Golosnovinua.com

Позначка: Владислав Косіняк-Камиш

  • «Усі молоді українці мають повернутися»: міністр оборони Польщі зробив гучну заяву про мобілізацію та депортацію

    «Усі молоді українці мають повернутися»: міністр оборони Польщі зробив гучну заяву про мобілізацію та депортацію

    Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш виступив із резонансною заявою щодо українських громадян, які перебувають у Польщі. Він заявив, що всі молоді українці, придатні до військової служби, мають повернутися до України та долучитися до її оборони від російської агресії. Крім того, глава польського оборонного відомства закликав видворяти з країни українців, які порушують громадський порядок, зокрема тих, хто демонстративно поводиться в публічних місцях або стає учасником резонансних інцидентів.

    Заяву Косіняка-Камиша було зроблено 13 липня в ефірі польського телеканалу TVP Info. Коментуючи ситуацію з українськими біженцями, він наголосив, що Польща з початку повномасштабної війни відкрила свої кордони для мільйонів українців, однак це не означає, що будь-яка поведінка гостей країни є прийнятною.

    За словами міністра, польське суспільство проявило безпрецедентну солідарність після російського вторгнення, прийнявши близько трьох мільйонів українців без створення таборів для біженців. Водночас він висловив занепокоєння тим, що останнім часом у суспільстві посилюється напруга, яку, на його думку, підживлюють як радикальні політичні сили, так і окремі резонансні випадки за участю українців.

    «Усі молоді, придатні до бойових дій українці мають бути в Україні»

    Найбільший резонанс викликала саме частина виступу, присвячена українцям призовного віку.

    «Чи все гаразд з українцями? Ні, не все гаразд. Чи нормально розбивати автомобілі за мільйони злотих і заїжджати на “Морське Око”? Ні, це ненормально, і таких треба виганяти. Усі молоді, придатні до бойових дій українці мають бути в Україні й там служити своїй батьківщині», — заявив Косіняк-Камиш.

    Водночас важливо зазначити, що міністр не оголошував про ухвалення рішення щодо масової депортації всіх українців призовного віку. Його слова є політичною позицією, висловленою під час телевізійного ефіру. Наразі польський уряд не повідомляв про запровадження нового механізму примусового повернення українських чоловіків до України.

    Чому міністр згадав дорогі автомобілі

    Під час виступу Косіняк-Камиш навів приклад українців, які їздять дорогими автомобілями та потрапляють у гучні історії.

    Він згадав інциденти в районі озера Морське Око в Татрах, де окремі водії на дорогих автомобілях порушували правила дорожнього руху та громадський порядок. Міністр використав ці випадки як приклад поведінки, яка, на його думку, викликає обурення серед польського суспільства.

    Подібну позицію Косіняк-Камиш висловлював і раніше. Ще у 2024 році він заявляв, що багатьох поляків дратує, коли вони бачать молодих українських чоловіків у дорогих автомобілях, готелях чи ресторанах, тоді як Польща витрачає значні кошти на підтримку України та прийом біженців. Тоді він також говорив про готовність Варшави допомогти Україні, якщо Київ звернеться із запитом щодо повернення чоловіків мобілізаційного віку.

    На тлі дискусії про майбутнє тимчасового захисту

    Заява польського міністра пролунала в момент, коли в Європейському Союзі триває обговорення подальшої долі механізму тимчасового захисту для українців.

    Наприкінці червня Європейська комісія запропонувала продовжити дію Директиви про тимчасовий захист ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Водночас у ЄС обговорюються різні сценарії поступового переходу від режиму тимчасового захисту до інших правових механізмів перебування українців у країнах Союзу. Однією з тем дискусії є статус осіб, які можуть ухилятися від військової служби в Україні. Остаточне рішення держави-члени ЄС планують ухвалити найближчими місяцями.

    Польща залишається одним із головних центрів прийому українців

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії Польща стала країною, яка прийняла найбільшу кількість українських біженців. Мільйони громадян України отримали доступ до тимчасового захисту, медичних послуг, освіти та ринку праці.

    За офіційними даними польської влади, значна частина українців працює легально, сплачує податки та інтегрувалася в місцеву економіку. Українці сьогодні є найбільшою іноземною громадою в Польщі та відіграють важливу роль у багатьох галузях — від промисловості до сфери послуг.

    Водночас останніми місяцями тема українських біженців дедалі частіше стає предметом політичних дискусій у Польщі. На тлі президентських виборів та активізації правих сил питання міграції, соціальної підтримки та історичної пам’яті регулярно використовуються у внутрішньополітичній боротьбі.

    Польща не змінює підтримки України

    Попри жорсткі висловлювання щодо окремих категорій українців, Косіняк-Камиш одночасно розкритикував політиків, які розпалюють антиукраїнські настрої.

    Він заявив, що Польща зробила безпрецедентний внесок у допомогу Україні та не повинна допустити перетворення цієї підтримки на ненависть до українців. Міністр також наголосив, що радикалізація суспільних настроїв є небезпечним явищем, яке може зашкодити польсько-українським відносинам.

    Крім того, нещодавно Міністерство оборони Польщі оголосило про розсекречення інформації щодо військової допомоги Україні за 2022–2026 роки. За словами Косіняка-Камиша, загальна вартість польських поставок озброєння обчислюється мільярдами злотих, а Варшава залишається одним із ключових союзників Києва.

    Чи можливі масові депортації

    Станом на 13 липня жодного рішення польського уряду про автоматичну депортацію всіх українців призовного віку не існує.

    Юридично питання повернення українських чоловіків залишається складним і пов’язане як із польським законодавством, так і з нормами Європейського Союзу щодо тимчасового захисту біженців. Будь-які зміни вимагатимуть окремих рішень польської влади та, у низці випадків, узгодження з європейським законодавством.

    Тому нинішня заява Владислава Косіняка-Камиша є насамперед політичним сигналом і відображає його особисту позицію як міністра оборони. Водночас вона демонструє, що тема українців призовного віку дедалі активніше обговорюється не лише в Україні, а й серед європейських партнерів, які вже понад чотири роки приймають мільйони українських громадян.

