Позначка: військовозобов’язані

  • Генштаб не планує мобілізувати жінок – Соломія Бобровська

    Генштаб не планує мобілізувати жінок – Соломія Бобровська

    Генеральний штаб України не пропонував ініціатив щодо обов’язкової мобілізації жінок до лав Збройних сил, а чутки навколо цієї теми є штучними спекуляціями. Про це повідомила народна депутатка та членкиня Комітету з питань нацбезпеки та оборони Соломія Бобровська в коментарі для 24 каналу.

    Бобровська підкреслила, що нині йдеться не про обов’язкову службу жінок, а про можливість отримати базову військову підготовку. “Для жінок наразі пропонують не обов’язкову службу в армії, а лише наявність досвіду на випадок повторної війни проти України”, – зазначила вона, додаючи, що цей підхід є частиною загальнонаціональної концепції національного спротиву.

    При цьому депутатка уточнила, що жінки віком 18-25 років, як і чоловіки, повинні проходити базову військову підготовку або навчання на військовій кафедрі, що зробить їх військовозобов’язаними.

    Раніше адвокатка та військова Євгенія Закревська зазначала, що мобілізація жінок – питання часу. Однак, за словами Бобровської, на даний момент прямих ініціатив з боку Генштабу щодо обов’язкової мобілізації жінок немає.

  • Корнієнко пояснив, чому питання зниження віку для мобілізації не є актуальним для України

    Корнієнко пояснив, чому питання зниження віку для мобілізації не є актуальним для України

    У Верховній Раді України відсутня дискусія про можливе зниження віку для мобілізації, хоча питання цього надходять від міжнародних партнерів. Перший віцеспікер парламенту Олександр Корнієнко під час інтерв’ю на Radio NV зауважив, що на тлі демографічної ситуації в Україні зниження мобілізаційного віку є малоймовірним.

    Корнієнко зазначив, що Верховна Рада нещодавно ухвалила закон, який забороняє мобілізацію чоловіків до 25 років. Раніше через законодавчу колізію деякі з них могли бути мобілізовані, хоча офіційно мінімальний вік для мобілізації наразі складає 25 років. Пояснюючи позицію уряду, він підкреслив, що в Україні “демографічна яма”, і саме молодь віком до 25 років є основним потенціалом для відбудови країни після війни.

    «Це золоте покоління, з яким нам працювати і відбудовувати країну», — сказав він. Він також підкреслив, що питання зниження віку для мобілізації виникають з боку міжнародних партнерів, але в Україні цей крок не є необхідним через особливості демографічної ситуації.

    Нагадаємо, що 9 жовтня Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який дозволяє звільняти від мобілізації чоловіків до 25 років. Згідно з директивою, виданою Сухопутними військами ЗСУ, мобілізація громадян віком 18-25 років припинена, хоча деякі вже мобілізовані не будуть звільнені з армії.

  • Україна не зможе виконати план мобілізації

    Україна не зможе виконати план мобілізації

    Україна не зможе виконати мобілізаційні плани до кінця року через уповільнення темпів мобілізації. Про це заявила народний депутат Соломія Бобровська в ефірі стріму “Говорить великий Львів”. Вона зазначила, що починаючи з вересня, мобілізація почала спадати, після того як влітку Україна досягла певного рівня виконання плану Генерального штабу.

    “На жаль, осінь у нас пішла на спад”, — зазначила Бобровська. Вона також підтвердила, що в умовах нестачі бійців на передовій та сповільнення мобілізаційних темпів авіатехніків та спеціалістів ППО перевели в піхоту.

    Депутат зазначила, що до грудня не буде виконано план Генштабу, як на цей рік, так і на поточний місяць. “З цим складно, і знову ми повертаємося до ситуації весни 2024 року,” — додала вона.

    Коментуючи інформацію про потребу мобілізувати 500 тисяч людей до української армії, Бобровська наголосила, що така цифра не фігурує в планах на цей рік чи наступний. Вона підкреслила, що є чіткі плани по мобілізації, і зауважила, що зазначена цифра в півмільйона потребує уточнення щодо термінів.

    “Півмільйона людей — за який термін часу? Це треба уточнити. Бо розкидатися такими цифрами — це безвідповідально,” — вказала Бобровська. За її словами, на цей рік були плани, які доведені, і вони значно менші за 500 тисяч.

    Якщо говорити про наступний рік, коли Генеральний штаб говоритиме про необхідність поповнення бойових бригад та формування нових, тоді мова може йти про інші цифри. Однак Бобровська наголосила, що на закритих засіданнях не йшлося про 500 тисяч мобілізованих.

