Golosnovinua.com

Позначка: військовослужбовці

  • Вибори в умовах невизначеності, як провести чесне голосування при мільйонах біженців і зруйнованій інфраструктурі та чи визнає світ його результати

    Вибори в умовах невизначеності, як провести чесне голосування при мільйонах біженців і зруйнованій інфраструктурі та чи визнає світ його результати

    Масштаб виклику добре ілюструють цифри. Державний реєстр виборців і досі містить близько 34 млн виборців, із яких близько 32,66 млн мають виборчу адресу. Водночас ці дані значною мірою відображають довоєнну юридичну реальність, а не фактичне розташування громадян у 2026 році.

    За даними УВКБ ООН, за межами України перебуває приблизно 5,7–5,9 мільйона українських біженців. Усередині країни, відповідно до звіту Міжнародної організації з міграції за червень 2026 року, залишаються близько 3,9 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Це означає, що значна частина потенційних виборців більше не перебуває за місцем своєї офіційної реєстрації або проживає там, де звична виборча інфраструктура зруйнована чи недоступна.

    Ключовою проблемою післявоєнних виборів стає не дата їх проведення, а можливість забезпечити право голосу для кожного громадянина незалежно від того, де він перебуває. Голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко неодноразовонаголошував, що довоєнні процедури в нових умовах не працюватимуть. «Доцільніше прийняти окремий закон, який регулюватиме особливості проведення повоєнних виборів», — зазначав він.

    У Центральній виборчій комісії пропонують передбачити щонайменше шестимісячний перехідний період після припинення або скасування воєнного стану. За цей час необхідно оновити Державний реєстр виборців, перевірити стан виборчої інфраструктури, оцінити безпекову ситуацію в регіонах і створити умови, за яких результати голосування не викликатимуть сумнівів ні в українському суспільстві, ні серед міжнародних партнерів.

    Питання післявоєнного голосування вже давно виходить за межі суто внутрішньої політики. Від того, наскільки прозорими та інклюзивними будуть перші вибори після війни, залежатиме не лише внутрішня довіра до нової влади, а й міжнародне визнання їхніх результатів, подальший рух України до Європейського Союзу та готовність партнерів і надалі підтримувати країну.

    Міжнародний контроль і зовнішній контур легітимності

    Важливо розуміти, що Європейський Союз не має повноважень контролювати українські вибори чи впливати на їхні результати. Його роль полягає в іншому: підтримувати реформи, допомагати вдосконалювати виборче законодавство, надавати експертну й фінансову допомогу, а також здійснювати незалежне міжнародне спостереження. Така модель уже багато років застосовується щодо країн, які проходять шлях до членства в ЄС.

    Одним із головних документів у цьому процесі залишається Дорожня карта з питань функціонування демократичних інституцій. Вона прямо пов’язує готовність України до проведення демократичних виборів із виконанням рекомендацій місій ОБСЄ/БДІПЛ та прогресом у кластері «Основи», який є одним із базових напрямів переговорів про вступ до Європейського Союзу.

    Практична підготовка до цього процесу вже триває. У грудні 2025 року Центральна виборча комісія провела відкритий діалог за участю представників уряду, Верховної Ради, політичних партій, громадянського суспільства та міжнародних партнерів, присвячений виконанню рекомендацій ОБСЄ/БДІПЛ. Під час цієї зустрічі глава співробітництва Представництва ЄС в Україні Штефан Шлойнінг наголосив: «Інклюзивні та прозорі вибори є наріжним каменем демократичної та стійкої повоєнної України. Тому ЄС відданий підтримці електоральної готовності України та ключових інституцій для проведення вільних, чесних і безпечних виборів».

    Підтримка вже має не лише політичний, а й практичний вимір. Європейський Союз фінансує низку проєктів, які реалізуються спільно з IFES, International IDEA, Громадянською мережею «Опора» та Естонською академією електронного урядування. На ці програми виділено майже 3 млн євро. Їхня мета — модернізація Державного реєстру виборців, пошук рішень для забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб і військовослужбовців, а також підготовка виборчої системи до роботи в нових післявоєнних умовах.

    Окремим напрямом роботи став проєкт INSPIRE UA, який зосереджений на підготовці механізмів голосування українців за кордоном. Починаючи з вересня 2025 року делегації Центральної виборчої комісії та Міністерства закордонних справ здійснюють робочі візити до країн Європейського Союзу, де проживають найбільші українські громади. Під час цих поїздок вивчаються можливості відкриття додаткових виборчих дільниць, особливості місцевого законодавства, логістика, питання безпеки та моделі співпраці з країнами перебування. Одночасно громадянське суспільство та міжнародні партнери наполягають на проведенні незалежного аудиту безпекової ситуації в громадах ще до початку виборчого процесу.

    Якщо Україна офіційно запросить Європейський Союз до спостереження за виборами, буде сформована повноцінна Election Observation Mission. Такі місії працюють за єдиною методологією, яка базується на принципах незалежності, політичної неупередженості та невтручання у виборчий процес. До їхнього складу входить Core Team — група міжнародних експертів із виборчого права, адміністрування виборів, прав людини, медіа, гендерної політики, цифрового середовища та безпеки, а очолює місію депутат Європейського парламенту.

    Робота місії не обмежується днем голосування. Довгострокові спостерігачі прибувають до країни за кілька тижнів до виборів і аналізують увесь виборчий процес: правову базу, реєстрацію виборців і кандидатів, фінансування кампаній, інформаційне середовище, умови ведення агітації та підготовку виборчих комісій. Безпосередньо в день голосування до них приєднуються короткострокові спостерігачі, які працюють на дільницях і оцінюють процедуру голосування, підрахунок бюлетенів та передачу результатів. Уже через 48 годин після закриття виборчих дільниць місія публікує попередню оцінку, а приблизно через два місяці — фінальний звіт із детальними висновками та рекомендаціями.

    Висновки місії Європейського Союзу та ОБСЄ/БДІПЛ враховуються під час щорічних звітів Європейської комісії щодо прогресу України на шляху до членства в ЄС. Тому якість організації післявоєнних виборів безпосередньо впливатиме не лише на їхнє міжнародне сприйняття, а й на темпи подальшої європейської інтеграції країни.

