Позначка: Владислава Молчанова

  • Novus виграв суд проти Київміськбуду на півтора мільйона доларів

    Novus виграв суд проти Київміськбуду на півтора мільйона доларів

    Господарський суд міста Києва задовольнив позов ТОВ «Новус Україна» до ПрАТ ХК «Київміськбуд» та зобов’язав комунального забудовника сплатити 1 мільйон 550 тисяч 828 доларів США 80 центів. Відповідне рішення ухвалила суддя Марина Литвинова 22 грудня 2025 року.

    Як випливає з рішення суду, між компаніями 1 лютого 2019 року був укладений договір купівлі-продажу майнових прав №20350/РН-Н. Згідно з угодою, «Київміськбуд» зобов’язувався у визначені строки завершити будівництво об’єкта та передати майнові права замовнику — ТОВ «Новус Україна».

    Втім, як встановив суд, комунальна компанія свої зобов’язання вчасно не виконала і не передала майнові права покупцю. Це стало підставою для звернення «Новус Україна» до суду з вимогою стягнути з «Київміськбуду» сплачені кошти.

    Суд погодився з аргументами позивача та визнав вимоги обґрунтованими, ухваливши рішення про повне задоволення позову.

    Варто зазначити, що «Київміськбуд» у період з лютого 2024 року по травень 2025 року очолював Василь Олійник, якого на ринку пов’язують із бізнес-орбітою девелоперки Владислави Молчанової. Раніше він керував компаніями «Моноліт стройсервіс» та «Спецстрой-моноліт», які будували житлові масиви, де девелопером виступала Stolitsa Group.

    Саме до орбіти цієї девелоперської групи, за даними журналістських розслідувань, також відносять компанію «Новус Україна», що посилює суспільний інтерес до цього судового рішення.

  • Прокурор САП заявив про ймовірний вплив Владислави Молчанової на медіа у справі щодо обрання запобіжного заходу

    Прокурор САП заявив про ймовірний вплив Владислави Молчанової на медіа у справі щодо обрання запобіжного заходу

    Під час судового засідання щодо обрання запобіжного заходу для забудовниці Владислави Молчанової та її бізнес-партнерки, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури навів низку фактів, які, на його думку, свідчать про ризик можливого впливу підозрюваних на медійний простір і, відповідно, на перебіг кримінального провадження.

    За словами прокурора, у матеріалах слідства містяться приватні листування, де Молчанова нібито обговорювала публікації на сайті “Апостроф.Медіа” та давала згоду на їх вихід. Також було згадано інший діалог, у якому фігурував документ, що, ймовірно, стосувався угоди із зазначеним медіа. Ці дані прокурор навів як аргумент у підтвердження ризику потенційного впливу підозрюваної на громадську думку через медійні ресурси.

    САП вважає, що така можливість створює додаткові загрози для об’єктивності розслідування, оскільки медійний вплив може використовуватися для формування суспільного ставлення до справи або тиску на учасників процесу.

    Додатковим інформаційним аспектом стали дані аналітичної системи YouControl. Згідно з ними, ТОВ “Апостроф Медіа” має зв’язок із фінансово-промисловою групою “Група родини Владислави Молчанової”. Зокрема, з початку травня 2024 року одним із кінцевих бенефіціарів видання став син бізнесвумен — Іван Молчанов, який отримав 23% статутного капіталу компанії.

    Прокурор наголосив, що наведені обставини не є звинуваченням щодо редакційної політики медіа, але вони важливі для оцінки ризиків під час обрання запобіжного заходу. Суд має вирішити, чи можуть ці фактори вплинути на хід розслідування та на можливість стороннього впливу з боку фігурантів справи.

  • Проти забудови Молчанової у Києві відкрили кримінальне провадження

    Проти забудови Молчанової у Києві відкрили кримінальне провадження

    У Києві вибухнув новий містобудівний скандал. Мешканці Березняків протестують проти будівництва 26-поверхового будинку на вулиці Івана Миколайчука, 3, яке веде компанія, пов’язана з девелоперкою Владиславою Молчановою. Люди заявляють, що висотка зводиться фактично на території скверу імені Павла Тичини — колишнього скверу Леніна, який так і не отримав офіційного статусу зеленої зони.

    Активісти ГО “Захистимо сквер ім. Павла Тичини” звинувачують забудовника у маніпуляціях. Будинок формально класифіковано як “багатофункціональний комплекс”, що дозволяє обійти законодавчі обмеження для житлового будівництва. Втім, усі проєктні матеріали свідчать, що у майбутній висотці планується продаж квартир та апартаментів.

