Golosnovinua.com

Позначка: військовий аеродром

  • Сотні дронів накрили понад 20 регіонів Росії: палають НПЗ і район військового аеродрому

    Сотні дронів накрили понад 20 регіонів Росії: палають НПЗ і район військового аеродрому

    У Росії ніч проти 17 вересня минула під звуки вибухів та роботу протиповітряної оборони від південних областей до регіонів у центральній частині країни. Російське Міністерство оборони заявило про надзвичайно масштабну атаку безпілотників: за версією відомства, протягом ночі російська ППО нібито перехопила і знищила 641 безпілотний літальний апарат. Дрони, як стверджує Москва, фіксували над більш ніж 20 регіонами РФ, тимчасово окупованим Кримом, а також над Чорним, Азовським і Каспійським морями. Незалежного підтвердження заявленої російською стороною кількості збитих апаратів наразі немає.

    За переліком, оприлюдненим російським оборонним відомством, безпілотники були зафіксовані над Астраханською, Бєлгородською, Брянською, Володимирською, Воронезькою, Калузькою, Костромською, Курською, Липецькою, Нижньогородською, Орловською, Ростовською, Рязанською, Смоленською, Тамбовською, Тверською, Тульською та Ярославською областями. Також росіяни заявили про атаку над Краснодарським краєм, Московським регіоном і тимчасово окупованим Кримом. Окремі безпілотники, за версією Міноборони РФ, перехоплювали над акваторіями трьох морів.

    Одні з найпомітніших наслідків нічної атаки зафіксували у Ростові-на-Дону та Ярославлі. У Ростові після серії вибухів виникла велика пожежа в районі військового аеродрому «Ростов-на-Дону — Центральний». Місцеві жителі почали повідомляти про потужні вибухи приблизно після першої години ночі. У соціальних мережах з’явилися численні відео з яскравою загравою над містом та звуками повторних вибухів.

    Моніторингові та OSINT-ресурси, які аналізували відео очевидців, дійшли висновку, що один із осередків займання міг розташовуватися безпосередньо на території ростовського військового аеродрому — поблизу стоянки літаків. Після перших вибухів на об’єкті також фіксували звуки, схожі на вторинну детонацію. Українські офіційні відомства на момент підготовки матеріалу детально не повідомляли про результати саме цього удару, тому остаточні масштаби пошкоджень військового об’єкта залишаються невідомими.

    Дані про пожежу в районі аеродрому підкріплюються і супутниковими спостереженнями. За повідомленнями українських медіа, які аналізували інформацію NASA FIRMS, вранці 17 вересня на території ростовського військового об’єкта фіксували значні теплові аномалії. Водночас російська влада не повідомляла про можливе ураження військового аеродрому та не розкривала інформацію про стан розташованої там техніки.

    Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар підтвердив масштабну атаку безпілотників, однак заявив лише про локальні наслідки. За його словами, російська ППО нібито знищила понад 50 дронів над Ростовом, Батайськом, Каменськом-Шахтинським, Таганрогом та низкою районів області. Він також визнав виникнення пожежі, але не уточнив, на якому саме об’єкті вона сталася.

    Водночас наслідки атаки відчули мешканці самого Ростова. За даними російської влади, уламками була пошкоджена трансформаторна підстанція. Через це перебої з електропостачанням виникли у Ворошиловському, Ленінському, Октябрському та Кіровському районах міста. Також росіяни повідомляли про пошкодження вікон, покрівель та скління шести приватних будинків і господарських споруд. За офіційною версією місцевої влади, загиблих та поранених у Ростовській області внаслідок нічної атаки немає.

    Ще одна гучна історія цієї ночі розгорталася приблизно за тисячу кілометрів від українського кордону — у Ярославлі. Там після атаки безпілотників спалахнула масштабна пожежа на нафтопереробному заводі «Славнефть-ЯНОС». Геолокацію оприлюднених у мережі кадрів аналізували OSINT-дослідники, а сам факт пошкодження підприємства згодом підтвердив губернатор Ярославської області Михайло Євраєв.