    Позиція Сполучених Штатів дещо відрізняється. Якщо Європейський Союз робить акцент передусім на дотриманні процедур і демократичних стандартів, то американський підхід значно сильніше пов’язує проведення виборів із загальним процесом мирного врегулювання. Адміністрація Дональда Трампа неодноразово заявляла про бажаність проведення президентських і парламентських виборів у відносно короткі строки після можливого припинення вогню. Окремі спеціальні посланці США навіть називали орієнтовний часовий горизонт у кілька місяців після завершення активних бойових дій.

    Водночас Президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що вибори можливі лише за умови забезпечення належного рівня безпеки. Офіційний Вашингтон також відкидає російські пропозиції щодо створення тимчасової міжнародної адміністрації для організації голосування, підкреслюючи, що вибори повинні проходити виключно під контролем українських конституційних органів. Паралельно американські інститути NDI та IRI продовжують співпрацю з українськими партнерами у сфері розвитку демократичних інституцій, виборчого законодавства та підтримки виборчих процесів.

    Успішні та невдалі приклади післявоєнного голосування

    Досвід останніх років показує, що післявоєнні та посткризові вибори рідко провалюються через саму процедуру голосування. Набагато частіше їхню легітимність визначають три фактори: готовність політичних сил визнати результат, можливість для всіх ключових груп населення взяти участь у виборах і незалежне міжнародне спостереження.

    Приклади успішних переходів демонструють, що навіть після глибоких політичних потрясінь вибори можуть зміцнити довіру до державних інститутів. У Бангладеш у лютому 2026 року перехідний уряд під керівництвом Мухаммада Юнуса організував перші вибори після повалення Шейх Хасіни. Попри недопуск партії колишньої прем’єр-міністерки, основні політичні сили взяли участь у голосуванні, а його результати загалом були прийняті.

    Схожу тенденцію продемонстрував і Непал. Після масштабних протестів молоді та відставки уряду К. П. Шарми Олі дострокові вибори в березні 2026 року пройшли мирно, із високою явкою молодих виборців, а перемогу здобула партія репера та колишнього мера Катманду Балендри Шаха. В Арменії після втрати Нагірного Карабаху влада також пройшла через складний політичний тест: у червні 2026 року партія Нікола Пашиняна зберегла більшість, а ОБСЄ/БДІПЛ позитивно оцінили організацію виборів.

    Не менш показовими стали приклади Ботсвани та Гани у 2024 році. В обох країнах чинна влада програла вибори, однак поразка була визнана ще до офіційного завершення підрахунку голосів. Президент Ботсвани Мокгвеетсі Масісі визнав перемогу коаліції Думи Боко, а віце-президент Гани Махамуду Бавумія публічно привітав із перемогою Джона Махаму. Саме готовність переможених прийняти волевиявлення громадян стала одним із головних чинників суспільної довіри до результатів.

    Протилежні приклади свідчать, що навіть формально проведене голосування не гарантує легітимності. У Венесуелі в 2024 році оголошення Ніколаса Мадуро переможцем супроводжувалося масштабними звинуваченнями у фальсифікаціях, а значна частина міжнародної спільноти, включно зі США, відмовилася визнавати результати виборів. Опозиція наполягала, що реальним переможцем був Едмундо Гонсалес Уррутіа. Подібні питання виникали і під час виборів у Центральноафриканській Республіці, де опозиція заявляла про нерівні умови участі, а також в Ефіопії, де виборчий процес проходив на тлі триваючого внутрішнього конфлікту.

    Ставка для України значно вища, ніж проста зміна влади. Перші післявоєнні вибори стануть тестом на здатність держави повернутися до нормального демократичного циклу після найбільшої війни в Європі XXI століття.

    Нові стратегічні активи післявоєнних виборів

    Післявоєнні вибори відрізнятимуться від усіх попередніх не лише масштабом організаційних проблем. Першим фактором залишається безпека. За оцінками Національної платформи протимінної діяльності, близько 132–133 тис. квадратних кілометрів, або майже чверть території України, потенційно забруднені мінами та вибухонебезпечними залишками війни. Водночас аудити Громадянської мережі «Опора»показали, що жодна з перевірених громад поки не має стовідсоткового забезпечення виборчих дільниць укриттями в радіусі 500 метрів.

    Не меншою зміною стало масове переміщення населення. Майже третина українців уже не проживає за адресою своєї реєстрації, а серед тих, хто залишив домівку після лютого 2022 року, цей показник сягає 76%. Якщо додати до цього 5–6 млн громадян за кордоном і майже мільйон військовослужбовців, стає очевидно: значна частина потенційного електорату більше не вписується у довоєнну модель організації виборів.

    Окремою політичною силою після війни можуть стати ветерани. За різними оцінками, у складі Сил оборони України перебувають близько 880–990 тис. осіб. Для них потрібно не лише створити механізм голосування, а й забезпечити реальне політичне представництво. Питання реабілітації, житла, медицини, працевлаштування та соціальних гарантій майже напевно стануть одними з центральних тем післявоєнної кампанії.

    Ще один виклик пов’язаний із самою виборчою системою. Уже зараз обговорюються різні варіанти організації голосування українців за кордоном — від створення окремого закордонного округу до прив’язки закордонних дільниць до українських округів. Не менш дискусійними залишаються й вимоги до кандидатів щодо постійного проживання в Україні, адже війна змусила мільйони громадян роками жити за межами країни.

    Водночас змінилося й інформаційне середовище. Якщо до повномасштабної війни значна частина політичної боротьби точилася на телебаченні, то сьогодні вона дедалі більше переходить у Telegram та інші цифрові платформи. За соціологічними дослідженнями, серед українців віком 18–34 років Telegram є джерелом новин для 84–87% опитаних. Це означає, що майбутня виборча кампанія значною мірою проходитиме в цифровому просторі, де вирішальне значення матимуть швидкість поширення інформації, довіра до окремих каналів і здатність держави протидіяти дезінформації.

