Позначка: військовий омбудсман

  • Понад 8 тисяч скарг за чотири місяці: військовий омбудсман розкрила головні проблеми бійців ЗСУ

    Понад 8 тисяч скарг за чотири місяці: військовий омбудсман розкрила головні проблеми бійців ЗСУ

    В Україні продовжує набирати обертів робота Офісу військового омбудсмана, створеного для захисту прав військовослужбовців під час повномасштабної війни. За перші чотири місяці роботи до установи надійшло понад 8 тисяч звернень від військових, а тисячам захисників уже вдалося поновити порушені права.

    Про це повідомила військова омбудсманка Ольга Решетилова під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. За її словами, кількість звернень свідчить про значний суспільний запит на ефективний механізм захисту прав військовослужбовців, які сьогодні виконують бойові завдання на фронті та забезпечують оборону держави.

    «За чотири місяці роботи ми опрацювали понад 8 тисяч скарг. Тисячам військовослужбовців уже поновлено їхні права», — повідомила Решетилова.

    Найчастіше військові звертаються до омбудсмана через проблеми з лікуванням, проходженням військово-лікарських комісій та отриманням необхідної медичної допомоги. Саме питання медичного забезпечення сьогодні є одним із найболючіших для багатьох військовослужбовців, які після поранень або тривалого перебування в зоні бойових дій потребують якісного лікування та належного оформлення документів.

    За словами омбудсманки, значна частина звернень стосується направлення на ВЛК, тривалих бюрократичних процедур, затримок із проходженням комісій та труднощів із підтвердженням стану здоров’я після отриманих поранень чи захворювань під час служби.

    Окремим напрямком роботи Офісу військового омбудсмана залишається захист прав іноземців та осіб без громадянства, які вступили до лав українських Сил оборони після початку повномасштабного вторгнення Росії. За словами Решетилової, офіс уже провів комплексне дослідження проблем, з якими стикаються іноземні добровольці, та підготував відповідні пропозиції щодо їх вирішення.

    Під час зустрічі з президентом також обговорювалися системні порушення прав військовослужбовців в окремих підрозділах Сил оборони України. Омбудсманка наголосила, що ключовим завданням залишається не лише реагування на конкретні скарги, а й усунення причин, які призводять до їх виникнення.

    «Важливо, щоб була готовність командирів не замовчувати, а вирішувати проблеми та взаємодіяти з Офісом військового омбудсмана», — зазначила Решетилова.

    Володимир Зеленський підтримав подальше посилення інституції військового омбудсмана та обговорив із керівницею офісу питання співпраці з Міністерством оборони, Генеральним штабом ЗСУ та іншими структурами сектору безпеки і оборони.

    Окрему увагу під час зустрічі приділили міжнародному напрямку роботи. Президент погодив проведення першого міжнародного форуму військових омбудсманів у Києві. Очікується, що захід стане майданчиком для обміну досвідом між Україною та країнами-партнерами щодо захисту прав військовослужбовців в умовах воєнних конфліктів.

    Зеленський наголосив, що Україна вже має унікальний досвід створення механізмів захисту прав військових під час повномасштабної війни та готова ділитися цими напрацюваннями на міжнародному рівні.

    «Україна має унікальний досвід розбудови системи захисту прав військовослужбовців під час повномасштабної війни й готова ділитися своїми напрацюваннями з партнерами», — заявив глава держави.

    Інститут військового омбудсмана в Україні почав формуватися наприкінці 2024 року. Саме тоді президент Володимир Зеленський призначив Ольгу Решетилову на цю посаду. Вже за перші 20 днів роботи вона повідомила про отримання 3876 звернень від військовослужбовців, що продемонструвало масштаб проблематики та необхідність створення окремого механізму захисту прав захисників.

    Важливим етапом розвитку інституції стало ухвалення у вересні 2025 року закону про військового омбудсмана. Документ визначив правові засади діяльності установи та встановив, що військовий омбудсман призначається строком на п’ять років.

    Того ж року указом президента було офіційно створено Офіс військового омбудсмана як постійний допоміжний орган при Президентові України. Його головною функцією став цивільний контроль за дотриманням прав військовослужбовців усіх складових Сил оборони.

    Створення такої інституції стало однією з відповідей держави на виклики повномасштабної війни. Умови тривалих бойових дій, масштабна мобілізація та значне навантаження на військову систему призвели до виникнення великої кількості питань щодо соціального захисту, медичного забезпечення, проходження служби та забезпечення законних прав військових.

    Сьогодні Офіс військового омбудсмана фактично став додатковим механізмом комунікації між військовослужбовцями та державними структурами. Кількість звернень продовжує зростати, а результати перших місяців роботи демонструють, що запровадження такого інструменту стало важливим кроком для посилення захисту українських захисників під час війни.

  • «Люди помирали через кілька днів після мобілізації»: навколо штурмового полку «Скеля» вибухнув масштабний скандал

    «Люди помирали через кілька днів після мобілізації»: навколо штурмового полку «Скеля» вибухнув масштабний скандал

    Навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля» спалахнув один із найгучніших скандалів останніх місяців у Збройних силах України. Після розслідування журналістів «Суспільного» суспільство заговорило про загадкові смерті мобілізованих, можливі побиття, психологічний тиск, відсутність зв’язку з рідними та системні проблеми всередині підрозділу.

