Позначка: військові об’єкти

  • ГУР попередило НАТО про російські диверсії: одна з цілей — Starlink у Європі

    ГУР попередило НАТО про російські диверсії: одна з цілей — Starlink у Європі

    Російські спецслужби отримали завдання посилити активність на території країн Європейського Союзу та НАТО й готують нові гібридні операції, метою яких може бути послаблення західної підтримки України та створення проблем для критичної інфраструктури союзників. Про це 2 жовтня повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

    За інформацією ГУР, Москва планує використовувати для таких операцій уже сформовану агентурну мережу в європейських країнах. Йдеться про людей, яких могли завербувати російські військова розвідка ГУ Генштабу РФ, відома також як ГРУ, та Федеральна служба безпеки.

    Серед можливих напрямів діяльності українська розвідка називає військові об’єкти, критичну інфраструктуру та системи зв’язку. Окремо ГУР звертає увагу на приймальні станції супутникового інтернету Starlink, розташовані в країнах Європи. Саме вони, за оцінкою української розвідки, можуть стати одними з потенційних цілей диверсій.

    У ГУР наголошують, що йдеться не лише про фізичне пошкодження окремих об’єктів. Росія, за оцінкою української сторони, може намагатися одночасно створити проблеми для військової логістики, зв’язку та підтримки України, а також перевіряти готовність країн НАТО реагувати на атаки, які формально не виглядають як прямий військовий напад.

    Українська розвідка вже поінформувала партнерів про ці ризики.

    Тема виглядає особливо актуальною на тлі останніх подій у Польщі. Наприкінці вересня польська прокуратура почала розслідувати пожежу на об’єкті, пов’язаному із супутниковим зв’язком Starlink, у Волі-Кробовській. За повідомленнями медіа, слідчі перевіряють версію диверсії та можливого злочину в інтересах іноземної розвідки.

    Саме такі епізоди останнім часом дедалі частіше розглядаються європейськими спецслужбами не як випадкові інциденти, а як частина ширшої кампанії гібридного тиску.

    Раніше західні уряди й спецслужби неодноразово повідомляли про підпали, пошкодження інфраструктури, диверсії на промислових об’єктах та спроби атак на підприємства оборонного сектору, які пов’язували з російськими структурами або їхніми посередниками.

    За даними Bloomberg, союзники України вже тривалий час фіксують російську кампанію гібридної активності, яка включає підпали, диверсії, замахи та операції проти об’єктів, пов’язаних із постачанням допомоги Україні. Європейські посадовці вважають, що таким чином Москва намагається підвищити ціну підтримки Києва та створити відчуття постійної небезпеки всередині країн НАТО.

    Окрему увагу привертають саме системи зв’язку. Starlink має важливе значення як для цивільної, так і для військової комунікації, а його наземна інфраструктура в Європі може бути чутливою до фізичних пошкоджень або саботажу.

    Саме тому згадка Starlink у повідомленні ГУР є важливою: йдеться не просто про одну технологічну компанію, а про частину ширшої системи захищеного супутникового зв’язку, яка відіграє значну роль і для України.

    При цьому ГУР не стверджує, що конкретна атака на конкретну станцію вже неминуча. Формулювання української розвідки обережніше: Starlink названо серед імовірних цілей, які перебувають у полі зору російських спецслужб. Це означає, що йдеться про оцінку ризику та підготовку можливих операцій, а не про підтверджений план атаки на конкретний об’єкт.

    Європейські країни вже посилюють контррозвідувальні заходи.

    У Німеччині, зокрема, спецслужби перевіряють інформацію про можливі схрони зі зброєю, які могли бути створені російськими агентами для майбутніх диверсій. Окремо повідомлялося про ризики атак на підприємства оборонного сектору.

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також раніше попереджав, що кампанія диверсій і гібридних операцій з боку Росії триває, а країни Альянсу мають бути готовими до дій, які перебувають нижче порога відкритої війни.

    Проблема таких операцій полягає саме в їхній неоднозначності. Підпал складу, пошкодження кабелю, вибух на підприємстві чи аварія на об’єкті зв’язку можуть на перших етапах виглядати як звичайний інцидент. Лише після слідчих дій, аналізу фінансових зв’язків, контактів підозрюваних та даних розвідки може з’ясуватися можлива причетність іноземних спецслужб.

    Для НАТО така тактика створює додатковий виклик, оскільки дозволяє державі-агресору завдавати шкоди без формального переходу до прямого військового зіткнення.

