Golosnovinua.com

Позначка: водопостачання

  • Нічний удар по інфраструктурі Києва: Становище з електро- та водопостачанням на ранок 31 жовтня

    Нічний удар по інфраструктурі Києва: Становище з електро- та водопостачанням на ранок 31 жовтня

    Унаслідок серії влучань ворожих безпілотників в один із ключових об’єктів критичної інфраструктури столиці увечері 30 жовтня, у місті виникли аварійні знеструмлення та масштабні перебої з водопостачанням.

    Аварійні служби та енергетики працювали в посиленому режимі протягом усієї ночі.

    Ситуація за районами щодо водопостачання:

    • Повністю відновлено: Оболонський район.
    • Знижений тиск у мережі: Святошинський, Подільський та Шевченківський райони (вода подається з обмеженим напором, на верхніх поверхах можливе її тимчасова відсутність).
    • Тимчасово відсутнє водопостачання: Лівий берег міста (Дарницький, Дніпровський, Деснянський райони), а також Печерський, Соломʼянський та Голосіївський райони.

    Хід аварійно-відновлювальних робіт

    1. Енергозабезпечення помпових станцій: Фахівці ДТЕК та комунальні служби в першу чергу перепідключають критичні об’єкти водоканалу до резервних ліній живлення.
    2. Стабілізація мережі: Очікується, що вирівнювання тиску та поступове повернення води в будинки решти районів відбуватиметься впродовж першої половини дня за участю додаткових аварійних бригад.
    3. Електропостачання: У столиці застосовуються вимушені графіки аварійних та погодинних відключень.

    Міська влада закликає киян за потреби користуватися бюветними комплексами та пунктами незламності до повної стабілізації системи.

  • Путін хоче вигнати українців із міст: The Guardian розкрила російський план блекаутів і комунального колапсу

    Путін хоче вигнати українців із міст: The Guardian розкрила російський план блекаутів і комунального колапсу

    Росія може реалізовувати заздалегідь розроблену стратегію руйнування української енергетичної та комунальної інфраструктури, головна мета якої — зробити великі міста непридатними для нормального життя й змусити їхніх мешканців залишати домівки. Британське видання The Guardian ознайомилося з документами, які, за інформацією української розвідки, були перехоплені в Росії. Вони описують можливі наслідки систематичного знищення електростанцій, систем водопостачання, опалення та каналізації. Найнебезпечніший сценарій для Києва передбачає відключення електроенергії тривалістю до 20 годин на добу. Однак це прогноз на випадок масштабних пошкоджень, а не підтверджений графік майбутніх відключень.

    Про зміст документів 16 жовтня повідомило британське видання The Guardian у матеріалі журналіста Ендрю Рота.

    За інформацією видання, українська розвідка отримала аналітичні матеріали російського походження, у яких розглядаються можливості завдання системної шкоди життєво важливій інфраструктурі України.

    Документ має назву «Аналіз енергетичного, житлового та комунального секторів України».

    Особливу увагу автори приділяють не лише знищенню електроенергії як ресурсу, а й подальшим наслідкам для життя цивільного населення.

    У документі, як повідомляє The Guardian, розглядаються ситуації, коли відсутність електроживлення призводить до зупинки водопостачання, порушення роботи каналізації, погіршення санітарних умов та вимушеного виїзду мешканців із міст.

    Саме такий послідовний розвиток гуманітарної кризи, за оцінкою британських журналістів, може відповідати нинішній тактиці російських ударів.

    Що відомо про перехоплені документи

    За даними The Guardian, документи українська розвідка отримала у вересні 2026 року.

    Вони містять оцінки стану української енергетики, можливих наслідків пошкодження критичної інфраструктури та використання різних видів озброєння.

    Журналісти зазначають, що матеріали підготовлені у формі технічного аналізу.

    У них розглядаються окремі сценарії виведення з ладу енергетичних і комунальних систем, а також можливий вплив цих руйнувань на великі населені пункти.

    Водночас достеменно невідомо, яка саме російська державна структура підготувала документ.

    Кілька європейських посадовців, ознайомлених із матеріалами, припустили, що автори можуть бути пов’язані з аналітичними підрозділами російської армії або спецслужб.

    Проте ці оцінки не є остаточним підтвердженням авторства.

    Також The Guardian не оприлюднила доказів того, що Володимир Путін особисто затверджував саме цей документ або підписував наказ про його реалізацію.

    Водночас український президент раніше заявляв, що українська розвідка отримала свідчення нової російської доктрини атак на ширше коло цивільних об’єктів.

    Про це The Guardian повідомляла ще 4 жовтня.

    За словами Зеленського, російська стратегія спрямована, зокрема, на те, щоб змусити українців залишати великі міста.

    Денис Шмигаль розповів про два російські документи

    Перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль раніше повідомляв європейським партнерам про отримані аналітичні матеріали.

    За його словами, йдеться про два великі документи, які містять детальні технічні розрахунки.

    У них оцінюється можливе застосування різних типів ракет і ударних безпілотників проти української інфраструктури.

    Міністр наголосив, що українська сторона усвідомлює характер загроз і розуміє логіку можливих подальших атак.

    Водночас The Guardian не стала публікувати частину технічних подробиць на прохання українського Міністерства енергетики.

    У відомстві пояснили, що розголошення такої інформації могло б полегшити російським військовим планування подальших ударів.

    Це важлива деталь: журналісти ознайомилися з матеріалами, але вирішили не оприлюднювати дані, які можуть становити додаткову загрозу для енергетичної безпеки України.

    Чому головною ціллю залишається Київ

    Одним із найнебезпечніших напрямків російської кампанії аналітики називають спроби порушити електропостачання української столиці.

    Київ — великий центр споживання електроенергії, який залежить як від місцевої генерації, так і від передачі електроенергії з інших регіонів.

    Для забезпечення міста використовується складна система електростанцій, підстанцій і магістральних мереж.

    У разі одночасного пошкодження кількох важливих елементів цієї системи можливості стабільного електропостачання можуть істотно скоротитися.

    За інформацією The Guardian, російський документ містить оцінку сценарію, за якого під загрозою може опинитися понад 90% електроенергії, запланованої для забезпечення Києва протягом зими.

    Однак цей показник не означає, що Росія вже знищила 90% доступного електропостачання столиці.

    Йдеться про потенційні наслідки масштабного пошкодження критично важливих об’єктів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про оцінку Інституту вивчення війни (ISW), згідно з якою Росія може намагатися системно відрізати Київ від електропостачання.

    Аналітики звертали увагу на ризик комплексних ударів по генерації та системах передачі електроенергії.

    Після останніх атак Київ утратив основну електрогенерацію

    Особливо тривожними виглядають повідомлення про стан київських теплоелектроцентралей.

    Після масованих російських атак у жовтні основні великі ТЕЦ столиці припинили виробляти електроенергію.

    Як раніше повідомляли українські медіа з посиланням на представників енергетичного сектору, йдеться про ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницьку ТЕЦ.

    Водночас пошкоджені станції можуть зберігати окремі можливості виробництва теплової енергії.

