Golosnovinua.com

Позначка: Віталій Кличко

  • Нічний удар по Києву: руйнування в кількох районах, є загиблі та десятки постраждалих

    Нічний удар по Києву: руйнування в кількох районах, є загиблі та десятки постраждалих

    У ніч проти 2 червня російські війська здійснили одну з наймасштабніших комбінованих атак на Київ за останній час, застосувавши крилаті ракети, балістичне озброєння та ударні безпілотники. Внаслідок масованого обстрілу в різних районах столиці спалахнули пожежі, були пошкоджені житлові будинки, об’єкти цивільної інфраструктури та транспортна мережа. За останніми даними, загинули четверо людей, ще понад пів сотні отримали поранення.

    Повітряна тривога в Києві та низці областей України була оголошена після повідомлень Повітряних сил про запуск російськими військами крилатих ракет типу «Калібр» з акваторії Каспійського моря. Згодом військові попередили про загрозу застосування балістичних ракет та масовану атаку ударних безпілотників. У столиці протягом ночі лунали вибухи, а сили протиповітряної оборони працювали по повітряних цілях над містом та його околицями.

    Перші повідомлення про наслідки атаки почали надходити з Подільського району Києва. За словами начальника Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка, там виникли пожежі в нежитлових спорудах. Крім того, внаслідок падіння уламків та влучань були пошкоджені житлові будинки та транспортні засоби.

    У Подільському районі також зафіксували загоряння автомобілів. За однією з адрес уламки ракети впали на дах будинку, що спричинило пожежу та пошкодження вікон і фасаду. Пізніше ситуація ускладнилася після повторного влучання в дев’ятиповерховий житловий будинок. Внаслідок удару стався частковий обвал конструкцій будівлі.

    Рятувальники одразу розпочали пошуково-рятувальну операцію, оскільки під завалами могли перебувати люди. На місці працювали співробітники ДСНС, медики та правоохоронці. Роботи тривали протягом усієї ночі та вранці після завершення атаки.

    В Оболонському районі столиці уламки російського безпілотника впали поблизу дитячого садка. За іншою адресою було зафіксовано займання на території недобудованого об’єкта. Інформація про пошкодження уточнювалася впродовж ночі, а екстрені служби обстежували територію для виявлення можливих нових осередків загоряння.

    У Дарницькому районі внаслідок падіння уламків виникла пожежа на території автозаправної станції. Рятувальникам вдалося оперативно локалізувати загоряння та не допустити поширення вогню на резервуари з паливом, що могло призвести до значно масштабніших наслідків.

    Серйозні руйнування зафіксовано і в Шевченківському районі столиці. За попередньою інформацією, ймовірне влучання ракети спричинило пожежу в 24-поверховому житловому будинку. Вогонь охопив кілька поверхів багатоповерхівки, а мешканців довелося терміново евакуйовувати. Паралельно в районі спалахнула будівля сервісного центру, яка також зазнала пошкоджень внаслідок атаки.

    У Солом’янському районі уламки або вибухова хвиля пошкодили верхні поверхи 15-поверхового житлового будинку. Частина квартир залишилася без вікон, а мешканці були змушені залишити свої помешкання через небезпеку подальших руйнувань.

    Наслідки удару відчули також мешканці кількох районів столиці через перебої в електропостачанні. За словами міського голови Віталія Кличка, тимчасові відключення світла були зафіксовані в Подільському, Оболонському та Святошинському районах. Енергетики розпочали аварійно-відновлювальні роботи одразу після отримання доступу до пошкоджених ділянок мереж.

    Кількість постраждалих у Києві протягом ночі стрімко зростала. Спочатку повідомлялося про кількох поранених, однак із надходженням нової інформації та завершенням обстеження місць влучань цифри постійно збільшувалися. Станом на 03:25 було відомо про чотирьох постраждалих. Менше ніж за годину їхня кількість зросла до 11 осіб, з яких десять були госпіталізовані.

    Близько четвертої години ранку міська влада повідомила вже про 14 поранених, більшість із яких потребували стаціонарного лікування. О 04:32 стало відомо про першого загиблого внаслідок атаки та 20 постраждалих.

    Проте кількість жертв продовжувала зростати. Станом на 05:04 повідомлялося вже про 29 постраждалих мешканців столиці, серед яких двоє дітей. Через деякий час начальник Київської міської військової адміністрації повідомив про трьох загиблих.

    За оновленими даними медиків, унаслідок масованої атаки постраждала 51 людина, серед них троє дітей. До лікарень було доставлено 35 поранених, включно з однією дитиною. Частина потерпілих отримала допомогу амбулаторно.

    О 06:27 мер Києва Віталій Кличко повідомив про збільшення кількості загиблих до чотирьох осіб. Рятувальники не виключали, що число жертв може зрости, оскільки пошукові роботи в місцях найбільших руйнувань тривали.

    Паралельно з атакою на столицю російські війська завдали ударів по інших українських містах. У Харкові внаслідок атаки були пошкоджені об’єкти в двох районах міста, виникли пожежі та постраждали люди. Під обстрілом також опинився Дніпро, де через влучання було частково зруйновано двоповерховий житловий будинок, а одна жінка отримала поранення.

    Чергова масована атака стала ще одним свідченням того, що Росія продовжує застосовувати тактику комбінованих ударів по українських містах, використовуючи одночасно ракети різних типів і безпілотники. Такі атаки ускладнюють роботу систем протиповітряної оборони та створюють додаткові ризики для цивільного населення.

