 млн прибутку. Уже у 2024 році дохід компанії виріс до 6,5 млрд грн, а чистий прибуток склав 1,1 млрд грн. Такий ріст у понад 1990 разів за три роки став можливим завдяки контрактам на постачання дронів, укладених за закритими процедурами з нерозголошеними цінами.

    Відсутність відкритого контролю унеможливлює перевірку ефективності використання державних коштів, виділених на оборону.

    На тлі критичних потреб українських військових контракти супроводжуються затримками поставок та невідповідністю техніки заявленим характеристикам. Частина коштів переводиться через офшори, що створює додаткові ризики для ефективності оборонних закупівель.

    Попри подані скарги щодо незаконної діяльності компанії та пов’язаних осіб, правоохоронні органи демонструють системну бездіяльність, що дозволяє продовжувати реалізацію незаконних схем та шкодить оборонному сектору країни.