    Це особливо важливо на початку опалювального сезону.

    Про небезпеку повторних ударів по столичних теплоелектроцентралях «Ненька інфо» розповідала ще 14 жовтня.

    Тоді зазначалося, що ураження великих об’єктів генерації не означає автоматичного повного припинення теплопостачання, але значно ускладнює забезпечення міста електроенергією.

    Крім того, теплові мережі, насосні станції та інше допоміжне обладнання також потребують стабільного електроживлення.

    Саме тому масштабний блекаут може вплинути не лише на освітлення квартир, а й на роботу систем опалення та водопостачання.

    До 20 годин без електрики: наскільки реальний такий сценарій

    У матеріалі The Guardian наведені експертні прогнози щодо проходження зимового періоду.

    Вони передбачають різні варіанти розвитку подій залежно від погоди, інтенсивності обстрілів та швидкості ремонтних робіт.

    За відносно сприятливого сценарію, коли температура залишається помірною, а пошкоджене обладнання вдається оперативно ремонтувати, тривалість відключень у Києві може становити до восьми годин на добу.

    Значно складнішим є сценарій тривалих морозів у поєднанні з новими масштабними атаками.

    У такому випадку, за оцінками експертів, перебої з електропостачанням можуть тривати до 20 годин на добу.

    Це не офіційний графік відключень і не гарантований прогноз. Це оцінка можливого розвитку подій за несприятливих умов.

    Реальна ситуація залежатиме від того, скільки енергетичного обладнання залишиться працездатним, як швидко проводитимуть ремонти та чи вдасться запобігти повторним руйнуванням.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала заяви про можливу катастрофічну зиму та пояснювала різницю між реальними ризиками і панічними прогнозами.

    Росія атакує не лише електростанції

    Особливістю описаної стратегії є можливе поєднання ударів по кількох системах життєзабезпечення.

    Енергетична інфраструктура тісно пов’язана з водопостачанням, каналізацією, тепловими мережами та роботою міського транспорту.

    Якщо електроенергії немає тривалий час, насосне обладнання може припинити роботу, а резервні джерела живлення мають обмежені ресурси.

    У разі серйозних пошкоджень це може спричинити перебої з подачею питної води та відведенням стічних вод.

    У холодний період виникають додаткові ризики для систем централізованого опалення.

    Особливо небезпечними можуть бути тривалі відключення за низьких температур, коли житлові будинки швидко втрачають тепло.

    У подібній ситуації найбільш уразливими залишаються люди похилого віку, маленькі діти, особи з інвалідністю та громадяни, які потребують постійного медичного догляду.

    Саме комплексний характер можливих руйнувань робить загрозу гуманітарної кризи значно серйознішою, ніж звичайні тимчасові відключення електроенергії.

    ООН попереджає про ризик нової хвилі переселенців

    Можливі наслідки російських ударів уже привернули увагу міжнародних гуманітарних організацій.

    16 жовтня агентство Reuters повідомило про попередження Міжнародної організації з міграції ООН щодо ризику нових переміщень населення.

    За оцінкою організації, пошкодження житла та критичної інфраструктури, подорожчання життя й наближення морозів можуть змусити частину українців знову залишити свої домівки.

    Нині мільйони людей залишаються внутрішньо переміщеними, а значна кількість українців, які раніше повернулися додому, продовжує жити в умовах нестабільного електро- та теплопостачання.

    У Міжнародній організації з міграції звернули увагу, що доступ до води безпосередньо залежить від функціонування енергетичних систем.

    Тому нові масовані удари можуть спричиняти вторинні гуманітарні наслідки навіть далеко від безпосередніх місць влучань.

    Чому Москва посилює тиск на цивільне населення

    Український політолог Володимир Фесенко в коментарі The Guardian пов’язав посилення енергетичних атак із ситуацією на фронті.

    За його оцінкою, Кремль може дедалі більше покладатися на руйнування цивільної інфраструктури як спосіб тиску на Україну.

    Йдеться про стратегію, за якої складні умови життя, економічні проблеми та суспільне невдоволення розглядаються як інструменти політичного впливу.

    Однак це аналітична оцінка, а не доведене свідчення того, що російське керівництво остаточно відмовилося від військових цілей.

    Міжнародне гуманітарне право забороняє навмисно атакувати цивільні об’єкти та використовувати терор проти цивільного населення як метод ведення війни.

    Водночас правова оцінка кожного конкретного удару залежить від характеру об’єкта, військової необхідності, пропорційності та інших установлених обставин.

    Що може допомогти Україні пройти зиму

    На тлі зростання загроз українська влада й місцеві громади працюють над підвищенням стійкості енергетичних систем.

    Серед основних напрямків — ремонт пошкодженого обладнання, створення резервної генерації, захист важливих об’єктів та забезпечення аварійного живлення для лікарень, водоканалів і теплопостачальних підприємств.

    Окреме значення має розвиток розподіленої генерації, яка дозволяє зменшувати залежність великих міст від окремих потужних електростанцій.

    Проте невеликі генератори та когенераційні установки не можуть миттєво замінити всі втрачені потужності.

    Також критично важливою залишається робота протиповітряної оборони, зокрема захист від балістичних ракет та ударних безпілотників.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону.

    Однак навіть за наявності резервного обладнання нові масштабні удари можуть суттєво ускладнювати роботу міських систем.

    Чи означає розслідування The Guardian, що гуманітарна катастрофа неминуча

    Ні. Документи, з якими ознайомилися британські журналісти, описують можливу російську стратегію та її очікувані наслідки.

    Вони не доводять, що всі передбачені сценарії обов’язково здійсняться.

    Також наразі не встановлено незалежно, який саме російський орган розробив документи та чи були всі запропоновані в них заходи затверджені на найвищому рівні.

    Водночас реальні атаки на українські електростанції та мережі підтверджують, що загроза масштабних комунальних перебоїв існує.

    Головний висновок розслідування The Guardian полягає в тому, що російські удари по енергетиці можуть бути частиною ширшої стратегії тиску на цивільне населення — із розрахунком на тривалі відключення, погіршення умов життя та вимушене переміщення людей.

    Напередодні зими 2026–2027 років питання захисту енергосистеми, резервного теплопостачання та стабільної роботи водоканалів залишається одним із найважливіших для українських міст.

    Подальша ситуація залежатиме від інтенсивності російських атак, можливостей протиповітряної оборони, відновлювальних робіт та міжнародної підтримки України.

  • Поки країна воювала, на водогоні заробляли мільйони: викрили схему на 129 мільйонів

    Поки країна воювала, на водогоні заробляли мільйони: викрили схему на 129 мільйонів

    На Дніпропетровщині масштабна корупційна справа навколо реконструкції водогону на понад 129 мільйонів гривень дійшла до суду. За версією антикорупційних органів, організована група під час повномасштабної війни заробляла на відновленні критичної інфраструктури, закуповуючи труби за ринковими цінами та перепродуючи їх комунальному підприємству з націнкою понад 200%. Особливої уваги цій історії додає особа ймовірного організатора: за даними НАБУ, місцевого підприємця, який контролював компанію-підрядника, розшукує Федеральне бюро розслідувань США за майнові злочини.