  • Україна має мобілізувати 160 тисяч осіб протягом двох місяців, або капітулює

    Україна має мобілізувати 160 тисяч осіб протягом двох місяців, або капітулює

    Адвокат і ветеран ЗСУ Масі Найєм повідомив, що Україна може опинитися на межі капітуляції, якщо за найближчі два місяці вдасться мобілізувати 160 тисяч осіб. Ця заява викликала широку реакцію серед військових експертів, політиків і громадян, підкреслюючи низку проблем, з якими стикається Україна в умовах повномасштабного збройного конфлікту. 

    «Якщо 160 тисяч осіб не прийде мобілізуватися протягом наступних двох місяців, ми підписуємо капітуляцію. Ну, тому що це ж чесна відповідь. Ви не хочете йти воювати, але хтось це має робити», – сказав Найєм.

    За його словами, солдати, які зараз на передовій, «абсолютно вигорілі».

    «Чесна історія була б така. Не хочете (воювати – Ред.)? Вам не цінне те, що ви зараз маєте? Просто подумайте над тим, що ви втратите, якщо фронт упаде», – додав він.

    Зазначимо, що плановану цифру щодо мобілізації 160 тисяч раніше озвучив голова РНБО Литвиненко. Пізніше західні ЗМІ повідомили, що таку кількість ЗСУ хочуть набрати за три місяці.

  • Що зміниться у процедурі бронювання

    Що зміниться у процедурі бронювання

    Через різке зростання кількості заброньованих українців кількість мобілізованих значно зменшилася. За даними джерел NV в уряді, цифровізація та спрощення процедури через портал «Дія» значно прискорили процес, що, з одного боку, зменшило навантаження на мобілізаційну систему, але з іншого – викликало побоювання щодо недоброчесного бронювання.

    Наразі уряд вирішив провести аудит: за перші дні було виявлено понад 40 тисяч військовозобов’язаних, які отримали бронювання з порушенням норм. У відповідь урядовці планують серйозні зміни до порядку бронювання та посилення контролю за отриманням статусу критично важливих підприємств.

    Нові правила бронювання

    1. Зарплатний критерій. Пропонується ввести мінімальний рівень зарплат для працівників підприємств, які хочуть отримати статус критично важливих для економіки. Він становитиме не менше 19 000 гривень. На думку урядовців, це принесе до бюджету мільярди гривень щомісяця, оскільки відсіє компанії, що використовують низькі зарплати для маніпуляцій із бронюванням.
    2. Новий порядок визначення важливості підприємств. Уряд планує надати більше повноважень ТЦК та ОВА, які або самостійно, або разом вирішуватимуть, чи є підприємство критично важливим. Це дозволить краще контролювати, кого саме бронюють і чи дійсно це необхідно для економіки.
    3. Зменшення квот на бронювання. Пропонується зменшити 100%-ві квоти на бронювання для підприємств у ключових секторах, таких як військова промисловість та енергетика. Замість повного захисту персоналу для деяких галузей можливе введення квоти у 70-90%, що дозволить більш ефективно розподіляти людські ресурси у державі.

    Попри запропоновані зміни, деякі експерти вбачають ризики у можливій корупції через те, що рішення ухвалюватимуться місцевими органами влади і ТЦК. У разі узгодження питань критичної важливості підприємств на регіональному рівні, можуть з’явитися додаткові важелі впливу для недоброчесного бронювання працівників.

    Попередньо рішення про зміни до процедури бронювання мали погодити Мінекономіки та Міноборони, але відомства поки що не досягли компромісу. Співрозмовники NV повідомляють, що остаточне слово може залишитися за президентом Володимиром Зеленським.

  • Мобілізація в Україні: ТЦК шукають нових бійців у розважальних місцях і не тільки

    Мобілізація в Україні: ТЦК шукають нових бійців у розважальних місцях і не тільки

    Україна стикається з дедалі більшими труднощами у залученні нових бійців для поповнення армії. Спроба Києва зберегти оборонні позиції на тлі активного просування російських військ змушує владу вдатися до жорсткіших мобілізаційних заходів. Як пише The Wall Street Journal, у країні розпочали перевірки у людних місцях, включно з концертними залами, елітними магазинами та популярними кафе, щоб знайти новобранців і закликати до служби.

