Golosnovinua.com

Позначка: Внуково

  • «Це просто п#здець!»: росіянка застрягла в аеропорту й влаштувала істерику через дрони

    «Це просто п#здець!»: росіянка застрягла в аеропорту й влаштувала істерику через дрони

    У Росії чергові проблеми з авіасполученням спричинили хвилю невдоволення серед пасажирів. У мережі поширили відео росіянки, яка емоційно скаржиться на тривале очікування рейсу в Санкт-Петербурзі. За словами жінки, вона вже понад добу не може вилетіти з міста, змушена залишатися в аеропорту та не знає, коли нарешті зможе дістатися до місця призначення.

    Відеозапис 25 жовтня опублікував Telegram-канал журналіста Юрія Бутусова. Його також поширило видання «Цензор.НЕТ».

    На кадрах росіянка обурюється ситуацією з авіарейсами та використовує нецензурну лексику, описуючи власні враження від вимушеного очікування.

    «Это просто какой-то п#здец, мы сутки не можем вылететь из Петербурга», — говорить жінка.

    За її словами, через затримку вона змушена ночувати в аеропорту, очікуючи інформації про подальший виліт.

    Відео поширилося на тлі регулярних обмежень роботи російських аеропортів через загрозу атак безпілотників.

    Однак точну дату запису, напрямок рейсу та причину затримки саме цієї пасажирки незалежно підтвердити не вдалося.

    Санкт-Петербурзький аеропорт «Пулково» останніми тижнями неодноразово працював із перебоями. Тимчасові обмеження на приймання та відправлення літаків запроваджували, зокрема, 16 і 18 жовтня.

    За повідомленнями російської авіаційної влади, такі заходи вводили для забезпечення безпеки польотів.

    Проте навіть після скасування обмежень наслідки можуть відчуватися ще багато годин.

    Авіакомпаніям доводиться змінювати розклад, перерозподіляти літаки та екіпажі, а також організовувати перевезення пасажирів, які не змогли вилетіти вчасно.

    Особливо складною ситуація була 24 жовтня.

    За даними сервісу моніторингу авіарейсів Airports.ru, цього дня в «Пулково» фіксували 105 затриманих і 11 скасованих рейсів.

    Окремі вильоти переносили на кілька годин, а деякі літаки мали вирушити вже наступного дня.

    Проблеми виникали й в інших російських аеропортах.

    Зокрема, 23 жовтня через загрозу безпілотників тимчасово припинили роботу всі чотири аеропорти Москви — Шереметьєво, Домодєдово, Внуково та Жуковський.

    Про це повідомляло агентство «Укрінформ» з посиланням на російські повідомлення.

    У деяких терміналах пасажирам рекомендували пройти до безпечних зон. Авіакомпанії змушені були коригувати маршрути, а частину літаків перенаправляли до інших міст.

    Подібні ситуації вже стали регулярними для російської цивільної авіації.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про масовану атаку дронів і повітряних куль на Москву, після якої всі чотири столичні аеропорти запроваджували обмеження на польоти.

    Тоді російська влада пояснювала рішення необхідністю захистити цивільні літаки від потенційної небезпеки в повітряному просторі.

    Ще раніше «Ненька інфо» писала про повторні закриття московських аеропортів, які призводили до затримок і скасувань рейсів.

    Окремо видання висвітлювало перебої в авіасполученні під час атак на європейську частину РФ.

    Регулярні обмеження створюють додаткові труднощі для авіаперевізників. Коли аеропорт припиняє обслуговувати рейси, затримки можуть поширюватися на наступні перельоти, навіть якщо безпосередня загроза вже минула.

    Для пасажирів це означає невизначеність, пропущені пересадки, додаткові витрати та очікування в терміналах.

    Водночас інформація про масові затримки не означає, що всі російські аеропорти одночасно припинили роботу або що кожен скасований рейс безпосередньо пов’язаний з атакою дронів.

    За даними моніторингу повідомлень Росавіації, станом на ранок 25 жовтня нових офіційних обмежень безпосередньо для «Пулково» не фіксували. Проте в розкладі аеропорту залишалися затримані та скасовані рейси.

    Історія росіянки із Санкт-Петербурга стала черговим прикладом того, як проблеми з безпекою повітряного простору та порушення авіаційних розкладів позначаються на цивільних перевезеннях усередині РФ.

    Наразі невідомо, чи змогла жінка зрештою вилетіти, а також скільки часу їй довелося провести в аеропорту.

  • 2730 дронів за тиждень: Москва опинилася під безпрецедентним тиском, понад 350 авіарейсів зірвано

    2730 дронів за тиждень: Москва опинилася під безпрецедентним тиском, понад 350 авіарейсів зірвано

    Москва та навколишні регіони Росії пережили тиждень масштабних повітряних атак, які суттєво ускладнили роботу цивільної авіації. Мер російської столиці Сергій Собянін заявив, що від 10 до 17 жовтня в напрямку Московського регіону нібито прямували 2730 українських безпілотників. За його словами, сотні апаратів російська протиповітряна оборона перехопила безпосередньо на підступах до столиці. Тим часом наслідки повітряних тривог стали відчутними для пасажирів: у ніч проти 17 жовтня всі чотири московські аеропорти знову тимчасово припиняли роботу, а кількість затриманих і скасованих авіарейсів перевищила 350.

    Про масштаби повітряних атак повідомив мер Москви Сергій Собянін. Його заяву 17 жовтня оприлюднили російський «Інтерфакс» та інші російські видання.

    За словами Собяніна, в період із 08:30 10 жовтня до 08:30 17 жовтня в напрямку Московського регіону рухалися 2730 безпілотних літальних апаратів.

    Російський посадовець стверджує, що більшість дронів перехопили на віддалених рубежах протиповітряної оборони, а ще 534 апарати нібито нейтралізували безпосередньо на підльоті до Москви.

    Водночас ці цифри походять від російської влади та не мають незалежного підтвердження.

    Собянін не представив відкритих даних, які дозволили б перевірити кількість усіх безпілотників, їхні маршрути, місця перехоплення та фактичні результати роботи ППО.