    Саме тому захист критичної інфраструктури, систем зв’язку та логістики останнім часом стає одним із ключових напрямів безпеки в Європі.

    ГУР стверджує, що російські спецслужби отримали завдання посилити активність у країнах ЄС і НАТО, а серед імовірних цілей можуть бути військові об’єкти, критична інфраструктура, системи зв’язку та станції Starlink.

  • Під ударом — «Каста», П-18 і база дронів: Сили оборони атакували важливі об’єкти РФ

    Під ударом — «Каста», П-18 і база дронів: Сили оборони атакували важливі об’єкти РФ

    Сили оборони України 23 вересня та в ніч на 24 вересня завдали ударів по низці російських військових об’єктів на тимчасово окупованих територіях. За даними Генерального штабу ЗСУ, уражено дві радіолокаційні станції, місце зберігання і запуску ударних безпілотників, а також склад пального.

    У районі тимчасово окупованого Донецька українські військові вдарили по об’єкту, який російські війська використовували для зберігання, підготовки та запуску ударних БПЛА. У Генштабі наголосили, що такі цілі залишаються одним із пріоритетних напрямів бойової роботи Сил оборони.

    Паралельно на окупованій частині Запорізької області були уражені дві російські РЛС. У районі Чехограда, який раніше мав назву Новогродківка, та Якимівки під удар потрапили станції 35Н6 «Каста» і П-18.

    «Каста» — мобільна радіолокаційна станція, яку використовують для кругового огляду та виявлення повітряних цілей, зокрема тих, що летять на малих висотах. Вона передає інформацію системам протиповітряної оборони.

    П-18 — радянська мобільна РЛС метрового діапазону, яка й досі перебуває на озброєнні російської армії. Її використовують для раннього виявлення повітряних цілей і передачі координат підрозділам ППО.

    Ще один удар припав на район тимчасово окупованої Великої Білозерки Запорізької області. Там, за даними Генштабу, уражено склад паливно-мастильних матеріалів російських військ.

    Це вже не перша серія ударів по російській дроновій та радіолокаційній інфраструктурі за останні дні. 21 вересня Сили оборони повідомляли про ураження ще однієї РЛС «Каста» на Донеччині, а також пункту управління БПЛА.

    22 вересня українські військові вдарили по місцю зберігання та запуску реактивних дронів в Орловській області РФ. Тоді, за даними Генштабу, було пошкоджено щонайменше три склади, майданчик запуску та п’ять пускових установок.

    А 23 вересня Сили оборони повідомили про удари по пунктах управління БПЛА на Донеччині та складу безпілотників російського підрозділу «Рубікон» поблизу Волновахи.

    «Ненька інфо» раніше також писала про удари по інфраструктурі «Рубікону». Зокрема, у травні Генштаб заявляв про ураження штабу цього російського підрозділу в районі Старобільська.

    Генштаб: у Старобільську ЗСУ вдарили по штабу “Рубікону”, а не коледжу

    Також «Ненька інфо» писала про те, що саме «Рубікон» російське командування залучає до масштабного використання дронів проти українських цілей.

    Росія готує нову хвилю дронового терору: під прицілом АЗС, автобуси та цивільні авто — ГУР

    Таким чином, нинішня серія ударів охопила одразу кілька елементів російської військової системи — засоби раннього виявлення, інфраструктуру запуску дронів і паливне забезпечення. Ступінь пошкодження об’єктів Генштаб наразі не деталізував.

  • Понад тисяча уражень за рік: Зеленський оновив список пріоритетних цілей у РФ

    Понад тисяча уражень за рік: Зеленський оновив список пріоритетних цілей у РФ

    Президент України Володимир Зеленський у неділю, 26 липня, провів нараду, присвячену далекобійним ударам по стратегічних об’єктах на території Росії. За її підсумками українське керівництво погодило продовження операцій та оновило перелік пріоритетних цілей, ураження яких має послабити здатність Москви виробляти зброю, забезпечувати окупаційні війська й фінансувати подальше ведення війни.

    Про результати наради глава держави повідомив у соціальних мережах. Зеленський наголосив, що український план так званих далекобійних санкцій проти Росії виконується відповідно до визначених військово-політичним керівництвом пріоритетів.

    «План українських далекобійних санкцій проти Росії за цю війну виконується у відповідності з визначеними пріоритетами», — заявив президент.

    Під терміном «далекобійні санкції» українська влада має на увазі удари по об’єктах, які безпосередньо підтримують російську військову машину. Йдеться, зокрема, про нафтопереробні підприємства, склади пального, військові виробництва, логістичні вузли, аеродроми, радіолокаційні системи та інші стратегічні цілі.

