Golosnovinua.com

Позначка: Володимир Омелян

  • Омелян публічно озвучив тези, які напередодні обговорювали на закритій нараді

    Омелян публічно озвучив тези, які напередодні обговорювали на закритій нараді

    Те, про що наша редакція дізналася на закритій нараді щодо резервних переправ через Дніпро та опублікувала 5 жовтня, вже наступного дня публічно озвучив ексміністр інфраструктури Володимир Омелян. На нараді йшлося про те, що реальна пропускна спроможність однієї комбінованої переправи — насипної дамби з понтонним переходом — може становити не більш як 10 тисяч автомобілів на добу. Обговорювалася і цифра до 25 тисяч, однак більш реалістичною називали саме оцінку в 10 тисяч. Водночас через наявні мости, за даними учасників обговорення, зараз проходить понад 200 тисяч автомобілів на добу.

    6 жовтня Омелян в ефірі «Вечір.LIVE» засумнівався в тому, що понтонні переправи зможуть забезпечити заявлену владою половину нинішньої пропускної спроможності мостів. Він назвав таку оцінку «дуже сміливою». За його словами, не можна враховувати лише пропускну спроможність самого понтона — потрібно брати до уваги під’їзди до нього, виїзди та дорожню інфраструктуру на обох берегах.

    Саме цей момент збігається з однією з ключових оцінок закритої наради. Там також ішлося не просто про пропускну спроможність понтонного переходу, а про те, скільки транспорту реально зможе пройти через усю резервну схему. Водночас різниця між розрахунковою можливістю окремої переправи та її фактичною роллю у транспортній системі Києва була одним із головних питань.

    Збігаються й оцінки щодо того, який транспорт взагалі зможе користуватися такою переправою. На закритій нараді понтонну схему розглядали як тимчасове рішення, а не повноцінну заміну наявним мостам, зокрема для вантажної логістики. Омелян заявив, що не готовий пропускати через понтон важкі вантажівки та вважає його передусім рішенням для приватного й легкового транспорту. Південний міст він окремо назвав ключовою артерією для великогабаритних вантажів на схід.

    Окремо Омелян вказав на проблему громадського транспорту. Він вважає, що понтонна переправа не зможе стати повноцінною заміною мостам для масового пасажирського потоку. Цей тезис також відповідає загальній оцінці закритої наради: резервні переправи розглядалися як додаткова й тимчасова інфраструктура, а не як можливість повністю перенести на них нинішній транспортний потік.

    Водночас офіційні розрахунки влади суттєво оптимістичніші. 3 жовтня міністр відновлення Микола Калашник заявив, що насипні дамби з понтонними переправами мають забезпечити не менш як половину пропускної спроможності наявних мостів. Він говорив приблизно про 600 тисяч автомобілів на добу між берегами Києва та оцінював термін будівництва резервних переправ до трьох місяців.

    На закритій нараді обговорювалися й конкретні параметри реалізації проєкту: використання островів і мілин Дніпра, передусім у північній та південній частинах Києва, попередня вартість близько 2 млрд грн та необхідність залучення інженерних військ. Терміни запуску також пов’язували з погодними умовами.

    Публічні заяви Омеляна збіглися з обговоренням на закритій нараді одразу за кількома ключовими пунктами: реальна пропускна спроможність резервної схеми, залежність її ефективності від під’їзної інфраструктури та обмеження щодо важкого й масового транспорту. Водночас конкретних цифр із закритого обговорення Омелян публічно не називав — збіглися саме оцінки можливостей та обмежень проєкту.

  • Омелян відреагував на підозру ДБР: заявив про поранення в ЗСУ та політичне переслідування

    Омелян відреагував на підозру ДБР: заявив про поранення в ЗСУ та політичне переслідування

    Колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян відреагував на повідомлення про підозру, оголошену йому Державним бюро розслідувань, заявивши, що вважає справу політично мотивованою та не погоджується з висунутими звинуваченнями. Він також стверджує, що проходив службу в Збройних силах України, був поранений і звільнений у 2025 році у зв’язку з отриманими травмами. Про свою позицію Омелян повідомив у дописі на Facebook.

    За словами ексміністра, він добровільно приєднався до лав Збройних сил України 24 лютого 2022 року — у перший день повномасштабного вторгнення Росії. Він стверджує, що не обіймав жодних командних посад, не просив привілеїв, звань або нагород і проходив службу нарівні з іншими військовими. Також він заявив, що брав участь у забезпеченні підрозділів необхідною технікою та спорядженням, зокрема транспортом, дронами та бронезасобами.