    Місцеві мешканці заявляють, що спорудження нового будинку у цій частині Березняків створює реальну небезпеку для навколишніх будинків. За інженерно-геологічними даними, ґрунти в районі заплавні, слабкі, потребують пальових фундаментів, а сусідні будівлі вже мають тріщини і просідання. “Це потенційна братська могила для мешканців”, — кажуть активісти, посилаючись на висновки фахівців про ризик руйнування конструкцій у разі продовження робіт.

    Крім того, забудовник фактично позбавив громаду доступу до прибудинкових територій і скверу Тичини: ділянка оточена парканом, будівельна техніка пересувається тротуарами, створюючи небезпеку для людей. Громадські активісти заявили про погрози з боку охорони об’єкта та цинічні “поради” адвокатів забудовника — “продати квартири” або “домовитися”.

    21 жовтня 2025 року мешканці Березняків зустрілися з представниками Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ), вимагаючи позапланової перевірки об’єкта. Водночас ГО “За збереження скверу ім. Павла Тичини” подала два позови до суду: до Департаменту містобудування КМДА — щодо скасування містобудівних умов і обмежень, та до ДІАМ — щодо анулювання дозволу на будівництво.

    У громаді стверджують, що суд розглядає справу формально, і готують звернення до НАБУ через ознаки корупції. Паралельно Нацполіція відкрила кримінальне провадження №12025100040002871 за статтями про незаконне будівництво, порушення правил екологічної безпеки та самовільне зайняття земельної ділянки.

    Сквер імені Павла Тичини офіційно з’явився у грудні 2022 року, коли Київрада перейменувала колишній сквер імені Леніна. Проте ділянку так і не оформили як зелену зону — вона не перебуває на балансі “Київзеленбуду” і юридично залишається у приватній власності.

    Активісти кажуть, що землю під сквером у 2004 році передали в оренду британській компанії “Савона” для “офісного блоку громадського призначення”, а вже у 2006-му — продали їй за 3,5 млн грн. Після низки судових спорів ділянку придбала компанія “Будєвросервіс”, бенефіціаром якої є Іван Молчанов — син Владислави Молчанової, власниці девелоперської групи Stolitsa Group.

    Саме “Будєвросервіс” отримав у 2020 році містобудівні умови від КМДА, у 2021-му — дозвіл ДІАМ на будівельні роботи, а нині намагається звести 26-поверхову висотку з 252 квартирами й апартаментами.

    Компанії, пов’язані з Владиславою Молчановою, неодноразово фігурували у резонансних історіях — від “Патріотики на озерах” до проєктів на Виноградарі. У вересні 2025 року НАБУ повідомило Молчановій про підозру у справі щодо незаконного відчуження земель ринку “Столичний”.

    Експерти вважають, що й нинішня ситуація на Березняках — продовження тієї самої моделі, коли земельні ділянки під зеленою зоною чи промисловими об’єктами перетворюються на житлові майданчики шляхом підміни класифікації і зміни функціонального призначення.

    Поки громада готує нові позови, а ДІАМ планує перевірку, забудовник продовжує роботи. На місці колишнього скверу ростуть палі майбутнього 26-поверхового “багатофункціонального комплексу” — символа безсилля громади перед черговим київським хмарочосом.

  • Ринок «Столичний»: як ділянки з держвласності опинилися у приватних руках

    Ринок «Столичний»: як ділянки з держвласності опинилися у приватних руках

    Антикорупційні органи розслідують історію із землею довкола гуртового ринку «Столичний» у Софіївській Борщагівці. Йдеться про масив, що колись належав державі та перебував у користуванні агрокомбінату «Пуща-Водиця». За версією слідства, у 2021 році ланцюжок рішень і переоформлень дозволив вивести частину цієї території в приватні руки, а згодом — переписати на підконтрольні структури. У центрі уваги — забудовниця і співзасновниця «Stolitsa Group» Владислава Молчанова, колишній народний депутат Юрій Іванющенко та посадовці Держгеокадастру. Усім фігурантам, за даними прокурорів, повідомлено про підозри. Про це пише видання КВ.

    Історія береться від ділянки площею понад 157 гектарів на околиці Києва. Спершу земля була у постійному користуванні державного підприємства, згодом — після вилучення — орендодавцем стала Києво-Святошинська райдержадміністрація, яка у 2012 році підписала договір оренди з компанією, що оперує ринком. Через кілька років у документах змінилося цільове призначення: масив класифікували як землі житлової та громадської забудови для потреб оптового ринку та його інфраструктури. НАБУ звертає увагу, що таку зміну, на їхню думку, здійснили без необхідного нового землевпорядного пакету. А вже у березні 2021-го категорію повернули до «сільськогосподарської» — крок, який відкрив можливість безоплатної приватизації для громадян.