    Тому називати всі 2730 апаратів дронами, які долетіли до самої Москви, некоректно. Йдеться про заявлену російською стороною кількість повітряних цілей, що нібито рухалися в напрямку столичного регіону.

    Скільки дронів Росія заявила про знищення за тиждень

    Міністерство оборони РФ також оприлюднювало масштабні звіти про перехоплення українських безпілотників над різними регіонами країни.

    За повідомленням РБК-Україна, російське військове відомство заявило про понад 4500 збитих БпЛА протягом тижня.

    Окремі добові звіти містили надзвичайно великі показники.

    Зокрема, 11 жовтня російське командування повідомляло про 591 перехоплений безпілотник, 13 жовтня — про 674, а в ніч проти 14 жовтня — одразу про 902 апарати.

    Уранці 17 жовтня Міноборони РФ заявило про знищення ще 610 дронів літакового типу над російськими регіонами та акваторією Чорного моря.

    Цю останню цифру наводить і російське РБК у зведенні щодо повітряних атак.

    Однак незалежно встановити, скільки дронів було запущено, скільки справді перехоплено та скільки досягли цілей, за такими звітами неможливо.

    Також показники Собяніна та Міноборони РФ не можна автоматично додавати один до одного: ймовірно, вони частково охоплюють ті самі повітряні цілі.

    Отже, заяви про тисячі дронів насамперед свідчать про масштаб повітряної загрози, який описує сама російська влада, але не дають незалежно перевіреної статистики українських запусків.

    У Москві другу ніч поспіль закривали всі чотири аеропорти

    Найпомітнішими наслідками атак стали порушення авіасполучення.

    У ніч проти 17 жовтня московські аеропорти Шереметьєво, Внуково, Домодєдово та Жуковський знову тимчасово припиняли приймати й відправляти літаки.

    За інформацією Deutsche Welle, обмеження торкнулися загалом 12 російських аеропортів.

    Причиною стала загроза ударних безпілотників та необхідність обмежити польоти цивільних літаків під час роботи протиповітряної оборони.

    За підрахунками видання Meduza на основі онлайн-табло аеропортів, у Москві затримали або скасували понад 350 авіарейсів.

    Найбільше порушень розкладу зафіксували у Шереметьєво.

    Показники змінювалися протягом ночі, оскільки після поновлення польотів авіакомпаніям доводилося поступово відновлювати рух літаків.

    Літаки відправляли до інших міст

    Через тимчасове закриття повітряного простору літаки, які мали приземлитися в Москві, скеровували на запасні аеродроми.

    За повідомленням Deutsche Welle, аеропорт Нижнього Новгорода прийняв 22 літаки, що прямували до московських аеропортів.

    Окремі рейси також перенаправляли до Санкт-Петербурга та Казані.

    Для пасажирів це означало додаткові години очікування, зміну маршрутів та необхідність організовувати подальше перевезення наземним транспортом.

    Російські медіа повідомляли про скарги людей, які тривалий час залишалися всередині літаків після незапланованого приземлення.

    Іншим доводилося чекати автобусів, якими пасажирів доставляли до кінцевих пунктів призначення.

    Таким чином, навіть без підтверджених влучань безпосередньо в Москві загроза безпілотників призводить до значних порушень роботи одного з найбільших авіаційних вузлів Росії.

    Подібна ситуація повторюється вже кілька днів.

    Ще 16 жовтня всі чотири московські аеропорти тимчасово припиняли роботу на тлі чергової повітряної атаки.

    Тоді, за інформацією Deutsche Welle, Домодєдово не працював понад сім годин, а Шереметьєво — приблизно п’ять із половиною годин.

    Через обмеження було порушено розклад сотень рейсів.

    Москва зіткнулася із серією повітряних тривог

    Поточний тиждень став продовженням низки атак, які регулярно зачіпають Московський регіон.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що 9 жовтня всі чотири московські аеропорти одночасно призупинили роботу на тлі атаки дронів і повітряних куль.

    Тоді російські джерела повідомляли про вибухи, роботу систем протиповітряної оборони та повітряну загрозу в кількох районах російської столиці.

    Про повідомлення щодо атак ішлося, зокрема, в Капотні, Любліно, Мар’їно, Царицино та інших районах.

    Однак достовірно встановити місця всіх вибухів за повідомленнями очевидців було неможливо.

    У ніч проти 14 жовтня російська влада знову заявила про масштабний наліт.

    За даними Deutsche Welle, Собянін повідомляв про понад сотню безпілотників, які прямували до Москви.

    Тоді всі чотири столичні аеропорти також запроваджували тимчасові обмеження.

    Понад 30 літаків були змушені приземлятися в інших містах.

    Фактично авіаційні обмеження перетворилися на повторювану проблему для московського транспортного вузла.

    Що відбувалося під час атаки 16 жовтня

    Особливо складною для російської цивільної авіації стала ніч проти 16 жовтня.

    Раніше «Ненька інфо» детально писала про масштабне порушення роботи російських аеропортів.

    Тоді обмеження зачепили не лише московський авіавузол, а й інші російські регіони.

    За повідомленнями авіаційних служб, частина літаків прямувала на запасні аеродроми, а авіакомпанії змінювали розклад.

    Окремі російські регіональні адміністрації повідомляли про пожежі та пошкодження після повітряних атак.

    Водночас повідомлення про конкретні ураження необхідно відділяти від підтверджених відомостей щодо роботи аеропортів.

    Зокрема, факт тимчасового закриття повітряного простору не є доказом влучання дрона в конкретний військовий чи промисловий об’єкт.

    Росія заявила про атаки на два нафтопереробні заводи

    Паралельно з повідомленнями про атаки на Московський регіон російська влада заявляла про удари по енергетичній інфраструктурі в інших частинах країни.

    14 жовтня віцепрем’єр Росії Олександр Новак повідомив про нібито атаки українських безпілотників на нафтопереробні підприємства у Саратовській та Рязанській областях.

    Цю заяву оприлюднив «Коммерсантъ».

    Новак стверджував, що удари суперечать обговорюваним домовленостям про обмеження атак на енергетичні об’єкти.

    Водночас представники України заперечували причетність до окремих заявлених російською стороною атак.

