Golosnovinua.com

Позначка: віра

  • «Ми назвали її Веронікою»: Ірина Федишин уперше розповіла про втрату донечки та боротьбу за власне життя

    «Ми назвали її Веронікою»: Ірина Федишин уперше розповіла про втрату донечки та боротьбу за власне життя

    Українська співачка Ірина Федишин уперше відверто розповіла про втрату доньки на 35-му тижні вагітності. Артистка зізналася, що довгоочікувану дівчинку вони з чоловіком назвали Веронікою. У найважчі для родини дні сама виконавиця також опинилася в небезпечному для життя стані. Поки вона перебувала під наркозом, її чоловікові Віталію Човнику довелося пережити втрату дитини та страх за життя дружини. У своєму емоційному зверненні співачка розповіла про прощання з донечкою, підтримку близьких, болючі коментарі в соціальних мережах і віру, яка допомагає їй переживати трагедію.

    17 жовтня Ірина Федишин опублікувала на особистій сторінці в соціальних мережах великий допис, присвячений доньці, яку родина так чекала.

    Співачка зазначила, що переживає найважчий період свого життя. За її словами, ще зовсім недавно родина раділа очікуванню третьої дитини, а тепер змушена вчитися жити з непоправною втратою.

    «Ми назвали її Веронікою», — написала артистка.

    Чому донечку назвали Веронікою

    Ірина Федишин пояснила, що ім’я доньки має для родини особливе духовне значення.

    За християнським переданням, свята Вероніка допомогла Ісусу Христу дорогою на Голгофу, витерши Йому обличчя своєю хусткою.

    Співачка розповіла, що хоче вірити: тепер маленька Вероніка стала небесним ангелом своєї родини.

    Для артистки, яка неодноразово публічно говорила про важливість християнської віри, ці слова мають глибоке особисте значення.

    Вона зізналася, що не розуміє, чому родині довелося пережити настільки тяжке випробування, але продовжує шукати сили у вірі та підтримці близьких.

    Артистка наголосила, що любов до донечки не зникне, попри те, що її життя виявилося таким коротким.

    Співачка не змогла побачити донечку після народження

    Однією з найболючіших частин звернення стала розповідь Ірини про останні хвилини, пов’язані з донькою.

    За словами виконавиці, через наркоз вона не могла усвідомлювати, що відбувається, тому не мала можливості побачити та обійняти маленьку Вероніку.

    Водночас її чоловік Віталій Човник встиг зробити фотографію донечки.

    Пізніше саме завдяки цьому знімку співачка змогла побачити дівчинку.

    Ірина розповіла, що Вероніка мала темне волосся, маленький носик і пухкі губи та була дуже схожою на батька.

    Зріст дівчинки становив 48 сантиметрів, а вага — 2600 грамів.

    Цими подробицями артистка поділилася сама, пояснюючи, наскільки реальними й дорогими для родини залишаються спогади про донечку.

    Віталію Човнику довелося пережити два страшні випробування

    Окремі слова Ірина Федишин присвятила чоловікові, який перебував поруч під час трагедії.

    За словами співачки, Віталій не лише втратив довгоочікувану доньку, а й боявся втратити дружину.

    У той час, коли артистка перебувала під наркозом, він став безпосереднім свідком найтяжчих подій.

    Після цього саме чоловікові довелося організовувати прощання з маленькою Веронікою у вузькому родинному колі.

    Ірина розповіла, що Віталій досі переживає великий біль, однак водночас вдячний за те, що його дружина залишилася живою.

    Про сімейну трагедію він уперше повідомив 13 жовтня.

    Тоді чоловік співачки опублікував звернення, у якому розповів про втрату доньки та важкий стан Ірини.

    Про це повідомляло, зокрема, ZAXID.NET.

    Родина попросила прихильників про молитви й підтримку.

    Водночас точний медичний діагноз та причини трагедії публічно не підтверджені. Тому робити припущення про обставини втрати дитини або стан здоров’я артистки без відповідної інформації некоректно.