    Паралельно відбулися ротації в орендних відносинах: права орендаря перейшли до іншої фірми, мотивуючись набуттям нею права власності на невеликий об’єкт нерухомості на тій самій землі. Після цього обласний Держгеокадастр погодив розробку, а потім і затвердження проектів відведення дев’яти ділянок по два гектари кожна. Уже за кілька тижнів ці дев’ять шматків змінили власників — ними стали три товариства, які згодом, за матеріалами слідства, отримали в бенефіціарах представника з орбіти Юрія Іванющенка. Розслідувачі підкреслюють швидкість, з якою пройшов увесь цикл: від зміни категорії до продажу промайнуло лише кілька місяців.

    На цьому тлі між Молчановою та Іванющенком, які змагалися за вплив на активи ринку, улітку 2021 року з’явився меморандум — неформальна домовленість про спільне використання земельного масиву, у тому числі для забудови. Уже восени представник ексдепутата увійшов до складу бенефіціарів компаній-власників новонабутіх ділянок. Надалі, як випливає з ухвал судів, детективи провели низку обшуків. У домі Сергія Коровченка, цивільного чоловіка Молчанової, вилучили телефон із листуванням, де, за даними слідства, обговорювалися реєстрації ділянок і переформатування великого масиву після «вилучення» дев’яти шматків. Захист намагався оскаржити арешт гаджета, посилаючись на адвокатську таємницю, однак у підсумку спроба виявилася безуспішною. У телефоні самої Молчанової, вилученому приблизно в той самий період, слідчі зафіксували обмін щодо «мемо» — додаткової угоди до згаданої домовленості. Ще у вересні 2021 року суд арештував спірні ділянки.

    Позиції сторін очікувано протилежні. Прокурори САП та детективи НАБУ говорять про організовану схему з елементами привласнення державного майна в особливо великих розмірах і подальшої легалізації. Молчанова натомість публічно заявляє, що провадження є замовним і прискореним штучно; підозру не визнає, наголошує на багаторічних інвестиціях у Київ, благодійних внесках на підтримку ЗСУ та обіцяє довести невинуватість у суді. Юрію Іванющенку підозру, як повідомлялося, вручали дистанційно, оскільки він давно не проживає в Україні.

    На рівні реєстрів та матеріалів провадження фігурують компанії, які оперували ринком, змінювалися в ланцюжку оренди й ставали новими власниками дев’яти ділянок. Частина цих юросіб у різний час мала зв’язки з людьми з орбіти Молчанової, інша — з бенефіціарами, яких медіа пов’язують з Іванющенком. Сам «Столичний» формально належить структурі із кількох українських та іноземних засновників; фактичний контроль, за оцінками ЗМІ, приписують саме забудовниці — тезу, яку вона публічно не деталізує.

    Провадження відкрите 7 червня 2021 року та налічує значний масив слідчих дій. ВАКС, окрім арештів землі, продовжує розглядати процесуальні клопотання сторін. Остаточні відповіді щодо законності рішень земельних органів, реальності договорів відчуження та ролей кожного з фігурантів має дати суд. До того моменту кожна зі сторін лишається у статусі, який визначає закон, — із правом на захист і презумпцією невинуватості.

  • «Столиця Груп» фігурує у справі про можливе відмивання грошей і ухилення від податків

    «Столиця Груп» фігурує у справі про можливе відмивання грошей і ухилення від податків

    У столиці виявлено масштабну схему виведення та легалізації коштів, яку, за попередніми даними, реалізовували через забудовника ТОВ «СТОЛИЦЯ ГРУП» (ЄДРПОУ 36175203). Як з’ясувалося, компанія використовувала складну мережу фіктивних правочинів, афілійованих фірм за кордоном і підставних осіб для переведення активів за межі України.

    За наявною інформацією, до схеми залучались компанії з Кіпру (Elakol Developments Ltd, Koksi Holding Ltd), Великої Британії (Sticktop Ltd, S.G. Stolitsa Group Ltd) та Словаччини (FIBIS s.r.o.). Через них здійснювалися фіктивні інвестиції, обміни активів та рух коштів, пов’язаних із реалізацією об’єктів нерухомості в Києві.

    ТОВ «СТОЛИЦЯ ГРУП» пов’язане з Владиславою Молчановою, яка є співзасновницею компанії, але формально не фігурує серед бенефіціарів. Попри це, вона, за наявними даними, зберігає фактичний контроль над компанією. Серед інших співвласників — її син Іван Молчанов та троє громадян Литви. Основна частка (89%) належить кіпрській Elakol Developments Ltd.

