Golosnovinua.com

Позначка: Віталій Кім

  • Активи на сотні тисяч доларів і полювання з впливовими гостями: нове розслідування про Кіма

    Активи на сотні тисяч доларів і полювання з впливовими гостями: нове розслідування про Кіма

    У родини нового міністра у справах ветеранів Віталія Кіма журналісти Bihus.Info виявили одразу кілька дорогих активів, які не відображені в його деклараціях у тому вигляді, в якому ними, за версією розслідувачів, могла користуватися сім’я посадовця. Йдеться про квартиру площею понад 100 квадратних метрів і паркомісце у столичних «Новопечерських Липках», Porsche Macan, яким користувалася дружина міністра, а також мисливське господарство на Черкащині, у користуванні якого перебуває близько 18 тисяч гектарів угідь. Сам Кім заперечує користування частиною цього майна та пояснює інші епізоди кредитом і правилами декларування.

    Віталій Кім став міністром у справах ветеранів 16 липня 2026 року. До цього з 2020 року він очолював Миколаївську облдержадміністрацію, а після початку повномасштабної війни — обласну військову адміністрацію. Його нинішню посаду підтверджують Кабінет Міністрів і Мінветеранів.

    Саме після переходу Кіма до уряду журналісти вирішили уважніше подивитися на спосіб життя та активи його родини.

    Квартира у «Новопечерських Липках» за приблизно $350 тисяч

    Найдорожчою знахідкою Bihus.Info стала нерухомість у одному з найдорожчих житлових комплексів Києва.

    За даними розслідування, влітку 2025 року компанія дружини міністра Юлії Кім — «Медиа группа» — придбала квартиру площею понад 100 квадратних метрів у ЖК «Новопечерські Липки». Разом із житлом компанія оформила й паркомісце.

    Журналісти оцінили квартиру без ремонту разом із місцем у паркінгу приблизно у $350 тисяч на момент придбання.

    При цьому, за даними YouControl, на які посилається Bihus.Info, публічна фінансова звітність компанії дружини Кіма протягом попередніх років була або нульовою, або взагалі відсутньою.

    Саме ця деталь викликала додаткові питання у журналістів: звідки компанія з такою фінансовою історією могла взяти кошти на елітну нерухомість.

    Кім каже: квартира куплена в кредит

    Сам Віталій Кім у коментарі Bihus.Info заявив, що квартирою та паркомісцем у «Новопечерських Липках» він не користується.

    За його словами, житло справді записане на компанію дружини, але придбане у кредит. На запитання про фінансові можливості компанії міністр відповів, що доходи були у ФОП Юлії Кім, а кошти відображалися в декларації.

    Водночас журналісти звернули увагу на ще одну деталь.

    За їхніми підрахунками, у декларації Кіма за 2025 рік заощадження родини не зменшилися після придбання квартири, а навпаки — зросли приблизно на 6,5 млн грн порівняно з попереднім роком.

    При цьому річний офіційний дохід сім’ї за 2025-й становив близько 7 млн грн до сплати податків. Bihus.Info звертає увагу, що окремих витрат на придбання квартири у декларації журналісти не побачили.

    Ці обставини самі по собі не доводять порушення законодавства — юридичну оцінку правильності декларування може дати НАЗК. Однак саме невідповідність між способом життя, активами компанії дружини та публічними деклараціями стала основою журналістського розслідування.

    Porsche, якого немає в декларації

    Другий гучний епізод стосується автомобіля Porsche Macan.

    На паркомісці компанії Юлії Кім у «Новопечерських Липках» журналісти помітили Porsche, на якому дружина міністра ще у 2024 році отримувала штраф.

    Сам автомобіль оформлений не на сім’ю Кіма, а на будівельну компанію «С-Девелоп», пов’язану з бізнесменом Романом Сербеновим. За словами самого Кіма, Сербенов раніше працював директором у його будівельних компаніях, а також разом із ним був пов’язаний із миколаївським баскетбольним клубом.

    Сербенов розповів журналістам, що компанія придбала Porsche ще у 2022 році й передала його в оренду Юлії Кім.

    Міністр пояснив відсутність автомобіля у декларації тим, що дружина орендувала його менше ніж 180 днів у відповідному звітному періоді. До цього, за його словами, користування машиною було лише періодичним.

    Саме тут виникає одна з головних інтриг розслідування: власник компанії говорить, що машина була передана дружині Кіма ще раніше, тоді як міністр наголошує на нетривалому користуванні, яке, на його думку, не створювало обов’язку декларувати авто.

    Ще один Touareg — уже від колишньої дружини

    Журналісти також звернули увагу на ще один Volkswagen Touareg, який з’являвся біля «Новопечерських Липок».

    Раніше Кім орендував цей автомобіль у миколаївської компанії, а згодом машина перейшла у власність його колишньої дружини Ольги.

    Bihus.Info зафіксували авто біля столичного ЖК та встановили, що воно протягом останніх місяців отримувало штрафи. Сам Кім заявив, що колишня дружина перебуває за межами України, а автомобілем він не користується.

    Ще один Volkswagen Touareg, схожий на той, який орендує сам міністр, журналісти також помічали на паркінгу комплексу. Через кілька днів на пасажирському місці цього авто вони зафіксували чоловіка, схожого на Кіма.