    Родина чекала на першу донечку

    Ірина Федишин та її чоловік Віталій Човник виховують двох синів — Юрія та Олега.

    «Ми назвали її Веронікою»: Ірина Федишин уперше розповіла про втрату донечки та боротьбу за власне життя

    У серпні 2026 року співачка повідомила про третю вагітність.

    У вересні подружжя організувало святкову подію, під час якої стало відомо, що родина очікує на дівчинку.

    Ця новина стала особливо радісною для батьків, які вже виховують двох хлопців.

    Артистка ділилася щасливими моментами з прихильниками та публікувала фотографії вагітності.

    Однак після трагедії частина користувачів соціальних мереж почала звинувачувати її в надмірній публічності та поширювати забобонні пояснення того, що сталося.

    Федишин відповіла людям, які звинувачували її у втраті дитини

    У своєму зверненні співачка приділила увагу й болючим коментарям, які з’явилися після повідомлення про смерть донечки.

    Деякі користувачі стверджували, що артистці не варто було публікувати фотографії вагітності та показувати сімейне щастя.

    Ірина Федишин категорично не погодилася з такими судженнями.

    Вона наголосила, що не шкодує про оприлюднені фотографії та радісні моменти, якими ділилася з шанувальниками.

    За словами артистки, людські погляди, слова чи фотографії не можуть бути причиною трагедії.

    Вона закликала людей не шукати пояснень у забобонах і не звинувачувати батьків, які переживають втрату.

    Важливо, що немає жодних медичних підстав пов’язувати втрату вагітності з публікацією фотографій, чужими коментарями або так званим навроченням.

    Подібні звинувачення можуть лише посилювати психологічний біль родин, які пережили смерть дитини.

    Українські зірки підтримали співачку

    Після повідомлення про трагедію багато українських знаменитостей висловили співчуття Ірині Федишин та її родині.

    Серед них — Наталка Денисенко, Ольга Сумська, Оля Цибульська, Даша Астаф’єва, Наталка Карпа, Світлана Тарабарова, Григорій Решетник, Маша Єфросиніна та інші.

    Про реакцію артистів повідомляв УНІАН.

    Водночас не обійшлося без суперечок у соцмережах.

    Зокрема, ведуча Маша Єфросиніна, яка виступила проти звинувачень на адресу Федишин, сама опинилася під хвилею критики через формат відео, у якому висловлювала підтримку співачці.

    Єфросиніна пізніше пояснила, що її звернення було щирим, а окремі фрагменти ролика поширювалися без повного контексту.

    Утім головним у цій історії залишається не суперечка між користувачами соціальних мереж, а трагедія родини, яка втратила дитину.

    Співачка звернулася до батьків, які пережили схожу втрату

    Наприкінці допису Ірина Федишин звернулася до інших українських родин, які втратили дітей.

    Вона зазначила, що після трагедії отримала багато повідомлень від жінок, які пережили схожі події.

    Деякі з них ділилися дуже особистими історіями, намагаючись підтримати артистку.

    Ці слова стали для Федишин важливою частиною підтримки в найважчий період.

    Співачка закликала батьків не приховувати свої емоції та не боятися говорити про біль.

    Водночас вона наголосила, що переживання втрати не повинно назавжди позбавляти людину права на радість і продовження життя.

    За словами артистки, кожна родина проживає таке горе по-своєму, а любов до дитини не залежить від того, скільки часу вона прожила.

    Що відомо про стан Ірини Федишин

    Після трагічних подій 13 жовтня чоловік артистки повідомляв, що вона перебуває у важкому стані.

    Водночас 17 жовтня сама Ірина опублікувала велике особисте звернення, у якому розповіла про пережите.

    Це стало її першим докладним публічним коментарем після втрати доньки.

    Співачка подякувала рідним, друзям, священникам та незнайомим людям, які підтримували родину.

    Водночас нових докладних медичних даних про її стан не оприлюднено.

