Golosnovinua.com

Позначка: ВЛК

  • «Смертельно придатний»: 57-річного педіатра мобілізували, а за три тижні він помер від онкології

    «Смертельно придатний»: 57-річного педіатра мобілізували, а за три тижні він помер від онкології

    На Харківщині розгорівся скандал через смерть 57-річного лікаря-педіатра Ігоря Ревеки, який помер у лікарні Дніпра лише через 21 день після мобілізації. Медика з багаторічним досвідом роботи призвали до штурмового полку та зарахували на посаду стрільця-помічника гранатометника. Згодом з’ясувалося, що причиною його смерті, за інформацією військової частини, стало злоякісне новоутворення сигмовидної кишки. Командування Сухопутних військ уже розпочало перевірку обставин мобілізації, проходження військово-лікарської комісії та смерті чоловіка.

    Смерть військовослужбовця раніше офіційно підтвердила Златопільська міська рада Харківської області.

    Ігор Ревека народився 12 серпня 1969 року. Він здобув освіту в Красноградському медичному училищі та Харківському медичному університеті, закінчив військову кафедру за спеціальністю військового лікаря-педіатра й отримав звання лейтенанта запасу. У цивільному житті багато років працював лікарем швидкої допомоги та педіатром у Харкові.

    Першою публічно розповіла про трагедію його падчерка. У соціальній мережі Threads вона написала, що чоловік був одним із найкращих педіатрів Харкова, допомагав людям під час пандемії COVID-19, а родина дізналася про його смерть невдовзі після мобілізації.

    Історія викликала значний резонанс. Пацієнти згадували Ревеку як уважного лікаря, який допомагав дітям навіть у складних випадках. Водночас користувачі соцмереж почали ставити запитання: чому досвідченого медика з офіцерським званням призвали на піхотну посаду та як він зміг пройти військово-лікарську комісію, якщо згодом помер від онкологічного захворювання?

    За інформацією 1-го окремого штурмового полку, Ігоря Ревеку мобілізували 25 вересня 2026 року. З 27 вересня до 2 жовтня він перебував у пункті постійної дислокації військової частини, а 3 жовтня розпочав базову загальновійськову підготовку.

    Уже 5 жовтня військовослужбовець поскаржився на погіршення самопочуття. Його госпіталізували до лікарні в Дніпрі, де 16 жовтня він помер.

    У військовій частині повідомили, що причиною смерті стало злоякісне новоутворення сигмовидної кишки. Командування також заявило, що захворювання не було пов’язане з проходженням військової служби.

    ФОТО: офіційне сповіщення про смерть, яке отримали рідні лікаря

    Проте ці пояснення не зняли запитань щодо результатів попереднього медичного огляду. Наразі публічно не встановлено, чи було відоме онкологічне захворювання на момент проходження ВЛК, які саме обстеження проводили лікарі та чи мав Ревека медичні документи, які могли вплинути на висновок щодо придатності до служби.

    У публікації «Коротко про» також порушується питання можливої останньої стадії онкологічного захворювання. Водночас офіційно оприлюднених результатів обстежень, які б підтверджували конкретну стадію раку на момент мобілізації, немає.

    Ще одним предметом дискусії стало військове призначення педіатра. У документах Ігор Ревека значився стрільцем-помічником гранатометника, хоча мав медичну освіту, досвід роботи та звання лейтенанта запасу.

    У 1-му окремому штурмовому полку пояснили, що під час базової загальновійськової підготовки новоприбулих військовослужбовців тимчасово зараховують на піхотні посади. Остаточний розподіл відбувається після завершення навчання з урахуванням цивільної спеціальності та професійних навичок.

    За твердженням командування, після підготовки Ігоря Ревеку планували направити до медичної роти. Таким чином, підтверджень того, що він безпосередньо брав участь у штурмових операціях, немає. До бойового підрозділу на фронті він так і не потрапив.

    Ситуацію також прокоментував командир 108-го окремого штурмового батальйону «Вовки Да Вінчі» Сергій Філімонов. Він поставив під сумнів доцільність залучення кваліфікованих лікарів до піхотних завдань замість використання їхньої професійної підготовки для медичного забезпечення війська.

    Окремої перевірки потребує і питання бронювання. Українське законодавство передбачає можливість бронювання військовозобов’язаних медичних працівників за визначених умов. Проте останнє місце роботи Ревеки та наявність або відсутність чинного бронювання на момент мобілізації публічно не підтверджені.

    Тому наразі неможливо встановити, чи мав лікар законні підстави для відстрочки, які не були враховані під час призову.

    Після суспільного розголосу Командування Сухопутних військ ЗСУ повідомило про початок службової перевірки. Військові мають з’ясувати обставини мобілізації Ігоря Ревеки, проходження ним ВЛК, перебування у військовій частині, навчання та смерті.

    У командуванні закликали утримуватися від передчасних висновків, доки перевірка не встановить усіх обставин. Про її результати та ухвалені рішення пообіцяли повідомити додатково.

    Трагедія Ігоря Ревеки порушила ширшу проблему організації медичного огляду мобілізованих, належного використання фахових кадрів у війську та своєчасного виявлення серйозних захворювань.

    Особливого значення набуває питання, чи могла хвороба бути виявлена до початку військової підготовки та чи отримав чоловік необхідну медичну допомогу після появи симптомів. Водночас наявна інформація не дозволяє стверджувати, що саме мобілізація спричинила смерть лікаря або що медики допустили конкретне порушення.

    26 жовтня в рідному Златополі відбулося прощання з Ігорем Ревекою. Провести його в останню путь прийшли близькі, колеги, друзі та мешканці громади.

