Golosnovinua.com

Позначка: військові закупівлі

  • Журналісти знайшли компанію-прокладку, через яку йдуть поставки дронів ТОВ “Стрим Техно” Олександра Конотопського

    Журналісти знайшли компанію-прокладку, через яку йдуть поставки дронів ТОВ “Стрим Техно” Олександра Конотопського

    Згінно даних митних декларацій упродовж 2025-2026 років компанія Олександра Конготопського ТОВ “Стрим Техно”, яка являється постачальником дронів для ЗСУ під брендом SkyFall імпортувала товарі від близько 60 постачальників-нерезидентів на суму понад 43,1 млрд грн. Постачання відбувається за непрямими контрактами в тому числі через естонську компанію-прокладку DMO COMMERCE OU.

    Естонська компанія DMO COMMERCE OÜ зареєстрована 18.06.2024р, зі статутним капіталом у 2 500 євро, видом діяльності вказана оптова та роздрібна торгівля. Засновником компанії з мільярдними оборотами вказаний Denys Ovsiannikov (Денис Овсянніков), з бекграундом звичайного айтішника.

    ФОТО: Структура власності DMO COMMERCE OÜ

    При цьому у фінансовій звітності компанії витрати на оплату праці співробітників не вказані, тобто компанія немає співробітників і являється класичною “прокладкою”.

    ФОТО: В естонській прокладці DMO COMMERCE OÜ Конотопського немає співробітників

    Варто відзначити, розрахунки за поставлений товар проводяться не безпосередньо на користь гонконгського постачальника, а спочатку йдуть на адресу естонської DMO COMMERCE OÜ, яка, у свою чергу, здійснює подальше перерахування коштів до Гонконгу.

    Як бачимо з фінансової звітності DMO COMMERCE OÜ, доступної у відкритих джерелах, оборотні активи естонської прокладки Конотопського у рік заснування склали відразу 7 473 877 €, а уже у наступному зросли до 48 662 044 €.

    При цьому чистий прибуток компанії DMO COMMERCE OÜ, в якій як ми бачимо працює “0” співробітників,  за неповний 2024 рік склав – 6 537 362 €, а за 2025 рік – 24 186 793 €.

    ФОТО: Річні фінансові звіти естонської прокладки DMO COMMERCE OÜ Конотопського

    Іншими словами, тільки через одну естонську прокладку DMO COMMERCE OU, яку Конотопський використовує у схемі поставок дронів за 2024-2025 роки було виведено 30 724 155 €.

    Більше інформації у нашому журналістському розслідуванні: Бекграунд Олександра Конотопського – шлях від бізнесу з РФ до надприбутків в українській оборонці

  • Виробник дронів “Генерал Черешня” погрожував БФ “Твій Крок” через відмову купували продукцію по завищеним цінам. Аудіо

    Виробник дронів “Генерал Черешня” погрожував БФ “Твій Крок” через відмову купували продукцію по завищеним цінам. Аудіо

    У розпорядженні нашої редакції аудіозапис розмови між представником виробника дронів “Генерал Черешня” та співробітницею БФ “Твій Крок” Ксенією Нефьодовою, де представник виробника дронів погрожував фонду проблемами, у разі якщо ті відмоляться закуповувати їх дрони.

    За інформацією джерела, інцидент з погрозами з боку виробника дронів “Генерал Черешня” – ТОВ “Центр дослідження беспілотних систем” відбувся в лютому 2026 року.

    До  БФ “Твій Крок” надійшов дзвінок з офіційного номеру ТОВ “ЦДБС” 0635428773. Людина, яка представилась “Русланом” повідомила, що являється офіційним представником  компанії “Генерал Черешня” та запропонувала придбати 100 одиниць дронів “Антишахед” (аналог / тепловізійний 640) BULLET, на що представник фонду попросив вислати комерційну пропозицію на електронну пошту.

    Водночас, після аналізу отриманих на електронну пошту документів, представники фонду зрівняли ціни та дійшли висновку, що  вартість дронів у комерційній пропозиції виявилася значно вищою не лише за ту ціну, яку “Генерал Черешня” вказує на своєму офіційному сайті, а і за аналогічні дрони, які продаються в мережі.