    У результаті перші післявоєнні вибори будуть боротьбою не лише між політичними програмами. Не менш важливим стане питання, чи зможе держава забезпечити участь тих українців, чиє життя війна змінила найбільше.

    Масштаб викликів і робочі механізми

    Центральна виборча комісія пропонує ухвалити окремий закон, який визначить особливості проведення перших післявоєнних виборів. Серед рішень, що сьогодні розглядаються, — відкриття додаткових виборчих дільниць за межами дипломатичних установ у країнах, де проживають найбільші українські громади. Електронне та поштове голосування наразі не розглядаються як реалістичні варіанти через високі ризики для безпеки та довіри до результатів. Натомість одним із можливих механізмів називають активну попередню реєстрацію виборців через «Дію» або інший державний цифровий сервіс.

    Для внутрішньо переміщених осіб пропонується максимально спростити процедуру зміни виборчої адреси та створити додаткові виборчі дільниці в місцях їхнього компактного проживання. Для військовослужбовців розглядаються спеціальні виборчі дільниці при військових частинах або мобільні виборчі групи із забезпеченням політичної нейтральності Збройних сил. Водночас проведення голосування на тимчасово окупованих територіях залишається неможливим до моменту відновлення Україною ефективного контролю над ними. Так само не розглядається можливість організації виборів на території Росії та Білорусі.

    Дискусії точаться і навколо строків проведення голосування. У грудні 2025 року Президент Володимир Зеленський заявляв про готовність провести вибори через 60–90 днів після створення необхідних безпекових гарантій.

    Від того, наскільки успішно вдасться забезпечити участь українців за кордоном, внутрішньо переміщених осіб і військовослужбовців, залежатиме легітимність майбутніх виборів. Низька явка або відсутність реального доступу до голосування для значної частини громадян можуть стати підставою для інформаційних атак і поставити під сумнів результати виборів. Росія, найімовірніше, не визнає їх незалежно від процедури, однак позиція міжнародних партнерів значною мірою визначатиметься тим, наскільки відкритим, прозорим і таким, що відповідає демократичним стандартам, буде сам виборчий процес. Тому головним завданням післявоєнної виборчої реформи стає недопущення ситуації, за якої мільйони українських громадян фактично втратять можливість реалізувати своє конституційне право голосу.

  • Нацгвардійці, прикордонники та поліцейські на фронті отримають нові бойові виплати

    Нацгвардійці, прикордонники та поліцейські на фронті отримають нові бойові виплати

    Міністерство внутрішніх справ затвердило порядок виплати додаткових винагород військовослужбовцям Національної гвардії України, Державної прикордонної служби та поліцейським підрозділів особливого призначення, які виконують бойові завдання. Нові виплати запроваджуються в межах експериментального проєкту мотиваційного забезпечення та будуть нараховуватися заднім числом — з 1 червня 2026 року.

    Про це повідомив міністр внутрішніх справ Іван Вигівський.

    За його словами, відповідні накази вже підписані та передані на державну реєстрацію. Після завершення цієї процедури документи офіційно набудуть чинності.

    Новий механізм передбачає додаткові виплати залежно від складності, небезпеки та результативності виконання бойових завдань. Загальна сума мотиваційних виплат може сягати до 460 тисяч гривень на місяць.

    Зокрема, передбачені такі винагороди:

    • до 100 тис. грн на місяць — за безпосередню участь у бойових діях;
    • 170 тис. грн на місяць — за виконання бойових завдань безпосередньо на лінії зіткнення;
    • 70 тис. грн на місяць — за виконання завдань на інших ділянках фронту в межах ротного опорного пункту;
    • 50 тис. грн на місяць — за службу на пунктах управління;
    • від 15 до 30 тис. грн — для військових інструкторів;
    • до 10 тис. грн — для інших категорій військовослужбовців.

    Окрім щомісячних виплат, накази передбачають окремі винагороди за виконання конкретних бойових завдань. Так, військовослужбовці зможуть отримати 40 тис. грн за добу за захоплення ворожих позицій, 20 тис. грн за добу — за повернення раніше втрачених позицій, 100 тис. грн — за кожного взятого в полон російського військового та 15 тис. грн — за знищення противника у стрілецькому або рукопашному бою.

    Як пояснили в МВС, військовослужбовці Нацгвардії, Державної прикордонної служби та поліцейські підрозділів особливого призначення виконують бойові завдання нарівні з підрозділами Збройних сил України, однак порядок їхнього грошового забезпечення регулюється окремими наказами Міністерства внутрішніх справ, а не Міністерства оборони.

    Підставою для запровадження нових виплат стала постанова Кабінету Міністрів №768 від 12 червня 2026 року, яка раніше ввела аналогічну систему мотиваційних виплат для військовослужбовців Збройних сил України. Тепер відповідний механізм поширюється й на інші складові Сил оборони України, що перебувають у системі МВС. Нові виплати нараховуватимуться за період, починаючи з 1 червня 2026 року.

  • Суд заарештував двох військових полку “Скеля”, яких підозрюють у катуванні побратимів

    Суд заарештував двох військових полку “Скеля”, яких підозрюють у катуванні побратимів

    У Кропивницькому суд обрав запобіжний захід двом військовослужбовцям 425-го окремого штурмового полку “Скеля”, яких підозрюють у жорстокому поводженні та катуванні своїх побратимів. Обох чоловіків взяли під варту на два місяці без права внесення застави. Водночас підозрювані заперечують свою провину та по-різному відреагували на рішення суду.

    Про це повідомляє Суспільне Кропивницький із зали суду.

    Суд задовольнив клопотання сторони обвинувачення та обрав для обох військовослужбовців найсуворіший запобіжний захід — тримання під вартою строком на 60 діб без можливості внесення застави. Під час судового засідання обидва підозрювані попросили не показувати їхні обличчя.

    Прокурори наполягали саме на арешті, вказуючи на тяжкість інкримінованих злочинів та можливі ризики для слідства. Захисники військовослужбовців, своєю чергою, просили суд застосувати більш м’який запобіжний захід, не пов’язаний із триманням під вартою.