    Станом на 29 жовтня головні запитання залишаються відкритими: як оцінювали стан здоров’я медика під час ВЛК, чи були підстави для бронювання та чи можна було своєчасно діагностувати захворювання. Відповіді на них має надати офіційна перевірка.

  • Екс-генпрокурор Руслан Кравченко міг оформити інвалідність у 2024 році, – Ігор Мосійчук

    Екс-генпрокурор Руслан Кравченко міг оформити інвалідність у 2024 році, – Ігор Мосійчук

    Як повідомляє  екс-нардеп Ігор Мосійчук,  колишній генеральний прокурор України Руслан Кравченко міг оформити інвалідність та списатись з військового обліку під час роботи у Київській обласній військовій адміністрації.

    “8 квітня 2024 року колишній генеральний прокурор України Руслан Кравченко, який в той час очолював Київську обласну воєнну адміністрацію: пройшов ВЛК, оформив собі фіктивну інвалідність і списався у званні майора запасу з військового обліку” – зазначив Ігор Мосійчук.

    Нагадаємо, раніше екс-нардеп  подав позов до Касаційного адміністративного суду, щодо визнання незаконним Указу Президента України №946/2026 про покладення виконання обов’язків Генерального прокурора на Ковальського В. О., як на особу особу, яка на момент його видання обіймала посаду керівника Хмельницької обласної прокуратури.

    Екс-генпрокурор Руслан Кравченко міг оформити інвалідність у 2024 році, - Ігор Мосійчук

  • «Не через ВЛК»: у Міноборони розкрили справжню причину звільнення Хмари з військової служби

    «Не через ВЛК»: у Міноборони розкрили справжню причину звільнення Хмари з військової служби

    Новопризначений міністр оборони України Євгеній Хмара був звільнений з військової служби не через стан здоров’я чи рішення військово-лікарської комісії, а на законній підставі, передбаченій окремо для генералів та адміралів. У Міністерстві оборони заявили, що Хмара повністю придатний до військової служби, а його перехід у цивільний статус був необхідний для призначення на посаду глави оборонного відомства.

    У Міністерстві оборони 20 серпня роз’яснили обставини звільнення Євгенія Хмари з військової служби після появи у соціальних мережах різних версій щодо того, на якій саме підставі генерал залишив службу.

    У відомстві наголосили: призначення Хмари міністром оборони вимагало отримання ним статусу цивільної особи, оскільки це прямо передбачено українським законодавством. Відповідно до статті 15 Закону України «Про національну безпеку України», міністр оборони призначається Верховною Радою за поданням президента саме з числа цивільних осіб. Така вимога діє з 1 січня 2019 року і є одним із механізмів демократичного цивільного контролю над сектором безпеки й оборони.

    Саме тому перед повноцінним призначенням Хмари на посаду необхідно було завершити юридичні процедури, пов’язані з його військовою службою.

    У Міноборони назвали точну підставу

    Як повідомили в оборонному відомстві, Хмару звільнили на підставі підпункту «е» пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

    У Міноборони пояснили, що ця норма стосується військовослужбовців вищого офіцерського складу — генералів та адміралів — які не займають штатної військової посади та перебувають у розпорядженні.

    Тобто йдеться не про звільнення через непридатність до служби, дисциплінарні причини чи стан здоров’я, а про окремий передбачений законом механізм завершення військової служби для представників вищого офіцерського складу.

    Офіційну позицію Міністерства оборони оприлюднив Укрінформ. У відомстві окремо наголосили, що спроби пов’язати звільнення Хмари з результатами ВЛК не відповідають дійсності.

    «Повністю придатний»: що заявили про ВЛК

    Найгучніша частина роз’яснення Міноборони стосується чуток про здоров’я нового міністра.

    У соцмережах після інформації про звільнення Хмари з військової служби почали з’являтися припущення, що він міг залишити її на підставі рішення військово-лікарської комісії.

    У Міноборони це категорично заперечили.

    За даними відомства, Хмара проходив військово-лікарську комісію за вимогами, які застосовуються до військовослужбовців спецпідрозділу СБУ, та був визнаний повністю придатним.

    У міністерстві прямо назвали твердження про нібито звільнення через ВЛК неправдивими.

    Цей момент є принциповим, оскільки стаття 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» справді передбачає під час воєнного стану звільнення військовослужбовців за станом здоров’я — зокрема на підставі висновку ВЛК про непридатність. Однак це інша правова підстава і, за поясненням Міноборони, до випадку Хмари вона стосунку не має.

    Навіщо міністру оборони бути цивільним

    Перехід Хмари зі статусу військовослужбовця в цивільний статус пов’язаний із принциповою конструкцією українського сектору оборони.

    Закон розділяє політичне та військове керівництво.

    Міністр оборони здійснює політичне й адміністративне керівництво Міністерством оборони та Збройними силами, але сам має залишатися цивільною особою. Безпосереднє військове командування належить військовому керівництву.

    Частина сьома статті 15 Закону «Про національну безпеку України» прямо встановлює, що очільник Міноборони призначається з числа цивільних. Закон також передбачає цивільний статус першого заступника та заступників міністра оборони.

    Таким чином, навіть багаторічний бойовий досвід Хмари не скасовував юридичної необхідності залишити військову службу перед остаточним призначенням.

    Від «Альфи» до Міністерства оборони

    Кар’єра Євгенія Хмари майже повністю була пов’язана із сектором безпеки.