    Омелян описує свою службу як активну участь у бойових діях і логістичному забезпеченні. За його словами, він неодноразово перебував «на передовій» і виконував завдання у різних регіонах України. У своїх публічних заявах він також наголосив, що під час служби не відмовлявся від виконання обов’язків і діяв на рівні з іншими військовослужбовцями підрозділу.

    Окремо ексміністр повідомив, що в серпні 2024 року отримав поранення внаслідок російського удару — за його словами, на позицію підрозділу, де він перебував, було скинуто дві керовані авіабомби (КАБ). Після цього, як стверджує Омелян, він проходив лікування та реабілітацію.

    За його словами, у 2025 році він був звільнений із лав Збройних сил України через отримані поранення та стан здоров’я. Він наголошує, що саме ці обставини виключають будь-які звинувачення у нібито ухиленні від військової служби.

    Коментуючи підозру, оголошену ДБР, Омелян заявив, що не розуміє її змісту та вважає її продовженням політичного тиску. Він підкреслив, що аналогічні кримінальні провадження щодо нього, на його думку, мають політичний характер і не ґрунтуються на об’єктивних фактах.

    У своїх емоційних заявах ексміністр також зазначив, що планував певний час перебувати з родиною за кордоном і допомагати Україні з-за меж країни, однак розвиток ситуації змусив його переглянути ці плани. Він заявив про намір повернутися до активнішої політичної діяльності та публічно коментувати дії української влади.

    Державне бюро розслідувань офіційно повідомило про підозру колишньому міністру в межах кримінального провадження. Деталі справи наразі публічно не розкриваються в повному обсязі, однак вона стосується можливих порушень, пов’язаних із військовою службою.

    Розслідування триває, а правоохоронні органи продовжують збір та аналіз матеріалів у межах провадження. Суспільна увага до справи зросла через публічний статус фігуранта, його участь у військовій службі після 2022 року та подальшу політичну активність.

  • ДБР оголосило підозру ексміністру Омеляну

    ДБР оголосило підозру ексміністру Омеляну

    Державне бюро розслідувань повідомило про підозру колишньому міністру інфраструктури України Володимиру Омеляну у справі щодо ймовірного ухилення від виконання обов’язків військової служби шляхом обману. Про це повідомляє ДБР.

    У ДБР зазначають, що фігурант після мобілізації проходив службу на посаді офіцера групи планування штабу однієї з військових частин. Його службові обов’язки, за даними слідства, включали збір та аналіз інформації щодо бойової обстановки, контроль виконання наказів командування, а також підготовку пропозицій для планування бойових дій.

    Утім, як стверджують у Бюро, фактично протягом тривалого часу він не виконував цих завдань. Слідство вважає, що посадовець систематично повідомляв керівництву неправдиву інформацію щодо своєї діяльності, заявляючи, що виконує інші функції, зокрема пов’язані з логістичним забезпеченням роботи військової частини.

    У ДБР наголошують, що, за даними слідства, упродовж окремих періодів 2022–2023 років військовослужбовець проводив службовий час на власний розсуд і не виконував завдань, які були визначені його посадою у штабі частини, що дислокується на території Черкаської області.

    Саме ці обставини стали підставою для оголошення підозри за ч. 4 ст. 409 Кримінального кодексу України — ухилення військовослужбовця від несення обов’язків військової служби шляхом обману, вчинене в умовах воєнного стану.

    У правоохоронних органах підкреслюють, що йдеться про підозру, а не про вирок суду. Остаточну оцінку діям фігуранта має надати суд після завершення досудового розслідування та розгляду всіх зібраних доказів стороною обвинувачення і захисту.

    Санкція інкримінованої статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років.

    Наразі слідчі дії тривають, а процесуальний статус підозрюваного передбачає подальші процесуальні рішення з боку слідства та прокуратури.

  • Детективи НАБУ порушують законодавство, а платять за це українці

    Детективи НАБУ порушують законодавство, а платять за це українці

    Європейський суд з прав людини постановив, що детективи Національного антикорупційного бюро України порушили права адвоката Олександра Сергієнка під час затримання. У результаті Україна має виплатити 15 тисяч євро компенсації за жорстоке поводження та неналежне розслідування інциденту.

    Олександр Сергієнко є адвокатом колишнього нардепа Олександра Онищенка та проходить як обвинувачуваний разом з ним у “газовій” справі, яку розслідує НАБУ.

    Сергієнко заявив, що під час його затримання співробітниками НАБУ він зазнав травм – забоїв грудей, рук і носа, що було зафіксовано під час його прибуття до слідчого ізолятора. Наступного дня суд постановив провести розслідування за фактом цих травм. НАБУ розпочало розслідування, однак у березні 2017 року його було припинено на підставі відсутності складу злочину. Сергієнко спробував оскаржити це рішення, але суд відхилив його скаргу через порушення строку подання апеляції.

