Позначка: військовозабов’язані

  • В Україні не планують знижувати мобілізаційний вік та примусово мобілізувати жінок

    В Україні не планують знижувати мобілізаційний вік та примусово мобілізувати жінок

    Українська влада не розглядає можливість зниження мобілізаційного віку з 25 до 18 або 20 років, а також не планує примусову мобілізацію для жінок. Про це в коментарі РБК-Україна заявив член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, депутат Мар’ян Веніславський.

    “Жодних законодавчих ініціатив щодо зниження мобілізаційного віку з 25 до 18 чи до 20 років — ні в парламенті загалом, ні в профільному комітеті ВР з питань нацбезпеки зокрема — не розглядається”, – підкреслив він.

    Згідно з його словами, наразі відсутні й ініціативи щодо введення примусової мобілізації жінок. Веніславський також зазначив, що хоча жінки можуть бути військовозобов’язаними, якщо вони добровільно проходять базову військову службу, примусова мобілізація для них поки не планується.

    Ці заяви стали відповіддю на можливі чутки та дебати у суспільстві про можливість зниження мобілізаційного віку та залучення жінок до армії в рамках примусової мобілізації, зокрема через зростаючі потреби Збройних сил України в умовах війни.

    На сьогодні в Україні мобілізація триває, проте законодавчо встановлений вік для мобілізації становить 18-60 років. Як зазначив Веніславський, зниження віку мобілізації наразі не є предметом обговорення серед народних депутатів, і в майбутньому також не передбачається змін у цьому напрямку.

    Щодо мобілізації жінок, то наразі жодних законодавчих ініціатив не розглядається. Проте, в умовах війни, де потреба в особовому складі є критичною, питання про залучення жінок до військових формувань періодично виникає в суспільних дискусіях.

  • В Україні посилюються мобілізаційні заходи: 170 тисяч осіб планують мобілізувати до початку жовтня (Джерела)

    В Україні посилюються мобілізаційні заходи: 170 тисяч осіб планують мобілізувати до початку жовтня (Джерела)

    Як повідомляють наші джерела в Генштабі, найближчим часом в Україні очікується посилення мобілізаційних заходів: до 1 жовтня мають мобілізувати 170 тисяч осіб.

    В рамках посилення мобілізаційних заходів в деяких містах уже розпочали встановлення додаткових блокпостів. До прикладу, місцеві ЗМІ повідомляють про збільшення кількості блокпостів в Івано-Франківську. Інформацію підтвердив мер Івано-Франківська: “Думаю, декілька тижнів точно буде (посилення заходів – ред.), зважаючи на ті показники, які є сьогодні в Івано-Франківській області. Є потреба”, – сказав Руслан Марцінків.

    Нагадаємо, народний депутат Дмитро Наталуха заявив, що в Україні налічується близько 11,1 млн чоловіків від 25 до 60 років, які потенційно підлягають мобілізації.

     

  • Як ТЦК накладає штрафи: Методичні рекомендації Генштабу (ДОКУМЕНТ)

    Як ТЦК накладає штрафи: Методичні рекомендації Генштабу (ДОКУМЕНТ)

    В розпорядження редакції 360UA NEWS потрапив документ, в якому містяться  методичні рекомендації розроблені Генеральним штабом Збройних Сил України щодо притягнення до адміністративної відповідальності військовозобов’язаних та резервістів за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

    Як повідомляє народний депутат Олександр Федієнко у своєму телеграм каналі ТЦК штрафують навіть тих, хто оновив дані у “Резерві+”. Мова про людей, які оновилися через додаток, але раніше мали проблеми з військовим обліком – не перебували на ньому або втратили військовий квиток. Тому навіть оновлення даних із подальшою явкою до ТЦК не врятувало їх від штрафів.

    Чи відповідає така практика рекомендаціям Генштабу, чи являється “ініціативою на місцях”, можна зробити висновки ознайомившись з повним текстом “Методичних рекомендацій”. Журналісти нашого видання публікують найпоширеніші ситуації, з якими зіштовхуються громадяни україни призовного віку.