    Один із підозрюваних — 28-річний санітарний інструктор — категорично відкинув звинувачення. Він заявив, що не причетний до катувань, а кримінальне провадження назвав наслідком обмови.

    За словами військового, потерпілі нібито мають наркотичну залежність і таким чином вирішили помститися йому. Він просив суд не відправляти його до слідчого ізолятора та обрати інший запобіжний захід, однак суд не підтримав це клопотання.

    Після оголошення рішення санітарний інструктор повідомив, що планує його оскаржити. Відповідно до законодавства, він має п’ять днів для подання апеляційної скарги.

    Другий підозрюваний — 29-річний діловод медичної роти полку “Скеля” — також заявив про необґрунтованість підозри. Він, як і його колега, заборонив журналістам показувати своє обличчя та називати прізвище.

    Під час судового розгляду він також просив не застосовувати до нього арешт, однак суд залишив це клопотання без задоволення.

    Водночас, на відміну від іншого підозрюваного, діловод повідомив, що не збирається оскаржувати рішення суду, оскільки вважає це безперспективним.

    За даними слідства, інцидент стався у травні 2026 року. Як раніше повідомляло Державне бюро розслідувань, двоє військовослужбовців медичної роти 425-го окремого штурмового полку “Скеля” самовільно вирішили “покарати” двох побратимів за нібито порушення військової дисципліни.

    За версією правоохоронців, вони жорстоко побили військових, після чого зачинили їх у господарській будівлі. Один із потерпілих отримав тяжкі травми, зокрема черепно-мозкову травму та перелом кісток носа, через що був госпіталізований. Іншого, за інформацією слідства, незаконно утримували у приміщенні ще майже добу.

    Розслідування щодо можливих злочинів у 425-му окремому штурмовому полку “Скеля” набуло широкого розголосу наприкінці червня після публікації журналістського розслідування видання “Бабель”. У матеріалі йшлося про можливі випадки катувань військовослужбовців, жорстокого поводження та смерті мобілізованих.

    Після оприлюднення цієї інформації Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження та розпочало перевірку викладених фактів. Наразі слідчі продовжують встановлювати всі обставини справи та перевіряють можливу причетність інших осіб до ймовірних злочинів.

  • До 3100 гривень до Дня Незалежності: хто з українців отримає грошову допомогу та як її оформити

    До 3100 гривень до Дня Незалежності: хто з українців отримає грошову допомогу та як її оформити

    Напередодні Дня Незалежності України окремі категорії громадян отримають разову грошову допомогу від держави. Розмір виплати залежатиме від статусу отримувача і становитиме від 450 до 3100 гривень. Для більшості українців кошти надійдуть автоматично, однак деяким громадянам необхідно буде самостійно звернутися до Пенсійного фонду.

    Про це повідомляє постанова Кабінету Міністрів України №602.

    Уряд затвердив порядок виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України. Фінансову підтримку традиційно отримають ветерани війни, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники бойових дій, члени сімей загиблих захисників та інші категорії громадян, визначені законодавством.

    Найбільшу суму допомоги — 3100 гривень — виплатять особам з інвалідністю внаслідок війни I групи, а також колишнім малолітнім в’язням концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання, які мають інвалідність I групи.

    Особи з інвалідністю внаслідок війни II групи отримають 2900 гривень, а III групи — 2700 гривень.

    Виплата у розмірі 1000 гривень передбачена для учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, а також колишніх неповнолітніх в’язнів концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання.

    По 650 гривень держава виплатить членам сімей загиблих ветеранів війни, Захисників і Захисниць України, а також дружинам або чоловікам померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни чи учасників бойових дій, якщо вони не одружилися повторно.

    Найменша сума допомоги — 450 гривень — передбачена для учасників війни, колишніх в’язнів концтаборів, осіб, яких насильно вивозили на примусові роботи, а також дітей партизанів, підпільників та інших учасників боротьби проти нацистського режиму.

    Порядок отримання коштів залежить від статусу людини. Пенсіонерам та громадянам, які вже перебувають на обліку як отримувачі відповідних пільг, звертатися до державних органів не потрібно. Допомогу їм нарахують автоматично разом із серпневою пенсією або іншими соціальними виплатами.

    Для діючих військовослужбовців процедура також спрощена. Кошти будуть перераховані на рахунки військових частин, а їх виплату організують на підставі заявок, поданих командуванням.

    Водночас українцям, які мають право на допомогу, але не отримують пенсію та не проходять військову службу, необхідно самостійно подати заяву до Пенсійного фонду України. Це можна зробити особисто у сервісному центрі Пенсійного фонду або в Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП), а також дистанційно через вебпортал електронних послуг ПФУ за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

    Уряд також передбачив можливість отримати виплату пізніше. Якщо людина набула права на допомогу до 24 серпня, але з певних причин не отримала кошти до 1 жовтня, вона зможе звернутися до Пенсійного фонду та оформити виплату після цієї дати.

    Варто зазначити, що разова допомога до Дня Незалежності є окремою державною виплатою і не впливає на розмір пенсії чи інших видів соціальної підтримки. Її нарахування здійснюється відповідно до чинного законодавства та фінансується за рахунок державного бюджету.

    Нагадаємо, останнім часом в Україні також були оновлені окремі правила пенсійного забезпечення. Зокрема, юристи пояснили, якими документами можна підтвердити трудовий стаж у разі втрати трудової книжки. Крім того, окремі категорії українок можуть оформити пенсію вже у 50 років. Таке право мають матері п’ятьох і більше дітей, а також матері дітей з інвалідністю з дитинства за умови наявності щонайменше 15 років страхового стажу.

  • 83 військових будували приватний будинок командира: на Одещині майору загрожує до 12 років в’язниці

    83 військових будували приватний будинок командира: на Одещині майору загрожує до 12 років в’язниці

    На Одещині правоохоронці викрили командира військової частини, який, за даними слідства, протягом кількох місяців використовував підлеглих військовослужбовців для будівництва власного приватного будинку. Під час проведення слідчих дій на об’єкті правоохоронці виявили 83 військових, які виконували будівельні роботи замість проходження служби.