    На відміну від економічних санкцій, запроваджених західними державами, українські далекобійні операції фізично знижують спроможність Росії використовувати конкретне підприємство або інфраструктурний об’єкт для підтримання війни.

    Дальність українських ударів перевищила 3000 кілометрів

    За словами Зеленського, українські засоби ураження вже здатні долати відстань понад 3000 кілометрів. Водночас держава продовжує нарощувати технологічні та виробничі спроможності, щоб діяти на ще більшій глибині російської території.

    Раніше Україна вже підтверджувала наявність далекобійних безпілотників із радіусом дії понад 3000 кілометрів. У червні Зеленський повідомляв про українську атаку на нафтопереробні потужності у Тюменській області Росії, розташованій більш ніж за 2000 кілометрів від українського кордону. Тоді президент наголосив, що Україна створила відповідні далекобійні системи саме для системного тиску на російський нафтовий сектор.

    Нині українські ударні дрони потенційно здатні діставатися об’єктів не лише в європейській частині Росії, а й на Уралі та в окремих районах Сибіру. Це суттєво змінює стратегічну ситуацію, адже російське керівництво протягом багатьох років розраховувало, що велика відстань від українського кордону гарантує безпеку ключових підприємств і військових виробництв.

    Зеленський зазначив, що стратегічна глибина тилу тривалий час була однією з головних переваг Росії. Тепер вона поступово перетворюється на проблему, оскільки Москва змушена захищати величезну кількість об’єктів на території найбільшої за площею країни світу.

    Російська ППО не може прикрити всі об’єкти

    За словами президента, значна частина російських систем протиповітряної оборони зосереджена навколо Москви, Санкт-Петербурга, державних резиденцій та Кримського мосту.

    Це означає, що промислові підприємства, нафтопереробні заводи, склади, логістичні вузли й військові об’єкти в інших регіонах можуть залишатися недостатньо захищеними. Що ширшою стає географія українських ударів, то складніше Росії одночасно прикривати всі потенційні цілі.

    Перекидання додаткових комплексів ППО вглиб країни також може послаблювати захист фронту, окупованих територій або стратегічно важливих регіонів. Таким чином навіть сама загроза ударів змушує Кремль розпорошувати дорогі зенітні системи та витрачати ракети-перехоплювачі.

    Україна вже демонструвала здатність проводити масовані далекобійні операції. 20 липня українські сили спрямували в бік Московського регіону понад 400 безпілотників. Під час цієї атаки повідомлялося про пожежі на промислових об’єктах і ймовірне ураження нафтової інфраструктури.

    Такі операції мають не лише безпосередній військовий або економічний ефект. Вони також змушують російську владу обмежувати роботу аеропортів, перекривати повітряний простір і перекидати ресурси на захист столиці та інших великих міст.

    Понад тисяча вогневих завдань за рік

    Зеленський повідомив, що від початку реалізації плану далекобійних санкцій українські сили виконали вже понад тисячу вогневих завдань.

    За його словами, серед уражених цілей були російські нафтові об’єкти, критично важливі військові виробництва та системні об’єкти логістики. Йдеться про інфраструктуру, яка забезпечує російську армію пальним, боєприпасами, комплектувальними, технікою та можливістю перекидати ресурси до фронту.

    «Ми вже довели, що українські дрони можуть досягати, зокрема, цілей в Уральському регіоні, в Сибіру та інших віддалених від Москви землях», — заявив президент.

    Офіційна статистика щодо конкретного результату кожного з понад тисячі завдань не оприлюднюється з міркувань безпеки. Частина операцій також може проводитися Службою безпеки України, Силами спеціальних операцій, Силами безпілотних систем, військовою розвідкою та іншими структурами.

    У липні Україна повідомила про створення окремого командування далекобійного впливу, яке має об’єднати відповідні ресурси й систематизувати удари по російській енергетичній та логістичній інфраструктурі. Зеленський пояснював, що метою нового командування є максимальне послаблення здатності Росії продовжувати війну.

    Які цілі можуть бути пріоритетними

    Точний перелік об’єктів, погоджених під час наради 26 липня, зі зрозумілих причин не розкривається. Зеленський лише зазначив, що список оновили відповідно до реального впливу кожної цілі на Росію та її спроможність продовжувати й затягувати війну.