    За словами російського чиновника, над регіоном нібито збили 65 безпілотників, але частина атаки все ж мала наслідки: на території НПЗ виникла пожежа. Євраєв заявив, що її вдалося ліквідувати. Уночі через ситуацію також перекривали ділянку траси М-8 на виїзді з Ярославля в напрямку Москви та змінювали маршрути громадського транспорту.

    «Славнефть-ЯНОС» має особливе значення для російської нафтопереробної галузі. Завод переробляє близько 15 мільйонів тонн нафти на рік та належить до найбільших НПЗ у Росії. Підприємство випускає автомобільний бензин, дизельне пальне, авіаційний гас, реактивне паливо, мастила, бітум, мазут, скраплені гази та іншу нафтову продукцію. Майже весь пакет акцій «Славнефти», ключовим активом якої є Ярославський НПЗ, контролюють російські державні енергетичні гіганти «Роснефть» і «Газпром».

    Це не перша атака на Ярославський нафтопереробний завод. Зокрема, 6 липня 2026 року Головне управління розвідки Міноборони України офіційно повідомляло про ураження «Славнефть-ЯНОС» у межах спільної deep strike-операції ГУР, Сил безпілотних систем, СБУ та Держприкордонслужби. Тоді українська розвідка також називала підприємство одним із найбільших НПЗ Росії.

    Російські медіа повідомляли і про наслідки нічної атаки в інших регіонах. Зокрема, у Володимирі уламками дрона, за словами губернатора області Олександра Авдєєва, було пошкоджене скління багатоквартирного житлового будинку та автомобілі, припарковані поруч. Російська влада заявила, що потерпілих там немає.

    Через масову появу безпілотників Росавіація також тимчасово обмежувала роботу низки російських аеропортів. Обмеження вводили, зокрема, в Сочі, Ярославлі, Геленджику, Іваново, Казані, Чебоксарах та Махачкалі. Пізніше більшість із них повернулися до штатного режиму роботи. Мер Москви Сергій Собянін також заявляв про дрони, які летіли у напрямку російської столиці. За його словами, після опівночі ППО нібито збила щонайменше шість апаратів на підльоті до Москви.

    Таким чином, нічна атака 17 вересня охопила територію від південних регіонів Росії до центральної частини країни і Поволжя. Найбільш помітними підтвердженими наслідками наразі залишаються пожежа та пошкодження Ярославського НПЗ, перебої з електропостачанням у Ростові та масштабне займання в районі ростовського військового аеродрому. Водночас твердження російського Міноборони про 641 нібито збитий дрон неможливо незалежно перевірити.

    На момент підготовки матеріалу українські Сили оборони не оприлюднювали повного офіційного звіту, який би підтверджував загальну кількість застосованих у нічній операції безпілотників та всі названі російською стороною регіони. Тому дані про 641 БпЛА слід розглядати саме як заяву Міністерства оборони РФ.

     

  • Удар по аеродрому «Ахтубінськ»: Сили оборони уразили військовий об’єкт РФ та пошкодили Су-34

    Удар по аеродрому «Ахтубінськ»: Сили оборони уразили військовий об’єкт РФ та пошкодили Су-34

    У ніч на 20 серпня Сили оборони України завдали удару по російському військовому аеродрому «Ахтубінськ» в Астраханській області РФ. Унаслідок атаки було пошкоджено винищувач-бомбардувальник Су-34.

    Ключові деталі та наслідки удару

    • Підтвердження з супутників: На оприлюднених супутникових знімках зафіксовано щонайменше дві точки ураження на території аеродрому, розлив пального біля літака та сліди пожежі.
    • Особливості ураженого борту: За даними військового порталу «Мілітарний», характер камуфляжу може вказувати на рідкісну експортну модифікацію Су-34Е або літаючу лабораторію на базі Су-34, що використовується для випробувань нових бортових систем, авіаційного озброєння та засобів РЕБ.
    • Реакція та перегрупування: Після удару російське командування розпочало термінове переміщення решти авіаційної техніки по території аеродрому та евакуацію бортів на інші оперативні бази.
    • Стратегічне значення: Аеродром у 929-му Державному льотно-випробувальному центрі МО РФ в Ахтубінську є ключовим майданчиком для тестування новітніх зразків авіаційної техніки та озброєння ворога.