    До переходу в Міністерство оборони він понад 15 років служив у Центрі спеціальних операцій «А» Служби безпеки України, відомому як «Альфа».

    Офіційний сайт СБУ раніше вказував Хмару як керівника ЦСО «А». Сам підрозділ бере участь у бойових операціях на ключових напрямках повномасштабної війни. Бійці «Альфи» були залучені до оборони Києва, Харкова, Чернігова, Сум, боїв на Луганщині й Донеччині, операцій зі звільнення окупованих територій та інших завдань.

    У 2026 році Хмара також виконував обов’язки голови СБУ. В офіційних повідомленнях Служби він фігурував у званні генерал-майора.

    Після урядових перестановок у липні Хмара перейшов до Міністерства оборони.

    17 липня розпорядженням Кабінету Міністрів №723-р на нього було покладено тимчасове виконання обов’язків міністра оборони.

    Як Хмара став міністром

    Кадрова процедура розтягнулася на кілька етапів.

    Після відставки попереднього уряду президент Володимир Зеленський оголосив про намір запропонувати кандидатуру Хмари для керівництва оборонним відомством.

    18 серпня президент вніс його кандидатуру до Верховної Ради.

    Перед голосуванням Хмара вже заявив депутатам, що звільнений з військової служби та має статус цивільної особи. Це дозволило виконати законодавчу вимогу до кандидата на посаду міністра.

    19 серпня уряд окремо звільнив його з посади заступника міністра оборони, після чого Верховна Рада підтримала президентське подання і призначила Хмару повноцінним міністром.

    Таким чином, зміна статусу була частиною кадрової та юридичної процедури, необхідної для його призначення.

    Зеленський уже назвав головне завдання Хмари

    Президент пов’язує прихід Хмари до Міноборони передусім із розвитком технологічних та далекобійних можливостей України.

    У новому зверненні 20 серпня Зеленський заявив, що очікує від Міністерства оборони розширення можливостей українських далекобійних ударів, розвитку взаємодії з виробниками українського озброєння, посилення захисту неба та збільшення спроможностей для оборонних і наступальних операцій.

    Президент окремо підкреслив бойовий досвід Хмари в «Альфі» СБУ та заявив про вже налагоджену взаємодію нового міністра з військовим керівництвом.

    Сам Хмара ще наприкінці липня говорив, що Україна має діяти проти Росії асиметрично, а не просто відповідати «ударом на удар». За його словами, удари мають системно зменшувати можливості противника, зокрема його інфраструктурний і військовий потенціал.

    Його попередня діяльність у СБУ також була безпосередньо пов’язана з далекобійними операціями. СБУ за керівництва Хмари публічно повідомляла про удари по російських НПЗ, нафтоналивній інфраструктурі та військових об’єктах в окупованому Криму.

    Що маємо в підсумку

    Отже, звільнення Євгенія Хмари з військової служби було необхідним кроком перед його призначенням міністром оборони.

    Міноборони запевняє: зі станом здоров’я це рішення не пов’язане. Хмара пройшов ВЛК за жорсткими вимогами спецпідрозділу СБУ та придатний до військової служби.

    Юридично його звільнили за спеціальною нормою статті 26 закону про військовий обов’язок, а цивільний статус був потрібний для дотримання прямої вимоги Закону «Про національну безпеку України».

    Тепер колишній генерал та багаторічний командир спецпризначенців очолює Міністерство оборони вже як цивільний посадовець — при цьому президент очікує від нього перенесення досвіду технологічних і далекобійних операцій на рівень усієї оборонної політики держави.

  • Майже 80 керівників ТЦК отримали підозри: поліція розкрила масштаби схем із ВЛК та бронюванням

    Майже 80 керівників ТЦК отримали підозри: поліція розкрила масштаби схем із ВЛК та бронюванням

    Національна поліція України повідомила про підозру вже 76 керівникам територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки різного рівня у межах кримінальних проваджень, пов’язаних із можливими зловживаннями під час мобілізації. Паралельно слідчі перевіряють майже 2,5 тисячі випадків бронювання військовозобов’язаних, вилучили понад 83,5 тисячі постанов військово-лікарських комісій та домоглися скасування близько 6,5 тисячі незаконних рішень ВЛК. Такі цифри навів т.в.о. голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе.

    ФОТО: т.в.о. голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе

    За його словами, правоохоронці зараз концентруються не на формальному збільшенні кількості кримінальних проваджень, а на документуванні конкретних схем, встановленні всіх їхніх учасників та доведенні справ до суду. Окрему увагу приділяють саме тим сферам мобілізаційної системи, де ризики зловживань є найвищими: роботі ТЦК, оформленню бронювання, діяльності військово-лікарських комісій та схемам незаконного виїзду військовозобов’язаних за кордон.

    Цуцкірідзе наголосив, що принциповою для поліції є однакова дія закону як щодо військовозобов’язаних, так і щодо посадовців, які приймають рішення в системі мобілізації. За його словами, посада, військове звання або адміністративні можливості не повинні захищати людину від кримінальної відповідальності.

    Водночас керівник Нацполіції закликав не переносити відповідальність окремих фігурантів на всю систему ТЦК і ВЛК. Він звернув увагу, що кожна справа має оцінюватися індивідуально, а викриття корупційних чи інших незаконних рішень не повинно автоматично ставити під сумнів усі висновки військово-лікарських комісій, особливо щодо людей із тяжкими захворюваннями або серйозними пораненнями.

    Понад 83 тисячі постанов ВЛК потрапили до слідчих

    Одним із найбільших масивів документів, які зараз перевіряє поліція, стали рішення військово-лікарських комісій.