    Родина Федишин переживає втрату маленької Вероніки, а сама артистка намагається поступово повертатися до життя після найважчого випробування.

    Її звернення стало не лише особистим спогадом про донечку, а й закликом до суспільства бути делікатнішим до людей, які переживають втрату дитини, не шукати винних без підстав і поважати чужий біль.

  • В Україні починається Страсний тиждень: що можна і не можна робити до Великодня

    В Україні починається Страсний тиждень: що можна і не можна робити до Великодня

    З 6 квітня в Україні розпочинається Страсний тиждень — один із найважливіших періодів у християнському календарі, який триватиме до Великодня 12 квітня. У цей час віряни зосереджуються на духовному очищенні, молитві та підготовці до головного свята року.

    Священик Православної церкви України та військовий капелан ЗСУ Тарас Видюк пояснив значення цього періоду та основні правила поведінки для віруючих.

    За його словами, Страсний тиждень — це час тиші, роздумів і внутрішньої роботи над собою. У цей період не рекомендується влаштовувати гучні святкування, розваги чи гуляння, слухати гучну музику або проводити час у легковажних забавах. Натомість важливо більше молитися, відвідувати богослужіння та зосередитися на духовному житті.

    Священик наголошує, що вірянам слід уникати конфліктів, образ і негативних емоцій. Страсний тиждень закликає до примирення з близькими, стриманості та смирення.

    Особливе значення має Страсна п’ятниця — день, коли згадують розп’яття Ісуса Христа. Цей день вважається найсуворішим: віряни намагаються утримуватися від важкої фізичної праці, менше говорити та більше часу присвячувати молитві.

    Страсний тиждень передує Великодню і присвячений спогадам про останні дні земного життя Ісуса Христа — Таємну вечерю, суд, розп’яття та поховання. У цей період православні християни прагнуть завершити духовну підготовку до свята.

    Священники радять тим, хто ще не встиг, обов’язково сповідатися і причаститися протягом тижня, окрім п’ятниці. Також традиційно в цей час наводять лад у домі та готують страви до великоднього столу.

    Саме слово «страсті» у старослов’янській мові означає «страждання», тому цей період супроводжується суворішим постом, відмовою від розваг і посиленою молитвою.

    Таким чином, Страсний тиждень є часом духовного очищення, переосмислення життя і підготовки до Великодня, коли віряни зустрічають свято з оновленими думками і вірою.

  • Коли Чистий четвер у 2026 році і що потрібно знати про свято

    Коли Чистий четвер у 2026 році і що потрібно знати про свято

    Чистий четвер є одним із найважливіших днів Страсного тижня перед Великоднем і поєднує глибокий релігійний зміст із давніми народними традиціями. У цей день віряни згадують події Таємної вечері та приділяють особливу увагу духовному і тілесному очищенню.

    У 2026 році православні християни відзначатимуть Чистий четвер 9 квітня — за три дні до Великодня, який припадає на 12 квітня. У католиків аналогічне свято відбулося раніше — 2 квітня, що пов’язано з різними календарними підрахунками дати Пасхи.

    Біблійний зміст Чистого четверга пов’язаний із Таємною вечерею — останньою трапезою Ісуса Христа з апостолами. Саме тоді було встановлено таїнство причастя — євхаристії, коли вино та хліб символізують кров і тіло Христа. Також, згідно з Євангелієм, Ісус омив ноги своїм учням, показавши приклад смирення та рівності.

    Для вірян цей день символізує очищення — як духовне, так і фізичне. Традиційно у Чистий четвер проводять генеральне прибирання оселі: миють вікна, перуть речі, наводять лад перед святом. Вважається, що чистота в домі допомагає підготуватися до Великодня не лише зовні, а й внутрішньо.

    Окреме значення має і тілесне очищення. За традицією, у цей день варто скупатися або вмитися до сходу сонця — це символізує оновлення та, за народними віруваннями, приносить здоров’я.

