Позначка: Віталій Кличко

  • «Навіть прифронтові області готові краще»: Зеленський анонсував рішення щодо Києва перед зимою

    «Навіть прифронтові області готові краще»: Зеленський анонсував рішення щодо Києва перед зимою

    Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував підготовку Києва до опалювального сезону 2026–2027 років. За його словами, столиця демонструє найнижчий рівень виконання планів стійкості серед усіх регіонів країни, навіть порівняно з прифронтовими областями. На цьому тлі глава держави розпочав консультації щодо безпекових та управлінських рішень для Києва. Водночас мер Віталій Кличко відкидає звинувачення та заявляє про перешкоди з боку центральної влади.

    Про це Зеленський повідомив 13 жовтня у своєму Telegram-каналі.

    Президент заявив, що ситуація з підготовкою столиці до можливих масштабних перебоїв електро-, тепло- та водопостачання залишається незадовільною.

    За його оцінкою, столична влада відстає від інших регіонів у реалізації заходів, необхідних для проходження зими в умовах російських атак.

    «Станом на середину жовтня фактично в усій державі, навіть у прикордонних і прифронтових областях, виконання планів стійкості вище, ніж в Києві», — заявив Зеленський.

    Глава держави пов’язав недостатню, на його думку, підготовку з перебоями в роботі критичної інфраструктури після російських обстрілів.

    Президент зазначив, що навіть окремі влучання ударних безпілотників можуть призводити до масштабних відключень електроенергії та водопостачання.

    Зеленський почав консультації щодо Києва

    Президент повідомив, що вже розпочав обговорення можливих безпекових та управлінських рішень, які стосуватимуться столиці.

    За його словами, консультації відбулися з колишнім очільником Служби безпеки України Василем Малюком, керівником Державного агентства відновлення Іваном Федоровим, мером Харкова Ігорем Тереховим, підприємцем Костянтином Єфименком та колишнім народним депутатом Максимом Єфімовим.

    Зеленський зазначив, що отримав низку пропозицій і планує продовжити консультації.

    Президент прямо заявив про підготовку рішень щодо ситуації в Києві, але поки не уточнив, яких саме змін вони стосуватимуться.

    Тому наразі немає підстав стверджувати, що вже ухвалено рішення про кадрові перестановки, зміну керівництва столиці або перерозподіл повноважень між міською владою та військовою адміністрацією.

    Кличко відкинув звинувачення

    Міський голова Києва Віталій Кличко не погоджується з оцінками президента.

    За його словами, міська влада здійснює підготовку до зими, однак стикається з фінансовими та організаційними перешкодами.

    Кличко вважає, що критика з боку центральної влади має політичний характер і спрямована на послаблення місцевого самоврядування.

    Він також наголошував, що комплексний план стійкості столиці розробили раніше, а для реалізації частини його заходів необхідна співпраця державних і міських органів.

    Ще влітку мерія повідомляла про потребу в додатковому фінансуванні резервного теплопостачання, автономних енергетичних потужностей та інших критично важливих проєктів.

    Фінансування частини проєктів розблокували лише в жовтні

    Окремим предметом суперечки між центральною та міською владою стало фінансування плану стійкості.

    9 жовтня Київська міська державна адміністрація повідомила про розблокування державою платежів за окремими проєктами.

    За інформацією КМДА, йдеться, зокрема, про резервне теплопостачання, будівництво когенераційних станцій і забезпечення безперебійного живлення об’єктів водопровідного господарства.

    У міській адміністрації стверджують, що попереднє блокування платежів негативно вплинуло на темпи реалізації важливих інфраструктурних робіт.

    Водночас факт розблокування фінансування не дозволяє автоматично встановити, яка частина затримок виникла через рішення державних органів, а яка залежала від дій міської влади.

    Для об’єктивної оцінки необхідні дані про виконання конкретних проєктів, строки закупівель, обсяги фінансування та фактичну готовність обладнання.

    Верховна Рада викликала Кличка через підготовку до зими

    На тлі загострення ситуації 13 жовтня Верховна Рада ухвалила рішення запросити Віталія Кличка на парламентське засідання.

    Очікується, що міський голова має надати пояснення щодо підготовки столиці до опалювального сезону та реалізації заходів енергетичної стійкості.

    Питання набуло особливої актуальності після російських атак, які вже цієї осені спричиняли перебої в роботі електротранспорту, водопостачання та інших міських систем.

    Зокрема, 8 жовтня в Києві тимчасово зупинився метрополітен через падіння напруги.

    Кличко раніше також попереджав, що в разі подальших масштабних ударів по енергетиці столиця може зіткнутися з надзвичайно складними умовами проходження зими.

    Хто відповідає за готовність столиці

    Підготовка Києва до опалювального сезону охоплює не лише роботу комунальних підприємств, а й захист енергетичних об’єктів, створення резервних потужностей та координацію з державними органами.

