Позначка: Віктор Янукович

  • Від Нацбанку України до парламенту РФ: Сергій Арбузов отримав мандат Держдуми

    Від Нацбанку України до парламенту РФ: Сергій Арбузов отримав мандат Держдуми

    Колишній перший віцепрем’єр-міністр України та ексголова Національного банку Сергій Арбузов отримав мандат депутата Державної думи Росії дев’ятого скликання. Він пройшов до російського парламенту за партійним списком «Справедливої Росії» та стане одним із новачків фракції.

    Про склад нової фракції 26 вересня повідомив керівник її апарату Руслан Татаринов, пишуть «Ведомости».

    За даними видання, до складу «Справедливої Росії» у новій Держдумі увійдуть як чинні російські депутати, так і кілька політиків, які отримали мандати вперше. Серед новачків прямо названо Сергія Арбузова, а також російського публіциста Миколу Старикова, керівника башкирського відділення партії Костянтина Шагімуратова та військового Олега Чернишова.

    Особливість висунення Арбузова полягає в тому, що він балотувався від регіональної групи «Справедливої Росії», до якої російська партія віднесла окуповані території України — Крим, Севастополь, а також частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

    Ще напередодні остаточного розподілу мандатів «Ведомости» називали Арбузова одним із небагатьох гарантованих новачків майбутньої фракції й прямо зазначали, що він проходить «від нових регіонів, Криму та Севастополя» — саме так російська сторона називає окуповані українські території.

    Вибори до Держдуми РФ проходили з 18 до 20 вересня 2026 року. За підсумками голосування «Справедлива Росія» отримала 17 депутатських місць. Це суттєво менше, ніж у попередньому скликанні: після виборів 2021 року фракція мала 27 мандатів, а згодом її чисельність збільшилася до 28 депутатів.

    Загалом найбільшу кількість місць у новій Держдумі отримала «Єдина Росія» — 349. КПРФ дісталося 37 мандатів, ЛДПР — 23, «Новим людям» — 19, а «Справедливій Росії» — 17. Перше засідання Держдуми нового скликання заплановане на 30 вересня.

    Водночас українська сторона не визнає законність організації російського голосування на окупованих територіях України.

    Ще 13 серпня Центральна виборча комісія України ухвалила постанову, в якій назвала проведення російських «виборів» у Криму, Севастополі та на окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької й Херсонської областей нелегітимним.

    ЦВК наголосила, що результати такого голосування та документи, оформлені в його межах, зокрема депутатські мандати осіб, обраних за рахунок голосування на окупованих територіях, не повинні створювати правових наслідків.

    17 вересня аналогічну позицію закріпила Верховна Рада. Парламент звернувся до іноземних держав і міжнародних організацій із закликом не визнавати результати російських виборів на окупованих територіях України. За відповідне звернення проголосували 264 народні депутати.

    Сам Арбузов був одним із найвпливовіших чиновників часів президентства Віктора Януковича.

    У грудні 2010 року він очолив Національний банк України. У грудні 2012-го залишив НБУ та отримав посаду першого віцепрем’єр-міністра в уряді Миколи Азарова.

    Після відставки Азарова наприкінці січня 2014 року Арбузов певний час виконував обов’язки прем’єр-міністра України. Його перебування на цій посаді завершилося після зміни влади в лютому 2014-го.

    Після Революції гідності Арбузов залишив Україну. 29 березня 2014 року Партія регіонів виключила його зі своїх лав разом із низкою інших представників команди Януковича.

    Згодом він продовжив публічно коментувати українсько-російські відносини вже з-за меж України. У 2014 році Арбузов називав Росію «стратегічним партнером» України та виступав за відновлення переговорів із Москвою.

    В Україні колишній високопосадовець фігурував і в кримінальних провадженнях.

    Ще у травні 2014 року йому повідомили про підозру у справі, пов’язаній із використанням коштів Національного банку під час створення та фінансування ТОВ «Банківське телебачення». Слідство оцінювало суму можливих збитків приблизно у 220 млн грн. Йшлося про кваліфікацію за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

    При цьому згадка про підозру не означає встановлення вини: остаточне рішення щодо кримінальної відповідальності може ухвалювати лише суд.

    Ще один важливий епізод стався у квітні 2025 року.

    Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про персональні санкції проти Сергія Арбузова.

    В офіційному санкційному списку зазначено, що Арбузов залишається громадянином України. До нього застосовано, зокрема, блокування активів та інші обмежувальні заходи. Частину санкцій запроваджено безстроково, інші — на десять років.

    Таким чином, майже через 12 років після завершення роботи в українському уряді Арбузов офіційно отримує посаду вже в російській політичній системі — як депутат Держдуми РФ.

    Окремий політичний контекст створює саме спосіб його висунення: колишнього першого віцепрем’єра України поставили першим номером регіональної групи, до якої російська партія включила території України, окуповані РФ.

    «Ненька інфо» раніше писала про самі вибори до російської Держдуми та результати голосування. У матеріалі видання йшлося про значну перевагу «Єдиної Росії» та результати інших парламентських партій, зокрема «Справедливої Росії».

    Читайте також: Ілюзія стабільності та голоси мерців: як кремлівський режим малює конституційну більшість для «Єдиної Росії». У матеріалі «Ненька інфо» розбирали перебіг російської парламентської кампанії та результати партій.