    Deutsche Welle повідомляла, що станом на 14 жовтня незалежних доказів ударів саме по двох згаданих підприємствах не було.

    У наступні дні з’явилася додаткова інформація про атаку на Рязанський НПЗ.

    За даними Reuters від 16 жовтня, російські державні медіа висвітлювали наслідки удару по рязанському нафтопереробному підприємству.

    Водночас масштаби пошкоджень залишалися предметом оцінок, а президент РФ Володимир Путін публічно применшував наслідки атак на російську нафтову галузь.

    Ці події демонструють, що повітряні атаки та їхні можливі економічні наслідки стали ще й предметом міжнародної політичної дискусії.

    Чому авіаційні обмеження настільки відчутні

    Московський авіаційний вузол обслуговує значну частину міжнародних і внутрішніх авіаперевезень Росії.

    Через його аеропорти проходять не лише пасажирські, а й вантажні перевезення.

    Якщо один або декілька аеропортів тимчасово припиняють роботу, наслідки можуть поширюватися на рейси в інших містах.

    Літак, який не зміг приземлитися за розкладом, може запізнитися на наступний рейс. Крім того, авіакомпанії змушені змінювати графіки роботи екіпажів, організовувати додаткове обслуговування та шукати місця для перенаправлених літаків.

    У разі багаторазових обмежень протягом тижня такі порушення накопичуються.

    Однак точний фінансовий збиток московського авіавузла від останніх атак поки не оприлюднений у перевірених джерелах.

    Тому називати конкретні суми втрат авіакомпаній або аеропортів без додаткових даних було б передчасно.

    Чи справді Москву атакували майже три тисячі дронів

    Після заяви Собяніна ключовим залишається питання достовірності оприлюднених цифр.

    Російський мер повідомив про 2730 апаратів, які нібито рухалися в напрямку Московського регіону, та 534 перехоплені на підльоті до столиці.

    Це не означає, що всі ці безпілотники одночасно перебували над Москвою або були запущені під час однієї атаки.

    Йдеться про підсумок семиденного періоду.

    Крім того, російська влада не надала незалежним спостерігачам вичерпних доказів усіх заявлених перехоплень.

    Українське військове командування станом на час підготовки матеріалу не оприлюднило зведення, яке підтверджувало б саме 2730 запусків у напрямку Москви за вказаний період.

    Водночас серію масштабних порушень роботи цивільної авіації підтверджують повідомлення Росавіації, онлайн-табло аеропортів та незалежні медіа.

    Таким чином, незалежно від точності російської статистики збитих безпілотників, наслідки повітряної загрози для московського транспортного вузла є реальними.

    Що відомо станом на вечір 17 жовтня

    На момент підготовки матеріалу російська влада продовжує повідомляти про перехоплення українських дронів у різних регіонах країни.

    Москва залишається одним із напрямків, де повітряні тривоги регулярно супроводжуються обмеженнями цивільних польотів.

    За даними російських посадовців, за тиждень до Московського регіону нібито прямували тисячі безпілотників.

    Проте фактичну кількість запущених і знищених апаратів незалежно підтвердити не вдалося.

    Натомість відомо, що в ніч проти 17 жовтня тимчасово закривалися всі чотири головні аеропорти Москви, а кількість затриманих і скасованих рейсів перевищила 350.

    Головний наслідок цієї серії атак — повторювані перебої в роботі російської авіації та необхідність регулярно запроваджувати обмеження на польоти в столиці й інших регіонах РФ.

    Наскільки довго триватимуть такі обмеження і чи зміниться інтенсивність атак, наразі достовірно невідомо.

  • Москву накрила атака дронів і повітряних куль: усі чотири аеропорти столиці РФ одночасно зупинили роботу

    Москву накрила атака дронів і повітряних куль: усі чотири аеропорти столиці РФ одночасно зупинили роботу

    У п’ятницю, 9 жовтня, Москва та Московська область опинилися під загрозою атаки безпілотників і малих повітряних куль. Жителі російської столиці повідомляли про вибухи та роботу протиповітряної оборони. На тлі повітряної загрози в усіх чотирьох московських аеропортах запровадили тимчасові обмеження на польоти.

    Про це повідомляє «Укрінформ» із посиланням на Telegram-канал Astra та російські моніторингові ресурси.

    За повідомленнями російських джерел, повітряна загроза охопила одразу кілька районів Москви та населені пункти Московської області.

    Місцеві жителі розповідали про звуки вибухів, а також про активність систем протиповітряної оборони. Повідомлення надходили, зокрема, з районів Капотня, Кузьминки, Любліно, Мар’їно, Царицино, Чертанове, Оріхово-Борисово та Текстильники.

    Окремі очевидці стверджували, що спостерігали роботу російської ППО безпосередньо над житловою забудовою.

    Водночас незалежного підтвердження всіх повідомлень про вибухи та збиття повітряних цілей поки немає.

    Чотири аеропорти Москви запровадили обмеження

    Найпомітнішим наслідком повітряної загрози стали обмеження роботи головних авіаційних вузлів російської столиці.

    За повідомленням Росавіації, спеціальний режим «Ковьор» запровадили в аеропортах Шереметьєво, Внуково, Домодєдово та Жуковський.

    Цей режим передбачає тимчасове обмеження використання повітряного простору через загрозу безпеці польотів.

    Для авіакомпаній це може означати затримки вильотів, обмеження посадок і необхідність коригування маршрутів.

    Одночасне застосування обмежень у чотирьох основних аеропортах Москви стало однією з найпомітніших обставин цієї повітряної тривоги.

    Напередодні російські повідомлення вже свідчили про перебої в роботі Внуково, Домодєдово та Жуковського через загрозу безпілотників. Тепер обмеження поширилися й на Шереметьєво.

    При цьому конкретної кількості затриманих чи скасованих рейсів у доступних повідомленнях не наведено.

    Не лише дрони: росіяни заявили про повітряні кулі

    Незвичайною особливістю нинішньої ситуації стали повідомлення про малі повітряні кулі, які нібито також перебували в повітряному просторі Московського регіону.