    Сам посадовець заперечує, що живе у квартирі дружини.

    Але найцікавіше — 18 тисяч гектарів для полювання

    Окрема частина розслідування стосується «Канівського лівобережного мисливського господарства» на Черкащині.

    У користуванні підприємства перебувають приблизно 18 тисяч гектарів мисливських угідь. Влітку 2025 року у господарства змінилися власники.

    Одним із них став Олександр Степанов — давній бізнес-партнер Кіма. За даними Bihus.Info, він роками фігурував у спільних компаніях як із нинішньою, так і з колишньою дружинами посадовця.

    І тут історія стає ще цікавішою.

    Сам Степанов повідомив журналістам, що полювання не любить, на мисливській базі практично не бував і навіть не знає свого нового бізнес-партнера Андрія Галкіна. Людина з таким самим ім’ям і прізвищем раніше була помічником народного депутата Романа Іванісова.

    Сам Кім на цій базі бував

    Віталій Кім, на відміну від Степанова, ніколи не приховував, що любить полювання.

    У коментарі журналістам міністр підтвердив, що кілька разів бував на цій мисливській базі, але пояснив це запрошеннями друзів.

    Також він розповів, що з Романом Іванісовим познайомився ще у 2020 році — саме на полюванні.

    Степанов, своєю чергою, зробив ще одну цікаву заяву: за його словами, Кім може приїжджати на базу й без його відома — з людьми, яких «не хотілося б афішувати».

    Bihus.Info повідомляє, що серед людей, які могли бувати там разом із Кімом, журналісти також називають керівника фракції «Слуга народу» Давида Арахамію. Це твердження походить саме з журналістського розслідування; офіційного підтвердження такого спільного відпочинку від Арахамії в оприлюдненому матеріалі немає.

    Журналісти підозрюють номінальних власників

    Саме через дивну структуру власності Bihus.Info припускає, що формальні власники мисливського господарства можуть володіти ним не лише у власних інтересах.

    На це, на думку журналістів, вказують одразу кілька деталей: давній бізнес-зв’язок Степанова з Кімом, байдужість самого власника до полювання, його незнання другого партнера і регулярні візити Кіма на базу.

    Однак важливо: це журналістська версія, а не встановлений правоохоронцями факт. Даних про підозру Кіму у зв’язку з цими активами чи про рішення НАЗК щодо порушень декларування станом на 23 вересня у відкритих джерелах немає.

    «Ненька інфо» вже писала про активи родини Кіма

    На «Ненька інфо» вже виходив матеріал про результати цього розслідування:

    Елітні квадрати, таємні автопарки та мисливські угіддя: які приховані активи виявили у родини міністра Кіма

    Схожа історія з майном, яке журналісти не знайшли в декларації посадовиці, раніше була і з колишньою віцепрем’єркою Ольгою Стефанішиною. «Ненька інфо» писала про квартиру в центрі Києва, якою вона, за даними Bihus.Info, користувалася, хоча житло не було вказане в декларації.

    Ще одне близьке за тематикою розслідування стосувалося родин співробітників кіберполіції та дорогої нерухомості у «Новопечерських Липках»:

    Буковель, маєток під Києвом і бізнес: журналісти показали майно родин кіберполіцейських

  • Кім почав збирати власну команду, у Мінветеранів розподілили ключові напрями

    Кім почав збирати власну команду, у Мінветеранів розподілили ключові напрями

    У команді нового міністра у справах ветеранів Віталія Кіма з’явилися перші заступники з чітко прописаними мандатами. Кабінет Міністрів затвердив Сергія Рекуна першим заступником, Ігоря Піскуна — заступником, а Руслана Приходька та Олега Шиманського перепризначив із уточненими портфелями європейської інтеграції та цифрового розвитку. Водночас Фархада Фархадова звільнили з посади.

    Ці рішення з’явилися рівно через місяць після того, як Верховна Рада затвердила уряд Сергія Корецького, а Кіма, який до цього п’ять із половиною років очолював Миколаївську обласну військову адміністрацію, поставили на чолі міністерства. Ветеранське середовище вказувало, що людина без фронтового досвіду очолила відомство, яке відповідає за мільйони людей із бойовим минулим.

    Тепер структура навколо нього набуває обрисів. Приходько, учасник бойових дій, який працював у міністерстві з 2021 року і вже обіймав посаду заступника, отримав окремий напрям європейської інтеграції. Шиманський, який прийшов з Офісу підтримки реформ при Міністерстві оборони, де запускав «Армія+», «Резерв+» і донорську раду з 35 країн, закріплений за цифровими трансформаціями. Його попередня робота безпосередньо відповідає завданню зробити ветеранські сервіси такими ж безшовними, якими стали деякі військові цифрові продукти.

    Піскун до червня 2024 року був заступником начальника Управління державної охорони. Його перехід до цивільного відомства, яке відповідає за реінтеграцію, виглядає як спроба посилити управлінську дисципліну. Про біографію Рекуна у відкритих джерелах поки менше деталей — саме ця прогалина і робить його призначення одним із найменш прозорих у сьогоднішньому пакеті.