    Ліквідація наслідків удару в Києві триває. На місцях працюють рятувальники, правоохоронці, медики та комунальні служби. Влада продовжує уточнювати масштаби руйнувань, кількість постраждалих і обсяг необхідної допомоги мешканцям пошкоджених будинків.

  • Кияни масово виступили проти тарифу в 30 гривень: 96% учасників обговорення відкинули плани КМДА

    Кияни масово виступили проти тарифу в 30 гривень: 96% учасників обговорення відкинули плани КМДА

    Переважна більшість учасників громадського обговорення не підтримала плани Київської міської державної адміністрації щодо підвищення вартості проїзду в комунальному транспорті столиці. За результатами консультацій, які тривали майже два тижні, 96% учасників висловилися проти запропонованого підвищення тарифів. Водночас у КМДА наголошують, що результати обговорення мають консультативний характер і не є обов’язковими для ухвалення остаточного рішення.

    Публічне обговорення проєкту рішення щодо зміни тарифів на проїзд у громадському транспорті Києва стартувало 18 травня та завершилося 1 червня. Згідно з даними, оприлюдненими на офіційному порталі міської влади, за час обговорення лише 44 особи підтримали ініціативу підвищення тарифів, тоді як 1317 учасників проголосували проти. Таким чином, частка противників нових тарифів сягнула 96%.

    Крім голосування, мешканці столиці активно надсилали власні пропозиції та зауваження. Загалом до проєкту надійшло 307 альтернативних редакцій та пропозицій, які стосуються як механізму формування тарифів, так і підходів до фінансування громадського транспорту.

    Однією з найобговорюваніших альтернатив стала пропозиція громадської організації «Пасажири Києва». Активісти запропонували запровадити нову тарифну модель, яка передбачає оплату за час користування транспортом. Зокрема, базовий квиток на 45 хвилин коштував би 20 гривень, квиток на 90 хвилин — 30 гривень, добовий проїзний — 80 гривень, а місячний абонемент — 1000 гривень. На думку авторів ініціативи, така система є більш справедливою та зручною для пасажирів, які користуються пересадками між різними видами транспорту.

    Питання підвищення тарифів викликало широкий суспільний резонанс після того, як КМДА офіційно повідомила про намір збільшити вартість проїзду з 15 липня 2026 року. Згідно з проєктом рішення, разова поїздка у метро, автобусах, тролейбусах та трамваях коштуватиме 30 гривень. Також планується перегляд вартості проїзних квитків. Зокрема, пакет на 46 поїздок коштуватиме 1088 гривень, а безлімітний місячний проїзний — 4875 гривень.

    У міській владі пояснюють необхідність такого кроку стрімким зростанням витрат на утримання транспортної системи. За словами мера Києва Віталія Кличка, нинішні тарифи вже давно не покривають реальної вартості перевезень. За оцінками міста, собівартість однієї поїздки у метро становить близько 60 гривень, тоді як у наземному транспорті — приблизно 50 гривень. Навіть після можливого підвищення до 30 гривень громадський транспорт столиці залишатиметься дотаційним.

    Мер наголосив, що щороку з міського бюджету виділяються значні кошти для підтримки роботи транспортної інфраструктури. Лише у 2025 році дотації транспортній галузі обчислювалися мільярдами гривень. У КМДА переконані, що без перегляду тарифів підтримувати стабільну роботу метро, автобусів, тролейбусів і трамваїв буде дедалі складніше.

    Водночас критики підвищення наголошують, що рішення ухвалюється на тлі складної економічної ситуації для багатьох мешканців столиці. На їхню думку, збільшення вартості проїзду одразу до 30 гривень може суттєво вдарити по сімейних бюджетах, особливо тих киян, які щодня користуються громадським транспортом для поїздок на роботу чи навчання.

    Окремо експерти звертають увагу на необхідність підвищення ефективності використання коштів транспортними підприємствами. Представники громадських організацій вважають, що перед підняттям тарифів влада повинна провести аудит витрат, оптимізувати роботу підприємств та забезпечити прозорість використання бюджетних дотацій.

    Попри значний рівень суспільного несприйняття, остаточне рішення щодо нових тарифів залишається за міською владою. Згідно із законодавством, результати громадського обговорення не мають обов’язкової юридичної сили та виконують дорадчу функцію. Проте така майже одностайна позиція киян може стати важливим політичним сигналом для керівництва столиці.

    Наразі у КМДА аналізують результати обговорення та отримані пропозиції. Після цього проєкт має пройти подальші етапи погодження та бути винесений на остаточний розгляд. Якщо рішення буде ухвалене без змін, нові тарифи можуть набути чинності вже з 15 липня 2026 року.

    Дискусія навколо вартості проїзду у Києві продовжує набирати обертів. З одного боку, міська влада наполягає на економічній необхідності підвищення тарифів через зростання витрат і потребу підтримувати роботу транспортної системи. З іншого — переважна більшість мешканців столиці вважає запропоновані ціни надто високими та закликає шукати альтернативні шляхи фінансування громадського транспорту.