    Також «Ненька інфо» нещодавно згадувала Арбузова в іншому контексті — у матеріалі про банкірів, пов’язаних із фінансовим оточенням часів Януковича. Видання писало про зв’язки колишнього керівника НБУ з банкіром Сергієм Мамедовим та представниками колишньої владної команди.

    Читайте також: Як банкіри з російським бекграундом долучились до державної програми «єОселя» через банк «Глобус».

    Формально роботу депутатом Держдуми IX скликання Арбузов має розпочати вже після першого засідання нового складу парламенту 30 вересня.

    Таким чином, колишній керівник українського Нацбанку, перший віцепрем’єр і тимчасовий очільник уряду часів Януковича стає депутатом російського парламенту — причому за списком, пов’язаним із голосуванням та політичним представництвом окупованих українських територій.

  • Як банкіри з російським бекграундом долучились до державної програми “єОселя” через банк “Глобус”

    Як банкіри з російським бекграундом долучились до державної програми “єОселя” через банк “Глобус”

    Банкір Сергій Геннадійович Мамедов, який сьогодні офіційно є головою правління та фактичним контролером “Глобус Банку”, до цього моменту зберігає зв’язки з оточенням біглого екс-президента Віктора Віктора Януковича.

    Водночас, Глобус Банк, являється одним із банків-партнерів державної програми доступного іпотечного кредитування єОселя, через яку кредитується значна частина українських військовослужбовців та їх сімей.

    Як пов’язані з РФ структури отримали доступ до особистих даних українських військовослужбовців та їх сімей у нашом у журналістському розслідуванні.

    Як банкір “сім’ї” Сергій Мамедов допоміг вкрасти мільярди оточенню Януковича

    У фінансових колах банкіра Сергія Мамедова називають “особистим касиром Арбузова та Курченко”. Така репутація за Мамедовим закріпилась через багаторічне обслуговування інтересів близького оточення нині біглого екс-президента Віктора Януковича.

    Кандидатуру Мамедова навіть розглядали на посаду голови НБУ за часів Януковича, в тому числі завдяки його зв’язкам з Сергієм Арбузовим.

    Тому з приходом до влади Януковича, кар’єра Мамедова стрімко пішла вгору. “Сім’я” також доручила йому “неформальний нагляд” за банками у ролі виконавчого директора і члена ради Незалежної асоціації банків України.

    Далі Сергія Мамедова обирають головою правління державного “Укргазбанку”. У лютому 2014-го, коли “сім’я” тікала з України, перед Мамедовим поставили задачу – вивести 1 мільярд гривень з очолюваного ним державного банку для оточення Януковича.

    Власне кажучи, Сергій Мамедов із завданням справився: 14 лютого державний “Укргазбанк”, під керівництвом Мамедова, надає “Брокбізнесбанку” Сергія Курченка кредит – 673 млн гривень, які, звісно, так ніхто і не повернув.

    Ще 55 млн гривень від “Укргазбанку” отримали підставні фірми Курченка: “Кванта-коста” – 30 млн грн., ТОВ “Неосинтез” – 20 млн грн., ТОВ “Кримбутангаз” – 5 млн грн. Усі вказані кредити надані під поруку ПАТ “Реал-Банк” Сергія Курченка.

    Варто відзначити, що хоча Генпрокуратура розпочала займатись цією справою, Сергію Мамедову вдалось уникнути кримінальної відповідальності.

    Проросійське оточення Сергія Мамедова, яке залишилось в Україні

    Кар’єра Сергія Мамедова розпочиналась поруч із іншим відомим банкіром та сторонником руського міра Василем Горбалем. З грудня 2006 року по жовтень 2010 року Мамедов обіймав посаду заступника голови правління “Укргазбанку”, яким тоді фактично володів і керував Горбаль.

    ФОТО: Наставник Сергія Мамедова банкір та екс-нардеп Василь Горбаль з Віктором Януковичем

    Нагадаємо, наразі екс-регіонал Василь Горбаль являється членом Наглядової ради Нацбанку та продовжує складати протекцію Сергію Мамедову. Мова йде як за “політичне прикриття” так і за вирішення з регулятором ряду питань в інтересах Мамедова.

    Також Василь Горбаль попри п’ятий рік війни продовжує підтримку та лобізм інтересів Української православної церкви Московського патріархату в Україні.  Також Горбаль має тісні багатолітні зв’язки з українським олігархом Вадимом Новинським, якого вважають одним з головних спонсорів УПЦ Московського патріархату.

    Зв’язок самого Василя Горбаля з УПЦ МП, зокрема з митрополитом Онуфрієм, та одіозними людьми з кремлівського оточення налічує щонайменше близько 20-ти років. І всі ці 20 років Горбаль у своїх інтерв’ю просував концепцію “російського світу”.

    З 2007 року Горбаль і Омельяненко разом були членами правління організації “День Хрещення Русі”, яка організувала святкування релігійних свят у столиці під патронатом РПЦ, а також спільно привезли до Києва лояльного тоді Кремлю Андрія Кураєва.

    У липні 2011 році Горбаль привіз у Київ Путінського лідера рок-гурту “Брати Карамазови” Олега Карамазова для святкування “Дня Хрещення Русі”, яке відбулось одночасно у Києві, Мінську та Москв. Пізніше за це та інші “досягнення” Олег Карамазов отримав орден від Володимира Путіна.