  • Польща готує заборону прапора ОУН-УПА: заява Навроцького

    Польща готує заборону прапора ОУН-УПА: заява Навроцького

    Президент Польщі Кароль Навроцький виступив із закликом законодавчо заборонити використання червоно-чорного прапора ОУН-УПА на території країни. Таку заяву він зробив під час меморіальних заходів до 83-х роковин Волинської трагедії, наголосивши, що цей символ, на його думку, не повинен бути присутнім у польському суспільному просторі.

    Про це повідомляє RMF24.

    Заява пролунала 11 липня під час урочистостей у селі Радруж, розташованому неподалік українсько-польського кордону. Саме цього дня у Польщі відзначають Національний день пам’яті поляків – жертв Волинської трагедії. Меморіальні заходи традиційно присвячені вшануванню пам’яті загиблих під час подій Другої світової війни, однак цього року вони також стали майданчиком для нових політичних заяв щодо історичної політики та польсько-українських відносин.

    У своєму виступі президент Кароль Навроцький заявив, що має намір домагатися ухвалення спеціального закону, який заборонить використання червоно-чорного прапора ОУН-УПА на території Польщі. За його словами, такий символ не повинен бути присутнім у країні, оскільки він асоціюється з організаціями, які, на переконання польської сторони, несуть відповідальність за масові вбивства польського цивільного населення під час Волинської трагедії.

    «Ми не хочемо бачити його у Польщі – і я зроблю усе, щоб забезпечити, що його не буде у Польщі. Я вірю, що польський парламент ухвалить відповідний закон», – заявив Навроцький.

    Президент Польщі також порівняв червоно-чорний прапор із нацистською ідеологією Blut und Boden («Кров і земля»), заявивши, що, на його думку, обидва символи пов’язані з ідеологіями, які виправдовували масове насильство.

    «Це те саме, що прапор Blut und Boden. Це те, що він мав на увазі, і за ним була і є уся ідеологія українських націоналістів, які вбивали польських жінок і дітей», – сказав польський лідер.

    При цьому Навроцький наголосив, що його слова не спрямовані проти українського народу загалом. Він окремо підкреслив, що розмежовує сучасну Україну та історичні події середини ХХ століття, а також заявив, що його критика стосується виключно прихильників «бандерівської ідеології».

    «Я звинувачую не увесь український народ, а бандерівську ідеологію, тих, хто вбивали, і тих, хто знову апелює до червоно-чорного стяга у XXI столітті», – зазначив президент.

    Він також заявив, що героїзація або, за його словами, замовчування злочинів минулого може створювати небезпечні прецеденти.

    «Це не можна прийняти, тому що прославляння геноциду чи заплющування очей – це запрошення до нового геноциду», – заявив Навроцький.

    Окрему частину свого виступу польський президент присвятив історії 14-річної польської дівчини Ядвіги, яка загинула під час Волинської трагедії. Він наголосив, що трагедія дітей не має національності та провів паралель із сучасною війною Росії проти України.

    За словами Навроцького, смерть польської школярки понад вісімдесят років тому є такою ж людською трагедією, як і загибель українських дітей, які сьогодні стають жертвами російських ракетних ударів та атак безпілотників.

    Виступ президента Польщі прозвучав на тлі триваючих дискусій щодо історичної пам’яті між Варшавою та Києвом. Попри безпрецедентний рівень співпраці між країнами після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, тема Волинської трагедії залишається однією з найчутливіших у двосторонніх відносинах.

    Останніми місяцями Польща неодноразово порушувала питання активізації пошукових та ексгумаційних робіт на території України. Київ зі свого боку заявляє про готовність продовжувати історичний діалог та співпрацювати у питаннях пошуку й перепоховання загиблих, наголошуючи на необхідності взаємності та поваги до пам’яті жертв з обох сторін.

    Водночас у день пам’яті жертв Волинської трагедії звучали й інші заяви польського керівництва, які мали значно примирливіший характер. Зокрема, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у своєму зверненні наголосив, що історична пам’ять повинна будуватися на правді, пам’яті та надії, а не ставати інструментом політичної боротьби чи розпалювання ворожнечі.

    Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, який цього дня перебував у Волинській області та взяв участь у меморіальних заходах в українській Олиці, також закликав до примирення між українцями та поляками. Він наголосив, що пам’ять про загиблих не повинна перетворюватися на «спіраль ненависті», а має сприяти взаємному порозумінню.

    Українська сторона також долучилася до заходів із вшанування пам’яті. Посол України в Польщі поклав квіти до меморіалу жертв Волинської трагедії у Варшаві, підкресливши важливість збереження історичної пам’яті та розвитку конструктивного діалогу між двома державами навіть попри складні сторінки спільної історії.

    Заява Кароля Навроцького щодо можливої законодавчої заборони червоно-чорного прапора ОУН-УПА вже привернула значну увагу польського політичного середовища. Якщо відповідний законопроєкт буде підготовлений і внесеся до Сейму, він може стати предметом гострих парламентських дискусій. Водночас така ініціатива потенційно здатна вплинути і на польсько-українські відносини, адже історична політика залишається одним із найбільш чутливих питань у співпраці двох країн, які нині є стратегічними партнерами у протидії російській агресії.

  • Польський міністр оборони відвідає Волинь у річницю Волинської трагедії

    Польський міністр оборони відвідає Волинь у річницю Волинської трагедії

    У суботу, 11 липня, на Волині відбудуться меморіальні заходи з нагоди 83-х роковин Волинської трагедії — однієї з найболючіших сторінок в історії українсько-польських відносин. До церемоній долучиться міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, який прибуде до Волинської області, щоб вшанувати пам’ять загиблих. У Варшаві наголошують, що вшанування жертв має базуватися на історичній правді та пам’яті, а не на прагненні помсти, однак тема Волинської трагедії й надалі залишається предметом активних політичних дискусій між двома країнами.

    Про це повідомив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у соціальній мережі X.

    За словами польського урядовця, 11 липня він особисто відвідає Волинську область, де братиме участь у меморіальних заходах, присвячених жертвам трагічних подій часів Другої світової війни. Заплановані церемонії традиційно відбуваються за участю представників духовенства, місцевої влади, громадських організацій, дипломатів та родичів загиблих.

    Косіняк-Камиш зазначив, що вже багато років організацією пам’ятних заходів займається єпископ Луцької дієцезії Віталій Скомаровський. За словами польського міністра, саме завдяки таким церемоніям вдається зберігати історичну пам’ять про людей, які стали жертвами міжетнічного конфлікту в роки Другої світової війни.

