Golosnovinua.com

Позначка: Віктор Орбан

  • Від затримання українських інкасаторів до переговорів про зерно

    Від затримання українських інкасаторів до переговорів про зерно

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про готовність дозволити транзит українського зерна через територію своєї країни до Західної Європи. Відповідне питання порушив президент Володимир Зеленський під час саміту Європейського Союзу в Брюсселі на тлі серйозних проблем із морським експортом через російські атаки. Заява угорського прем’єра пролунала після першої офіційної зустрічі двох лідерів і може стати кроком до поліпшення відносин Києва та Будапешта. Водночас між країнами залишаються економічні й політичні суперечності, а одним із найгучніших конфліктів останніх місяців стало березневе затримання семи українських інкасаторів Ощадбанку разом із десятками мільйонів доларів, євро та золотими зливками.

    Про готовність пропускати українську аграрну продукцію Петер Мадяр повідомив в інтерв’ю угорському телеканалу RTL. Його слова навело видання Telex.

    За інформацією Reuters, Зеленський звернувся до Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини з проханням забезпечити перевезення українського зерна європейськими сухопутними маршрутами.

    Особливу увагу українська сторона приділила можливості транспортування кукурудзи залізницею.

    Мадяр пояснив, що не заперечує проти такого рішення, якщо продукція лише перетинатиме територію Угорщини, не потрапляючи на її внутрішній ринок.

    Що запропонував Зеленський

    За словами угорського прем’єра, під час переговорів у Брюсселі український президент розповів про труднощі з експортом аграрної продукції через Чорне море.

    Російські військові дії створюють серйозні ризики для морських перевезень, тому Україна шукає додаткові можливості постачання зерна до європейських країн.

    Зеленський запропонував повернутися до механізму, який використовували на початку повномасштабної війни.

    Йдеться про транзитні перевезення українського зерна через сусідні держави до кінцевих покупців у Західній Європі.

    Важливою умовою може стати транспортування вантажів у залізничних вагонах із відповідним митним забезпеченням, зокрема пломбами.

    Це дозволяє контролювати переміщення продукції та зменшувати ризик її несанкціонованого потрапляння на внутрішній ринок транзитної держави.

    Для Угорщини таке питання особливо чутливе, оскільки місцеві фермери раніше неодноразово виступали проти імпорту української сільськогосподарської продукції.

    Угорщина готова пропускати зерно, але є умова

    Мадяр наголосив, що не бачить принципових перешкод для організації транзиту.

    Він нагадав, що кілька років тому аналогічний механізм уже працював і дозволяв перевозити українську продукцію через угорську територію.

    Прем’єр дав зрозуміти, що Будапешт готовий обговорювати відновлення такої схеми.

    Проте його заява не означає автоматичного скасування обмежень на продаж українського зерна в Угорщині.

    Транзит і імпорт — різні торговельні операції.

    У першому випадку продукція лише перетинає територію країни, а в другому надходить на її внутрішній ринок.

    Це розмежування має принципове значення для угорського аграрного сектору.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що уряд Петера Мадяра зберіг жорсткі обмеження на імпорт української аграрної продукції.

    Відповідні заходи стосувалися зернових, м’яса, меду, овочів та інших товарів.

    При цьому можливість транзиту за умови спеціального контролю зберігалася.

    Тому нинішня заява Мадяра радше підтверджує готовність практично використовувати транзитний механізм, ніж означає повне відкриття угорського ринку для українських аграріїв.

    Зеленський і Мадяр провели першу офіційну зустріч

    16 жовтня президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр зустрілися в Брюсселі на полях саміту Європейського Союзу.

    Переговори відбулися у форматі віч-на-віч, без участі делегацій.

    Згідно з повідомленням Офісу президента України, сторони обговорили двосторонні відносини, співпрацю, торгівлю, українську аграрну продукцію та просування України до членства в Євросоюзі.

    Окрему увагу приділили можливостям дипломатичного врегулювання війни.

    Зеленський позитивно оцінив зустріч і повідомив про домовленість відновити співпрацю на різних рівнях.

    Сторони також планують узгодити майбутні взаємні візити.

    Мадяр, зі свого боку, заявив про необхідність побудувати нові політичні та економічні відносини між двома країнами.

    Однак один позитивний раунд переговорів ще не означає завершення всіх українсько-угорських суперечностей.

    Серед складних питань залишаються захист національних меншин, торговельні обмеження та окремі аспекти європейської політики.

    Відносини Києва та Будапешта пережили серйозну кризу

    Протягом останніх років українсько-угорські відносини неодноразово загострювалися.

    Особливо напруженими вони були за часів прем’єрства Віктора Орбана, який виступав проти окремих рішень Євросоюзу щодо підтримки України.

    Після приходу Петера Мадяра на посаду прем’єр-міністра двосторонній діалог поступово почав змінюватися.

    Водночас новий угорський уряд не відмовився від захисту власних економічних інтересів і зберіг низку обмежень щодо українських товарів.

    Одним із найрезонансніших епізодів у відносинах двох держав стала історія із затриманням українських банківських інкасаторів у березні 2026 року.

    Цей інцидент викликав дипломатичний скандал і поставив питання про безпеку транзитних перевезень через територію Угорщини.

    Як в Угорщині затримали інкасаторів Ощадбанку

    5 березня 2026 року угорські правоохоронці затримали два інкасаторські автомобілі українського державного Ощадбанку.

    Разом із транспортними засобами затримали сімох співробітників банку.

    Інкасатори перевозили цінності з Відня до Києва через територію Угорщини.

    У броньованих автомобілях перебували 40 мільйонів доларів США, 35 мільйонів євро та дев’ять кілограмів банківського золота.

    Як пояснював Ощадбанк, перевезення здійснювалося в межах міжнародної міжбанківської операції за участю австрійського Raiffeisen Bank.

    Банк наполягав, що кошти та дорогоцінні метали належать йому, мають законне походження та транспортувалися з належним документальним оформленням.

    Угорська сторона спочатку розслідувала можливе відмивання грошей.

    Українське Міністерство закордонних справ різко відреагувало на затримання громадян і банківських активів.

    Ситуація переросла у масштабний дипломатичний конфлікт.

    Коли повернули інкасаторів, гроші та золото

    Уже 6 березня сім співробітників Ощадбанку повернулися до України.