    9 жовтня Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура офіційно повідомили про скерування обвинувального акта до суду. Йдеться про ймовірне заволодіння бюджетними коштами, виділеними на реконструкцію водогону в Кам’янському районі Дніпропетровської області у 2022–2023 роках.

    Про новий етап кримінального провадження повідомляється на офіційному сайті НАБУ.

    За інформацією слідства, схема розпочалася з отримання контролю над державним замовленням. Учасники ймовірної злочинної групи забезпечили перемогу підконтрольного товариства в тендері на реконструкцію водогону, після чого компанія уклала договір із комунальним підприємством.

    Формально йшлося про виконання робіт, необхідних для відновлення важливого інфраструктурного об’єкта. Проте, як вважають детективи, основною метою учасників схеми було не лише виконання договору, а й отримання незаконного прибутку завдяки штучному збільшенню вартості матеріалів.

    Найбільшу частину витрат за контрактом становила закупівля трубної продукції. Саме на цьому етапі, за даними НАБУ, і відбувалося ймовірне заволодіння коштами.

    Підконтрольна учасникам схеми компанія через іншу фірму-посередника закуповувала труби безпосередньо у виробника за звичайною ринковою вартістю. Після цього продукцію перепродавали комунальному підприємству за цінами, завищеними більш ніж утричі.

    Інакше кажучи, труби, які виробник продавав за одну суму, до замовника доходили вже з величезною націнкою. Різниця між реальною вартістю матеріалів і сумою, зазначеною в документах, за версією слідства, ставала незаконним доходом учасників схеми.

    У результаті комунальне підприємство зазнало збитків на понад 129 мільйонів гривень.

    При цьому детективи встановили, що гроші не просто залишалися на рахунках компанії-підрядника. За версією правоохоронців, організатор схеми разом із керівником підконтрольної фірми надалі легалізували отримані кошти, переводячи їх на рахунки інших пов’язаних підприємств.

    Такий механізм дозволяв ускладнювати відстеження руху грошей та створювати видимість звичайних господарських операцій.

    Особливо резонансною обставиною стало те, що бенефіціарний власник товариства, яке отримало підряд, перебував у міжнародному розшуку.

    Як повідомляє НАБУ, це відомий місцевий підприємець, який мав вплив на керівника комунального підприємства. Водночас його розшукує Федеральне бюро розслідувань США у зв’язку з майновими злочинами.

    Саме вплив на керівництво комунального підприємства, за версією детективів, міг відіграти важливу роль у реалізації схеми.

    Водночас у повідомленні НАБУ від 9 жовтня не зазначено прізвища підприємця. Тому пов’язувати справу з конкретною особою без додаткового документального підтвердження було б передчасно.

    Історія цього провадження триває вже понад півтора року.

    У січні 2025 року НАБУ та САП повідомили про викриття організованої групи із чотирьох осіб, які, за версією слідства, заволоділи коштами, призначеними для відновлення водогону.

    Тоді правоохоронці оприлюднили подробиці механізму завищення цін, а також відео, схему й фотографії, пов’язані з розслідуванням.

    Організатора групи затримали у процесуальному порядку, передбаченому статтею 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    Учасникам провадження повідомили про підозри за статтею 191 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність, зокрема, за заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем.

    У жовтні 2025 року слідство отримало подальший розвиток. Антикорупційні органи повідомили про нові підозри ще кільком учасникам ймовірної схеми.

    Серед них — заступник директора проєктної організації, заступник директора товариства, яке перемогло в тендері, та керівник фірми-посередника, через яку здійснювалася закупівля труб.

    Організатору групи додатково інкримінували легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

    Керівнику фірми-прокладки також повідомили про підозру за відповідними положеннями статті 209 Кримінального кодексу України.

    Це означає, що правоохоронці досліджували не лише сам факт можливого заволодіння бюджетними коштами, а й подальший рух грошей між пов’язаними підприємствами.

    У грудні 2025 року НАБУ та САП оголосили про завершення досудового розслідування.

    Після цього матеріали справи готували до наступного процесуального етапу, і 9 жовтня 2026 року антикорупційні органи повідомили про передавання обвинувального акта до суду.

    Таким чином, від першого публічного повідомлення про викриття групи до скерування справи на судовий розгляд минув понад рік і вісім місяців.

    Тепер саме суд має дослідити представлені стороною обвинувачення докази, заслухати позиції учасників провадження та встановити, чи були вчинені інкриміновані злочини.

    Окремої уваги заслуговує те, що ймовірна схема реалізовувалася у 2022–2023 роках — у період, коли Україна вже протистояла повномасштабному російському вторгненню.

    Відновлення водопостачання та інших об’єктів критичної інфраструктури в таких умовах має особливе значення. Стабільна робота водогонів необхідна для забезпечення населення водою, функціонування лікарень, підприємств і комунальних установ.

    Саме тому закупівлі матеріалів для реконструкції таких об’єктів потребують прозорості та контролю за використанням бюджетних коштів.

    Водночас не кожне відхилення між закупівельною та кінцевою ціною автоматично свідчить про корупцію. У звичайних господарських операціях вартість продукції може включати транспортування, зберігання, монтаж, гарантійні зобов’язання та інші витрати.

    Проте в цьому випадку антикорупційні органи стверджують, що виявили саме організовану схему заволодіння бюджетними коштами, а не звичайну комерційну націнку.

    За даними детективів, компанія-переможець тендеру та посередник перебували під контролем пов’язаних осіб, а завищення вартості матеріалів було частиною попередньо організованого механізму.

    Сума встановлених слідством збитків — понад 129 мільйонів гривень — також є однією з ключових обставин кримінального провадження.

    Разом із тим наразі немає офіційного підтвердження, що всю суму завданих збитків уже відшкодовано або що суд ухвалив рішення про її стягнення.

    Не повідомляється також про остаточний результат реконструкції самого водогону та його нинішній технічний стан.

    Справу можна розглядати в ширшому контексті проблем із використанням бюджетних коштів на відновлення інфраструктури.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про корупційну схему на будівництві фортифікацій у Дніпропетровській області, де правоохоронці встановили ймовірне розкрадання близько 14 мільйонів гривень через завищення цін на будівельні матеріали.

    В іншому матеріалі видання звертало увагу на контракти вартістю понад 1,5 мільярда гривень на обладнання для енергосистеми, які отримала компанія з незначною попередньою господарською активністю.

    Ці історії не пов’язані безпосередньо з провадженням щодо водогону, однак порушують спільне питання: наскільки ефективно контролюється використання державних грошей під час виконання великих інфраструктурних контрактів.

    Зокрема, особливе значення мають прозорість тендерів, перевірка кінцевих бенефіціарів компаній, аналіз ринкової вартості матеріалів та контроль за пов’язаними підприємствами.

    У випадку реконструкції водогону на Дніпропетровщині саме ймовірні порушення на цих етапах, за версією правоохоронців, і дозволили завдати комунальному підприємству збитків на понад 129 мільйонів гривень.