    Більш детально зі змістом документу можна ознайомитись зі скрінів, наведених нижче:

    Відповідно до примітки до статті 210 КУпАП, положення статей 210, 210 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі Реєстр) персональних даних призовника, військовозобов’язаного та резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами. реєстрами (у тому числі публічними), базами даних, держателями (розпорядниками. адміністраторами) яких є державні органи.

    Довідково. Статтею 14 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів” визначено перелік інформації яку отримує Реестр шляхом електронної взаємодії з іншими державними реєстрами (базами даних).

    Зокрема вже встановлено взаємодію з:

    • державним реєстром актів цивільного стану громадян
    • реєстром Державної міграційної служби з питань міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців
    • Державної податкової служби
    • реєстром Державної прикордонної служби
    • реєстром Міністерства освіти і науки
    • реєстром Пенсійного фонду
    • реєстром Державної судової адміністрації

    Крім того, вживаються заходи щодо забезпечення технічної взаємодії з реєстрами даних Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Міністерства у справах ветеранів України, Міністерства соціальної політики України, Державної служби зайнятості, з питань зазначених у статті 7 Закону “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів”.

    Частиною 1 статті 307 КУпАП визначено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 3001, 3002 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

    Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

    При визначенні розміру штрафу за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, передбачених статтями 210, 2101 та 211 КУпАП, керуватися статтями 33-35 КУпАП.

    Відповідно до статті 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більш адміністративних правопорушень адміністративне накладається за кожне правопорушення окремо.

    Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

    Відповідно до пунктів 9, 12 Положення про ТЦК та СП, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року No 154, під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану ТЦК та СП розглядають справи про адміністративні правопорушення цілодобово.

    Рекомендується притягати до адміністративної відповідальності громадян віком від 18 до 25 років, які не стали на військовий облік призовників, а також військовозобов’язаних (резервістів), які зняті з військового обліку за попереднім місцем перебування та не стали на військовий облік військовозобов’язаних (резервістів) за новим місцем проживання. Відповідно до підпункт 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 11.04.2024 року No 3633-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку” (далі Закон No 3633-IX).

    Неприбуття в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання до відповідного районного (міського) ТЦК та СП для взяття на військовий облік.

    Рекомендується притягати до адміністративної відповідальності громадян з урахуванням особистих причин несвоєчасного прибуття громадян до ТЦК та СП з метою взяття на військовий облік, а також тривалість не перебування громадянина на військовому обліку.

    Рекомендується утриматися від притягнення до адміністративної відповідальності військовозобов’язаних громадян, які вимушено залишили свої місця проживання та тимчасово окупованих територіях, територіях активних бойових дій та самостійно прибули до ТЦК та СП для взяття на військовий облік.

    Неприбуття в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (у разі залишення свого місця проживання) до відповідного районного (міського) ТЦК та СП для взяття на військовий облік

    Рекомендується притягати до адміністративної відповідальності громадян з урахуванням особистих причин несвоєчасного прибуття громадян до ТЦК та СП з метою взяття на військовий облік, а також тривалість не перебування громадянина на військовому обліку.

    Рекомендується утриматися від притягнення до адміністративної відповідальності військовозобов’язаних громадян, які зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, вимушено залишили свої місця проживання та тимчасово окупованих територіях, територіях активних бойових дій та самостійно прибули до ТЦК та СП для взяття на військовий облік.

    Притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 211 КУпАП.

    У випадку зіпсування або втрати з необережності військово-облікового документу військовозобов’язаний (резервіст) може бути притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі статті 211 КУпАП.

    Зазначена норма застосовується виключно у разі зіпсування або втрати наступних військово-облікових документів: військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу; військового квитка офіцера запасу; тимчасового посвідчення військовозобов’язаного; військово-облікового документа на бланку.