    “Протягом багатьох років єпископ Луцького Віталій Скомаровський організовує там меморіальні церемонії. Наші думки та молитви будуть з усіма тими, хто загинув лише тому, що був поляком”, — написав глава Міністерства національної оборони Польщі.

    Водночас Косіняк-Камиш підкреслив, що вшанування пам’яті загиблих не повинно перетворюватися на інструмент політичної боротьби чи розпалювання взаємної ненависті між українцями та поляками.

    За його словами, пам’ять про Волинську трагедію має спиратися передусім на правду, історичну відповідальність і повагу до людських жертв.

    “Жертви закликають не до помсти, а до пам’яті та правди”, — наголосив польський міністр.

    83-тя річниця Волинської трагедії проходить у період, коли історична тематика знову опинилася в центрі політичного порядку денного Польщі. Останніми місяцями у Варшаві дедалі частіше лунають заяви про необхідність законодавчого врегулювання питань, пов’язаних із трактуванням діяльності українських націоналістичних організацій періоду Другої світової війни.

    Зокрема, нещодавно польський Сейм розпочав перше читання президентського законопроєкту щодо внесення змін до закону про Інститут національної пам’яті та Кримінального кодексу.

    Документ передбачає запровадження кримінальної відповідальності за публічне пропагування ідеології Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА). Автори законодавчої ініціативи заявляють, що такі зміни покликані захистити історичну пам’ять про польських громадян, які загинули під час подій на Волині.

    Втім ця ініціатива викликала занепокоєння в Україні.

    Міністерство закордонних справ України виступило із закликом до польської сторони утриматися від кроків, які можуть негативно вплинути на українсько-польські відносини та посилити напругу між двома країнами.

    У зовнішньополітичному відомстві наголосили, що складні питання спільної історії повинні вирішуватися виключно шляхом професійного діалогу між істориками, науковцями та експертами, а не ставати предметом політичного протистояння.

    Українська дипломатія також підкреслила, що стратегічне партнерство між Києвом і Варшавою, сформоване після початку повномасштабного вторгнення Росії, є значно важливішим за історичні суперечки та має залишатися пріоритетом для обох держав.

    На тлі цих дискусій тема Волинської трагедії дедалі частіше звучить і в заявах українських високопосадовців.

    Раніше начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в інтерв’ю РБК-Україна зазначав, що польська влада може вдатися до низки, за його словами, “незрілих ескалаційних кроків”, пов’язаних саме з історичними питаннями.

    Водночас експерти звертають увагу, що, попри періодичне загострення дискусій навколо історичної пам’яті, співпраця України та Польщі у сфері безпеки, оборони та політики залишається надзвичайно тісною.

    Саме Польща після початку повномасштабного вторгнення Росії стала одним із найближчих союзників України, прийнявши мільйони українських біженців, передавши значні обсяги військової техніки, боєприпасів, систем озброєння та гуманітарної допомоги.

    Варшава також активно підтримує вступ України до Європейського Союзу та НАТО, бере участь у міжнародних програмах військової допомоги й залишається одним із ключових партнерів Києва на міжнародній арені.

    Разом із тим історичні питання, пов’язані з подіями на Волині, залишаються однією з найскладніших тем двостороннього діалогу. Протягом останніх років сторони неодноразово наголошували на необхідності продовження спільної роботи істориків, проведення ексгумацій, збереження місць пам’яті та пошуку взаємоприйнятного підходу до оцінки трагічних подій минулого.

    Очікується, що цьогорічні меморіальні заходи на Волині стануть не лише даниною пам’яті загиблим, а й черговим нагадуванням про важливість історичного діалогу між Україною та Польщею, який має базуватися на взаємній повазі, відкритості та прагненні до порозуміння навіть попри складні сторінки спільної історії.

  • «Краще над Києвом, ніж над Варшавою»: глава Міноборони Польщі різко відповів критикам Patriot для України

    «Краще над Києвом, ніж над Варшавою»: глава Міноборони Польщі різко відповів критикам Patriot для України

    Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш рішуче став на захист рішення польського уряду передати Україні ракети-перехоплювачі для американських систем протиповітряної оборони Patriot. Очільник оборонного відомства заявив, що військова підтримка України є одним із ключових елементів національної безпеки Польщі, а перемога Росії у війні становила б найбільшу загрозу для самої польської держави. Він також різко відреагував на критику з боку представників президентського оточення та опозиції, назвавши подібні заяви безвідповідальними.

    Про це Владислав Косіняк-Камиш заявив в ефірі польського телеканалу TVN24.

    Заява міністра стала відповіддю на гучну політичну дискусію, яка останніми днями розгорнулася у Польщі після оприлюднення інформації про передачу Україні кількох ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Це рішення викликало хвилю критики з боку окремих політичних сил, які поставили під сумнів доцільність надання Києву такого озброєння.

    Особливо гостро висловилися представники оточення президента Польщі Кароля Навроцького. Керівник Управління міжнародної політики президента Марчин Пшидач заявив, що ключову роль у передачі ракет Україні нібито відіграв заступник міністра оборони Цезарій Томчик. Коментуючи це рішення, він поставив риторичне запитання: «Це зрада чи просто дурість?».

    Такі слова викликали жорстку реакцію глави Міністерства оборони. Владислав Косіняк-Камиш наголосив, що рішення про передачу ракет було ухвалене урядом свідомо та повністю відповідає інтересам Польщі.

    «Я захищатиму це рішення, ухвалене мною та урядом. Я запитую міністра Пшидача про ці дурниці, які він виголошує, – зрада чи дурість? Вчора НАТО заявив, що ми всі маємо підтримувати Україну. Поразка України у війні з Росією – це найгірший сценарій для нас», – заявив міністр.

    Очільник оборонного відомства підкреслив, що безпека Польщі нерозривно пов’язана з безпекою України. За його словами, українська армія сьогодні стримує російську військову машину, яка у разі успіху може становити пряму загрозу для інших держав східного флангу НАТО.

    Косіняк-Камиш наголосив, що системи протиповітряної оборони Patriot, які використовує Україна, фактично захищають не лише українські міста, а й безпеку всієї Центральної та Східної Європи.