    З повідомлень щодо наслідків атаки:

    «Сили оборони уразили російський військовий аеродром “Ахтубінськ” у РФ. Внаслідок влучання суттєво пошкоджено винищувач-бомбардувальник Су-34 та зафіксовано розлив пального з подальшим займанням».

     

  • У Криму палає аеродром «Гвардійське»: повідомляють про вибухи, детонацію і пожежу на складі пального

    У Криму палає аеродром «Гвардійське»: повідомляють про вибухи, детонацію і пожежу на складі пального

    У ніч проти 7 серпня у тимчасово окупованому Криму пролунала нова серія потужних вибухів. Один із найпомітніших епізодів зафіксували в районі військового аеродрому «Гвардійське» поблизу Сімферополя, де після вибухів виникла масштабна пожежа. За повідомленнями місцевих моніторингових ресурсів, на території об’єкта могли горіти запаси паливно-мастильних матеріалів, а очевидці також чули повторну детонацію.

    Про нічну атаку повідомив моніторинговий Telegram-канал «Крымский ветер», посилаючись на жителів окупованого півострова.

    За їхніми даними, перші вибухи у районі Гвардійського пролунали приблизно між 03:30 та 03:39. Пізніше, близько 04:34–04:47, місцеві мешканці повідомили про нову серію вибухів.

    Після цього на території аеродрому було видно щонайменше два осередки пожежі. За словами очевидців, полум’я було настільки сильним, що освітлювало місцевість на кілька кілометрів.

    Офіційного повідомлення українських Сил оборони про результати саме цієї атаки станом на момент появи перших повідомлень не було, тому точний перелік уражених об’єктів і масштаби збитків ще потребують підтвердження.

    Чому «Гвардійське» є важливою ціллю

    Аеродром «Гвардійське» є одним із ключових військових авіаційних об’єктів Росії у тимчасово окупованому Криму.

    Генеральний штаб ЗСУ раніше офіційно повідомляв, що цей аеродром використовується для базування літаків оперативно-тактичної та морської авіації, забезпечення бойових вильотів, логістики та технічного обслуговування авіаційної техніки.

    Тобто йдеться не просто про злітно-посадкову смугу, а про великий тиловий вузол, який забезпечує роботу російської авіації на півострові.

    Саме тому «Гвардійське» вже неодноразово ставало ціллю українських ударів.

    Аеродром уже атакували в липні

    Лише 5 липня Сили оборони офіційно підтвердили ураження цього аеродрому.

    Тоді Генштаб заявив, що удар було завдано в рамках операцій зі зниження наступального потенціалу російської армії. Ступінь завданих збитків на той момент уточнювався.

    Ще раніше, на початку липня, СБУ повідомляла про атаки на одразу кілька військових об’єктів у Криму.

    За даними української спецслужби, під час однієї з операцій було уражено три ангари з авіаційною технікою саме на аеродромі «Гвардійське», а також російський комплекс «Панцир-С2», резервуар із нафтопродуктами та насосну станцію на нафтобазі.

    Таким чином, російські військові вже кілька разів протягом останніх тижнів стикалися з ударами по інфраструктурі цього авіавузла.

    18 липня там також фіксували пожежу

    Ще одна масштабна атака сталася в ніч проти 18 липня.

    Тоді місцеві жителі повідомляли про понад 20 вибухів у районі Гвардійського та повторну детонацію. Після ударів біля аеродрому також спалахнула пожежа.

    Одночасно вибухи тоді чули у Севастополі, Феодосії та Керчі.

    Тобто «Гвардійське» фактично перетворилося на одну з регулярних цілей українських далекобійних операцій у Криму.

    Повідомляють про пожежу на складі пального

    Нинішня атака може бути особливо важливою через характер можливого ураження.

    За даними «Крымского ветра», вогонь виник у районі складу паливно-мастильних матеріалів.

    Для військового аеродрому подібні запаси мають критичне значення: вони забезпечують заправку авіації, наземної техніки та роботу логістичних підрозділів.