    Про це повідомили генеральний прокурор Руслан Кравченко та Національна поліція України.

    За даними слідства, майор систематично залучав особовий склад військової частини до зведення свого будинку, розташованого в Подільському районі Одеської області. Правоохоронці вважають, що до будівництва було залучено близько 80 підлеглих, а під час обшуку на території приватного об’єкта перебували 83 військовослужбовці, які виконували різноманітні будівельні роботи.

    Слідчі також встановили, що для забезпечення будівництва використовувався військовий вантажний транспорт, яким перевозили будівельні матеріали. Таким чином службову техніку, призначену для виконання військових завдань, використовували в особистих цілях.

    За словами генерального прокурора Руслана Кравченка, зібрані докази свідчать про системний характер таких дій.

    «Йдеться не лише про незаконне використання державних ресурсів. Це відволікання військовослужбовців від виконання їхніх прямих обов’язків, що в умовах війни напряму впливає на боєготовність підрозділу», — наголосив він.

    У Національній поліції зазначили, що командир діяв у власних інтересах, не зважаючи на наслідки для обороноздатності підрозділу та авторитету держави.

    Після проведення слідчих дій офіцера затримали. За процесуального керівництва Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону йому повідомили про підозру за частиною п’ятою статті 426-1 Кримінального кодексу України — перевищення військовою службовою особою влади або службових повноважень в умовах воєнного стану, що спричинило істотну шкоду.

    Санкція інкримінованої статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. Наразі суд розглядає питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу, а досудове розслідування триває.

    Це вже не перший подібний випадок, який викривають українські правоохоронці. У вересні 2025 року на Рівненщині Державне бюро розслідувань повідомило про командира, який понад півтора року використовував підлеглих для будівництва власного житла. Крім того, у квітні 2025 року правоохоронці викрили схему, за якою заступнику командира військової частини фактично збудували будинок за кошти, отримані як “бойові” виплати: військовослужбовців документально оформлювали як учасників бойових дій, хоча вони виконували будівельні роботи.

  • Побили до втрати свідомості й замкнули в сараї: двох бійців «Скелі» затримали за підозрою в катуваннях побратимів

    Побили до втрати свідомості й замкнули в сараї: двох бійців «Скелі» затримали за підозрою в катуваннях побратимів

    Правоохоронці повідомили про підозру двом військовослужбовцям медичної роти 425-го окремого штурмового полку «Скеля», яких слідство вважає причетними до жорстокого побиття та незаконного утримання двох своїх побратимів. За даними Державного бюро розслідувань, інцидент стався на Кіровоградщині у травні 2026 року, а потерпілі отримали тяжкі тілесні ушкодження, зокрема черепно-мозкові травми. Цей епізод став ще одним кримінальним провадженням у низці розслідувань щодо можливих порушень прав військовослужбовців у полку «Скеля», який останніми місяцями опинився у центрі суспільної уваги після журналістських розслідувань та перевірок правоохоронних органів.

    Як повідомили у ДБР та Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону, слідство встановило, що двох військовослужбовців після виписки з лікарні через порушення встановленого режиму направили до медичної частини підрозділу. За версією правоохоронців, 30-річний водій-електрик та 28-річний санітарний інструктор медичної роти вирішили самостійно «покарати» військових за дисциплінарні порушення, не маючи на це жодних законних повноважень.

    За даними слідства, підозрювані завдали потерпілим численних ударів, після чого зачинили їх у господарській будівлі на території частини. Саме там, як стверджують слідчі, побиття та знущання продовжилися. Один із військовослужбовців під час побиття втратив свідомість. Його госпіталізували з черепно-мозковою травмою, переломом кісток носа та іншими тілесними ушкодженнями. Іншого потерпілого, за версією ДБР, незаконно утримували ще майже добу. Після звільнення його також доставили до медичного закладу із черепно-мозковою травмою, множинними забоями та гематомами.

    Обох підозрюваних затримали. Їм повідомлено про підозру за частиною 2 статті 127 Кримінального кодексу України (катування) та частиною 3 статті 406 КК України (порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями, що супроводжувалося побиттям і знущанням над кількома особами). Максимальна санкція за інкримінованими статтями передбачає до 12 років позбавлення волі. Наразі слідчі готують клопотання про обрання підозрюваним запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

    У Державному бюро розслідувань наголосили, що цей випадок не є єдиним епізодом, який перевіряється в межах кримінальних проваджень щодо полку «Скеля». За інформацією Бюро, слідчі продовжують досліджувати повідомлення про можливе неналежне поводження з військовослужбовцями під час проходження навчання та перебування у місцях розподілу підрозділу.

    Резонанс навколо 425-го окремого штурмового полку виник після масштабного журналістського розслідування видання Babel, оприлюдненого у червні 2026 року. Автори матеріалу, посилаючись на свідчення понад 30 осіб, серед яких родичі військовослужбовців, колишні та чинні бійці підрозділу, повідомили про випадки насильства, жорстокого поводження та смерті мобілізованих під час проходження підготовки. За даними журналістів, із кінця 2025 року до весни 2026 року у навчальних центрах полку загинули щонайменше 26 військовослужбовців, причому йшлося саме про небойові втрати.

    Після оприлюднення цього матеріалу Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактами можливого перевищення службових повноважень та інших правопорушень. У Бюро заявили, що всі наведені журналістами обставини підлягають ретельній перевірці, а кожному можливому факту буде надано правову оцінку.

    До перевірки також долучився Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Моніторингова група Офісу омбудсмана відвідала місця дислокації полку, провела конфіденційні зустрічі з військовослужбовцями та оглянула об’єкти, де, за інформацією заявників, могли незаконно утримувати людей. За словами Лубінця, за результатами цієї роботи вже відкрито щонайменше одне кримінальне провадження, однак перевірка ще не завершена, а слідчі отримали додаткову інформацію щодо можливих порушень.

    Командування Сухопутних військ ЗСУ після появи журналістського розслідування заявило, що не виправдовує жодних випадків насильства або приниження людської гідності. У повідомленні наголошувалося, що навіть бойові заслуги чи складні умови війни не можуть бути підставою для порушення законів або статутних норм. Водночас військові закликали дочекатися результатів офіційного розслідування та не робити передчасних висновків щодо всієї діяльності підрозділу.