    «Я волію, щоб наші Patriot збивали російські ракети над Києвом, а не над Варшавою. Ті, хто критикує польську підтримку України, втратили розум. Мене це доводить до сказу», – емоційно заявив міністр.

    Він підкреслив, що кожна ракета, перехоплена над українською територією, означає меншу загрозу для країн-членів НАТО, зокрема для Польщі, яка має спільний кордон з Україною і є одним із ключових союзників Києва.

    Міністр також звернув увагу на позицію Північноатлантичного альянсу. За його словами, під час останніх зустрічей керівництво НАТО вкотре підтвердило необхідність продовження всебічної підтримки України, оскільки саме від результату війни залежатиме майбутня архітектура безпеки в Європі.

    На думку Косіняка-Камиша, твердження про те, що передача озброєння Україні нібито послаблює обороноздатність Польщі, не відповідають дійсності. Він наголосив, що уряд ухвалює всі рішення після оцінки можливостей польської армії та з урахуванням національних інтересів.

    Політична суперечка навколо військової допомоги Україні спалахнула після заяви віцеспікера Сейму Польщі та одного з лідерів партії «Конфедерація» Кшиштофа Босака. Він повідомив, що польський уряд ще у березні нібито без погодження із парламентом передав Україні дорогі та складні у виробництві ракети-перехоплювачі для систем Patriot.

    Після цього представники опозиції почали вимагати пояснень від уряду, а окремі політики заявили про необхідність більшого парламентського контролю за рішеннями щодо передачі озброєння Україні.

    У відповідь Міністерство оборони Польщі наголосило, що всі рішення щодо військової допомоги ухвалюються відповідно до чинного законодавства та після консультацій із військовим керівництвом країни.

    На тлі політичного скандалу Владислав Косіняк-Камиш також оприлюднив дані про загальний обсяг допомоги, яку Польща надала Україні після початку повномасштабного російського вторгнення.

    Він нагадав, що Варшава була однією з перших держав світу, яка почала передавати українській армії важке озброєння. Польща поставила Україні танки, самохідні артилерійські установки, бронетехніку, боєприпаси, засоби протиповітряної оборони, військову техніку та інше обладнання, необхідне для відбиття російської агресії.

    Крім того, саме Польща залишається одним із головних логістичних центрів для доставки західної військової допомоги Україні. Через польську територію проходить значна частина зброї, боєприпасів і військової техніки, які Київ отримує від країн НАТО та інших міжнародних партнерів.

    Варшава також бере активну участь у підготовці українських військовослужбовців, реалізації спільних оборонних проєктів та розвитку співпраці у сфері безпеки.

    Заяви Косіняка-Камиша пролунали на тлі чергового саміту НАТО, під час якого країни Альянсу підтвердили готовність і надалі підтримувати Україну у боротьбі проти російської агресії. Союзники наголосили, що допомога Києву є внеском у безпеку всієї євроатлантичної спільноти.

    Попри політичні дискусії всередині Польщі, офіційна позиція уряду залишається незмінною: підтримка України відповідає стратегічним інтересам держави. На переконання польського керівництва, саме українська армія сьогодні стримує російську агресію, а її поразка створила б безпосередню військову загрозу для Польщі та інших держав східного флангу НАТО.

    Таким чином, Варшава не лише продовжує надавати Україні військову допомогу, а й публічно наголошує, що підтримка Києва є складовою власної оборонної стратегії та запорукою безпеки польських громадян.

  • “Це не найкраще рішення”: у Навроцького розкритикували крок уряду Туска

    “Це не найкраще рішення”: у Навроцького розкритикували крок уряду Туска

    У Польщі набирає обертів політична суперечка навколо рішення уряду Дональда Туска розсекретити інформацію про військову допомогу, яку Варшава передавала Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії. Канцелярія президента Кароля Навроцького розкритикувала цей крок, заявивши, що такі відомості не мають ставати предметом відкритої публічної дискусії, особливо під час війни.

    Речник президента Польщі Рафал Лешкевич в ефірі Polsat News заявив, що вважає рішення Міністерства національної оборони помилковим. За його словами, дані про передану Україні військову техніку і боєприпаси є чутливою інформацією, яка має залишатися закритою для широкої громадськості.

    “Це не найкраще рішення. Це секретна інформація, і її не слід розголошувати громадськості”, — заявив Лешкевич, коментуючи намір Міноборони Польщі оприлюднити перелік допомоги Україні за 2022–2026 роки.

    У канцелярії Навроцького також припустили, що рішення уряду може мати внутрішньополітичний підтекст. Лешкевич назвав тему розсекречення допомоги Україні “темою-замінником”, яка, на його думку, може відволікати суспільну увагу від проблем правлячої коаліції та інших скандалів у польській політиці.

    Суперечка почалася після заяв міністра національної оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша. 5 липня він повідомив, що після консультацій із прем’єр-міністром Дональдом Туском доручив розпочати процедуру розсекречення всіх передач військової допомоги Україні за період 2022–2026 років. За словами міністра, це має відбутися відповідно до законодавства про захист інформації, важливої для безпеки держави.

    Косіняк-Камиш пояснив, що рішення пов’язане зі звинуваченнями опозиції навколо можливої передачі Україні ракет-перехоплювачів до систем Patriot. Польські опозиційні політики заявляли, що уряд нібито передав Україні ракети, закуплені у США, без достатньої прозорості та погодження. У відповідь Міноборони вирішило не лише розсекретити перелік допомоги, а й доручило Військовій контррозвідці перевірити можливий витік державної таємниці.

    Очільник польського Міноборони також наголосив, що процес передачі військової допомоги Україні розпочався ще за попереднього уряду партії “Право і справедливість”, коли міністром оборони був Маріуш Блащак. За словами Косіняка-Камиша, про кожну передачу військового майна інформувався президент Польщі — раніше Анджей Дуда, а нині Кароль Навроцький.

    Саме цей аргумент став одним із ключових у відповіді уряду на критику. Представники кабінету Туска фактично намагаються показати, що військова допомога Україні не була одноосібним рішенням нинішньої влади, а здійснювалася в межах державної політики Польщі від початку повномасштабної війни.