    Також саме у Чистий четвер починають готувати великодні страви — замішують тісто на паски, фарбують яйця, готують святкові наїдки. Водночас куштувати їх ще не можна, адже триває Великий піст.

    У цей день важливо дотримуватися і певних обмежень. Не рекомендується сваритися, лихословити, зловживати алкоголем, влаштовувати гучні розваги чи залишати безлад у домі. Натомість праця, молитва та спокійний настрій вважаються правильним способом провести це свято.

    Таким чином, Чистий четвер — це не лише підготовка до Великодня, а й нагода зосередитися на духовних цінностях, примиритися з близькими та навести лад як у домі, так і в собі.

  • Яке свято 22 березня: що віщують прикмети і чого уникати

    Яке свято 22 березня: що віщують прикмети і чого уникати

    22 березня православні віряни в Україні вшановують пам’ять преподобного Іоана Ліствичника — видатного подвижника VI–VII століть, автора духовного твору «Ліствиця», який став одним із найважливіших дороговказів у християнському аскетичному житті.

    Святий Іоан народився в Константинополі та ще в юному віці обрав чернечий шлях. У 16 років він вирушив на Синайську гору, де прийняв постриг і багато років провів під духовним керівництвом наставника Мартирія. Після його смерті Іоан усамітнився в пустелі, де прожив близько 40 років у молитві та пості.

    За глибоку віру та подвижництво він отримав дар прозорливості та духовного наставництва. До нього приходили люди з різних країн за порадою та допомогою. У 75 років святого обрали ігуменом Синайського монастиря. Саме в цей період він написав свою знамениту «Ліствицю» — духовний твір, у якому описав 30 ступенів сходження до досконалості.

    Окрім Іоана Ліствичника, цього дня за новим церковним календарем вшановують священномученика Василія Анкирського, мученицю Дросиду та преподобного Ісаакія Далматського.

    За старим стилем 22 березня згадують сорок Севастійських мучеників — одне з найшанованіших свят у православній традиції.

    У народі цей день називали Василь Теплий, адже саме в цей період зазвичай відчувається прихід справжньої весни. Однією з цікавих традицій є випікання печива у формі драбинки — «ліствиці». Кількість «сходинок» відповідала числу членів родини. Вважалося, що той, хто скуштує таке печиво, буде здоровим і щасливим протягом року.

    У цей день віряни моляться про здоров’я, душевний спокій і зміцнення віри. Також прийнято звертатися до святого Василія з проханнями про захист і підтримку.

    Разом із тим існують і певні заборони. Не рекомендується сваритися, пліткувати, заздрити чи відмовляти в допомозі. За народними повір’ями, не варто підмітати оселю та виносити сміття — це може призвести до фінансових втрат. Також небажано займатися рукоділлям або брати щось у борг, особливо борошно.

    З прикметами цього дня пов’язано багато спостережень за погодою. Якщо на світанку сонце в червоних колах — рік буде врожайним. Дрібні сині хмари віщують тепло з дощами, а теплий день — швидке повернення перелітних птахів. Якщо горобці купаються в калюжах — чекають потепління, а якщо кішки багато сплять — можливе похолодання.

    Також вважається доброю прикметою, якщо цього дня в домі розквітають кімнатні рослини — це символ добробуту та гарних змін.

  • Стрітення Господнє: що означає свято 2 лютого, традиції, прикмети та заборони дня

    Стрітення Господнє: що означає свято 2 лютого, традиції, прикмети та заборони дня

    2 лютого християни східного обряду відзначають одне з найдавніших і найглибших за змістом церковних свят — Стрітення Господнє. Назва походить від слова «зустріч» і символізує важливу подію — першу зустріч Ісуса Христа зі світом та перехід від Старого Завіту до Нового.

    Згідно з Євангелієм від Луки, на сороковий день після народження Марія та Йосиф принесли немовля Ісуса до Єрусалимського храму, щоб виконати приписаний законом обряд очищення. Там їх зустрів праведний Симеон — старець, який багато років чекав на пришестя Месії. За переказами, йому було відкрито, що він не помре, поки не побачить Спасителя.