    Сам полк «Скеля» також відреагував на публікації у ЗМІ. Представники підрозділу підтвердили, що більшість військовослужбовців, згаданих у журналістських матеріалах, дійсно проходили службу саме у складі полку, однак заперечили твердження про системний характер зловживань. Командування заявило, що частина наведених фактів потребує додаткової перевірки, а окремі висновки журналістів назвали передчасними.

    Нове повідомлення про підозру двом військовослужбовцям стало вже не першим процесуальним рішенням у справах, пов’язаних із полком «Скеля». Раніше, у липні, ДБР затримало ще одного військовослужбовця, якому інкримінують побиття двох побратимів у Харківській області. У Бюро тоді наголошували, що окремі кримінальні провадження щодо насильства були відкриті ще до публікації журналістських розслідувань, а після широкого суспільного резонансу їх об’єднали із новими матеріалами для комплексного розслідування.

    Слідство у справі триває. Правоохоронці встановлюють, чи були випадки насильства в полку поодинокими епізодами або могли свідчити про системні порушення прав військовослужбовців. У ДБР наголошують, що кожен факт жорстокого поводження, якщо він буде підтверджений доказами, отримає належну правову оцінку незалежно від посад чи військових звань осіб, причетних до таких дій.

  • Військові можуть отримати додаткову виплату на оздоровлення: як оформити допомогу через «Армію+»

    Військові можуть отримати додаткову виплату на оздоровлення: як оформити допомогу через «Армію+»

    Військовослужбовці України мають право один раз на календарний рік отримати грошову допомогу для оздоровлення. Розмір такої виплати дорівнює місячному грошовому забезпеченню військового, а подати рапорт на її отримання тепер можна не лише у паперовому вигляді, а й онлайн через застосунок «Армія+». Про це повідомив Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

    Право на грошову допомогу для оздоровлення передбачене чинним законодавством і є однією із соціальних гарантій для військовослужбовців. Скористатися нею можна один раз на рік незалежно від місця проходження служби за умови дотримання встановлених вимог.

    Оформити виплату дозволяється у двох випадках. Перший — під час вибуття у щорічну основну відпустку, як повну, так і під час використання її другої частини. Другий варіант передбачає отримання допомоги без оформлення відпустки — для цього необхідно подати рапорт, після чого рішення оформлюється відповідним наказом командира військової частини.

    Раніше для отримання такої виплати військовослужбовцям доводилося оформлювати паперові документи та очікувати їх погодження. Тепер процедура стала простішою завдяки цифровому сервісу «Армія+», який дозволяє подати необхідний рапорт дистанційно.

    Для оформлення виплати через застосунок потрібно відкрити розділ «Сервіси», перейти до вкладки «Рапорти», обрати категорію «Виплати», а далі — пункт «Грошова допомога для оздоровлення». Після цього військовослужбовець має підтвердити, що ще не отримував таку допомогу в поточному році, заповнити необхідні службові дані та додати Army ID свого командира для погодження документа.

    Після перевірки внесеної інформації рапорт необхідно підписати та надіслати на розгляд. Стежити за його опрацюванням можна безпосередньо в застосунку — у розділі «Мої рапорти», де відображається поточний статус документа.

    Запровадження електронного оформлення має скоротити час обробки звернень та зменшити обсяг паперового документообігу у військових частинах. Водночас рішення про призначення виплати, як і раніше, ухвалюється після розгляду рапорту командуванням.

    Окрім допомоги на оздоровлення, українське законодавство передбачає для військовослужбовців низку інших додаткових виплат. Їхній розмір залежить від умов проходження служби, виконання бойових завдань, участі в заходах із забезпечення оборони держави та інших підстав, визначених нормативними актами.

    Зокрема, окремі категорії військових можуть отримувати додаткову щомісячну винагороду в розмірі до 10 тисяч гривень за виконання визначених завдань та службу в умовах, передбачених чинним законодавством.

  • Побиття чоловіка у Львові: ТЦК призначив службову перевірку

    Побиття чоловіка у Львові: ТЦК призначив службову перевірку

    Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки призначив службову перевірку після інциденту, який стався 17 липня під час проведення заходів оповіщення у Львові. Причиною стала поява у соціальних мережах відеозапису, що викликав широкий суспільний резонанс. На кадрах видно, як чоловік сидить на землі, а двоє людей у військовій формі застосовують до нього фізичну силу, завдаючи ударів ногами, зокрема по голові. Після цього чоловіка силоміць затягують до мікроавтобуса. Також на відео помітний чоловік у формі працівника поліції.

    У Львівському обласному ТЦК та СП підтвердили, що розпочали службову перевірку за фактом події. У відомстві зазначили, що на оприлюднених у мережі кадрах зафіксовано можливе застосування фізичного впливу до громадянина під час виконання заходів оповіщення. Наразі керівництво центру комплектування має встановити всі обставини інциденту, а після завершення перевірки буде ухвалено рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

    У ТЦК також наголосили, що закликають представників медіа та громадськість утриматися від передчасних висновків до завершення офіційної перевірки. Там підкреслили, що всі дії учасників інциденту мають отримати належну правову оцінку, а висновки будуть зроблені лише після вивчення всіх матеріалів та встановлення фактичних обставин.

    Водночас у поліції Львівської області повідомили, що конфлікт між 34-річним місцевим жителем та військовослужбовцями ТЦК стався близько 16:40. За попередньою інформацією правоохоронців, чоловік отримав легкі тілесні ушкодження. Наразі поліцейські проводять перевірку, встановлюють усіх учасників події, опитують свідків та аналізують наявні відеоматеріали.

    Правоохоронці зазначають, що після завершення всіх необхідних процесуальних дій буде надано правову оцінку діям кожної з осіб, які можуть бути причетними до конфлікту. Від результатів перевірки залежатиме подальше процесуальне рішення та можливе притягнення винних до відповідальності, якщо будуть встановлені порушення закону.