    Водночас у таборі президента наполягають, що навіть якщо рішення про передачу допомоги були законними, публічне розкриття деталей може створити ризики. Лешкевич заявив, що інформація про види та обсяги переданого озброєння може бути корисною для російських спецслужб. Він також звернув увагу на суперечність: з одного боку, Міноборони хоче розсекретити дані, а з іншого — доручає контррозвідці перевірити можливий витік секретної інформації щодо Patriot.

    “Щось у цій історії не складається”, — заявив речник Навроцького.

    При цьому він визнав, що українська сторона ще кілька місяців тому публічно дякувала Польщі за передачу ракет до Patriot, однак наполягає: це не означає, що всі деталі такої допомоги мають бути відкритими.

    Дискусія навколо розсекречення допомоги Україні стала черговим епізодом напруження між урядом Дональда Туска та президентською канцелярією Кароля Навроцького. Польська політика після останніх виборів фактично увійшла у період жорсткого співіснування уряду й президента з різних політичних таборів. На цьому тлі питання України дедалі частіше стає не лише темою зовнішньої політики, а й інструментом внутрішньої боротьби.

    Для Києва ця ситуація є чутливою з кількох причин. Польща залишається одним із ключових союзників України, важливим логістичним хабом для військової допомоги та державою, яка від початку повномасштабного вторгнення передала значний обсяг озброєння, боєприпасів і техніки. Водночас останніми місяцями українсько-польські відносини неодноразово загострювалися через історичні суперечки, питання аграрної торгівлі та політичні заяви окремих польських посадовців.

    Публічне розкриття переліку допомоги може мати подвійний ефект. З одного боку, уряд Туска прагне продемонструвати масштаб польської підтримки України та зняти звинувачення у непрозорості. З іншого — опоненти попереджають про ризики для безпеки, адже детальна інформація про передані ракети, системи, боєприпаси чи інше обладнання може дати Росії додаткове уявлення про українські можливості та запаси союзників.

    Наразі невідомо, коли саме польське Міноборони оприлюднить повний перелік допомоги і наскільки детальним він буде. Відомство заявляє, що процедура має пройти відповідно до вимог законодавства, а чутливі дані, які можуть зашкодити безпеці держави, мають бути захищені.

    Втім, сама заява про розсекречення вже спричинила гучний політичний конфлікт у Варшаві. Канцелярія Навроцького наполягає, що допомога Україні не повинна перетворюватися на інструмент політичної боротьби, тоді як уряд Туска заявляє про необхідність прозорості та відповідальності перед суспільством.

  • Польща розсекретить усю військову допомогу Україні

    Польща розсекретить усю військову допомогу Україні

    У Польщі ухвалили рішення розсекретити повний перелік військової допомоги, яку країна надала Україні протягом 2022–2026 років. Одночасно Міністерство національної оборони ініціювало розслідування щодо можливого незаконного розголошення інформації, яка могла становити державну таємницю. У Варшаві наголошують, що суспільство має право знати про масштаби підтримки України, однак будь-які спроби оприлюднити секретні дані поза встановленими законом процедурами становлять загрозу національній безпеці Польщі.

    Про це заявив міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у соціальній мережі X.

    За його словами, рішення про розсекречення інформації було ухвалене після консультацій із прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Міністр підкреслив, що цей крок відповідає принципам прозорості роботи державних інституцій, а також забезпечує підзвітність влади перед польським суспільством.

    “Я наказав розсекретити всі пожертви Україні між 2022 та 2026 роками”, – повідомив Косіняк-Камиш.

    Очікується, що громадськості буде представлено повний перелік військового обладнання, озброєння, техніки та іншого майна, яке Польща передавала Україні після початку повномасштабного російського вторгнення.

    За словами міністра, процес передачі озброєння Україні розпочався ще за попереднього уряду партії “Право і справедливість” (PiS), коли Міністерство національної оборони очолював Маріуш Блащак.

    Косіняк-Камиш наголосив, що всі рішення щодо військової допомоги ухвалювалися відповідно до визначених процедур, а інформація про кожну передачу озброєння доводилася до відома керівництва держави.

    Зокрема, за його словами, про кожен пакет військової допомоги інформували нинішнього президента Польщі Кароля Навроцького, а також його попередника Анджея Дуду.

    Водночас Міністерство оборони розпочало окрему перевірку щодо можливого витоку секретної інформації.

    Косіняк-Камиш повідомив, що доручив Службі військової контррозвідки Польщі (SKW) провести детальне розслідування та встановити всіх осіб, які могли навмисно розкрити інформацію, що становить державну таємницю.

    За його словами, будь-які дії, пов’язані з несанкціонованим поширенням даних про військову допомогу, можуть створювати реальні ризики для безпеки держави.

    “Ми діємо в зоні бойових дій поблизу нашого кордону, і кожна дія проти польських національних інтересів ставить під загрозу безпеку польських жінок і чоловіків”, – наголосив очільник Міноборони.

    Він пояснив, що Польща є одним із головних логістичних центрів підтримки України, тому будь-які відомості про маршрути постачання, типи озброєння, строки передачі чи інші військові деталі можуть становити значний інтерес для російських спецслужб.

    Саме тому, за словами міністра, навіть якщо частина інформації зрештою буде офіційно розсекречена, її оприлюднення має відбуватися виключно в межах закону та після проведення відповідних процедур.

    Окремо Косіняк-Камиш звернувся до свого попередника Маріуша Блащака.

    “Ви вже зробили це одного разу”, – написав він, натякаючи на попередні випадки оприлюднення інформації, яка могла містити секретні відомості.

    Міністр запевнив, що розслідування проводитиметься незалежно від політичної приналежності можливих фігурантів.

    За його словами, усі особи, які можуть бути причетними до незаконного розголошення державної таємниці, нестимуть відповідальність відповідно до польського законодавства.

    “До відповідальності будуть притягнуті всі винні, незалежно від будь-якої недоторканності”, – підкреслив Косіняк-Камиш.

    Рішення Міністерства оборони стало відповіддю на політичний скандал, який останніми днями розгорнувся у Польщі навколо теми військової підтримки України.

    Причиною дискусії стала заява віцеспікера польського Сейму Кшиштофа Босака, який в ефірі телеканалу ZERO заявив, що уряд міг передати Україні ракети-перехоплювачі для американських систем протиповітряної оборони Patriot без погодження з парламентом.