    Зокрема, на дрон BULLET – Антишахед  Генерал Черешня ціна на сайті – 58 тис. гривень, на Flash Army – 85, а в комерційній пропозиції вказано 110 тис. гривень.

    ФОТО: Вартість дронів Генерал Черешня у комерційній пропозиції вища чим на сайті

    Комерційна пропозиція була підписана гендиректором  ТОВ “ЦДБС” Михайлом Прасолом, який разом з своїм бізнес-партнером Ярославом Гришиним входять до ОЗУ Арташі.

    Після аналізу цін в комерційній пропозиції, які виявились значно вище ринкових, керівники фонду Артем Пічурін та Сергій Алфьоров наказали не реагувати на цього листа.

    Водночас, уже в березні 2026 року представник виробника дронів Генерал Черешня Руслан знову зателефонував до БФ “Твій Крок” та запитав, чому фонд відмовився від закупівлі.

    Отримавши відмову, представник Генерал Черешня почав погрожувати фонду перевірками та проблемами з боку спецслужб, зокрема Служби безпеки України.

    Аудіозапис погроз представника Генерал Черешня співробітниці благодійного фонду “Твій Крок”.

    Повний бэкграунд бенефіціарів виробника дронів Генерал Черешня у наступному нашому журналістському розслідуванні.

  • $1 мільйон за контракт на дрони: суд арештував посадовця ДПСУ та виробника безпілотників у гучній корупційній справі

    $1 мільйон за контракт на дрони: суд арештував посадовця ДПСУ та виробника безпілотників у гучній корупційній справі

    В Україні набирає обертів один із найгучніших корупційних скандалів останніх місяців, пов’язаний із закупівлями безпілотників для потреб оборони. Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи посадовцю Адміністрації Державної прикордонної служби України та власнику компанії-виробника дронів, яких підозрюють у вимаганні одного мільйона доларів хабаря за сприяння у постачанні безпілотних авіаційних комплексів.

    Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. За рішенням суду посадовця ДПСУ взято під варту з можливістю внесення застави у розмірі 4 мільйони гривень. Підприємцю, якого слідство вважає співучасником схеми, обрали більш сувору альтернативну заставу — понад 44,2 мільйона гривень.

    За даними слідства, корупційна схема була пов’язана із закупівлею безпілотних літальних апаратів для підрозділів Державної прикордонної служби України. Правоохоронці стверджують, що посадовець Адміністрації ДПСУ заздалегідь визначив умови проведення тендерних процедур таким чином, щоб перемогу отримала компанія, пов’язана з його спільником.

    Слідчі встановили, що під час підготовки закупівлі посадовець нібито створив умови для перемоги конкретного товариства, яке планувало постачати безпілотні комплекси державі. Однак реалізувати цей задум не вдалося через появу конкурента, який запропонував державі більш вигідні умови.

    Згідно з матеріалами розслідування, до тендеру долучилося ще одне підприємство, яке запропонувало поставити 270 безпілотних авіаційних комплексів за 825 мільйонів гривень. Після цього компанія ще більше знизила свою пропозицію, запропонувавши виконати контракт за 760 мільйонів гривень.

    Саме ця пропозиція виявилася найбільш вигідною для держави та забезпечила компанії перемогу в тендері.

    За версією правоохоронців, після поразки підконтрольного учасника торгів підозрювані вирішили отримати прибуток іншим шляхом. Слідство стверджує, що власник компанії-виробника дронів почав переконувати переможця тендеру у необхідності сплатити неправомірну вигоду за безперешкодне укладення та виконання майбутнього договору.

    Для підтвердження серйозності намірів була навіть організована телефонна розмова з представником Державної прикордонної служби. За версією слідства, таким чином переможцю тендеру намагалися продемонструвати, що вимоги щодо передачі коштів підтримуються посадовими особами державного відомства.

    Розмір неправомірної вигоди становив один мільйон доларів США. За даними правоохоронців, це відповідало приблизно 5–10% від вартості майбутнього контракту. Отримані кошти, як вважає слідство, планувалося розподілити між учасниками схеми та окремими посадовцями.