    Рішення Ради національної безпеки і оборони, введене в дію президентським указом наприкінці серпня, передбачає спільну роботу Київської міської влади, профільних міністерств, Державного агентства відновлення, енергетичних компаній та інших установ.

    Водночас у документі окремо наголошено на персональній відповідальності міського голови за підготовку та стале проходження опалювального сезону.

    Це означає, що реалізація плану стійкості потребує узгоджених дій кількох рівнів влади.

    Чого чекати киянам

    Наразі Зеленський не уточнив змісту рішень, які планує ухвалити щодо столиці.

    Відомо лише, що консультації тривають і до них залучають представників державних структур, місцевого самоврядування та бізнесу.

    На цьому тлі Київ продовжує підготовку резервних джерел електроенергії та теплопостачання, а також заходів для підтримки роботи критичної інфраструктури.

    Таким чином, суперечка між Зеленським і Кличком виходить за межі політичних заяв. Йдеться про реальну готовність тримільйонного міста до можливих масштабних відключень світла, води й тепла під час російських атак.

    Президент наполягає на недостатніх темпах підготовки та анонсує управлінські рішення. Мер Києва заперечує звинувачення й заявляє про проблеми з державним фінансуванням.

    Які саме кроки зробить центральна влада і чи вплинуть вони на підготовку столиці до зимового періоду, стане відомо після завершення консультацій та оприлюднення відповідних рішень.

  • Львів запасається дровами, Київ покладається на мобільні котельні: як школи переживуть зиму без ТЕЦ

    Львів запасається дровами, Київ покладається на мобільні котельні: як школи переживуть зиму без ТЕЦ

    Російські атаки на українську енергетику змушують великі міста готуватися до можливого припинення централізованого теплопостачання взимку. Особливо гостро постає питання роботи шкіл, адже без опалення навчальні заклади можуть бути змушені переходити на дистанційне навчання. Львів вирішив створити мережу автономних котелень на дровах, тоді як Київ розраховує на мобільні теплові установки. Однак чи вистачить резервних потужностей столиці для сотень шкіл, залишається відкритим питанням.

    Про різні підходи двох міст до підготовки опалювального сезону 2026–2027 років повідомляє ТСН.

    Львів встановлює котельні на дровах біля шкіл

    Міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що до кінця 2026 року в місті планують облаштувати понад 70 резервних котелень на дровах поблизу навчальних закладів.

    Разом із подібними установками в лікарнях та інших комунальних установах Львів розраховує мати близько сотні альтернативних джерел теплопостачання.

    Головна мета — забезпечити роботу шкіл навіть у разі пошкодження централізованої системи опалення внаслідок російських ударів.

    Станом на 10 жовтня резервні твердопаливні котельні вже встановили в понад 40 закладах освіти.

    За інформацією місцевої влади, обладнання здатне забезпечувати тепло без використання газу та централізованого електропостачання. Місто також створює запаси палива.

    Садовий повідомив, що на початку опалювального сезону котельні планують запустити в тестовому режимі, щоб перевірити їхню готовність до надзвичайних ситуацій.

    За задумом міської влади, школи з автономним опаленням зможуть не лише продовжувати освітній процес, а й за потреби ставати пунктами обігріву для місцевих мешканців.

    Водночас експлуатація дров’яних котелень вимагатиме додаткового персоналу для постійного контролю за роботою обладнання та завантаження палива.

    Київ має 69 мобільних котелень, але шкіл значно більше

    У столиці підхід до резервного теплопостачання відрізняється.

    За інформацією Київської міської державної адміністрації, місто має 69 мобільних котелень, які використовуватимуть у разі перебоїв із централізованим теплопостачанням.

    Передусім таке обладнання призначене для лікарень, пологових будинків та інших соціально важливих установ.

    У КМДА зазначають, що кількість мобільних котелень і їхня потужність поступово зростають.

    Однак у Києві працює близько 500 шкіл, тому забезпечити кожну з них окремим резервним джерелом тепла за наявних потужностей буде складно.

    У міській адміністрації наразі не розглядають масового встановлення твердопаливних котелень біля навчальних закладів за львівським прикладом.

    Представники КМДА пояснюють це значними масштабами столиці, кількістю освітніх установ та екологічними наслідками використання великої кількості дров’яних котлів.

    За оцінкою міських посадовців, розміщення сотень таких установок може негативно вплинути на якість повітря.

    Минулої зими школи Києва вже залишалися без тепла

    Проблема резервного опалення для столиці не нова.

    За інформацією ТСН, минулого опалювального сезону через російські удари по теплоенергетичній інфраструктурі серйозні проблеми з опаленням виникли в навчальних закладах Дніпровського та Дарницького районів.

    У матеріалі зазначається, що без належного теплопостачання залишилися до 45% навчальних установ цих районів.