    Його слова викликали широкий резонанс серед польських політиків та громадськості й поставили питання про механізми контролю за передачею військової допомоги Україні.

    На цьому тлі Міністерство оборони вирішило одночасно забезпечити максимальну прозорість щодо вже здійснених поставок і перевірити, чи не було порушено законодавство під час поширення інформації про оборонні питання.

    У Варшаві наголошують, що підтримка України залишається одним із ключових напрямів польської зовнішньої та безпекової політики.

    Із перших днів повномасштабної війни Польща стала одним із найбільших союзників України. Через її територію проходить значна частина міжнародної військової допомоги, а польська армія передала українським Силам оборони сотні одиниць військової техніки, артилерійські системи, танки, бронетранспортери, боєприпаси, засоби протиповітряної оборони, стрілецьке озброєння та інше військове майно.

    Крім військової допомоги, Польща надала Україні масштабну гуманітарну підтримку, прийняла мільйони українських біженців, стала одним із ключових логістичних центрів постачання міжнародної допомоги та активно підтримує Київ на міжнародній арені.

    Водночас питання військової підтримки України дедалі частіше стає предметом політичних дискусій усередині Польщі.

    Після зміни влади новий уряд намагається поєднати продовження допомоги Україні із забезпеченням максимальної прозорості використання державних ресурсів, що дедалі частіше стає предметом гострих суперечок між представниками чинної влади та опозиції.

    Рішення про розсекречення повної інформації щодо військової допомоги може стати одним із наймасштабніших кроків польської влади у сфері відкритості оборонної політики від початку повномасштабної війни Росії проти України та водночас має поставити крапку в дискусіях щодо обсягів і характеру підтримки, яку Варшава надавала Києву протягом останніх чотирьох років.

  • Польща готова заблокувати шлях України до ЄС? У Києві спалахнула найнебезпечніша криза із союзником за час війни

    Польща готова заблокувати шлях України до ЄС? У Києві спалахнула найнебезпечніша криза із союзником за час війни

    Відносини між Україною та Польщею переживають одну з найсерйозніших криз за весь період повномасштабної війни. На цьому тлі в українському політикумі та експертному середовищі дедалі частіше лунають побоювання, що конфлікт може вийти далеко за межі історичних суперечок і вплинути на стратегічні інтереси України, зокрема на процес вступу до Європейського Союзу.

    Про це в інтерв’ю Radio NV заявив колишній заступник глави Адміністрації президента України та надзвичайний і повноважний посол України Костянтин Єлісєєв. Дипломат переконаний, що нинішня ситуація є надзвичайно небезпечною, адже виникла у момент, коли Україна найбільше потребує підтримки своїх ключових партнерів.

    Єлісєєв наголошує, що Польща залишається одним із найважливіших союзників України в Європі. Саме Варшава після початку повномасштабного вторгнення Росії стала одним із головних адвокатів Києва в ЄС та НАТО, підтримувала санкції проти Кремля, надавала масштабну військову допомогу та прийняла мільйони українських біженців.

    Однак останніми місяцями між країнами накопичилася низка суперечностей. Найболючішою темою залишається історична пам’ять, зокрема питання Волинської трагедії. У Польщі дедалі активніше звучать вимоги щодо ексгумації жертв подій Другої світової війни, а окремі польські політики прямо пов’язують подальшу підтримку України з поступками Києва в історичних питаннях.

    Ситуація загострилася після низки заяв польських політиків та представників нового керівництва країни. Хоча офіційна Варшава наразі не заявляє про намір блокувати вступ України до ЄС, такі заклики дедалі частіше лунають з боку правоконсервативних та націоналістичних сил, які мають значний вплив на польський політичний порядок денний.

    На думку Єлісєєва, найнебезпечніше те, що криза виникла саме зараз — напередодні ключових рішень щодо євроінтеграції України. Уже найближчими місяцями Київ розраховує на відкриття нових переговорних кластерів у рамках процесу вступу до ЄС, а для цього необхідна одностайна підтримка всіх держав-членів Союзу.

    Дипломат вважає, що погіршення відносин між двома країнами не є випадковим і могло виникнути через серйозні прорахунки у комунікації між Києвом та Варшавою.

    За його словами, президент Володимир Зеленський фактично опинився в ситуації, коли наслідки окремих рішень або дій доводиться виправляти вже на найвищому рівні держави.

    Єлісєєв переконаний, що для подолання нинішньої кризи необхідно терміново запускати повноцінний політичний діалог між країнами та припинити емоційні заяви, які лише поглиблюють конфлікт.

    Особливу увагу привернула нещодавня зустріч керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирила Буданова з віцепрем’єром та міністром оборони Польщі Владиславом Косіняком-Камишем. Фото переговорів польський міністр оприлюднив у соціальній мережі X.

    Багато експертів розцінили цей контакт як сигнал про спробу відновлення довіри між Києвом та Варшавою через канали, які традиційно мають високий рівень взаємодії навіть у кризові періоди.

    На думку Єлісєєва, саме Буданов може відіграти важливу роль у стабілізації відносин, оскільки має високий рівень довіри серед міжнародних партнерів України та підтримує активні контакти із західними спецслужбами й оборонними структурами.

    Додаткового занепокоєння ситуації додає геополітичний контекст. Польща сьогодні є одним із ключових логістичних центрів постачання західної військової допомоги Україні. Через її територію проходить значна частина озброєння, техніки та гуманітарних вантажів. Будь-яке суттєве охолодження відносин між Києвом і Варшавою потенційно може створити додаткові труднощі для співпраці.

    Водночас більшість аналітиків не очікують повного розриву стратегічного партнерства. Попри політичні суперечки, Україна та Польща залишаються взаємозалежними партнерами у сфері безпеки. Російська загроза продовжує бути головним фактором, який об’єднує обидві держави.

    Саме тому нинішні переговори між представниками Києва та Варшави можуть стати вирішальними для майбутнього двосторонніх відносин. У разі успішного врегулювання суперечностей сторони зможуть повернутися до конструктивного діалогу та спільної роботи над європейською інтеграцією України.

    Якщо ж криза затягнеться, вона ризикує стати найсерйознішим випробуванням українсько-польських відносин із початку повномасштабної війни та створити додаткові виклики для зовнішньополітичних позицій Києва на шляху до Європейського Союзу.