    ЄСПЛ визнав численні помилки та порушення прав адвокатів з боку НАБУ на етапі досудового розслідування.

    “Зокрема, ЄСПЛ дійшов висновку, що Сергієнко зазнав жорстокого поводження, яке було класифіковано як нелюдське та таке, що принижує гідність”, – зазначили в комітеті.

    Крім того, суд встановив, що розслідування за фактом жорстокого поводження із заявником не відповідало вимогам незалежності. Розслідування велося тим самим органом, який був безпосередньо залучений в інцидент, тобто НАБУ, що порушує принцип незалежності розслідування.

    Таким чином, ЄСПЛ, розглянувши справу, встановив, що права Сергієнка було порушено, і зобов’язав Україну виплатити йому компенсацію в розмірі 15 тисяч євро.

    Як вважають адвокати Онищенка, це рішення може серйозно вдарити по всій “газовій справі”, адже рішенням ЄСПЛ встановлено грубі порушення детективів на етапі досудового розслідування, а також численні зловживання і порушення прав як фігурантів, так і адвокатів.

    Після таких рішень міжнародних судів, які фіксують порушення прав людини з боку українських антикорупційних органів, постають питання про те, чи можна вважати ефективною боротьбу з корупцією і чи варта ця боротьба таких грошей?

    Останнім часом у громадськості назбиралося багато запитань щодо роботи детективів НАБУ. Зокрема, нерідко лунають заяви про втрату незалежності антикорупційних органів в Україні. Про це, у тому числі, заявляв нещодавно звільнений перший заступник директора бюро Гізо Углава. Він неодноразово натякав на те, що рішення в НАБУ ухвалюються під впливом зовнішніх чинників, а не на основі закону. Серед осіб та інституцій, які на його думку, чинили цей тиск були названі активісти Центру протидії корупції (ЦПК) та голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики, яка, як зазначив Углава, працювала раніше в ЦПК.

    Углава неодноразово підкреслював, що дії проти нього свідчать про серйозні проблеми в процесі розслідування НАБУ, які орієнтовані на досягнення зовнішніх цілей, а не на встановлення істини.

    Таку ж думку підтримують і адвокати, які також заявляли, що реальна ціль антикорупціонерів перетворилася з боротьби з корупцією на тиск на певних державних службовців для досягнення “зовнішніх” цілей.

    До того ж правозахисники б’ють на сполох через систематичні порушення з боку детективів НАБУ та прокурорів САП презумпції невинуватості.

    Це зафіксували, зокрема, і в Тіньовому звіті до розділу 23 “Правосуддя та фундаментальні права” Звіту Європейської комісії щодо України за 2023 рік, підготовленому коаліцією громадських організацій. Згідно з документом, у низці судових справ судді фіксували порушення принципу презумпції невинуватості з боку детективів НАБУ, які в публічних коментарях і інтерв’ю фактично “призначали” фігурантів винними.

    Нерідко гучні звинувачення топ чиновників з боку НАБУ в результаті завершуються виправдальними вироками. Прикладом є справа ексміністра Володимира Омеляна. Його звинуватили у втратах бюджету через зменшення портових зборів, які він запровадив. Але у суді всі аргументи детективів та прокурорів САП були вщент розбиті як нікчемні. До речі, жодних публічних вибачень перед Омеляном та покарання за незаконне притягнення його до кримінальної відповідальності ані детективи НАБУ, ані прокурори САП не понесли.

    Схожа історія може повторитися з ексміністром Миколою Сольським, якого у травні звинуватили у привласненні землі у Сумській області на користь бійців АТО. Цій історії вже вісім років, розумні терміни слідства вичерпані, проте детективи вирішили заявити про це лише цьогоріч. До того ж у той момент, коли Сольський досяг результатів у перемовинах з поляками щодо експорту агропродукції.

    Втім, наявні у публічному доступі матеріали свідчать про сумнівні докази детективів, що засвідчив експертний висновок маніпуляції з експертизами у цій справі. Одну з них вони намагалися “злити” і анулювати через суд – ймовірно через те, що така експертиза свідчила про невинуватість ексміністра.

  • Екс-міністр Володимир Омелян числиться в ЗСУ, але фактично не перебуває на службі

    Екс-міністр Володимир Омелян числиться в ЗСУ, але фактично не перебуває на службі

    Володимир Омелян – український дипломат, екс-міністр інфраструктури, майор ЗСУ, як виявилось, ні дня не служив по-справжньому, що не завадило йому отримувати “бойові” за перебування на передовій та роздавати чисельні інтерв’ю на тему: “як правильно воювати”.