    У ситуацію вже втрутилися Офіс військового омбудсмана, Державне бюро розслідувань, поліція та військова прокуратура.

    Журналісти встановили щонайменше п’ять випадків смертей військовослужбовців з Івано-Франківщини, які померли у березні 2026 року невдовзі після мобілізації та потрапляння до полку «Скеля». Йдеться про Василя Войчука, Василя Цюрка, Ярослава Мокрія, Петра Данильціва та Віталія Карата.

    Родичі загиблих заявляють про дивні обставини смерті, сліди травм на тілах та можливе насильство. Водночас у документах офіційними причинами смерті вказані серцево-судинні захворювання, проблеми з легенями або інші медичні ускладнення.

    Особливий резонанс викликала історія Василя Цюрка. Чоловіка мобілізували 24 лютого у Яремчі, а вже через дев’ять днів він помер. За словами сестри Тетяни Стефанюк, родина втратила зв’язок із ним майже одразу після мобілізації.

    8 березня на телефон Василя відповів невідомий чоловік та повідомив, що військовий «два дні буде в карцері». Уже за два дні рідним повідомили, що Василь помер ще 4 березня.

    У лікарському свідоцтві причиною смерті вказали гостру серцево-судинну недостатність та атеросклеротичну хворобу серця. Однак судово-медична експертиза, за словами журналістів, зафіксувала переломи ребер, синці, садна та інші тілесні ушкодження.

    Наразі поліція розслідує цю справу як умисне вбивство.

    Ще одна історія стосується Ярослава Мокрія, якого мобілізували через ТЦК у Снятині, попри наявність інвалідності та перенесений туберкульоз. Родичі стверджують, що про його службу у «Скелі» дізналися лише після отримання повідомлення про смерть.

    Чоловік помер 12 березня дорогою до лікарні у Кіровоградській області. Офіційна причина — хронічна обструктивна хвороба легень.

    За схожих обставин помер і Петро Данильців. Попри проблеми з артеріальним тиском та діагностовану гіпертензію, військово-лікарська комісія визнала його придатним до служби. Через кілька тижнів після мобілізації чоловік помер від гострої серцевої недостатності.

    Окрему увагу суспільства привернула історія Віталія Карата. Перед смертю він встиг зв’язатися із сестрою Олесею Піскуновою з чужого телефона та повідомити, що перебуває у лікарні Павлограда після побиття.

    За словами родичів, чоловік прямо заявив, що його «били постійно». Згодом його перевели до Дніпра, де сестра ще встигла побачити брата живим під кисневою маскою. 14 березня він помер.

    Після публікації розслідування Офіс військового омбудсмана підтвердив, що отримував скарги щодо ситуації у полку. Омбудсман Дмитро Лубінець заявив, що до підрозділу направили окрему перевірку, а також провели закриті зустрічі з командуванням полку та представниками Генерального штабу.

    «Напрацьовані термінові юридичні моменти, які направили і до безпосереднього керівництва, і до Генштабу ЗСУ. Чекаємо на відповідь», — заявив Лубінець.

    Водночас у самому полку «Скеля» відмовилися коментувати конкретні обставини смертей військових, пославшись на лікарську таємницю та інформацію з обмеженим доступом.

    У частині лише підтвердили, що всі п’ятеро військовослужбовців проходили службу саме у 425-му полку.

    Командування медичних сил ЗСУ також не надало конкретних пояснень щодо смертей. У відповіді журналістам там лише зазначили, що у січні-березні 2026 року в Україні спостерігалося сезонне зростання захворюваності на ГРВІ та пов’язані ускладнення.

    Однак скандал навколо «Скелі» не обмежується лише загадковими смертями.

    Раніше радник міністра оборони та волонтер Сергій Стерненко публічно критикував командування полку після штурмових операцій під Покровськом. Він оприлюднив кадри розбитої техніки та заявив, що окремі командири використовують тактику, схожу на російську — масові атаки колонами в умовах домінування дронів.

    «Те, що роблять із людьми в окремих формуваннях, нічим не краще за російські практики», — заявляв Стерненко.

    Журналістка Анна Калюжна також повідомляла про системні проблеми у підрозділі. За її словами, «Скеля» отримала надзвичайно великі обсяги поповнення особового складу — у 20 разів більше за окремі інші бригади.

    Вона також стверджувала, що у військовослужбовців полку забирають мобільні телефони, через що вони фактично не можуть скаржитися на дії командування або повідомляти про ситуацію рідним.

    Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков підтвердив, що 225-й та 425-й штурмові полки викликають занепокоєння щодо дотримання прав військовослужбовців.

    За його словами, йдеться не лише про окремі інциденти, а про можливу системну проблему управління, медичного забезпечення та внутрішньої дисципліни.

    Ще наприкінці 2025 року військова омбудсманка Ольга Решетилова зверталася до Міністерства оборони з проханням провести перевірку через скарги на побиття та психологічний тиск у полку.

    Також раніше Військова служба правопорядку повідомляла про щонайменше 13 офіційно зареєстрованих скарг від військових «Скелі».

    Наразі перевірки та розслідування тривають. Родичі загиблих військових вимагають публічних відповідей та встановлення реальних причин смертей своїх близьких. Водночас історія навколо «Скелі» вже стала одним із найрезонансніших кейсів щодо можливих порушень прав військовослужбовців у ЗСУ за останній час.