    Побачивши Ісуса, Симеон узяв Його на руки та виголосив пророчі слова: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм із миром». Ця молитва стала частиною богослужінь і щоденно звучить у храмах по всьому світу.

    Поруч із ним перебувала пророчиця Анна, яка також упізнала в дитині майбутнього Спасителя. Саме тому Стрітення сприймається як символ духовної зустрічі людини з Богом і надії на спасіння.

    У цей день у православних та греко-католицьких храмах проводять урочисті літургії. Особливе місце займає освячення свічок і води. Стрітенські свічки віряни зберігають удома протягом року та запалюють під час молитви, хвороби чи негоди, вірячи, що вони захищають оселю від зла та приносять Божу благодать.

    Освячену воду також вважають цілющою. Нею кроплять житло, господарство, худобу, використовують для молитви за здоров’я та добробут родини.

    Зі святом пов’язані й численні народні прикмети. Якщо 2 лютого сонячно та тепло — весна буде ранньою. Сильний вітер віщує негоду у березні, а якщо тварини ховаються — варто чекати похолодання.

    У народі вважалося, що цього дня не слід виконувати важку фізичну роботу. Люди намагалися не вирушати в далеку дорогу, не рубати дерева, не прибирати та не шити, аби не накликати нещастя. Свято радили провести спокійно, у молитві та родинному колі.

  • День святого Луки: традиції, молитви та головні заборони

    День святого Луки: традиції, молитви та головні заборони

    Сьогодні православні християни вшановують апостола і євангеліста Луку — одного з найближчих сподвижників апостола Павла, лікаря за фахом та автора одного з чотирьох Євангелій і книги Діянь святих апостолів. Лука відомий як покровитель лікарів, мандрівників, художників і всіх, хто шукає духовної істини та зцілення.

    Лука походив з Антіохії, на території сучасної Туреччини або Сирії. Завдяки своїй професії та уважному погляду на людське життя, у Євангелії він з особливою теплотою описував страждання, милосердя та силу віри. Апостол Павло називав його «любим лікарем», а традиція приписує йому також написання перших ікон Спасителя та Богородиці.

    Народні традиції цього дня поєднують духовне вшанування з житейською мудрістю. Вважається, що Лука благословляє тих, хто лікує тіло й душу, а тому цього дня часто моляться про здоров’я, внутрішній спокій та злагоду в родині. Землероби звертаються до святого з проханням про добрі врожаї, а митці — про натхнення.

    У народі день святого Луки вважається показовим щодо майбутньої погоди та зими. Якщо зранку стоїть туман — варто чекати дощу чи мокрого снігу. Якщо дуби та клени рано скидають листя — зима буде суворою. Політ птахів низько над землею віщує бурю або ливень.

    Разом із тим існують і застереження. 18 жовтня не радять давати в борг гроші чи сіль — це може принести втрати, сварки або тривалу невдачу. Також уникали цього дня заручин і сватання, вважаючи, що такий союз може бути нестійким і спричинити розлуку.

    Це свято — нагадування про важливість мудрості, вдячності та духовного зцілення. Лука, що поєднав у собі віру, знання та милосердя, і нині вважається прикладом людини, яка служить іншим через любов і правду.

  • Свято 17 жовтня: що не можна робити та які добрі вчинки приносять щастя в дім

    Свято 17 жовтня: що не можна робити та які добрі вчинки приносять щастя в дім

    Сьогодні православна церква вшановує пам’ять пророка Осії та преподобномученика Андрія Критського. Це не лише день духовного вшанування, а й символічна дата, що несе в собі глибокі смисли, особливо для жінок. У народі вважається, що цей день наповнений особливою енергетикою, яка допомагає знайти внутрішній спокій, зміцнити віру та залучити добробут у дім.

