Адміністрація президента США Дональда Трампа висунула Ірану новий ультиматум, який може визначити подальший розвиток відносин між Вашингтоном і Тегераном та вплинути на безпекову ситуацію на Близькому Сході. Американська влада вимагає, щоб уже в суботу, 11 липня, іранське керівництво публічно підтвердило відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства, офіційно взяло на себе зобов’язання припинити атаки на комерційні судна та фактично визнало порушення раніше досягнутих домовленостей. У Білому домі наголошують, що саме виконання цих умов стане головним показником того, чи готовий Тегеран до продовження дипломатичних переговорів та укладення нової довгострокової угоди.
Про це повідомляє Axios із посиланням на трьох високопоставлених американських посадовців, які провели закритий брифінг для журналістів.
За словами співрозмовників видання, Вашингтон уже передав свої вимоги безпосередньо представникам Ірану, а також через країни-посередники, які останніми тижнями підтримують контакти між сторонами. Американська адміністрація наполягає, що Тегеран має не лише припинити атаки на цивільне судноплавство, а й зробити це публічно, щоб продемонструвати готовність виконувати міжнародні зобов’язання.
У США вважають, що Іран порушив меморандум про взаєморозуміння, який був укладений лише три тижні тому та мав покласти край активній фазі військового протистояння між країнами. За даними американської сторони, попри підписання документа, іранські сили продовжували регулярно атакувати цивільні торговельні судна в Ормузькій протоці та прилеглих водах, створюючи загрозу міжнародному судноплавству та світовим поставкам енергоносіїв.
Американські посадовці наголошують, що саме тому нинішня вимога щодо припинення нападів є своєрідною перевіркою намірів Тегерана.
За словами одного із чиновників, якщо Іран не здатний виконати навіть таке базове зобов’язання, як припинення атак на цивільні кораблі, то говорити про виконання складнішої ядерної угоди або інших масштабних міжнародних домовленостей просто немає сенсу.
У Вашингтоні підкреслюють, що питання безпечного проходження суден через Ормузьку протоку є принциповим не лише для США, а й для світової економіки. Будь-які атаки на торговельні кораблі або загроза перекриття протоки одразу впливають на світові ринки нафти, газу та міжнародну торгівлю.
За інформацією Axios, після двох днів інтенсивного обміну ударами між США та Іраном на початку цього тижня представники Тегерана нібито самі ініціювали нові контакти з Вашингтоном.
Американські посадовці стверджують, що під час переговорів іранська сторона фактично визнала власні помилки та попросила відновити дипломатичний процес.
«Вони сказали нам: “Ми облажалися. Ми зробили помилку. Давайте продовжимо переговори”», – процитував один із чиновників слова представників Ірану.
Втім, офіційний Тегеран категорично відкидає таку версію подій.
Речник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї заявив, що Іран не звертався до США із проханням відновити переговори та не визнавав жодних помилок.
За його словами, іранська сторона лише погодилася провести консультації після відповідного прохання посередників із Катару, які традиційно виконують роль комунікаційного каналу між Вашингтоном і Тегераном.
Попри це, американська адміністрація переконана, що саме зараз Іран має зробити конкретний крок назустріч деескалації.
За інформацією Axios, у Білому домі очікують, що офіційна позиція Тегерана стане відомою після запланованої на суботу зустрічі міністра закордонних справ Ірану з главою зовнішньополітичного відомства Оману в столиці країни Маскаті.
Саме Оман протягом багатьох років залишається одним із головних дипломатичних посередників між США та Іраном. Через Маскат неодноразово передавалися конфіденційні повідомлення між сторонами, а також проводилися консультації щодо врегулювання кризових ситуацій.
Американські чиновники заявляють, що після переговорів в Омані очікують чіткої, недвозначної та публічної заяви іранського керівництва.