    Про їхню появу повідомляли російські моніторингові канали.

    Однак наразі немає достовірних відомостей про кількість цих об’єктів, їхнє походження, оснащення або можливе призначення.

    Також не встановлено, чи були вони пов’язані з безпілотниками, про які повідомляли місцеві жителі.

    Повітряні кулі можуть використовуватися для різноманітних цивільних або технічних завдань. Тому сам факт повідомлення про такий об’єкт не доводить його військового призначення.

    Відповідно, твердження про спільну операцію дронів і повітряних куль залишаються непідтвердженими.

    Що відомо про наслідки атаки

    Станом на 17:17 9 жовтня офіційно підтвердженої інформації про влучання безпілотників в об’єкти на території Москви не оприлюднено.

    Також немає перевірених даних про загиблих, постраждалих або масштабні руйнування.

    Російські джерела повідомляють про роботу протиповітряної оборони, однак точну кількість повітряних цілей та результати їхнього перехоплення встановити поки неможливо.

    Українська сторона також не підтверджувала причетності до цієї повітряної атаки.

    Москва вже неодноразово закривала аеропорти через дрони

    Повітряна загроза не вперше порушує авіасполучення російської столиці.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що 3 вересня московські аеропорти другу ніч поспіль запроваджували обмеження через загрозу безпілотників. Тоді йшлося про Внуково та Шереметьєво.

    Докладніше — у матеріалі «Москва другу ніч поспіль закривала аеропорти: попередження Зеленського про небезпечне небо стає реальністю».

    Подібна ситуація виникала й у травні, коли загроза атак дронів спричинила численні затримки рейсів у московських аеропортах.

    Як раніше писала «Ненька інфо», тоді пасажири годинами очікували вильотів, а авіакомпаніям доводилося змінювати розклади.

    У вересні Україна також звернула увагу міжнародних авіаційних організацій на зростання ризиків для цивільної авіації в російському повітряному просторі.

    Нинішня ситуація знову продемонструвала, що навіть повідомлення про наближення безпілотників можуть одночасно порушити роботу кількох великих аеропортів Москви.

    Подальші наслідки повітряної загрози, кількість затриманих рейсів та інформація про можливі пошкодження потребують уточнення.

  • Москва другу ніч поспіль закривала аеропорти: попередження Зеленського про небезпечне небо стає реальністю

    Москва другу ніч поспіль закривала аеропорти: попередження Зеленського про небезпечне небо стає реальністю

    Московські аеропорти «Внуково» та «Шереметьєво» в ніч на 3 вересня знову тимчасово обмежували прийом і відправлення літаків. Це сталося другу ніч поспіль на тлі різкого загострення дискусії про безпеку цивільної авіації в російському повітряному просторі. За кілька днів до цього президент України Володимир Зеленський прямо попередив авіакомпанії, страхові компанії та держави, чиї перевізники продовжують літати до Росії, що через війну та зростання масштабів українських ударів по військових цілях російське небо стає дедалі небезпечнішим.

    Російська авіаційна влада ввечері 2 вересня підтвердила введення тимчасових обмежень у «Внуково» та «Шереметьєво». Росавіація традиційно пояснила рішення необхідністю гарантувати безпеку польотів, не уточнюючи конкретної причини. О 22:46 за московським часом Interfax повідомляв про призупинення роботи двох аеропортів, а вже о 23:16 агентство з посиланням на Росавіацію заявило про зняття обмежень. Пізніше у «Внуково» знову діяла особлива схема: аеропорт приймав і відправляв літаки лише за погодженням із відповідними органами, а пасажирів попереджали про можливі зміни в розкладі.

    Таким чином, проблеми з московським авіасполученням продовжилися другу ніч поспіль. Напередодні обмеження торкнулися одразу кількох аеропортів столиці РФ. За даними Flightradar24, які наводить The Moscow Times, лише у «Шереметьєво» тоді скасували 21 рейс, а ще 235 затримали. У «Внуково» скасували 22 рейси та затримали 94. Тобто тільки в цих двох аеропортах зміни торкнулися понад 370 рейсів.

    Формально російська влада не пов’язує обмеження із заявами Києва. Водночас вони відбуваються саме тоді, коли Україна розгорнула міжнародну кампанію із попередження авіаперевізників про ризики польотів над Росією.

    1 вересня Володимир Зеленський заявив, що російський повітряний простір фактично починає закриватися для безпечної цивільної авіації через війну, яку розв’язала Москва. Президент наголосив, що Україна не планує атакувати пасажирські літаки й не становить навмисної загрози цивільній авіації. Однак, за його словами, в російському небі буде дедалі більше українських дронів і ракет, які використовуються для ударів по військових об’єктах та інфраструктурі, що працює на російську воєнну машину.

    Зеленський звернувся безпосередньо до авіакомпаній, страхових компаній та тих, хто продовжує користуватися ключовими аеропортами РФ. Він заявив, що «безпечні дні» для російського неба закінчуються і що ризики мають бути враховані при плануванні цивільних польотів. Водночас президент підкреслив, що Україна реалізує право на самооборону й атакує військові цілі та економічні об’єкти, які забезпечують російську агресію.

    Київ не обмежився політичною заявою. 2 вересня Україна звернулася до Міжнародної організації цивільної авіації — ICAO — із проханням рекомендувати державам-членам повністю припинити польоти цивільних літаків у російському повітряному просторі.

    Reuters повідомив, що українська сторона направила відповідне звернення керівництву ICAO. У ньому наголошується на необхідності мінімізувати ризики для пасажирів і екіпажів через дедалі активніші бойові дії та присутність безпілотників у російському небі. ICAO не може самостійно закрити повітряний простір окремої держави, однак рекомендації організації здатні істотно впливати на рішення урядів, авіакомпаній та страхових компаній.

    Це особливо важливо, оскільки після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну більшість американських та європейських авіаперевізників і без того перестали використовувати російський повітряний простір. Проте над Росією й далі літають перевізники з низки інших держав, зокрема Китаю, Туреччини та країн Перської затоки. Саме на них потенційне посилення рекомендацій щодо безпеки може вплинути найбільше.