    Як бачимо Сергій Мамедов зберіг усі свої з’язки часів Януковича, якими до цього часу активно користується.

    Як Сергій Мамедов уникає кримінальної відповідальності завдяки старим зв’язкам часів Януковича  

    Ці самі “зв’язки часів Януковича” часто допомагали Сергію Мамедову уникати кримінальної відповідальності навіть там, де це здавалось практично неможливо.

    До прикладу, Глобус Банк Сергій Мамедов фактично “віджав” у свого кума – Дениса Мальцева.

    Нагадаємо, австрійський судовий експерт встановив, що Дениса Мальцева було виведено зі складу засновників банку “Глобус” за підробленими документами.

    Документи були фальсифіковані групою осіб на чолі із Сергієм Мамедовим – головним акціонером банку на сьогодні.

    Що цікаво, “віджавши” банк у Мальцева, Сергій Мамедов почав його просто грабувати. Так у 2017 році за фактом крадіжки Мамедовим 850 тис. доларів з приватного депозитного рахунку клієнта Глобус банку була відкрита кримінальна справа.

    У лютому 2022 року Державне бюро розслідувань проводило розслідування щодо можливого відмивання 135 млн грн за участю “Глобус Банку” та ТОВ “Нове обладнання” (ЄДРПОУ 38929719). Кримінальне провадження №62019000000000982 відкрито за статтями 191 та ч. 2 ст. 209 КК — привласнення майна в особливо великих розмірах та легалізація коштів.

    За версією слідства, посадові особи “Нового обладнання” у змові з чиновниками державних підприємств здійснювали циклічні псевдогосподарські операції між депозитарними рахунками, після чого гроші перераховували на підставні компанії. Печерський райсуд Києва розглядав клопотання ДБР про продовження строків розслідування.

    Як Сергій Мамедов незважаючи на проросійський бекграунд долучився до державної програми єОселя

    Незважаючи на відкриті кримінальні справи та явно токсичне оточення, “Глобус Банк” Мамедова сьогодні являється одним із ключових уповноважених банків державної програми єОселя. Програму реалізує ПрАТ “Укрфінжитло”, яке з листопада 2022 року очолює Євген Мецгер.

    Так Сергій Мамедов і скандальний банкір Євген Мецгер опинилися в одній фінансовій структурі: один контролює комерційний банк, який видає пільгові іпотеки, другий керує державною компанією, яка забезпечує ці гроші.

    Варто відзначити, що Євген Мецгер, який раніше потрапив у скандал з журналістами Громадського любить замовляти інтерв’ю, в яких підкреслює свою близькість до Володимира Зеленського.

    ФОТО: Скріншот видання NV Бізнес

    При цьому варто відзначити, що користувачі державної програми єОселя неодноразово фіксували, що пільгові кредити отримують не тільки ті, кому вони призначалися. Власне кажучи, цей факт визнає і сам Євген Мецгер у численних інтерв’ю, але незважаючи на публічні заяви продовжує працювати з Сергієм Мамедовим.

    Для розуміння “феномену” як нечистий на руку банкір з російським бекграундом Сергій Мамедов продовжує працювати з єОселя та отримувати доступ до особистих даних українських військовослужбовців, варто згадати, що дружина Євгена Мецгера на п’ятий рік повномасштабного вторгнення продовжує здавати нерухомість в Туреччині росіянам.

  • СБУ двічі не підтримала санкції проти «Юри Єнакіївського»: Кривонос розкрив деталі конфлікту

    СБУ двічі не підтримала санкції проти «Юри Єнакіївського»: Кривонос розкрив деталі конфлікту

    Національне антикорупційне бюро України двічі зверталося до Служби безпеки України щодо запровадження санкцій проти колишнього народного депутата від Партії регіонів Юрія Іванющенка, відомого як «Юра Єнакіївський». Однак перше звернення СБУ не підтримала, заявивши про недостатність підстав, а на повторне, за словами директора НАБУ Семена Кривоноса, станом на 10 серпня відповіді так і не надійшло.

    Про це Кривонос розповів під час пресконференції 10 серпня. Він уточнив, що йдеться про колишнього депутата-регіонала, якого журналіст «Української правди» Михайло Ткач нещодавно зафіксував у Монако. Іванющенко є фігурантом кримінального провадження НАБУ щодо ймовірного заволодіння земельними ділянками ринку «Столичний» у передмісті Києва.

    За словами Кривоноса, після першого звернення в СБУ відповіли, що не бачать достатніх підстав для застосування санкцій. Ця позиція була оприлюднена ще навесні. У відповіді Служби від 22 квітня зазначалося, що матеріали НАБУ нібито не містять достатньої інформації про завдання Іванющенком шкоди національній безпеці України. Водночас СБУ тоді залишила можливість повторного розгляду питання після доопрацювання матеріалів.

    Після цього НАБУ, за словами директора Бюро, доповнило інформацію. Кривонос заявив, що детективи звернули увагу на дані, які раніше, за його словами, сама СБУ наводила щодо Іванющенка, зокрема про його можливий зв’язок із 5-ю службою ФСБ Росії. Водночас це твердження наразі озвучене саме директором НАБУ, а не підтверджене окремою публічною заявою СБУ станом на 10 серпня.