    Мобілізаційні рейди викликають суперечливі реакції серед населення. Частина громадян підтримує такі заходи, вважаючи їх необхідним кроком для забезпечення справедливості у призові. Заступник командира 3-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ Максим Жорін зазначає: “Справедлива мобілізація – це коли людей залучають не лише з сіл, а й із міст”. Однак подібні дії також викликають обурення, особливо серед тих, хто вважає, що можновладці часто уникають призову завдяки корупційним схемам.

    Через те, що деякі впливові особи уникають призову, у суспільстві зростає напруга. Скандали, пов’язані з уникненням служби за хабарі, посилили тиск на президента Зеленського, який розпустив медичні комісії та розпочав аудит компаній, що бронювали працівників від мобілізації.

    Зниження кількості мобілізованих

    Поповнення української армії стало проблематичним через значні втрати на фронті, особливо після минулорічного наступу. За словами представника ЗСУ Василя Румака, кількість новобранців знизилася до 20 тисяч на місяць, а вік призову поступово знижується. Західні союзники також натякають на необхідність зниження вікових бар’єрів, проте це лише загострює демографічні проблеми, викликаючи стурбованість щодо майбутнього країни.

    Україна також зіткнулася з проблемою недостатньої підготовленості нових солдатів. У навчальних центрах інструктори відзначають брак бойового настрою серед новачків. “Найбільший виклик – змінити їхнє мислення”, – розповідає інструктор із позивним “Ф’юрі”. Тренувальний період був подовжений з одного місяця до шести тижнів, щоб новобранці могли краще підготуватися до реальних бойових умов.

    Завдання з посилення армії набуло як військового, так і політичного характеру. Солдат Сергій Гнєзділов, який закликав до справедливості в мобілізації, зазначив: “Коли всі громадяни відчують однакову відповідальність за країну, тоді, можливо, щось зміниться”. У той же час українські військові продовжують зміцнювати свої сили на фронті, очікуючи підтримки з боку західних союзників.

    Чи вистачить людського ресурсу для фронту?

    В умовах, коли більшість охочих до служби вже перебувають на передовій, забезпечення армії новими силами стає надскладним завданням. Поки що з 14 бригад, необхідних для прориву, укомплектовано лише чотири, що суттєво впливає на хід бойових дій. На тлі жорсткого протистояння на сході, російські сили продовжують використовувати чисельну перевагу, тоді як Україна робить усе можливе, щоб залучити більше підтримки Заходу.

  • Що робити призовникам, які проживають не за місцем прописки

    Що робити призовникам, які проживають не за місцем прописки

    Громадянам України призовного віку, які проживають не за місцем прописки, необхідно звернутися до місцевих територіальних центрів комплектації та соціальної підтримки (ТЦК) і стати на військовий облік за новою адресою фактичного проживання. Таке роз’яснення надало Львівське обласне ТЦК, підкресливши важливість виконання цієї вимоги для усіх призовників.

    Процедура постановки на облік

    Як повідомляють у Львівському ТЦК, кожен призовник має особисто прибути до місцевого ТЦК та зареєструватися за фактичним місцем проживання. Це стосується як звичайних громадян, так і внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які також повинні пройти реєстрацію як ВПО та стати на військовий облік у територіальному центрі.

    Після того, як призовник буде зареєстрований за новою адресою, його дані будуть внесені до єдиного державного реєстру, і він автоматично зніметься з обліку за старим місцем проживання. Це спрощує процес ведення військового обліку й дозволяє державі більш точно відслідковувати мобілізаційні ресурси.

    Мобілізація та її останні новини

    У той же час голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко прокоментував поточну ситуацію з мобілізацією в Україні. За його словами, на цей момент немає необхідності знижувати мобілізаційний вік. Військові фахівці вважають, що залучення молодих людей віком 18-20 років не завжди є ефективним у військових умовах.

    Також Тимочко зазначив, що у разі перевірки бронювання частина осіб, які отримали бронь незаконним шляхом, можуть бути звільнені для служби в армії. Це дозволить залучити додаткові ресурси без необхідності значного розширення мобілізації.

  • Чи варто запровадити економічну демобілізацію в Україні

    Чи варто запровадити економічну демобілізацію в Україні

    В Україні триває обговорення нових підходів до мобілізації та підтримки економіки під час війни. Адвокат Тарас Боровський виступив з пропозицією запровадження не лише економічного бронювання, але й економічної демобілізації для бійців, які вже тривалий час боронять країну. В ефірі телеканалу “Київ24” він зазначив, що такий крок міг би зменшити напругу в суспільстві та забезпечити справедливі умови для захисників.