    Навіть часткове знищення такого складу може тимчасово ускладнити використання об’єкта або змусити російські війська перебудовувати систему забезпечення.

    Водночас без офіційного підтвердження українських військових або достовірних супутникових знімків поки не можна говорити про повне знищення паливного комплексу.

    У Криму чули вибухи одразу в кількох районах

    Атака не обмежилася лише Гвардійським.

    Місцеві Telegram-канали повідомляли про вибухи у Севастополі, Феодосії, Керчі та поблизу Алушти.

    Це може свідчити про масштабну комбіновану операцію по різних військових та інфраструктурних об’єктах окупованого півострова.

    Подібна тактика використовується не вперше: одночасні удари по кількох районах змушують російську ППО розосереджувати сили і можуть ускладнювати перехоплення цілей.

    Крим за останні роки став одним із головних напрямків українських далекобійних ударів.

    Україна системно атакує військову інфраструктуру Криму

    Сили оборони регулярно уражають російські системи ППО, аеродроми, склади боєприпасів, нафтобази, радіолокаційні комплекси та кораблі Чорноморського флоту.

    Зокрема, українська розвідка нещодавно повідомляла про ураження російського зенітно-ракетного комплексу С-400 «Тріумф» у Криму.

    Було знищено пускову установку та радіолокаційну станцію 96Л6.

    Для Росії такі удари особливо болісні, оскільки комплекси С-400 є одним із ключових елементів протиповітряної оборони півострова.

    Знищення радарів і пускових установок потенційно створює «вікна» для подальших атак по інших об’єктах.

    Крим уже не є безпечним тилом для РФ

    Після окупації у 2014 році Росія десятиліття перетворювала Крим на великий військовий плацдарм.

    На півострові розмістили авіацію, системи ППО, склади боєприпасів, військові частини, ремонтні бази та кораблі Чорноморського флоту.

    Перші роки повномасштабної війни Москва фактично використовувала Крим як відносно безпечну тилову територію.

    Однак розвиток українських далекобійних безпілотників, морських дронів і ракетних можливостей радикально змінив ситуацію.

    Ще у 2022 році британська розвідка називала «Гвардійське» та Джанкой двома з найважливіших військових аеродромів Росії на півострові та звертала увагу, що серія вибухів демонструє зростання вразливості російської військової інфраструктури в Криму.

    У 2026 році інтенсивність таких атак лише зросла.

    Росії доводиться постійно відновлювати ППО

    Однією з головних проблем для окупаційних військ стає необхідність одночасно прикривати десятки стратегічних об’єктів.

    Крим містить аеродроми у Саках, Бельбеку, Джанкої, Гвардійському та інших районах, військові порти у Севастополі й Керчі, склади та командні пункти.

    На кожен із цих об’єктів потрібні комплекси ППО, радари та засоби радіоелектронної боротьби.

    Проте самі системи ППО також регулярно стають українськими цілями.

    Це створює для Росії складну дилему: кожен комплекс, перекинутий для захисту одного об’єкта, автоматично послаблює прикриття іншого.

    Значення Гвардійського виходить за межі авіації

    У відкритих повідомленнях українських і місцевих джерел також неодноразово звучало, що район Гвардійського використовується російськими військами як логістичний вузол.

    У нинішньому повідомленні «Крымский ветер» стверджує, що з цього району також запускають ударні дрони Shahed по території України.

    Однак ця конкретна інформація станом на ранок 7 серпня не була підтверджена офіційним повідомленням українського Генштабу.

    Офіційно Генштаб підтверджував інше: «Гвардійське» є важливим авіаційним і логістичним центром російських військ у Криму.

    Остаточні наслідки ще можуть бути значно більшими

    Станом на ранок немає повної інформації про те, які саме об’єкти на аеродромі пошкоджені.

    Повідомлення про детонацію може свідчити про ураження складів із боєприпасами або інших вибухонебезпечних об’єктів, але встановити це лише за звуками неможливо.

    Найближчими годинами або днями масштаби атаки можуть уточнити супутникові знімки та офіційні повідомлення української сторони.

    Попередні атаки показують, що перші оцінки часто бувають неповними.