    Осія жив у VIII столітті до н.е. у Північному Ізраїльському царстві. Його життя стало алегорією відносин між Богом і людством. Шлюб Осії з жінкою на ім’я Гомер символізував Божу терпимість і любов до людей, навіть коли ті звертаються до гріха та ідолопоклонства. Цей образ надихає віруючих не здаватися у важкі часи, а шукати духовного просвітлення через віру та каяття.

    Преподобномученик Андрій народився в Дамаску близько 660 року. З дитинства він був німим, але після першого Причастя чудесно заговорив. Його шлях — це приклад духовної стійкості: суворе монаше життя, глибоке вивчення Святого Письма та безстрашний виступ проти іконоборства, який завершився мученицькою смертю. Найвідомішим його творінням став Великий покаянний канон — молитва глибокого очищення душі.

    Народні прикмети 17 жовтня: чого чекати від зими?

    З давніх-давен цей день уважно спостерігали:

    • Якщо 17 жовтня випадає сніг — через 40 днів настане люта зима.

    • Тепло — зима буде м’якою.

    • Хмари — до затяжних дощів.

    Ці природні знаки допомагали селянам готуватися до зимового сезону, правильно планувати роботи та берегти врожай.

    Жіночий день добрих вчинків: шлях до добробуту

    У народній традиції 17 жовтня вважається особливим днем для жінок. Їм радять:

    • Відмовитися від тяжкої роботи та присвятити час відпочинку, щоб зберегти здоров’я та душевну рівновагу.

    • Зробити три добрі справи — допомогти сусідам, пригостити рідних або нагодувати безпритульних тварин.
      Ці прості дії вважаються духовним інвестицією, що відкриває шлях до сімейної гармонії та матеріального достатку.

    Чого не варто робити 17 жовтня

    За народними віруваннями, цього дня слід уникати:

    • Далеких подорожей.

    • Позичання або прийняття грошей у борг.

    • Початку нових справ або ділових ініціатив.

    • Поширення планів — задумане може не здійснитися.

    Ці застереження пов’язані з енергетикою дня, коли краще зупинитися, оглянутися назад і подумати про духовне, а не про матеріальне.

  • Свято 13 жовтня: що не можна робити та якої зими чекати

    Свято 13 жовтня: що не можна робити та якої зими чекати

    Сьогодні православні віряни вшановують пам’ять святих мучеників Карпа, Папіли та Агатоніки – людей, які до останнього подиху залишилися вірними своїй вірі. Це день, сповнений духовного змісту, а також давніх народних традицій та прикмет, що допомагали нашим предкам передбачати погоду на зиму.

    Святий Карп, єпископ Фіатиру, ревно проповідував християнство серед язичників і був заарештований за свою віру під час гонінь. Разом із ним постраждав диякон Папіла, який добровільно розділив його долю, та благочестива жінка Агатоніка, що підтримувала мучеників. Усі троє прийняли смерть за Христа, показавши приклад мужності та непохитності.

    Цей день вважався особливим у народному календарі. Люди уникали сварок і важких розмов, адже вірили, що будь-який конфлікт може затягнутися надовго. 13 жовтня не починали нових справ — вважалося, що без Божого благословення вони приречені на невдачу. Дівчатам не радили відмовляти сватам, бо це могло накликати самотність.

    Важливе місце займали спостереження за природою. Погода цього дня підказувала, якою буде зима. Якщо віяв південний вітер — чекали теплої зими, а сильні пориви віщували вітряну пору. Осінній дощ означав затяжну осінь, а перший сніг — наближення ранньої та холодної зими. Опале з берези листя без залишку свідчило, що холод прийде швидко.

    Для багатьох цей день — не лише спомин про мучеників віри, але й місток між духовністю та народною мудрістю. У цих звичаях закодована повага до природи, часу і людських вчинків.

  • Яке свято 17 вересня: головні події в Україні, світі та народні звичаї

    Яке свято 17 вересня: головні події в Україні, світі та народні звичаї

    17 вересня – особлива дата як для церковного, так і для державного календаря. Сьогодні в Україні та світі відзначають одразу кілька важливих свят.