    Справу розслідують детективи Національного антикорупційного бюро України за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Підозрюваним інкримінують злочини, пов’язані з одержанням та вимаганням неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

    У САП наголошують, що розслідування триває, а правоохоронці перевіряють можливу причетність до схеми інших осіб. Також аналізуються документи щодо проведення закупівель та роль кожного з учасників процесу.

    Справа викликала значний суспільний резонанс через те, що йдеться про закупівлі безпілотників під час повномасштабної війни. Саме дрони сьогодні є одним із ключових видів озброєння на фронті та відіграють важливу роль у розвідці, коригуванні вогню, ураженні техніки противника та захисті українських військових.

    Антикорупційні органи останнім часом дедалі частіше повідомляють про викриття зловживань у сфері оборонних закупівель. Правоохоронці наголошують, що навіть в умовах війни державні кошти мають використовуватися максимально ефективно, а будь-які спроби нажитися на потребах армії становлять загрозу національній безпеці.

    У разі доведення вини підозрюваним може загрожувати тривале позбавлення волі, конфіскація майна та заборона обіймати певні посади. Остаточну правову оцінку їхнім діям надасть суд після завершення досудового розслідування та розгляду справи по суті.

    Наразі обидва фігуранти залишаються під вартою із можливістю внесення визначених судом застав. Слідчі дії у справі тривають.

  • Міноборони стає «єдиним вікном»: як уряд перезапускає закупівлі для армії

    Міноборони стає «єдиним вікном»: як уряд перезапускає закупівлі для армії

    Кабінет Міністрів України ухвалив пакет рішень, спрямованих на суттєве спрощення процедур забезпечення Сил оборони. Йдеться про дерегуляцію закупівель, централізацію процесів через Міністерство оборони та зміни у використанні окремих категорій ресурсів — від вибухових речовин до знеболювальних препаратів. Про це 2 травня повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Ключовим елементом змін стало визначення Міністерства оборони як «єдиного вікна» для всіх складових сектору безпеки і оборони. Це означає, що відтепер саме оборонне відомство координуватиме потреби різних структур, зокрема Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших формувань. Такий підхід має усунути дублювання процесів, скоротити час ухвалення рішень і зробити постачання більш ефективним в умовах війни.

    За словами Свириденко, одним із пріоритетів уряду є максимальне прискорення закупівель за кошти міжнародних партнерів. У зв’язку з цим змінено порядок координації міжнародної військової допомоги. Тепер Міністерство оборони України акумулюватиме запити від усіх складових Сил оборони, що дозволить точніше формувати потреби та швидше залучати фінансування від донорів. Безпосередню реалізацію закупівель за кошти іноземних партнерів здійснюватиме Агенція оборонних закупівель ДОТ.

    Ще одним важливим нововведенням стала зміна підходу до кодифікації вибухових речовин. Вперше їх розглядатимуть як окремі предмети постачання, а не лише як складову боєприпасів. Це дає змогу закуповувати такі матеріали більш гнучко — під конкретні потреби підрозділів. Водночас процедура підтвердження характеристик продукції для виробників залишається без змін, що має забезпечити контроль якості. Встановлено і чіткі строки: кодифікація має відбуватися протягом десяти днів після отримання висновку за результатами випробувань.

    Суттєві зміни торкнулися і медичного забезпечення військових. Кабінет Міністрів вніс зміни до правил обігу знеболювальних препаратів, зокрема наркотичних лікарських засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які використовуються в бойових умовах. Відтепер Міністерство оборони отримує право самостійно визначати порядок їх постачання та використання на передовій, на стабілізаційних пунктах і у бойових бригадах. Це рішення фактично скасовує частину бюрократичних обмежень мирного часу, які раніше ускладнювали роботу медиків у польових умовах. Нові норми діятимуть протягом усього періоду воєнного стану та ще 60 днів після його завершення.

    Експерти зазначають, що такі кроки є логічним продовженням курсу на дерегуляцію оборонного сектору, який Україна активно реалізує з початку повномасштабної війни. Централізація закупівель через одне відомство дозволяє не лише зменшити адміністративні бар’єри, а й посилити контроль за використанням ресурсів. В умовах високої інтенсивності бойових дій швидкість постачання часто є критичним фактором, який безпосередньо впливає на ефективність підрозділів на фронті.