    Тепер масштабна справа про «золоті труби» переходить до суду. Сторона обвинувачення має довести, що завищення вартості було частиною організованого злочинного механізму, а обвинувачені — отримати можливість захистити свою позицію.

    Попри серйозність наведених слідством обставин, усі фігуранти справи вважаються невинуватими, доки їхню провину не буде доведено в суді та підтверджено обвинувальним вироком, що набрав законної сили.

    Результат цього провадження покаже, чи вдасться притягнути до відповідальності осіб, яких слідство вважає причетними до ймовірного заволодіння мільйонами гривень, призначених для відновлення критично важливого водогону.

  • Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді

    Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді

    Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону 2026–2027 років. Йдеться не лише про традиційні ремонти тепломереж і обладнання, а й про створення резервної генерації, накопичення запасів пального, відпрацювання аварійних сценаріїв та підготовку систем водопостачання до можливих тривалих відключень електроенергії.

    Про це 17 вересня повідомив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв під час круглого столу, присвяченого енергетичній стійкості громад узимку 2026–2027 років.

    У столичній владі наголошують: нинішня підготовка суттєво відрізняється від довоєнної. Місту доводиться одночасно готувати систему до морозів і до можливих нових російських атак на тепло-, електро- та водопостачання.

    Генератори вже не вирішують усіх проблем

    Одна з найважливіших деталей у заяві КМДА стосується системи водопостачання.

    За словами Пантелеєва, ключові об’єкти «Київводоканалу» в попередні роки вже забезпечили резервними генераторами. Однак для великих об’єктів, які потребують 9–10 МВт або навіть 20 МВт потужності, звичайних генераторів недостатньо.

    Фактично, щоб забезпечити автономну роботу такого об’єкта, місту необхідно будувати окрему локальну електростанцію.

    Саме тому План енергетичної стійкості передбачає будівництво потужних дизель-генераторних установок для резервування систем водопостачання.

    Станом на 17 вересня три такі установки вже збудовані, а решту запланованих об’єктів у КМДА обіцяють завершити до кінця 2026 року.

    Це особливо важливо в умовах тривалих відключень електроенергії: без живлення насосних станцій місто може зіткнутися не лише з відсутністю світла, а й із перебоями водопостачання.

    Київ робить ставку на розподілену генерацію

    Окремий напрям підготовки — розвиток невеликих енергетичних об’єктів, які можуть виробляти електроенергію і тепло ближче до споживачів.

    Ще у травні КМДА повідомляла, що в межах Плану енергостійкості у столиці вже побудували об’єкти розподіленої когенерації загальною потужністю близько 40 МВт.

    Ідея полягає у тому, щоб Київ не залежав виключно від кількох великих енергетичних вузлів. Якщо один великий об’єкт буде пошкоджений, локальні установки зможуть частково підтримувати роботу критичної інфраструктури.

    Повністю замінити централізовану систему вони не можуть, але здатні забезпечувати додатковий резерв у кризових ситуаціях.

    Раніше Nenka.info писала, що повний перехід Києва від великих ТЕЦ до децентралізованої системи може тривати десятиліттями. Тому нинішня модель передбачає не миттєву відмову від існуючих теплоелектроцентралей, а поступове створення дублюючих джерел енергії.

    На енергостійкість залучили ще 2 млрд гривень

    17 вересня КМДА повідомила ще про одне рішення, безпосередньо пов’язане з підготовкою столиці до зими.

    Київ отримав 2 млрд грн кредитних коштів від UGB — Укргазбанку. Гроші мають спрямувати на проєкти енергетичної стійкості та підготовку до опалювального сезону.

    Це додаткове фінансування до коштів, які столиця вже закладала в бюджет.

    Ще навесні міська влада повідомляла про необхідність спрямувати понад 9 млрд грн на підготовку до наступної зими та виконання Плану енергостійкості.

    Окремо Київрада розглядала збільшення статутного капіталу «Київтеплоенерго» на 2,7 млрд грн. Про це раніше писала Nenka.info у матеріалі «Київрада планує збільшити капітал “Київтеплоенерго” на 2,7 млрд грн».

    Готуються не тільки до морозів, а й до масованих атак

    Ще одна велика частина підготовки стосується аварійних сценаріїв.

    За словами Пантелеєва, Київ переглянув та розширив плани оперативного реагування з урахуванням інтенсивності російських обстрілів.

    Міські служби вже провели низку тренувань, під час яких відпрацьовували взаємодію між комунальними підприємствами та іншими службами в умовах надзвичайних ситуацій.

    Ідеться, зокрема, про сценарії пошкодження енергетичних об’єктів, тривалих відключень електроенергії, проблем із водою та теплопостачанням.

    Це не теоретична загроза. Лише 17 вересня Київ знову пережив масштабну російську атаку. За даними КМДА, внаслідок удару в столиці були постраждалі, зокрема діти, однак водопостачання після атаки продовжувало працювати в повному обсязі.

    Окремий план підготували для маломобільних людей

    Місто також розробляє алгоритми допомоги людям, які особливо залежать від стабільної роботи інфраструктури.

    Йдеться про маломобільних мешканців, людей із тяжкими захворюваннями та тих, кому необхідне безперервне медичне обладнання або постійний догляд.

    У КМДА заявляють, що для таких громадян створили окремі алгоритми підтримки на випадок тривалих кризових ситуацій.

    Місто також формує запаси продовольства, які можна буде використати, якщо виникне необхідність організованого харчування населення.

    Крім того, влада планує посилювати канали комунікації з мешканцями — під час блекаутів особливо важливо швидко повідомляти, де можна отримати воду, тепло, медичну допомогу або зарядити пристрої.

    Що означають заявлені 80%

    Важливо розуміти: показник 80% не означає, що вся енергетична та теплова інфраструктура Києва вже готова на 80% за єдиним технічним критерієм.

    КМДА говорить саме про виконання комплексу запланованих заходів: ремонтів, технічного обслуговування, будівництва нової генерації, формування резервів та аварійного планування.

    Це уточнення важливе ще й тому, що раніше в інформаційному просторі вже звучали інші показники готовності Києва до зими.

    Наприклад, Nenka.info наприкінці серпня писала про заявлену майже 90-відсоткову готовність Києва до зими.

    Ці цифри не обов’язково суперечать одна одній: у різних повідомленнях можуть оцінюватися різні набори робіт — технічна готовність окремих об’єктів, житлового фонду або виконання всього Плану енергостійкості.

    Саме тому правильніше орієнтуватися не лише на відсоток, а й на конкретні роботи, які вже виконані.

    Ще навесні ситуація виглядала значно складніше

    Підготовка столиці до зими протягом року неодноразово ставала предметом публічних дискусій.

    У березні Nenka.info писала про ризики для проходження наступної зими навіть за наявності значного бюджету і міжнародної підтримки. Серед проблем називали відсутність чітких строків реалізації частини великих проєктів.

    У квітні з’являлася інформація про відставання Києва від графіку підготовки.