    Найімовірніше, під час визначення пріоритетів враховують роль об’єкта у виробництві зброї, забезпеченні армії, експорті енергоносіїв, ремонті техніки або транспортуванні військових вантажів. Це висновок із попередніх офіційно підтверджених операцій та заяв українського керівництва.

    Одним із ключових напрямів залишається російський нафтопереробний сектор. Доходи від експорту нафти та нафтопродуктів допомагають Кремлю фінансувати державний бюджет і військові витрати, а самі підприємства забезпечують пальним армію, авіацію та логістику.

    Удари по НПЗ можуть тимчасово знижувати обсяги перероблення, змушувати підприємства зупиняти окремі установки й витрачати кошти на ремонт. Водночас постійна загроза нових атак збільшує витрати на захист і страхування промислових об’єктів.

    Раніше українські удари по російських нафтопереробних заводах, терміналах і паливних складах уже призводили до перебоїв із постачанням пального в окремих регіонах Росії та на окупованих територіях. У відповідь Москва запроваджувала обмеження на експорт дизельного пального та посилювала контроль за транспортними маршрутами.

    Окрему групу цілей становлять підприємства російського оборонно-промислового комплексу. Це можуть бути заводи, які випускають ракети, безпілотники, вибухові речовини, двигуни, електронні компоненти або ремонтують військову техніку.

    Навіть тимчасова зупинка критичного виробничого вузла може вплинути на темпи виготовлення озброєння, особливо якщо підприємство має унікальне обладнання або залежить від складних імпортних компонентів.

    Мета — підштовхнути Росію до дипломатії

    Зеленський заявив, що кінцевою метою далекобійного тиску є створення умов, за яких Росія буде змушена серйозніше ставитися до дипломатичного завершення війни.

    «Головна мета — щоб наш далекобійний тиск ще більше підштовхував Росію до дипломатії через ускладнення виробництва компонентів для зброї, нафтові й інші економічні втрати та повернення цієї війни в “рідну гавань”», — наголосив президент.

    Формулювання про повернення війни в «рідну гавань» означає перенесення наслідків російської агресії на територію самої держави-агресора. Українське керівництво наголошує, що Москва не повинна мати можливості безкарно атакувати українські міста, водночас зберігаючи свої військові заводи, аеродроми та паливну інфраструктуру в повній безпеці.

    За словами Зеленського, Україна вже передала російському політичному керівництву всі необхідні пропозиції для завершення війни достойним миром. Однак Кремль продовжує відкидати припинення вогню та наполягає на виконанні власних вимог.

    У таких умовах Київ поєднує дипломатичні ініціативи з військовим і економічним тиском. Українська позиція полягає в тому, що реальні переговори стануть можливими лише тоді, коли продовження війни коштуватиме Росії більше, ніж її припинення.

    Удари продовжаться

    Під час наради Зеленський погодив продовження далекобійних операцій. Це означає, що удари по російських військових, промислових, енергетичних і логістичних об’єктах залишатимуться частиною української стратегії.

    Розширення дальності дронів до понад 3000 кілометрів значно збільшує потенційну кількість цілей. Росія тепер змушена враховувати загрозу не лише для прикордонних областей, Криму чи Краснодарського краю, а й для підприємств у віддалених промислових регіонах.

    Водночас українська сторона не розкриває маршрути, типи апаратів, обсяги виробництва та конкретні об’єкти майбутніх операцій. Такі дані є військовою таємницею, а публічні повідомлення зазвичай з’являються вже після підтвердженого ураження.

    Президент наголосив, що партнери України знають, які саме кроки необхідні для посилення тиску на Москву. Йдеться як про санкції та обмеження російських енергетичних доходів, так і про розвиток українського оборонного виробництва.

    «Наша влучність ефективно працює на створення умов для реальної дипломатії», — підсумував Зеленський.

    Отже, Україна переходить від окремих резонансних ударів до системної далекобійної кампанії. Понад тисяча виконаних завдань, дальність більш ніж 3000 кілометрів і створення спеціального командування свідчать, що дипстрайки стають одним із ключових інструментів тиску на російську військову машину. Київ розраховує, що знищення важливих виробництв, скорочення нафтових доходів і руйнування логістики поступово звузять можливості Кремля продовжувати війну та підштовхнуть його до реальних переговорів.

  • СБУ уразила центр радіоелектронної розвідки ФСБ у Краснодарському краї

    СБУ уразила центр радіоелектронної розвідки ФСБ у Краснодарському краї

    Сили спеціальних операцій Центру спецоперацій «Альфа» Служби безпеки України провели чергову операцію із застосуванням безпілотників, уразивши 16-й центр радіоелектронної розвідки ФСБ Росії, який розташований у Темрюцькому районі Краснодарського краю. Про це повідомили в Службі безпеки України.