    Паралельно Кабінет Міністрів закривав кадрові питання в інших ключових точках. У Міністерстві відновлення, інфраструктури та транспорту, яке очолює колишній голова Київської ОВА Микола Калашник, заступниками стали Руслан Олійник та Кирило Фесик. Олійник до цього був першим заступником голови Київської обласної адміністрації, підполковником запасу, відповідав за захист критичної інфраструктури та взаємодію із силовиками. Фесик шість років очолював Оболонську районну адміністрацію Києва і вважався одним із найтриваліших за часом перебування на посаді районних керівників столиці.

    У Міністерстві аграрної політики державним секретарем призначено Інну Острадчук, яка до цього працювала всередині самого відомства. У Пенсійному фонді Тетяну Король та Олександра Малецького перепризначили на попередні посади — останньому залишили цифровий напрям. Ці рішення виглядають радше як фіксація статус-кво, ніж як перезавантаження.

    Загальна картина кадрових рішень серпня 2026 року показує, як новий уряд закриває управлінські контури після липневого переформатування. Ветеранське міністерство отримує спеціалізованих заступників під європейський порядок денний та цифровізацію. Відновлення посилюється людьми, які вже працювали з регіональною безпекою та інфраструктурою в умовах війни. Пенсійний фонд зберігає наступність у цифровому блоці.

    Залишається відкритим питання, наскільки швидко нова конструкція навколо Кіма зможе відповісти на головне очікування — перетворити декларації про системну підтримку ветеранів на дієві механізми житла, реабілітації та зайнятості. Перший місяць показав, що міністр воліє спочатку зібрати команду з чіткими зонами відповідальності. Наступні кроки покажуть, наскільки ця команда здатна змінити швидкість та якість рішень, від яких залежить реальне життя сотень тисяч людей.

  • «Ми пересремося всі з усіма»: Кім заговорив про вибори, свої політичні амбіції та майбутнє України

    «Ми пересремося всі з усіма»: Кім заговорив про вибори, свої політичні амбіції та майбутнє України

    Голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім заявив, що проведення виборів в Україні під час війни могло б стати серйозним дестабілізуючим фактором, а політичну конкуренцію варто відкласти до завершення бойових дій та появи реальних гарантій безпеки. Водночас він фактично підтвердив, що має власні політичні амбіції та планує продовжувати кар’єру у публічній сфері.

    Про це Кім розповів в інтерв’ю «Українським Новинам». Його заява особливо привертає увагу на тлі дискусій про те, коли Україна зможе повернутися до повноцінного виборчого процесу і якою може бути політична конфігурація країни після війни.

    Кім виступив категорично проти проведення голосування до завершення війни. На його думку, першочерговими завданнями мають залишатися припинення бойових дій та забезпечення гарантій безпеки. Лише після цього країна може переходити до політичного перезавантаження.

    Говорячи про майбутню передвиборчу боротьбу, очільник Миколаївської ОВА використав максимально пряме формулювання: після війни політичні сили неминуче почнуть конкурувати між собою, а остаточний вибір зроблять громадяни.

    «І там вже ми “пересремося” всі з усіма і когось люди оберуть», — заявив Кім.

    За його словами, вибори за своєю природою передбачають жорстку конкуренцію, яку він порівняв із бійкою. Під час повномасштабної війни така боротьба, на його переконання, не сприятиме збереженню єдності суспільства.

    Існує й практична проблема. Кім звернув увагу на необхідність гарантувати безпеку виборчих дільниць та забезпечити можливість голосування українським військовослужбовцям. В умовах активної війни він не бачить простого механізму, який дозволив би повноцінно розв’язати ці питання.

    Вибори залишаються прив’язаними до завершення війни

    Позиція Кіма в цьому питанні загалом збігається з публічно озвученим підходом української влади. Президент Володимир Зеленський у лютому 2026 року заявляв, що вибори мають відбутися після встановлення режиму припинення вогню та отримання Україною гарантій безпеки. Під час дії воєнного стану проведення загальнонаціональних виборів залишається юридично та практично проблематичним.

    При цьому тема потенційних виборів залишається частиною ширшої дискусії про завершення війни. Мирний трек досі не приніс остаточного прориву. 11 серпня Зеленський повідомив, що Україна передала американським переговорникам свої пропозиції щодо припинення війни, водночас наголосивши на необхідності посилення тиску на Росію.

    Сам Кім також обережно оцінює перспективи швидкого миру. Він вважає, що ситуація залежатиме від багатьох чинників, зокрема від здатності України продовжувати завдавати Росії економічних і військових втрат. Називати конкретну дату завершення війни він не береться.

    Кім підтвердив політичні амбіції

    Значно цікавішою частиною інтерв’ю стала відповідь Кіма щодо його власного майбутнього. Очільник Миколаївщини фактично підтвердив, що не збирається автоматично залишати політику після війни.

    Кім назвав себе не стільки класичним політиком, скільки «політичним менеджером» та антикризовим управлінцем. Водночас на пряме питання про подальшу кар’єру відповів, що політичний шлях планує.

    Він зауважив, що не має наміру штучно триматися за посаду, якщо зрозуміє, що більше не потрібен у публічній сфері. У такому разі готовий повернутися до бізнесу. Проте наразі, за його словами, у нього «ще є амбіції поборотися за країну».