    Компанія має неоднозначну історію: з 2008 по 2015 роки вона отримала понад 200 гектарів державної землі від ДП «Пуща-Водиця», що, за оцінками, спричинило збитки державі на понад 380 млн грн. Також у ЖК «Варшавський Плюс» зафіксовано перевищення щільності забудови у 2,2 раза, що спричинило навантаження на міську інфраструктуру.

    Особливу увагу правоохоронців привернули активи, зареєстровані на іноземні компанії, зокрема — елітна вілла на Лазуровому узбережжі Франції вартістю понад 20 млн євро, оформлена на Koksi Holding Ltd. Дані свідчать про зв’язки між Молчановою та її колишнім чоловіком, які, ймовірно, продовжують спільно керувати активами навіть після офіційного розлучення.

    Наразі діяльність компанії та її пов’язаних структур перевіряється на предмет можливого відмивання коштів, ухилення від сплати податків та незаконного збагачення. Попри викриття численних порушень, ситуація лишається без офіційного втручання силових органів.

  • Будівельна павутина Молчанової: офшори, політика і вілли на мільйони

    Будівельна павутина Молчанової: офшори, політика і вілли на мільйони

    Столичний забудовник Stolitsa Group, який стоїть за такими проєктами як ЖК «Варшавський квартал», ТРЦ «Ретровіль» та ЖК «Ліпінка», — це не просто будівельна компанія. За нею розгорнута складна мережа юридичних осіб, офшорів і партнерських зв’язків, які сягають Кіпру, Великої Британії, Словаччини і тісно переплетені з українськими політиками та забудовниками.

    На сьогодні ТОВ «Столиця груп» формально належить сину відомої бізнесвумен Владислави Молчанової — Івану, трьом литовським бізнесменам та кіпрській компанії Elakol Developments Ltd. Ця ж структура контролює британську Stolitsa Group London Ltd, яку в липні 2024 року перейменували на Sticktop Ltd.

    Кіпрська Elakol Developments, зареєстрована у 2008 році та очолювана Єкатериною Торалою, є головним акціонером і фігурує у низці пов’язаних компаній. Зокрема, вона володіє Alliance 1903 Ltd у Великій Британії, створеною після початку повномасштабного вторгнення. До її керівництва входили Іван Молчанів, литовці Маріна Познякова, Агне Рузгієне та Раймондас Туменас.

    Пізніше до компанії долучилась Armiks DK Estate Ltd — структура зі сфери впливу скандального екскерівника «Київміськбуду» Ігоря Кушніра. Кіпрську гілку його бізнесу очолює Юлія Ясіна, яка керує компанією Koksi Holding Ltd — на неї оформлена вілла на Лазурному узбережжі вартістю 20 млн євро.

    Ще одна нитка — словацька компанія FIBIS s.r.o., заснована Владиславою Молчановою та її колишнім чоловіком Олегом. Попри розлучення, пара досі керує компанією разом. У 2022 році до співзасновників додалась Aksioma Collective AIF V.C.I.C. Ltd, ще одна кіпрська фірма, пов’язана як із Молчановою, так і з Кушніром.

    Фінансові показники компаній свідчать про активну діяльність: Alliance 1903 Ltd лише за 2023 рік мала оборотні активи понад 1 млн фунтів стерлінгів.

    Цікава також адресна прив’язка: компанія Elakol Developments зареєстрована в одному офісі з Nambel Holdings Ltd, яку теж очолює Торала. Ця структура напряму пов’язана з київським забудовником «Відрада-буд», де ключову роль відіграє Христина Обухівська — сестра депутата Київради Дениса Москаля. Москаль, у свою чергу, є партнером Молчанової і представником «Батьківщини», партії, яку вона фінансово підтримує. А ще у минулому він був помічником Андрія Портнова — соратника Януковича, який має власний бізнес у Словаччині, як і Молчанова з колишнім чоловіком.

    Цей клуб пов’язаних осіб із забудовницького, політичного й офшорного світу демонструє не лише розгалуженість бізнес-структур Молчанової, а й системний підхід до впливу в Києві, ЄС та офшорах, де крутяться мільйони.

  • Журналісти дізналися як топ-забудовники допомогли екс-ОПЗЖ скупити Київ

    Журналісти дізналися як топ-забудовники допомогли екс-ОПЗЖ скупити Київ

    Оточення колишнього співголови проросійської партії ОПЗЖ Юрія Бойка за останні роки скупило в Києві понад тисячу квартир на десятки мільйонів доларів. Як з’ясували журналісти “Громадського”, допомогли в цьому не хто інші, як топові київські забудовники – колишній очільник “Київміськбуду” Ігор Кушнір, його дружина Оксана, Вадим Столар і Владислава Молчанова.