    Однак автомобілі та кошти певний час залишалися в Угорщині.

    12 березня українському банку передали два затримані інкасаторські транспортні засоби.

    Після повернення банк повідомив про виявлення пошкоджень їхнього обладнання.

    Водночас питання повернення готівки та дорогоцінних металів залишалося відкритим ще майже два місяці.

    Лише 6 травня 2026 року Угорщина повернула Ощадбанку всі 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та дев’ять кілограмів золота.

    Про це банк повідомив на своєму офіційному сайті.

    Представники Ощадбанку перевірили цілісність пакування та підтвердили повернення активів у повному обсязі.

    Голова правління банку Юрій Каціон подякував за сприяння українським державним органам і відзначив конструктивний підхід угорської сторони під час завершення процедури.

    Угорщина визнала відсутність злочину

    Остаточне рішення у справі затриманих інкасаторів з’явилося 19 серпня 2026 року.

    Національна податкова та митна адміністрація Угорщини припинила кримінальне провадження через відсутність складу злочину.

    Під час розслідування перевірили банківські документи, митні декларації, обставини перевезення та походження коштів.

    Угорські правоохоронці встановили, що готівка й банківське золото походили із законних міжбанківських операцій.

    Підстав для обвинувачень у відмиванні грошей не знайшли.

    Раніше «Ненька інфо» детально повідомляла про закриття справи проти інкасаторів Ощадбанку та результати розслідування.

    Таким чином, історія, яка навесні спричинила гострий конфлікт між Києвом і Будапештом, завершилася поверненням активів та закриттям угорського кримінального провадження.

    Водночас слід відокремлювати цю справу від нинішніх переговорів про зерновий транзит: немає підтвердження, що заява Мадяра є безпосередньою компенсацією або політичною домовленістю саме через затримання інкасаторів.

    Що змінилося після приходу Мадяра

    Новий прем’єр Угорщини поступово відновлює контакти з українським керівництвом.

    Під час переговорів у Брюсселі сторони обговорювали не лише економіку, а й права угорської національної меншини на Закарпатті та європейську інтеграцію України.

    Після зустрічі Мадяр позитивно оцінив рішення української сторони у сфері освіти національних меншин.

    Зеленський, зі свого боку, відзначив кроки Будапешта щодо відкриття нових переговорних кластерів у процесі вступу України до ЄС.

    У цьому контексті домовленість продовжити переговори про зерновий транзит може стати ще одним напрямком практичної співпраці.

    Однак угорський уряд продовжує дотримуватися власної позиції щодо захисту місцевих сільгоспвиробників.

    Тому повне скасування аграрних торговельних обмежень наразі не анонсоване.

    Чому Україні потрібні нові зернові маршрути

    Україна залишається важливим експортером зернових та олійних культур.

    Повномасштабна російська агресія суттєво ускладнила морські перевезення, які традиційно забезпечували значну частину українського аграрного експорту.

    Російські атаки на портову інфраструктуру та судноплавство створюють додаткові ризики для експортерів.

    Саме тому сухопутні маршрути через країни Євросоюзу мають стратегічне значення.

    Залізничний транзит через Угорщину потенційно може допомогти Україні перевозити аграрну продукцію до західноєвропейських покупців.

    Проте фактичні обсяги майбутніх перевезень залежатимуть від пропускної спроможності залізниць, доступності вагонів, митних процедур і погодження конкретних логістичних умов.

    Крім того, наземні перевезення можуть бути дорожчими за морські, особливо для великих партій зерна.

    Тому відновлення транзиту через Угорщину варто розглядати як додаткову можливість, а не повноцінну заміну морського експорту.

    Чи означає заява Мадяра завершення конфлікту

    Станом на 18 жовтня 2026 року прем’єр-міністр Угорщини публічно підтвердив готовність дозволити транзит українського зерна за умови, що продукція не залишатиметься на угорському ринку.

    Водночас немає підтвердження запуску нової схеми перевезень із визначеними обсягами, термінами та погодженими маршрутами.

    Подальші рішення потребуватимуть взаємодії профільних міністерств, залізничних операторів, митних служб і бізнесу.

    Заява Петера Мадяра свідчить про готовність до практичного діалогу з Києвом, однак не означає автоматичного усунення всіх проблем в українсько-угорських відносинах.

    Особливого значення цей сигнал набуває після березневого скандалу із затриманням українських інкасаторів, поверненням десятків мільйонів доларів і євро та закриттям кримінального провадження.

    Наразі обидві держави демонструють зацікавленість у відновленні співпраці, а питання зернового транзиту може стати одним із перших практичних випробувань нового етапу відносин Києва та Будапешта.

  • «Я б і сам наказав»: Орбан зробив гучну заяву про скандальне затримання інкасаторів України

    «Я б і сам наказав»: Орбан зробив гучну заяву про скандальне затримання інкасаторів України

    Колишній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан уперше прямо прокоментував свою можливу роль у затриманні семи українських інкасаторів Ощадбанку та вилученні готівки й золота на десятки мільйонів євро. Політик заперечує, що віддавав наказ про проведення операції, хоча раніше угорські журналісти оприлюднили інформацію, яка вказує на можливу особисту участь Орбана в ухваленні рішення. Тим часом справа про затримання українців перетворилася на кримінальне розслідування щодо дій угорських силовиків.

    Про це 9 жовтня повідомило угорське видання Telex, посилаючись на заяву колишнього прем’єра, поширену через угорське інформаційне агентство MTI.

    Орбан стверджує, що правоохоронці діяли самостійно, у межах власних повноважень, без політичних вказівок з боку уряду.

    Водночас він високо оцінив проведену операцію та заявив, що за необхідності особисто віддав би відповідний наказ.

    «Органи влади працювали зразково й успішно. Діючи в межах власних повноважень, вони чудово виконували свою роботу навіть без урядових вказівок. Якби це було необхідно, я б віддав відповідні розпорядження», — заявив Орбан.

    Орбан заперечує причетність, але захищає учасників операції

    Колишній очільник угорського уряду не лише відкинув твердження про особистий наказ, а й виступив на захист працівників правоохоронних органів, які брали участь у затриманні українців.

    За словами Орбана, дії силовиків були законними та відповідали інтересам Угорщини.

    Він також назвав перевезення українських банківських цінностей частиною нібито масштабного корупційного скандалу в Європі.