    За інформацією української спецслужби, цей об’єкт є одним із ключових елементів системи російської військової розвідки та забезпечує роботу підрозділів, що відповідають за наведення ракетних ударів і застосування ударних безпілотників по території України. Окремо наголошується, що центр також виконував функції з перехоплення, обробки та аналізу сигналів, зокрема з іноземних супутникових систем зв’язку, що дозволяло російській армії отримувати розширену розвідувальну інформацію для планування бойових операцій.

    Метою удару, за даними СБУ, стало виведення з ладу елементів управління та технічної інфраструктури центру, які забезпечували його оперативну діяльність. У результаті атаки безпілотників було уражено низку критично важливих об’єктів, що, за оцінками української сторони, суттєво знизило здатність центру виконувати свої функції в повному обсязі.

    У спецслужбі підкреслили, що 16-й центр радіоелектронної розвідки входить до структури Федеральна служба безпеки Росії та фактично виконує роль «очей» російських військових систем, забезпечуючи виявлення цілей, координацію ударів і підтримку роботи засобів протиповітряної оборони. Ураження таких центрів, за оцінкою СБУ, створює додаткові труднощі для РФ у формуванні цілісної картини повітряної та оперативної обстановки.

    Також наголошується, що подібні операції мають стратегічний характер, оскільки послаблюють можливості Росії щодо координації високоточних ударів по Україні та ускладнюють роботу розвідувальних систем у глибокому тилу. Втрата або часткове виведення з ладу центрів радіоелектронної розвідки, за словами українських військових, безпосередньо впливає на ефективність планування атак та знижує рівень інтеграції російських систем управління.

    У СБУ також зазначили, що подібні дії є частиною ширшої кампанії ураження критичних військових об’єктів противника, які забезпечують логістику, розвідку та наведення ударів. За їхніми словами, удари по таких цілях відкривають додаткові можливості для українських безпілотних систем, оскільки зменшують щільність і якість російського контролю над бойовим простором.

    Раніше українські сили вже завдавали ударів по об’єктах російської військової інфраструктури в тилу, включно зі штабами та навчальними центрами, які залучені до підготовки операторів безпілотних систем і координації бойових дій.

  • Генштаб: Сили оборони зупинили Сизранський НПЗ і уразили низку ключових об’єктів РФ

    Генштаб: Сили оборони зупинили Сизранський НПЗ і уразили низку ключових об’єктів РФ

    Генеральний штаб Збройних сил України підтвердив зупинку роботи Сизранського нафтопереробного заводу на території Росії, а також ураження низки важливих командних пунктів, логістичних вузлів, складів боєприпасів та засобів управління російських окупаційних військ у межах комплексних дій Сил оборони.

    Про це йдеться у офіційному повідомленні Генштабу ЗСУ, оприлюдненому в Telegram.

    За даними українського військового командування, у період 25 травня та в ніч на 26 травня 2026 року Сили оборони України здійснили низку скоординованих ударів по об’єктах противника як на тимчасово окупованих територіях України, так і в глибині території Російської Федерації. У Генштабі наголошують, що ці дії спрямовані на послаблення системи управління, логістики та матеріально-технічного забезпечення російських військ.

    Зокрема, підтверджено ураження командного пункту російських підрозділів у районі Очеретиного Донецької області, який, за попередніми оцінками, використовувався для координації дій на окремих напрямках фронту. Також зафіксовано ураження пункту управління полку російських військ у районі Верхньої Криниці Запорізької області, що могло вплинути на керування підрозділами на південному напрямку.

    Окремо українські сили завдали ударів по об’єктах, пов’язаних із застосуванням безпілотних систем противника. Йдеться про пункти управління дронами російських військ у районах Нестерянки на Запоріжжі та Новогродівки на Донеччині. У Генштабі зазначають, що такі об’єкти відіграють ключову роль у веденні розвідки, коригуванні вогню та здійсненні ударів по українських позиціях, тому їхнє виведення з ладу має оперативне значення.

    Крім того, ураження зазнали склад безпілотних літальних апаратів противника, а також склад матеріально-технічних засобів у районі Новопетриківки на Донеччині. Ще один склад забезпечення, за даними Генштабу, було уражено безпосередньо в Донецьку. Також повідомляється про ураження залізничної цистерни з паливно-мастильними матеріалами в районі Дебальцевого, що могло ускладнити постачання пального для російських підрозділів на цьому напрямку.