    Ці квартири формально оформлені на інвестиційний фонд “Хантер”, що контролюється соратниками Бойка. І, як стверджують журналісти, саме завдяки “особливому” ставленню забудовників до цього фонду квартири продавались майже втричі дешевше за ринкову вартість. Ба більше – іноді половина житлових комплексів одразу йшла у “правильні руки” за спеціальними умовами.

    Яскравий приклад – житловий комплекс “Французький квартал 2”, де будівництво фінансувалося в тому числі й через вкладення фонду “Хантер”. Цей об’єкт розвивався силами компанії bUd development, яку пов’язують із Вадимом Столаром, Ігорем Кушніром та Владиславою Молчановою. Станом на зараз фонд “Хантер” володіє половиною цієї компанії, а інша частина належить фонду “Ковернот”, формальним власником якого є дружина Кушніра.

    Співпраця була не лише активною, а й вигідною – наприклад, у житловому комплексі “Камертон” фонд “Хантер” купував квартири по 8 000 гривень за квадратний метр при ринковій ціні у 25 000. А в “Французькому кварталі 2” – по 575 доларів, тоді як на ринку ціна доходила до 1300 доларів за квадрат.

    “За останні 10 років оточення Бойка через фонд “Хантер” придбало щонайменше 1107 квартир. Це лише те, що вдалося задокументувати. За мінімальними оцінками, вартість цих інвестицій могла перевищити 70 мільйонів доларів”, – зазначають журналісти.

    Рієлтори відверто говорять: таких умов жодному іншому інвестору не запропонували б. Продавати стільки квартир одному клієнту за знижкою просто не вигідно – це йде всупереч логіці ринку. Але в цьому випадку йшлося не про ринок, а про політичну та бізнесову лояльність.

    Не менш показовими є й активи самих забудовників. Родина Кушніра, наприклад, володіє маєтком на Лазурному узбережжі Франції площею 850 кв. м із басейном, садом та видом на море. Оформлений маєток на компанію дружини Оксани Кушнір, куплений за сумнівною схемою. Вартість нерухомості в документах — €19 млн, але рієлтори оцінюють її щонайменше в €20 млн.

    Скандали переслідують Кушніра не перший рік. Ще у 2023 році журналісти повідомили, що землю “Київміськбуду” в елітному Козині, де раніше була база відпочинку, забудували котеджами для родичів та наближених до Кушніра осіб.

    Тоді ж посадовця відсторонили від керівництва “Київміськбудом” на час перевірки. Але найбільший резонанс викликала історія з його “інвалідністю”. У травні 2023 року Кушнір виїхав з України за медичною довідкою, після чого разом із дружиною підкорив Еверест – вартість такого сходження оцінюється щонайменше у $150 000. Така “інвалідність”, очевидно, не завадила штурмувати найвищу точку планети.

    Все це – ще одна ілюстрація того, як нерухомість у Києві перетворилася на інструмент відбілювання грошей, політичних зв’язків та реалізації схем на мільйони. І якщо в одних на черзі інвестори роками чекають на свої квартири, то для інших — двері у “Французький квартал” давно відчинені. І бажано одразу навстіж.

  • Компанії Владислави Молчанової підозрюються у несплаті податків

    Компанії Владислави Молчанової підозрюються у несплаті податків

    Владислава Молчанова, яка очікує групу компаній «Столиця груп», вже давно відома в Києві своїми масштабними будівельними проектами. Проте останнім часом її ім’я все частіше з’являється в новинах не завдяки успіхам у бізнесі, а через гучні скандали, пов’язані із забудовами, податковими питаннями та офшорними схемами.

    Журналісти проаналізували судові справи, в яких фігурують фірми Молчанової, і знайшли в них багато цікавого, пише Антикор.

    В листопаді 2023 року Личаківський районний суд Львова ухвалив рішення про дозвіл на обшуки приміщень, що розташовані в ТРЦ «Ретровіль» у столичному районі Виноградар і на праві власності належать ТОВ «Мартін». Метою обшуків заявлялось «виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, пошук та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування». Справа стосується забудови земель агрокомбінату «Пуща-Водиця», де зводяться житлові квартали «Варшавський», «Варшавський Плюс», «Діброва Парк» та «Варшавський 2». Розслідування ведеться з травня 2022 року. З матеріалів справи відомо, що землі, на яких ведеться забудова компаніями Молчанової, належать державі й громадянам України та раніше використовувались посадовими особами ДП, агрокомбінату «Пуща-Водиця», для проведення наукових досліджень, а киянами – для рекреаційних цілей. До того ж, за законодавством, вони не підлягають приватизації.