    Частина шкіл була змушена змінювати формат навчання, а в окремих приміщеннях температура істотно знижувалася.

    Водночас питання про встановлення додаткових автономних котелень саме для найбільш вразливих навчальних закладів залишається без конкретної публічної відповіді.

    Експерт попередив про екологічні ризики

    Еколог Олександр Соколенко вважає, що масштабне використання дров’яних котелень може призвести до погіршення якості атмосферного повітря.

    За його словами, рівень забруднення залежатиме від кількості обладнання, обсягів спалюваного палива та тривалості роботи установок.

    Експерт також зазначає, що за нинішніх умов швидко встановити сотні твердопаливних котелень у Києві було б складно.

    Водночас Соколенко критично оцінює підготовку столиці до можливих проблем із теплопостачанням і вважає, що міській владі необхідно приділяти більше уваги довгостроковому плануванню.

    За його оцінкою, у разі масштабного припинення централізованого опалення мешканці можуть почати активніше використовувати індивідуальні джерела тепла, що також створить додаткове навантаження на довкілля.

    Що буде зі школами, якщо тепло зникне

    У Київській міській державній адміністрації наголошують, що формат роботи кожного навчального закладу залежатиме від безпекової ситуації та технічної можливості забезпечити належні умови для дітей і працівників.

    Зокрема, школи можуть змінювати організацію освітнього процесу, якщо відсутність тепла, електрики чи водопостачання не дозволить безпечно проводити очні заняття.

    Це може передбачати перехід на дистанційне навчання або інші тимчасові форми організації освітнього процесу.

    Водночас рішення про роботу конкретного закладу мають ухвалювати з урахуванням чинних вимог, фактичних умов та рішень уповноважених органів.

    Таким чином, Львів робить ставку на децентралізоване опалення шкіл, тоді як Київ концентрує резервні потужності на найбільш важливих соціальних об’єктах.

    Обидві моделі мають переваги та обмеження. Проте головним випробуванням стане здатність міст забезпечити дітей теплом і безпечними умовами навчання, якщо Росія продовжить атаки на теплоенергетичну інфраструктуру взимку.

  • Харченко не планують призначати очільницею КМВА, чутки можуть бути частиною кампанії проти Кличка

    Харченко не планують призначати очільницею КМВА, чутки можуть бути частиною кампанії проти Кличка

    Регіну Харченко, секретаря Запорізької міської ради та виконувачку обов’язків міського голови Запоріжжя, не призначатимуть начальницею Київської міської військової адміністрації. За інформацією редакції, версія про її можливий перехід до Києва не відповідає поточним планам. Поширення цих чуток може бути інформаційним вкидом, покликаним підготувати ґрунт для усунення Віталія Кличка з посади та відвернути увагу від інших рішень щодо управління столицею.

    Після звільнення Тимура Ткаченка указом президента 16 липня 2026 року Київ залишається без постійного очільника КМВА. Із 17 липня обов’язки начальника адміністрації виконує його перший заступник Андрій Ткачов. У липні публічно повідомляли про консультації в Офісі президента щодо нового призначення, однак конкретного рішення досі не оголосили.

    За час роботи Ткаченка відносини між військовою адміністрацією та мерією неодноразово загострювалися. Сторони сперечалися щодо розподілу повноважень, фінансування захисту міської інфраструктури та відновлення пошкоджених об’єктів. Після його звільнення цей конфлікт нікуди не зник. На тлі російських ударів по енергетичній і транспортній інфраструктурі міська влада готується до зими та можливих тривалих відключень електроенергії.

    На початку жовтня Кличко в інтерв’ю AFP заявив, що Київ фактично перейшов у режим виживання, і порадив жителям, які мають можливість пожити в родичів або друзів за межами столиці, розглянути варіант тимчасового виїзду. Згодом мер уточнив, що не йдеться про повну евакуацію. За його словами, місто формує запаси пального, води та продовольства, а також готує резервні системи опалення.

    Харченко продовжує працювати в Запоріжжі, яке готується до зими в умовах близькості до лінії фронту. Серед основних завдань міської влади — облаштування підземних шкіл, захист критичної інфраструктури та підготовка до можливих тривалих відключень. Публічно про плани перейти на роботу до Києва вона не заявляла. Офіційних підтверджень переговорів щодо її призначення начальницею КМВА також немає.

    Питання постійного керівника КМВА залишається частиною ширшого протистояння між центральною владою та Кличком. Мера обирають жителі міста, тоді як начальника КМВА призначає президент. Водночас військова адміністрація має власні повноваження, які перетинаються з роботою міської влади. Розбіжності щодо того, хто має ухвалювати рішення та відповідати за стан столиці, вже призводили до публічних конфліктів і суперечок навколо окремих рішень Київради.

