Позначка: водойми України

  • Де в Україні безпечно купатися цього літа

    Де в Україні безпечно купатися цього літа

    У розпал літнього сезону Центр громадського здоров’я оприлюднив оновлені результати лабораторного моніторингу якості води на офіційних пляжах України. Перевірки засвідчили, що переважна більшість місць масового відпочинку відповідає санітарним вимогам, однак у кількох регіонах фахівці зафіксували бактеріальне забруднення, яке може становити небезпеку для здоров’я людей. Водночас навіть у тих областях, де вода відповідає нормативам, окремі пляжі залишаються офіційно закритими через рішення місцевої влади або через безпекову ситуацію, пов’язану з війною.

    Про це повідомив Центр громадського здоров’я України.

    З початком купального сезону територіальні лабораторії центрів контролю та профілактики хвороб проводять регулярний моніторинг стану води у місцях масового відпочинку населення. Такі перевірки здійснюються протягом усього літа, адже якість води може змінюватися залежно від погодних умов, температури повітря, рівня опадів, інтенсивності використання водойм та інших природних факторів.

    Фахівці оцінюють воду за двома ключовими критеріями — мікробіологічними та хімічними показниками. Саме вони дозволяють визначити, чи безпечно купатися у конкретній водоймі та чи не існує ризику зараження кишковими інфекціями або іншими захворюваннями.

    За інформацією Центру громадського здоров’я, у період із 2 по 8 липня спеціалісти дослідили 87 проб води, відібраних на офіційних пляжах у різних областях України.

    Результати показали, що лише чотири проби, або 4,6% від загальної кількості, не відповідали встановленим санітарним нормам через перевищення допустимого рівня бактеріального забруднення.

    Таким чином, понад 95% перевірених водойм продемонстрували належну якість води, що свідчить про загалом сприятливу ситуацію із санітарним станом пляжів.

    Водночас у ЦГЗ наголошують, що навіть позитивні результати лабораторних досліджень не означають автоматичного відкриття пляжу для відпочинку, оскільки остаточне рішення приймають органи місцевої влади з урахуванням безпекових та інших факторів.

    Найбільші відхилення за мікробіологічними показниками цього тижня були виявлені у чотирьох областях України.

    У Рівненській області небезпечною для купання визнали воду в межах міського пляжу на озері Басів Кут у Рівному. Лабораторні аналізи показали перевищення допустимого рівня бактеріального забруднення, тому відпочивальникам рекомендують тимчасово утриматися від купання.

    На Львівщині фахівці знову підтвердили незадовільний стан води на озері Задорожнє. Саме ця водойма нещодавно стала місцем масового отруєння відпочивальників, після чого до ситуації була прикута особлива увага санітарних служб. Нові результати аналізів підтвердили, що вода й надалі не відповідає нормативам за мікробіологічними показниками.

    У Миколаївській області невідповідність санітарним вимогам зафіксували на пляжі селища Криве Озеро на річці Більбока.

    Ще одним місцем, де виявили небезпечне бактеріальне забруднення, став міський пляж Шепетівки у Хмельницькій області, розташований на річці Гуска.

    У Центрі громадського здоров’я наголошують, що купання у водоймах із перевищенням мікробіологічних показників може призвести до гострих кишкових інфекцій, шкірних захворювань, алергічних реакцій та інших проблем зі здоров’ям, особливо у дітей.

    Водночас переважна більшість перевірених водойм визнана безпечною.

    У столиці, попри те що офіційний пляжний сезон цього року не відкрито через воєнний стан і безпекову ситуацію, лабораторні дослідження підтвердили належну якість води на більшості популярних пляжів.

    Зокрема, безпечними залишаються пляжі “Венеція”, “Веселка”, “Молодіжний”, “Дитячий”, “Золотий”, “Передмістна слобідка”, “Центральний”, “Чорторий” у парку “Муромець”, а також пляж “Тельбін”.

    Крім того, позитивні результати отримали пляжі “Райдуга”, “Троєщина”, “Галерний”, “Острів Оболонь”, “Вербний” і “Пуща-Водиця”.