  • Історична суперечка на тлі війни: про що Косіняк-Камиш говорив із Будановим

    Історична суперечка на тлі війни: про що Косіняк-Камиш говорив із Будановим

    Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш провів зустріч із керівником Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирилом Будановим, під час якої обговорювалися не лише питання безпеки та двосторонньої співпраці, а й одна з найчутливіших тем у відносинах між Києвом і Варшавою — історична пам’ять та ставлення до діяльності Української повстанської армії. За підсумками переговорів польський міністр заявив, що Польща очікує від України врахування позиції Варшави щодо рішення про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій назви на честь Героїв УПА.

    Про зустріч Косіняк-Камиш повідомив у соціальній мережі Х. Польський урядовець наголосив, що його країна залишається одним із найближчих союзників України у протистоянні російській агресії та підтримує українську державу в питаннях оборони, безпеки та європейської інтеграції. Водночас він підкреслив, що навіть між партнерами повинна існувати можливість відкрито обговорювати складні історичні питання, які мають особливе значення для обох народів.

    За словами глави польського оборонного відомства, Польща та Україна сьогодні пов’язані спільними інтересами у сфері безпеки, адже обидві держави розглядають Росію як головну загрозу для стабільності регіону. Однак, на його переконання, стратегічне партнерство не означає замовчування суперечливих сторінок минулого. Саме тому під час зустрічі з Будановим він окремо порушив тему присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій назви, пов’язаної з Українською повстанською армією.

    Косіняк-Камиш заявив, що доніс до української сторони позицію Варшави та очікування польського суспільства щодо цього рішення. Він наголосив, що для Польщі питання пам’яті про жертв Волинської трагедії залишається принциповим і не може бути предметом політичних компромісів. Саме тому його заява після переговорів була доволі жорсткою.

    «Пам’ять про жертв Волинської трагедії не підлягає обговоренню. Є межі, які не можна перетинати», — заявив глава Міноборони Польщі.

    Його слова стали продовженням дискусії, яка розгорнулася між Києвом і Варшавою після рішення щодо найменування одного з українських військових підрозділів. Польська сторона розцінила цей крок як такий, що може викликати негативну реакцію серед значної частини польського суспільства через історичні асоціації з подіями Другої світової війни та Волинською трагедією.

    Напередодні зустрічі Косіняка-Камиша з Будановим це питання вже обговорювалося на дипломатичному рівні. Заступник міністра закордонних справ Польщі Марчин Босацький також провів переговори з очільником української воєнної розвідки. Головною темою розмови стала саме ситуація навколо підрозділу Сил спеціальних операцій та реакція польської сторони на рішення про присвоєння йому назви, пов’язаної з УПА.

    Польська влада останніми роками неодноразово наголошувала, що питання історичної пам’яті залишається одним із ключових у двосторонніх відносинах. У Варшаві переконані, що події на Волині під час Другої світової війни мають отримати належну оцінку та залишатися предметом відкритого діалогу між державами. Саме тому будь-які рішення щодо вшанування історичних постатей або організацій, які в Польщі пов’язують із трагічними подіями того періоду, викликають гостру реакцію серед політиків та громадськості.

    Владислав Косіняк-Камиш раніше вже звертався до президента України Володимира Зеленського із закликом переглянути рішення щодо присвоєння підрозділу Сил спеціальних операцій імені Героїв УПА. Польський міністр наголошував, що такий крок може негативно вплинути на суспільне сприйняття українсько-польських відносин у Польщі, попри високий рівень підтримки України з боку польської держави та польського народу.

    Ситуація розгортається на тлі загалом тісної співпраці між Києвом і Варшавою. З початку повномасштабного російського вторгнення Польща стала одним із головних союзників України, надавши масштабну військову, гуманітарну та політичну допомогу. Через польську територію проходить значна частина міжнародної військової та гуманітарної підтримки для України, а польська влада послідовно виступає за посилення санкційного тиску на Росію та зміцнення східного флангу НАТО.

    Попри це, історичні суперечки періодично повертаються до порядку денного двосторонніх відносин. Експерти зазначають, що питання Волинської трагедії та оцінки діяльності УПА залишаються одними з найскладніших тем у діалозі між двома країнами. Водночас і Київ, і Варшава неодноразово заявляли про готовність продовжувати історичний діалог, не дозволяючи суперечкам минулого зруйнувати стратегічне партнерство, сформоване на тлі сучасних безпекових викликів.

    Наразі українська сторона офіційно не повідомляла про намір змінювати або переглядати рішення щодо найменування підрозділу Сил спеціальних операцій. Водночас останні контакти між представниками двох держав свідчать про те, що тема залишається предметом активних консультацій на високому рівні.

    Заява Косіняка-Камиша вкотре продемонструвала, що навіть за умов безпрецедентно тісної співпраці між Україною та Польщею питання історичної пам’яті продовжують відігравати важливу роль у двосторонніх відносинах. При цьому обидві сторони наголошують на важливості збереження партнерства та спільної роботи над безпекою регіону в умовах триваючої війни Росії проти України.

  • США перекидають до Польщі 5 тисяч військових: НАТО посилює східний фланг на тлі загроз із боку РФ

    США перекидають до Польщі 5 тисяч військових: НАТО посилює східний фланг на тлі загроз із боку РФ

    США готуються суттєво посилити свою військову присутність у Польщі. Вашингтон планує перекинути до країни додаткову бронетанкову бригаду чисельністю близько п’яти тисяч військовослужбовців у межах ротаційного розгортання сил НАТО на східному фланзі Альянсу.

    Про це заявив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. За його словами, рішення вже погоджене зі США та є важливим сигналом підтримки безпеки регіону на тлі зростання напруги біля кордонів НАТО.

    Очільник польського Міноборони окремо подякував президенту США Дональду Трампу за ухвалене рішення та назвав Польщу «надійним і зразковим союзником» Вашингтона.

    Йдеться про додаткову бронетанкову бригаду армії США, яка може стати однією з найбільших американських ротаційних сил у Східній Європі за останні роки. За попередніми даними, у перспективі на території Польщі можуть одночасно перебувати одразу дві американські бригади.