  • Фонтан замість пам’ятника: кияни визначилися, якою хочуть бачити Бессарабську площу

    Фонтан замість пам’ятника: кияни визначилися, якою хочуть бачити Бессарабську площу

    Більшість мешканців столиці підтримують масштабне оновлення простору біля Бессарабського ринку, створення безбар’єрного середовища та встановлення фонтану на місці, де раніше стояв пам’ятник Леніну. Про це свідчать результати соціологічного дослідження компанії Gradus, проведеного серед жителів Києва у травні 2026 року.

    Опитування охопило 2000 киян віком від 18 до 60 років і стосувалося майбутнього благоустрою однієї з найвідоміших площ столиці. За результатами дослідження, 86% респондентів підтримують наведення ладу на території перед Бессарабським ринком та створення там сучасного безбар’єрного простору з наземними пішохідними переходами. Ще 80% позитивно ставляться до ідеї встановлення фонтану, який має стати центральним елементом оновленої площі.

    Соціологи зазначають, що підтримка змін виявилася надзвичайно високою незалежно від вікових груп та районів проживання опитаних. У звіті Gradus наголошується, що мешканці столиці розглядають фонтан не як окремий декоративний об’єкт, а як частину комплексного оновлення міського простору, яке повинно зробити центр Києва більш комфортним, доступним і сучасним.

    Особливо показовими стали результати щодо того, яким саме кияни бачать майбутнє цієї локації. Майже 67% опитаних підтримали варіант із фонтаном. Для порівняння, лише 16% обрали артінсталяцію, а ідею встановлення нового пам’ятника підтримали лише 3% респондентів.

    Аналітики Gradus пояснюють такі результати тим, що фонтан сприймається як найбільш нейтральний і суспільно прийнятний варіант розвитку простору. На відміну від монументів чи концептуального мистецтва, він не викликає гострих політичних або ідеологічних суперечок і водночас виконує функцію громадського місця відпочинку.

    «Фонтан має найширшу суспільну прийнятність. Його сприймають як зрозуміле, комфортне та менш конфліктне рішення порівняно з поверненням до монументальної логіки або встановленням більш нішевих мистецьких об’єктів», — йдеться у висновках дослідження.

    Сам проєкт реконструкції простору навпроти Бессарабського ринку обговорюється вже тривалий час. Після демонтажу пам’ятника Леніну у 2013 році ця ділянка залишалася фактично невпорядкованою. За останні роки неодноразово лунали пропозиції встановити тут новий пам’ятник, меморіал або артоб’єкт, однак жодна з концепцій не отримала достатньої суспільної підтримки.

    Натомість нинішній проєкт передбачає комплексне переосмислення території. Його ключовою ідеєю є створення якісного громадського простору із сучасною інфраструктурою для всіх категорій населення. Особливий акцент робиться на безбар’єрності, яка останніми роками стала одним із пріоритетів міської політики Києва.

    У межах проєкту планується облаштувати наземні пішохідні переходи, пандуси для маломобільних груп населення, нове освітлення, зони відпочинку з лавами, а також провести додаткове озеленення території. Центральним елементом оновленого простору має стати саме фонтан.

    Фінансування благоустрою частково забезпечує фармацевтична компанія Farmak, яка виступає меценатом проєкту. Саме на її замовлення було проведене соціологічне дослідження щодо ставлення киян до майбутньої реконструкції.

    У компанії зазначають, що рішення щодо фінансування проєкту базувалося на бажанні підтримати розвиток якісного громадського середовища в центрі столиці. При цьому остаточні рішення щодо архітектурних рішень ухвалюватимуть міські служби та профільні експерти.

    Реалізацією проєкту займається Київська міська державна адміністрація. За словами заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, раніше оприлюднені рендери були лише попередньою концепцією, а остаточний вигляд площі ще доопрацьовується архітекторами та урбаністами.

    У міській адміністрації наголошують, що проєкт проходитиме додаткові консультації з експертним середовищем. Таке доручення раніше дав мер Києва Віталій Кличко під час засідання Ради безбар’єрності.

    Очікується, що до обговорення будуть залучені архітектори, урбаністи, фахівці з доступності міського середовища та представники громадськості. За результатами консультацій профільні департаменти КМДА повинні врахувати рекомендації спеціалістів перед початком основних робіт.

    Водночас місто вже провело тендер через систему Prozorro для визначення підрядної організації, яка виконуватиме реконструкцію території. Наразі тривають підготовчі процедури.

    За попередніми планами, активна фаза робіт має розпочатися найближчим часом. Завершити повне оновлення простору навколо Бессарабського ринку планують до кінця 2027 року.

    Ідея реконструкції площі вписується у ширшу концепцію модернізації центральної частини Києва, де останніми роками дедалі більше уваги приділяють не автомобілям, а пішоходам, доступності та якості громадського простору. Саме тому результати опитування демонструють важливу тенденцію: більшість киян очікують не повернення до старих символів чи встановлення нових пам’ятників, а появи комфортних міських просторів, якими можуть користуватися всі мешканці та гості столиці.

  • Метро на Виноградар знову не встигають? Кличко назвав новий термін запуску довгоочікуваної гілки

    Метро на Виноградар знову не встигають? Кличко назвав новий термін запуску довгоочікуваної гілки

    Будівництво метро на Виноградар у Києві триває, однак повністю запустити нову ділянку Сирецько-Печерської лінії до кінця 2026 року, найімовірніше, не вдасться. Про це повідомив міський голова столиці Віталій Кличко в етері телеканалу «Київ24», коментуючи стан робіт на одному з найочікуваніших інфраструктурних об’єктів міста.