    Разом із тим міська влада нагадує, що офіційного дозволу на купання у столиці поки що немає через можливі ризики, пов’язані з війною.

    На Волині вода відповідає санітарним вимогам у Луцьку та на одному з найпопулярніших туристичних об’єктів країни — озері Світязь, де безпечним залишається пляж “Куточок рибалки”.

    У Дніпропетровській області офіційно пляжі також залишаються закритими, однак лабораторні дослідження підтвердили належну якість води у Кам’янському, Самарі, Жовтих Водах, Павлограді, Верхньодніпровську, Дніпрі та Кривому Розі.

    У Житомирській області безпечними залишаються міський пляж у Гідропарку Житомира на річці Тетерів, а також пляжі у Звягелі та Коростені.

    В Івано-Франківській області вода відповідає санітарним вимогам на міських пляжах Івано-Франківська та популярного гірського курорту Поляниця.

    На Київщині офіційний пляжний сезон також не відкрито, однак лабораторні дослідження підтвердили безпечність води на дитячому пляжі “Чайка” у селищі Чайка.

    У Кіровоградській області позитивні результати отримав пляж на річці Синюха у Новоархангельську.

    На Львівщині, окрім озера Задорожнє, купатися безпечно у Золочеві, Моршині та на пляжі біля села Верещиця.

    У Миколаївській області, попри офіційну заборону військової адміністрації на купання, вода відповідає нормам у Первомайську, Південноукраїнську, Новій Одесі, Миколаєві, Коблевому та на Тилігульському лимані.

    На Одещині безпечними залишаються популярні міські пляжі Одеси — “Аркадія”, “Дельфін”, “Відрада”, “Лузанівка”, а також пляжі Великого Фонтану й Центральний пляж у Чорноморську.

    У Полтавській області лабораторні дослідження підтвердили належну якість води на Ворсклі, Хоролі, Дніпрі, Сухому Кагамлику та Кам’янському водосховищі.

    На Хмельниччині, за винятком пляжу Шепетівки, вода відповідає нормам у Полонному, Старокостянтинові, Ізяславі, Красилові, Нетішині та Славуті.

    У Черкаській області безпечними залишаються пляжі Черкас і Багачевого.

    На Чернівеччині позитивні результати отримали пляжі Чернівців, Великого Кучурова, Боян та Магали.

    У Чернігівській області санітарним нормам відповідає міський пляж “Золотий берег” у Чернігові.

    Окремо в Центрі громадського здоров’я звернули увагу на регіони, де офіційні річкові пляжі відсутні. Йдеться про Закарпатську, Сумську та частину Одеської області.

    Через триваючу повномасштабну війну пляжний сезон також не відкривають у Донецькій, Запорізькій, Харківській та Херсонській областях. У цих регіонах головною причиною залишаються бойові дії, мінна небезпека, ризик обстрілів і неможливість гарантувати безпеку відпочивальників.

    Крім того, у низці областей перевірки окремих пляжів поки що не проводили або відповідні місця відпочинку не мають офіційного статусу. Це стосується окремих водойм у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Рівненській, Тернопільській та Хмельницькій областях.

    Фахівці наголошують, що навіть якщо вода відповідає всім санітарним нормам, купатися варто лише у спеціально облаштованих місцях, де працюють рятувальники, проводиться регулярний контроль якості води та забезпечено необхідну інфраструктуру.

    У Центрі громадського здоров’я також нагадують, що стан водойм може швидко змінюватися під впливом погодних умов. Сильні дощі, паводки, спека чи інтенсивне цвітіння водоростей здатні погіршити якість води буквально за кілька днів. Саме тому перед поїздкою на пляж українцям радять перевіряти актуальну інформацію на офіційних сторінках місцевих органів влади та територіальних центрів контролю і профілактики хвороб, які регулярно публікують результати лабораторних досліджень та рекомендації щодо безпечного відпочинку.