    Поки постійного начальника КМВА не призначили, оперативною роботою адміністрації керує Ткачов. Чутки про кандидатуру Харченко з’явилися на тлі невизначеності, однак самі по собі вони не свідчать про підготовку кадрового рішення. За оцінкою джерела редакції, їх поширення може бути пов’язане зі спробою послабити позиції Кличка та переключити увагу на можливу зміну керівництва столиці. Офіційних документів, які підтверджували б цю версію, у відкритому доступі немає.

  • Ракетний удар по Києву: на Оболоні вже семеро постраждалих, троє борються за життя

    Ракетний удар по Києву: на Оболоні вже семеро постраждалих, троє борються за життя

    У Києві зросла кількість постраждалих унаслідок російської атаки 10 жовтня. В Оболонському районі столиці поранення отримали семеро людей, п’ятеро з них перебувають у лікарнях. Стан трьох постраждалих медики оцінюють як тяжкий. Під час обстрілу зафіксували влучання в будівлю ресторану, падіння ракетних уламків поблизу житлових будинків та декілька осередків пожеж.

    Про це повідомив міський голова Києва Віталій Кличко. Інформацію про наслідки атаки також оприлюднила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За словами мера, станом на 16:30 кількість постраждалих в Оболонському районі збільшилася до семи. П’ятеро поранених перебувають на стаціонарному лікуванні в міських медичних закладах, троє з них — у тяжкому стані.

    Раніше повідомлялося про чотирьох постраждалих, однак упродовж дня їхня кількість зростала.

    Одним із місць російського удару стала будівля ресторану на Оболоні. Після влучання там виникла пожежа, а на місце прибули рятувальники та медики.

    За іншою адресою уламки ракети впали у дворі житлової багатоповерхівки. Також повідомляється про пошкодження одноповерхової споруди поблизу житлових будинків.

    За інформацією ДСНС, в Оболонському районі виникли три осередки займання дерев’яних споруд і сухої рослинності на відкритій території.

    Загальна площа пожеж становила близько 200 квадратних метрів. Рятувальники ліквідували займання та працювали над усуненням наслідків атаки.

    Російські удари по Києву тривали протягом дня. Раніше в Солом’янському районі столиці зафіксували падіння уламків безпілотників на 25-поверховий житловий будинок та восьмиповерхову офісну будівлю.

    Атака відбувалася на тлі складної ситуації з електропостачанням у столиці. Уранці через знеструмлення тимчасово зупинявся Київський метрополітен, а в окремих районах діяли аварійні відключення світла.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про екстрені відключення електроенергії в Києві та області, спричинені наслідками російських атак на енергетичну інфраструктуру.

    Окрім цього, видання писало про можливі пошкодження енергетичного вузла, від якого залежить електропостачання столичного регіону. Ця інформація ґрунтується на повідомленні джерела видання та не є офіційно підтвердженою причиною знеструмлень 10 жовтня.

    Станом на повідомлення від 16:30 наслідки російського удару по Оболоні продовжували уточнювати. Підтверджено семеро постраждалих, із яких троє перебувають у тяжкому стані.

    Мешканців столиці закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях під час загрози повторних ракетних атак.

  • Київ знову без світла, метро зупинилося: російська атака спричинила транспортний колапс

    Київ знову без світла, метро зупинилося: російська атака спричинила транспортний колапс

    У суботу, 10 жовтня, Київ зіткнувся з новою хвилею аварійних відключень електроенергії на тлі атаки російських реактивних безпілотників. Через зникнення напруги від зовнішніх джерел живлення столичний метрополітен тимчасово призупинив рух поїздів на всіх трьох лініях. Одночасно зупинилися ескалатори, а енергетики розпочали аварійно-відновлювальні роботи.

    Про це повідомляє ZN.UA із посиланням на Київську міську державну адміністрацію та компанію ДТЕК.

    За інформацією енергетиків, аварійні відключення запровадили в окремих частинах столиці, зокрема на Південній Борщагівці, а також у Бучанському районі Київської області.

    Фахівці працюють над відновленням електропостачання, однак точного часу завершення ремонтних робіт наразі не повідомляють.

    Ситуацію ускладнила нова російська повітряна атака. Від ранку 10 жовтня Київ перебував під загрозою ударів реактивних безпілотників, які відрізняються високою швидкістю польоту.

    За словами міського голови Віталія Кличка, у Солом’янському районі столиці уламки безпілотників упали на 25-поверховий житловий будинок та восьмиповерхову офісну будівлю.

    Інформація про масштаби пошкоджень і можливих постраждалих уточнюється.

    Одним із найпомітніших наслідків перебоїв з електропостачанням стала зупинка київського метро.

    У КМДА повідомили, що через зникнення напруги від зовнішніх живильних центрів рух поїздів тимчасово призупинили на всіх лініях. Також припинили роботу ескалатори.

    Для мешканців столиці це означало серйозні труднощі з пересуванням містом, адже метрополітен залишається одним з основних видів громадського транспорту, який щодня забезпечує перевезення сотень тисяч пасажирів.