    Опубліковане відео вже викликало активне обговорення у соціальних мережах, а інцидент став предметом суспільної уваги. Наразі офіційні органи закликають дочекатися результатів службового та поліцейського розслідування, які мають встановити повну картину подій і визначити, чи були дії військовослужбовців та інших учасників конфлікту правомірними.

  • «Нам не потрібні порожні вибачення»: 45-та артбригада відреагувала на напад на ТЦК у Львові

    «Нам не потрібні порожні вибачення»: 45-та артбригада відреагувала на напад на ТЦК у Львові

    У 45-й окремій артилерійській бригаді імені генерала Мирона Тарнавського відреагували на резонансний напад на військовослужбовців Територіального центру комплектування та соціальної підтримки у Львові, заявивши, що події, які відбулися під час мобілізаційних заходів, стали тривожним сигналом для всієї країни. Військові наголосили, що, попри наявність у суспільстві дискусій щодо роботи ТЦК, жодні претензії не можуть бути виправданням агресії проти людей у військовій формі. У бригаді також заявили, що не вважають достатніми публічні вибачення учасників конфлікту, які останніми днями почали поширюватися в соціальних мережах, і закликали правоохоронні органи забезпечити неупереджене розслідування та притягнути винних до відповідальності.

    Відповідну заяву оприлюднило відділення комунікацій 45-ї окремої артилерійської бригади Збройних сил України.

    У зверненні військовослужбовці наголосили, що останні події у Львові не можна розглядати як локальний інцидент, адже вони мають значно ширше значення для українського суспільства та всієї системи оборони держави.

    «Нещодавні події у Львові стали небезпечним сигналом для всіх нас. Ми — військові, розуміємо, що суспільство має багато запитань до роботи ТЦК, але це не виправдовує відкриту агресію до військовослужбовців та приниження форми. Такі дії є не лише злочинними, а й працюють на користь ворога», – йдеться у заяві.

    У бригаді наголосили, що будь-які проблемні питання, пов’язані з діяльністю територіальних центрів комплектування, мають вирішуватися виключно в межах чинного законодавства. На переконання військових, насильство щодо представників Сил оборони, незалежно від того, де саме вони проходять службу, є неприпустимим та підриває довіру до української армії в умовах повномасштабної війни.

    Окремо військовослужбовці звернули увагу на те, що останніми днями в інтернеті почали активно поширюватися відеозаписи із вибаченнями учасників конфлікту. Однак у бригаді вважають, що самих лише публічних перепрошень недостатньо.

    «Нам не потрібні пустопорожні вибачення! Необхідні рішучі дії в межах правового поля: справедливе розслідування подібних порушень та відповідальність винних. Лише дотримання закону, дисципліна і єдність дозволять Україні вистояти та перемогти», – наголосили військові.

    У 45-й окремій артилерійській бригаді підкреслили, що повага до військової форми та українських військовослужбовців є одним із фундаментальних принципів функціонування держави, яка перебуває у стані війни. На думку військових, будь-які напади на представників Сил оборони, незалежно від їхнього підрозділу чи виконуваних обов’язків, можуть негативно впливати на морально-психологічний стан армії та використовуватися Росією для проведення інформаційно-психологічних операцій.

    Варто зазначити, що 45-та окрема артилерійська бригада імені генерала Мирона Тарнавського дислокується саме на території Львівської області, тому події, що сталися у Львові, викликали особливий резонанс серед її військовослужбовців.

    Заява бригади пролунала на тлі поширення кількох відеозаписів, на яких учасники конфлікту просять вибачення за свої дії.

    На одному з відео двоє чоловіків публічно перепросили військовослужбовців. Один із них заявив, що після проходження необхідної підготовки планує вступити до лав Збройних сил України. Інший повідомив, що вже є чинним військовослужбовцем, який перебував у відпустці, попросив вибачення у своїх побратимів та запевнив, що після завершення відпустки повернеться до виконання бойових завдань.

    Автор відеозапису також повідомив, що серед учасників конфлікту були неповнолітні, а з усіма причетними провели так звані «виховні бесіди». Крім того, він заявив, що тривають пошуки людей, які, за його словами, зривали військову форму з одного із військовослужбовців під час сутичок.

    Ще одне відео з вибаченнями оприлюднив заступник командира 3-го армійського корпусу Дмитро «Сліп» Кухарчук. На записі видно близько тридцяти молодих людей, які також визнають свою участь у конфлікті та просять вибачення.

    Сам інцидент, який спричинив широкий суспільний резонанс, стався ввечері 8 липня під час проведення мобілізаційних заходів у Львові.

    За інформацією Львівського обласного ТЦК та правоохоронців, конфлікт розпочався після перевірки військово-облікових документів чоловіка 1996 року народження, який із середини червня перебував у розшуку за порушення правил військового обліку. Після того як його доставили до територіального центру комплектування, частина військовослужбовців залишилася на місці події.

    Саме тоді навколо представників ТЦК почав збиратися натовп. За інформацією військових, люди поводилися агресивно, перешкоджали виконанню службових обов’язків, пошкодили службовий автомобіль та зрештою перекинули його.

    Під час сутичок також постраждав працівник поліції. Правоохоронці повідомили, що встановили особу одного з чоловіків, який, за версією слідства, напав на поліцейського. Згодом було затримано 23-річного жителя Львівщини.

    Події у Львові викликали широкий резонанс на державному рівні. Президент України Володимир Зеленський заявив, що обставини інциденту детально вивчатимуть Міністерство внутрішніх справ та Міністерство оборони.

    Напад на військовослужбовців ТЦК також засудили керівник Офісу президента Андрій Єрмак, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов, військова омбудсманка Ольга Решетилова, представники Збройних сил, ветерани та низка громадських діячів. Вони наголосили, що незалежно від ставлення до роботи територіальних центрів комплектування будь-які прояви насильства щодо українських військових є неприпустимими та мають отримати належну правову оцінку.

    У 45-й артилерійській бригаді переконані, що лише невідворотність покарання за подібні дії, повага до закону та єдність українського суспільства дозволять зберегти довіру до Сил оборони й зміцнити країну в умовах повномасштабної війни. Військові наголосили, що справедливе розслідування цього інциденту стане важливим сигналом як для суспільства, так і для тих, хто щодня захищає Україну на фронті.