    Окрему увагу в уряді приділяють прозорості процесів. Хоча частина інформації про оборонні закупівлі залишається закритою з міркувань безпеки, централізація управління дозволяє краще відстежувати рух ресурсів і запобігати їх нецільовому використанню. Це також важливий сигнал для міжнародних партнерів, які фінансують значну частину оборонних потреб України.

    Водночас зміни мають і стратегічне значення. Уніфікація підходів до закупівель, кодифікації та медичного забезпечення формує більш сучасну модель управління оборонним сектором, яка відповідає стандартам країн НАТО. Це може спростити інтеграцію України у західні безпекові структури в майбутньому.

    Новий пакет рішень уряду є спробою зробити систему забезпечення армії швидшою, гнучкішою та менш залежною від бюрократичних процедур. У реаліях війни це означає не лише економію часу, а й потенційно врятовані життя військових, які отримуватимуть необхідне спорядження та медичну допомогу без затримок.

  • Схеми на деревині для війська: у ЗСУ викрили корупцію на понад 14,7 млн грн

    Схеми на деревині для війська: у ЗСУ викрили корупцію на понад 14,7 млн грн

    Українські правоохоронці викрили масштабні корупційні зловживання під час закупівель деревини для потреб Сил оборони. Загальна сума збитків, завданих державному бюджету, перевищує 14,7 млн грн. Йдеться про системні схеми завищення цін і службову недбалість посадовців у різних регіонах країни.

    Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора, зазначивши, що викриття відбулося в межах масштабної операції під назвою «Нечесні закупівлі», яку провели 15 квітня. За даними слідства, порушення були зафіксовані одразу в 11 регіонах України.

    Слідчі дії охопили Вінницьку, Волинську, Дніпропетровську, Львівську, Миколаївську, Одеську, Рівненську, Тернопільську, Хмельницьку, Чернігівську області, а також Київ. У межах розслідування правоохоронці провели 38 обшуків, під час яких вилучили засоби зв’язку, комп’ютерну техніку, службову документацію та чорнові записи, що можуть свідчити про організацію незаконних схем.

    За результатами слідчих дій шістьом особам повідомлено про підозру. Серед фігурантів — колишній керівник Київського квартирно-експлуатаційного управління (КЕУ), начальник квартирно-експлуатаційної служби тилу однієї з військових частин, а також керівники державних підприємств, які були залучені до процесу закупівель.

    Слідство встановило, що ключовою схемою було придбання паливної деревини для військових потреб за завищеними цінами. Зокрема, один із підозрюваних — інженер відділу матеріально-технічного забезпечення Харківського КЕУ — через неналежне виконання службових обов’язків допустив закупівлі, які завдали державі понад 10 млн грн збитків.

    Колишньому начальнику Київського КЕУ інкримінують службову недбалість, що призвела до закупівель за завищеною вартістю і завдання збитків приблизно на 2 млн грн. Ще один фігурант — начальник квартирно-експлуатаційної служби тилу військової частини — підозрюється у зловживанні службовим становищем. За даними слідства, він погоджував закупівлю деревини твердих порід за значно завищеними цінами, що спричинило понад 1,2 млн грн збитків.

    Дії підозрюваних кваліфіковані за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема за службову недбалість та зловживання владою або службовим становищем. Правоохоронці зазначають, що розслідування триває, і коло причетних осіб може розширитися.

    У Офіс Генерального прокурора підкреслюють, що подібні схеми мають системний характер і становлять серйозну загрозу для обороноздатності країни, особливо в умовах повномасштабної війни. Закупівлі матеріально-технічних ресурсів для війська перебувають під особливим контролем, адже від їхньої ефективності залежить забезпечення військових на фронті.

    Експерти наголошують, що махінації із закупівлями — одна з найпоширеніших форм корупції у сфері державних витрат. Найчастіше вони пов’язані із завищенням цін, змовою з постачальниками та відсутністю належного контролю. У випадку з деревиною для війська такі порушення можуть виглядати менш помітними, ніж закупівлі техніки чи озброєння, однак їхній сумарний ефект для бюджету є суттєвим.