    У разі зіпсування або втрати з необережності призовником, військовозобов’язаним чи резервістом військово-облікового документу та звернення до ТЦК та СП для його відновлення на бланку за умови наявності у призовника, військовозобов’язаного чи резервіста військово-облікового документу в електронному вигляді він до адміністративної відповідальності не притягується.

  • Засуджені готові воювати за країну

    Засуджені готові воювати за країну

    У зв’язку зі зростанням напруженості на сході України, уряд країни прийняв рішення про розширення процесу мобілізації, який тепер охоплює навіть засуджених і ув’язнених. Цей крок є частиною стратегії посилення обороноздатності та забезпечення безпеки країни в умовах військових загроз.

    Спеціальна програма амністії

    Таким чином, мобілізуватися в обмін на свободу, виявили бажання 2750 увʼязнених чоловіків. Водночас для заповнення гострої нестачі піхоти, Україна прийняла рішення звільнити засуджених злочинців, які погоджуються воювати в штурмових бригадах підвищеного ризику.

    Це стосується тих правопорушників, які беруть участь у відповідній програмі амністії.

    “Мотивація наших ув’язнених сильніша, ніж у наших звичайних солдатів… Їхнє звільнення – лише одна частина мотиву. Вони хочуть захистити свою країну і хочуть перегорнути сторінку”, – зазначив міністр юстиції України Денис Малюська.

    Окремі підрозділи увʼязнених

    Командир 2-го штурмового батальйону 3-ї ОШБр Дмитро Кухарчук на позивний “Сліп” заявив в інтерв’ю Армія TV, що створювати окремі підрозділи із колишніх увʼязнених (як це зробили в Росії та пропонують в українському законі) – неприйнятно.

    В такому разі, зі слів військового, невмотивовані чоловіки можуть відбити бажання воювати тим, які є патріотично налаштованими.

    “І якщо хтось хоче таку концепцію реалізувати, то треба пам’ятати, що в російських тюрмах сиділо близько 700 тисяч людей, в українських – 30 тисяч, тому історія про “м’ясні штурми” є нереальною для України. Такий підхід мав би і дуже негативний імідж для України на міжнародній арені”, – наголосив Кухарчук.

    Водночас військовий усвідомлює, що не все буде ідеально, адже з боку увʼязнених можливі:

    • самовільне залишення частини;
    • погане проявлення себе на фронті.

    Втім, бійці Третьої штурмової вже побували в усіх вʼязницях країни та провели співбесіди з потенційними солдатами.

    “Людина прийшла – вона можливо свої гріхи, якщо це справді гріхи, змиває кров’ю, а якщо це не гріхи, то вона доказує суспільству, що вона є невинуватою”, – додав Кухарчук.

    Хто із засуджених не може бути мобілізованим

    Раніше ми писали, що згідно із законом про мобілізацію засуджених, долучити до ЗСУ не можуть:

    • засуджені за скоєння злочинів проти основ національної безпеки України;
    • засуджені за скоєння умисного вбивства двох або більше осіб;
    • засуджені за скоєння умисного вбивства поєднаного зі зґвалтуванням чи сексуальним насильством;
    • засуджені за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-1561, 258-2586, частиною четвертою статті 2861 цього Кодексу.

    Крім цього, засуджені та увʼязнені, так само як і будь-які військовозобовʼязані, мають пройти військово-лікарську комісію перед тим, як відправитись на службу, а також вони мають отримати згоди командирів підрозділів взяти їх.

  • Як розпізнати протиправні дії ТЦК

    Як розпізнати протиправні дії ТЦК

    Наразі, в умовах загальної мобілізації в Україні, співробітники терцентрів комплектування (ТЦК) та військових комісаріатів  відіграють ключову роль у формуванні військових формувань для захисту країни. Їхня діяльність пов’язана з набором військовозобов’язаних, реєстрацією та організацією призовного процесу. Проте, для того щоб зрозуміти, які дії цих працівників є правомірними, а які можуть бути вважені незаконними, необхідно розглянути конкретні аспекти їхньої роботи та правову базу.