    Проте ці звинувачення не знайшли підтвердження під час угорського розслідування щодо можливого відмивання коштів.

    Орбан розкритикував нинішній уряд Угорщини за переслідування посадовців і правоохоронців, причетних до операції. На його переконання, замість кримінального переслідування вони заслуговують на визнання та винагороду.

    Заява пролунала після того, як міністр оборони Угорщини Ромулуш Русін-Сенді публічно закликав колишнього прем’єра пояснити, чи саме він наказав зупинити український інкасаторський конвой.

    Міністр наголосив, що віддавати накази значно простіше, ніж згодом відповідати за їхні наслідки.

    Що сталося з інкасаторами Ощадбанку

    Гучний інцидент стався 5 березня 2026 року поблизу Будапешта.

    Два броньовані автомобілі українського державного Ощадбанку прямували з Австрії до України, перевозячи готівку та інвестиційне золото.

    За даними банку, у транспортних засобах перебували 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та приблизно 9 кілограмів банківського золота.

    Угорські спецпризначенці з Антитерористичного центру TEK зупинили автомобілі, затримали сімох українських інкасаторів та вилучили вантаж.

    Загальну вартість затриманих активів оцінювали приблизно в 73,6 мільйона євро.

    Угорська сторона тоді пояснювала операцію підозрами у можливому відмиванні грошей.

    Україна категорично заперечила ці звинувачення, наголосивши, що інкасатори виконували законне міжнародне банківське перевезення між австрійським Raiffeisen Bank та українським Ощадбанком.

    Затримання швидко спричинило дипломатичний конфлікт між Києвом і Будапештом.

    Українська сторона вимагала негайного звільнення працівників банку, повернення вилученого майна та пояснення правових підстав операції.

    Згодом інкасаторів звільнили, а в травні Угорщина повернула Україні готівку й золото.

    Журналісти заявили про можливу особисту роль Орбана

    Попри нинішні заперечення колишнього прем’єра, угорські журналісти раніше оприлюднили протилежну версію подій.

    У червневому розслідуванні Telex йшлося про те, що рішення зупинити український конвой могло бути ухвалене безпосередньо Віктором Орбаном.

    За інформацією джерел видання, на найвищому політичному рівні визначали не лише необхідність проведення операції, а й конкретну дату затримання.

    Журналісти встановили, що угорські спецслужби збирали інформацію про українські перевезення ще до березневого інциденту.

    Проте співрозмовники видання, знайомі з матеріалами справи, стверджували, що професійних підстав для настільки масштабної силової операції не було.

    Крім того, один із прокурорів, який вивчав матеріали спецслужб, дійшов висновку, що даних для підтвердження загрози національній безпеці було недостатньо.

    Наприкінці вересня Telex повідомило про появу нових документів у справі. За даними видання, матеріали прокурорської перевірки також вказували на можливе ухвалення рішення на високому політичному рівні.

    Водночас ці обставини залишаються предметом розслідування, а остаточного судового рішення щодо персональної відповідальності Орбана немає.

    Угорщина вже закрила справу про відмивання грошей

    Особливої уваги заслуговує те, що підозри, які спочатку стали підставою для затримання українських банківських працівників, згодом не підтвердилися.

    У червні Національна податкова та митна адміністрація Угорщини призупинила розслідування щодо ймовірного відмивання грошей.

    У серпні кримінальне провадження остаточно припинили через відсутність ознак злочину.

    Слідство перевірило походження банківських цінностей та обставини їхнього транспортування.

    За результатами перевірки правоохоронці не встановили фактів незаконного походження грошей або золота.

    Раніше «Ненька інфо» детально розповідала про це в матеріалі «Угорщина закрила справу проти українських інкасаторів Ощадбанку: складу злочину не знайшли».

    Таким чином, справа, яку Орбан продовжує називати корупційним скандалом, завершилася для українських інкасаторів закриттям кримінального провадження.

    Під слідством опинилися угорські силовики

    Після закриття справи щодо українців розслідування зосередилося на діях посадовців, які організовували та проводили затримання.

    За даними Telex, серед осіб, причетність яких перевіряють правоохоронці, — колишній керівник угорського Антитерористичного центру Янош Гайду, колишній посадовець Управління захисту конституції та троє працівників поліції.

    Слідчі з’ясовують, чи були законними підстави для затримання інкасаторів та чи не перевищили посадовці службові повноваження.

    Окремі епізоди стосуються можливого незаконного позбавлення волі й оформлення документів щодо українських громадян.

    Раніше адвокат інкасаторів Лорант Горват заявляв, що справа може створити юридичні ризики і для самого колишнього прем’єра Угорщини.

    Як повідомляла «Ненька інфо», на початку жовтня юрист припускав можливість висунення офіційного обвинувачення Орбану, якщо слідство отримає достатньо доказів його особистої участі.

    Наразі факт висунення такого обвинувачення не підтверджений.

    Україна повернула гроші, але політичний скандал триває

    Фінансова частина конфлікту завершилася ще навесні.

    У травні Ощадбанк отримав назад вилучені кошти та золото. Представники банку перевірили цілісність і комплектність повернутих активів.

    Про повернення майна раніше повідомляла «Ненька інфо» в матеріалі «Ощадбанк показав, що саме Угорщина повернула Україні після гучного скандалу».

    Водночас завершення фінансового спору не поставило крапку в питанні законності самої операції.

    Для української сторони принципове значення має не лише повернення активів, а й з’ясування обставин затримання працівників державного банку.

    Тепер головне питання полягає в тому, хто саме ухвалив рішення про силове захоплення конвою та чи були для цього законні підстави.

    Публічна позиція Орбана залишається незмінною: він заперечує власний наказ і захищає дії силовиків. Проте журналістські розслідування та матеріали кримінального провадження свідчать, що історія з українським «золотим конвоєм» ще далека від остаточного юридичного завершення.

  • Арешт інкасаторів обернувся проти Орбана: в Угорщині готують офіційне обвинувачення

    Арешт інкасаторів обернувся проти Орбана: в Угорщині готують офіційне обвинувачення

    В Угорщині справа про затримання українських інкасаторів Ощадбанку та вилучення великої суми готівки й золота може стати першим епізодом, який приведе до офіційного кримінального звинувачення проти колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана. За даними Financial Times, розслідування вже наближається до завершення, а слідство перевіряє, чи саме Орбан особисто наказав провести операцію навесні 2026 року.