    За словами мера, будівництво не зупиняється, а роботи на майданчиках тривають активними темпами. Водночас Кличко визнав, що до кінця поточного року метро до житлового масиву Виноградар не запустять. Натомість частина станцій має бути вже на високому етапі готовності, а реалізувати проєкт у ширшому форматі міська влада планує до кінця наступного року.

    «До кінця року ми не запустимо метрополітен, але деякі станції будуть добудовані. Інтенсивність робіт йде. І цей важливий проєкт до кінця наступного року плануємо реалізувати», — заявив Кличко.

    Йдеться про продовження зеленої, Сирецько-Печерської лінії метро від станції «Сирець» у напрямку житлового масиву Виноградар. Перша черга будівництва передбачає спорудження двох нових станцій — «Мостицька» та «Проспект Правди». У публічному просторі також фігурує назва «Варшавська» для станції, яка раніше мала проєктну назву «Проспект Правди». Загальна довжина нової ділянки становить приблизно 3,7–3,8 кілометра.

    Цей проєкт є одним із найважливіших для транспортної системи Києва, адже Виноградар залишається великим житловим масивом без прямого доступу до метро. Для десятків тисяч мешканців Подільського району нові станції мають суттєво скоротити час дороги до центру міста та зменшити навантаження на наземний громадський транспорт.

    Будівництво метро на Виноградар має непросту історію. Спершу нові станції планували відкрити ще у 2021 році, однак строки неодноразово переносилися. Однією з головних причин стали проблеми з попереднім підрядником. Наприкінці 2023 року КП «Київський метрополітен» розірвало договір із «Київметробудом» через повільне виконання робіт. Після цього місто шукало нового виконавця, а будівництво фактично довелося перезапускати.

    У 2024 році роботи на об’єкті відновили. Новим підрядником стала група компаній «Автострада». Компанії передали проєктну документацію та будівельні майданчики. За даними відкритих джерел, новий договір оцінювали у понад 13 млрд грн. Роботи ведуться у складних умовах — у щільній міській забудові, із великою кількістю підземних комунікацій та складною геологією.

    За попередніми повідомленнями міської влади, підрядник працює одразу на кількох будівельних майданчиках. Частину ділянки від станції «Сирець» до майбутньої «Мостицької» мають прокладати закритим способом, тобто методом тунельної проходки. Водночас ділянку між «Мостицькою» та «Проспектом Правди» будують відкритим способом.

    Попри заяви про активні темпи, ситуація зі строками залишається неоднозначною. Раніше Кличко заявляв, що у 2026 році може бути відкрита щонайменше одна станція метро на Виноградар. Однак керівництво столичного метрополітену пізніше уточнювало, що у 2026 році йдеться передусім про завершення основних конструкцій станції «Мостицька», а не обов’язково про запуск пасажирського руху.

    За словами представників метрополітену, рух поїздів у напрямку Виноградаря можливий лише після завершення будівництва обох станцій першої черги. Саме тому реальний запуск ділянки може відбутися не раніше 2027 року, якщо не виникне нових затримок із фінансуванням, безпековою ситуацією або технічними роботами.

    Окремою проблемою є вартість будівництва. Через затримки, зміну підрядника, інфляцію та воєнні умови проєкт суттєво подорожчав. У медіа повідомлялося, що за кілька років вартість метро на Виноградар зросла на мільярди гривень. Крім того, «Київський метрополітен» через суди намагається повернути кошти від попереднього підрядника.

    Попри складнощі, столична влада називає проєкт одним із ключових для транспортного розвитку Києва. Нові станції мають не лише покращити сполучення Виноградаря з центром міста, а й розвантажити дороги, зменшити залежність району від маршруток і автобусів та зробити пересування містом більш прогнозованим.

    Водночас кияни вже не вперше чують обіцянки щодо швидкого завершення будівництва. Через це нова заява Кличка фактично означає: у 2026 році місто може отримати будівельну готовність окремих станцій, але повноцінний пасажирський запуск залишається під питанням.

    На тлі війни столичне метро виконує не лише транспортну, а й безпекову функцію. Під час повітряних тривог станції використовують як укриття. Нещодавно внаслідок російської атаки у Києві були пошкоджені станція «Лук’янівська» та один із виходів станції «Хрещатик», після чого фахівці оперативно проводили відновлювальні роботи. Це ще раз показало, наскільки важливою для столиці залишається стабільна робота метрополітену.

    Отже, метро на Виноградар продовжують будувати, але остаточний запуск нової ділянки залежатиме від темпів робіт, фінансування та завершення всіх технічних етапів. Наразі найреалістичніший сценарій — завершення частини основних конструкцій у 2026 році та можливий запуск руху вже після цього, орієнтовно у 2027 році.

  • Після масованої атаки РФ у Києві постраждали KSE, Український дім, офіси бізнесів, ресторани та магазини

    Після масованої атаки РФ у Києві постраждали KSE, Український дім, офіси бізнесів, ресторани та магазини

    Після однієї з наймасштабніших російських атак на Київ у ніч проти 24 травня про пошкодження повідомили десятки українських бізнесів, культурних установ, ресторанів, кав’ярень і магазинів. Вибухові хвилі та влучання зачепили центральні райони столиці, Лук’янівку, Поділ, Хрещатик та передмістя Києва.