    НАБУ також заявляло про інші обставини, які, на думку Бюро, можуть бути підставою для санкцій. Ще в березні детективи повідомляли, що встановили стійкі фінансові зв’язки Іванющенка з Росією. Йшлося, зокрема, про діяльність пов’язаних із ним компаній на території РФ та тимчасово окупованих територіях України, де ці структури, за даними слідства, сплачували податки до російського бюджету.

    Крім того, НАБУ повідомляло про встановлені факти використання Іванющенком російського паспорта та його зв’язки з особами, яких детективи пов’язують із фінансуванням збройних формувань та окупаційних адміністрацій держави-агресора. Саме ці матеріали Бюро використовувало, обґрунтовуючи необхідність застосування персональних обмежувальних заходів.

    Кривонос заявив, що після уточнення матеріалів повторне звернення до СБУ було подано, однак відповіді НАБУ досі не отримало. Директор Бюро публічно висловив нерозуміння, чому санкції щодо Іванющенка не запроваджують, якщо, за твердженням НАБУ, існують дані про російський паспорт, бізнес на окупованих територіях і зв’язки з російськими структурами.

    При цьому остаточне рішення про застосування санкцій ухвалюється не НАБУ і не одноосібно СБУ. Відповідно до українського законодавства, пропозиції щодо санкцій можуть подавати уповноважені державні органи, після чого їх розглядає Рада національної безпеки і оборони, а рішення вводиться в дію указом президента. СБУ регулярно виступає одним з ініціаторів таких рішень — наприклад, у травні 2026 року РНБО підтримала подані Службою пропозиції щодо чергового пакета персональних санкцій.

    Ситуація навколо санкцій відбувається паралельно з новим кримінальним провадженням щодо Іванющенка. У вересні 2025 року НАБУ і САП повідомили про підозри кільком особам у справі щодо земель ринку «Столичний». За даними слідства, навесні 2021 року на тлі корпоративного конфлікту за контроль над ринком могла бути реалізована схема виведення активів на підконтрольні структури.

    Йдеться про дев’ять земельних ділянок загальною площею близько 18 гектарів. Їхня вартість, за матеріалами справи, оцінювалася приблизно у 160 млн грн. Слідство вважає, що землю могли відчужити за допомогою удаваних правочинів на користь компаній, пов’язаних із учасниками схеми. Серед осіб, яких медіа ідентифікували у справі, — Іванющенко та київська забудовниця Владислава Молчанова.

    У жовтні 2025 року Вищий антикорупційний суд заочно обрав Іванющенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Водночас судові рішення у цій справі надалі переглядалися, а історія із запобіжним заходом продовжилася у 2026 році.

    Окремий пласт справ навколо Іванющенка пов’язаний із його активами у Швейцарії. Ще в січні 2015 року український суд наклав арешт на понад 72 млн швейцарських франків, які зберігалися на рахунках, пов’язаних із колишнім депутатом. Тоді Генеральна прокуратура повідомляла, що ці кошти були заблоковані для забезпечення можливої майбутньої конфіскації.

    У 2018 році швейцарські суди відмовили структурам, пов’язаним з Іванющенком, у розмороженні цих коштів. Швейцарська сторона тоді зазначала, що можливе повернення грошей Україні залежатиме від результатів кримінальних проваджень та чинних судових рішень.

    У березні 2026 року ця історія отримала новий розвиток. За даними ZN.UA, НАБУ та САП проводили обшуки в судах і серед представників Офісу генерального прокурора, перевіряючи обставини рішень, які могли бути пов’язані зі спробами зняття арештів та закриття справ щодо Іванющенка. За інформацією джерел видання, приблизно 72 млн швейцарських франків на той момент усе ще залишалися заблокованими у Швейцарії.

    Сам Іванющенко залишив Україну ще наприкінці 2014 року. У 2015-му його оголошували в розшук, однак у наступні роки частину справ було закрито, а Інтерпол знімав його з міжнародного розшуку на підставі рішень українських судів. У 2017 році його також виключили із санкційного списку Європейського Союзу.

    У липні 2026 року журналіст «Української правди» Михайло Ткач знову зафіксував Іванющенка в Монако. За даними журналістського розслідування, ексдепутат перебував у Monte-Carlo Bay — одному з престижних комплексів князівства. На відео поруч із ним журналісти також ідентифікували людину, схожу на його давнього бізнес-партнера Івана Аврамова.

    Кривонос під час пресконференції використав ситуацію з Іванющенком і для критики взаємодії НАБУ із СБУ загалом. Він згадав кримінальне провадження щодо співробітника Бюро Руслана Магамедрасулова та заявив, що в НАБУ продовжують фіксувати те, що керівництво Бюро розцінює як тиск. Ці твердження є позицією директора НАБУ і потребують окремої оцінки в межах відповідних проваджень.

    Станом на 10 серпня 2026 року санкцій проти Юрія Іванющенка за новою ініціативою НАБУ не запроваджено. Перше звернення Бюро СБУ повернула через, на її думку, недостатність даних щодо загрози національній безпеці. Після цього НАБУ доповнило матеріали, посилаючись на російський паспорт, діяльність пов’язаного бізнесу в РФ та на окупованих територіях і на інші відомості, однак, за словами Кривоноса, відповіді на повторне звернення поки немає.