    Йдеться про події 5 березня, коли неподалік Будапешта угорський антитерористичний підрозділ зупинив два броньовані автомобілі Ощадбанку, які прямували з Австрії до України. У машинах перевозили 40 млн доларів, 35 млн євро та 9 кг золота. Семеро українських працівників банку були затримані, а кошти й дорогоцінний метал вилучені. Угорська влада тоді заявляла про підозри у відмиванні грошей і можливому політичному фінансуванні.

    Україна від самого початку наполягала, що це була звичайна банківська операція в межах регулярного транспортування валютної готівки та золота з Австрії. Ощадбанк заявляв, що маршрут був погоджений заздалегідь, а всі документи на вантаж були оформлені належним чином. Пізніше цю позицію фактично підтвердили й самі угорські правоохоронці: у серпні Національна податкова та митна адміністрація Угорщини закрила провадження щодо інкасаторів через відсутність складу злочину та визнала походження коштів і золота законним.

    Саме після цього увага слідства змістилася з українських інкасаторів на те, хто і навіщо дав команду на саму операцію.

    Financial Times пише, що колишній прокурор Пал Фюрхт, який навесні працював із цією справою, стверджує: рішення про затримання українців було продиктоване політичним керівництвом, а безпосередній наказ нібито походив від Орбана. За словами Фюрхта, він повідомляв про це керівництву, після чого отримав догану, а згодом щодо нього почали внутрішню перевірку.

    Цю версію підсилюють і раніше оприлюднені дані угорського видання Telex. У червні журналісти повідомляли з посиланням на джерела, знайомі з підготовкою операції, що рішення про перехоплення українського «золотого конвою» ухвалювалося на найвищому політичному рівні, а сам Орбан нібито особисто погодив проведення затримання. Telex також писав, що професійних підстав для настільки силової операції не було.

    Ще одна важлива деталь — позиція тодішнього керівника антитерористичного центру TEK Яноша Хайду. За даними FT, у внутрішніх матеріалах справи він вказував, що силовики діяли на підставі рішення особи, яка формально не мала бути залучена до цієї справи. У матеріалах розслідування цю особу пов’язують саме з Орбаном. Сам Хайду нині фігурує у справі про незаконне затримання українських працівників банку та жорстоке поводження з ними.

    Контекст операції робить справу ще більш політично чутливою.

    На момент затримання інкасаторів Угорщина входила у передвиборчу кампанію. Орбан публічно звинувачував Україну у втручанні у внутрішню політику та можливому фінансуванні опозиції. Вилучені гроші й золото тоді намагалися подати як можливий доказ прихованого фінансування політичних суперників влади. Проте після подальшої перевірки ця версія не підтвердилася.

    Після виборів політична ситуація в країні докорінно змінилася. До влади прийшов Петер Мадяр, а його уряд розпочав масштабну антикорупційну кампанію проти практик і чиновників епохи Орбана. Financial Times описує цю кампанію як частину спроби демонтувати систему впливу, яка сформувалася за 16 років попереднього правління.

    Справу Ощадбанку в новій владі розглядають як одну з найбільш підготовлених у доказовому сенсі.

    Адвокат українських інкасаторів Лорант Хорват заявив Financial Times, що саме цей епізод може стати першим, де проти Орбана буде висунуто офіційне обвинувачення. За його словами, інші корупційні розслідування щодо колишнього прем’єра та його оточення також тривають, але перебувають на менш просунутій стадії.

    Водночас говорити про вирок чи навіть гарантоване пред’явлення обвинувачення ще рано. Наразі йдеться про розслідування та свідчення, які мають бути перевірені прокуратурою і судом. Сам Орбан раніше заперечував корупційні звинувачення та заявляв, що дії його уряду мали законні підстави. Це важливо, оскільки кримінальна відповідальність може бути встановлена лише судом.

    Паралельно нова угорська влада вже взялася за інших представників попередньої системи. Наприкінці вересня парламент позбавив недоторканності двох колишніх міністрів уряду Орбана, після чого їх затримали у справах про підозрюване хабарництво та зловживання державними коштами. Обидва заперечують провину.

    Окремо тривають розслідування щодо колишнього голови центробанку Дьордя Матолчі та його сина. Уряд Мадяра створив новий антикорупційний орган, який уже відкрив низку справ, пов’язаних із можливими зловживаннями за часів попередньої влади.

    Історія з українським «золотим конвоєм» при цьому залишається особливою ще й тому, що тут уже є чітко встановлений фінал попереднього провадження: угорські правоохоронці не знайшли злочину в діях працівників Ощадбанку.

    У серпні 2026 року угорська податкова служба офіційно припинила справу щодо перевезення готівки й золота. Вона встановила законне походження активів, перевірила митні документи, маршрути, електронні пристрої та інформацію від інших європейських правоохоронних органів і не знайшла підстав для продовження кримінального переслідування українців.

    Сам вантаж ще раніше повернули Україні.

    Таким чином, головне питання тепер звучить інакше: якщо транспорт Ощадбанку рухався законно, а версія про відмивання грошей не підтвердилася, то хто саме наказав провести силове затримання і на яких підставах?

    Саме відповідь на це питання може стати юридично найнебезпечнішою для Орбана.

    За даними Financial Times, слідство вже має свідчення колишнього прокурора, внутрішні документи та покази керівників силових структур. Якщо прокуратура визнає ці матеріали достатніми, справа може перейти з політичного скандалу у площину офіційного кримінального обвинувачення.

    Поки що це лише ймовірний наступний крок, але сама історія вже стала одним із найбільш символічних епізодів зміни влади в Угорщині: операція, яку навесні використовували проти України у передвиборчій кампанії, восени може стати однією з перших справ проти самого колишнього прем’єра.

  • Дружина нового міністра юстиції користується будинком Орбана біля кордону зі Словаччиною — декларація

    Дружина нового міністра юстиції користується будинком Орбана біля кордону зі Словаччиною — декларація

    У декларації новопризначеного міністра юстиції Дениса Маслова за 2025 рік зазначено, що його дружина Анна Маслова та їхні діти з лютого 2025 року мають право користування житловим будинком площею 150 кв. м у селі Сторожниця Закарпатської області поблизу кордону зі Словаччиною. Згідно з документом, власником нерухомості є громадянин України Віктор Вікторович Орбан, а орендарем будинку вказаний Борис Калюта.