    Серед постраждалих — кампус Київської школи економіки (KSE). Президент KSE Тимофій Милованов повідомив, що російська атака вперше зачепила університетський кампус.

    У двох головних будівлях вибило вікна та двері, також поранення отримав один зі співробітників.

    Попри пошкодження, у KSE заявили, що не скасовуватимуть навчання та День відкритих дверей.

    «Не закрилися у 2022-му, не закрилися цієї зими і не зупинимо роботу сьогодні», — написав Милованов.

    Серйозних руйнувань зазнав і український бренд одягу Rikky Hype. За інформацією команди Elle Ukraine, прямим влучанням ракети було повністю знищено офіс компанії у Києві.

    Унаслідок пожежі вигоріли два поверхи приміщення та близько тисячі квадратних метрів продукції.

    «Сьогодні вночі ворог зруйнував усе, що ми будували дев’ять років», — повідомила команда бренду.

    На щастя, серед співробітників постраждалих немає.

    Вибухова хвиля також пошкодила низку культурних та історичних об’єктів у центрі Києва.

    Зокрема, були вибиті вікна у готелі «Україна» та Жовтневому палаці. Пошкодження отримав і Український дім.

    Через руйнування фасаду, вхідної групи та вікон адміністрація Українського дому повідомила про тимчасове закриття виставки «Чорнобиль. Об’єкт укриття».

    Суттєво постраждав ресторанний бізнес столиці.

    Про пошкодження повідомив ресторан Tbiliso на Подолі — у закладі вибило вікна. Скло також вилетіло у ресторані «Завертайло».

    Серед постраждалих закладів на Подолі також — «Книгарня Є» та кав’ярня Hogo, яка відкрилася буквально за день до атаки — 23 травня.

    Пошкоджень зазнала й кав’ярня Brewsell. За інформацією Telegram-каналу «Реве та стогне ресторатор», заклад, який шість разів відновлювався після попередніх атак, цього разу вже не відкриється.

    Також пошкодження отримали:

    • кав’ярня та меблеве виробництво Sita на Лук’янівці;
    • заклади «Львівські круасани» та Seaters на Хрещатику;
    • «Кюртош» на Подолі;
    • офіс трейдера зеленої кави Fest Coffee Mission.

    Вибухова хвиля зачепила й магазини на проспекті Берестейському.

    Зокрема, були пошкоджені магазини «Фора», Humana та Farba Service — у приміщеннях вилетіли вікна та частково пошкоджені фасади.

    Одним із найбільш постраждалих об’єктів став ТРЦ «Квадрат» на Лук’янівці, який практично повністю вигорів після удару.

    Через масштабну пожежу там постраждали ресторан «Пузата Хата» та магазин «Аврора». Значних пошкоджень також зазнали розташовані поруч McDonald’s та Лук’янівський ринок.

    Окремо повідомляється про наслідки атаки у передмісті столиці.

    У Білогородці внаслідок пожежі згорів склад компанії «МіксМарт» площею три тисячі квадратних метрів. За словами засновниці мережі Марти Думнич, склад забезпечував товарами близько 300 магазинів компанії.

    Нічна атака 24 травня стала однією з найбільших за весь час повномасштабної війни.

    За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія застосувала близько 690 засобів повітряного нападу — 90 ракет різних типів та майже 600 ударних безпілотників.

    Основною ціллю атаки був Київ.

    Сили ППО, за попередніми даними, збили або подавили 604 повітряні цілі — 55 ракет та 549 дронів.

    За інформацією мера Києва Віталія Кличка, у столиці загинули двоє людей, ще понад 50 отримали поранення.

  • Кличко заявив про десятки загиблих після удару по Києву та розповів, які компенсації отримують постраждалі

    Кличко заявив про десятки загиблих після удару по Києву та розповів, які компенсації отримують постраждалі

    Міська влада Києва продовжує виплачувати компенсації мешканцям, чиє житло було пошкоджене внаслідок російських обстрілів, а також відновлює найбільш зруйновані будинки коштом міського бюджету. Після масованої атаки РФ 14 травня у столиці зафіксували пошкодження на 29 локаціях, а пошуково-рятувальна операція тривала майже добу.

    Про це в ефірі телеканалу «Київ» повідомив мер столиці Віталій Кличко.

    За словами Кличка, у Києві вже діє відпрацьований механізм допомоги постраждалим після російських атак.

    «Алгоритм опрацьований. Надаємо допомогу всім постраждалим. Ми виплачуємо по 10 тисяч гривень кожній постраждалій родині. 40 тисяч платимо одноразово. А тим, у кого сильно пошкоджене житло і в ньому не можна мешкати, виплачуємо родинам по 20 тисяч гривень на оренду житла, поки будинок не відбудуємо», — заявив Кличко.

    Міська влада також пропонує тимчасове розміщення у житлі з маневреного фонду, однак, за словами мера, більшість людей обирає оренду квартир у власному районі.

    «Як правило, люди беруть гроші, щоб знімати квартиру у своєму районі», — пояснив він.

    Після російського удару 14 травня найбільше руйнувань зафіксували у Дарницькому районі столиці. Там були оперативно розгорнуті штаби допомоги мешканцям.

    Напередодні рятувальники завершили пошуково-рятувальну операцію на місці влучання. За офіційними даними, внаслідок атаки загинули 24 людини, ще 48 дістали поранення.