«Ми хочемо, щоб вони відкрито заявили про припинення атак на судна та прямо або опосередковано визнали, що припустилися помилки. Саме над цим ми зараз працюємо», – заявив один із представників адміністрації.
Інший високопосадовець попередив, що якщо Іран відмовиться виконати цю вимогу або продовжить обстріли цивільних кораблів, Вашингтон готовий вдатися до нових жорстких заходів.
Якими саме можуть бути ці кроки, американська сторона офіційно не уточнює. Водночас співрозмовники видання наголошують, що США мають достатньо інструментів як дипломатичного, так і військового та економічного характеру для посилення тиску на Тегеран.
За словами американських чиновників, ситуацію додатково ускладнює внутрішня боротьба за владу в самому Ірані.
У Вашингтоні вважають, що в іранському політичному керівництві існують різні групи впливу, які мають протилежне бачення майбутніх відносин зі США.
Частина керівництва, за оцінками американської розвідки, зацікавлена у досягненні компромісу та поступовій нормалізації відносин із Заходом.
Водночас інші представники силового блоку виступають за продовження конфронтації та жорсткішу політику щодо Сполучених Штатів.
«У їхній системі є елементи, які хочуть досягти угоди, але ми не можемо приймати рішення за них. Їм потрібно самостійно взяти ситуацію під контроль», – заявив один із представників адміністрації Трампа.
Нинішня криза розгортається менш ніж через місяць після того, як США та Іран уклали меморандум про взаєморозуміння.
Документ був підписаний 17 червня в Ісламабаді за посередництва Пакистану та мав стати основою для поступового завершення конфлікту між країнами.
Меморандум передбачав припинення бойових дій, скасування американської морської блокади Ірану, відновлення безпечного судноплавства через Ормузьку протоку та запуск 60-денного переговорного процесу щодо укладення повноцінної мирної угоди.
Однак уже на початку липня ситуація різко загострилася.
За даними американської сторони, іранські сили відновили атаки на цивільні торговельні судна, які проходили через Ормузьку протоку.
У відповідь 7–8 липня американські військові завдали серії ударів по десятках військових об’єктів на території Ірану.
Цілями операції стали склади зброї, ракетні комплекси, командні пункти та інші об’єкти, які, за твердженням США, були пов’язані з організацією нападів на міжнародне судноплавство.
Паралельно Міністерство фінансів США скасувало тимчасові винятки із санкційного режиму, які дозволяли Ірану частково експортувати нафту відповідно до умов мирного меморандуму.
У відповідь Іран здійснив ракетні удари по американських військових базах, розташованих у Бахрейні та Кувейті.
Попри обмін ударами, жодна зі сторін не заявила про намір остаточно припинити дипломатичні контакти.
Наступного дня президент США Дональд Трамп повідомив, що представники Тегерана нібито звернулися до Вашингтона із пропозицією відновити переговори.
За словами американського лідера, США дали зрозуміти іранській стороні, що попереднє перемир’я більше не діє, а будь-які нові домовленості можливі лише після того, як Іран доведе готовність виконувати свої зобов’язання.
Ормузька протока залишається одним із найважливіших стратегічних морських шляхів світу. Вона з’єднує Перську затоку з Оманською затокою та Індійським океаном і є головним маршрутом експорту нафти та скрапленого природного газу з країн Перської затоки.
За оцінками міжнародних енергетичних агентств, через Ормузьку протоку проходить близько п’ятої частини світового морського експорту нафти. Саме тому будь-які військові інциденти, атаки на торговельні судна або навіть погрози перекрити судноплавство миттєво впливають на світові ціни на нафту, міжнародну торгівлю, страхові ставки для судноплавних компаній та глобальну економіку.
Саме тому нинішні вимоги США виходять далеко за межі двосторонніх відносин із Іраном. У Вашингтоні розглядають забезпечення безпеки Ормузької протоки як один із ключових елементів стабільності світового енергетичного ринку та міжнародної безпеки.
