Golosnovinua.com

Позначка: Володимир Путін

  • «Тепер правил немає»: Зеленський заявив про новий наказ Путіна російській армії

    «Тепер правил немає»: Зеленський заявив про новий наказ Путіна російській армії

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що у вересні російський президент Володимир Путін нібито наказав військовому керівництву РФ відмовитися від попередніх обмежень під час повітряних атак на Україну. За словами Зеленського, українська розвідка дізналася про таку вказівку з перехоплених розмов представників Кремля. Про це він розповів Financial Times в інтерв’ю, опублікованому 2 жовтня.

    Ключова фраза, яку Зеленський приписує Путіну, звучала так: «Тепер правил немає». Президент України пов’язує цю нібито вказівку з різким посиленням російських атак на цивільну та критичну інфраструктуру у вересні та на початку жовтня.

    Важливо, що це твердження ґрунтується на інформації українських спецслужб, яку публічно не оприлюднювали у повному обсязі. Незалежно перевірити сам перехоплений наказ або його точне формулювання наразі неможливо. Кремль, зі свого боку, продовжує заперечувати, що Росія навмисно атакує школи, лікарні чи інші цивільні об’єкти.

    За словами Зеленського, зміна підходу відбулася у вересні, коли Росія почала посилювати удари по великих українських містах. Financial Times пише, що серед об’єктів, які потрапляли під атаки, були школи, лікарні, дата-центри та інша цивільна інфраструктура. Сам Зеленський дав інтерв’ю FT у бомбосховищі київської школи, пошкодженої російським реактивним дроном.

    Саме ця школа стала одним із найпомітніших епізодів атаки на Київ 1 жовтня. За даними Reuters, російський дрон влучив у навчальний заклад, де в цей момент перебували понад сто дітей. Усі вони встигли спуститися в укриття і не постраждали. Будівля зазнала пошкоджень, були вибиті вікна та пошкоджені конструкції.

    Того ж дня російські дрони неодноразово атакували Південний міст у Києві, що призвело до серйозних транспортних обмежень. Уже в ніч проти 2 жовтня нові удари по столиці пошкодили багатоповерховий житловий будинок: одна людина загинула, ще двоє були поранені. У результаті атак рух через Південний міст перекрили, а на мостах Патона та Метро запроваджували додаткові обмеження.

    Напередодні ударів по школі та мосту російські атаки також зачепили Інститут ядерних досліджень НАН України, де розташований дослідницький реактор. Реактор не був пошкоджений, радіаційної загрози не виникло. Reuters також зазначав, що останніми днями під російськими ударами опинилися Національна академія наук та інші цивільні об’єкти столиці.

    На цьому тлі заява Зеленського про нібито наказ Путіна «зняти обмеження» набуває особливої ваги. Президент стверджує, що Москва свідомо посилює кампанію повітряного тиску на українські міста, намагаючись виснажити систему ППО та створити максимальний тиск на цивільне населення.

    Окремою проблемою стали реактивні безпілотники. За даними, які навів Зеленський у розмові з FT, Росія вже здатна запускати сотні дронів протягом одного дня, причому значна частина нових апаратів оснащена реактивними двигунами. Такі дрони рухаються швидше за класичні Shahed і суттєво скорочують час, який має українська ППО для їхнього перехоплення.

    Це безпосередньо впливає на витрати ППО. Україна дедалі активніше залучає F-16, авіаційні гармати та розробляє швидкі дрони-перехоплювачі, оскільки використовувати дорогі зенітні ракети проти кожного безпілотника надто дорого. Зеленський також критикував повільне технічне обслуговування частини американських F-16 у Європі та закликав партнерів швидше закривати українські потреби.

    Водночас Кремль пояснює нинішню ескалацію інакше.

    28 вересня речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Україна нібито «платить ціну» за власні удари по російській території та що російські атаки триватимуть. Москва прямо пов’язувала нову хвилю ударів із українською кампанією проти російських нафтопереробних підприємств та інших об’єктів у тилу РФ.

    Сам Путін 1 жовтня визнав, що українські удари по нафтовій інфраструктурі завдали російській економіці помітної шкоди. За його оцінкою, атаки на НПЗ частково досягли своєї мети та коштували Росії близько 1% ВВП. Одночасно він заявив, що Москва відповідає Україні «тим самим».

    Тобто російська сторона сама публічно пов’язує посилення ударів із діями України, хоча продовжує наполягати, що атакує лише об’єкти, які вважає пов’язаними з військовою інфраструктурою.

    Наприклад, після останніх ударів по Києву російське Міністерство оборони заявляло, що серед цілей були міст, енергетичні об’єкти та портова інфраструктура, які начебто використовувалися у військових цілях. Українська сторона це заперечує. Reuters зазначає, що серед фактично пошкоджених об’єктів були школа, житловий будинок і транспортна інфраструктура.