    Скриншот з матеріалів справи

    Слідство підозрює, що посадові особи агрокомбінату «Пуща-Водиця» та Міністерства аграрної політики могли діяти за попередньою змовою на користь компаній, які входять до «Столиця груп». Мова про наступні фірми: ТОВ «Сітібудсервіс», ТОВ «Олівер-Буд», ТОВ «Мартін», ТОВ «Каштанове місто», ТОВ «Конкорд-ДС Плюс», ТОВ «Датоліт», ТОВ «Проєктінвестбуд» та ТОВ «Інтерпроєкт».

    Правоохоронці зауважують, що посадовці могли зловживати службовим становищем і потурати компаніям Молчанової в укладанні інвестиційних договорів з метою забудови вказаних земель з поступовим незаконним відчуженням ділянок, які належать громадянам України, в тому числі до повної втрати державного контролю над агрокомбінатом та доведення його до банкрутства.

    Насправді, історія із забудовою фруктових садів на Виноградарі тягнеться набагато довше, ніж з 2022 року. Перша черга комплексу «Варшавський», а разом із ним ТРЦ «Ретровіль», вже тривалий час введені в експлуатацію. Інші ЖК активно будуються, попри судові тяганини.

    У рішенні суду, який дозволив обшуки в приміщеннях ТРЦ «Ретровіль», є цікава ремарка. Серед документації слідчі хотіли знайти чорнові записи з відмітками про надання юридичним та фізичним особам хабарів та розподілу неправомірної вигоди між учасниками злочинної схеми. Простими словами, правоохоронці мали шукати корупційні зв’язки, ймовірні записи про хабарі, а також документально непідтверджені грошові кошти, дані з мобільних телефонів і комп’ютерної техніки.

    Скриншот з матеріалів справи

    Бізнес-партнерами Молчанової в зазначеній забудові виступають литовці Раймондас Туменас, Агне Рузгиєне та Марина Познякова. Вони ж є співзасновниками ТОВ «Кшталт», яке також розмістилось у приміщеннях «Ретровілю», де мали відбуватись обшуки.

    Однією із засновниць ТОВ «Кшталт» у 2012 році була Компанія з управління активами «Бізнес-гарант». Вона фігурувала разом із фірмами «Столиця груп» у справі щодо ймовірного ухилення від сплати податків. Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «КУА «Бізнес-гарант» діють за рахунок пайових закритих недиверсифікованих венчурних інвестиційних фондів під час фінансування об`єктів будівництва групи компаній Stolitsa Group. Водночас «Бізнес-гарант», ймовірно, неправомірно сплачував певні суми дивідендів для кіпрських компаній S.G. Stolitsa group limited та Nambel holdings limited, таким чином не декларуючи їх для оподаткування в Україні. Слідство підозрювало, що тільки за 2020 рік подібна схема дозволила фірмам, пов’язаним із Молчановою, умисно ухилитись від сплати ПДВ на суму 98,8 млн гривень.

    Скриншот з матеріалів справи

    S.G. Stolitsa group limited – це кіпрський філіал компанії Владислави Молчанової. На офіційному сайті зазначається, що ця «фірма разом із Elakol Developments Ltd та Numbel Holdings Ltd є кіпрськими учасниками «Столиця груп» і інвестиційними холдинговими компаніями, що зосереджені на проєктах, пов’язаних з нерухомістю та іншими бізнес-підприємствами в Європі».

    Хоча українські правоохоронні органи, принаймні у 2021 році, вважали, що кіпрські офшорки використовувались не для якихось там проєктів в Європі, а для мінімізації оподаткування в Україні. Втім, справа про несплату 98,8 млн гривень до українського бюджету так і не отримала розвитку й була «похована» в тенетах судової системи.

    З довідки щодо компанії ТОВ «Кшталт», якою керують литовські бізнес-партнери Молчанової, ниточки тягнуться до ще однієї кримінальної справи. У 2017 році його співзасновником була фірма Skopian Holdings Limited. Вона зареєстрована за однією адресою з головною фірмою «Столиця груп» Elakol developments limited – Кіпр, місто Нікосія, вул. Кеннеді, 64, офіс 301. Ймовірно, це ще одна фірма з цілої низки, яка могла використовуватись для направлення фіктивних дивідендів.

    У тому ж 2017 році бачимо серед засновників ТОВ «Кшталт» Nigazum holdings limited з Кіпру. Нею керує Єкатерина Торала, яка водночас є директоркою згаданої вище Numbel Holdings Ltd, яка є кіпрським учасником «Столиця груп» Молчанової.

    Фірма Nigazum holdings limited разом із литовськими партнерами Молчанової була співзасновицею київського ТОВ «Будмегасервіс».