    “Поза сумнівом, я думаю, щоб зняти градус напруги, потрібно придумати і якийсь механізм. Якщо ми кажемо про економічне бронювання, то ми маємо говорити і про економічну демобілізацію”, — вважає Боровський.

    Боровський підкреслив, що багато громадян, особливо підприємців та активних діячів, є життєво важливими для розвитку економіки України. Багато з них на початку повномасштабного вторгнення добровільно вступили до лав Збройних сил, але тепер опинилися в ситуації, коли не можуть повернутися до своїх бізнесів і проектів.

    “Ці люди виконали свій обов’язок і заслуговують на економічну демобілізацію. Це було б справедливо”, — наголосив адвокат.

    Протилежні думки

    Однак не всі підтримують ідею демобілізації у таких складних умовах. Народний депутат Федір Веніславський, член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, заявив, що вимагати законопроєкт про демобілізацію зараз — це небезпечний крок, який може поставити під загрозу державність України. Він вважає, що армія все ще потребує достатньої кількості людей для захисту країни від агресора.

    Герой України, командир батальйону К-2 54 ОМБр Кирило Верес також висловив свою позицію щодо мобілізації. На його думку, не всі мають воювати на передовій — деякі громадяни можуть зробити більше для перемоги, працюючи в тилу. Це особливо актуально для тих, хто може сприяти економічному відновленню та підтримувати життєво важливі галузі.

    “Не всі чоловіки повинні копати окопи. Деякі можуть бути кориснішими для армії, працюючи на інших фронтах — економічних та соціальних”, — зазначив Верес.

  • В Ужгороді керівництво університету підозрюють у фіктивному навчанні чоловіків призовного віку

    В Ужгороді керівництво університету підозрюють у фіктивному навчанні чоловіків призовного віку

    У Закарпатській області правоохоронні органи затримали керівництво Східно-європейського слов’янського університету за організацію фіктивного навчання для чоловіків призовного віку. Згідно з інформацією журналіста Віталія Глаголи, підозрювані створили корупційну схему, яка дозволяла молодим чоловікам отримувати статус студентів за чималі гроші, щоб уникнути мобілізації.

    У Закарпатській області затримали ректора приватного університету, а також колишнього проректора й працівника військової служби правопорядку.

    Як зазначає журналіст, підозрювані організували корупційну схему, за якою чоловіки призовного віку за 1500 євро отримували статус “здобувача освіти”, і відстрочку від мобілізації за 500-1000 доларів.

    В результаті обшуків вилучено понад 4,5 мільйона гривень у різній валюті.

    Даною схемою, повідомляє журналіст, змогли скористуватися близько 300 осіб призовного віку.

    Також Віталій Глагола повідомив, що за його інформацією, правоохоронці затримали ректорку Східно-європейського слов’янського університету Людмилу Несух.

    Заклад вищої освіти “Східно-європейський слов’янський університет” створений у серпні 2012 року на базі реорганізованої Закарпатської філії Київського славістичного університету (2000-2012 рр.). Минулого року Державна служба якості освіти внесла Східно-європейський слов’янський університет до ВНЗ з високим ступенем ризику, який впливає на періодичність планових перевірок.

    У серпні міністр освіти України Оксен Лісовий повідомив, що майже 200 тисяч чоловіків призовного віку вступають до вищих навчальних закладів для фіктивного навчання.

  • Мобілізація триває, але на фронті змін не відчувається — командир 28-ї бригади

    Мобілізація триває, але на фронті змін не відчувається — командир 28-ї бригади

    Попри посилення мобілізаційних заходів, на фронті українські військові поки не відчувають масштабного поповнення особового складу. Про це в подкасті «Кляті питання» розповів командир розвідувального взводу 28-ї окремої механізованої бригади з позивним Крим.

    За його словами, на бригади надходять лише невеликі групи мобілізованих – по 5-15 осіб на батальйон, що є вкрай недостатнім для серйозних змін на полі бою.

    «Комбат сидить, за голову хапається, куди цих людей. Бо і мінометників не вистачає, і піхоти, і пілотів. І коли ти даєш 2-3 людини на кожен напрямок – це як крапля в морі, не відчувається», – пояснив командир.

    Він також зазначив, що в пріоритеті поповнення є інші бригади, тоді як їхня отримує людей за залишковим принципом. Можливо, значна частина мобілізованих ще проходить підготовку у навчальних центрах.