    Так, після попередніх ударів по кримських аеродромах інформація про знищені літаки, ангари, системи ППО або паливну інфраструктуру з’являлася вже після додаткового аналізу.

    Наразі достовірно можна говорити про одне: в районі одного з ключових російських військових аеродромів у Криму вночі знову пролунала серія вибухів, після чого очевидці зафіксували масштабну пожежу.

    А якщо інформація про ураження паливного складу підтвердиться, нова атака стане черговим ударом по логістиці російської авіації та ще одним доказом того, що окупований Крим дедалі менше може виконувати роль безпечного тилу для російської армії.

  • СБУ вдарила по авіації РФ у Криму: під ударом Су-30, Су-24 і ангари з “Шахедами”

    СБУ вдарила по авіації РФ у Криму: під ударом Су-30, Су-24 і ангари з “Шахедами”

    Служба безпеки України повідомила про нову масштабну операцію в тимчасово окупованому Криму. За даними спецслужби, ударними безпілотниками було атаковано два ключові військові аеродроми російських окупаційних військ — Саки та Гвардійське. У СБУ стверджують, що внаслідок атаки було уражено ангари з бойовою авіацією, а також місця зберігання ударних безпілотників типу Shahed.

    Як заявили у спецслужбі, операція стала частиною оголошеної Президентом України Володимиром Зеленським 40-денної кампанії із завдання ударів по військовій інфраструктурі Росії. Основною ціллю були об’єкти, які використовуються для забезпечення російських повітряних атак по території України.

    За інформацією СБУ, на військовому аеродромі Саки було уражено сім ангарів, у яких зберігалися винищувачі та фронтові бомбардувальники Су-30СМ, Су-30 та Су-24. За попередніми оцінками української спецслужби, щонайменше сім літаків було знищено або пошкоджено. Незалежного підтвердження цієї інформації наразі немає, а російська сторона офіційно не коментувала заявлені втрати.

    У СБУ нагадали, що це вже другий удар по аеродрому Саки протягом поточного тижня. Раніше спецслужба повідомляла про п’ять влучань безпілотників по ангарах із бойовою авіацією, після яких на території авіабази було зафіксовано пожежу. Тоді, за попередньою інформацією, під ударом також опинилися винищувачі Су-30 та Су-30СМ.

    Ще одним об’єктом атаки став військовий аеродром Гвардійське. За даними СБУ, українські безпілотники уразили два ангари, де російські війська зберігали ударні дрони типу Shahed та авіаційне обладнання. Саме звідси, за інформацією української сторони, регулярно забезпечується діяльність російської тактичної авіації на південному напрямку.

    У спецслужбі наголосили, що аеродроми Саки та Гвардійське залишаються одними з найважливіших військових авіаційних баз Росії в окупованому Криму. Саме з них регулярно здійснюються вильоти літаків, які запускають ракети по українських містах, а також виконують бойові завдання для підтримки російського угруповання військ на південному напрямку.

    У повідомленні СБУ зазначається, що служба системно працює над знищенням військового потенціалу Росії як безпосередньо на лінії фронту, так і в глибокому тилу противника.

    «Жодні ангари чи укриття не допоможуть — СБУ дістане ворога всюди», — заявили у спецслужбі.

    Успішний удар по кримських авіабазах став продовженням серії українських операцій по стратегічній інфраструктурі Росії та окупованого Криму. Напередодні СБУ спільно з іншими підрозділами Сил оборони України повідомила про ураження лінійної виробничо-диспетчерської станції “Старолікєєво” у місті Кстово Нижньогородської області РФ. Об’єкт розташований приблизно за 850 кілометрів від українського кордону та є важливою ланкою транспортування нафтопродуктів. Крім того, цього тижня Генеральний штаб ЗСУ повідомив про успішний удар по підприємству, пов’язаному з корпорацією “Роскосмос” у Пензенській області, яке виробляє компоненти для систем управління ракетною технікою.

    Останніми місяцями Крим залишається одним із головних напрямків українських далекобійних ударів. Українські військові регулярно атакують військові аеродроми, склади боєприпасів, системи протиповітряної оборони, електропідстанції та логістичні вузли окупаційних військ. Такі операції спрямовані на зниження можливостей Росії використовувати півострів як плацдарм для ракетних ударів по Україні та забезпечення бойових дій на південному фронті.