    Окремим блоком у повідомленні Генштабу йдеться про результати попередніх ударів по території Російської Федерації. Зокрема, підтверджено зупинку роботи Сизранського нафтопереробного заводу в Самарській області, по якому українські сили завдали удару 21 травня. Підприємство є частиною російської нафтопереробної інфраструктури, що забезпечує паливом як цивільний сектор, так і окремі логістичні потреби.

    Також 25 травня було уражено лінійну виробничо-диспетчерську станцію “Ярославль”, де, за даними Генштабу, пошкоджено обладнання та частину резервуарних ємностей. Подібні об’єкти використовуються для транспортування та зберігання нафтопродуктів, що є критично важливими для функціонування енергетичного сектору РФ.

    Крім того, підтверджено ураження 24 травня російської радіолокаційної станції 1Л125 “Ніобій-СВ” у районі Ярська на тимчасово окупованій території Луганської області. За оцінками військових, такі системи забезпечують виявлення повітряних цілей і відіграють важливу роль у протиповітряній обороні російських військ.

    У Генеральному штабі ЗСУ підкреслили, що Сили оборони України продовжують системно реалізовувати заходи, спрямовані на зниження наступального потенціалу РФ, порушення її логістичних ланцюгів та ускладнення управління військами на різних рівнях. У відомстві наголосили, що подібні операції є частиною загальної стратегії стримування російської агресії та послаблення її військових можливостей.

    Військові також зазначили, що удари по об’єктах забезпечення та управління суттєво ускладнюють здатність російської армії підтримувати інтенсивність бойових дій, зокрема через перебої в постачанні пального, озброєння та засобів зв’язку.

    Раніше повідомлялося, що після серії атак українських безпілотників низка великих нафтопереробних підприємств у центральних регіонах Росії була змушена скоротити або повністю зупинити виробництво, що вплинуло на внутрішній паливний ринок країни.

  • Удари по Криму та окупованих територіях: ЗСУ вдарили по “Іскандерах”, РЛС і складах ворога

    Удари по Криму та окупованих територіях: ЗСУ вдарили по “Іскандерах”, РЛС і складах ворога

    У ніч на 2 травня Сили оборони України здійснили серію точкових ударів по військових об’єктах Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях. За офіційною інформацією Генерального штабу ЗСУ, метою операції було послаблення наступального потенціалу противника та зниження його можливостей ведення бойових дій.

    Ключовим епізодом цієї операції стало ураження місця розташування тактичної групи оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер» у районі населеного пункту Дружне на території тимчасово окупованого Криму. Ці ракетні системи є одними з найбільш небезпечних у російському арсеналі, оскільки здатні завдавати високоточних ударів на значній відстані, зокрема по цивільній інфраструктурі та об’єктах критичної важливості.

    Окрім цього, українські сили завдали ударів по засобах радіолокації противника, які відіграють важливу роль у системі протиповітряної оборони. Зокрема, було уражено берегову радіолокаційну станцію «МИС-М1» у районі Маяка, а також радіолокаційну станцію «Подльот» поблизу Євпаторії. Такі об’єкти забезпечують виявлення повітряних цілей і координацію дій ППО, тому їхнє виведення з ладу може суттєво знизити ефективність захисту російських військ.

    На тимчасово окупованих територіях Донецької області українські військові зосередилися на знищенні інфраструктури безпілотних систем ворога. За даними Генштабу, було уражено три пункти управління БпЛА у районі Георгіївки, а також склад безпілотників у Новопетриківці. У сучасній війні саме дрони стали одним із ключових інструментів розвідки та атак, тому такі удари мають стратегічне значення.

    Також повідомляється про успішні удари по ремонтному підрозділу противника в районі Кадіївки на Луганщині та складу боєприпасів поблизу Іванівки в Херсонській області. Знищення або пошкодження логістичних і технічних об’єктів значно ускладнює забезпечення російських військ на фронті.

    Наразі точні масштаби втрат противника уточнюються. Водночас у Генеральному штабі підтвердили ефективність попередніх операцій, зокрема удару по складу боєприпасів на аеродромі «Кача» в окупованому Криму 29 квітня. Крім того, було згадано про атаку на нафтопереробний завод у Туапсе та ураження аеродрому Шагол у Челябінській області РФ, що свідчить про системний характер дій українських сил.