    Варто зазначити, що це не єдиний випадок викриття корупції у сфері оборонних закупівель останнім часом. Раніше правоохоронці повідомляли про іншу схему, пов’язану з розкраданням понад 300 безпілотників, переданих військовим у межах державної програми «Армія дронів». За даними слідства, техніку незаконно продавали, а загальна сума збитків перевищила 15 млн грн.

    Таким чином, нове розслідування щодо закупівель деревини стало ще одним свідченням того, що правоохоронні органи посилюють контроль за використанням коштів у секторі оборони. Водночас справа демонструє, що навіть у критично важливих для країни сферах зберігаються ризики зловживань, які потребують системного реагування та посилення прозорості процедур закупівель.

    Наразі триває досудове розслідування, а правоохоронці продовжують збирати докази та встановлювати всі обставини функціонування схем. Очікується, що після завершення слідчих дій матеріали будуть передані до суду.

  • НАБУ завершило слідство у справі про дрони та РЕБ із завищеними цінами

    НАБУ завершило слідство у справі про дрони та РЕБ із завищеними цінами

    Національне антикорупційне бюро України завершило досудове розслідування у справі щодо масштабної корупційної схеми під час закупівлі безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) для потреб Сил оборони, зокрема підрозділів Національної гвардії України. Про це повідомила пресслужба НАБУ.

    За даними слідства, у 2025 році діяла організована група осіб, яка системно заволодівала бюджетними коштами, що виділялися органами місцевого самоврядування та державними структурами на забезпечення оборонних потреб. У межах провадження правоохоронці встановили низку епізодів, пов’язаних із закупівлями озброєння та спеціального обладнання за завищеними цінами, а також отриманням неправомірної вигоди у вигляді відкатів.

    Стороні захисту вже відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення. Це є завершальним етапом досудового розслідування перед направленням справи до суду.

    Розслідування здійснювали детективи НАБУ спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). За їхніми даними, встановлено кілька ключових епізодів, які охоплюють різні закупівлі дронів та засобів РЕБ у різних регіонах України.

    Зокрема, один із епізодів стосується закупівлі FPV-дронів майже на 10 млн грн для військової частини Нацгвардії. За версією слідства, вартість контракту була штучно завищена більш ніж на 3 млн грн, які після реалізації постачання могли бути розподілені між учасниками схеми. У НАБУ зазначають, що механізм передбачав вплив на посадових осіб військових частин та використання посередницьких структур для укладення договорів.

    Окремо задокументовано закупівлю засобів РЕБ, де, за даними слідства, фігуранти могли отримувати до 30% від суми контрактів у вигляді неправомірної вигоди. Правоохоронці вказують, що така практика могла мати системний характер і застосовувалася під час кількох закупівель оборонного призначення.

    Ще один епізод стосується закупівлі FPV-дронів на близько 2 млн грн, де також виявлено ознаки завищення вартості продукції та можливого привласнення частини бюджетних коштів через пов’язані компанії.

    Окрім схем із закупівлями, слідство встановило факти фіктивного працевлаштування щонайменше 15 військовозобов’язаних осіб. За даними НАБУ, ці особи формально оформлювалися на роботу, однак фактично не виконували службових обов’язків. Це дозволяло отримувати неправомірні виплати та інші фінансові вигоди.

    Також у межах провадження досліджуються епізоди можливого незаконного збагачення одного з колишніх керівників Луганської обласної державної адміністрації на понад 62 млн грн, а також внесення недостовірних даних до декларацій за кілька років.

    Серед фігурантів справи, за інформацією слідства, — колишній голова Луганської обласної державної адміністрації Сергій Гайдай, народний депутат України Олексій Кузнєцов, представники місцевих адміністрацій, посадові особи військових частин Національної гвардії, а також представники підприємств-виробників та постачальників БПЛА і РЕБ.

    У НАБУ наголошують, що встановлені факти свідчать про комплексний характер схеми, яка охоплювала як рівень державних і місцевих рішень щодо фінансування оборонних потреб, так і безпосереднє виконання контрактів через підконтрольні структури.