    Російська влада у відповідь категорично відкинула українські заяви. Росавіація випустила авіаційне повідомлення NOTAM, у якому оголосила документи, оприлюднені Україною щодо російського повітряного простору, такими, що нібито не мають юридичної сили. Москва також заявила, що транспортна інфраструктура працює у звичайному режимі, а російські аеропорти продовжують приймати як внутрішні, так і міжнародні рейси.

    Однак саме в цей час Росавіація була змушена раз по раз вводити обмеження у ключових московських аеропортах. 2 вересня відомство офіційно повідомило про припинення прийому та випуску літаків у «Внуково» та «Шереметьєво», після чого обмеження ненадовго зняли. Згодом у «Внуково» знову ввели особливий порядок роботи.

    Міністр транспорту Росії Андрій Нікітін заявив, що влада нібито постійно вдосконалює вимоги до безпеки польотів і працює в координації з Міністерством оборони та Росгвардією. За його словами, Москва має намір не допустити «значущих перерв» у роботі цивільної авіації. Водночас статистика скасованих і затриманих рейсів демонструє, що бойові дії вже безпосередньо позначаються на регулярності авіасполучення.

    Reuters звертає увагу і на ширший ризик: проблема полягає не лише в самій присутності ударних безпілотників поблизу маршрутів цивільних літаків. Додаткову небезпеку створює робота протиповітряної оборони та можливість помилкової ідентифікації цивільного борту в умовах бойової тривоги.

    Питання не є теоретичним. У грудні 2024 року пасажирський літак Azerbaijan Airlines, що летів із Баку до Грозного, зазнав катастрофи після пошкодження над територією Росії. Reuters, посилаючись на оцінки та доступні дані, згадує цей інцидент серед прикладів небезпеки цивільної авіації в районах, де активно працюють системи ППО. У катастрофі загинули 38 людей.

    Консалтингова компанія Osprey Flight Solutions, яка спеціалізується на оцінюванні авіаційних ризиків, також попереджає, що українські удари вглиб російської території можуть продовжуватися протягом 2026 року. Особлива увага приділяється районам Москви та Санкт-Петербурга, навколо яких розташована велика кількість стратегічних і військових об’єктів.

    Слова Зеленського мають і ширший політичний контекст. Український президент прямо пов’язав ситуацію з тим, що російська агресія фактично позбавила Україну цивільного авіасполучення ще у лютому 2022 року. Українське небо залишається закритим для регулярної цивільної авіації через загрозу російських ракетних і дронових ударів. Тепер Київ наголошує, що наслідки війни дедалі більше поширюються і на російську територію.

    При цьому Зеленський наголосив на готовності України робити винятки заради дипломатії. Він повідомив, що Київ уже погоджувався тимчасово припиняти удари по окремих напрямках на прохання міжнародних партнерів. Зокрема, президент заявив, що Україна утримувалася від атак на Москву та Санкт-Петербург 25–27 серпня на прохання американської сторони. Київ, за його словами, готовий забезпечувати такі паузи і надалі, якщо вони будуть потрібні для реального переговорного процесу.

    Таким чином, ситуація навколо московських аеропортів перетворюється з локальної проблеми російської авіації на питання міжнародної безпеки. Москва наполягає, що контролює ситуацію і здатна гарантувати нормальну роботу авіаційної системи. Україна, навпаки, закликає міжнародних перевізників і страховиків виходити з того, що масштаб війни та українських далекобійних операцій робить таку гарантію дедалі менш переконливою.

    Друга поспіль ніч із обмеженнями у «Внуково» та «Шереметьєво» ще не означає автоматичного закриття російського неба. Проте сотні затриманих рейсів, десятки скасувань, регулярні обмеження в аеропортах і звернення України до ICAO свідчать: війна дедалі відчутніше впливає на цивільну авіацію вже по російський бік кордону. І саме цього Зеленський фактично закликав авіакомпанії та страховиків більше не ігнорувати.

  • Пекельний ранок для Москви: вибухи, дрони та транспортний колапс

    Пекельний ранок для Москви: вибухи, дрони та транспортний колапс

    Ранок 16 червня для Москви розпочався із серії вибухів, роботи протиповітряної оборони та масштабних обмежень в авіасполученні. Російська столиця та Підмосков’я опинилися під масованою атакою безпілотників, а одним із головних наслідків став удар по Московському нафтопереробному заводу.

    Місцеві жителі повідомляли про звуки вибухів у різних районах Москви та області ще до світанку. У соціальних мережах з’явилися десятки відео з польотами безпілотників, спалахами в небі та роботою російської ППО.

    Мер Москви Сергій Собянін заявив, що сили протиповітряної оборони нібито збили близько 60 безпілотників, які прямували до російської столиці. За його словами, на місцях падіння уламків працювали екстрені служби.

    Втім, попри заяви про «успішне відбиття атаки», уникнути влучань не вдалося.

    Дрони атакували Москву: горить найбільший НПЗ міста.
    Дрони атакували Москву: горить найбільший НПЗ міста.
    Дрони атакували Москву: горить найбільший НПЗ міста.

    Найрезонанснішою подією ранку став удар по Московському нафтопереробному заводу. Спочатку про можливе ураження об’єкта повідомили російські телеграм-канали та місцеві жителі, які публікували кадри задимлення і пожежі.

    Згодом факт атаки фактично підтвердив і сам мер Москви.

    За словами Собяніна, один із безпілотників пошкодив об’єкт Московського НПЗ. Він заявив, що постраждалих немає, а на місці працюють аварійні служби.

    Московський нафтопереробний завод є одним із найбільших підприємств такого типу в Росії. Він входить до структури «Газпром нафти» та забезпечує значну частину паливного ринку російської столиці та центрального регіону країни.

    Підприємство працює з 1938 року та має потужність переробки близько 11 мільйонів тонн нафти щорічно. Саме тому будь-які інциденти на території заводу привертають особливу увагу як російської влади, так і військових аналітиків.

    На тлі атаки серйозні проблеми виникли і в роботі московських аеропортів.

    Росавіація повідомила про введення тимчасових обмежень на прийом і відправлення рейсів у Шереметьєво та Внуково. Згодом роботу призупинили також Домодєдово та Жуковський.