    Церковне свято

    Православні віряни вшановують мучениць Віру, Надію, Любов та їхню матір Софію. У народі цей день вважається жіночим, адже традиційно його пов’язують із щастям і добробутом жінок, здоров’ям дітей та міцністю сім’ї. Також сьогодні згадують ікону Богородиці «Неопалима купина», якій моляться про захист оселі від стихій.

    Свята в Україні

    На державному рівні 17 вересня відзначають:

    • День рятувальника – професійне свято працівників ДСНС, чия роль під час війни є неоціненною;

    • День страховика – дата для тих, хто працює на ринку страхування;

    • День усиновлення – свято батьків, які подарували дім і сім’ю дітям-сиротам;

    • День безпеки пацієнтів – запроваджений для підвищення стандартів медицини.

    Також цього дня народилися відомі українці: письменники Михайло Павлик та Михайло Коцюбинський, боксер Віктор Савченко та Герой України Владислав Бувалкін.

    У світі сьогодні святкують День HR-фахівця, День музики кантрі та День ската.

    Народні прикмети 17 вересня

    • Якщо птахи сидять низько на деревах – настане тепло.

    • Веселий спів пташок віщує покращення погоди.

    • Похмурий ранок – до дощового жовтня.

    У давнину цього дня жінок особливо шанували, виконували їхні бажання та готували борошняні страви – пироги, булки та короваї.

    Що не можна робити сьогодні

    Жінкам радили уникати важкої фізичної роботи та рукоділля. Також не варто починати будівництво, робити ремонт чи перестановку меблів. Для вірян традиційно під забороною лайка та осуд інших.

  • Як українці святкуватимуть Великдень у 2025 році

    Як українці святкуватимуть Великдень у 2025 році

    На четвертому році повномасштабної війни українці змінюють не лише побут, а й спосіб мислення про віру. Ще кілька років тому питання конфесії могли здатись другорядними, але після російського вторгнення — стали політичними. І тепер релігійна ідентичність — це не просто обряд, а часто й позиція.

    Свіже опитування Gradus Research показує: Православна церква України досі лідирує, але її підтримка знизилася з 32% у 2023 році до 29% у 2025-му. І не тому, що українці масово повертаються до Московського патріархату — ні. Просто дедалі більше людей не ідентифікують себе з жодною конфесією, хоча й вважають себе віруючими.

    24% українців назвали себе “православними без конфесії”. І це не релігійна апатія, а радше прагнення тримати дистанцію від інституцій, які втратили довіру або не витримали випробування війною.

    ПЦУ все ще домінує, але її зростання зупинилось. УПЦ (МП) зберегла свою нішу — близько 8%, як і торік. Та якщо подивитись у динаміці, відтік від Московського патріархату відбувається вже не на користь ПЦУ, а в “вільну зону”: люди залишаються з Богом, але без церковної адреси.

    Ще 8% опитаних назвали себе греко-католиками. 15% — не вірять узагалі: це стабільний показник, майже без змін за два роки.

    Попри зростання кількості невіруючих, 90% українців все одно планують відзначити Великдень. Для когось це просто час бути з родиною, для когось — відвідини храму.

    Цьогоріч лише 29% не планують йти до церкви, хоча торік таких було аж 40%. Значна частина — 51% — піде на службу в неділю або у дні великоднього тижня. Ще 20% поки не визначились. Українці хочуть відновити звичний ритм життя — з обрядами, традицією і світлом.

    «Релігійна трансформація відбувається. Люди шукають нові форми — не завжди пов’язані з церковною структурою», — каже Євгенія Близнюк, керівниця Gradus Research. Особливо це стосується молоді: для них духовність — не обов’язково про свічку і хрест, а про внутрішню етику.

    Формально Україна — держава, де церква відокремлена. Але на ділі віра нікуди не зникла, вона просто змінила форму: менш публічна, менш ритуальна, але часто більш усвідомлена. І, схоже, саме така віра допомагає українцям триматись у найтемніші часи.