    За інформацією Цуцкірідзе, у межах кримінальних проваджень слідчі вже вилучили понад 83,5 тисячі постанов ВЛК. Частина цих документів могла використовуватися для незаконного визнання військовозобов’язаних непридатними до служби або створення підстав для відстрочки та виїзду за кордон.

    У результаті перевірок було скасовано приблизно 6,5 тисячі незаконних рішень військово-лікарських комісій.

    Ці цифри не означають, що всі 83,5 тисячі вилучених постанов є незаконними. Йдеться про документи, які стали предметом перевірки у конкретних кримінальних провадженнях. Остаточна юридична оцінка кожного випадку має ґрунтуватися на доказах.

    Паралельно поліція встановлює обставини можливого незаконного бронювання майже 2,5 тисячі військовозобов’язаних.

    Бронювання під час воєнного стану дозволяє окремим працівникам критично важливих підприємств, установ та організацій отримувати відстрочку від мобілізації. Проте саме цей механізм став одним із напрямів, де правоохоронці перевіряють можливе використання фіктивних підстав, неправдивих даних або службового впливу.

    Понад 400 кримінальних проваджень від початку великої війни

    За даними Національної поліції, від початку повномасштабного російського вторгнення слідчі розслідували 428 кримінальних проваджень, пов’язаних із незаконною допомогою військовозобов’язаним в ухиленні від служби, оформленням фіктивних медичних документів та організацією незаконного перетину державного кордону.

    У 105 провадженнях матеріали вже передано до суду, інші справи перебувають на стадії досудового розслідування.

    Серед фігурантів є не лише посередники або цивільні організатори схем, але й безпосередньо працівники та керівники територіальних центрів комплектування.

    Саме в межах цих та інших проваджень, за словами Цуцкірідзе, 76 керівникам ТЦК різного рівня вже повідомили про підозру.

    Водночас повідомлення про підозру не означає автоматичного встановлення вини. Відповідно до українського законодавства, винуватість конкретної особи може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду.

    Перед цим ДБР прийшло з обшуками більш ніж у 100 ТЦК

    Нові цифри Нацполіції з’явилися менш ніж через два тижні після початку масштабної спецоперації Державного бюро розслідувань під назвою «Чесний призов».

    30 липня ДБР спільно з Генеральним штабом ЗСУ розпочало слідчі дії у понад 100 територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки в більшості регіонів України.

    Правоохоронці пояснювали, що перевіряють одразу два великі блоки можливих правопорушень.

    Перший — це сприяння ухиленню від мобілізації за гроші. Йдеться про ситуації, коли посадовці могли за неправомірну вигоду допомагати військовозобов’язаним отримувати фіктивні документи, незаконні відстрочки або інші підстави для уникнення призову.

    Другий блок стосується можливого перевищення службових повноважень військовослужбовцями ТЦК, зокрема побиття та катування військовозобов’язаних.

    У ДБР окремо підкреслили, що «Чесний призов» не є реакцією на один гучний інцидент. Операцію назвали комплексною перевіркою системи, метою якої є виявлення корупції, службових зловживань та порушень прав людини.

    Ще на старті операції Бюро попередило, що після проведення обшуків у різних регіонах очікуються затримання та нові повідомлення про підозру. Генеральний штаб заявив, що сприяє правоохоронцям у перевірках та підтримує притягнення винних до відповідальності у випадках, коли порушення будуть доведені.

    Під перевіркою не тільки хабарі за «непридатність»

    Практика останніх років показує, що зловживання навколо мобілізації можуть мати різні форми.

    Один напрям — фіктивні медичні висновки. У таких випадках військовозобов’язаній особі могли оформлювати діагноз або ступінь непридатності, які не відповідали її реальному стану здоров’я.

    Інший — неправомірне оформлення відстрочки або бронювання.

    Ще один блок — внесення неправдивих даних до військово-облікових документів чи інформаційних систем.

    Окремі кримінальні провадження стосуються організації незаконного переправлення чоловіків через державний кордон, коли фіктивні довідки або рішення ВЛК ставали лише одним із елементів ширшої схеми.

    Саме тому вилучення десятків тисяч постанов ВЛК не означає, що слідство обмежується медичними комісіями. Поліція намагається відстежувати весь ланцюг — від людини, яка шукала незаконний спосіб уникнути мобілізації, до посередника, медичного працівника, посадовця ТЦК або іншої особи, яка могла забезпечувати необхідні документи.

    Чому правоохоронці говорять про індивідуальну відповідальність

    Масштабні обшуки та десятки підозр керівникам ТЦК відбуваються на тлі високої суспільної напруги навколо мобілізації.

    Саме тому Цуцкірідзе окремо застеріг від двох крайнощів.

    З одного боку, правоохоронні органи не повинні закривати очі на корупцію чи насильство лише через те, що йдеться про працівника структури, яка забезпечує мобілізацію.

    З іншого — окремі кримінальні випадки не можуть автоматично бути доказом незаконності роботи всіх ТЦК або ВЛК.

    Подібну логіку демонструє і операція «Чесний призов». ДБР прямо заявило, що йдеться про комплексну перевірку системи та конкретних фактів, а не про оголошення всіх працівників ТЦК підозрюваними.

    Масштаб цифр показує, наскільки великою стала проблема

    Найбільше уваги у новій статистиці привертає поєднання кількох показників: 76 керівників ТЦК із підозрами, понад 83,5 тисячі вилучених постанов ВЛК, 6,5 тисячі скасованих незаконних рішень та майже 2,5 тисячі бронювань, обставини яких зараз перевіряються.