    Фактично більшість головних повітряних воріт російської столиці протягом кількох годин працювали з перебоями або були тимчасово заблоковані. Через це виникли затримки рейсів, а частину літаків перенаправляли на запасні аеродроми.

    Окремі повідомлення надходили і з Підмосков’я.

    Зокрема, очевидці повідомляли про роботу ППО в Павлівському Посаді. За даними російських ресурсів, там було зафіксовано проліт безпілотників і спроби їх перехоплення.

    Масована атака на Москву стала черговим випадком, коли бойові дії дедалі активніше переносяться на територію самої Росії. Якщо ще два роки тому удари по російській столиці вважалися винятковою подією, то нині безпілотники регулярно долають сотні кілометрів і досягають стратегічних об’єктів у центральних регіонах РФ.

    Особливе значення мають атаки на нафтопереробні заводи та об’єкти паливної інфраструктури. Такі підприємства забезпечують не лише цивільний сектор, а й відіграють важливу роль у функціонуванні військової машини Росії.

    Примітно, що цієї ж ночі під ударом опинився ще один паливний об’єкт. У Краснодарському краї після атаки безпілотників виникла пожежа на нафтобазі в районі станиці Полтавська.

    Російська влада традиційно заявила, що займання нібито стало наслідком падіння уламків збитого дрона. Подібні пояснення регулярно використовуються після атак на об’єкти критичної інфраструктури.

    Поки що офіційної інформації про масштаби пошкоджень Московського НПЗ немає. Також невідомо, чи вплине атака на роботу підприємства та обсяги виробництва пального.

    Водночас сам факт підтвердженого удару по одному з найбільших нафтопереробних заводів Росії став однією з найгучніших подій ранку 16 червня.

    Для Москви цей день розпочався не з парадів і заяв про безпеку столиці, а з вибухів, пожежі на стратегічному об’єкті та паралізованої роботи аеропортів.

  • Москва здригнулася у День Росії: столицю Путіна накрила атака дронів, ППО підняли навколо міста

    Москва здригнулася у День Росії: столицю Путіна накрила атака дронів, ППО підняли навколо міста

    У ніч проти 12 червня, саме у День Росії, Москва та низка інших регіонів РФ опинилися під масштабною атакою безпілотників. Російська влада заявила про роботу протиповітряної оборони на підльоті до столиці, а Міноборони країни-агресорки відзвітувало про нібито сотні збитих дронів за одну ніч.

    За повідомленням мера Москви Сергія Собяніна, російська ППО знищила сім безпілотників, які рухалися в напрямку столиці РФ. Він заявив, що на місцях падіння уламків працювали фахівці екстрених служб. Традиційно російська влада не розкриває повну інформацію про наслідки таких атак, обмежуючись повідомленнями про «збиття» цілей і роботу оперативних служб.

    Міноборони РФ, своєю чергою, заявило про одну з наймасовіших нічних атак останнього часу. За версією російського військового відомства, протягом ночі засоби ППО нібито знищили 231 український безпілотник над різними регіонами Росії та акваторією Азовського моря. Незалежного підтвердження цих цифр наразі немає. Українська сторона офіційно не коментувала заяви російського Міноборони.

    Символічності цій атаці додає дата — 12 червня у РФ відзначають День Росії. Це одне з головних державних свят країни-агресорки, яке Кремль роками використовував для демонстрації «стабільності», сили та контролю. Однак цього року святкова картинка для російської пропаганди виявилася зіпсованою: замість традиційного відчуття безпеки жителі столиці знову почули про дрони, роботу ППО та уламки на підльотах до Москви.

    Ще напередодні стало відомо, що у Москві вперше за понад два десятиліття скасували традиційний великий концерт на Красній площі до Дня Росії. Захід перенесли до культурного центру «Моссовєт», а програму суттєво скоротили. Офіційної причини такого рішення російська влада не назвала. Водночас російські та українські медіа пов’язують це з безпековими ризиками, зокрема із загрозою нових атак безпілотників.

    Це рішення стало показовим сигналом: навіть центральна площа країни, яка роками була головною сценою путінської пропаганди, більше не виглядає для Кремля достатньо безпечною. Москва дедалі частіше живе в режимі обмежень, посиленої охорони, закритого неба та роботи мобільних груп протиповітряної оборони.

    Атака 12 червня стала не першим тривожним сигналом для російської столиці за останні дні. У ніч проти 9 червня Москва також заявляла про атаку дронів. Тоді, за повідомленнями російської сторони, у районі столиці було знищено кілька безпілотників, а робота московських аеропортів зазнала обмежень. Зокрема, тимчасові проблеми фіксувалися у «Внуково» та «Шереметьєво».

    Останні місяці демонструють нову реальність для Росії: війна, яку Кремль розв’язав проти України, дедалі частіше повертається на територію самої РФ. Дрони регулярно долітають до стратегічних об’єктів, нафтопереробних заводів, військових підприємств, складів, аеродромів та енергетичної інфраструктури. Москва, яка довго намагалася залишатися в очах росіян «далекою від фронту», поступово втрачає цей статус.

    Показово, що атака на Москву відбулася на тлі повідомлень про удари по інших важливих для Кремля регіонах. У ніч на 12 червня російські Telegram-канали також писали про вибухи, пожежі та роботу ППО в інших областях. Російська влада традиційно намагається применшувати наслідки, однак регулярність таких атак дедалі складніше приховувати.

    Для Путіна це має не лише військове, а й політичне значення. Москва є символом російської державності та особистої влади Кремля. Коли саме столиця у державне свято опиняється під атакою дронів, це руйнує головний пропагандистський міф про повний контроль ситуації. Росіяни дедалі частіше бачать, що війна не обмежується кадрами з українських міст, які обстрілює армія РФ. Небезпека приходить і до них.

    Водночас Україна неодноразово наголошувала, що її удари по території РФ спрямовані передусім проти військових, логістичних, енергетичних і промислових об’єктів, які забезпечують російську агресію. На відміну від Росії, яка щодня атакує українські міста ракетами та «Шахедами», Київ заявляє про право бити по військовій машині агресора.