    Це помітна зміна акцентів порівняно з початком року. У січні 2026-го Кім заявляв, що не готується до виборів, оскільки не отримував відповідної команди, а головним завданням називав досягнення вигідних для України умов завершення війни.

    Водночас нинішня заява про політичну кар’єру сама по собі не означає оголошення участі в президентських чи парламентських виборах. Кім не назвав конкретної посади, партії або виборчої кампанії, у якій планує брати участь.

    «Монобільшості більше не буде»

    Кім також зробив прогноз щодо майбутньої Верховної Ради. На його думку, повторення ситуації 2019 року, коли одна політична сила отримала парламентську монобільшість, малоймовірне.

    Очільник Миколаївської ОВА вважає, що майбутня політична система буде побудована на значно більшій конкуренції між партіями, розподілі відповідальності та домовленостях між різними політичними силами.

    За словами Кіма, він хотів би бачити саме здорову конкуренцію, за якої партії змушені ставати сильнішими через боротьбу за підтримку виборців.

    Сам Кім прийшов у владу разом із командою Зеленського. У листопаді 2020 року він був призначений головою Миколаївської обласної державної адміністрації, а після початку повномасштабного вторгнення став одним із найбільш упізнаваних регіональних керівників країни.

    Від виборів — до відбудови країни

    При цьому політичні амбіції Кім безпосередньо пов’язує з економічним майбутнім України. Одним із головних післявоєнних завдань він називає нову індустріалізацію — розвиток виробництва, технологій, інженерії та створення робочих місць.

    Масштаб цього виклику справді величезний. За спільною оцінкою Світового банку, уряду України, Європейської комісії та ООН, оприлюдненою у лютому 2026 року, потреби України у відновленні та реконструкції протягом наступного десятиліття становлять майже 588 млрд доларів. Прямі збитки станом на кінець 2025 року оцінювалися приблизно у 195 млрд доларів.

    Кім переконаний, що простого відновлення зруйнованих об’єктів буде недостатньо. Україна, на його думку, має використати післявоєнний період для перебудови самої економічної моделі.

    Миколаївщина вже намагається залучати для цього міжнародних партнерів. Особливу роль відіграє Данія, яка взяла регіон під патронат у питаннях відновлення. За словами Кіма, обсяг данської допомоги області перевищив 170 млн євро.

    У травні Кім також здійснив робочу поїздку до Південної Кореї, де проводив переговори щодо технологічного та інвестиційного співробітництва. Серед іншого він зустрічався з представниками корейського бізнесу та працював над можливостями залучення технологій до відновлення Миколаївщини.

    Таким чином, заяви голови Миколаївської ОВА виходять далеко за межі дискусії про дату наступних виборів. Кім уже відкрито говорить про власне політичне майбутнє, прогнозує кінець епохи монобільшості та описує модель України після війни, в якій політична конкуренція має повернутися лише після гарантування безпеки.

    А його фраза про те, що після війни політики «пересремося всі з усіма», хоч і прозвучала максимально неформально, фактично передає головну тезу: внутрішню боротьбу за владу Кім пропонує залишити на час, коли вона вже не загрожуватиме обороноздатності країни. До того моменту, на його переконання, пріоритетом мають залишатися війна, безпека та створення умов для майбутнього відновлення України.

  • Ексвійськовий розкритикував призначення Віталія Кіма главою Мінветеранів: у чому причина

    Ексвійськовий розкритикував призначення Віталія Кіма главою Мінветеранів: у чому причина

    Призначення Віталія Кіма на посаду міністра у справах ветеранів продовжує викликати дискусії. Чергову публічну критику кадрового рішення висловив журналіст та колишній військовослужбовець 103-ї окремої бригади територіальної оборони Віктор Біщук. На його думку, профільне міністерство має очолювати людина, яка сама є ветераном війни та має власний бойовий досвід.

    Свою позицію Біщук опублікував у авторській колонці для видання «Еспресо». Він наголосив, що його критика стосується не особисто Віталія Кіма, а самого принципу призначення керівника Міністерства у справах ветеранів.

    Автор зазначає, що Кім може бути ефективним управлінцем та професійним чиновником, однак, на його переконання, відсутність військового досвіду є принциповою обставиною для посади, яка безпосередньо пов’язана із захистом прав ветеранів.

    На думку Біщука, рішення призначити на цю посаду людину, яка не є ветераном, може бути негативно сприйняте ветеранською спільнотою. Він вважає, що це суперечить публічним заявам влади про необхідність ширшого залучення ветеранів до державного управління.

    Автор також звернув увагу, що в Україні налічується близько двох мільйонів ветеранів, серед яких є колишні урядовці, народні депутати, посадовці та інші фахівці з управлінським досвідом. На його переконання, серед них можна було знайти кандидатуру, яка одночасно відповідала б професійним вимогам і мала статус ветерана.

    Біщук назвав кадрове рішення символічним і таким, що може вплинути на довіру ветеранів до державної політики у сфері їхньої підтримки.

    Водночас у своїй колонці він не ставить під сумнів професійні якості самого Віталія Кіма, зазначаючи, що питання полягає саме у принципі формування керівництва профільного міністерства.

