Позначка: військовий стан

  • Дискусії у мережі: в інтернеті обговорюють масштаби кортежу Володимира Зеленського під час візиту на захід України

    Дискусії у мережі: в інтернеті обговорюють масштаби кортежу Володимира Зеленського під час візиту на захід України

    У соціальних мережах та медіапросторі активно обговорюють відео та фотоматеріали, на яких зафіксовано колону автомобілів під час нещодавнього робочого візиту Президента України Володимира Зеленського до західних регіонів країни. За оцінками користувачів та очевидців, процесія налічувала понад 15 спеціальних транспортних засобів.

    Основні деталі та контекст обговорення:

    • Склад процесії: На опублікованих кадрах видно велику колону, яка складається з автомобілів охорони, супроводу поліції, мікроавтобусів та службових позашляховиків.
    • Питання безпеки та критика: Подібні масштаби кортежів неодноразово ставали предметом дискусій. З одного боку, представники державних структур та управління державної охорони наголошують, що в умовах повномасштабної війни та постійної загрози ворожих ударів і диверсій дотримання найвищих стандартів безпеки першої особи держави є вимушеною та необхідною вимогою. З іншого боку, частина користувачів та критиків у мережі звертають увагу на довжину колони та її помітність на дорогах загального користування.

    Подібні публікації регулярно викликають широкий резонанс, поділяючи аудиторію на прихильників жорстких заходів безпеки під час війни та тих, хто виступає за оптимізацію подібних пересувань.

     

  • Відстрочка за інвалідністю: нові правила оформлення через ЦНАП

    Відстрочка за інвалідністю: нові правила оформлення через ЦНАП

    Воєнний стан і мобілізація в Україні продовжені до лютого 2025 року. Під призов підпадають усі військовозобов’язані чоловіки, за винятком тих, хто має бронювання або законні підстави для відстрочки. Однією з таких підстав є встановлена інвалідність.

    Згідно зі статтею 23 Закону України №3543, осіб з інвалідністю не можуть мобілізувати навіть у період воєнного часу. Закон не встановлює поділу за групами — сам факт наявності інвалідності дає право на відстрочку від мобілізації. Водночас люди з інвалідністю можуть добровільно підписати контракт на службу в ЗСУ, якщо стан здоров’я це дозволяє.

    Однак важливо мати не лише статус, а й офіційно оформлену відстрочку. Якщо документально вона не підтверджена, людину можуть вважати призовною. Раніше оформлення вимагало звернення до територіальних центрів комплектування, але в листопаді порядок змінили.

    Тепер процедура відбувається через ЦНАП. Для першого оформлення потрібно звернутися до центру надання адмінпослуг і передати співробітникам пакет документів: військово-обліковий документ, довідку МСЕК (форма 157-1/о), копії паспорта та коду. Далі всі матеріали передаються до ТЦК без участі громадянина.

    У разі схвалення відстрочка з’явиться у додатку «Резерв+» — зазвичай протягом тижня.

    Тривалість відстрочки залежить від групи інвалідності та стану здоров’я. Деякі чоловіки залишаються непризовними довічно, тоді як іншим необхідно проходити повторний огляд раз на пів року чи рік. Якщо під час перекомісії людину визнають здоровою, відстрочка припиняється, і вона стає придатною до служби.

    У додатку «Резерв+» відстрочка за інвалідністю продовжується автоматично. Якщо підстави не змінилися, громадянин отримує відповідне сповіщення без необхідності додаткових звернень.

  • Зеленський подав у Раду проєкти щодо продовження воєнного стану та мобілізації до серпня

    Зеленський подав у Раду проєкти щодо продовження воєнного стану та мобілізації до серпня

    Президент України Володимир Зеленський пропонує Верховній Раді ще на три місяці подовжити режим воєнного стану та загальну мобілізацію. Відповідні законопроєкти вже зареєстровані в парламенті й стосуються дії обох режимів до 6 серпня 2025 року.

    Інформація про це з’явилася на офіційному порталі Верховної Ради. Законопроєкти мають номери 13172 (щодо мобілізації) та 13173 (щодо воєнного стану). Наразі документи перебувають на розгляді в Комітеті з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.

    Нагадаємо, вперше режим воєнного стану було введено 24 лютого 2022 року – у день початку повномасштабного вторгнення РФ. Відтоді його дію регулярно подовжують кожні 90 днів. Те саме стосується і мобілізації, яка дає змогу формувати, поповнювати та утримувати боєздатність армії.

    Поточне продовження означатиме, що обидва режими діятимуть мінімум до початку серпня. Це рішення, як і раніше, має пройти затвердження Верховною Радою, однак з огляду на практику попередніх голосувань, підтримка депутатів є практично гарантованою.