    Військові експерти зазначають, що такі удари є частиною стратегії глибокого ураження, яка спрямована на знищення критично важливих елементів військової інфраструктури ворога далеко за лінією фронту. Це дозволяє не лише зменшити інтенсивність атак з боку Росії, а й створює додатковий тиск на її логістичні можливості.

    Особливу роль у цих операціях відіграють високоточні засоби ураження та безпілотні системи, які дозволяють досягати цілей із мінімальними ризиками для особового складу. Водночас ефективність таких ударів значною мірою залежить від розвідданих і координації між різними підрозділами.

    Аналітики також звертають увагу, що ураження радіолокаційних станцій може мати довгострокові наслідки для російської системи оборони. Без належного радіолокаційного покриття противник втрачає здатність своєчасно виявляти повітряні загрози, що відкриває нові можливості для подальших ударів.

    У ширшому контексті ці події демонструють, що Україна продовжує активно застосовувати асиметричні методи ведення війни, компенсуючи чисельну перевагу противника точністю та мобільністю. Тактика ударів по тилових об’єктах дозволяє поступово виснажувати ресурси Росії та знижувати її бойовий потенціал.

    Водночас ситуація залишається напруженою. Російські війська продовжують обстріли українських територій, а бойові дії не втрачають інтенсивності. У таких умовах подібні операції є важливим елементом загальної стратегії оборони.

    Офіційні джерела наголошують, що робота зі знищення військової інфраструктури противника триватиме й надалі. Українські сили продовжують виявляти та уражати ключові об’єкти, які забезпечують ведення війни проти України.

    Нічна операція 2 травня стала ще одним підтвердженням того, що ЗСУ здатні діяти не лише на лінії фронту, а й ефективно вражати цілі в глибокому тилу противника, змінюючи баланс сил на свою користь.

  • Блогерку Анжелу Гуріну засудили до 5 років за розголошення даних про військові об’єкти

    Блогерку Анжелу Гуріну засудили до 5 років за розголошення даних про військові об’єкти

    Верховний Суд України підтвердив вирок чернівецькій блогерці Анжелі Гуріній, учасниці руху «Права людини», пов’язаного зі скандальним Остапом Стахівим. Її засудили за поширення інформації про переміщення та розташування військових об’єктів під час стрімів у соцмережах.

    Суд призначив блогерці п’ять років позбавлення волі.

    Анжелу Гуріну затримали співробітники СБУ 22 серпня 2023 року, а в її будинку того ж дня провели обшуки. За даними слідства, під час стріму влітку 2023 року вона озвучила координати розташування підрозділу Збройних Сил України і, попри застереження військових, опублікувала відео у відкритий доступ на YouTube та TikTok.

    «На відео зафіксовано, як військовослужбовці вимагали припинити зйомку з міркувань безпеки. Однак блогерка проігнорувала застереження, продовжила трансляцію та згодом без будь-якого редагування опублікувала відео», – зазначили в Офісі генпрокурора.

    У суді Анжела Гуріна свою провину не визнавала, стверджуючи, що її дії не були спрямовані на порушення закону. За її словами, під час зйомок вона не бачила військову частину, а військові не пред’являли документи та не представлялися.

    Під час розслідування також з’ясували, що блогерка має паспорт громадянки Румунії, що підтвердило експертизу, а отже, ймовірно, вона має подвійне громадянство.

    У грудні 2024 року Першотравневий районний суд Чернівців визнав Гуріну винною за ч. 2 ст. 114-2 ККУ. Апеляційний та Верховний Суд підтвердили цей вирок. Постанова набрала чинності й оскарженню не підлягає.

    Анжела Гуріна відома в Чернівцях як антивакцинаторка та активістка з антиукраїнськими поглядами. Вона виступала проти запровадження коронавірусних обмежень і заперечувала пандемію. Популярність здобула у квітні 2021 року, коли вигнала з приміщення власного магазину двох поліцейських, які перевіряли дотримання карантинних норм. Блогерка володіє магазином жіночого одягу у центрі Чернівців.

  • Агент рф у Хмельницькому: затримано наркозалежного шпигуна, який готував теракт

    Агент рф у Хмельницькому: затримано наркозалежного шпигуна, який готував теракт

    Співробітники Служби безпеки України затримали у Хмельницькому 32-річного громадянина, який працював на російські спецслужби та збирав інформацію про військові об’єкти. За даними слідства, він планував передати координати критично важливих об’єктів для здійснення теракту.

    У Хмельницькому затримали російського агента, який готував теракт поблизу підрозділів Сил оборони на замовлення спецслужб рф, повідомили у Службі безпеки України у п’ятницю.