    Однак ці цифри не можна просто складати між собою або трактувати як кількість уже доведених злочинів. Частина документів лише проходить перевірку, а щодо багатьох фігурантів слідство ще триває.

    Натомість вони демонструють масштаб роботи, яку правоохоронці проводять навколо мобілізаційної системи.

    Особливо показовим є те, що ця робота відбувається одночасно кількома правоохоронними структурами. Нацполіція розслідує кримінальні провадження щодо схем ухилення, ВЛК та бронювання, тоді як ДБР разом із Генштабом проводить масштабну операцію з перевірки діяльності самих ТЦК.

    У результаті найближчими тижнями кількість підозр може збільшитися: ще 30 липня ДБР прямо анонсувало затримання та процесуальні рішення після аналізу матеріалів, вилучених під час обшуків у понад 100 центрах комплектування.

    Наразі головний принцип, який декларують правоохоронці, залишається незмінним: відповідальність має бути персональною та доказовою. Тобто як військовозобов’язаний, який купував фіктивний документ, так і посадовець, який його оформлював або отримував за це гроші, у разі доведення вини повинні відповідати перед законом.

    І саме статистика, озвучена 11 серпня, показує, що перевірка мобілізаційної системи вже вийшла далеко за межі поодиноких резонансних справ.

  • У Мукачівському ТЦК викрили масштабну схему: за $5–10 тисяч «списали» понад 1,5 тисячі чоловіків

    У Мукачівському ТЦК викрили масштабну схему: за $5–10 тисяч «списали» понад 1,5 тисячі чоловіків

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив подробиці розслідування масштабної схеми незаконного виключення військовозобов’язаних з військового обліку на Закарпатті. За даними слідства, через неї могли незаконно «списати» щонайменше 1577 людей, а вартість послуги для одного чоловіка становила від 5 до 10 тисяч доларів.

    Схему, за версією правоохоронців, організували колишній керівник Мукачівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та його підлеглий, який відповідав за військовий облік і бронювання.

    Схема діяла протягом кількох років

    Як повідомив Кравченко, оборудка могла діяти у 2022–2024 роках. До офіційних документів вносили недостовірну інформацію, яка надалі ставала підставою для визнання військовозобов’язаних непридатними до військової служби та виключення їх з обліку.

    Слідство встановило щонайменше 1577 випадків такого зняття з військового обліку. При цьому 1142 чоловіків були «списані» нібито через стан здоров’я.

    За даними генпрокурора, за оформлення відповідних документів із військовозобов’язаних могли вимагати від 5 до 10 тисяч доларів.

    Коли виникла загроза викриття схеми, її організатори, як вважають правоохоронці, спробували знищити документацію.

    У серпні 2024 року тодішній керівник районного ТЦК та СП нібито оформив фіктивний акт про вилучення та знищив довідки, рішення військово-лікарських комісій та інші медичні документи. За словами Кравченка, така документація мала зберігатися протягом 75 років.

    Втім, правоохоронцям вдалося відновити необхідну інформацію. Для цього використали дані Національної служби здоров’я України, свідчення, результати експертиз та інші матеріали кримінального провадження.

    Провели 17 обшуків

    У межах розслідування правоохоронці провели 17 обшуків у чинних і колишніх працівників Мукачівського РТЦК та СП, членів ВЛК та інших осіб, які можуть бути причетними до оборудки.

    Двом колишнім посадовцям уже повідомили про підозру у перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України в особливий період. Прокуратура має намір просити суд обрати їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без альтернативи застави.

    Водночас перевіряється роль окремих членів військово-лікарської комісії та інших можливих учасників схеми.

    Наразі на військовому обліку вже поновили 120 осіб із числа тих, кого раніше виключили. Щодо решти військовозобов’язаних перевірки продовжуються.

    Розслідування відбувається в межах програми «Зворотній бік ТЦК та ВЛК», спрямованої на викриття можливих зловживань у системі територіальних центрів комплектування та військово-лікарських комісій.

  • Хто має право на відстрочку від мобілізації у 2026 році

    Хто має право на відстрочку від мобілізації у 2026 році

    В Україні у 2026 році право на відстрочку від мобілізації мають різні категорії військовозобов’язаних. Законодавство визначає перелік підстав, за яких громадяни можуть тимчасово не підлягати призову під час мобілізації, а також порядок оформлення такого права. При цьому відстрочка не звільняє від військового обов’язку, а лише відкладає призов на визначений термін.

    Про це повідомляє офіційний портал Сил оборони України.

    У роз’ясненні наголошується, що право на відстрочку виникає лише у випадках, прямо передбачених законодавством. Для її отримання військовозобов’язаний повинен підтвердити відповідну підставу документами та подати заяву. Автоматично відстрочка не надається.

    Однією з найбільших категорій є відстрочка за сімейними обставинами. Вона може бути надана військовозобов’язаним, які утримують трьох і більше дітей віком до 18 років за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів, самостійно виховують неповнолітню дитину або виховують дитину з інвалідністю чи тяжким захворюванням.

    Також право на відстрочку мають особи, які утримують повнолітню дитину з інвалідністю І або ІІ групи, є усиновлювачами чи опікунами дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, здійснюють постійний догляд за близькими родичами з інвалідністю І чи ІІ групи за відсутності інших працездатних осіб, які можуть забезпечити такий догляд.

    Крім цього, відстрочка передбачена для громадян, які мають неповнолітню дитину, якщо їхній чоловік або дружина проходить військову службу, а також для осіб, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час захисту України.