    На цьому тлі історія «Юри Єнакіївського» знову виходить далеко за межі земельної справи «Столичного». Йдеться одночасно про можливі російські зв’язки, багаторічні кримінальні провадження, десятки мільйонів швейцарських франків, заблокованих за кордоном, і питання, чому механізм українських санкцій досі не був застосований до одного з найвідоміших представників оточення Віктора Януковича.

  • НАБУ шукає, Монако приймає: журналісти знайшли Іванющенка на Лазуровому березі

    НАБУ шукає, Монако приймає: журналісти знайшли Іванющенка на Лазуровому березі

    Колишній народний депутат від нині забороненої “Партії регіонів” Юрій Іванющенко, якого Національне антикорупційне бюро України у 2025 році оголосило в розшук, продовжує перебувати у Монако. Журналісти “Української правди” зафіксували його на території готельного комплексу Monte-Carlo Bay під час підготовки нового розслідування “Батальйон Монако 4”.

    За даними УП, знімальна група побачила Іванющенка у внутрішньому дворі елітного готельного комплексу, де він зустрічався зі своїм бізнес-партнером Іваном Аврамовим. Журналісти зазначають, що Іванющенко є одним із небагатьох близьких соратників експрезидента-втікача Віктора Януковича, якому понад десять років вдається уникати українського правосуддя і водночас вести комфортне життя на Лазуровому березі.

    Іванющенко вже не вперше потрапляє в об’єктиви журналістів у Монако. Раніше “Українська правда” фіксувала його там у 2023 році, а тепер він знову з’явився у новому випуску серії розслідувань про українських політиків, бізнесменів і фігурантів кримінальних проваджень, які під час великої війни перебувають у дорогих європейських локаціях.

    Юрій Іванющенко був народним депутатом кількох скликань і входив до політичної орбіти Віктора Януковича. У політичних та медійних колах його багато років називали одним із найвпливовіших представників оточення колишнього президента. Після Революції гідності ім’я Іванющенка неодноразово фігурувало в журналістських розслідуваннях, судових спорах і кримінальних провадженнях, однак реальної відповідальності в Україні він досі уникнув.

    У вересні 2025 року НАБУ оголосило Іванющенка в розшук у справі про ймовірну легалізацію 18 гектарів державної землі на понад 160 млн грн. За версією слідства, йдеться про земельні ділянки, пов’язані з ринком “Столичний” під Києвом. У справі також фігурували інші особи, серед яких забудовниця Владислава Молчанова, колишній керівник Київського обласного управління Держгеокадастру Микола Терещенко та ще кілька підозрюваних.

    Слідство інкримінує фігурантам незаконні оборудки з державною землею та легалізацію майна. За даними медіа з посиланням на НАБУ, йдеться про схему із заволодіння земельним масивом, зміною цільового призначення ділянок і подальшою передачею їх підконтрольним структурам. Розпорядження земельним масивом було зупинене арештом, накладеним за клопотанням прокурорів САП.

    У 2026 році справа отримала новий розвиток. У березні НАБУ звернулося до президента України та Служби безпеки України з проханням ініціювати санкції щодо Іванющенка як одного з підозрюваних у справі “Столичного”. Однак СБУ у відповіді від 22 квітня заявила, що запит НАБУ “не містить достатніх відомостей про завдання Іванющенком шкоди національній безпеці”. Водночас у відомстві додали, що готові повторно розглянути пропозиції щодо санкцій у разі їх доопрацювання.

    Саме ця деталь викликала особливий резонанс після появи нових кадрів із Монако. На тлі того, що НАБУ оголосило Іванющенка в розшук, а антикорупційні органи наполягають на притягненні його до відповідальності, експолітик фактично продовжує жити у країні, яка давно стала символом “запасного аеродрому” для українських еліт.

    За даними проєкту “ВАКС вирішив” від Transparency International Ukraine, справа щодо 18 гектарів землі ринку “Столичний” перебуває у провадженні антикорупційної системи. У червні 2026 року Апеляційна палата ВАКС заочно заарештувала екснардепа Іванющенка в межах цієї справи.

    Попри це, його місце перебування, як показує розслідування УП, не виглядає таємницею для журналістів. Знімальна група змогла зафіксувати його у відкритому просторі готельного комплексу Monte-Carlo Bay, що лише посилило питання до ефективності міжнародного розшуку та механізмів притягнення до відповідальності фігурантів гучних українських справ.

    Розслідування “Батальйон Монако 4” стало продовженням серії матеріалів “Української правди”, перша частина якої вийшла ще у липні 2022 року. Тоді журналісти показували українських бізнесменів, політиків та їхніх родичів, які під час повномасштабної війни перебували на Лазуровому березі. Нова частина зосереджена, зокрема, на фігурантах операції “Мідас” та інших особах, які опинилися поза Україною після антикорупційних розслідувань.

    Поява Іванющенка у Монако вкотре підсвітила проблему, яку українське суспільство обговорює роками: частина колишніх впливових політиків і бізнесменів, пов’язаних із режимом Януковича або великими корупційними справами, досі перебуває за кордоном і фактично недосяжна для українського правосуддя. При цьому їхні справи роками рухаються між слідством, судами, санкційними ініціативами та бюрократичними відповідями різних державних органів.