    Загальна мобілізація дає змогу призивати на службу чоловіків віком від 18 до 60 років, якщо вони не мають підстав для відстрочки або виключення з військового обліку. Водночас продовження воєнного стану передбачає збереження особливого правового режиму: посилені повноваження військових адміністрацій, обмеження на виїзд деяких категорій громадян за кордон, можливість трудової мобілізації, тощо.

  • Як звільнитися з армії в Україні: законні підстави для демобілізації

    Як звільнитися з армії в Україні: законні підстави для демобілізації

    Демобілізація в Україні залишається актуальним питанням, яке викликає багато запитань серед військовослужбовців та їхніх родин. Враховуючи воєнний стан, в Україні не проводиться загальна демобілізація, але існують конкретні випадки, коли військові можуть бути звільнені зі служби. Детальніше про те, хто має право на демобілізацію та які є перспективи цього процесу, розповідаємо нижче.

    Демобілізація — це процес звільнення військовослужбовців зі служби після закінчення військової кампанії, закінчення строку контракту чи на підставі інших законних причин у період воєнного стану або особливого періоду. Вона є зворотною до мобілізації процедурою, коли військові повертаються до цивільного життя.

    Однак в Україні, через військовий стан, демобілізація наразі не проводиться в загальному порядку. Тому військовослужбовці можуть бути звільнені тільки за конкретними підставами.

    Незважаючи на те, що демобілізація в Україні не проводиться у 2025 році, існують чіткі умови, за яких можна звільнитися зі служби. Відповідно до статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, демобілізуватися можуть військові за наступними підставами:

    1. Вік: Військовослужбовці, яким виповнилося 60 років (у деяких випадках 65 років), можуть бути звільнені зі служби.
    2. Стан здоров’я: Якщо військовий не може виконувати свої обов’язки через стан здоров’я, для цього потрібно пройти медичне обстеження та отримати висновок від військово-лікарської комісії.
    3. Покарання за вироком суду: Якщо військовий засуджений або позбавлений звання за вироком суду.
    4. Звільнення з полону: Військові, які були звільнені з полону, можуть бути звільнені від служби.
    5. Сімейні обставини: Це може включати ситуації, коли у військовослужбовця є неповнолітні діти, родичі з інвалідністю, або в разі смерті родичів під час воєнних дій. Для жінок також є можливість демобілізації через вагітність.

    Наразі демобілізація в Україні не проводиться, однак законопроєкт про демобілізацію вже підготовлено. Проте ще триває процес пошуку рішень, хто може замінити тих, хто піде зі служби.

    Також уряд розглядає альтернативу демобілізації у вигляді надання військовим довгострокових оплачуваних відпусток під час воєнного стану. Цю пропозицію обговорюють з комітетом Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, і очікується, що законодавчі ініціативи можуть бути представлені вже в березні 2025 року.

    Загалом, хоча питання демобілізації в Україні на даний момент залишається відкритим і залежить від багатьох факторів, військовослужбовці, які відповідають визначеним умовам, можуть отримати можливість звільнитися зі служби. Тому важливо знати законні підстави для демобілізації та стежити за змінами в законодавстві, щоб розуміти свої права.

  • Міноборони України відповіло на запитання щодо відстрочок від мобілізації в “Резерв+”

    Міноборони України відповіло на запитання щодо відстрочок від мобілізації в “Резерв+”

    Українці, які хочуть підтвердити свою відстрочку від мобілізації, тепер можуть це зробити через додаток «Резерв+» в рамках процесів цифровізації в Україні. Однак процес автоматичного відновлення відстрочок, зокрема для тих, хто вже отримав відстрочку, поки не став автоматичним. Міністерство оборони пояснило, чому так сталося і що робиться для вдосконалення цієї системи.

    За словами заступниці міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерини Черногоренко, коли користувач надсилає запит на відстрочку через додаток «Резерв+», система автоматично запитує дані з реєстраторів, щоб підтвердити наявність підстав для її надання. Однак для взаємодії між реєстраторами необхідно провести ретельну міжвідомчу роботу, яка потребує часу.

    «Наразі ми активно працюємо над забезпеченням автоматичного оновлення відстрочок, згідно з постановою №560, що дозволяє це при наявності технічних можливостей», — зазначив Черногоренко.

    Заступниця міністра пояснила, що відстрочка надається до кінця оголошеної мобілізації. Якщо воєнний стан і мобілізація подовжуються кожні 90 днів, також перевірка підстави для відстрочки здійснюється кожні три місяці. Це дає можливість вільно оновлювати дані та забезпечувати дотримання законодавства.

    Для осіб з інвалідністю, які мають пенсійне посвідчення, відстрочка поновлюється автоматично. Основною умовою є збереження підстави в реєстрі Пенсійного фонду України. Міноборони вже працює над тим, щоб автоматично оновлювати відстрочки для всіх осіб з інвалідністю.

