Позначка: водойми

  • ри тонни мертвої риби під Києвом: у Борщагівській громаді оголосили екологічну надзвичайну ситуацію

    ри тонни мертвої риби під Києвом: у Борщагівській громаді оголосили екологічну надзвичайну ситуацію

    У Борщагівській громаді Київської області зафіксували масову загибель риби одразу у трьох водоймах, а попередній масштаб мору вже оцінюють приблизно у три тонни. Перші випадки виявили 10 серпня, а вже наступного дня проблема поширилася ще на дві водойми. Місцева та обласна влада називають ситуацію надзвичайною екологічною та обмежили доступ людей до небезпечних ділянок. Одна з версій, яку зараз перевіряють фахівці, — потрапляння стічних вод із території Києва через систему зливової каналізації. Остаточну причину забруднення поки не встановлено.

    Про масштаб проблеми 11 серпня повідомив очільник Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко. За його словами, напередодні місцеві служби виявили масову загибель риби в одній водоймі Борщагівської громади. Наступного дня аналогічну ситуацію вже зафіксували ще у двох. За попередніми підрахунками, загальна маса загиблої риби сягає близько трьох тонн.

    На місцях працюють профільні служби. Фахівці відібрали проби води для лабораторних досліджень, які мають показати склад забруднення та допомогти встановити його джерело. Також до роботи залучені слідчо-оперативна група та комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. На час проведення робіт доступ до водойм обмежили.

    Забруднення почалося у Софіївській Борщагівці

    За інформацією Борщагівської сільської ради, масову загибель риби та ознаки забруднення води спочатку зафіксували у водоймах Софіївської Борщагівки. Згодом місцева влада повідомила, що проблема поширюється в напрямку водойм Петропавлівської Борщагівки.

    Саме тому жителів громади закликали максимально обмежити будь-який контакт із водою.

    До завершення лабораторних досліджень у водоймах не рекомендують купатися, ловити рибу, вживати виловлену або загиблу рибу в їжу чи використовувати її для годування тварин. Також людей просять не дозволяти дітям і домашнім тваринам наближатися до води та не намагатися самостійно збирати мертву рибу.

    Такі обмеження мають запобіжний характер: поки невідомо, які саме речовини потрапили у воду і в яких концентраціях.

    Одна з версій веде до Києва

    Найважливіше питання зараз — звідки взялося забруднення.

    Тимур Ткаченко повідомив, що серед версій розглядається витік стічних вод під час ремонтних робіт на одному з об’єктів, розташованих неподалік у Києві. За попереднім припущенням, забруднена вода могла потрапити до водойм Київської області через мережу зливової каналізації.

    Втім, це поки що саме версія, а не встановлений факт. Ані конкретний об’єкт у столиці, ані речовину, яка могла спричинити мор риби, офіційно не назвали. Остаточні висновки очікуються після лабораторного аналізу відібраних проб та перевірки інженерних мереж.

    Географічно така версія не виглядає неможливою. Через Київ та передмістя проходить водна система річки Нивки, або Борщагівки, яка є правою притокою Ірпеня. Річка проходить через Київ, далі — райони Софіївської та Петропавлівської Борщагівки, де на ній утворено низку ставків і водойм.

    Тому забруднення, яке потрапляє до пов’язаної водної системи вище за течією, потенційно може переміщуватися далі. Водночас прив’язувати нинішню аварію саме до конкретної річки чи каналізаційного випуску до завершення перевірки передчасно.

    Чому риба може загинути настільки масово

    Масова загибель риби сама по собі ще не дозволяє визначити тип забруднювача. Подібний ефект можуть спричинити різні фактори: різке падіння концентрації розчиненого кисню, потрапляння органічно забруднених стоків, хімічних речовин або поєднання кількох факторів.

    Офіційні екологічні матеріали Києва раніше також вказували, що поверхневі води міської агломерації залишаються вразливими до неочищених та недостатньо очищених стоків, а в теплий період ситуацію може ускладнювати зниження концентрації кисню у воді.

    Саме тому лабораторні аналізи тут критично важливі: за зовнішніми ознаками — кольором чи запахом води або самим фактом загибелі риби — неможливо надійно встановити, що стало причиною.

    Ситуація розвинулася дуже швидко

    Насторожує передусім швидкість поширення проблеми.

    10 серпня мор риби фіксували в одній водоймі, а вже 11 серпня — ще у двох. Це свідчить, що йдеться не про одиничну загибель риби на невеликій ділянці, а про явище, яке зачепило кілька водних об’єктів.

    Саме тому місцева рада попередила, що забруднення рухається від Софіївської Борщагівки в напрямку Петропавлівської Борщагівки.

    Кількість загиблої риби — близько трьох тонн — також поки попередня. Вона може уточнюватися після завершення збору загиблих водних біоресурсів та обстеження усіх водойм.

    Що зараз роблять служби

    На місці одночасно працюють кілька структур. Фахівці мають не лише дослідити воду, а й простежити можливий шлях поширення забруднення, визначити, чи продовжується надходження потенційно небезпечних речовин, і встановити джерело.

    Слідчо-оперативна група має дати правову оцінку обставинам події, якщо буде встановлено, що мор риби став наслідком незаконного або аварійного скидання забруднювальних речовин. Комісія з ТЕБ та НС, своєю чергою, координує заходи з ліквідації наслідків та обмеження доступу до небезпечної території.

    Голова Київської ОВА наголосив, що точна причина події ще встановлюється.