    У червні уряд також висловлював занепокоєння темпами робіт, про що Nenka.info повідомляла у матеріалі «Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО».

    На цьому тлі нинішні 80% свідчать про суттєве просування робіт протягом літа та початку осені.

    Коли у Києві ввімкнуть опалення

    Точної дати початку опалювального сезону 2026–2027 років КМДА у повідомленні від 17 вересня не назвала.

    Традиційно рішення щодо подачі тепла ухвалюють з урахуванням температури повітря та прогнозу погоди.

    При цьому соціальні заклади — лікарні, школи, дитячі садки — можуть підключати окремо за заявками керівників ще до масового старту опалення в житлових будинках.

    Тому заяви про конкретну дату запуску тепла без окремого рішення міської влади наразі були б передчасними.

    Головний ризик — не холод, а можливі нові удари

    У серпні мер Києва Віталій Кличко прямо заявляв, що столиця готується до «дуже складного опалювального сезону», а одним із головних завдань називав створення дублюючої системи енергозабезпечення.

    Саме цим пояснюється будівництво когенераційних установок, додаткових джерел живлення для водоканалу та резервів пального.

    Тож 80-відсоткова готовність ще не означає, що Київ повністю захищений від можливих перебоїв узимку.

    Навіть добре підготовлена інфраструктура залишається вразливою до масштабних ракетних і дронових атак.

    Однак місто намагається перейти від моделі, де від пошкодження одного великого об’єкта залежить значна частина столиці, до системи з більшою кількістю резервних і локальних джерел енергії.

    До початку холодів залишилося завершити приблизно п’яту частину запланованих заходів. Частину великих енергетичних проєктів КМДА планує завершувати вже до кінця року — тобто деякі роботи триватимуть і після фактичного старту опалювального сезону.

  • Вода у Києві подорожчає більш ніж удвічі: Київрада підтримала новий тариф

    Вода у Києві подорожчає більш ніж удвічі: Київрада підтримала новий тариф

    Київська міська рада підтримала підвищення тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення для мешканців столиці до 63,79 грн за кубометр. За відповідне рішення проголосували 74 депутати. Наразі кияни платять 30,38 грн за кубометр, тож після застосування нового тарифу вартість послуги зросте більш ніж удвічі, пише «Суспільне» з посиланням на засідання міської ради.

    Необхідність перегляду тарифу міський голова Віталій Кличко пояснив різким зростанням витрат водопровідно-каналізаційної галузі. За його словами, суттєво подорожчали електроенергія, паливо та реагенти, необхідні для очищення води, тоді як чинний тариф для населення тривалий час залишався незмінним.

    За нинішнім тарифом із загальних 30,38 грн за кубометр 16,16 грн припадає на водопостачання, а 14,22 грн — на водовідведення. Ці тарифи фактично відповідають рівню, який застосовувався для населення станом на 24 лютого 2022 року. НКРЕКП і надалі окремо визначала економічно обґрунтовані тарифи для підприємства, але для населення протягом воєнного періоду діяли заморожені ставки.

    У Київраді наголошують, що новий тариф у 63,79 грн все одно не покриває повної економічно обґрунтованої вартості послуг «Київводоканалу». Ще в липні міська влада повідомляла, що підприємство розрахувало економічно обґрунтовану ціну майже 90 грн за кубометр, однак місто відмовилося погоджувати настільки різке підвищення для населення.

    Заступник міського голови Петро Пантелєєв під час обговорення рішення зазначив, що тариф на рівні 63,79 грн має стати компромісом між потребами підприємства та можливостями споживачів. За його словами, у разі відмови від перегляду тарифу юридичним наслідком у майбутньому могла б стати необхідність встановити вже повністю економічно обґрунтовану ціну — близько 90 грн за кубометр.

    Пантелєєв також звернув увагу на фінансовий стан «Київводоканалу» напередодні опалювального сезону. За його словами, підприємство потребує додаткового фінансування, а рівень зарплат його працівників залишається одним із найнижчих серед аналогічних комунальних підприємств.

    Кличко, своєю чергою, заявив, що галузь водопостачання фактично опинилася «на межі виживання». Водночас мер наголосив, що місто не планує перекладати на населення повну економічну вартість послуг.

    Різниця між нинішніми 30,38 грн і новими 63,79 грн становить 33,41 грн на кожному кубометрі води. Тобто тариф збільшується приблизно у 2,1 раза.

    Для домогосподарств реальне збільшення платіжки залежатиме від обсягу використаної води. Наприклад, за споживання 5 кубометрів на місяць сама вартість централізованого водопостачання та водовідведення за чинним тарифом становить близько 152 грн, а за новим — майже 319 грн. Різниця становитиме приблизно 167 грн.

    Якщо домогосподарство використовує 10 кубометрів на місяць, сума за цими двома послугами зросте орієнтовно з 304 грн до 638 грн, тобто більш ніж на 330 грн. Це приблизні розрахунки без урахування інших можливих складових платіжки та фактичних показників лічильника.

    Раніше КМДА оцінювала, що для середньостатистичної родини з трьох осіб перехід на тариф 63,79 грн може збільшити щомісячні витрати на воду приблизно на 200–300 грн, залежно від споживання.

    Проблема з тарифами на воду накопичувалася протягом кількох років. НКРЕКП переглядала економічні розрахунки водоканалів, однак для населення тариф фактично залишався замороженим на довоєнному рівні. У постановах регулятора прямо передбачалося, що для населення застосовуються тарифи, які діяли станом на 24 лютого 2022 року.

    При цьому витрати підприємств продовжували зростати. Найбільший вплив мають ціни на електроенергію, адже водопостачання та водовідведення є енергоємними процесами: електрика потрібна для роботи насосних станцій, очищення і транспортування води та стоків.

    Також водоканали витрачають значні кошти на реагенти, ремонт мереж, пальне, аварійні роботи та оплату праці. Міська влада наголошує, що тривале утримання тарифу нижче собівартості збільшує фінансовий дефіцит підприємства й потребу в підтримці з бюджету.

    Ще в липні КМДА публічно заявляла, що тариф близько 90 грн за кубометр запроваджувати не планують, хоча саме таким був розрахований економічно обґрунтований рівень. Натомість як компроміс місто називало ставку 63,79 грн.

    Після голосування 3 вересня саме цей показник отримав підтримку Київради.

    Водночас у доступних повідомленнях про результати засідання не уточнюється дата, з якої новий тариф фактично почне застосовуватися у платіжках. Тому поки коректно говорити про схвалення Київрадою тарифу 63,79 грн, а не називати конкретний місяць першого нарахування без окремого оприлюдненого рішення про набрання ним чинності.

    Для киян головна зміна полягає в тому, що вартість кубометра централізованого водопостачання та водовідведення після початку застосування нового тарифу зросте з 30,38 до 63,79 грн. Водночас міська влада підкреслює, що навіть ця ціна залишається значно нижчою за майже 90 грн, які «Київводоканал» називає економічно обґрунтованою вартістю послуги.