    Відповідно до декларації, Анна Маслова користується будинком «з дозволу користувача», тобто орендаря. Сам Денис Маслов права користування цим об’єктом не декларував.

    Окрім цього, дружина міністра задекларувала незавершене будівництво житлового будинку площею 280 кв. м у Дніпрі та квартиру в Києві, придбану в кредит. Також вона є власницею двох автомобілів — Mercedes-Benz ML 350 та Lexus LX450, а її грошові активи становлять 136 тис. доларів США, 6,6 тис. євро та 140 тис. грн готівкою.

    Сам Денис Маслов задекларував 734 тис. грн доходу, отриманого у 2025 році як народний депутат, а також 24 тис. доларів США та 1,6 тис. євро готівкою. Загальний дохід його дружини за минулий рік, згідно з декларацією, перевищив 5 млн грн.

    Денис Маслов був призначений міністром юстиції у складі нового уряду, сформованого Верховною Радою у липні 2026 року. До цього він очолював парламентський Комітет з питань правової політики.

  • Президент Угорщини підписав закон про власну відставку

    Президент Угорщини підписав закон про власну відставку

    Президент Угорщини Тамаш Шуйок підписав конституційні зміни, які передбачають дострокове припинення його президентських повноважень. Таким чином глава держави затвердив реформу, що фактично призведе до його відставки ще до завершення п’ятирічного мандата, який мав тривати до 2029 року.

    Про це Шуйок повідомив у відеозверненні, оприлюдненому в суботу.

    Конституційні зміни раніше схвалили Національні збори Угорщини, де конституційну більшість має партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром. Після ухвалення документа президент мав п’ять днів, щоб визначитися — підписати закон або скористатися правом вето. Граничний термін для ухвалення рішення спливав саме в суботу.

    У своєму зверненні Тамаш Шуйок заявив, що під час ухвалення рішення керувався передусім вимогами Конституції та принципом верховенства права. За його словами, питання змін до Основного закону має загальнонаціональне значення і не повинно оцінюватися через призму особистих чи політичних інтересів.

    Президент наголосив, що не мав іншого законного варіанту дій, окрім як виконати свої конституційні обов’язки.

    «Я виконую свій обов’язок, передбачений Основним законом, після ретельного зважування своїх юридичних можливостей та совісті. Мій підпис є остаточною печаткою моїх обов’язків як президента республіки та моєї повної поваги до інституту президента республіки за будь-яких обставин», — заявив Шуйок.

    Він також пояснив, що відмова від підписання документа, на його переконання, означала б порушення Конституції, тоді як президент повинен діяти виключно в межах своїх повноважень.

    Після офіційної публікації закону в державному віснику зміни набудуть чинності, а повноваження Тамаша Шуйока припиняться вже наступного дня.

    Шуйока обрали президентом Угорщини у 2024 році після відставки Каталін Новак. Відповідно до чинного на той момент законодавства він мав перебувати на посаді до березня 2029 року. Однак ухвалена парламентом 17-та поправка до Конституції достроково припиняє його мандат.

    Рішення стало одним із ключових пунктів масштабної конституційної реформи, яку просував лідер партії «Тиса» Петер Мадяр. Під час передвиборчої кампанії він неодноразово заявляв про намір змінити Основний закон і усунути з державних посад посадовців, призначених попередньою владою. Серед них він відкрито називав і президента Тамаша Шуйока, вважаючи його представником старої політичної системи.

    Окрім дострокового припинення президентських повноважень, 17-та поправка передбачає низку інших важливих змін. Зокрема, відновлюється граничний вік у 70 років для суддів Конституційного суду. Через це вже найближчими місяцями свої посади залишать чотири судді.

    Також реформа запроваджує обмеження для депутатів Національних зборів — вони не зможуть обиратися до парламенту більш ніж на три каденції. Крім того, звужується перелік законопроєктів, для ухвалення яких необхідна конституційна більшість у дві третини голосів.

    Політичне протистояння навколо президентської посади тривало останні кілька тижнів. На початку липня Петер Мадяр офіційно подав до парламенту законопроєкт із відповідними змінами до Конституції, зробивши дострокове припинення повноважень Шуйока одним із головних пунктів реформи.

    Водночас заклики колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана до протестів проти ініціативи нової парламентської більшості не знайшли широкої підтримки серед угорського суспільства. У результаті парламент схвалив поправки, а президент, попри власне дострокове звільнення, підписав закон, який запускає їхню реалізацію.

  • Угорщина знову заблокувала просування України до ЄС

    Угорщина знову заблокувала просування України до ЄС

    Угорщина вкотре заблокувала просування України на шляху до членства в Європейському Союзі, відмовившись підтримати відкриття нових переговорних кластерів. При цьому Будапешт запропонував продовжити переговорний процес лише з Молдовою, однак більшість держав-членів ЄС виступили проти такого підходу, наголосивши, що обидві країни мають рухатися до вступу паралельно.

    Про це повідомляють європейські ЗМІ з посиланням на джерела в дипломатичних колах.

    17 липня відбулося засідання Робочої групи Ради Європейського Союзу з питань розширення (COELA), під час якого країни-члени обговорювали результати скринінгу переговорних кластерів №2 та №3 для України й Молдови. Саме ці етапи є одними з ключових у процесі євроінтеграції обох держав, адже після їх затвердження ЄС має офіційно запросити країни-кандидати надати свої переговорні позиції.

    Втім, Угорщина не підтримала відкриття нових етапів переговорів для України. Через необхідність одностайного рішення всіх держав-членів ЄС позиція Будапешта фактично заблокувала весь процес і не дозволила перейти до наступного етапу переговорів.

    За словами одного зі співрозмовників видання, під час засідання COELA планувалося затвердити результати скринінгу та направити Україні й Молдові офіційні листи із запитом щодо підготовки переговорних позицій за двома кластерами. Проте угорська делегація погодилася підтримати надсилання такого документа лише Молдові та лише щодо третього переговорного кластера.

    Таким чином Будапешт фактично спробував розділити переговорні процеси України та Молдови. Однак ця ініціатива не знайшла підтримки серед інших країн Європейського Союзу.