    Наразі немає підтвердження, що після зупинки 10 жовтня рух уже повністю відновили. Столична влада обіцяла повідомити про відновлення роботи додатково.

    Подібна ситуація виникала лише два дні тому. 8 жовтня через падіння напруги столичне метро також тимчасово припиняло перевезення пасажирів. Тоді рух вдалося відновити ввечері, хоча спочатку поїзди курсували зі збільшеними інтервалами.

    Проблеми з електропостачанням столиці загострилися через російські удари по енергетичних об’єктах.

    Напередодні, 9 жовтня, в Києві та області також застосовували екстрені відключення. Як раніше повідомляла «Ненька інфо», у таких умовах звичайні графіки не діють, а електропостачання відновлюють залежно від технічної ситуації.

    Ще 8 жовтня видання звертало увагу на тривалі відключення світла в Києві, які вже впливали на роботу громадського транспорту та комунальних систем.

    На 10 жовтня «Укренерго» планувало погодинні обмеження електропостачання в частині регіонів України. Однак аварійні ситуації можуть вимагати додаткових відключень поза встановленими графіками.

    Саме тому мешканцям столиці рекомендують перевіряти актуальну інформацію на офіційних ресурсах ДТЕК та Київської міської державної адміністрації.

    Станом на повідомлення від 12:53 Київ перебував в умовах аварійного знеструмлення окремих районів та тимчасової зупинки метрополітену. Енергетики продовжували відновлювальні роботи, а міська влада уточнювала наслідки російської атаки.

    Час повного відновлення електропостачання та стабільної роботи громадського транспорту залежатиме від результатів ремонтних робіт і безпекової ситуації.

  • Після ударів РФ Зеленський узявся за київську владу: хто відповість за провал Плану стійкості

    Після ударів РФ Зеленський узявся за київську владу: хто відповість за провал Плану стійкості

    Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував столичну владу через незадовільне виконання Комплексного плану стійкості Києва. На тлі масштабних російських ударів по енергетичній інфраструктурі та перебоїв із електропостачанням глава держави заявив про майже повне невиконання міською владою необхідних заходів.

    Про це Зеленський повідомив 9 жовтня за підсумками селекторної наради за участі військового командування та представників уряду.

    За словами президента, під час наради обговорили наслідки російських атак, відновлення пошкоджених енергетичних об’єктів та виконання регіональних планів стійкості.

    Особливу увагу приділили ситуації у столиці.

    «Гальмування робіт абсолютно неприпустиме, і відповідальність Міністерства інфраструктури та обласних адміністрацій є персональною. Окремо визначили завдання щодо Києва — через майже повне невиконання міською владою необхідних кроків», — заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що внаслідок російських ударів пошкоджено значну кількість енергомереж та об’єктів передачі електроенергії.

    Наразі ремонтні бригади працюють цілодобово, намагаючись відновити стабільне електропостачання.

    За словами глави держави, українська сторона також переглянула актуальні потреби в енергетичному обладнанні та додаткових засобах протиповітряної оборони. Міністерство закордонних справ та Офіс президента готують відповідні звернення до міжнародних партнерів.

    Критика столичної влади пролунала на тлі серйозних перебоїв з електропостачанням Києва. Після російських атак у місті запроваджували екстрені відключення, виникали проблеми з водопостачанням і роботою громадського транспорту.

    Водночас конкретного переліку невиконаних міською владою заходів президент у наведеній заяві не оприлюднив.

    Що передбачає План стійкості Києва

    Комплексний план стійкості столиці спрямований на підготовку міста до російських атак, можливих енергетичних криз та проходження опалювального сезону 2026–2027 років.

    Документ передбачає захист об’єктів критичної інфраструктури, встановлення резервних джерел живлення, розвиток додаткової генерації та забезпечення стабільної роботи систем теплопостачання і водопостачання.

    Як повідомляло Міністерство розвитку, 5 серпня Рада національної безпеки і оборони розглянула стан виконання регіональних планів і затвердила План стійкості Києва.

    Міська влада раніше заявляла про реалізацію окремих заходів, зокрема встановлення когенераційного обладнання та створення резервної системи теплопостачання.

    У серпні мер Києва Віталій Кличко звітував про підготовку міста до зими. За його словами, попередню вартість заходів Плану стійкості скоротили з 67 млрд грн приблизно вдвічі, переглянувши пріоритети та доступні фінансові ресурси.

    Водночас раніше Кличко наголошував, що реалізація частини заходів потребує спільних рішень із державними органами та відповідного фінансування.

    Отже, між центральною та міською владою зберігаються розбіжності щодо виконання Плану стійкості й розподілу відповідальності.

    Скандал довкола Плану стійкості виник не вперше

    Раніше «Ненька інфо» вже повідомляла про претензії до підготовки документа.