    Окрема категорія стосується стану здоров’я. Право на відстрочку мають особи з інвалідністю І, ІІ або ІІІ групи, а також громадяни, яких військово-лікарська комісія визнала тимчасово непридатними до військової служби.

    Закон також передбачає відстрочку для окремих категорій здобувачів освіти та науковців. Скористатися нею можуть студенти, які вперше здобувають вищий рівень освіти, докторанти, лікарі-інтерни та окремі категорії педагогічних працівників за умови, що вони працюють за основним місцем роботи не менш ніж на 0,75 ставки. Для частини студентів також діють визначені законом вікові обмеження.

    Право на відстрочку мають і представники окремих професій. Серед них — керівники міністерств та їхні заступники, керівники державних органів, народні депутати України, судді, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, голова та члени Рахункової палати, окремі категорії дипломатичних працівників, працівники органів військового управління, військових частин, а також державні службовці, які забезпечують діяльність президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів у визначених законодавством сферах.

    Ще однією підставою є бронювання працівників. Відстрочка надається співробітникам органів державної влади та підприємств, які офіційно визнані критично важливими для функціонування держави. Процедуру бронювання в цьому випадку здійснює роботодавець.

    Крім того, закон передбачає окремі підстави для цивільних осіб, які перебували в російському полоні, а також для деяких спеціалістів у сферах кібербезпеки, оборонно-промислового комплексу та критичної інфраструктури.

    Для оформлення відстрочки необхідно зібрати документи, що підтверджують відповідне право. Залежно від підстави це можуть бути свідоцтва про народження дітей, рішення суду, медичні висновки ЛКК або МСЕК, документи про інвалідність, довідки з місця роботи чи навчання, а також документи про бронювання.

    Подати заяву можна через застосунок “Резерв+”. Для цього необхідно оновити військово-облікові дані, обрати відповідну підставу для відстрочки, завантажити необхідні документи або підтвердити їх через державні реєстри. Після перевірки користувач отримує електронну довідку з QR-кодом, яка підтверджує надання відстрочки.

    Якщо відповідна підстава ще не інтегрована до електронної системи або людина не користується смартфоном, документи можна подати через будь-який Центр надання адміністративних послуг. Для цього необхідно мати паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків та документи, що підтверджують право на відстрочку. Після прийняття документів ЦНАП передає їх до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який ухвалює рішення.

    У випадку оформлення відстрочки за станом здоров’я обов’язковою є військово-лікарська комісія. Саме її висновок або документи МСЕК у разі встановлення інвалідності є юридичною підставою для надання відстрочки.

    У Силах оборони також нагадали, що частина відстрочок продовжується автоматично. Це стосується випадків, коли відповідна інформація підтверджується державними реєстрами або має постійний характер, зокрема відстрочки через інвалідність. Водночас відстрочки, надані через тимчасову непридатність, окремі види бронювання чи інші строкові підстави, після завершення терміну дії необхідно оформлювати повторно. Про необхідність поновлення документів користувачам заздалегідь нагадує застосунок “Резерв+”.

    У Силах оборони окремо наголосили, що навіть за наявності законних підстав право на відстрочку не реалізується автоматично. Якщо військовозобов’язаний не звернувся із заявою та не надав підтвердні документи, територіальний центр комплектування має право здійснювати призов відповідно до вимог чинного законодавства.

    Раніше Міністерство оборони України повідомило про оновлення механізму автоматичного продовження відстрочок для батьків дітей з інвалідністю віком до 18 років через застосунок “Резерв+”. Відтепер система автоматично звіряє інформацію за останнім виданим свідоцтвом про народження дитини та, за наявності, за її реєстраційним номером облікової картки платника податків, що дозволяє спростити процедуру підтвердження права на відстрочку.

  • У Києві чоловіка заарештували за вбивство лікарки ВЛК: що відомо про напад

    У Києві чоловіка заарештували за вбивство лікарки ВЛК: що відомо про напад

    У Подільському районі Києва суд обрав запобіжний захід 31-річному чоловікові, якого підозрюють у вбивстві 55-річної лікарки військово-лікарської комісії. За версією слідства, під час проходження ВЛК він завдав жінці 17 ножових поранень. Підозрюваного взяли під варту на 60 діб без права внесення застави.

    Про це повідомила Київська міська прокуратура. Додаткові подробиці обставин справи оприлюднило видання ТСН із посиланням на власні джерела у владних структурах та правоохоронних органах.

    За наявними даними, чоловік їхав у таксі разом із матір’ю, коли автомобіль зупинили на одному з блокпостів для перевірки документів. У Київському міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки раніше заявили, що правоохоронці доправили до Подільського районного ТЦК порушника правил військового обліку, який не пройшов військово-лікарську комісію.

    Після цього чоловіка направили до позаштатної ВЛК №1 при Подільському районному ТЦК. Там він потрапив до кабінету хірургині, яка мала оцінити стан його здоров’я та визначити придатність до військової служби.

    За інформацією джерел видання, між чоловіком і лікаркою виникла суперечка. Підозрюваний нібито скаржився на зубний біль та сподівався, що через це проходження комісії або подальші процедури відкладуть. Під час розмови він звинуватив лікарку в тому, що вона нібито «відправляє його на смерть».

    Після конфлікту чоловік, за версією слідства, дістав ніж і завдав лікарці численних хаотичних ударів. Від отриманих поранень жінка загинула.

    Водночас наведені окремими джерелами слова учасників конфлікту та його подробиці наразі не є встановленими судом обставинами. Остаточну картину подій мають визначити слідчі під час досудового розслідування.