    Наразі офіційної реакції Іванющенка на нове розслідування УП немає. Також невідомо, чи стане поява відео з Монако підставою для нових дій із боку українських правоохоронних органів або дипломатичних процедур щодо його розшуку й можливої екстрадиції.

  • Злочинна вертикаль Януковича: правоохоронці завершили одну з найгучніших справ Майдану

    Злочинна вертикаль Януковича: правоохоронці завершили одну з найгучніших справ Майдану

    Прокурори Офісу Генерального прокурора та слідчі Державного бюро розслідувань завершили спеціальне досудове розслідування щодо експрезидента Віктора Януковича та ще 16 колишніх високопосадовців. Провадження стосується створення та діяльності злочинної організації, яка, за версією слідства, у 2010–2014 роках фактично захопила державний апарат України, підпорядкувала собі ключові органи влади та застосувала силу проти учасників Революції Гідності.

    Про завершення розслідування повідомив Офіс Генерального прокурора.

    Йдеться про одну з наймасштабніших справ, пов’язаних із режимом Януковича. На відміну від окремих епізодів щодо незаконного заволодіння майном чи перевищення влади, це провадження охоплює ширшу картину — формування системи особистого контролю над державою, використання силових структур у політичних інтересах та організацію насильства проти громадян.

    За даними слідства, після вступу на посаду президента 25 лютого 2010 року Віктор Янукович почав використовувати надані йому повноваження не в інтересах держави, а для встановлення особистого контролю над органами влади.

    До цієї системи, за версією правоохоронців, були залучені люди з найближчого оточення Януковича, передусім ті, хто мав вплив у правоохоронних органах, секторі безпеки, судовій системі та виконавчій владі.

    Слідство вважає, що учасники злочинної організації отримували ключові посади у Верховній Раді, Кабінеті Міністрів, міністерствах, Службі безпеки України, прокуратурі, Збройних силах, судах, місцевих державних адміністраціях та правоохоронних структурах.

    Формально ці органи продовжували працювати як державні інституції. Однак, за версією обвинувачення, фактично значна частина владної вертикалі діяла в інтересах експрезидента та його оточення.

    У справі фігурують 17 колишніх керівників державної влади. Серед них — експрем’єр-міністр, колишній генеральний прокурор, міністр внутрішніх справ та його заступник, голова СБУ і його перший заступник, який очолював Антитерористичний центр, керівники окремих підрозділів СБУ, міністр оборони, начальник Генерального штабу — головнокомандувач ЗСУ, командувач внутрішніх військ МВС, керівництво столичної міліції та командир київського спецпідрозділу «Беркут».

    Усі підозрювані, за даними правоохоронців, переховуються на території Росії або на тимчасово окупованих територіях України. Саме тому розслідування проводили за спеціальною процедурою in absentia — тобто заочно.

    За клопотанням сторони обвинувачення всім фігурантам обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    Окремий блок провадження стосується злочинів проти учасників Революції Гідності.

    Слідство встановило, що після рішення тодішньої влади відмовитися від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у листопаді 2013 року масові мирні протести в Києві були сприйняті керівництвом держави як загроза збереженню влади.

    За версією правоохоронців, Янукович ухвалив рішення використати правоохоронні органи та Збройні сили України для придушення протестів у центрі столиці.

    Організація цих дій була покладена на підконтрольних керівників Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, Міністерства оборони та Генеральної прокуратури.

    Найкривавішими стали події 18–20 лютого 2014 року, коли силове протистояння у центрі Києва призвело до масових жертв серед протестувальників.

    За даними слідства, у період із 21 листопада 2013 року до 20 лютого 2014 року загинули 70 цивільних осіб, а понад 1200 учасників акцій протесту отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

    Ці цифри стали одним із ключових доказових блоків у справі, яка має показати не лише окремі злочини виконавців, а й роль найвищого політичного та силового керівництва держави у створенні системи репресивного тиску.

    Варто зазначити, що справи Майдану розслідуються вже понад десять років. ДБР неодноразово повідомляло про завершення окремих епізодів щодо командирів підрозділів «Беркуту», представників МВС, СБУ та військового керівництва часів Януковича. Зокрема, у лютому 2026 року бюро повідомляло про завершення розслідування щодо командирів Харківського та Львівського «Беркуту», яких підозрювали в організації та сприянні умисним убивствам і пораненням протестувальників.

    Нинішнє провадження є значно ширшим, адже воно охоплює не лише події конкретних днів на Майдані, а й усю систему влади, яка, за версією слідства, створювала умови для таких злочинів.

    Юридично завершення досудового розслідування не означає вирок. Це означає перехід справи до наступного етапу — ознайомлення сторони захисту з матеріалами та подальше скерування обвинувального акта до суду.

    Оскільки підозрювані перебувають за межами контрольованої Україною території, судовий процес також може відбуватися заочно.

    Для Віктора Януковича це не перше кримінальне провадження, яке дійшло до судових рішень. Раніше українські суди вже ухвалювали вироки щодо експрезидента, зокрема у справі про державну зраду та в інших епізодах. На початку 2026 року ВАКС також ухвалив вирок Януковичу у справі щодо Сухолуччя — 15 років позбавлення волі за незаконне заволодіння земельними ділянками.