    У 2016 році воно потрапило у скандал із забудовою лісу в Святошинському районі Києва. І в тому ж році кіпріоти отримали «добро» від Антимонопольного комітету Україну на придбання контрольного пакету акцій «Будмегасервісу».

    У 2008 році ТОВ «Будмегасервіс» через суд отримало право на земельну ділянку площею 9109 кв. метрів на вулиці Стеценка у Києві. Якщо коротко, то фірма попросила суд визнати дійсним договір з Київською міською радою про викуп зазначеної ділянки, яку ТОВ «Будмегасервіс» спочатку орендувало. Причиною позову було те, що київська влада ігнорувала ухвалення рішення. В результаті суд визнав договір про купівлю цієї ділянки і віддав її партнерам Молчанової, а київська влада, судячи з відсутності апеляції, особливо й не була проти. У 2019 році «Будмегасервіс» було ліквідовано, тож усі кінці цієї справи глибоко поховані.

    Ключові аспекти судової справи

    Одна з найсвіжіших кримінальних справ, в яких фігурують компанії Молчанової та наближені до неї особи, стосується київського сільськогосподарського ринку «Столичний». Колишні співвласники ринку підозрювали забудовницю в рейдерському захопленні, а в кримінальному провадженні №52021000000000296 йдеться про ймовірне незаконне відчуження земельної ділянки під цим об’єктом. Слідство підозрює, що посадові особи Головного управління Держгеокадастру в Київській області завдяки зміні цільового призначення земельної ділянки відчужили на користь третіх осіб 18 га земель державної власності, ринковою вартістю 19,2 млн гривень. Зміна цільового призначення відбулася за заявою ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний».

    Одним із співзасновників останнього є ТОВ «Сучасні ринкові інновації», яке через компанію «Оілсі» належить до групи фірм «Столиця груп». До листопада 2021 року бенефіціаром «Сучасних ринкових інновацій» був син Владислави Молчанової Іван, на якого за останні роки були переписані майже всі ключові компанії групи забудовниці.

    В липні 2024 року по згаданій справі щодо ринку «Столичний» детективи НАБУ проводили обшуки. Серед вилученого, зокрема, був мобільний телефон, який належить цивільному чоловіку Молчанової Сергію Коровченку. Правоохоронці знайшли у ньому листування, яке стосується зазначеної земельної ділянки під ринком, зокрема скан-копії договорів оренди тощо. Телефон Коровченка був вилучений і, судячи з останніх судових рішень, залишається під арештом, як речовий доказ.

    Журналісти проаналізували тільки частину кримінальних справ щодо компаній, пов’язаних із Владиславою Молчановою. Але і їх достатньо, аби зрозуміти, що незаконне відчуження земель, використання службового становища посадовими особами, виведення коштів в офшори та несплата податків до бюджету України – це звична для забудовниці справа.

  • Висотки замість садів. У Києві розпочалося нове скандальне будівництво

    Висотки замість садів. У Києві розпочалося нове скандальне будівництво

    На Виноградарі розпочалося будівництво великого житлового комплексу на місці, яке могло б стати найбільшим парком Києва.
    У Києві на житловому масиві Виноградар (Подільський район) на перетині проспекту Правди та вулиці Виговського з’явився новий будівельний майданчик, де вже тривають роботи — будівельники викопали три котловани та встановили палі під фундамент.

    Журналісти “Телеграфа” двічі побували на місці чергового будівництва на Виноградарі та з’ясували подробиці.

    Що відбувається на будмайданчику

    Зазначимо, раніше про будівництво на проспекті Правди біля кругового розвороту написав журналіст Дмитро Бунецький:” Тихо і повсякденно почалася забудова залишків яблуневих садів на Виноградарі. Справа ви можете бачити, як бурять палі під фундаменти. Зліва – майбутнє того, що могло стати найбільшим парком Києва. На жаль, комфортним був район ”.

    Зараз за двометровим зеленим парканом працює спецтехніка, вивозиться пісок з викопаного котловану, працюють кілька будівельних бригад на різних локаціях. На майданчику встановлено електропідстанцію та будівельний кран, а також облаштовано під’їзди для вантажівок зі спецтехнікою.

    Примітно, що близько двох в’їздів безпосередньо на будмайданчик немає жодної інформації про замовників та виконавців будівельних робіт, відсутній паспорт об’єкта будівництва та будь-яка інша контактна інформація. Отже, чи є у будівельників вся дозвільна та узгоджена документація, поки що невідомо.


    Неофіційно будівельники повідомили журналістам, що девелопером майданчика нібито виступає відома столична будкомпанія Stolitsa Group. “Це та ж компанія, яка звела житловий комплекс через дорогу, тобто Stolitsa Group”, – анонімно зізнався співрозмовник “Телеграфа”.