    Юристи безплатної правової допомоги пояснили, які дії представників терцентрів чи поліції є законними.

    • Здійснення оповіщення про мобілізаційні заходи;
    • вручення повісток;
    • перевірка документів призовників, військовозобов’язаних, резервістів та військовослужбовців;
    • зйомка перевірки документів на фото чи відео;
    • пропозиція прослідувати до ТЦК для постановки на облік, проходження ВЛК, уточнення персональних даних.

    Зокрема вручати повістки можуть цілодобово за місцем проживання, на роботі, в громадських місцях, в ТЦК, на блокпостах та пунктах пропуску.

    Які дії є незаконними

    • Перешкоджання спілкування з родичами.
    • Вилучення особистих речей.
    • Конфіскація авто.
    • Затримка людини.

    Проте представники ТЦК та СП можуть запропонувати людині пройти, або проїхати в ТЦК, щоб уточнити облікові дані.

    “Якщо ж людина відмовляється, явно ухиляється від призову, то працівники ТЦК можуть викликати поліцію”, – пояснили юристи.

    Зазначено, що якщо поліцейський входить до складу групи оповіщення, то він може проводити адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру. Це регламентується статтями 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Наголошується: на це мають право працівники поліції, але не представники ТЦК.

    Додаткова інформація

    До того ж якщо військовозобов’язана особа відмовляється надати свої документи (зокрема військово-облікові) чи намагається втекти від представників ТЦК та поліції, то їй загрожує адміністративна або навіть кримінальна відповідальність.

    Якщо справа буде розглядатись як порушення законодавства про мобілізацію, то громадянина можуть оштрафувати до 25,5 тисяч гривень.

    Але якщо людину притягнуть до кримінальної відповідальності в частині ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, то можливе позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.

    “Якщо військовозобов’язаний відмовляється отримувати повістку, представник ТЦК має скласти акт відмови, який підписують не менше 2 членів груп оповіщення. Далі цей акт реєструють у центрі комплектування”, – додали фахівці.

    Експерти також відзначили, що поліцейський, який входить до групи оповіщення, може затримати громадянина та доставити його до ТЦК.

  • Нові можливості вступу до ЗСУ, контрактна служба без повістки для українців

    Нові можливості вступу до ЗСУ, контрактна служба без повістки для українців

    Українці, які добровільно звернуться до ТЦК та СП без повістки, отримають можливість укласти контракт на службу в Збройних Силах України. Згідно з цим контрактом, їхнє зарахування на військову службу буде проводитися на строк одного року. Після закінчення цього терміну вони матимуть право на звільнення.

    Про можливість укладення контракту на службу без отримання повістки повідомив голова комітету Верховної Ради з національної безпеки Федір Веніславський. За його словами, такі особи не будуть вважатися мобілізованими і матимуть право на відпустку після закінчення року роботи.

    “Якщо людина отримала повістку – вона підлягає мобілізації. Однак якщо вона прийшла до нас добровільно – вона має право укласти контракт на військову службу. Така особа буде розглядатися як контрактник і матиме право на укладення контракту на рік”, – пояснив Веніславський.

    Також він зазначив, що після закінчення року служби за контрактом особа матиме можливість на звільнення. Цей механізм передбачено для тих, хто вирішив добровільно приєднатися до Збройних Сил України.

    “Ця можливість встановлена для тих, хто самостійно вирішив служити в армії”, – додав він.

    У законопроекті щодо посилення мобілізації було виключено положення про звільнення після 36 місяців служби. В результаті цього звільнення зі служби в Збройних Силах України наразі неможливе навіть для тих, хто вступив добровільно на початку війни.

    На даний момент будь-яка особа, яка з’являється в ТЦК, може отримати повістку та підлягає мобілізації. Єдине пом’якшення стосується тих, хто прибуває без повістки для уточнення даних. Згідно з рішенням уряду, їх не можна направляти відразу на медичний огляд, але повинні видати окрему повістку.