    Студенти, які очікують на відстрочку від мобілізації, зіштовхуються з проблемою, після чого в кожному закладі освіти є індивідуальний графік навчання, а чітке визначення семестру в законодавстві поки що відсутнє. Тому в “Резерв+” відстрочка надається до кінця мобілізації, а після її завершення, якщо студент продовжує навчання, відстрочка продовжується автоматично.

    «Ми працюємо над тим, щоб зробити відстрочку для студентів більш зручною та доступною», — зазначив Черногоренко.

  • Зеленський підписав закони про продовження воєнного стану та мобілізації

    Зеленський підписав закони про продовження воєнного стану та мобілізації

    Президент Володимир Зеленський продовжив воєнний стан і загальну мобілізацію ще на 90 днів, до 7 лютого 2025 року. Відповідні закони №12151 і №12152 були підтримані 311 депутатами Верховної Ради і стали вже 13-м продовженням воєнного стану з початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року.

    Що передбачає воєнний стан?

    Воєнний стан надає державі та військовому командуванню широкі повноваження, зокрема:

    1. Обмеження свободи пересування: Влада може обмежувати пересування як громадян України, так і іноземців. Контроль за переміщенням транспорту також стає більш жорстким.
    2. Трудова повинність і суспільно корисні роботи: Для підтримки оборони можуть впроваджувати трудову повинність та обов’язкові суспільно корисні роботи для населення. Приватне майно може бути примусово відчужено на потреби оборони.
    3. Перехід підприємств на оборонні потреби: Усі установи та організації можуть бути переведені на роботу для забезпечення обороноздатності країни.
    4. Контроль над політичними об’єднаннями: Можливі заборони на діяльність політичних партій або громадських організацій, якщо вони діють на шкоду незалежності України.
    5. Обмеження мирних зібрань: Влада має право забороняти мирні зібрання, мітинги та інші масові заходи для забезпечення громадського порядку.
    6. Перевірка документів та огляд майна: Під час воєнного стану військові та правоохоронні органи мають право перевіряти документи та здійснювати огляд речей, багажу та транспортних засобів.

    Політичні обмеження та незмінність влади

    Конституція України гарантує, що під час воєнного стану не можуть бути припинені повноваження ключових державних інститутів, таких як Верховна Рада, уряд і суди. Зміни до Конституції також неможливі, а вибори не проводяться. Проте, варто зазначити, що повноваження президента не можуть бути продовжені на час воєнного стану, оскільки це не передбачено Основним Законом.

  • Железняк розповів чому вважає, що Шмигаля не звільнять

    Железняк розповів чому вважає, що Шмигаля не звільнять

    У світлі останніх подій в Україні було б логічно припустити, що Шмигаля звільнять з займаємої ним посади премє’р-міністра. Про це навіть ходили плітки і диму без вогню, здавалося б, не буває. Але депутат Ярослав Железняк вважає, що звільнення Шмигаля неможливе.

    Ось, що він пише в своїй статті:

    Змушений визнати, що мій колега Федір Веніславський мав рацію у своєму твердженні, що закон про воєнний стан забороняє звільнення Кабінету міністрів України.

    Давайте я нагадаю цю заочну дискусію. Колега відкрив Закон “Про правовий режим воєнного стану” і знайшов там чинну статтю №10 “Недопустимість припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану”. Вона говорить, що:

    “У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Кабінету міністрів України”. Запам’ятайте це словосполучення “припинення повноважень” – воно буде вирішальним.

    Я ж своєю чергою посилався на Конституцію України і, зокрема, на статтю 115, де йдеться про те, що “Кабінет міністрів України, відставка якого прийнята Верховною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого уряду”.

    І фактично наша суперечка була в площині: коли звільняють прем’єра/КМУ, – це “припинення повноважень”? Чи діє безперервність влади? І тут закон чи регламент Ради не дає відповіді окрім… випадкової норми, яка точно розставляє все на свої місця.

    Пам’ятаєте, я писав, що коли змінюють Кабмін, то всі законопроєкти від нього відкликаються автоматично? Так ось це відбувається на основі двох законів:

    1. Закону України про Кабмін, ст. 27.

    2. Закону України про Регламент, ст.105.

    Але тут головне: і там, і там це відкликання законопроєктів попереднього уряду відбувається саме через “припинення повноважень”. І якщо ми поглянемо на історію останніх змін уряду: чи то Яценюка на Гройсмана, чи вже в цьому скликанні Гончарука на Шмигаля, то саме так і було. Тобто кожного разу в аналогічній ситуації це було припиненням повноважень.

    Тому так, звільнення прем’єра і обрання нового уряду – це “припинення повноважень КМУ”. Тобто прямо заборонено зараз статтею 10 закону про воєнний стан.

    І тому колега Веніславський має рацію: для заміни Шмигаля зараз влада має або змінити закон України про воєнний стан… або його порушити. Інші креативні варіанти неможливі з вищеописаних причин.

    P.S. Але коли це когось зупиняло…