    Однак справа про злочинну організацію та насильство проти учасників Майдану має особливе суспільне значення. Вона стосується не лише персональної відповідальності експрезидента, а й оцінки всієї владної системи, яка діяла в Україні у 2010–2014 роках.

    Після завершення всіх процесуальних процедур обвинувальний акт має бути переданий до суду. Саме суд встановить, чи доведені обвинувачення, і визначить міру відповідальності для кожного з фігурантів.

  • Підозрюваного у вбивстві Андрія Портнова затримали в Німеччині

    Підозрюваного у вбивстві Андрія Портнова затримали в Німеччині

    У Німеччині правоохоронці затримали підозрюваного у справі про вбивство колишнього українського політика Андрія Портнова. Про це повідомляють іспанські медіа з посиланням на джерела в слідстві.

    За їхніми даними, затриманий є громадянином України. Інші деталі щодо його особи та обставин затримання наразі не розголошуються. Офіційні органи Німеччини поки не оприлюднили розширеного коментаря.

    Андрія Портнова було застрелено в Мадриді майже рік тому. Обставини злочину тривалий час залишалися предметом міжнародного розслідування. Іспанські правоохоронці від самого початку розглядали кілька версій, зокрема можливі мотиви, пов’язані з його політичною діяльністю.

    Портнов у минулому обіймав посаду радника тодішнього президента України Віктора Януковича та входив до кола юристів, які формували правові механізми, спрямовані проти учасників Євромайдану. Після зміни влади у 2014 році він залишив Україну.

    Слідчі органи продовжують встановлювати всі обставини злочину, а також можливих співучасників. Чи буде затриманого екстрадовано до Іспанії для подальших процесуальних дій — наразі не повідомляється.

  • Апартаменти в Поляниці та Mercedes: що задекларував заступник голови Івано-Франківської ОДА Ільчишин

    Апартаменти в Поляниці та Mercedes: що задекларував заступник голови Івано-Франківської ОДА Ільчишин

    Майновий стан заступника голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Віталія Ільчишина та його родини за період повномасштабної війни суттєво зріс. Про це свідчать дані декларації посадовця та інформація з відкритих джерел.

    У квітні 2023 року Ільчишин придбав апартаменти площею 36,2 кв. м у селі Поляниця — одному з найдорожчих туристичних напрямків Івано-Франківщини. У декларації вартість нерухомості зазначена на рівні 247 427 грн. Водночас, за даними ринку, квадратний метр у Поляниці стартує від 2 500 доларів США та може сягати 6 500 доларів. За таких розцінок реальна ринкова вартість подібних апартаментів може становити мільйони гривень. У відкритому продажі нерухомість аналогічної площі пропонується у 15–30 разів дорожче, ніж вказано в декларації.

    Частина активів оформлена на родичів посадовця. У 2024 році мати Ільчишина, пенсіонерка, стала власницею будинку площею 342 кв. м. Вартість будинку в декларації не зазначена, однак на ринку ціни на подібні об’єкти стартують від 120 тисяч доларів. Крім того, у 2023 році вона придбала земельну ділянку площею 709 кв. м вартістю понад 384 тисячі гривень та надала посадовцю право користування нею.

    Ще у 2022 році син Ільчишина Максим став власником квартири в Івано-Франківську. Під час війни родина також розширила автопарк. У жовтні 2024 року на співмешканку посадовця Юлію Хрептик було оформлено автомобіль Mercedes-Benz GLE 350D 2017 року випуску, яким користується сам Ільчишин. На вторинному ринку вартість такої автівки у 2026 році становить від 35 до 55 тисяч доларів залежно від стану та пробігу.

    Окрім цього, син посадовця придбав ще два легкові автомобілі — Ford Focus 2010 року випуску та Kia Ceed 2011 року випуску. Також у власності співмешканки з’явилися кілька мотоциклів.

    Згідно з декларацією за 2024 рік, Ільчишин задекларував сотні тисяч гривень готівкою та майже мільйон гривень на банківських рахунках. Водночас його співмешканка вказала значно більші заощадження — як у гривнях, так і в доларах та євро.

    Посадовець раніше вже опинявся у центрі публічних скандалів. Зокрема, він підпадав під дію закону про люстрацію як колишній високопосадовець міліції часів президента-втікача Віктора Януковича, однак згодом був поновлений на посаді за рішенням суду з виплатою компенсації за час вимушеного прогулу.

  • Співак Іво Бобул знову потрапив у скандал через нове інтерв’ю

    Співак Іво Бобул знову потрапив у скандал через нове інтерв’ю

    Народний артист України Іво Бобул знову опинився в центрі скандалу через свої публічні висловлювання. В інтерв’ю, яке він дав російською мовою, співак несподівано заговорив про колишнього президента Віктора Януковича, зробивши низку суперечливих заяв.

    Бобул назвав Януковича «роботягою» та підкреслив, що той, за його словами, походив із робочого середовища і «щиро любив свою сім’ю». Артист також зазначив, що Янукович нібито всього досяг власною працею.

    Крім цього, співак пригадав період, коли їздив із концертами на заходи на підтримку тодішнього президента. За словами Бобула, він особисто бачив «народну любов» до Януковича і переконаний, що той мав значну підтримку серед українців.