    Зазначимо, що з іншого боку вулиці Виговського зведено так званий “Варшавський мікрорайон”, замовником якого виступало державне підприємство “Агрокомбінат Пуща-Водиця”, у власності якого знаходилася ця земля. А девелопером – Stolitsa Group.

    За даними аналітичної системи YouControl, земельну ділянку, на якій риють котловани під нові будівлі, теж у власності ДП “Агрокомбінат Пуща-Водиця”. Загальна площа земельної ділянки – 86 гектарів. (кадастровий номер – 8000000000:91:400:0101) Її офіційна вартість за державною оцінкою становить 1,3 мільярда гривень (станом на 2021 рік).


    Цільове призначення землі – “Для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торговельно-розважальної та ринкової інфраструктури”.

    Водночас, за даними Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, 2 червня 2023 р. Державна інспекція архітектури та містобудування України видала дозвіл на виконання будівельних робіт на цій ділянці (реєстраційний номер дозволу — ІУ013230530416).


    Назва об’єкта – “Комплексна забудова мікрорайонів XI, XII, XV, XVII та часткова забудова мікрорайонів XVI, XVIII, XIX багатофункціонального житлового району, прилеглого до вул. Гетьмана Івана Виговського (колишня вул. Маршала Гречка), просп. Правди та вул. Подільському районі м. Києва (ХІ та ХІІ мікрорайони)”.


    Замовником будівництва виступає “Агрокомбінат Пуща-Водиця”, а генеральним підрядником зазначено ТОВ “Моноліт будсервіс”. Примітно, що за даними ЗМІ, “Моноліт будсервіс” виступав свого часу генпідрядником будівництва ЖК “Варшавський плюс” (у згаданому вище “Варшавському кварталі”) від девелоперської компанії Stolitsa Group.


    Відповідно до цього дозволу на будівництво, на цій ділянці мають з’явитися 30 багатоповерхових житлових будинків заввишки до 25 поверхів (майже 6 тис. квартир), паркінги, школа, дитячі садки, торгові центри.


    Що ще відомо про забудовника Stolitsa Group

    Як повідомляв “Телеграф”, власницею Stolitsa Group є відома та впливова столична бізнес-вумен Владислава Молчанова. Її бізнес-партнер Денис Москаль очолює Постійну комісію Київради з питань екологічної політики.


    За підрахунками деяких вітчизняних медіа , з 2010 р. “Столиця груп” збудувала близько сотні будинків, ще десятки проектів – у процесі будівництва. Молчанова також називалася одним із спонсорів партії “Батьківщина”. А під час попередніх виборів президента України була довіреною особою Юлії Тимошенко.

    Підтримку інших політсил Київради Молчанової нібито забезпечував Денис Комарницький, колишній співголова фракції “Блоку Леоніда Черновецького” у Київраді 2008-2010 років.

    Молчанова також відома своєю громадською діяльністю. З початку російської агресії проти України у 2014 році активно займалася волонтерством, допомагаючи підрозділам АТО. А після 24 лютого-2022 – підтримує Сили оборони.

    Які чинники надають скандальності ситуації? Історичний та екологічний контексти

    З відкритих джерел відомо, що історія Виноградаря починається з 1848 року, коли саксонець Готліб Крістер переїхав до Києва, купивши на Пріорці біля Вітряних гір ділянку у князя Естергазі. Розчистивши його від дерев, у 1850-му він засновує фірму “Садівництво та насіннєве господарство.” Крістер”. За 40 років від початку існування на цій території з’являється квітучий сад, розплідник плодових дерев, овочів і квітів. Після смерті Крістера, його справу продовжують його сини, і вже в 1900 р. садівництво Крістера налічувало площу зі 128 десятин і 5 мільйонів саджанців.

    1907 р. перський підданий Ісаак Іванович Бекас отримує від міської управи в оренду на 24 роки 16 ділянок землі на Вітряних горах площею 17 десятин для розведення винограду. Саме Бекасу належить назва місцевості “Виноградар”.

    У радянський період у 1930-х приватні господарства почали об’єднувати у трудові комуни, які займалися вирощуванням винограду та баштанних культур, а територія угідь зросла з 17 до 74 га. У 1960 р. це господарство влилося до радгоспу “Пуща-Водиця”, а його загальну площу розширили до понад 3 тисяч гектарів (з яких 400 га — у межах Києва). Праворуч і ліворуч від вул.Виговського радгоспівці заклали фруктові сади (частково під виробництво соків), що тяглися до вул.Північно-Сирецькій та Берківців.

    У 1990-ті сади почали занепадати, а до державних земель поступово почали придивлятися забудовники, зводячи замість садів та зелених зон житлові комплекси.