  • На Одещині критично обміліло водосховище: воду довелося закачувати примусово

    На Одещині критично обміліло водосховище: воду довелося закачувати примусово

    В Одеській області через критичне зниження рівня води розпочали примусове наповнення водосховища Катлабух — одного з ключових водних об’єктів українського Придунав’я. Для подачі води задіяли головну насосну станцію Суворівської зрошувальної системи.

    Роботи стартували 10 серпня. Причиною стало суттєве падіння рівнів води як у самому водосховищі, так і в Дунаї, повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

    Ситуація навколо Катлабуха важлива не лише з екологічного погляду. Водосховище забезпечує водою території півдня Одеської області та має значення для аграрного сектору, зрошення і підтримання місцевих екосистем.

    Чому Катлабух довелося наповнювати насосами

    Катлабух розташований в Ізмаїльському районі Одеської області та належить до групи придунайських озер і водосховищ. Його водний режим безпосередньо залежить від ситуації на Дунаї.

    У нормальних умовах поповнення запасів води значною мірою забезпечується завдяки зв’язку з річковою системою. Однак за низького рівня Дунаю природного надходження води недостатньо.

    Саме така ситуація склалася влітку 2026 року. Через тривалий дефіцит опадів та високі температури рівні води в басейні Дунаю суттєво знизилися.

    Щоб не допустити подальшого обміління Катлабуха, фахівці запустили головну насосну станцію Суворівської зрошувальної системи Ізмаїльського управління водного господарства. Вода з Дунаю тепер подається до водосховища примусово.

    Навіщо рятують Катлабух

    У міністерстві називають Катлабух критично важливим водним об’єктом для всього Придунав’я.

    Від достатнього рівня води залежить одразу кілька напрямів — забезпечення потреб населення, робота аграрного сектору, зрошення земель та стан природних екосистем.

    Надмірне обміління таких водойм може спричинити цілий комплекс проблем. Зменшення об’єму води призводить до її швидшого прогрівання, погіршення кисневого режиму та якості води, а також створює додаткові ризики для риби та інших водних організмів.

    Примусове наповнення має стабілізувати ситуацію та не допустити подальшого критичного падіння рівня води.

    Однак у відомстві визнають: саме лише включення насосів не розв’язує проблему на роки вперед. Для стабільного водозабезпечення регіону необхідні модернізація системи водоподачі та комплексне управління водними ресурсами.

    Роботи проводять у межах державної програми

    Наповнення Катлабуха відбувається в межах Державної цільової програми комплексного водозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій.

    Програму затверджено урядом у травні 2026 року. Вона розрахована до 2030 року та передбачає реалізацію проєктів, необхідних для стабільного забезпечення населення водою, відновлення й будівництва відповідної інфраструктури та підвищення стійкості систем водопостачання.

    Проблема особливо актуальна для південних регіонів України, де дефіцит опадів поєднується з високими температурами та значним навантаженням на водні ресурси.

    Проблема не обмежується Одещиною

    Маловоддя влітку 2026 року фіксують не лише на півдні України. Через спекотну погоду та недостатню кількість опадів рівні води знижуються в багатьох українських річках.

    На окремих водних об’єктах показники наблизилися до історичних мінімумів.

    Схожа ситуація спостерігається й у Європі. У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства зазначають, що на окремих ділянках Дунаю в європейських країнах рівень води опустився до рекордно низьких позначок.

    Тобто ситуація з Катлабухом є частиною значно масштабнішої проблеми, пов’язаної з дефіцитом водних ресурсів у басейні Дунаю.

    Україна ініціює спільні дії країн басейну Дунаю

    У 2026 році Україна головує у Міжнародній комісії із захисту річки Дунай. На тлі маловоддя українська сторона ініціювала підготовку спільного огляду ситуації в країнах басейну.

    Також планується напрацювати спільні підходи до оцінювання посух і дефіциту води. Це важливо, оскільки Дунай проходить або формує кордони одразу кількох європейських держав, тому зміни його водності мають транскордонні наслідки.

    Україна вже стикалася з періодами критичного обміління придунайських водойм. Тривалі посушливі періоди особливо небезпечні для озер і водосховищ, водообмін яких залежить від рівня Дунаю.

    Чим небезпечне тривале маловоддя

    Якщо посушливі умови зберігатимуться, наслідки можуть виходити далеко за межі одного водосховища.

    Низька водність річок ускладнює забір води для населення та промисловості, зменшує можливості зрошення сільськогосподарських земель, погіршує стан водних екосистем і створює проблеми для судноплавства.

    Для Одеської області питання особливо важливе через значення зрошення для сільського господарства півдня регіону.

    Саме тому запуск насосної станції на Катлабусі є передусім оперативним заходом. Він має виграти час і стабілізувати водний баланс, поки природний приплив води залишається недостатнім.

    Водночас ситуація показує необхідність довгострокової модернізації водогосподарської інфраструктури українського Придунав’я. За умов дедалі частіших періодів спеки та дефіциту опадів залежність лише від природного наповнення водойм стає дедалі ризикованішою.

  • Росія вдарила по Україні понад 200 дронами та ракетами: Одеса залишилася без світла й води, у Харкові є загиблі

    Росія вдарила по Україні понад 200 дронами та ракетами: Одеса залишилася без світла й води, у Харкові є загиблі

    Російські війська в ніч проти неділі, 9 серпня, здійснили масовану атаку по Україні, застосувавши ракети та понад 200 ударних безпілотників. Основний напрямок ворожого удару припав на Одеську область, однак під атакою також опинилися Харків, Павлоград та низка інших регіонів. Унаслідок обстрілів є загиблі та десятки постраждалих, пошкоджено житлові будинки, портову й енергетичну інфраструктуру.

    За даними Повітряних сил, цієї ночі Росія застосувала проти України 202 ударні безпілотники різних типів, зокрема дрони Shahed, а також баражуючі боєприпаси «Бандероль». Крім безпілотників, російські війська завдали ракетних ударів, зокрема балістичними, протикорабельними та протирадіолокаційними ракетами.

    Ракети типу «Іскандер-М»/С-400, «Онікс» та Х-31П російські військові запускали з території тимчасово окупованого Криму та акваторії Чорного моря. Основною ціллю атаки, за даними Повітряних сил, стала Одеська область.

    Українська протиповітряна оборона вночі працювала на півночі, півдні та сході країни. Силам оборони вдалося знищити або подавити 179 ворожих безпілотників. Водночас повністю відбити масовану атаку не вдалося: зафіксовано влучання ракет і дронів на 22 локаціях.

    Найскладнішою виявилася ситуація на Одещині. В Одесі російська атака пошкодила житлові будинки, енергетичні об’єкти та портову інфраструктуру. За попередніми даними, відомо про вісьмох постраждалих.

    У компанії ДТЕК назвали нічний удар одним із наймасштабніших для Одеського регіону від початку року. Внаслідок пошкодження енергетичної інфраструктури частина Одеси та окремі об’єкти критичної інфраструктури залишилися без електропостачання.