    Служба безпеки запобігла теракту, який російські спецслужби готували у Хмельницькому. За результатами спецоперації затримано агента рф, який планував закласти вибухівку біля пунктів базування Сил оборони на території міста

    – повідомили у СБУ у соцмережах.

    За даними спецслужби, відповідне завдання фігурант отримав дистанційно від свого куратора з рф на початку цього року.

    Пріоритетними цілями ворога, як повідомили у СБУ, були запасні командні пункти та місця дислокації підрозділів ЗСУ та Нацгвардії.

    Агент, за даними СБУ, обходив територію, фіксував геолокації, шукав місця для закладки вибухівки. Після виявлення об’єкта він аналізував периметр на наявність “зручних” точок для встановлення саморобного вибухового пристрою (СВП). Далі він передавав координати куратору з рф для погодження, очікуючи інструкції щодо виготовлення СВП з механізмом дистанційної активації через телефон, вказали у спецслужбі.

    СБУ спрацювала на випередження та затримала агента під час дорозвідки поблизу військового об’єкта, де окупанти планували теракт.

    У нього вилучено мобільний телефон із анонімним чатом, де він спілкувався з російським спецслужбістом.

    За даними слідства, агентом виявився 32-річний наркозалежний, який потрапив у поле зору окупантів, шукаючи швидкий заробіток у Телеграмі на “дозу”.

    Йому повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану), ч. 3 ст. 114-2 (поширення інформації про переміщення, рух або розташування ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного стану) ККУ. Він перебуває під вартою, йому загрожує довічне ув’язнення.

  • Франція продовжить постачання ракет SCALP в Україну, вважаючи військові об’єкти на території РФ легітимними цілями, – посол Гаель Вейсьєр

    Франція продовжить постачання ракет SCALP в Україну, вважаючи військові об’єкти на території РФ легітимними цілями, – посол Гаель Вейсьєр

    Франція підтвердила, що продовжить постачати Україні далекобійні ракети SCALP, які є одними з найпотужніших засобів у боротьбі з російською агресією. Водночас посол Франції в Україні Гаель Вейсьєр в інтерв’ю українським ЗМІ заявив, що французька влада вважає військові об’єкти на території Росії цілком легітимними цілями для українських сил.

    «Так, ми продовжуємо надавати ракети SCALP. У нас їх не так багато, і ми маємо закупити ще, тому на це потрібен певний час. Це також ускладнюється тим, що ми маємо забезпечити належний захист нашої країни. Але ми робимо все, що можемо, і ми відправляємо в Україну нові французькі ракети SCALP», – сказав Вейсьєр.

    Він також нагадав про позицію Франції щодо дозволу на використання французької далекобійної зброї, зокрема для нанесення ударів углиб РФ.

    За його словами, у Парижа «не було жодної “червоної лінії” з питання ударів французькою зброєю по території РФ.

    «Військові цілі на території Росії є легітимними [для України]. Вона має право націлюватися на російські військові потужності, тому що це божевільна ситуація, коли росіяни можуть атакувати Україну з території Росії, а Україна не може усунути цю загрозу. Це було б несправедливо», – зазначив посол.

  • У Сумах затримали підпалювача, що діяв на замовлення ворога

    У Сумах затримали підпалювача, що діяв на замовлення ворога

    Працівники Служби безпеки України та Національної поліції затримали чоловіка, який за грошову винагороду підпалював будівлі територіальних центрів комплектування (ТЦК) та автомобілі військовослужбовців ЗСУ. Зловмисником виявився 35-річний безробітний мешканець Сум.

    За даними Офісу генпрокурора та СБУ, у листопаді 2024 року підозрюваний отримав пропозицію через месенджер про підпали військових об’єктів. Виконуючи завдання замовників, він підпалив дві будівлі ТЦК та три службові автомобілі, що належали українським військовим. Хоча будівлі зазнали лише незначних пошкоджень, транспортні засоби були повністю знищені.

    Підозрюваний фіксував наслідки своїх дій на відео і надсилав звіти своїм замовникам, очікуючи на обіцяне грошове винагородження.

    Правоохоронці, провівши оперативно-розшукові заходи, встановили особу підозрюваного та затримали його. Суд обрав для чоловіка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права на заставу. Затриманому оголошено підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 1 ст. 114-1 (перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в умовах особливого періоду),
    • ч. 2 ст. 194 (умисне знищення або пошкодження майна).

    У разі доведення вини, чоловікові загрожує до 10 років позбавлення волі.