    Тому твердження про те, що рибу нібито точно знищили каналізаційні стоки з конкретного об’єкта у Києві, на цьому етапі не підтверджене. Відомо лише, що ця версія входить до переліку тих, які перевіряють відповідальні служби.

    Що важливо знати мешканцям

    Поки результати досліджень не оприлюднені, найважливіша рекомендація для мешканців Борщагівської громади — не контактувати з водою у водоймах, де зафіксовано мор риби, і не використовувати звідти будь-які водні біоресурси.

    Особливо небезпечно підбирати мертву рибу для споживання: навіть якщо вона зовні виглядає нормально, причина її загибелі невідома. Так само не варто віддавати таку рибу домашнім тваринам. Борщагівська сільрада прямо закликала жителів не торкатися загиблих особин і не проводити самостійне прибирання берегів.

    Наразі ситуація залишається під контролем профільних служб, але ключове питання — що саме потрапило у воду і звідки — ще без остаточної відповіді. Після результатів лабораторних досліджень стане зрозуміло, чи справді причиною стали стічні води з боку Києва, наскільки серйозним є забруднення та чи існує ризик його подальшого поширення на інші водойми.

    Масштаб уже значний: за дві доби мор охопив три водойми, а попередньо загинуло близько трьох тонн риби. Саме тому влада Київщини офіційно говорить не просто про локальну проблему, а про екологічну надзвичайну ситуацію.

  • Керівник Держекоінспекції Субботенко фігурує у схемах прикриття забудови київських водойм

    Керівник Держекоінспекції Субботенко фігурує у схемах прикриття забудови київських водойм

    Тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції України Олександр Субботенко опинився в центрі уваги через дії відомства, яке за його керівництва фактично самоусунулося від контролю за масштабними екологічними порушеннями у Києві. Йдеться про знищення водойм, забудову природоохоронних територій та ігнорування мільйонних зловживань бюджетними коштами.

    Держекоінспекція є ключовим регулятором у сфері екологічного контролю, надрокористування та природоохоронного нагляду. Саме вона визначає, які об’єкти перевіряються, кому погоджуються документи і на кого накладаються штрафи. Фактично це дає керівництву органу прямий вплив на бізнес-процеси у сфері будівництва, промисловості та землекористування.

    Майнові декларації Субботенка та його родини викликають питання щодо походження активів. У користуванні та власності родини перебуває квартира в Києві площею майже 120 квадратних метрів, гараж у Харкові та два машиномісця у столиці. Частина цього майна оформлена на родичів, однак перебуває у фактичному користуванні самого посадовця, що може свідчити про практику прихованого володіння активами.

    Особливе занепокоєння викликає ситуація з водними об’єктами Києва. За інформацією з відкритих джерел, керівництво Держекоінспекції не реагує на фактичний провал програм зі створення та утримання водоохоронних зон, які реалізує КП «ПЛЕСО». Формально існують звіти про виконані роботи, однак на місцях очисні споруди не працюють, береги водойм захаращені, а екологічний стан лише погіршується.

    Паралельно в столиці відбувається забудова територій, що мають статус природоохоронних. Зокрема, на землях Головної астрономічної обсерваторії НАН України погоджено житлові та комерційні проєкти, попри прямі законодавчі заборони щодо використання земель природно-заповідного фонду. Держекоінспекція при цьому не ініціювала припинення робіт і не застосувала передбачених законом санкцій.

    Ще одним прикладом є ситуація з озером Синє, де під виглядом «відновлення» водойми КП «ПЛЕСО» сьомий раз оголосило тендер на розчистку з очікуваною вартістю майже 96 млн грн. Хоча проєкт передбачає екологічну реабілітацію та створення рекреаційної зони, фактично територія навколо озера забудовується житловими комплексами, а реальних природоохоронних робіт не видно.

    Експерти вказують, що бездіяльність Держекоінспекції у таких кейсах створює умови для легалізації забудови та знищення зелених зон столиці. В умовах воєнного стану й дефіциту ресурсів це означає не лише екологічні втрати, а й мільйонні збитки для громади Києва.

  • Як живуть риби в зоні відчуження: результати досліджень Чорнобильського заповідника

    Як живуть риби в зоні відчуження: результати досліджень Чорнобильського заповідника

    Вчені провели іхтіологічні дослідження у водоймах Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника в межах програми «Літопис природи». Результати показали, що видовий склад риб тут дещо відрізняється від інших водойм регіону.

    Було ідентифіковано 19 видів риб, переважно типових для цієї місцевості. Водночас відзначено значно нижчу чисельність інвазійних чужорідних видів, які у сусідніх водоймах представлені значно більше. Зокрема, у заповіднику не зафіксували жодної особини амурського чебачка чи сонячного окуня, а чисельність ротаня і карася сріблястого була мінімальною.

    Вчені пояснюють це відносно природним станом водойм та стабільністю іхтіоценозів. У незмінених водоймах сформовані стійкі екосистеми, де чужорідним видам складно прижитися.

    Дослідження мають особливе наукове значення, адже у зоні відчуження відсутня господарська діяльність, збережена природа та постійний радіаційний фон. Це створює унікальне середовище для спостережень за змінами у житті риб у майже природних умовах.

    Регулярне проведення таких досліджень допоможе краще зрозуміти динаміку видового складу, роль водойм у збереженні рідкісних видів та процеси відновлення водної фауни без втручання людини. Такі спостереження є важливими для збереження біорізноманіття у зоні впливу радіації.

    Хоча наразі робити остаточні висновки за результатами однієї експедиції ще зарано, вчені сподіваються, що дослідження будуть продовжені й розширені.