    Енергетики вже розпочали аварійно-відновлювальні роботи. Водночас у ДТЕК зазначають, що через масштаб пошкоджень ремонт може потребувати значного часу. Фахівці мають відновити електропостачання після того, як буде забезпечено безпечний доступ до пошкоджених об’єктів.

    Через знеструмлення енергетичної інфраструктури виникли проблеми і з водопостачанням Одеси. Як повідомили в міській владі, у більшості районів міста зникла вода через припинення роботи потужних насосних станцій.

    Атака також позначилася на роботі громадського транспорту. В Одесі тимчасово призупинили рух електротранспорту, а на маршрути додатково вивели автобуси. Таким чином, місто змушене адаптувати роботу транспортної та комунальної інфраструктури до наслідків масованого обстрілу.

    Під ударом опинилася і портова інфраструктура. Росія систематично атакує Одеську область, зокрема об’єкти, пов’язані з морськими перевезеннями та експортною діяльністю. Удари по портах та енергетичних об’єктах створюють додаткові ризики не лише для регіону, а й для функціонування важливих логістичних маршрутів України.

    Через наслідки російського обстрілу виникли проблеми і з автомобільним сполученням на півдні країни. Державна прикордонна служба повідомила про обмеження руху трасою «Одеса — Рені». Через це тимчасово ускладнено або неможливо проїхати до окремих пунктів пропуску на кордоні з Молдовою та від них у напрямку Одеси.

    Складною залишається ситуація і в Харкові. Один із російських безпілотників прямим влучанням ударив у багатоповерховий житловий будинок у Салтівському районі. Внаслідок атаки було зруйновано чотири поверхи будівлі.

    На місці удару розпочалися рятувальні роботи. Спочатку повідомлялося про заблокованих людей у пошкодженому будинку, після чого рятувальники та екстрені служби продовжили пошук і допомогу постраждалим.

    За останніми повідомленнями, унаслідок удару по Харкову загинули двоє людей, ще 23 особи отримали поранення. Серед постраждалих є дитина. П’ятеро людей перебувають у лікарнях, а одна жінка — у важкому стані.

    Російська атака також завдала ударів по Павлограду Дніпропетровської області. За інформацією місцевої влади, російські війська атакували район поблизу торговельного центру, а також енергетичні об’єкти.

    Внаслідок обстрілу Павлограда постраждали дев’ятеро людей, серед них четверо дітей. Екстрені служби працювали на місцях ударів, а фахівці оцінюють масштаби пошкоджень цивільної та енергетичної інфраструктури.

    Цієї ночі російські війська також атакували Житомирську, Миколаївську, Київську, Херсонську, Сумську, Запорізьку та Донецьку області. У різних регіонах повідомляли про роботу сил протиповітряної оборони, вибухи, падіння уламків та пошкодження цивільної й критичної інфраструктури.

    Масштаб нічної атаки вкотре продемонстрував, що Росія продовжує використовувати комбіновану тактику ударів по Україні. Поряд із великою кількістю ударних безпілотників російські війська застосовують різні типи ракет, намагаючись перевантажити українську систему протиповітряної оборони та одночасно уражати різні цілі.

    Президент України Володимир Зеленський після атаки заявив, що Росія продовжує робити ставку на балістичне озброєння. За його словами, лише протягом цього тижня російські війська застосували проти України 61 ракету, з яких 56 атакували за балістичною траєкторією.

    Крім того, за цей період Росія запустила понад 1560 ударних безпілотників та використала близько 1540 керованих авіаційних бомб.

    За словами Зеленського, для протидії такій тактиці Україні необхідне подальше посилення протиповітряної оборони. Йдеться, зокрема, про збільшення кількості систем ППО та боєприпасів до них, які дозволяють захищати міста, енергетичні об’єкти та цивільну інфраструктуру від ракетних і дронових атак.

    Президент також наголосив на необхідності посилення санкційного тиску на Росію. На думку української влади, обмеження мають створювати для Кремля додаткові економічні та технологічні перешкоди для виробництва ракет, безпілотників та іншого озброєння.

    Нічний удар став черговою масштабною атакою Росії по Україні, під час якої під удар потрапили одночасно кілька регіонів. Найбільше наслідків зафіксовано на Одещині, де пошкодження енергетичної інфраструктури спричинили перебої з електро- та водопостачанням, а також у Харкові, де внаслідок прямого влучання у житлову багатоповерхівку загинули люди.

    Наразі аварійні та рятувальні служби продовжують працювати на місцях ударів. Дані про кількість постраждалих та масштаби руйнувань можуть уточнюватися.

  • Дністер стрімко міліє: Молдова вже використовує стратегічний запас води

    Дністер стрімко міліє: Молдова вже використовує стратегічний запас води

    Молдова зіткнулася з однією з найсерйозніших гідрологічних криз за останні роки. Через різке обміління Дністра та критичне зниження рівня води у Новодністровському водосховищі країна вже почала використовувати стратегічний запас води для забезпечення населення. Влада попереджає, що резерви не є безмежними, а подальше погіршення ситуації може вплинути на водопостачання столиці.

    Про це повідомляє молдовське видання ziar.md із посиланням на заяву міністра охорони навколишнього середовища Молдови Георге Хайдера. Посадовець записав відеозвернення безпосередньо біля Новодністровського водосховища в Україні, яке є одним із ключових джерел живлення Дністра.

    За словами Хайдера, нинішня ситуація є критичною. Якщо торік у цей період середній рівень води у водосховищі становив 117 метрів, то зараз він опустився до 112,9 метра. Таким чином, за рік водойма втратила понад чотири метри води, а її запаси скоротилися майже наполовину.

    Міністр пояснив, що основною причиною стало різке зменшення притоку води. Останніми днями до водосховища надходило лише близько 30 кубометрів води за секунду, тоді як для підтримки водопостачання нижче за течією доводиться скидати приблизно 85 кубометрів щосекунди. Через такий дисбаланс країна вже використовує накопичені стратегічні резерви.

    Георге Хайдер наголосив, що уряд робить усе можливе для забезпечення населення водою, однак закликав громадян ощадливо використовувати водні ресурси та не піддаватися паніці. Він підкреслив, що жоден резерв не може забезпечувати потреби країни необмежений час, якщо природний притік залишатиметься на нинішньому рівні.

    Для зменшення ризиків уряд Молдови посилює технічні можливості системи водопостачання. Комунальному підприємству Apa-Canal Chișinău передали ще чотири потужні мотопомпи, збільшивши їхню загальну кількість до п’яти. Обладнання здатне перекачувати до чотирьох тисяч кубометрів води на годину та використовуватиметься для транспортування води на великі відстані у разі подальшого загострення ситуації.

    Особливе занепокоєння викликає стан водозабірної станції Вадул-луй-Воде, яка є основним джерелом питної води для Кишинева. Якщо обсяги скидання води з Новодністровського водосховища скоротяться ще більше, робота станції може бути ускладнена. Щоб мінімізувати ризики перебоїв, біля об’єкта вже спорудили штучну дамбу, яка допомагає підтримувати необхідний рівень води для безперебійного забору.