    У матеріалі «Проєкт плану стійкості Києва міг бути створений за допомогою ШІ — джерела» видання з посиланням на власні джерела писало про можливе використання штучного інтелекту під час підготовки проєкту документа. Ця інформація залишалася твердженням джерел, а не доведеним фактом.

    Крім того, на початку жовтня стало відомо, що Київрада вирішила створити тимчасову контрольну комісію для перевірки використання бюджетних коштів і виконання робіт у межах Плану стійкості.

    Тепер питання реалізації документа знову опинилося в центрі уваги через критичну ситуацію в енергосистемі.

    Президент вимагає прискорити роботи та визначити персональну відповідальність за їх виконання. Водночас публічних висновків незалежної перевірки, які б підтверджували конкретний відсоток невиконання Плану стійкості Києва, у наведених повідомленнях немає.

  • Черговий удар по енергетиці: у ніч на 4 жовтня російські БПЛА масово атакували ТЕЦ-6 у Києві

    Черговий удар по енергетиці: у ніч на 4 жовтня російські БПЛА масово атакували ТЕЦ-6 у Києві

    У ніч на 4 жовтня столиця України зазнала чергової масованої атаки з повітря. Головною ціллю ворога стала ТЕЦ-6 у Києві, на територію та в район якої було спрямовано понад 15 ударних безпілотників.

    Інформація щодо масштабу руйнувань чи точних наслідків ураження наразі уточнюється профільними службами, адже об’єкт критичної інфраструктури вже не вперше опиняється під прицілом ворога (нещодавно окупанти також масово атакували столичну ТЕЦ-5).

    Головні деталі новітньої атаки:

    • Масований удар дронами: Наліт на ТЕЦ-6 відзначився великою кількістю задіяних БПЛА — зафіксовано понад 15 апаратів, що атакували стратегічний об’єкт у межах столиці.
    • Системність ворожих атак: На тлі нещодавніх ударів по ТЕЦ-5 та транспортній інфраструктурі міста, напад на ТЕЦ-6 свідчить про цілеспрямовану стратегію ворога на руйнування енергосистеми та теплогенерації перед опалювальним сезоном.
    • Реакція служб: Триває оцінка наслідків повітряного удару.

     

  • Метро через Південний міст не запустять без експертизи: Кличко назвав головну умову

    Метро через Південний міст не запустять без експертизи: Кличко назвав головну умову

    Рух поїздів зеленої гілки Київського метрополітену через Південний міст не відновлюватимуть, доки профільні наукові установи не дадуть висновок щодо безпечності конструкцій після серії російських ударів. Водночас сам метрополітен технічно готовий повернути поїзди на наземну ділянку та перевозити пасажирів між берегами навіть під час жовтого рівня повітряної тривоги. Про це після засідання Ради оборони Києва 2 жовтня повідомив міський голова Віталій Кличко.

    Ключове питання тепер не в готовності самого метро, а у стані Південного мостового переходу. За словами мера, Міністерство інфраструктури звернулося до наукових інститутів, які мають оцінити наслідки ударів та визначити, чи можна безпечно пропускати поїзди через споруду. Конкретної дати завершення експертизи наразі не названо.

    Це означає, що для пасажирів зеленої лінії поки зберігається розрив між правобережною та лівобережною частинами маршруту. Після атак 1 жовтня поїзди почали курсувати лише окремими підземними ділянками: від «Сирця» до «Видубичів» та від «Осокорків» до «Червоного хутора». Саме відновлення руху через міст має знову з’єднати ці дві частини лінії в єдиний маршрут.

    Ситуація різко погіршилася після кількох ударів по Південному мосту протягом однієї доби. Вранці 1 жовтня російські безпілотники влучили поблизу опорної частини переправи. В момент одного з вибухів мостом рухався поїзд метро. Вибухова хвиля спричинила потрапляння пилу до салону через вентиляційну систему, однак пасажири та машиніст не постраждали, а сам склад відправили до депо на додатковий огляд.

    Після першої перевірки комунальні фахівці не виявили критичних пошкоджень споруди, тому наземний громадський транспорт через Південний міст частково повернули до звичайного режиму. Водночас конструкції, якими проходить метро, продовжували перевіряти окремо.

    Однак уже ввечері ситуація змінилася: було зафіксовано нове влучання безпосередньо в дорожнє полотно Південного мосту. «Ненька інфо» писала про цей епізод окремо. Тоді влада знову направила на місце екстрені та комунальні служби, а попередню оцінку безпечності споруди фактично довелося переглядати після нової атаки. Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно

    На цьому удари не припинилися. Близько 05:00 2 жовтня Кличко повідомив про ще одне влучання в Південний міст. Після цього переправу повністю перекрили для руху транспорту в обох напрямках. На мосту Метро вранці частково обмежили рух однією смугою з лівого на правий берег, а на мосту Патона — рух із правого на лівий. Через це транспортна система столиці в ранкову годину пік зазнала різкого додаткового навантаження.