  • Трагедія за трагедією: лише за тиждень вода забрала життя 46 українців, серед них — 19 дітей

    Трагедія за трагедією: лише за тиждень вода забрала життя 46 українців, серед них — 19 дітей

    Лише за один тиждень українські водойми забрали життя 46 людей, серед яких 19 дітей. Такі тривожні дані оприлюднила Державна служба України з надзвичайних ситуацій, закликавши громадян суворо дотримуватися правил безпеки під час відпочинку біля річок, озер та інших водойм.

    У ДСНС наголосили, що за сухими цифрами стоять десятки людських трагедій та сімей, які втратили своїх рідних. За словами рятувальників, більшість подібних випадків можна було б уникнути, якби люди не нехтували елементарними правилами безпеки.

    «За цими цифрами — не статистика, а людські долі, обірвані через одну мить необережності. Неуважність, нехтування правилами безпеки, купання у небезпечних місцях чи відсутність нагляду за дітьми можуть призвести до непоправних наслідків», — наголосили у ДСНС.

    Рятувальники зазначають, що їхні підрозділи щоденно працюють на водоймах, проводять профілактичні рейди, інформують громадян про небезпеку та реагують на надзвичайні ситуації. Проте навіть найоперативніша робота екстрених служб не може компенсувати людську необережність.

    «Пам’ятайте: безпечний відпочинок починається з відповідальності. Не ігноруйте правила безпеки на воді. Не втрачайте пильність. Бережіть себе та своїх близьких. Адже інколи одна хвилина необережності може коштувати життя», — звернулися до українців рятувальники.

    Особливе занепокоєння викликає кількість загиблих дітей. Майже половина всіх смертельних випадків за тиждень припала саме на неповнолітніх. У ДСНС вкотре наголошують: діти ніколи не повинні залишатися біля води без постійного нагляду дорослих, навіть якщо водойма здається безпечною чи неглибокою.

    Трагічну статистику підтверджують і нещодавні випадки в різних регіонах України.

    На Закарпатті рятувальники після понад двох діб пошуків виявили у річці Тиса тіло 10-річного хлопчика. Дитина зникла під час відпочинку біля води, а пошукова операція тривала кілька днів із залученням водолазів та спеціальної техніки.

    Ще одна трагедія сталася в Івано-Франківській області, де у річці було знайдено тіло 13-річного хлопця. Обставини події встановлюють правоохоронці, однак цей випадок також поповнив сумну статистику дитячої смертності на водоймах.

    За інформацією ДСНС, найчастіше причинами загибелі людей стають купання у необладнаних місцях, переоцінка власних сил, стрибки у воду в незнайомих місцях, алкогольне сп’яніння та залишення дітей без нагляду.

    Фахівці нагадують, що навіть досвідчені плавці можуть потрапити у небезпечну ситуацію через сильну течію, холодну воду, різкий перепад глибини або судоми. Особливо небезпечними залишаються кар’єри, технічні водойми, місця із замуленим дном та водойми, де відсутні рятувальні пости.

    За даними ДСНС, із початком літнього сезону кількість нещасних випадків на воді традиційно різко зростає. Саме у спекотні дні українці масово вирушають до річок та озер, нерідко ігноруючи офіційно визначені місця для купання.

    Додатковим фактором ризику цього року стає аномальна спека. За прогнозами Укргідрометцентру, найближчими днями температура повітря в окремих областях сягатиме +35…+38 градусів. Через це ще більше людей шукатимуть порятунку від спеки біля водойм.

    Рятувальники закликають громадян купатися лише у спеціально обладнаних місцях, не заходити у воду після вживання алкоголю, не залишати дітей без нагляду навіть на кілька хвилин та негайно телефонувати за номером 101 у разі надзвичайної ситуації.

    Окремо в ДСНС наголошують, що відповідальність дорослих є ключовим фактором безпеки дітей. Навіть якщо дитина добре плаває, вона може розгубитися, потрапити у сильну течію чи отримати травму під час стрибка у воду.

    Фахівці також радять уникати купання у вечірній час, під час негоди або у місцях, де встановлені попереджувальні знаки про заборону купання.

    Оприлюднена статистика стала одним із найтрагічніших підсумків початку літнього сезону. Лише сім днів забрали життя 46 українців, і майже кожна друга трагедія торкнулася дітей. Саме тому рятувальники вкотре наголошують: жоден відпочинок не вартий людського життя, а кілька хвилин уважності можуть врятувати найцінніше.