    Після призначення Кіма Міністерство у справах ветеранів уже неодноразово ставало предметом суспільних дискусій. Частина представників ветеранської спільноти наголошує, що профільне відомство має очолювати людина з власним бойовим досвідом, тоді як інші вважають, що головними критеріями повинні залишатися управлінські навички та здатність ефективно реалізовувати державну політику.

    Офіційних заяв президента Володимира Зеленського чи Кабінету Міністрів щодо критики, висловленої у колонці Віктора Біщука, наразі не оприлюднено. Також сам Віталій Кім публічно не коментував ці зауваження.

    Редакція звертає увагу, що наведені оцінки є позицією автора колонки Віктора Біщука і не є встановленими фактами чи офіційною позицією державних органів.

  • «Пересремося всі з усіма»: Кім різко висловився про майбутні вибори в Україні

    «Пересремося всі з усіма»: Кім різко висловився про майбутні вибори в Україні

    Голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім заявив, що після завершення війни Україну неминуче чекатиме складний політичний період, однак саме суспільство має визначити майбутню владу на виборах. В інтерв’ю «Українським Новинам» він відверто висловився про політичну конкуренцію, стан Миколаївщини, корупцію, відбудову, освіту та власне бачення майбутнього країни.

    Кім, який після початку повномасштабного вторгнення став одним із найвпізнаваніших регіональних керівників в Україні, визнав: майбутня виборча кампанія може бути дуже емоційною та конфліктною. Водночас він наголосив, що це нормальний демократичний процес.

    «Ми пересремося всі з усіма і когось люди оберуть», – сказав Кім, коментуючи майбутнє політичне життя після війни.

    За його словами, війна сильно змінила українське суспільство, політиків і регіональних керівників. Сам Кім зазначив, що за роки повномасштабного вторгнення став жорсткішим, дорослішим і почав інакше дивитися на процеси в державі.

    Очільник Миколаївської ОВА розповів, що місто нині живе настільки нормальним життям, наскільки це можливо під час війни. У Миколаєві працює бізнес, діти навчаються, люди ремонтують житло, відкривають нові справи та планують майбутнє. Водночас прифронтові громади області продовжують щоденно потерпати від російських ударів.

    Кім зазначив, що мешканці регіону вже навчилися розрізняти рівень загроз. За його словами, для прифронтових міст дрони чи «шахеди» вже не викликають такої реакції, як удари С-300 або артилерії, коли часу на реагування майже немає.

    Окремо він розповів про відбудову області. За словами Кіма, з початку повномасштабної війни на Миколаївщині було пошкоджено або зруйновано близько 16 тисяч об’єктів. Понад дев’ять тисяч із них уже вдалося відновити.

    Голова ОВА наголосив, що зараз область концентрується не лише на ремонті зруйнованого, а й на стратегічному розвитку. Серед ключових напрямків він назвав реіндустріалізацію, професійно-технічну освіту, залучення інвесторів та розвиток інженерних спеціальностей.

    Кім підкреслив, що Україна матиме лише один шанс ефективно використати міжнародну допомогу на відновлення. Саме тому, на його думку, вже зараз потрібно готувати людей, які зможуть працювати з великими інфраструктурними, промисловими та технологічними проєктами.

    Він також розповів про співпрацю з Південною Кореєю, зокрема з Hanyang University – одним із найбільших технічних університетів країни. Кім заявив, що хотів би імпортувати в Україну корейський досвід у сфері інженерії, виробництва та технологій.

    За словами очільника області, на Миколаївщині студентів стало менше приблизно на 10–20%, однак вищі навчальні заклади продовжують працювати. Водночас область робить ставку на професійно-технічну освіту, адже країні потрібні зварювальники, інженери, ремонтники та фахівці, які зможуть брати участь у відбудові.

    Кім також розповів, що 83% шкіл області забезпечені укриттями. Саме тому на Миколаївщині НМТ проводили безпосередньо в укриттях, щоб не переривати тестування під час повітряних тривог і не створювати додатковий стрес для дітей.

    Говорячи про бізнес, він згадав кейс із засновником monobank Олегом Гороховським, який перереєструвався як фізична особа на Миколаївщині та сплачує особисті податки в області. Кім заперечив, що це був лише піар, і наголосив: бізнес цінує увагу влади та швидке вирішення проблем у законному полі.

    Очільник ОВА також визнав, що за роки війни були помилки, зокрема кадрові. За його словами, частину людей доводилося звільняти через неефективність, слабку юридичну підготовку або корупційні ризики. Водночас він наголосив, що помилки потрібно визнавати й швидко виправляти.

    Інтерв’ю Кіма стало одним із найвідвертіших його виступів за останній час. У ньому він показав себе не лише як воєнний адміністратор, а й як політик, який уже думає про повоєнну конкуренцію, відбудову та майбутню модель розвитку України.

    Попри різку фразу про вибори, головний меседж Кіма зводиться до того, що після війни Україна повинна пройти через демократичний процес, навіть якщо він буде конфліктним, емоційним і складним.