    Масована атака у День Росії стала черговим ударом по відчуттю недоторканності Москви. Кремль може й надалі звітувати про «успішну роботу ППО», але сам факт регулярних атак на столицю РФ свідчить: війна дедалі ближче підходить до політичного центру країни-агресорки.

  • Масована атака дронів на Москву та область

    Масована атака дронів на Москву та область

    У ніч проти 17 травня столиця Росії — Москва — та прилегла Московська область зазнали масованої атаки безпілотників. За повідомленнями місцевих жителів, моніторингових каналів та російських посадовців, у регіоні пролунала велика кількість вибухів, а в небі фіксувалася активна робота систем протиповітряної оборони. У російських джерелах стверджується, що йдеться про атаку, в якій могли бути задіяні понад сотню дронів.

    Інформацію про атаку частково підтвердив мер Москви Сергій Собянін, який заявив про роботу ППО та збиття безпілотників, що прямували у бік російської столиці. За його словами, станом на ранок нібито було знищено вже понад сотню повітряних цілей. Водночас незалежно перевірити ці дані наразі неможливо, а різні російські джерела подають різні цифри та оцінки масштабів атаки.

    Місцеві мешканці Москви та підмосковних міст повідомляли про серії гучних вибухів у різних районах. Зокрема, звуки вибухів та роботу ППО чули у Хімках, Лобні та Наро-Фомінську. Очевидці описували ситуацію як одну з найінтенсивніших повітряних тривог останніх місяців, зазначаючи, що вибухи лунали хвилями та тривали протягом тривалого часу.

    У соціальних мережах та моніторингових каналах почали поширюватися відеозаписи, на яких видно рух групи невідомих об’єктів у нічному небі в напрямку Московської області. Частина роликів демонструє роботу російської ППО, а також яскраві спалахи у повітрі, які користувачі пов’язують із перехопленням дронів.

    За попередніми даними, внаслідок атаки виникли пожежі на кількох об’єктах інфраструктури. Зокрема, повідомляється про загоряння на території технопарку «Елма» у Московській області. Це підприємство спеціалізується на виробництві електронної техніки, контрольно-вимірювальних приладів, оптичних систем та інших високотехнологічних компонентів. Також у російських джерелах з’являлася інформація про можливе ураження одного з нафтопереробних заводів у Москві, однак офіційного підтвердження цим повідомленням немає.

    Пожежі, за словами очевидців, супроводжувалися сильним задимленням, а в окремих районах було видно яскраві спалахи вогню. Російські служби екстреного реагування були переведені у посилений режим роботи, а на місцях інцидентів діяли пожежні та рятувальні підрозділи.

    На тлі атаки російська влада запровадила тимчасові обмеження в роботі цивільної авіації. Зокрема, у московських аеропортах Внуково, Домодєдово, Жуковський та Шереметьєво тимчасово призупиняли приймання та відправлення рейсів. Це пояснювали заходами безпеки у зв’язку з масованою атакою безпілотників.

    Попри заяви російської сторони про «успішну роботу ППО», масштаби події викликали значний резонанс у місцевих медіа та соціальних мережах. Користувачі активно обговорюють як кількість дронів, так і ймовірні наслідки ударів по інфраструктурних об’єктах.

    Наразі офіційна інформація залишається суперечливою: частина даних подається російською владою, частина — місцевими очевидцями та моніторинговими каналами, що ускладнює точну оцінку масштабів атаки та її наслідків.

  • У Москві паралізовані аеропорти через атаку дронів

    У Москві паралізовані аеропорти через атаку дронів

    У Москві за два дні до проведення параду 9 травня виник масштабний транспортний колапс через загрозу атак безпілотників та посилення безпекових заходів. У столичних аеропортах масово затримують і скасовують рейси, а сотні пасажирів змушені по багато годин залишатися в переповнених терміналах без належних умов для очікування. У соцмережах та російських Telegram-каналах поширюються відео, на яких люди сплять просто на підлозі, на лавках або серед багажу через багатогодинні затримки вильотів.

     

  • Вибух за 6 км від Кремля: Москву атакували дрони, закрили аеропорти

    Вибух за 6 км від Кремля: Москву атакували дрони, закрили аеропорти

    У ніч на 4 травня в Москва пролунав вибух у західній частині міста. За повідомленнями російських джерел, інцидент стався приблизно за 6 кілометрів від Кремль — політичного центру Росії. Згодом влада РФ підтвердила, що йдеться про атаку безпілотників.

    Перші повідомлення з’явилися в російських Telegram-каналах, зокрема Baza, Astra та Mash. За їхніми даними, вибух чули мешканці району Мосфільмовської вулиці. Очевидці повідомляли про гучний звук, спалах у небі та пошкодження будівлі.

    Зокрема, за інформацією Astra, вибух стався саме на Мосфільмовській — вулиці, де розташовані житлові комплекси, дипломатичні установи та об’єкти інфраструктури. У перші години після інциденту офіційного підтвердження не було, однак на місце оперативно прибули екстрені служби.

    Згодом мер Москви Сергій Собянін підтвердив факт атаки безпілотника. За його словами, один із дронів влучив у будівлю в районі Мосфільмовської вулиці.

    «За попередніми даними, безпілотник влучив у будівлю в районі Мосфільмовської. Постраждалих немає. Служби працюють на місці події», — повідомив він.

    За офіційною інформацією, жертв унаслідок інциденту не зафіксовано. Водночас масштаби пошкоджень уточнюються. Російські пабліки публікували фото, на яких видно пошкоджений фасад будинку, однак незалежного підтвердження їхньої автентичності наразі немає.

    На світанку Сергій Собянін повідомив про нові деталі атаки. За його словами, сили протиповітряної оборони нібито знешкодили ще два безпілотники, які рухалися в напрямку Москви.

    Таким чином, за офіційною версією, столицю атакували щонайменше три дрони: один досяг цілі, ще два були перехоплені.

    Подібні повідомлення російської влади не підлягають незалежній верифікації в режимі реального часу, однак вони свідчать про масштаб атаки та роботу систем ППО навколо столиці.