  • Скільки українців планують призвати для ЗСУ у 2024 році

    Скільки українців планують призвати для ЗСУ у 2024 році

    Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявляв про необхідність мобілізувати пів мільйона громадян. Депутат Руслан Горбенко прокоментував, чи актуальна ця цифра після посилення мобілізації.

    Заступник голови комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин, Руслан Горбенко, розкрив точну кількість українців, яку планують мобілізувати впродовж року.

    Під час планування контрнаступу під керівництвом Валерія Залужного виникла потреба мобілізувати 500 тисяч українців. “Проте допомога від міжнародних партнерів, на жаль, затримувалась”, — зауважив депутат.

    Згодом Залужного на посаді замінив Олександр Сирський. Новий воєначальник затвердив план оборони на 2024 рік, який вже не передбачав мобілізації такої кількості осіб. “Також важливо враховувати, що для забезпечення призову 500 тисяч осіб необхідна зброя та величезний фінансовий ресурс для їхнього навчання й утримання”, — підкреслив Горбенко.

    На сьогодні військове командування та військовослужбовці говорять про потребу у мобілізації 100–110 тисяч осіб на 2024 рік. За словами Горбенка, протягом року планується мобілізувати приблизно до 120 тисяч українців.

  • Обмеження в законі про мобілізацію та нові правила доставлення до ТЦК

    Обмеження в законі про мобілізацію та нові правила доставлення до ТЦК

    У новому законі про мобілізацію встановлено процедуру адміністративного затримання громадян для доставлення до ТЦК. Поліція та представники ТЦК тепер мають чіткі обмеження щодо своїх дій.

    Згідно з постановою №560, працівники ТЦК мають право звертатися до поліції для адміністративного доставлення осіб до військкоматів або проводити заходи разом з правоохоронними органами стосовно громадян, які відмовляються від отримання повісток або порушують правила військового обліку. Однак, згідно зі статтею 262 КУпАП, поліція не має права вручати повістки, а лише здійснює адміністративне затримання військовозобов’язаних, які порушили військовий облік.

    При затриманні поліція зобов’язана скласти протокол, у якому будуть зазначені дата, місце затримання, відомості про особу затриманого, мотиви затримання та інші характеристики. Також поліція повинна повідомити родичів затриманого про його місцезнаходження.

    Згідно з новими правилами, ТЦК не має повноважень самостійно затримувати та доставляти громадян до себе. Такі повноваження належать лише поліції, і лише у визначених законом випадках. Поліція також не може самостійно без представника ТЦК вручити повістку.

    Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.

    Адміністративне затримання може тривати не більш як 3 години.

    Щодо іншої процедури – доставлення – ч. 1 ст. 259 КУпАП, яка регулює доставлення порушника визначає наступне:

    «З метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію – до органів Служби безпеки України її співробітником. Доставлення порушника з числа кадрових співробітників розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов’язків здійснюється тільки у присутності офіційного представника цього органу».

    Отже, по-перше, у переліку осіб, які здійснюють доставлення до ТЦК, відсутні працівники ТЦК. По-друге, в силу змін, внесених до статті 258 КУпАП законом №3696-IX, який набув чинності наступним після закону про мобілізацію, 19 травня 2024 року (законопроект 10379 про заочні штрафи), складення протоколу про порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію більше не є обов’язковим.

    Так, новий закон визначає, що «протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції ТЦК, якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик ТЦК, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у ТЦК підтвердних документів про отримання особою виклику».

    Як зазначено у п. 47 і п. 54 Порядку проведення призову громадян на військову службу, затвердженого постановою Кабміну від 16 травня 2024 р. №560, затримання поліцією та доставлення громадянина до ТЦК проводиться на підставі статей 261 (яка передбачає обов’язкове складення протоколу) і 262 КУпАП (яка визначає коло осіб, що мають право здійснювати затримання).