  • «Вхід завалило, дружину рятував через вікно»: моторошні подробиці удару по Миколаєву

    «Вхід завалило, дружину рятував через вікно»: моторошні подробиці удару по Миколаєву

    Російська армія вночі 12 червня вкотре атакувала Миколаїв ударними безпілотниками типу Shahed. Під ударом опинився приватний сектор міста, де десятки людей серед ночі прокинулися від вибухів, руйнувань та пожеж. Однією з найбільш емоційних історій стала розповідь місцевого жителя Миколи, який після влучання змушений був рятувати дружину через вікно, оскільки вихід із будинку був заблокований завалами.

    За даними МВС, внаслідок нічної атаки постраждали троє членів однієї родини — 39-річний чоловік, його 40-річна дружина та їхня 18-річна донька. Усіх госпіталізували. На ранок чоловік перебував у важкому стані, жінки — у стані середньої тяжкості.

    Російські дрони атакували місто близько другої години ночі. Вибухова хвиля та уламки завдали значних руйнувань житловому сектору. За інформацією Миколаївської ОВА, ДСНС та правоохоронців, пошкоджено щонайменше 14 приватних будинків і два автомобілі. Два житлові будинки фактично зруйновані вщент.

    Місцеві жителі згадують, що вибух був настільки потужним, що будинки буквально здригнулися від ударної хвилі. Одна з постраждалих мешканок, Тетяна, розповіла журналістам, що в її оселі зруйнована несуча стіна, вибито всі вікна та двері, пошкоджені меблі й побутові речі. За її словами, після удару житло стало непридатним для нормального проживання.

    Найбільше людей вразила історія місцевого жителя Миколи. Чоловік розповів, що прокинувся від потужного гуркоту, після чого побачив, як частина будинку почала руйнуватися.

    «Друга година ночі, гуркіт. Падає задня стіна. Почалася пожежа. Дружину я через вікно витягнув, бо завалило вхід і не можна було вийти. Пожежники приїхали дуже швидко і почали гасити. На щастя, ми вижили», — розповів він журналістам.

    На місці удару одразу розгорнули роботу рятувальники, медики, правоохоронці та комунальні служби. Загалом до ліквідації наслідків було залучено 19 рятувальників та п’ять одиниць спеціальної техніки. Також працювали піротехнічні групи та фахівці радіаційного, хімічного та біологічного захисту.

    Комунальники розпочали аварійно-відновлювальні роботи вже зранку. Вони прибирають уламки, закривають пошкоджені вікна плитами ОСБ та тимчасово ремонтують покрівлі. Представники міських служб зазначають, що наразі головне завдання — захистити будинки від дощу та подальшого руйнування.

    Окрім приватного сектору, під удар потрапила й транспортна інфраструктура міста. Уже після нічної атаки росіяни вранці знову спрямували дрони на Миколаїв. Внаслідок повторного удару було пошкоджено будівлі транспортного підприємства та автомобілі. Один із транспортних засобів загорівся, пожежу вдалося швидко ліквідувати. Також постраждав чоловік, якого госпіталізували до лікарні.

    Начальник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім повідомив, що російські війська продовжують цілеспрямовано атакувати цивільну інфраструктуру регіону. За його словами, всі служби працюють у посиленому режимі для ліквідації наслідків ударів та допомоги постраждалим.

    Місцеві волонтерські організації також долучилися до допомоги. Людям, чиї оселі пошкоджені або зруйновані, доставляють будівельні матеріали, плівку для закриття вікон, продукти харчування та предмети першої необхідності. Частина постраждалих тимчасово переїжджає до родичів або знайомих.

    Жителі району кажуть, що останніми тижнями атаки на місто стали майже щоденними. Вибухи та сигнали повітряної тривоги змушують людей проводити ночі в укриттях або коридорах власних будинків. Попри це, кожен новий удар стає справжнім випробуванням.

    За словами очевидців, після нічної атаки багато людей виходили на вулицю просто у піжамах, намагаючись зрозуміти масштаби руйнувань. Деякі будинки залишилися без вікон і дахів, а подвір’я були засипані уламками скла, шиферу та металевих конструкцій.

    Атака на Миколаїв стала частиною масштабного нічного удару Росії по Україні. Того ж дня під масованою атакою опинилася і Сумщина. У Шостці внаслідок удару по цивільній інфраструктурі загинула 44-річна жінка, ще одна мешканка дістала тяжкі поранення. Значних руйнувань зазнала триповерхова нежитлова будівля.

    Правоохоронці документують усі наслідки атаки та збирають докази для розслідування чергового воєнного злочину Росії. Тим часом мешканці Миколаєва продовжують оговтуватися після чергової ночі під звуки вибухів, намагаючись врятувати те, що залишилося від їхніх домівок.

    Для багатьох із них ця ніч запам’ятається не лише руйнуваннями, а й моментом, коли довелося буквально боротися за життя своїх близьких. Історія чоловіка, який витягав дружину через вікно із заваленого будинку, стала ще одним символом того, через що щодня проходять українці у прифронтових та тилових містах країни.

  • Нова політична сила Гетманцева і Кіма випередила «Слугу народу» в опитуванні

    Нова політична сила Гетманцева і Кіма випередила «Слугу народу» в опитуванні

    Нова політична сила, до формування якої причетні голова парламентського Комітету з питань фінансів Данило Гетманцев, очільник Миколаївської ОДА Віталій Кім, міський голова Харкова Ігор Терехов та очільник Кривого Рогу Олександр Вілкул, уже демонструє вищий рівень підтримки, ніж партія влади «Слуга народу».