    Окрему увагу слідство приділяє механізму впливу на укладення контрактів. За версією антикорупційних органів, організатори схеми могли використовувати службові зв’язки у військових частинах та органах влади для забезпечення перемоги “потрібних” постачальників у закупівлях.

    Після завершення досудового розслідування матеріали справи передані для ознайомлення стороні захисту. Після завершення цієї процедури обвинувальний акт має бути скерований до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.

    У НАБУ та САП підкреслюють, що йдеться про одне з найбільших розслідувань останнього часу у сфері оборонних закупівель, що набуло особливої суспільної ваги в умовах повномасштабної війни, коли ефективне використання бюджетних коштів має критичне значення для забезпечення Сил оборони України.

  • Посадовця Міноборони віддали під суд за закупівлю ліжок із переплатою понад 13 млн грн

    Посадовця Міноборони віддали під суд за закупівлю ліжок із переплатою понад 13 млн грн

    Керівника Дніпровського квартирно-експлуатаційного відділу передали до суду за обвинуваченням у службовій недбалості в умовах воєнного стану та поданні недостовірних відомостей у декларації. Посадовцю загрожує до восьми років позбавлення волі.

    За даними слідства, у 2023 році чиновник організував закупівлю п’яти тисяч двоярусних ліжок для потреб військовослужбовців на загальну суму близько 28 млн гривень. Водночас експерти встановили, що їхня ринкова вартість становила приблизно 18 млн гривень, що призвело до переплати бюджету більш ніж на 9,5 млн гривень.

    Згодом було укладено ще один контракт — на постачання двох тисяч ліжок. За версією правоохоронців, унаслідок цієї угоди державі завдано додаткових збитків майже на 4 млн гривень.

    Окрім порушень під час закупівель, слідчі встановили недостовірні дані у щорічній декларації посадовця. Зокрема, він не зазначив позашляховик Toyota Land Cruiser 2022 року випуску вартістю понад 3,3 млн гривень. Автомобіль був оформлений на іншу особу, однак фактично перебував у користуванні чиновника.

    У прокуратурі вважають, що йдеться про умисне приховування майна та порушення вимог антикорупційного законодавства. Обвинувальний акт уже скеровано до суду, який має встановити остаточну міру відповідальності посадовця.

  • Начальнику продслужби ДШВ повідомили про підозру у незаконному збагаченні на 10 млн грн

    Начальнику продслужби ДШВ повідомили про підозру у незаконному збагаченні на 10 млн грн

    Начальнику продовольчої служби тилу однієї з бригад Десантно-штурмових військ ЗСУ Костянтину Свірідову оголосили нову підозру у незаконному збагаченні та легалізації майна, отриманого злочинним шляхом. Йдеться про активи на понад 10,3 млн гривень, походження яких, за версією слідства, не підтверджене офіційними доходами.

    Підозру оголосили прокурори Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону. Військовому інкримінують ст. 368-5 КК України (незаконне збагачення) та ч. 2 ст. 209 КК України (легалізація майна у великому розмірі).

    За матеріалами провадження, з кінця грудня 2023 року по жовтень 2024 року майор придбав майна і витратив коштів на суму, що суттєво перевищує задекларовані доходи. Лише на одяг, взуття та аксесуари преміальних брендів він, за підрахунками слідчих, витратив близько 2,5 млн грн. Частину покупок здійснювали вже у перші місяці після початку перевірок у межах інших кримінальних проваджень.

    Окремий епізод стосується придбання 9 жовтня 2024 року права довгострокової оренди земельної ділянки на острові Балі в Індонезії. Вартість угоди склала 187,3 тисячі доларів США — понад 7,7 млн грн за курсом НБУ на той момент.

    Водночас у деклараціях за 2022–2024 роки військовий зазначав лише помірні доходи та незначні заощадження. Інформації про дорогі активи або значні фінансові зобов’язання не містилося. За даними слідства, різниця між витратами та легальними доходами перевищує три тисячі прожиткових мінімумів.

    Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави майже 10 млн грн.