    Загалом від початку повномасштабної війни у Києві пошкоджень різного ступеня зазнали майже 3100 житлових будинків.

    «Ми максимально допомагаємо людям у цій ситуації. Відновлюємо житло. Десь можуть бути вибиті вікна, інші не такі суттєві пошкодження, які швидше усувають. А є будинки, де значні руйнування», — зазначив Кличко.

    За словами мера, столиця вже фактично відбудувала 30 найбільш пошкоджених будинків, а ще понад 30 об’єктів наразі перебувають у процесі відновлення.

    На ці роботи місто спрямовує значні кошти. Лише у 2026 році на відновлення житла, пошкодженого російськими атаками, у бюджеті Києва передбачили 574 мільйони гривень.

    Останніми місяцями Росія суттєво посилила комбіновані атаки по українських містах, застосовуючи ракети різних типів та ударні дрони. Одним із головних напрямків ударів залишається столиця.

    Після масованої атаки 14 травня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готує відповідь на російські удари по цивільній інфраструктурі та житлових кварталах.

  • Син Віталія Кличка продовжить баскетбольну кар’єру у США

    Син Віталія Кличка продовжить баскетбольну кар’єру у США

    Український баскетболіст Максим Кличко, син мера Києва та колишнього чемпіона світу з боксу Віталія Кличка, продовжить спортивну кар’єру у США. 21-річний гравець повідомив у своїх соціальних мережах, що став гравцем команди Університету Східної Кароліни (East Carolina University), яка виступає в першому дивізіоні NCAA — найпрестижнішій системі студентського баскетболу Сполучених Штатів.

    Це рішення стало важливим етапом у кар’єрі українця, який останні роки провів у структурі французького «Монако». У сезоні-2025/26 Максим виступав у молодіжному чемпіонаті Франції, де був одним із лідерів своєї команди. У середньому за матч він набирав 14,9 очка та робив 7,9 підбирання, демонструючи стабільну результативність і прогрес у фізичній та тактичній підготовці. Завдяки успішним виступам Кличко також отримав можливість дебютувати за головну команду «Монако», яка є одним із найсильніших клубів французького та європейського баскетболу. За основну команду українець провів п’ять матчів, отримавши перший досвід на професійному рівні.

    Перехід до NCAA вважається одним із ключових шляхів розвитку молодих баскетболістів, які прагнуть побудувати міжнародну кар’єру. Американський студентський спорт традиційно є головним майданчиком для підготовки гравців до НБА та провідних професійних ліг світу. Саме через NCAA пройшли десятки нинішніх зірок світового баскетболу, а останніми роками все більше європейських та українських спортсменів обирають саме цей маршрут розвитку.

    Команда East Carolina Pirates виступає в конференції American Athletic Conference, яка входить до числа конкурентних конференцій першого дивізіону NCAA. Минулого сезону команда переживала непростий період і завершила кампанію лише з 11 перемогами у 31 матчі, однак клуб активно перебудовує склад і робить ставку на молодих гравців, які можуть отримати значну кількість ігрового часу.

    За інформацією баскетбольного журналіста Олександра Прошути, Максим Кличко мав кілька пропозицій від більш статусних баскетбольних програм США. Водночас українець свідомо вирішив обрати менш гучний університетський проєкт, щоб одразу отримати більше хвилин на майданчику, адаптуватися до американського баскетболу та поступово розвиватися без надмірного тиску конкуренції. Саме стабільна ігрова практика, за даними джерел, стала одним із ключових факторів під час ухвалення рішення.

    Для самого Максима Кличка цей крок є не лише спортивним викликом, а й можливістю заявити про себе на новому рівні. Українець уже привертав увагу скаутів завдяки своїм фізичним даним, універсальності та прогресу в європейському баскетболі. Він виступає на позиції центрового, має хороші антропометричні показники та вважається одним із перспективних українських гравців свого покоління.

    Кличко-молодший також регулярно викликався до юнацьких і молодіжних збірних України. Його ім’я давно перебуває у фокусі української баскетбольної спільноти не лише через відоме прізвище, а й завдяки стабільному розвитку в європейських академіях. Раніше Максим проходив підготовку у системі іспанського баскетболу, а згодом продовжив кар’єру у Франції, де отримав досвід виступів у структурі одного з найамбітніших клубів Європи.

    Окрему увагу до спортсмена традиційно привертає його родина. Його батько Віталій Кличко є одним із найвідоміших українських спортсменів в історії, колишнім чемпіоном світу з боксу та нинішнім мером Києва. Сам Максим раніше вже коментував можливість у майбутньому спробувати себе в політиці, однак наголошував, що наразі повністю зосереджений на баскетболі та власній спортивній кар’єрі.

    На тлі війни та складної ситуації в українському спорті перехід молодого українського баскетболіста до американської системи NCAA також розглядається як позитивний сигнал для розвитку українських талантів на міжнародному рівні. Все більше молодих спортсменів з України інтегруються у провідні спортивні системи Європи та США, отримуючи можливість конкурувати на високому рівні та представляти країну у світовому спорті.

    Очікується, що вже найближчим часом Максим Кличко приєднається до нової команди та розпочне підготовку до сезону NCAA, який стартує восени. Для українського центрового це стане новим етапом кар’єри та шансом зробити наступний крок до професійного баскетболу найвищого рівня.