    Про це свідчать результати соціологічного дослідження Центру СОЦИС, проведеного у березні 2026 року.

    Згідно з даними опитування, за новий політичний проєкт готові проголосувати 9,4% респондентів. Водночас чинну партію влади підтримують 7,9% опитаних. Таким чином нове об’єднання випереджає «Слугу народу» за рівнем електоральної підтримки.

    Соціологи також відзначають, що ця політична сила вже входить до кола помітних гравців на політичній арені. У рейтингу вона посідає третю позицію серед конкурентів партії влади, поступаючись лише політичним проєктам, які асоціюються з Валерієм Залужним та Кирилом Будановим.

    Окремо дослідження фіксує високі показники суспільної довіри до окремих учасників нового політичного проєкту. Зокрема, міський голова Харкова Ігор Терехов входить до групи лідерів за рівнем довіри, поступаючись лише Володимиру Зеленському, Валерію Залужному та Кирилу Буданову.

    Водночас очільник Миколаївщини Віталій Кім має співставні показники довіри з боксером Олександром Усиком. У президентському рейтингу Терехов також випереджає Кіма: його підтримка становить 3,4% проти 1,1%. При цьому на сході країни рівень підтримки Терехова сягає 8,8%, тоді як Кім на півдні має 2,3%.

    У президентському рейтингу, за результатами дослідження, перше місце посідає чинний глава держави Володимир Зеленський із показником 22,6%. Другу позицію займає Валерій Залужний із 19,3%, третю — Кирило Буданов із 10,5%. Далі у списку — Петро Порошенко з 5,7%, Ігор Терехов із 3,4%, Дмитро Разумков із 3,3%, Андрій Білецький із 3,1% та Юлія Тимошенко з 2,2%.

    Окрім політичних симпатій, соціологи проаналізували й ключові проблеми, які хвилюють українців. Поряд із війною респонденти найчастіше називали корупцію у владі — 49,3%. Серед інших важливих питань — зростання цін на продукти харчування (33,4%), високі тарифи на комунальні послуги (28,8%), низький рівень пенсій і соціальних виплат (28,1%), а також загальний рівень доходів населення (26%). Значна частина опитаних також вказала на наслідки бойових дій, зокрема обстріли та перебої з базовими послугами.

    Опитування проводилося з 12 по 18 березня 2026 року методом особистого інтерв’ю. У дослідженні взяли участь 1204 респонденти. Статистична похибка вибірки становить близько 2,5%.

    Отримані результати свідчать про появу нових політичних центрів впливу та поступову зміну електоральних настроїв в Україні.

  • У телеграм-каналах почали активно просувати партію Терехова і Кіма

    У телеграм-каналах почали активно просувати партію Терехова і Кіма

    У медіапросторі знову активізувалися розмови про можливу появу нової політичної сили, яку пов’язують із мером Харкова Ігорем Тереховим та головою Миколаївської ОВА Віталієм Кімом. Інформаційну хвилю навколо цього проєкту почали поширювати через пост політолога Володимира Фесенка, який опублікував матеріал із заголовком «Нові обличчя української політики: партія Терехова-Кіма серед політичних фаворитів».

    Цей текст практично одночасно з’явився у кількох популярних телеграм-каналах, зокрема «Труха» та «Батальйон Монако», які поширили публікацію з однаковим заголовком. Утім, медійна кампанія стартувала не одразу — за даними спостерігачів, активне поширення почалося приблизно через п’ять днів після первинної публікації.

    Ідея створення такого політичного проєкту обговорюється вже кілька місяців. Ще восени 2025 року в політичних телеграм-каналах з’являлися повідомлення про можливе формування так званої «партії мерів», до якої могли б увійти популярні керівники міст і регіонів. У тих публікаціях менеджером майбутнього політичного проєкту називали голову парламентської фракції «Слуга народу» Давида Арахамію.

    Серед можливих фінансових донорів проєкту джерела також згадували колишнього народного депутата від ОПЗЖ Ігоря Абрамовича, якого вважають близьким до Арахамії. Офіційного підтвердження участі цих політичних фігур у створенні нової партії наразі немає.

    Інтерес до потенційної політичної сили частково підживили результати соціологічних досліджень. Наприкінці лютого опитування, проведене компанією SOCIS під керівництвом політтехнолога Ігоря Гриніва, показало, що умовна партія мерів на чолі з Тереховим і Кімом могла б отримати близько 2,8% підтримки серед усіх опитаних і приблизно 4% серед тих респондентів, які визначилися зі своїм вибором і планують брати участь у голосуванні.

    Попри відносно скромні показники, сама поява такого рейтингу стала приводом для нової хвилі обговорень у політичному середовищі. Експерти зазначають, що на тлі тривалої війни та відсутності чітких дат проведення виборів український політичний простір уже зараз готується до майбутніх кампаній, а різні групи намагаються заздалегідь тестувати нові політичні бренди.

    Чи перетворяться ці розмови на реальний політичний проєкт, поки що невідомо. Водночас сама поява синхронних медійних публікацій свідчить про те, що тема нової партії навколо популярних регіональних керівників почала активно обговорюватися в інформаційному полі.