    Водночас незалежно перевірити заявлені масштаби пошкоджень наразі неможливо. Російська влада традиційно не оприлюднила офіційної інформації щодо можливих втрат авіаційної техніки або пошкодження інфраструктури на аеродромах Саки та Гвардійське.

  • Військово-транспортний Іл-76 вилетів з України до Молдови з цивільною місією. Що відомо

    Військово-транспортний Іл-76 вилетів з України до Молдови з цивільною місією. Що відомо

    За інформацією наших джерел, підтверджених даними сервісу Flightradar, 25 травня з одного з прикордонних аеродромів України вилетів військово-транспортний літак Іл-76 з невійськовим вантажем.

    “Це був Іл-76, і його посадку для дозаправки в Кишиневі зафіксував відомий сайт Flightradar.

    Літак був “не порожній”, але що і для кого він вивозив – невідомо.

    Версія про те, що літак здали в оренду, відпадає – жодна з українських компаній не здавала свої літаки комусь.

    Після історії із затриманням української машини з валютою та золотом в Угорщині ходили чутки, що тепер для транспортування готівки необхідний інший надійний канал” – зазначає джерело.

  • В Кременчуці затримано агентів ФСБ

    В Кременчуці затримано агентів ФСБ

    Співробітники Служби безпеки України затримали двох мешканців Кременчука, які займалися збором розвідданих для Російської Федерації. Агентурна група ФСБ планувала шпигувати за українськими військовими аеродромами з метою підготовки ракетних і дронових ударів по авіаційній інфраструктурі.

    Затримання сталося під час спецоперації, коли агенти фотографували зліт українського винищувача F-16 поблизу одного з військових аеродромів. Фігурантами справи виявилися двоє молодих людей, 22 і 21 років, які були завербовані кадровою співробітницею ФСБ. Служба безпеки вже встановила її особу.

    Агенти збирали точні координати основних і резервних аеродромів, а також об’єктів авіаційної інфраструктури України. Вони повинні були забезпечити ворога інформацією для подальших ракетних атак. Крім того, зловмисники збирали фотозвіти та текстову інформацію про техніку, що перебуває на кожному з об’єктів.

    Затримані планували об’їхати п’ять регіонів України на маршрутних автобусах та орендувати житло біля військових об’єктів, щоб протягом кількох днів шпигувати за військовою технікою.

    Завдяки своєчасним діям СБУ вдалося припинити шпигунську діяльність ще на етапі початкових візитів до кількох регіонів. У затриманих вилучили мобільні телефони з доказами роботи на ворога.

    Наразі вони перебувають під вартою, їм загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна за державну зраду в умовах воєнного стану.

  • WSJ: Україна може завдати удару ракетами ATACMS по військових аеродромах у Ростовській області

    WSJ: Україна може завдати удару ракетами ATACMS по військових аеродромах у Ростовській області

    Американське видання The Wall Street Journal припускає, що наступною ціллю для ракет ATACMS, які Україна отримала від США, можуть стати військові аеродроми в Ростовській області Росії. Це стратегічно важливий регіон, де розташовані чотири аеродроми, які активно використовуються для підтримки бойових дій проти України.

    «У Вашингтоні раніше склали карту з 200 військовими цілями в Росії для ракет ATACMS. ЗСУ можуть вдарити американською далекобійною зброєю щонайменше по чотирьох військових аеродромах у Ростовській області», – ідеться в публікації.

    Видання при цьому посилається на карту, яку склала громадська організація «Інститут вивчення війни».

    Зазначимо, що другий і останній удар «далекобоєм» по Росії Україна завдала в середу, 20 листопада.

    Після цього, в ніч на четвер Росія застосувала по Україні нову ракету середньої дальності, яка, ймовірно, вразила «Південмаш» у Дніпрі. Путін пригрозив, що такі удари можуть бути продовжені.

    Після цього нових обстрілів західними далекобійними ракетами ЗСУ не робили.