  • Масштабна чистка в столиці: у Зеленського планують змінити керівників РДА

    Масштабна чистка в столиці: у Зеленського планують змінити керівників РДА

    За інформацією наших джерел, 1-4 травня в Офісі Президента планують масштабну чистку серед керівників столичних РДА.

    “В першу чергу “на вихід” має підготуватись голова КМВА Тимур Ткаченко. А за ним на біржу праці підуть і частина голів районів.

    В першу чергу своєї посади позбудеться голова печерської РДА Наталія Кондрашова, яка трималась завдяки зв’язкам з Андрієм Єрмаком.

    Наступним кандидатом на вихід є голова Подільської РДА Володимир Наконечний, у якого досягнень – нуль, і він повністю “ліг” під куратора Подільського району і зама мера Києва Валентина Мондриївського.

    Наконечний навіть не зміг замінити голову керуючої компанії в районі, хоча той є фігурантом декількох кримінальних справ та керівником партії Удар в Подільському районі і за бюджетний кошт продовжує робити видимість “партійної роботи”.

    Крім Наталії Кондрашової та Володимира Наконечного можуть залишитись без посад голови Солом’янського і Дніпровського районів столиці.

    В Офісі Президента до них не мають особливих претензій, але ці райони не виконують головну функцію: вони не допомагають “збивати Кличка”. Тому заміна їм потрібна.

    Водночас, частина голів районів збереже свої посади та присягне на вірність новому голові КМВА і обнулить співпрацю з Кличко. Для Офісу Президента битва за Київ,  це не просто битва за столицю,  а і за чергові понад 100 мільярдів гривень бюджетних коштів” – зазначає джерело.

  • Зеленський розкрив деталі стрілянини в Києві

    Зеленський розкрив деталі стрілянини в Києві

  • Корупційні схеми Київради на закупівлі юридичних послуг

    Корупційні схеми Київради на закупівлі юридичних послуг

    Мер Києва Віталій Кличко продовжує користуватись корупційними схемами на закупівлі юридичних послуг, створеними своїм ексзаступником, фігурантом справи “Чисте місто” Володимиром Бондаренко.

    Про це повідомляє видання 360ua.news

    Проаналізувавши дані системи Prozorro, редакція нашого видання підрахувала, що за 2025 рік на закупівлю юридичних послуг та консультацій безпосередньо Секретаріатом Київської міської ради було витрачено майже 2 мільйони гривень, при цьому майже всі суди були програні, а причетні до схем чиновники збагатились на мільйони гривень.

    В контексті незаконного збагачення на закупівлі Секретаріатом Київради юридичних послуг та консультацій, варто назвати прізвища Дениса Хоменко, Сергія Тхорика та Євгена Ситніченко.

    Оскільки Київрада має власний правовий департамент, зовнішні консультанти з числа приватних юридичних компаній залучалися переважно для вузькоспеціалізованих завдань: комплексного антикорупційного аудиту, представництва у складних земельних спорах у судах вищих інстанцій та адаптації місцевих нормативних актів до нових вимог законодавства.

    Так, Адвокатське Об’єднання  “ПРАВОВИЙ ВЕКТОР” виграла тендер на 410 000 грн. на “Послуги з представництва у судах (складні земельні та майнові спори)”.

    Тендер на “Представництво інтересів КМР у Верховній Раді та Кабінеті Міністрів виграла на 350 000 грн. виграла АО “КИЇВСЬКА ПРАВНИЧА ГРУПА”.

    АО “ГЛОБАЛ ЛО” виграло тендер на суму 215 000 грн. на “Юридичний супровід процедур міжнародного партнерства (угоди з містами-побратимами)”.

    АО “ПАРТНЕРИ ТА ЗАХИСНИКИ” виграло тендер на суму 195 000 грн. за “Консультації щодо приведення актів КМР у відповідність до зміненого законодавства”.

    АО “ЮРИДИЧНИЙ ЗАХИСТ” виграло тендер на суму 185 000 грн. за “Експертиза договорів оренди та користування комунальним майном”.

    АО “СТРАТЕГІЧНИЙ ПАРТНЕР” виграло тендер на суму 160 000 грн. за “Правовий супровід діяльності тимчасових контрольних комісій”

    ТОВ “ПРАВОВИЙ ЦЕНТР “КРЕДО” виграв тендер на суму 140 000 грн. за “Підготовку правових висновків щодо процедур децентралізації”.

    ТОВ “ЮРИДИЧНА ГРУПА “КОНСАЛТИНГ” виграла тендер на суму 125 000 грн. на “Юридичний аудит проектів рішень щодо антикорупційних ризиків”.

    АО “ІНТЕЛЕКТ-КОНСАЛТ” виграв тендер на суму 98 000 грн. за “Консультації з питань захисту прав інтелектуальної власності (символіка територіальної громади)”.

    Юркомпанії-переможці тендерів Київради системно програють суди, водночас, за інформацією нашого джерела, відповідальні чиновники наживаються на даному процесі.

    Так, вищезгадана АО “Правовий Вектор” програла суди по ділянці 14,5 га на Святошинських ставках та по земельній ділянці по проспекті Любомира Гузара 9-Б, де суд зобов’язав забудовника відшкодувати збитки за знищення 39 дерев на орендованій у міста ділянці.