    У Брюсселі переконані, що Київ і Кишинів мають проходити євроінтеграційний шлях синхронно, адже обидві держави отримали статус кандидатів одночасно й від початку розглядалися як спільний пакет у процесі розширення ЄС. Саме тому більшість держав-членів виступила проти вибіркового просування лише однієї країни.

    У результаті пропозицію Угорщини не підтримали, однак через відсутність консенсусу жодного рішення щодо відкриття нових переговорних кластерів ухвалено не було. Це означає, що процес євроінтеграції України вкотре опинився в підвішеному стані.

    Найближчою можливістю розблокувати ситуацію стане засідання Робочої групи COELA, заплановане на 22 липня. Воно буде останнім перед традиційною літньою перервою в роботі інституцій Європейського Союзу. Уже в серпні більшість органів ЄС працюватиме в обмеженому режимі, а повноцінна діяльність відновиться лише після 1 вересня.

    Якщо європейським дипломатам не вдасться досягти компромісу під час засідання 22 липня, питання відкриття нових переговорних кластерів, найімовірніше, буде відкладене щонайменше до осені. Це означатиме втрату кількох місяців у переговорному процесі та сповільнення подальшої інтеграції України до Європейського Союзу.

    Попри позицію Будапешта, переважна більшість держав-членів ЄС продовжує підтримувати якнайшвидше просування України до членства. Раніше Комітет постійних представників держав-членів ЄС (COREPER) схвалив відкриття шостого переговорного кластера для України.

    За прискорення переговорного процесу також відкрито виступає Естонія. Прем’єр-міністр країни Крістен Міхал закликав Євросоюз негайно відкрити всі переговорні кластери для України, наголосивши, що затягування процесу не відповідає нинішнім безпековим і політичним реаліям Європи.

    Підтримку швидкому просуванню України до ЄС висловлює і Польща. Попри окремі суперечності у двосторонніх відносинах із Києвом, Варшава підтримує відкриття нових переговорних кластерів та вважає, що процес вступу України до Європейського Союзу має продовжуватися без штучних затримок. Така позиція сьогодні є домінуючою серед більшості країн-членів ЄС.

  • Мадяр запускає перезавантаження Угорщини: президента хочуть усунути через зміни до Конституції

    Мадяр запускає перезавантаження Угорщини: президента хочуть усунути через зміни до Конституції

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр офіційно вніс до парламенту проєкт масштабних змін до Конституції країни, який може стати однією з найбільших політико-правових реформ за всю новітню історію держави. Запропоновані поправки стосуються практично всіх ключових державних інституцій — парламенту, президентської влади, Конституційного суду, судової системи та державного управління. Однією з найрезонансніших ініціатив стало дострокове припинення повноважень чинного президента Тамаша Шуйока, якого нова влада вважає одним із символів політичної системи, сформованої за часів багаторічного правління Віктора Орбана.

    Про це повідомляє угорське видання Index.

    Про внесення законопроєкту Петер Мадяр повідомив 4 липня. За його словами, документ покликаний не лише змінити окремі положення Основного закону, а й закласти фундамент для оновлення всієї державної системи після зміни влади. Прем’єр наголосив, що вперше за останні 36 років зміни до Конституції пропонуються не кулуарно, а після консультацій із громадянами та з урахуванням суспільного запиту на реформування держави.

    Мадяр заявив, що його уряд прагне створити більш демократичну, ефективну та справедливу модель державного управління, яка гарантуватиме незалежність інституцій, не допустить концентрації влади та забезпечить прозорість політичної системи. За його словами, кожна із запропонованих поправок має спільну мету — зробити так, щоб жодна політична сила чи окремі посадовці більше не могли фактично контролювати всю державну систему.

    Одним із центральних положень законопроєкту стало обмеження тривалості перебування депутатів у парламенті. Згідно із запропонованими змінами, одна особа зможе бути народним депутатом не більше трьох каденцій поспіль або загалом не довше 12 років. Уряд пояснює цю ініціативу необхідністю регулярного оновлення політичної еліти та створення умов для приходу нових політиків, які представлятимуть інтереси сучасного угорського суспільства.

    Не менш резонансною стала пропозиція щодо дострокового припинення повноважень чинного президента Угорщини Тамаша Шуйока. Саме цей пункт викликав найбільшу увагу як усередині країни, так і за її межами.

    Петер Мадяр прямо заявив, що не бачить можливості провести повноцінне реформування держави за участю президента, який, на його думку, був частиною політичної системи попередньої влади. За словами прем’єра, Тамаш Шуйок підтримував уряд, який протягом багатьох років послаблював верховенство права, концентрував владу та змінював баланс між державними інститутами.

    Саме тому новий уряд пропонує достроково завершити президентський мандат. Після набуття чинності відповідних змін парламент має обрати нового президента країни. Очікується, що це може відбутися вже цього літа. Новий глава держави працюватиме протягом п’ятирічного терміну або до завершення комплексної конституційної реформи.

    Суттєві зміни передбачені й для Конституційного суду, який останніми роками неодноразово опинявся у центрі політичних дискусій щодо його незалежності. Законопроєкт пропонує скоротити максимальний термін перебування суддів Конституційного суду на посаді з 12 до 9 років. Крім цього, планується встановити граничний вік перебування суддів на посаді — 70 років.

    На думку уряду, такі зміни дозволять уникнути надмірного впливу окремих політичних сил на судову систему та сприятимуть регулярному оновленню складу Конституційного суду.

    Окремий блок поправок присвячений реформі всієї судової влади. Петер Мадяр пропонує значно посилити систему суддівського самоврядування, розширивши її повноваження та забезпечивши більшу незалежність суддів від виконавчої влади. Уряд заявляє, що саме незалежне правосуддя має стати однією з головних гарантій демократичного розвитку країни.

    Ще одним важливим елементом реформи стане створення Національного офісу відновлення й захисту активів. Передбачається, що цей орган відповідатиме за повернення державного майна, боротьбу з незаконним відчуженням активів, фінансовими зловживаннями та можливими корупційними схемами. Очікується, що структура отримає широкі повноваження щодо пошуку, арешту та повернення активів, які могли бути незаконно виведені з державної власності.