    Закупівлі, хабар і «подорожі по службі»

    Це не перша підозра для майора. Раніше в межах розслідування щодо закупівель продовольства для військових йому інкримінували одержання неправомірної вигоди, шахрайство та ухилення від військової служби.

    Слідство стверджує, що у червні 2025 року військовий отримав 10 тисяч доларів США за сприяння у зміні товарних позицій під час закупівель продуктів. Також встановлено факти підписання актів про повне постачання продукції, хоча фактично доставлялася лише частина товарів. Решту, за версією правоохоронців, могли привласнювати через підконтрольних осіб. Перевіряється і постачання неякісної або зіпсованої продукції.

    Окремий блок підозр стосується ухилення від служби. За даними слідства, у 2025 році офіцер систематично перебував поза місцем служби, використовуючи відпустки та відрядження. Протягом року він відвідав Аргентину, Австрію, Швейцарію, Францію, Італію, Японію, Чехію, Туреччину, Єгипет та навіть Антарктиду. Слідчі встановили, що щонайменше 38 днів він не виконував службові обов’язки, але продовжував отримувати грошове забезпечення і премії на суму близько 156 тис. грн.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили 51 тисячу доларів США, 2,1 тисячі євро та понад 200 тисяч гривень готівкою. Також вилучено автомобілі, документи на елітну нерухомість та боргові розписки на 120 тисяч доларів. Окремо зафіксовано колекцію брендового одягу, взуття та аксесуарів, вартість якої, за оцінками, перевищує 8 млн грн.

    У прокуратурі наголошують, що у 2026 році в межах розслідувань щодо зловживань під час закупівель для Сил оборони вже повідомлено про підозру 42 особам у 22 кримінальних провадженнях. Загальні збитки державі оцінюються у понад 3,4 млрд грн.

    Слідство триває.

  • Закупівлі без конкуренції: чому армія може залишитися без дронів

    Закупівлі без конкуренції: чому армія може залишитися без дронів

    Закупівлі безпілотних літальних апаратів для Збройних сил України у 2024–2025 роках були інтегровані в систему, яка з самого початку залишалася закритою від публічного контролю та конкурентних процедур. У підсумку це створило реальний ризик нестачі дронів на передовій у критичний період.

    Йдеться про прямі контракти Агентства оборонних закупівель з українськими виробниками ударних БПАК, FPV-дронів на радіоканалі та оптоволокні, а також мультироторних систем. Такі угоди укладаються поза системою Prozorro, попри те що їхні обсяги вимірюються мільярдами гривень і суттєво перевищують цивільні закупівлі. Формально допустима маржинальність для виробників становить до 25 відсотків, однак учасники ринку вказують, що реальна вартість продукції нерідко формується з урахуванням неофіційних складових.

    Тривожним сигналом для ринку стала нещодавня термінова комунікація з боку АОЗ, яке почало з’ясовувати у виробників можливість постачання великих партій дронів у лютому–березні. З урахуванням того, що постачання ключових компонентів з Китаю займає до півтора місяця, такі строки є реалістичними лише для компаній, які заздалегідь знали про майбутні замовлення і підготували виробничі запаси. У 2024 році за схожою схемою один із виробників отримав замовлення на мільярди гривень на FPV-дрони, які виявилися дорогими та не отримали підтримки з боку військових через низьку якість.

    Ситуація ускладнюється відсутністю системного стратегічного планування. У 2025 році Генеральний штаб і Міністерство оборони так і не змогли чітко сформувати замовлення на 2026 рік — з визначенням конкретних типів дронів, їхньої кількості та технічних характеристик. З одного боку, спостерігається лобіювання дорогих і високоприбуткових виробів із сумнівною бойовою ефективністю. З іншого — існує рейтинг дронів, сформований командою Мінцифри, який базується на реальному досвіді військових і показує, які системи справді працюють на фронті. Ці позиції часто не збігаються з дронами, що просуваються в межах закритих контрактів.

    У результаті було ухвалене негласне рішення не укладати довгострокові системні контракти, що призвело до зриву планових постачань. Тепер новій команді Мінцифри доводиться в авральному режимі намагатися компенсувати цей провал, щоб уникнути фактичного дефіциту безпілотників у бойових підрозділах.