    Правоохоронці також перевіряють, як чоловікові вдалося потрапити до приміщення військово-лікарської комісії з ножем. За цим фактом розпочато окреме розслідування за частиною 3 статті 367 Кримінального кодексу України, яка стосується службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки.

    За даними прокуратури, основне кримінальне провадження стосується умисного вбивства. У разі доведення вини підозрюваному може загрожувати тривале позбавлення волі, зокрема довічне ув’язнення — залежно від остаточної правової кваліфікації та рішення суду.

    У прокуратурі наголосили, що наразі чоловік має статус підозрюваного, а відповідно до принципу презумпції невинуватості винним його може визнати лише суд після розгляду справи по суті.

    Загибла працювала хірургинею у складі ВЛК та була уродженкою Черкаської області. Знайомі жінки розповіли журналістам, що вона багато років працювала в медицині, а у вільний час допомагала безпритульним тваринам, зокрема лікувала та доглядала котів.

    Водночас поширені у медіа подробиці її приватного життя, матеріального стану та можливого спадку не стосуються обставин кримінального провадження. Наразі ключовими питаннями слідства залишаються мотив нападу, точна послідовність подій, походження ножа та можливі порушення правил безпеки у приміщенні ВЛК.

    Досудове розслідування триває. Правоохоронці збирають докази, опитують свідків та перевіряють дії посадових осіб, відповідальних за пропускний режим і безпеку в медичній установі.

  • 17 ударів ножем у приміщенні ВЛК: киянину офіційно повідомили про підозру у вбивстві лікарки

    17 ударів ножем у приміщенні ВЛК: киянину офіційно повідомили про підозру у вбивстві лікарки

    У Києві 31-річному чоловіку, якого підозрюють у вбивстві лікарки військово-лікарської комісії, офіційно повідомили про підозру. За даними слідства, під час проходження медичного огляду він завдав жінці численних ножових поранень, від яких вона загинула на місці. Наразі правоохоронці готують клопотання до суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За інкримінований злочин підозрюваному загрожує покарання від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.

    Про це повідомляє Київська міська прокуратура.

    За інформацією слідства, Подільська окружна прокуратура міста Києва повідомила чоловіку про підозру за пунктом 8 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України – умисне вбивство особи у зв’язку з виконанням нею службового обов’язку. Правоохоронці зазначають, що наразі вирішується питання щодо його арешту на час проведення досудового розслідування.

    Крім того, окремо триває розслідування за частиною 3 статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість). Слідчі встановлюють, яким чином підозрюваний зміг пронести ніж до приміщення військово-лікарської комісії та чи були порушення вимог безпеки під час його допуску до медичного закладу.

    За даними правоохоронців, трагедія сталася 29 липня у позаштатній постійній військово-лікарській комісії №1 Подільського районного у Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Чоловіка, який перебував у розшуку через непроходження військово-лікарської комісії, доставили для проходження медичного огляду.

    Однією з останніх його оглядала 55-річна лікарка-хірург. Підозрюваний пояснив слідчим, що наполягав на більш ретельному обстеженні, скаржився на сильний зубний біль та просив відтермінувати проходження комісії на кілька днів. За його словами, після того як він зрозумів, що медики визнають його придатним до військової служби, дістав із сумки ніж та завдав лікарці близько 17 хаотичних ударів у груди, шию та руки.

    Від отриманих поранень жінка померла на місці ще до прибуття медиків. Після затримання чоловіку повідомили про підозру, а слідчі продовжують збирати докази та встановлювати всі обставини резонансного злочину.

    Водночас правоохоронці наголошують, що паралельно перевіряють організацію безпеки у приміщенні ВЛК, зокрема порядок пропуску відвідувачів та контроль за проносом потенційно небезпечних предметів.

    Резонансний напад стався на тлі інших випадків агресії щодо працівників ТЦК та ВЛК. Зокрема, у Вінниці чоловік із ножем напав на військовослужбовця ТЦК під час доставлення до центру комплектування, а СБУ та Національна поліція також продовжують розслідування нападу на ТЦК у Львові, що стався 8 липня.

  • У Вінниці мобілізували чоловіка з інвалідністю? Після резонансного відео його повторно відправили на ВЛК

    У Вінниці мобілізували чоловіка з інвалідністю? Після резонансного відео його повторно відправили на ВЛК

    У Вінниці набув розголосу випадок із мобілізацією чоловіка, який, за словами його родичів та військовослужбовців навчального центру, має розумову відсталість. Попри це, під час проходження військово-лікарської комісії його визнали придатним до військової служби та направили до навчального центру. Після появи відеозаписів, на яких видно, що чоловік не може самостійно виконувати навіть найпростіші побутові дії, його повторно направили на проходження ВЛК. Наразі офіційних результатів повторного медичного огляду ще немає.

    За інформацією, що поширюється у соціальних мережах, під час проходження базової військової підготовки мобілізований не міг самостійно взутися, потребував постійної допомоги інших військовослужбовців та мав труднощі з виконанням елементарних команд. Один із таких епізодів був зафіксований на відео, яке швидко набуло широкого розголосу.

    Після появи цих кадрів командування навчального центру, за даними, які поширюються в українських медіа та соцмережах, ухвалило рішення направити чоловіка на повторний медичний огляд. Остаточне рішення щодо його придатності має ухвалити військово-лікарська комісія після додаткового обстеження.