    На тлі нічної атаки Росавіація оголосила про тимчасові обмеження на роботу ключових московських аеропортів.

    Йдеться, зокрема, про Домодєдово та Внуково. Обмеження могли включати затримки рейсів, зміну маршрутів або тимчасову заборону на прийом і відправлення літаків — стандартну практику в разі загрози повітряних атак.

    Такі заходи безпеки спрямовані на мінімізацію ризиків для цивільної авіації в умовах потенційної небезпеки в повітряному просторі.

    Мосфільмовська вулиця розташована у західній частині Москви і вважається престижним районом. Тут знаходяться житлові комплекси, офіси, а також дипломатичні представництва.

    За даними російських джерел, відстань від місця вибуху до Кремля становить близько 6 кілометрів. Така близькість до центру російської влади підкреслює символічне значення інциденту, навіть попри відсутність жертв.

    Це не перший випадок атак безпілотників на російську столицю. Починаючи з 2023 року, Москва та інші регіони Росії неодноразово ставали об’єктами ударів дронів.

    Подібні інциденти фіксувалися як у центральних районах міста, так і в передмістях. У деяких випадках безпілотники досягали адміністративних будівель або житлових комплексів, що викликало резонанс у російському суспільстві.

    На цьому тлі влада РФ регулярно заявляє про посилення систем протиповітряної оборони навколо столиці та інших стратегічних об’єктів.

    На момент публікації новини офіційної реакції з боку Україна не було. Українська сторона традиційно не коментує удари по території Росія.

    Водночас міжнародні експерти відзначають, що атаки безпілотників по глибокому тилу РФ демонструють зміну характеру війни — з розширенням географії бойових дій і підвищенням ролі високоточної та дистанційної зброї.

    Окрім військового ефекту, такі атаки мають і психологічний вплив, оскільки показують вразливість навіть добре захищених мегаполісів.

    Російські служби продовжують працювати на місці інциденту, оцінюючи наслідки атаки та встановлюючи всі обставини. Інформація про масштаб пошкоджень та можливі додаткові інциденти уточнюється.

    Очікується, що влада РФ може посилити заходи безпеки в Москві, зокрема в повітряному просторі, а також навколо стратегічних об’єктів і транспортної інфраструктури.

    Ситуація залишається динамічною, і найближчим часом можуть з’явитися нові подробиці щодо цієї атаки.

  • Російські аеропорти паралізувало через атаку дронів

    Російські аеропорти паралізувало через атаку дронів

    У ніч проти 3 травня в Росії зафіксовано масштабні перебої в роботі цивільної авіації через атаку безпілотників, яка зачепила одразу кілька регіонів, включно зі столичним авіавузлом і північно-західною частиною країни. Через загрозу дронів та роботу протиповітряної оборони російська влада була змушена тимчасово призупиняти або обмежувати прийом і відправлення рейсів у низці великих аеропортів.

    Зокрема, обмеження запроваджувалися в московських аеропортах Внуково та Шереметьєво, а також у петербурзькому Пулково. Під тимчасові обмеження також потрапили аеропорти Костроми, Пскова та Нижнього Новгорода. У Калінінградському аеропорту Храброво попереджали про можливі затримки рейсів і зміну розкладу.

    Фактично у пікові години значна частина авіаційної системи європейської частини Росії працювала з перебоями або в режимі часткової зупинки. Це призвело до затримок рейсів, перенаправлення літаків на запасні аеродроми та скасування частини авіасполучень. Для пасажирів у великих транспортних хабах це означало багатогодинні очікування та невизначеність щодо вильотів.

    Найбільш напружена ситуація, за повідомленнями російських регіональних джерел, спостерігалася в Ленінградській області. Місцеві жителі повідомляли про характерні звуки, схожі на роботу безпілотників у повітрі, а також вибухи. Згодом російська влада заявила про роботу систем протиповітряної оборони та нібито масове збиття дронів.

    За словами губернатора регіону, кількість перехоплених безпілотників у Ленінградській області сягнула 51 одиниці. Водночас ці дані неможливо незалежно перевірити з відкритих джерел, а офіційні повідомлення традиційно не містять деталей щодо місць запуску або типів засобів ураження.

    Паралельно з перебоями в авіасполученні російські медіа повідомляли про активізацію систем ППО і в інших регіонах. У низці міст фіксували тимчасові обмеження повітряного руху, які вводяться в Росії як стандартна практика під час загроз повітряних атак, щоб мінімізувати ризики для цивільної авіації.

    Подібні інциденти останніми місяцями стають регулярними для російської авіаційної інфраструктури. Аеропорти Москви та Санкт-Петербурга вже неодноразово тимчасово припиняли роботу через повідомлення про безпілотники, що призводило до системних затримок і перевантаження альтернативних маршрутів.

    На тлі цих подій у публічному просторі також зростає увага до заяв українського керівництва щодо розвитку далекобійних можливостей. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв про намір посилювати удари по військових об’єктах на території Росії та розвивати відповідні технології.

    Зокрема, повідомляється про випробування української балістичної ракети середньої дальності FP-7. За наявними даними, під час випробувань фіксувалися пуски на дистанцію близько 100 кілометрів, а подальший розвиток проєкту може призвести до її потенційного бойового застосування в перспективі найближчих років.

    Водночас у Росії триває підготовка до ключових політичних і військових заходів, зокрема до 9 травня. За повідомленнями медіа, цього року формат святкування в Москві може бути змінений: замість масштабної демонстрації військової техніки акцент планується зробити на участі військовослужбовців та авіаційній складовій. Окремо обговорюються питання безпеки заходів у столиці на тлі регулярних повідомлень про атаки безпілотників.

    Аналітики зазначають, що регулярні перебої в роботі російської цивільної авіації демонструють зростаючий вплив повітряних загроз на критичну інфраструктуру. Йдеться не лише про військовий аспект, а й про економічні наслідки — від зриву логістики до втрат авіакомпаній та підвищення навантаження на альтернативні транспортні маршрути.

    Станом на зараз російська влада не повідомляла про остаточні наслідки нічної атаки, а також не уточнювала, скільки саме рейсів було скасовано або перенаправлено.