    Проблема нестачі води вже вийшла за межі екологічної площини та стала предметом політичних дискусій у Молдові. Раніше мер Кишинева Іон Чебан звернувся до президента України Володимира Зеленського із закликом особисто долучитися до вирішення ситуації навколо Дністра, заявивши, що не довіряє діям центральної влади своєї країни. На тлі посухи та стрімкого обміління річки молдовська влада також була змушена запровадити обмеження на споживання електроенергії, що ще раз підкреслює масштаб викликів, із якими нині стикається країна.

  • У США сталася одна з наймасштабніших кібератак на водопостачання

    У США сталася одна з наймасштабніших кібератак на водопостачання

    У Сполучених Штатах зафіксували масштабну хвилю кібератак на системи водопостачання та водовідведення щонайменше у 12 штатах. Попри успішний злам окремих об’єктів критичної інфраструктури, американська влада запевняє, що якість питної води не постраждала, а випадків її забруднення не виявлено.

    Про це повідомляє Axios.

    За даними видання, ця кампанія стала однією з наймасштабніших кібератак проти муніципальної інфраструктури водопостачання США за останні роки. Зловмисникам вдалося отримати доступ до систем керування, які в багатьох випадках взагалі не мали бути підключені до інтернету. Це свідчить про серйозні прогалини у захисті критично важливої інфраструктури та недотримання базових вимог кібербезпеки.

    Найбільше від атак постраждав штат Міннесота, де хакери вивели з ладу десятки систем водопостачання. У низці населених пунктів виникли тимчасові перебої в роботі обладнання та знизився тиск у мережі. Через це місцева влада рекомендувала жителям кип’ятити воду як запобіжний захід. Водночас офіційні служби наголосили, що жодних підтверджених випадків забруднення питної води не зафіксовано.

    До розслідування інцидентів залучені Федеральне бюро розслідувань (ФБР), Агентство з кібербезпеки та безпеки інфраструктури (CISA), а також Агентство з охорони довкілля США (EPA). Офіційно відповідальних за кібератаки поки що не названо, однак американські чиновники та експерти розглядають версію про можливу причетність хакерських угруповань, пов’язаних з Іраном.

    Фахівці зазначають, що серія атак вкотре продемонструвала вразливість американської системи водопостачання. Значна частина об’єктів використовує застарілі системи автоматизованого керування, а недостатнє фінансування модернізації та кіберзахисту робить їх потенційною мішенню для зловмисників.

    Після інцидентів до роботи долучилися групи добровольців із кібербезпеки, які допомагають місцевим водоканалам посилювати захист критично важливих систем, проводити аудит безпеки та усувати виявлені вразливості.

    Нагадаємо, раніше міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив, що системи водопостачання можуть стати однією з ключових цілей російських атак. За його словами, ворог прагне завдати удару по критичній інфраструктурі, щоб створити гуманітарну кризу, посилити тиск на українське суспільство та змусити державу до капітуляції.

  • Росія може змінити тактику ударів цієї зими: Шмигаль попередив про нову загрозу

    Росія може змінити тактику ударів цієї зими: Шмигаль попередив про нову загрозу

    Росія може змінити пріоритети під час нової кампанії повітряних атак по Україні. Якщо минулої зими головною ціллю були об’єкти енергетики та теплопостачання, то тепер Кремль може зосередитися на системах водопостачання та каналізації, щоб посилити гуманітарний тиск на українців.

    Про це міністр енергетики Денис Шмигаль заявив в інтерв’ю Politico.

    За словами міністра, російське керівництво прагне максимально ускладнити життя цивільного населення напередодні опалювального сезону. Він пояснив, що минулої зими масовані удари були спрямовані переважно по енергетичній інфраструктурі, однак тепер Росія може змінити тактику.

    “Мета Росії зараз – знищити наше водопостачання. Минулої зими вони атакували електроенергію та опалення, але під час відключень електроенергії можна було вижити, якби у вас був газ і вода”, – зазначив Шмигаль.

    Він наголосив, що перебої з водопостачанням можуть мати значно серйозніші гуманітарні наслідки.

    “Важко прожити більше трьох днів без води та каналізації”, – підкреслив міністр.

    Шмигаль також заявив, що Україна та Росія фактично ведуть паралельну боротьбу за критичну інфраструктуру одна одної. За його словами, Кремль намагається остаточно зруйнувати українську енергетичну систему, підірвати економіку та ускладнити виробництво озброєння.

    “Путін хоче докінчити нашу енергетичну систему та зірвати нашу економіку й виробництво зброї”, – сказав він.

    За оцінкою міністра, російський президент також розраховує, що тривалі відключення комунальних послуг узимку виснажать українське суспільство та посилять тиск на владу.

    “Він також сподівається, що взимку наше суспільство зламається від виснаження та тиснутиме на керівництво, щоб воно підписало капітуляцію”, – зазначив Шмигаль.

    Водночас Україна, за його словами, продовжує завдавати ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Міністр стверджує, що атаки на нафтопереробні заводи вже вивели з ладу близько 40% первинних потужностей із переробки нафти в Росії, що негативно впливає на забезпечення країни пальним.

    “Це як 12-й раунд, і кожен боксер сподівається, що його суперник впаде першим”, – охарактеризував ситуацію Шмигаль.

    За його словами, Україна розраховує, що поєднання санкційного тиску та ударів по стратегічній інфраструктурі РФ змусить Кремль переглянути свої плани вже цієї осені. Водночас він визнав, що поки Росія не демонструє готовності до завершення війни.

    Президент Володимир Зеленський, як зазначив Шмигаль, також вважає санкційний тиск і послаблення російської військової інфраструктури одним із ключових інструментів наближення миру. Водночас глава держави неодноразово наголошував, що Кремль поки не відмовився від своїх воєнних цілей.

    Для посилення захисту критичної інфраструктури Україна продовжує зміцнювати систему протиповітряної оборони та розраховує на додаткові ракети-перехоплювачі PAC-3 для комплексів Patriot, які здатні збивати російські балістичні ракети.

    Паралельно триває підготовка до нового опалювального сезону. В Україні будують захисні споруди для енергетичних, газових і водних об’єктів, а також розгортають мережу модульних котелень і генераторів. Такий підхід має зробити критичну інфраструктуру менш вразливою до масованих ударів.

    За даними міністра, масштаби руйнувань української енергетики залишаються значними. Якщо до 2014 року встановлена потужність електрогенерації становила 54,5 ГВт, то після початку повномасштабної війни вона скоротилася до 32 ГВт. Після останньої хвилі зимових атак доступна потужність, за словами Шмигаля, становить близько 12 ГВт, тоді як дефіцит сягає 6 ГВт.

    Міністр також заявив, що російські удари знищили або пошкодили понад 80% українських електростанцій.

    Попри складні прогнози, Шмигаль висловив упевненість, що Україна зможе пройти ще один складний опалювальний сезон.

    “Це песимістичний сценарій, але мій оптимізм полягає в тому, що ми переживемо цю зиму; ми до неї готові”, – підсумував він.