    На цей момент немає офіційного підтвердження, що чоловік має встановлений медичний діагноз «розумова відсталість» або оформлену інвалідність саме за цим захворюванням. Також не оприлюднено медичних документів, які б підтверджували його психічний стан. Саме тому ця інформація наразі базується на повідомленнях сторін конфлікту та відеоматеріалах, які з’явилися у відкритому доступі.

    Водночас випадок викликав широку дискусію щодо якості проходження військово-лікарських комісій. Відповідно до чинних правил, рішення ВЛК повинно ухвалюватися після комплексної оцінки фізичного та психічного стану людини, а за наявності сумнівів або нових медичних обставин військовозобов’язаний може бути направлений на повторний огляд. Процедура повторного проходження ВЛК прямо передбачена нормативними актами Міністерства оборони.

    Подібні історії вже неодноразово ставали предметом суспільного обговорення. Зокрема, раніше у Вінниці широкий резонанс викликала мобілізація чоловіка, родичі якого також заявляли про серйозні проблеми зі здоров’ям, тоді як у ТЦК повідомляли, що після проходження ВЛК його було визнано придатним до служби.

    Наразі офіційних коментарів від Вінницького обласного ТЦК та СП щодо нового випадку станом на момент публікації немає. Також не повідомлялося, чи буде призначена службова перевірка обставин проходження первинної військово-лікарської комісії.

    Остаточну оцінку ситуації має дати повторний висновок ВЛК, який визначить, чи відповідає стан здоров’я чоловіка вимогам для проходження військової служби. До появи офіційних результатів робити висновки про можливі порушення під час мобілізації передчасно.

  • Воєнний стан і мобілізацію в Україні офіційно продовжили: до якої дати діятимуть обмеження

    Воєнний стан і мобілізацію в Україні офіційно продовжили: до якої дати діятимуть обмеження

    Верховна Рада України підтримала чергове продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації. Обидва правові режими залишатимуться чинними ще 90 днів — щонайменше до 31 жовтня 2026 року. Це вже двадцяте рішення парламенту про їхнє продовження з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії.

    Про це стало відомо під час пленарного засідання Верховної Ради, трансляція якого велася онлайн.

    Продовження воєнного стану та мобілізації відбулося за вже традиційною процедурою. Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти №15401 та №15402, після чого народні депутати підтримали кожен із документів конституційною більшістю голосів, необхідною для їх ухвалення.

    Таким чином, дія воєнного стану та загальної мобілізації в Україні буде продовжена ще на три місяці. Новий термін завершиться 31 жовтня 2026 року, якщо до цього часу Верховна Рада не ухвалить нового рішення.

    Воєнний стан передбачає збереження спеціального правового режиму, який діє в країні після початку широкомасштабної агресії Російської Федерації. Він дозволяє державі оперативно ухвалювати рішення, необхідні для забезпечення оборони, функціонування органів влади, захисту населення та підтримки роботи критичної інфраструктури.

    Паралельно продовжується й загальна мобілізація, яка дає можливість комплектувати Сили оборони України особовим складом відповідно до потреб фронту та обороноздатності держави.

    Під час дії воєнного стану військовозобов’язані громадяни повинні дотримуватися визначених законодавством вимог. Чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані перебувати на військовому обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання або фактичного перебування, своєчасно оновлювати свої військово-облікові дані та забезпечувати актуальність інформації в Єдиному державному реєстрі військовозобов’язаних.

    Також військовозобов’язані повинні постійно мати при собі документи, що посвідчують особу, а також військово-обліковий документ у паперовій або електронній формі. На вимогу представників Національної поліції, Державної прикордонної служби чи працівників територіальних центрів комплектування ці документи необхідно пред’являти для перевірки.

    Крім того, громадяни зобов’язані з’являтися до ТЦК або навчальних центрів у строки, визначені повістками, а також проходити військово-лікарську комісію для визначення придатності до військової служби відповідно до чинних правил.

    Відповідно до законодавства, під час мобілізації обов’язковому призову підлягають придатні за станом здоров’я чоловіки віком від 25 до 60 років, які не мають законних підстав для відстрочки. Після мобілізації всі призовники проходять базову загальновійськову підготовку у спеціалізованих навчальних центрах, після чого можуть бути направлені до бойових або інших військових підрозділів.

    Для громадян віком від 18 до 25 років діють окремі правила. Їх можуть мобілізувати лише у визначених законом випадках, зокрема якщо вони мають статус офіцерів запасу або раніше проходили строкову військову службу. В інших випадках молоді українці цього віку можуть вступити до лав Сил оборони лише добровільно, уклавши контракт із Збройними силами чи іншими військовими формуваннями.

    Щодо жінок, які перебувають на військовому обліку, законодавство передбачає можливість проходження військової служби виключно на добровільних засадах. Обов’язкова мобілізація для них не застосовується.

    Водночас Міністерство оборони раніше нагадувало, що необхідно розрізняти поняття відстрочки від мобілізації та бронювання працівників критично важливих підприємств. У відомстві зазначали, що більшість чинних відстрочок наразі продовжується автоматично без необхідності повторного звернення громадян.

    Окремо юристи звертають увагу, що право на відстрочку або бронювання не є безстроковим. За словами адвокатки Тетяни Лебєдєвої, у визначених законом випадках такі підстави можуть втратити чинність, після чого військовозобов’язаний може бути мобілізований відповідно до загальної процедури.

    Ухвалене парламентом рішення означає, що всі чинні механізми правового режиму воєнного стану та загальної мобілізації й надалі діятимуть без змін щонайменше до кінця жовтня, забезпечуючи державі можливість продовжувати оборону країни в умовах триваючої російської агресії.