    Водночас відповідальність за падіння колишнього президента Іво Бобул поклав не на самого Януковича, а на його оточення, яке, на думку артиста, мало негативний і згубний вплив.

    Ці заяви пролунали на тлі попередніх резонансних висловлювань Бобула, зокрема щодо інших артистів, які після початку повномасштабної війни залишили Україну та працюють у Росії. Інтерв’ю викликало жваве обговорення в соцмережах і неоднозначну реакцію аудиторії.

  • Уряд проведе інвентаризацію нерухомісті Януковича за 800 тисяч гривень

    Уряд проведе інвентаризацію нерухомісті Януковича за 800 тисяч гривень

    Колишня резиденція Віктора Януковича знову у фокусі державної уваги. У 2025 році в Межигір’ї стартує технічна інвентаризація ключових об’єктів нерухомості, зокрема двох житлових будинків, центру відпочинку в Нових Петрівцях та готельно-ресторанного комплексу у Сухолуччі. Очікувана мета — підготовка до поділу та офіційної передачі частини майна державним структурам.

    За офіційною інформацією з Prozorro, замовником робіт виступає парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Межигір’я”, який і має провести інвентаризацію. Очікувана вартість тендеру становила 1,36 млн грн, проте ФОП Ганна Брушук погодилася на виконання робіт за 799 999 грн, з терміном до 30 вересня 2025 року.

    Роботи передбачають виготовлення технічних паспортів і внесення даних до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Основне завдання — формальне виділення з Центру відпочинку низки об’єктів у самостійні одиниці для подальшої передачі Нацполіції та Держслужбі з лікарських засобів.

    До переліку нерухомості входять:

    • Центр відпочинку та здоров’я (Нові Петрівці, вул. Франка, 19)

    • Житловий будинок, 825,8 м² (Нові Петрівці, вул. Франка, 18)

    • Житловий будинок, 619,6 м² (Нові Петрівці, вул. Франка, 20)

    • Готельно-ресторанний комплекс у Сухолуччі, урочище “Акація”, буд. 1

    А також об’єкти, що мають бути виокремлені зі складу центру:

    • Ангар на два вертольоти, 1674,4 м²

    • Вертолітний майданчик

    • Пункт охорони з вольєрами для собак, 1382,6 м²

    • Лабораторія, 351,1 м²

    Право власності на всі ці об’єкти належить державі в особі Міндовкілля, однак вони закріплені за парком-пам’яткою на праві оперативного управління. Після завершення інвентаризації частину об’єктів мають передати до сфери управління силових та контролюючих органів.

  • Хто з оточення Януковича досі отримує пенсію від України

    Хто з оточення Януковича досі отримує пенсію від України

    Пенсійний фонд України відмовився надати інформацію про те, які пенсії отримують високопосадовці-втікачі, які після Революції гідності 2014 року втекли з України. У відповідь на запит журналістів у відомстві заявили, що оприлюднення таких даних начебто може “завдати цим особам істотної шкоди”, включно з психологічним тиском, ворожою атмосферою й навіть загрозою для їхнього життя та здоров’я.

    Мова йде про колишніх очільників країни, які зрадили державу, але все ще можуть розраховувати на українські пенсії. Серед них – президент-втікач Віктор Янукович, екс-прем’єр Микола Азаров, колишній голова Верховної Ради Володимир Рибак, міністр освіти Дмитро Табачник, ексміністр оборони Павло Лебедєв, народні депутати Олександр Єфремов, Володимир Іванющенко, Володимир Сівкович та інші соратники режиму Януковича.

    Пенсійний фонд прикривається Конституцією: мовляв, стаття 32 гарантує право кожного на недоторканність особистого життя і вимагає згоди на поширення конфіденційної інформації. А таких згод від Януковича, Азарова та компанії, звісно, не надходило.

    Попри мовчанку чиновників, журналістам вдалося віднайти деяку інформацію з відкритих реєстрів, зокрема щодо Миколи Азарова. Як з’ясувалося, з 1 квітня 2015 року пенсійні виплати йому було припинено – через порушення процедури подання документів. А вже в грудні 2015 року Печерський суд арештував його пенсію в рамках кримінального провадження щодо розкрадання 220 млн грн. На той момент Азаров мав пенсію у розмірі 17,25 тис. грн, а на його рахунках лежало майже 2,6 млн грн.

    Згодом експрем’єр, який з початку 2014 року живе в Росії, почав судову тяганину, вимагаючи відновити йому пенсію. Через свого представника за довіреністю він звертався до Пенсійного фонду, однак отримав відмову: подати документи потрібно особисто або через законного представника. Так розпочався судовий марафон, який тривав п’ять років. І хоч Подільський районний суд Києва задовольнив позов Азарова, більшість інших інстанцій відмовили.

    Наразі невідомо, чи Пенсійний фонд поновив йому виплати. Проте ситуація із “засекреченими” пенсіями для тих, хто зрадив державу і переховується від правосуддя, викликає гостре обурення в суспільстві. Особливо на тлі того, що багатьом українцям, які чесно відпрацювали все життя, доводиться виживати на мізерні пенсії в умовах війни, інфляції та зростання цін.

    Українські чиновники виправдовують свою закритість “повагою до прав людини”, але дедалі більше громадян хочуть знати, чи утримують вони своїм коштом тих, хто зрадив країну.