  • Відбудова за мільярди: як під керівництвом Сергія Сухомлина розподіляють підряди у регіонах

    Відбудова за мільярди: як під керівництвом Сергія Сухомлина розподіляють підряди у регіонах

    Сергій Сухомлин очолює Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України — ключову структуру, через яку проходить значна частина бюджетних коштів, спрямованих на воєнну відбудову. Саме це відомство визначає, які об’єкти фінансуватимуться, погоджує технічні параметри робіт і фактично формує коло підрядників, які отримують державні контракти.

    За таких повноважень керівництво агентства має безпосередній вплив на розподіл бюджетних потоків у регіонах. Аналіз окремих проєктів відбудови та інфраструктурних контрактів викликає запитання щодо прозорості процедур та ефективності використання коштів.

    Ягідне: показова відбудова, яка буксує

    Село Ягідне на Чернігівщині стало одним із символів російських злочинів під час окупації. У червні 2023 року для населеного пункту презентували масштабну програму відбудови. Вона передбачала комплексне відновлення житлових будинків, реконструкцію інфраструктури та створення нових громадських просторів.

    Однак фактична динаміка робіт викликає запитання. Попри гучні презентації та офіційні звіти, реалізація проєкту відбувається значно повільніше, ніж очікувалося.

    За наявною інформацією, навіть після офіційного старту будівельних робіт у жовтні 2023 року рівень їх виконання залишається приблизно на рівні 30%. Місцеві жителі неодноразово скаржилися на якість робіт: перекриття дахів доводилося переробляти, а утеплення фасадів проводили навіть у дощову погоду або взимку.

    Крім того, у публічному просторі з’являється інформація про можливу координацію рішень між регіональною владою, структурами відбудови та окремими підрядниками. Серед посадовців, яких пов’язують із цими процесами, називають голову Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса, його заступника Дмитра Синенка, керівника агентства відновлення Сергія Сухомлина та керівника Служби відновлення в області Романа Сміяненка.

    За цими твердженнями, частина тендерів могла проводитися з порушеннями законодавства про публічні закупівлі, що дозволяло завищувати вартість робіт та концентрувати підряди у вузькому колі компаній.

    Миколаївщина: дороги, лікарні та тендери без конкуренції

    Ще одним прикладом є реалізація інфраструктурних проєктів у Миколаївській області.

    У регіоні укладено контракт на 1,64 млрд гривень на так зване «експлуатаційне утримання» доріг державного значення. Однак за обсягом робіт він фактично має ознаки повноцінного ремонту.

    Таке формулювання дозволяє застосовувати менш жорсткі процедури закупівель і спрощує погодження кошторисів.

    Моніторинг Державної аудиторської служби також виявив, що замовники не надали достатнього обґрунтування бюджетних призначень та не оприлюднили необхідні підтвердні документи відповідно до постанови Кабміну №710.

    Крім того, аудитори звернули увагу на штучно занижені гарантійні строки для асфальтобетонного покриття та формальний контроль якості матеріалів.

    Системно фіксується і концентрація підрядів у кількох компаній. Наприклад, значну частину контрактів на дорожні роботи отримує ТОВ «Ростдорстрой».

    Реконструкція лікарні на 600 млн

    Інший приклад — реконструкція Миколаївської обласної дитячої клінічної лікарні. Загальна вартість проєкту становить майже 600 млн гривень.

    Під час тендеру замовник відхилив пропозицію іншого учасника з нижчою ціною, пославшись на формальні зауваження до кошторису. У результаті контракт отримала компанія «Антарес-БУД».

    Моніторинг Держаудитслужби встановив, що процедура закупівлі могла бути сформована під конкретного учасника, що порушує принципи конкуренції.

    У кошторисі також передбачено понад 238 млн гривень на закупівлю обладнання та меблів без детального переліку, що створює ризики маніпуляцій із цінами.

    Сукупність цих факторів — концентрація управлінських повноважень, багатомільярдні інфраструктурні контракти, зауваження аудиторів до процедур закупівель і участь обмеженого кола підрядників — формує систему, у якій контроль над потоками воєнної відбудови фактично зосереджений у руках кількох управлінських центрів.

    І саме через рішення Державного агентства відновлення визначається, хто і за які кошти відбудовуватиме Україну.

  • Схід і захід України дивляться на війну по-різному — Віталій Кім

    Схід і захід України дивляться на війну по-різному — Віталій Кім

    Голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім прокоментував настрої населення України щодо війни та відновлення територій. За його словами, думки громадян різняться залежно від регіону.

    «Мешканці заходу України кажуть: “йдемо до кордонів 1991 року”, а на сході дедалі частіше звучить: “досить, потрібно зупиняти війну”», — зазначив Кім.

    Він додав, що віддаленість від фронту впливає на сприйняття ситуації. «Дуже легко, коли ти далеко від лінії фронту, казати — давайте, давайте. Мобілізація показала, хто як працював і хто дійсно готовий захищати державу», — підкреслив голова ОВА.

    За його словами, мобілізаційні заходи наочно продемонстрували готовність українців до оборони та їхню активну участь у захисті країни, а також показали різницю у ставленні до війни у різних частинах держави.