    Документ також містить символічні зміни, які стосуються адміністративно-територіального устрою країни. Зокрема, уряд пропонує відмовитися від історичної назви адміністративних одиниць vármegye, яку попередня влада повернула лише у 2023 році, та знову використовувати сучаснішу назву megye. Хоча ця зміна не впливає безпосередньо на систему управління, вона має політичне значення, оскільки демонструє намір нового уряду переглянути частину рішень попередньої влади.

    Петер Мадяр наголосив, що нинішня реформа має стати символом переходу Угорщини до нової моделі державного управління. За його словами, країна потребує не лише кадрових змін, а й нового конституційного фундаменту, який відповідатиме сучасним демократичним стандартам.

    Особливу увагу глава уряду приділив темі відкритості процесу. Він заявив, що вперше з моменту демократичних змін наприкінці 1980-х років конституційні поправки обговорюватимуться не вузьким колом політиків, а із залученням суспільства. На думку Мадяра, саме така модель дозволить відновити довіру громадян до державних інституцій.

    Конфлікт між новим урядом і президентом триває вже кілька місяців. Після перемоги партії “Тиса” на парламентських виборах Петер Мадяр закликав Тамаша Шуйока добровільно скласти повноваження, мотивуючи це необхідністю повного оновлення системи влади після багаторічного домінування політичної сили Віктора Орбана.

    Президент категорично відмовився виконувати цю вимогу. Наприкінці травня він остаточно заявив, що не має наміру залишати посаду навіть після завершення встановленого урядом терміну для добровільної відставки. У відповідь Петер Мадяр оголосив про намір вирішити це питання шляхом внесення змін до Конституції, що зрештою і було реалізовано.

    Очікується, що парламент найближчим часом розпочне розгляд законопроєкту. Якщо документ отримає необхідну підтримку депутатів, Угорщина може пройти через наймасштабніше конституційне реформування за останні десятиліття. Уряд переконаний, що ці зміни допоможуть відновити баланс між гілками влади, зміцнити незалежність судової системи, обмежити політичну монополію та створити ефективніші механізми захисту демократії й верховенства права.

  • Зеленський закликав Польщу та Угорщину не блокувати вступ України до ЄС

    Зеленський закликав Польщу та Угорщину не блокувати вступ України до ЄС

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна в умовах повномасштабної війни повністю виконала всі необхідні вимоги Європейського Союзу для відкриття всіх переговорних кластерів щодо вступу до ЄС і розраховує на відсутність політичних блокувань з боку окремих держав-членів. Йдеться насамперед про позицію Польщі та Угорщини, які останнім часом демонструють різні підходи до темпів та умов євроінтеграції України.

    Про це глава держави сказав під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Ірландії, яка 1 липня офіційно розпочала головування в Раді Європейського Союзу. У своєму виступі Зеленський наголосив, що Київ очікує на підтримку всіх країн ЄС у питанні відкриття решти переговорних кластерів, підкреслюючи, що Україна вже виконала всі технічні та політичні умови, які висував Брюссель на цьому етапі процесу розширення.

    Під час спілкування з журналістами президенту поставили питання щодо того, яким чином Україна планує переконувати Будапешт і Варшаву підтримати подальший рух у переговорах про вступ до ЄС. Зокрема, увага була прикута до позиції Угорщини, де прем’єр-міністр Петер Мадяр, за словами журналістів, демонструє скептичне ставлення до швидкого просування України в євроінтеграційному процесі, а також до складних політичних дискусій між Україною та Польщею, що загострилися на тлі історичних питань.

    Зеленський у відповідь наголосив, що Україна очікує на одностайність усіх держав-членів ЄС, оскільки, за його словами, країна виконала всі зобов’язання, які були поставлені Європейською комісією. Президент підкреслив, що це було зроблено в надзвичайно складних умовах війни, коли значна частина державних ресурсів спрямована на оборону та стримування російської агресії.

    «Не зважаючи на Орбана і на все інше ми зробили все. Я сподіваюся, що Петер Мадяр усе це підтримує. Я сподіваюся так само, що польський уряд це підтримує. Коли є правила, а не лише політичні емоції, ми маємо робити те, що передбачено цими правилами», — зазначив Зеленський.

    Він також наголосив, що Україна в процесі євроінтеграції фактично виконує роль держави, яка одночасно бореться за власне виживання та стримує загрози для всієї Європи. За його словами, безпека України безпосередньо пов’язана з безпекою всього Європейського Союзу, а тому прискорення інтеграції відповідає спільним інтересам усіх країн-членів.

    «Я думаю, важливо зрозуміти, що в інтересах всіх країн включити Україну в ЄС якомога скоріше», — сказав президент, підкресливши стратегічний характер євроінтеграції в умовах війни.

    Окремо Зеленський прокоментував напруженість у відносинах із Польщею, яка періодично виникає через історичні суперечки. Він зазначив, що більшість європейських країн мають складні сторінки історії у відносинах із сусідами, однак нинішній момент вимагає концентрації на спільних викликах безпеки, а не на минулих конфліктах.

    Президент підкреслив, що Україна і Польща залишаються близькими сусідами та партнерами, які мають спільний інтерес у протидії російській агресії. Він закликав до пошуку конструктивних рішень і діалогу, який дозволить подолати історичні розбіжності та зосередитися на теперішньому і майбутньому.

    «Ми зараз живемо в сьогоденні, маємо агресію проти нас і повинні бути одностайними. Ми захищаємо Європейський Союз і маємо думати про безпеку наших народів. Якщо ми хочемо бути сильними сусідами, завжди можемо знайти відповіді, якщо є політична воля», — додав Зеленський.

    Він також висловив сподівання, що як Польща, так і Угорщина підтримають подальше просування України в переговорному процесі з ЄС, оскільки це, за його словами, відповідає довгостроковим інтересам європейської безпеки та стабільності.

    Нагадаємо, що Угорщина продовжує блокувати затвердження результатів скринінгу низки переговорних кластерів для України та Молдови в межах робочих механізмів Ради ЄС з питань розширення. Водночас у європейських дипломатичних колах не виключають, що графік відкриття всіх переговорних кластерів може бути зміщений через складність узгодження позицій між державами-членами та обмежені часові рамки процесу.