    Адвокати АО “Київська правнича група” програли апеляцію по земельній ділянці на Оболоні (вул. Приозерна), в результаті чого був розірвано договір оренди через 16 років бездіяльності забудовника, який Рада раніше поновлювала та по Екопарку Вирлиця, де суд став на бік активістів та прокуратури, скасувавши дозвіл на забудову прибережної зони.

    Адвокати АО “Партнери та Захисники” програли Справу № 761/24719/20, де суд визнав, що Київрада надала необґрунтовану перевагу ТОВ “Альянс-Буд”, а ТОВ “Юридична  група Консалтинг” програла суд щодо пайового внеску у Пущі-Водиці, де суд задовольнив позов прокуратури про стягнення 8 млн грн, які Рада не дозарахувала в бюджет.

    Тобто Київрада сплатила майже 2 мільйони гривень плюс зарплату своїм юристам за фактично програні суди. Але в той же час люди, які розподіляють кошти в Секретаріаті трохи збагатіли.

    Так Денис Хоменко, який керує Секретаріатом, сидить на сесіях по праву руку від мера Києва Віталія Кличка, і через якого проходять всі договори і кошти секретаріату, насправді є креатурою Володимира Бондаренко і фігурантом справи “Чисте місто” по туалетних схемах.

    ФОТО: Денис Хоменко завжди по праву руку від Володимира Кличка

    В показаннях одного із свідків Денис Хоменко фігурує як людина, яка виписувала остаточні рішення Київради по земельним питанням, за що на постійній основі отримував додаткову “зарплату в конвертах”. Про його життя на “широку ногу” каже і його Декларація.

    Так, відповідно до даних вказаних в Декларації після початку повномасштабного вторгнення Денис Хоменко купує автомобіль Ягуар за 35 тисяч доларів, потім несподівано починає користуватись іншим авто за 40 тисяч доларів, який офіційно оформлено на брата.

    Водночас,  за інформацією нашого джерела, це покупка самого Дениса, яку він не міг офіційно оформити на себе. Раніше, у 2020 році,  Хоменко купив квартиру в Києві за 45 тисяч доларів (відповідно до договору), але ще 25 тисяч доларів вклав в ремонт. Цих грошей в нього не було і він їх отримав від  Володимира Бондаренка, як “інвестицію”.

    За інформацією джерела, юридичними питаннями, які Київрада стабільно програє, у Бондаренко-Хоменко займається начальник управління захисту прав та інтересів територіальної громади міста Києва Тхорик Сергій Миколайович.

    ФОТО: Сергій Тхорик – фото Київ Оператиний

    Сергій Тхорик власне і “програє суди” в колабарації із своїми босами Бондаренко-Хоменко, що приносить йому неабиякий прибуток.

    Так, за останні 5 років Сергій Тхорик накупив нерухомого і рухомого майна на понад 6 мільйонів гривень (більшу частину уже після 2022 року), а з його декларації зникла дружина – Тхорик Ірина.

    За інформацією джерела, “зникнення дружини” з декларації Сергія Тхорика не випадкове – на Ірину Тхорик та її родичів записується отримане чиновником майно без декларування. Тобто, “має місце фіктивне розлучення, з метою приховування доходів отриманих нетрудовим шляхом, що може стати предметом вивчення правоохоронних органів” – зазначає джерело.

    Ключовою фігурою в розкраданні грошей громади в схемі Володимира Бондаренка відіграє ще один представник Київради – давній партнер Бондаренка, який наразі підпорядковується Денису Хоменко – Ситніченко Євген В’ячеславович.

    ФОТО: Євген Ситніченко

    Саме через Євгена Ситніченко проходять всі тендери, а договори йому затверджує безпосередньо Денис Хоменко.

    Виходячи з декларації Ситніченко – він безхатько, але мешкає в житловому фонді, який передбачено для ВПО або киян які залишились без житла через обстріли. Але людині з офіційною зарплатнею в 1 мільйон можна було б і самому сплачувати за квартиру.

    Крім того дружина Євгена Ситніченко займається приватною практикою, але, за інформацією джерела” отримані доходи не декларує. Цікавий момент – службовим авто закріпленим за Ситніченко користується виключно його дружина і дитина.

    Власне кажучи, Євген Ситніченко міг би дозволити собі не тільки самостійно сплачувати за оренду квартири, але й перестати використовувати службове авто в особистих цілях, адже за інформацією нашого джерела,  тільки за останні три роки він разом із своїми “покровителями” на тендерах вивів мінімум 2 мільйони гривень лише “на обслуговуванні офісної техніки”.

    За інформацією джерела, тільки через одну з компаній – ТОВ “Сервіс Груп” організована група щорічно виводить величезні суми, які сягають 70% відсотків від суми тендеру.

    Такого роду “технічними відкатами” у  Євгена Сітніченка займається  начальник відділу господарського забезпечення Київської міської ради, офіційний мільйонер Андрій Дергалюк.

    Саме через Андрія Дергалюка проходять всі господарські закупівлі Київради, в тому числі використання транспорту Київради, яким без обмежень користуються родичі Євгена Сітніченко.

    В Андрія Дергалюка квартира незавершеного будівництва там саме де і у Сітніченко, але на відміну від Сітніченко, Дергалюк показує його житло а в декларації. Водночас, в своїй декларації Андрій Дегалюк приховав своє нове елітне авто за 50 тисяч доларів.