    «Ненька інфо» вже повідомляла, що після нічної атаки Київ фактично зіткнувся з серйозним транспортним ускладненням між берегами. Частину автобусних маршрутів перекинули на Дарницький міст, тролейбуси працювали за скороченими схемами, а таксі різко підняли ціни. Кличко вирушив до прем’єра обговорювати транспортний колапс у Києві

    Паралельно КМДА намагалася частково розвантажити місто. Автобуси №22 та №91 перенаправили через Дарницький міст. Через нього ж спочатку спрямували автобуси №51, 55, 115 та 118-Д. Тролейбус №43 почав працювати між Кібернетичним центром та площею Либідською, а №50 — між вулицею Милославською та Дарницькою площею. Автобус №1-М скерували через Подільський міст.

    Ситуація з зеленою гілкою метро особливо показова ще й тому, що лише кілька тижнів тому Київ якраз перейшов на нову модель роботи транспорту під час повітряних тривог. З 10 вересня за жовтого рівня загрози Сирецько-Печерська лінія мала працювати без обмежень, зокрема перевозити людей через Південний міст в обох напрямках. При червоному рівні рух мав знову розриватися на дві ділянки.

    Тобто до нинішніх ударів саме Південний міст мав стати ключовою ланкою, яка дозволяла б не відрізати лівий берег від правого під час тривалих дронових загроз.

    «Ненька інфо» раніше детально писала про ці нові транспортні правила. Місто прагнуло відійти від моделі, коли будь-яка повітряна тривога автоматично паралізує рух через Дніпро, і залишати транспортне сполучення під час менш небезпечного, жовтого рівня загрози. Київ переходить на новий режим: що зміниться для метро, мостів і комендантської години

    Після повторних влучань ця схема фактично вперлася у фізичну безпеку самої споруди. Навіть якщо рівень загрози дозволяє рух поїздів, Київський метрополітен не може перевозити пасажирів через міст без підтвердження, що конструкції витримають подальшу експлуатацію.

    Саме тому науковий висновок зараз стає вирішальним.

    Рада оборони Києва 2 жовтня розглядала не лише метро. Йшлося загалом про організацію транспортного сполучення між берегами після серії атак. За словами Кличка, військові, правоохоронці, рятувальники та міські служби надали свої пропозиції щодо безпечного руху іншими мостами. Конкретний перелік ухвалених пропозицій мер публічно не деталізував, зазначивши, що їх передадуть центральним органам влади.

    Для столиці це питання виходить далеко за межі комфорту пасажирів. Південний міст є однією з ключових переправ через Дніпро і одночасно частиною транспортної системи метро. Будь-яке тривале обмеження на цій ділянці автоматично збільшує навантаження на інші мости, наземний транспорт та кільцеву електричку.

    До того ж ще до нинішніх ударів споруда потребувала ремонту. У 2025 році «Ненька інфо» повідомляла про підготовку протиаварійного ремонту правобережних естакад Південного мосту вартістю майже 55 млн грн. Тоді йшлося про роботи із залізобетонними плитами прогонових будов та необхідність продовжити термін експлуатації переправи. Південний міст у Києві відремонтують за майже 55 мільйонів гривень

    Тепер до планових проблем додалися наслідки бойових пошкоджень.

    При цьому повністю без транспортного зв’язку між берегами Київ не залишився. Наземний транспорт частково переорієнтовують на інші переправи, а Kyiv City Express продовжує курсувати за повним кільцевим маршрутом між лівим і правим берегами.

    Однак саме відновлення метро через Південний міст могло б суттєво зняти навантаження з інших маршрутів.

    Поки що міська влада не називає навіть орієнтовного терміну запуску. Все залежатиме від того, як швидко наукові інститути завершать оцінку стану конструкцій і який саме висновок дадуть.

    Таким чином, головне для пасажирів зеленої гілки метро Київський метрополітен готовий повернути поїзди на Південний міст, але робити цього до експертного підтвердження безпечності споруди не будуть.

    Саме висновок фахівців тепер визначить, коли зелена гілка знову повноцінно з’єднає два береги Києва.

  • Кличко вирушив до прем’єра обговорювати транспортний колапс у Києві

    Кличко вирушив до прем’єра обговорювати транспортний колапс у Києві

    Мер Києва Віталій Кличко вранці 2 жовтня поїхав до прем’єр-міністра обговорювати ситуацію з транспортом у столиці, зокрема роботу громадського транспорту та мостів. Після зустрічі в Києві має зібратися рада оборони, яка ухвалюватиме рішення щодо ситуації в умовах постійних атак. Про це повідомило джерело, яке має інформацію про підготовку зустрічі.

    Публічно зустріч Кличка з прем’єр-міністром наразі не підтверджувалася. Водночас міська влада вже вранці 2 жовтня повідомила про масштабні обмеження руху через Дніпро.