  • В Україні можуть закрити доступ до водойм: екологи б’ють на сполох

    В Україні можуть закрити доступ до водойм: екологи б’ють на сполох

    У Верховній Раді планують розглянути законопроєкт №12384 «Про стимулювання економічного розвитку рибного господарства», який, за словами експертів і екологів, може призвести до обмеження доступу громадян до водойм та створити ризики для довкілля.

    Ініціаторами законопроєкту виступили голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, його заступник Андрій Мотовиловець, голова аграрного комітету Олександр Гайду та ще кілька народних депутатів. Документ парламент має розглянути 10 березня.

    Раніше схожий законопроєкт уже був ухвалений парламентом, однак президент наклав на нього вето. Нинішня версія документа подана повторно, і для її ухвалення буде достатньо простої більшості голосів — 226 депутатів.

    Документ передбачає створення нових умов для інвестування у рибне господарство. Зокрема, йдеться про можливість надання підприємцям у користування водних об’єктів і прилеглих земельних ділянок для розвитку рибництва та пов’язаної інфраструктури.

    Разом з тим екологи звертають увагу, що законопроєкт може скасувати чинну заборону на передачу в оренду водойм, які використовуються для питних потреб населення.

    Фахівчиня з питань природно-заповідного фонду Української природоохоронної групи Катерина Філюта зазначає, що вирощування риби передбачає використання кормів, які можуть негативно впливати на якість води.

    За її словами, штучне збільшення популяції риби у водоймах може змінити природний баланс екосистеми та створити ризики для видів риб, які традиційно мешкають у цих водоймах.

    Критичні зауваження до законопроєкту висловили і представники Національної академії наук України. Науковці пропонують доопрацювати документ, оскільки він може створювати додаткові екологічні ризики.

    Подібну позицію озвучила і Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу генерального прокурора. Там вважають, що запропоновані зміни не враховують чинних природоохоронних механізмів і можуть призвести до погіршення стану довкілля.

    Зокрема, у разі передачі у користування водойм, які використовуються для питного водопостачання, існує ризик погіршення якості води. При цьому законопроєкт не встановлює чіткої системи контролю за її станом.

    Окрім того, документ не передбачає можливості розірвання договору користування водним об’єктом у разі порушення природоохоронного законодавства.

    Ще одним дискусійним положенням законопроєкту є можливість розміщення тимчасових споруд у прибережних захисних смугах.

    Йдеться про невеликі земельні ділянки площею до 0,1 гектара, які можуть надаватися для облаштування виробничої інфраструктури — причалів, сортувальних майданчиків або пунктів прийому риби.

    Втім експерти звертають увагу, що закон не обмежує кількість таких ділянок. У результаті вздовж берегової лінії може з’явитися значна кількість об’єктів або навіть огорож, що фактично ускладнить доступ громадян до води.

    Крім того, законопроєкт не передбачає проведення оцінки впливу на довкілля або громадських слухань перед реалізацією таких проєктів.

    Екологи наголошують, що документ фактично дозволяє обмежувати право загального водокористування. Це може стосуватися купання, катання на човнах, забору води або любительського рибальства.

    На думку експертів, такі обмеження можуть використовуватися для легалізації вже існуючих випадків незаконного перекриття доступу до водойм.

    У висновку Головного юридичного управління Верховної Ради також зазначено, що законопроєкт може суперечити Конституції України та не враховує позицію Конституційного Суду щодо права громадян на вільний доступ до водних об’єктів.

    Зауваження до документа висловили й кілька міністерств. Зокрема, Міністерство фінансів пропонує доопрацювати законопроєкт, а Міністерство економіки, Міністерство довкілля та Міністерство аграрної політики висловили власні застереження.

    Таким чином, ініціатива, яка декларується як механізм залучення інвестицій у рибне господарство, викликає серйозну дискусію серед екологів, науковців та юристів щодо можливих наслідків для довкілля та доступу громадян до природних ресурсів.