    За інформацією журналістів, окрім термінових двомісячних контрактів, Агентство оборонних закупівель готується провести опитування виробників щодо їхніх можливостей постачання дронів на шестимісячний період. Такий горизонт дозволив би компаніям завчасно закуповувати комплектуючі та пропонувати більш конкурентні ціни. Водночас відмова від укладання шестимісячних контрактів може свідчити про те, що короткі термінові замовлення розподіляються між заздалегідь визначеним колом виробників.

    Підстави для таких підозр пов’язані із закритістю процесу формування потреб армії. Запити надходять із підрозділів до Генштабу, де обмежене коло посадовців разом із Міністерством оборони визначає типи дронів, обсяги та цінові параметри. Фактичну вартість продукції пропонує сам виробник, отримуючи формальний висновок про «ринковість», після чого до неї додається офіційна маржа. Хто саме затверджує остаточну номенклатуру і ціни при контрактах на мільярди гривень, публічно не розкривається.

    Оцінка якості дронів і відповідності заявленим характеристикам здійснюється різними комісіями. За даними джерел, одні й ті самі вироби можуть бути відхилені через невідповідність технічним параметрам, але паралельно схвалені іншими структурами без додаткових зауважень. Компанії, які не мають можливості вести неформальні переговори, ризикують бути витісненими з ринку незалежно від фактичної ефективності їхніх розробок на фронті.

    На цьому тлі деякі іноземні донори, за інформацією джерел, надають допомогу ЗСУ, обходячи державну систему закупівель. Фінансування спрямовується напряму українським виробникам тих дронів, які реально використовуються бойовими підрозділами. Попит у таких випадках формується не формальними звітами, а безпосереднім спілкуванням з військовими та поїздками на передову.

  • 283 мільйони та відсутність конкуренції: енергетичні тендери для армії

    283 мільйони та відсутність конкуренції: енергетичні тендери для армії

    Закритість процесів постачання електроенергії для військових об’єктів створила умови, за яких життєво важливий ресурс перетворився на передбачуваний фінансовий інструмент. Електрика, на відміну від озброєння чи матеріальних запасів, не залишає матеріальних слідів і не потребує складної логістики. Основні рішення ухвалюються на рівні цифр у контрактах, а їхні параметри визначаються не ринком, а заздалегідь встановленими цілями, що робить схему стабільно прибутковою та непомітною.

    Система працює завдяки участі чиновників, які перебувають на перетині оборонних та енергетичних інтересів. Денис Шмигаль, колишній міністр оборони і нині керівник Міністерства енергетики, формує політику розподілу бюджетних коштів у сфері енергопостачання. Володимир Карпенко, командувач Сил логістики ЗСУ, контролює тилову інфраструктуру та обсяги поставок, а Максим Головня, керівник КЕВ Житомира, забезпечує виконання угод на практиці. Разом вони формують закриту систему управління, де рішення ухвалюються системно.

    Конкретним прикладом стала закупівля електроенергії для КЕВ Житомира. Переможцем тендеру стало ТОВ «Оператор енергії», єдиний учасник торгів. Очікувана вартість контракту сягнула майже 283 мільйонів гривень. Відсутність конкуренції була штучно створена — тендерні умови відповідали характеристикам одного конкретного постачальника, фінансові та документальні вимоги автоматично відсікали інших учасників.

    Контракт передбачав фіксовану торговельну націнку 23 копійки за кіловат-годину без ПДВ, що не залежить від ринкових коливань. При обсягах понад 15 мільйонів кіловат-годин це забезпечує близько 10 мільйонів гривень чистого прибутку постачальнику, незалежно від реальних витрат чи ефективності. Для порівняння, інші бюджетні організації регіону укладали договори з націнкою 10–15 копійок або без неї.

    Фінансова модель ТОВ «Оператор енергії» викликає додаткові питання. Компанія з невеликим штатом управляє контрактами на сотні мільйонів гривень, при цьому операційні потужності не зростають. Це типово для фірм-посередників, основна цінність яких полягає не в поставках електроенергії, а в доступі до бюджетних коштів.