    За інформацією КМДА, Південний міст повністю перекритий в обох напрямках, на мосту Метро рух у напрямку правого берега обмежений однією смугою, а на мосту Патона повністю обмежений рух із правого на лівий берег.

    Через обмеження руху поїздка між лівим і правим берегами різко подорожчала й займала значно більше часу. В одному із сервісів таксі вранці стандартний тариф сягав 1056 грн, комфорт — 1189 грн, бізнес — 1323 грн. В іншому сервісі ціни залежно від класу авто доходили до 2299 грн. На Осокорках утворилися черги пасажирів, які чекали на громадський транспорт у напрямку правого берега, повідомляє ТСН.

    Через перекриття та обмеження руху мостами частину маршрутів громадського транспорту змінили. Зокрема, автобуси №22 та №91 спрямували через Дарницький міст, автобуси №51, 55, 115 та 118-Д — також через Дарницький міст. Тролейбуси №43 та №50 працюють за скороченими схемами, а автобус №1-М курсує через Подільський міст.

    Згодом КМДА повідомила, що автобуси №51, 55, 115 та 118-Д відновили рух мостом Патона у напрямку правого берега, однак транспорт продовжує курсувати з відхиленнями від графіка.

    Обмеження стали наслідком серії ударів по Південному мосту. Вранці 1 жовтня Кличко повідомив про два влучання поблизу опорної частини мосту. Після попереднього огляду критичних пошкоджень не виявили, а наземний громадський транспорт частково повернули на маршрут.

    Увечері 1 жовтня стався новий удар у дорожнє полотно Південного мосту. За даними, попередньо були пошкоджені мостова опора, відбійник, дорожнє полотно та захисне бетонне загородження метрополітену. Рух метро та наземного громадського транспорту тоді зупинили.

    Близько 5:00 2 жовтня Кличко повідомив про нове влучання в Південний міст. Після цього рух ним повністю перекрили. Унаслідок атаки було пошкоджено не лише транспортну інфраструктуру. У Дарницькому районі було пошкоджено верхні поверхи 25-поверхового житлового будинку. За даними міської влади та ДСНС, одна людина загинула, ще двоє постраждали.

    На тлі нових ударів у місті мають визначити подальший порядок роботи транспорту та мостів. Ці питання, за словами джерела, Кличко має обговорити з прем’єр-міністром, після чого їх винесуть на розгляд ради оборони Києва.

  • Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно

    Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно

    У Києві ввечері 1 жовтня зафіксували нове влучання в дорожнє полотно Південного мосту. Про це повідомив міський голова Віталій Кличко. За його словами, екстрені служби вже прямують на місце.

    Це вже не перший удар по Південному мосту протягом дня. Раніше російські безпілотники двічі влучили поблизу опорної частини переправи, через що рух метро та наземного громадського транспорту мостом тимчасово зупиняли.

    Під час денного удару через міст саме рухався поїзд метро. Вибухова хвиля спричинила потрапляння пилу в салон через систему вентиляції, але пасажири та машиніст не постраждали, а конструкції вагона залишилися неушкодженими. Потяг після цього відправили до депо на додатковий огляд.

    Фахівці КП «Київавтошляхміст» після попередніх влучань уже обстежували конструкцію переправи, щоб визначити, чи безпечно відновлювати рух.

    Нове вечірнє повідомлення Кличка про влучання безпосередньо в дорожнє полотно може означати додаткові пошкодження, однак їхній масштаб поки невідомий. Інформації про постраждалих чи можливі обмеження руху після останнього удару на момент повідомлення не було.

    Південний міст — одна з ключових транспортних артерій столиці. Він сполучає правий та лівий береги Дніпра, а через його конструкцію проходить Сирецько-Печерська лінія київського метро. Через це будь-які пошкодження переправи можуть впливати одразу і на автомобільний рух, і на роботу громадського транспорту.

    1 жовтня Київ протягом дня зазнавав повторних атак російських безпілотників. Окрім Південного мосту, удари та падіння уламків фіксували в інших районах столиці. Зокрема, російський дрон влучив у школу, де на момент атаки діти та працівники перебували в укритті. Також у Дніпровському районі уламки БпЛА впали поблизу станції метро, спричинивши займання дерев.

    Reuters також повідомляв, що російська атака 1 жовтня зачепила Південний міст і призвела до тимчасового порушення руху метро, хоча після першої хвилі ударів конструктивні пошкодження переправи оцінювалися як обмежені.

    Тепер ситуацію доведеться оцінювати повторно вже після нового вечірнього влучання.

    На місце прямують екстрені та комунальні служби. Очікується, що після огляду влада уточнить, наскільки серйозно пошкоджене дорожнє покриття, чи постраждали несучі конструкції та коли зможуть повністю відновити рух через міст.