    Щодо ініціювання затримання і доставлення до ТЦК постанова №560 визначає наступні повноваження ТЦК.

    Керівники районних (міських) ТЦК:

    • звертаються до поліції для адміністративного затримання та доставлення до ТЦК осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП;
    • вживають заходів разом з представниками поліції до адміністративного затримання та доставляння до ТЦК осіб, які відмовляються від отримання повісток або порушили правила військового обліку.

    Що саме мається на увазі під «вжиттям заходів» не конкретизується, однак це не означає, що ТЦК таким чином уповноважили на здійснення затримання і доставлення.

    При цьому слід зауважити певну суперечність з іншою чинною постановою Кабміну від 30 грудня 2022 р. №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів», яка визначає, що ТЦК звертаються до органів Національної поліції – у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного ТЦК, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку. Тобто, знов-таки, має місце умова – неможливість складення протоколу на місці.

    Щодо повноважень поліції у контексті затримання і доставлення до ТЦК постанова №560 визначає наступне.

    Під час здійснення оповіщення – у разі відмови від отримання повістки поліцейський, який входить складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до районного (міського) ТЦК на підставі статей 261 і 262 КУпАП. При цьому поліцейські не мають право вручати повістки, але можуть входити до груп оповіщення і перевіряти військово-облікові документи.

    Під час перевірки військово-облікових документів – у разі відмови прослідувати до районного (міського) ТЦК поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до ТЦК на підставі статей 261 і 262 КУпАП.

    В свою чергу, під час перевірки документів пропозиція «прослідувати» до ТЦК має надійти від старшого групи оповіщення (судячи з постанови, старшим може бути лише представник ТЦК) у таких випадках:

    – у разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ №1487 або Законом «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,

    – виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру «Оберіг».

    Крім того, поліцейські самостійно можуть здійснити адміністративне затримання і доставлення особи до ТЦК:

    – у разі відсутності військово-облікового документа (чи ВОД в електронній формі)

    – наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи.

    Також визначено, що керівники територіальних органів (підрозділів) поліції:

    – організовують за зверненням ТЦК, адміністративне затримання та доставлення органів (підрозділів) поліції до зазначених центрів та органів резервістів та військовозобов’язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП. Адміністративне затримання таких осіб здійснюється незалежно від їх місця перебування на військовому обліку. У такому разі особа доставляється до найближчого ТЦК;

    – повідомляють ТЦК про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення протягом 30 календарних днів до такого центру осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП;

    – організовують проведення поліцейськими перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (ВОД в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, та у разі відсутності у такої особи ВОД (ВОД в електронній формі) чи наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи здійснення адміністративного затримання та доставлення такої особи до найближчого ТЦК.

    Однак, знов-таки, виникають питання стосовно відповідності норм про доставлення «до найближчого ТЦК» з постановою Кабміну від 30 грудня 2022 р. №1487, відповідно до якої доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП з метою складення протоколів відбувається «до відповідного ТЦК, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку».

    Також Національна поліція за повідомленнями ТЦК, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів здійснює досудове розслідування стосовно осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 335, 336, 337 Кримінального кодексу. Нагадаємо, що за статтею 337 КК кримінальна відповідальність передбачена за ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником ТЦК.

  • ТЦК визначив, коли повітки поштою будуть вважатися врученими

    ТЦК визначив, коли повітки поштою будуть вважатися врученими

    Після завершення 60-денного періоду, відведеного для уточнення облікових даних, українцям, які підлягають мобілізації, повістки можуть бути надіслані рекомендованим листом. Підпис на отриманні такого листа не є обов’язковим для мобілізованого, що означає, що навіть без підпису ви вважаєтесь ознайомленими з повісткою і зобов’язані з’явитися до військкомату у вказаний час.