    Рішення про перекидання військ стало особливо важливим на тлі попередніх дискусій у США щодо можливого скорочення американського контингенту в Європі. Останніми місяцями західні медіа неодноразово повідомляли про можливий перегляд військової присутності США у Німеччині та затримки з перекиданням окремих бронетанкових підрозділів до Європи.

    Через це країни східного флангу НАТО — насамперед Польща та держави Балтії — почали висловлювати занепокоєння щодо стабільності американських гарантій безпеки.

    Особливо чутливою тема стала після посилення риторики Кремля та активізації спільних військових навчань Росії та Білорусі. Під час окремих маневрів російські та білоруські війська відпрацьовували сценарії із застосуванням тактичної ядерної зброї, що викликало додаткове занепокоєння у НАТО.

    На цьому тлі Польща активізувала консультації зі США на рівні оборонних відомств. Варшава вже давно наполягає на максимально стабільній і, за можливості, постійній присутності американських військ у країні.

    У польському керівництві вважають американську військову присутність ключовим елементом стримування потенційної агресії з боку Росії. Після початку повномасштабної війни РФ проти України Польща фактично стала одним із головних логістичних та військових центрів НАТО у Східній Європі.

    Саме через польську територію проходить значна частина військової допомоги для України, а американські війська регулярно беруть участь у спільних навчаннях та зміцненні східного флангу Альянсу.

    Додаткову напругу останнім часом створювала і відсутність чітких роз’яснень із боку Пентагону щодо майбутнього американської присутності в Європі. Через це у медіа та серед союзників почали з’являтися припущення про можливі зміни у розміщенні військ США.

    Пізніше частину цих чуток американські посадовці спростували, однак дискусія навколо майбутньої стратегії США у Європі продовжується.

    Серед підрозділів, які можуть бути залучені до передислокації, називають 2-й кавалерійський полк США, який зараз базується у Німеччині.

    На тлі нових рішень Польща також активно модернізує власну армію. Нещодавно країна отримала першу партію американських винищувачів F-35 Lightning II у межах масштабного оборонного контракту зі США.

    Останні роки Варшава стала одним із найбільших покупців американського озброєння у Європі. Польща закуповує танки Abrams, системи HIMARS, комплекси Patriot та іншу сучасну техніку, паралельно різко збільшуючи оборонний бюджет.

    Аналітики зазначають, що перекидання додаткової американської бригади має не лише військове, а й політичне значення. Це демонстрація того, що попри внутрішні суперечки у США та зміни адміністрацій Вашингтон не планує повністю згортати військову присутність у Східній Європі.

    Для України посилення американської присутності у Польщі також має важливе значення, адже стабільність східного флангу НАТО напряму впливає на безпекову ситуацію у регіоні та подальшу підтримку Києва з боку союзників.

  • Польща підняла винищувачі через російський літак-розвідник

    Польща підняла винищувачі через російський літак-розвідник

    Польські винищувачі перехопили російський літак-розвідник Іл-20 над міжнародними водами Балтійського моря. У Варшаві назвали дії Росії черговою провокацією та заявили, що Москва продовжує перевіряти готовність систем протиповітряної оборони країн НАТО на східному фланзі Альянсу.

    Про інцидент повідомив віцепрем’єр-міністр та глава Міністерства національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у соцмережі X. За його словами, російський літак був виявлений над міжнародними водами Балтійського моря, після чого польські сили оперативно підняли винищувачі для його супроводу та перехоплення.

    “Польські літаки перехопили над міжнародними водами Балтійського моря російський розвідувальний літак Іл-20. Це чергові агресивні дії Російської Федерації та перевірка наших систем протиповітряної оборони”, – заявив Косіняк-Камиш.

    Міністр наголосив, що російський літак здійснював політ із вимкненими транспондерами. Такі дії вважаються особливо небезпечними для цивільної та військової авіації, адже транспондери передають дані про місцеперебування, висоту та маршрут літака диспетчерам і іншим повітряним суднам. Відсутність сигналу ускладнює ідентифікацію повітряного об’єкта та підвищує ризик інцидентів у повітрі.

    “Кожна подібна провокація зустріне негайну реакцію наших пілотів”, – додав очільник польського Міноборони.

    Російський Іл-20 є спеціалізованим літаком радіоелектронної та радіотехнічної розвідки. Його використовують для збору інформації про системи ППО, військові радари, пересування військ та активність авіації. Такі літаки регулярно фіксують поблизу кордонів країн НАТО, особливо після початку повномасштабної війни Росії проти України.

    Балтійський регіон останніми роками став одним із ключових напрямків військової активності Росії та НАТО. Після вступу Фінляндії та Швеції до Альянсу Балтійське море фактично перетворилося на внутрішню зону НАТО, що значно посилило напругу у відносинах між Москвою та західними країнами. Російська авіація дедалі частіше здійснює польоти поблизу повітряного простору держав-членів Альянсу без попередження та без активованих систем ідентифікації.

    У НАТО неодноразово заявляли, що подібні польоти російських літаків становлять загрозу для міжнародної безпеки та можуть призвести до небезпечних інцидентів у повітрі. Через це винищувачі країн Альянсу регулярно підіймають за тривогою для супроводу або перехоплення російських літаків.

    Інцидент із Іл-20 стався на тлі чергової масштабної атаки Росії по території України. У ніч на 13 травня російські війська здійснили масований удар дронами по українських містах та об’єктах інфраструктури. За даними української влади, сили протиповітряної оборони знешкодили сотні ворожих безпілотників, однак були й влучання.

    Після атаки в Офісі президента України повідомили, що лише за одну добу російські війська 23 рази атакували об’єкти української залізничної інфраструктури. Частина ударів призвела до пошкоджень та перебоїв у роботі залізниці.

    Крім того, Міністерство оборони Молдови підтвердило порушення повітряного простору країни після того, як у соцмережах з’явилися кадри дрона в районі міста Бєльці. За неофіційними даними, йшлося про безпілотник типу “Шахед”, який Росія активно використовує для ударів по Україні.

    На тлі цих подій країни східного флангу НАТО продовжують посилювати системи протиповітряної оборони та збільшувати присутність військової авіації у регіоні. Польща після початку повномасштабної війни Росії проти України неодноразово підіймала винищувачі через масовані атаки РФ поблизу своїх кордонів або через активність російської авіації над Балтійським морем.