  • Сирський поставив жорстку вимогу командирам: військових мають готувати кожні 60 днів

    Сирський поставив жорстку вимогу командирам: військових мають готувати кожні 60 днів

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що командири всіх рівнів зобов’язані забезпечувати ротацію військовослужбовців, які виконують бойові завдання на передовій, не рідше ніж один раз на 60 днів. За його словами, своєчасна заміна особового складу є одним із ключових чинників збереження життя та здоров’я українських захисників, підтримання їхньої боєздатності та забезпечення справедливого ставлення до військовослужбовців.

    Про це головнокомандувач повідомив у своїх соціальних мережах, підбиваючи підсумки роботи Збройних сил України за перше півріччя 2026 року.

    За словами Сирського, питання ротації військових стало одним із центральних під час великої підсумкової наради за участю командування Збройних сил. Під час засідання військове керівництво проаналізувало оперативну обстановку на фронті, особливості побудови оборони українських бригад, забезпечення підрозділів особовим складом, а також проблеми, пов’язані з надто тривалим перебуванням військовослужбовців безпосередньо на бойових позиціях.

    Головнокомандувач наголосив, що командири повинні шукати всі можливості для того, щоб військові не залишалися на передовій довше визначеного терміну.

    «Командири зобов’язані знаходити можливості для проведення ротацій особового складу не рідше, ніж один раз на 60 днів. Це питання життя і здоров’я наших воїнів, їхньої боєздатності та справедливого ставлення до людей», – заявив Сирський.

    Він підкреслив, що тривале перебування на передових позиціях без належного відпочинку та відновлення негативно впливає як на фізичний, так і на психологічний стан військовослужбовців. Постійне перебування під обстрілами, високе нервове напруження, нестача сну, складні побутові умови та значне фізичне навантаження поступово виснажують навіть найбільш підготовлених бійців.

    За словами головнокомандувача, саме тому система ротацій повинна працювати безперебійно, а командири мають особисто відповідати за організацію своєчасної заміни особового складу.

    Під час підсумкової наради командування також проаналізувало оперативну побудову бригад в обороні та можливості більш ефективного використання людських ресурсів. Окрему увагу приділили випадкам, коли військовослужбовці перебували на бойових позиціях значно довше рекомендованих термінів.

    За результатами обговорення було наголошено на необхідності удосконалення системи управління підрозділами, планування резервів та забезпечення достатньої кількості особового складу для проведення регулярних ротацій навіть на найскладніших ділянках фронту.

    Заява Сирського прозвучала після того, як він підписав окремий наказ щодо обов’язкової ротації військовослужбовців, які виконують бойові завдання на передньому краї. Документ має встановити єдиний підхід до організації служби та покласти персональну відповідальність на командирів за дотримання визначених термінів перебування військових на позиціях.

    Фактично нові вимоги стали реакцією на низку резонансних випадків, які останнім часом набули широкого розголосу.

    Найбільш обговорюваною стала ситуація навколо військовослужбовців 14-ї окремої механізованої бригади 2-го механізованого батальйону, які виконували бойові завдання на Харківському напрямку.

    Родичі військових повідомили, що окремі бійці перебували на передових позиціях без повноцінної ротації близько восьми місяців. За їхніми словами, військовослужбовці не лише тривалий час не отримували можливості для відпочинку, а й опинилися у вкрай складних умовах забезпечення.

    Зокрема, повідомлялося про систематичну нестачу продуктів харчування, питної води та інших необхідних ресурсів. Родичі також заявляли про виснаження військових та критичне погіршення морально-психологічного стану особового складу.

    Після широкого суспільного резонансу Генеральний штаб Збройних сил України провів службову перевірку.

    За її результатами було ухвалено кадрові рішення щодо командування. Генеральний штаб повідомив про звільнення командирів 14-ї окремої механізованої бригади та 10-го армійського корпусу.

    У Генштабі пояснили, що причинами стали приховування реального стану справ на окремих ділянках фронту, прорахунки в управлінні підрозділами, неналежне забезпечення військовослужбовців, а також втрата окремих позицій.

    Проблему тривалого перебування військових на передовій неодноразово порушувала й військова омбудсманка Ольга Решетилова.

    В одному з інтерв’ю вона повідомила, що дослідження, проведене Офісом військового омбудсмана, свідчить про серйозні психологічні наслідки надмірно довгого перебування на бойових позиціях.

    За її словами, приблизно після 40 днів безперервної служби на передовій у військовослужбовців суттєво зростає рівень фізичного та емоційного виснаження.

    Решетилова зазначала, що після такого періоду людина нерідко починає втрачати відчуття небезпеки, а інколи стає байдужою до власного життя, що різко підвищує ризики загибелі чи отримання поранень.

    Вона наголосила, що з військової точки зору настільки тривале перебування особового складу на бойових позиціях не можна вважати ефективним, адже виснажений військовослужбовець не здатний виконувати свої завдання так само результативно, як після відпочинку та відновлення.

    Саме тому питання ротації дедалі частіше порушується не лише у військовому середовищі, а й на державному рівні.

    Військові експерти також наголошують, що регулярна заміна особового складу є стандартною практикою сучасних армій світу. Вона дозволяє підтримувати високий рівень боєготовності підрозділів, мінімізувати психологічне виснаження військових, зберігати їхню мотивацію та запобігати професійному вигоранню.

    На цьому тлі заява Олександра Сирського фактично підтверджує намір Генерального штабу зробити систему ротацій одним із пріоритетів у роботі командирів усіх рівнів. Відтепер саме вони нестимуть персональну відповідальність за своєчасну заміну військовослужбовців, які виконують бойові завдання на найнебезпечніших ділянках фронту.

    У військовому керівництві наголошують, що своєчасна ротація є не лише питанням організації служби, а й одним із найважливіших факторів збереження життя українських захисників, підтримання їхнього фізичного та психологічного стану, а також забезпечення стабільної боєздатності підрозділів в умовах тривалої повномасштабної війни.