    З початком повномасштабного вторгнення РФ, багато “патріотично налаштованих” представників еліт записалися на фіктивну службу до лав ЗСУ. Не став винятком й Володимир Омелян, спочатку записавшись в 206-й, а потім 251-й батальйон ТрО.

    У червні 2023 року батальйон було відправлено на передову. Як тільки про це стало відомо, Володимир Омелян відразу перевівся до іншого підрозділу цієї ж військової частини, але вже на Рівненщині, тим самим убезпечивши себе в тилу. Після чого відразу відправився відпочивати на острів Крит. Дозвіл на відпустку на 17 днів був виданий Омеляну 21 липня 2023 року полковником Сергієм Каспровим.

    На ці факти звернув увагу  у своєму Facebook журналіст Євген Плінський. “Прямо напередодні відпустки підрозділ Омеляна, а саме у червні 2023 року, було відправлено на передову. Пана Омеляна одразу перевели до іншого підрозділу цієї ж військової частини, але вже на Рівненщині, тим самим зберігши його в тилу. Ну і як після такого нервового стресу не відпочити”? – написав Плінський.

    Також журналіст опублікував довідку, датовану 19 липня, в якій командування надає дозвіл Омеляну на поїздку до острова Кріт (Ретімно).

    “Ні, відпустка – звичайно, справа свята, особливо для наших захисників. Але тут справа трохи інша. По-перше, бійці підрозділу, в якому “служить” Омелян, кажуть, що назвати його перебування у підрозділі службою дуже складно. Вони запевняють, що більшість часу цей шановний пан займається особистими справами за місцем проживання”, – зазначає Євген Пілінський .

    За інформацією Плінського, Омелян 21 липня виїхав із України через пункт пропуску “Устилуг” на кордоні з Польщею.

    Новий виток скандалу навколо “фейкової служби” уже майора Володимира Омеляна розгорівся у липні 2024 року, після того як в ЗМІ потрапила інформація про проведення слідчими 3 відділу ТУ ДБР у місті Києві низки обшуків у кримінальному провадженні, зареєстрованому за фактом ухилення Омеляна від військової служби, незаконного отримання додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях і незаконного отримання ним посвідчення учасника бойових дій.

    Обшуки були проведені одночасно у Вишгородському районі Київської області, за місцем тимчасової дислокації 206 об ТрО, де Омелян рахувався на службі з кінця лютого до середини жовтня 2022 року; у Каневі, за місцем тимчасової дислокації 251 об ТрО, у складі якого Омелян у березні 2023 року, начебто, захищав Бахмут; у Києві, де знаходилась 241 обр ТрО, до складу якої входять 206 і 251 батальйони; у Сарнах, де дислокувалась 104 обр ТрО, у який Омелян рахувався на час проведення обшуків, а також за місцем проживання командира 104 обр ТрО та самого Омеляна.

    Відповідно до фабули справи у березні 2023 року 251 об ТрО отримав наказ висунутись з Канева під Бахмут. Довідавшись про це, начальник групи планування штабу майор Омелян відправився на Схід, але не на місце дислокації, а до готелю в Краматорську. За інформацією, отриманою слідчими від оператора мобільного зв’язку, телефон Омеляна жодного разу не з’явився не тільки на основному командному пункті батальйону, але навіть на запасному, у глибокому тилу. Втім, це не завадило начальнику штабу 251 об ТрО нарахувати Омеляну додатково 100 тис. грн на місяць “за безпосередню участь у бойових діях” і видати Омеляну довідку ф.6 для отримання посвідчення УБД.

    У ході обшуків були допитані військовослужбовці штабу 251 об ТрО, які підтвердили, що під час перебування на Бахмутському напрямку вони його ні разу не бачили. Також цікаво, що під час обшуку вдома в майора Омеляна були знайдені дві гранати Ф-1, очевидно, вкрадені Омеляном у військовій частині, походження яких екс-міністр пояснити не зміг. Після чого в ЄРДР був внесений ще один епізод – за ст.263 КК України. На думку журналіста Володимира Бойко, уникнути кримінальної відповідальності Омеляну вдалось давши хабар керівництву ДБР.

    Як бачимо, Володимир Омелян в своєму прагненні повернутись до влади готовий відкрито брехати українському суспільству про свою начебто службу в ЗСУ. Спекулюючи на темі війни, Омелян майже щодня дає коментарі журналістам у військовій формі, хоча насправді є звичайним “ухилянтом” який у військовий час може дозволити собі виїзд за кордон та елітний відпочинок на Кріті. А його “особистий фронт” проходив не далі готелю в Краматорську, в той час коли бійці його підрозділу гинули в Бахмуті.