  • Мадяр оголосив війну спадщині Орбана: президент Шуйок може втратити посаду

    Мадяр оголосив війну спадщині Орбана: президент Шуйок може втратити посаду

    Угорщина опинилася в центрі масштабної політичної кризи. Прем’єр-міністр Петер Мадяр продовжує курс на демонтаж політичної системи, сформованої за часів Віктора Орбана, і тепер домагається дострокового усунення президента Тамаша Шуйока. Законність запропонованих конституційних змін оцінюватиме Венеційська комісія Ради Європи.

    Про це повідомляють Euronews, Reuters та Associated Press.

    За інформацією журналістів, делегація Венеційської комісії прибуде до Будапешта 2 липня, щоб оцінити запропоновану урядом конституційну реформу. Представники комісії планують провести консультації з угорською владою щодо відповідності запропонованих змін європейським стандартам демократії та верховенства права.

    Конфлікт між прем’єром Петером Мадяром і президентом Тамашем Шуйоком триває від моменту приходу нового уряду до влади після парламентських виборів у квітні 2026 року. Мадяр неодноразово заявляв, що глава держави є політичним союзником колишнього прем’єра Віктора Орбана та не забезпечує належної незалежності президентської інституції. Сам президент категорично відмовляється добровільно залишати посаду.

    Запропонована урядом конституційна поправка передбачає дострокове припинення президентських повноважень одразу після набрання нею чинності. Окрім цього, пакет реформ містить обмеження строку перебування депутатів парламенту дванадцятьма роками, встановлення граничного віку для суддів Конституційного суду та низку інших змін, які нова влада називає очищенням державних інституцій від спадщини попереднього режиму.

    Водночас запропоновані зміни викликали гостру критику як з боку опозиції, так і серед правозахисних організацій. Представники угорських громадських організацій вважають, що навіть за наявності політичних претензій до президента його усунення через одноразову конституційну поправку може створити небезпечний прецедент для демократичної системи країни. На їхню думку, у разі необхідності слід використовувати чинні механізми імпічменту, а не змінювати Конституцію під конкретну політичну ситуацію.

    Сам Петер Мадяр заявляє, що його уряд отримав мандат на масштабне перезавантаження держави після шістнадцяти років правління Віктора Орбана. Прем’єр стверджує, що його команда має намір реформувати державні інституції, посилити боротьбу з корупцією, створити нові антикорупційні механізми та розробити нову Конституцію, яка, за його словами, відповідатиме сучасним демократичним стандартам.

    Остаточне рішення щодо конституційної реформи ухвалюватиме парламент Угорщини, однак висновок Венеційської комісії може суттєво вплинути на міжнародну оцінку дій нового уряду. Хоча рекомендації комісії не є юридично обов’язковими, вони традиційно мають значну вагу для Ради Європи, Європейського Союзу та інших міжнародних інституцій.

  • Орбана вимагають арештувати у справі «золотого конвою»

    Орбана вимагають арештувати у справі «золотого конвою»

    Адвокат українських інкасаторів звернувся з вимогою про арешт колишнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, а також низки колишніх високопосадовців країни у справі, що стосується ймовірного незаконного затримання українських громадян під час інциденту з так званим «золотим конвоєм». Ініціатива правозахисника вже викликала широкий резонанс в угорському та українському медіапросторі, оскільки вперше в межах цієї справи мова зайшла про можливу відповідальність політичного керівництва найвищого рівня.

    Про це повідомляє угорське видання 24.hu.

    Згідно з оприлюдненою інформацією, адвокат обґрунтовує своє клопотання матеріалами журналістських розслідувань, зокрема публікаціями видання 444.hu, у яких йдеться про необхідність перевірки можливих рішень, ухвалених на політичному рівні під час затримання українських інкасаторських автомобілів. У центрі справи опинився інцидент, що стався 6 березня 2026 року, коли на території Угорщини були зупинені два інкасаторські автомобілі «Ощадбанку», які перевозили значні суми готівкової валюти та близько дев’яти кілограмів золота, загальною вартістю десятки мільйонів доларів і євро.

    Адвокат заявляє, що у діях фігурантів справи можуть міститися ознаки щонайменше семи епізодів незаконного позбавлення волі, а також можливі факти катування або жорсткого поводження. На його думку, ключовим питанням розслідування залишається встановлення того, чи було затримання українських інкасаторів здійснене в межах чинного законодавства та процесуальних норм, чи це було політично мотивоване рішення, ухвалене поза межами правового поля з метою реалізації державних або політичних інтересів.

    Окремо правозахисник наголошує, що у разі підтвердження того, що рішення про затримання та подальші дії щодо українських громадян ухвалювалися не слідчими органами, а на політичному рівні, такі дії можуть бути кваліфіковані як незаконне позбавлення волі з обтяжуючими обставинами. Він також підкреслює, що існує реальний ризик впливу потенційних фігурантів справи на хід розслідування, що, на його переконання, робить арешт необхідним запобіжним заходом для забезпечення неупередженості слідства.

    Журналісти зазначають, що наразі Генеральна прокуратура Угорщини не підтвердила і не спростувала інформацію щодо можливих підозрюваних, на яких посилається сторона захисту. У відомстві підкреслили, що слідство у справі триває, а будь-які публічні припущення щодо винуватості або статусу окремих осіб можуть негативно вплинути на процес збору доказів і встановлення об’єктивної картини подій.

    Водночас головний прокурор Угорщини Габор Балінт Надь у коментарі наголосив, що з професійної точки зору підстави для формування обґрунтованої підозри щодо окремих посадових осіб могли існувати значно раніше, однак остаточні правові висновки має зробити слідство після повного аналізу всіх матеріалів справи.

    Нагадаємо, що інцидент із затриманням українських інкасаторів стався під час транспортування валютних коштів та дорогоцінних металів через територію Угорщини. Тоді угорська сторона ініціювала розслідування за підозрою у відмиванні грошей, а парламент країни ухвалив рішення про арешт відповідних активів. Українська сторона розцінила ці дії як неправомірне вилучення майна та порушення міжнародних норм.

    Згодом, після тривалого дипломатичного тиску та переговорів між Києвом і Будапештом, у травні 2026 року президент України Володимир Зеленський повідомив про повернення всіх затриманих цінностей українській стороні. Попри це, юридичні наслідки інциденту продовжують розглядатися в правовому полі, а справа поступово набуває ознак міжнародного резонансу, оскільки може торкатися не лише виконавців, а й політичного керівництва держави.