    Про це повідомив речник Полтавського ОТЦК та СП Роман Істомін. Він зазначив, що чоловіки, які підлягають мобілізації, повинні до 16 липня 2024 року оновити свої дані у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (ТЦКСП). Якщо цього не зробити, їм можуть надіслати повістку про мобілізацію поштою, яка буде вважатися врученою.

    «Якщо протягом 60 днів громадянин не уточнить свою адресу проживання, повістка може бути направлена поштою на адресу зареєстрованого місця проживання», – пояснив він.

    Речник ТЦК зауважив, що підпис військовозобов’язаного не вимагається. Під час загальної мобілізації підтвердженням оповіщення про виклик до військкомату в разі надсилання повістки поштою буде:

    • день отримання поштового відправлення, що підтверджується інформацією чи документами від поштового оператора;
    • день поставлення у поштовому повідомленні відмітки щодо відмови отримати відправлення чи день поставлення відмітки про відсутність особи за адресою проживання, яка була уточнена під час оновлення даних, чи за адресою зареєстрованого місця проживання.

    «День явки за викликом резервіста або військовозобов’язаного визначається не раніше 14-го дня від дня надсилання повістки засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення», — сказав Роман Істомін.

    Наразі під час загальної мобілізації повістки поштою не надсилаються. Проте після завершення 60 днів, виділених на оновлення даних, повістки можуть бути відправлені рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення на адресу місця проживання. У разі не уточнення адреси проживання, документ надсилатимуть на адресу зареєстрованого місця проживання.

    З 18 липня повістки чоловікам почнуть розсилати звичайною поштою, згідно з постановою Кабміну №560 від 16 травня 2024 року. Згідно з документом, повістка буде вважатися врученою навіть у випадку відмови від її отримання або відсутності адресата за місцем проживання. Це означає, що для мобілізації чоловіків буде достатньо “заочного” оповіщення, без обов’язкового підпису з їхнього боку.

    Відповідно до постанови Кабміну №560, повістки мають право вручати:

    • представники ТЦК — у межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідного ТЦК;
    • представники структурних підрозділів районних військових адміністрацій — у межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідної РВА;
    • представники виконавчих органів сільських, селищних, міських рад — в адміністративних межах населених пунктів та територій, на які поширюється повноваження відповідних виконавчих органів;
    • представники підприємств, установ, організацій — на території підприємств (установ, організацій) та в місцях виконання працівниками робіт (обов’язків).
  • Офіс Президента направив Кабміну належне доручення: стратегія повернення чоловіків з-за кордону

    Офіс Президента направив Кабміну належне доручення: стратегія повернення чоловіків з-за кордону

    Наше джерело в ОП розповіло, що Офіс Президента дав доручення Кабміну розробити стратегію повернення чоловіків з-за кордону. На Банковій вважають недостатнім норми з обмеженням консульських послуг українцям, необхідно домогтися від країн ЄС консолідованого рішення щодо скасування виплат і пільг, а також обмежити пересування чоловіків, які підлягають мобілізації.

    У вівторок, 7 травня, відбудеться зустріч між представниками федеральних земель та Міністерства внутрішніх справ Німеччини для обговорення стратегії стосовно українських військовозобов’язаних, які перебувають на території Німеччини.

    Роман Посек, міністр внутрішніх справ землі Гессен, розглядає можливість допомоги Україні у поверненні військовозобов’язаних до їхньої батьківщини. Він також зазначив, що така допомога може включати використання потенціалу тих, хто залишив Україну через війну, але може бути корисним для оборонних потреб.

    Посек підкреслив, що Німеччина прагне залишатися безпечним місцем для біженців, але також розуміє необхідність підтримки обороноздатності України, що створює складність ситуації.

    Щодо консульських послуг для українських громадян за кордоном, Посек зазначив, що Німеччина не планує видавати заміну протермінованим українським паспортам через відсутність відповідних умов для цього, оскільки Україна є законною державою.

    Зустріч має на меті розробити загальнонаціональне рішення, яке врахує інтереси українських громадян та стратегічні потреби України в контексті війни.