    Саме тут важливо розділяти дві різні речі.

    Перше — заява Зеленського про конкретний наказ Путіна, яка наразі базується на українській розвідувальній інформації й не має незалежно оприлюдненого підтвердження.

    Друге — фактичне зростання кількості ударів по цивільній інфраструктурі та цивільних жертв, яке документують міжнародні медіа та правозахисні структури.

    Росія вже кілька років заявляє, що не атакує цивільні об’єкти навмисно. Однак удари по житлових будинках, лікарнях, школах, енергетиці й транспорті регулярно призводять до загибелі та поранень цивільних. Для юридичного висновку щодо навмисності кожного конкретного удару потрібне окреме розслідування.

    Примітно, що буквально напередодні своєї заяви Зеленському довелося реагувати на зовсім протилежну риторику Путіна. Під час виступу на «Валдаї» 1 жовтня російський президент стверджував, що Москва нібито «не починала війну» й «не атакує першою» цивільну інфраструктуру.

    Уже наступного дня Зеленський фактично представив прямо протилежну картину: за його словами, Путін не просто дозволив посилити повітряні атаки, а нібито прямо заявив військовому керівництву, що «правил більше немає».

    Поки що повного тексту або аудіозапису перехоплених розмов Україна не опублікувала. Тому коректно називати це саме твердженням Зеленського, заснованим на даних української розвідки, а не незалежно доведеним фактом.

    Водночас сама інтенсивність російської повітряної кампанії останніх тижнів очевидно зросла. Удари по Києву, школі, житлових будинках, наукових установах, мостах, енергетичній і портовій інфраструктурі демонструють, що осінь 2026 року починається для України з нового витка повітряної війни.

  • «Ми не починали»: Путін на «Валдаї» знову переписав причини війни

    «Ми не починали»: Путін на «Валдаї» знову переписав причини війни

    Президент Росії Володимир Путін 1 жовтня під час виступу на дискусійному клубі «Валдай» знову повторив ключові тези російської версії війни проти України. Він заявив, що РФ нібито «не починала» війну, була змушена «захищатися зі зброєю в руках», а російські військові начебто «ніколи першими спеціально не атакували об’єкти цивільної інфраструктури».

    Ці заяви суперечать зафіксованим міжнародними організаціями фактам про початок повномасштабного вторгнення та наслідки російських атак по Україні.

    Путін стверджував, що конфлікт нібито був нав’язаний Росії через підтримку Заходом України та розширення НАТО. Він також знову назвав територію України «історичними територіями Росії» та заявив, що Москва опинилася в ситуації, коли їй нібито не залишили іншого вибору, окрім застосування сили.

    Водночас Генеральна асамблея ООН ще 2 березня 2022 року ухвалила резолюцію «Агресія проти України», в якій дії Російської Федерації прямо були названі агресією проти України. За документ проголосувала 141 держава. Резолюція вимагала від Росії негайно припинити застосування сили та повністю і безумовно вивести свої війська з міжнародно визнаної території України.

    Тобто твердження про те, що Росія «не починала» повномасштабну війну, не відповідає оцінці, яку міжнародна спільнота зафіксувала після введення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року.

    Путін знову переклав відповідальність на НАТО

    У своєму виступі Путін вкотре пов’язав рішення про вторгнення з НАТО. За його версією, Альянс не мав «освоювати» територію України, яку президент РФ назвав частиною російського історичного простору.

    Таке пояснення Москва використовує від початку повномасштабної війни. Водночас Україна на момент вторгнення не була членом НАТО, а рішення про прийняття країни до Альянсу не було ухвалене.

    Крім того, резолюція Генасамблеї ООН підтвердила суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах.

    Сам Путін на «Валдаї» паралельно закликав «жити дружно» та шукати способи мирного співіснування, однак ці слова пролунали на тлі російських ударів по українських містах та інфраструктурі.

    Reuters 1 жовтня повідомляв, що під час виступу Путін говорив про високу ймовірність продовження міжнародних конфліктів у період зміни світового порядку. Він також знову виступив із критикою західної політики та говорив про завершення епохи західного домінування.

    «По цивільних не б’ємо» — дані ООН свідчать про масштабні жертви

    Ще одна заява Путіна стосувалася дій російської армії.

    Він заявив, що російські військові нібито завжди дотримуються законів ведення війни та «ніколи першими спеціально не атакували об’єкти цивільної інфраструктури».

    При цьому моніторингова місія ООН з прав людини протягом війни регулярно документує загибель і поранення цивільних унаслідок ударів російських збройних сил.

    Лише з 1 по 24 вересня 2026 року місія ООН зафіксувала щонайменше 200 загиблих і 1234 поранених цивільних в Україні. У повідомленні прямо зазначено, що російські збройні сили протягом кількох днів здійснювали повторні удари ракетами, дронами та керованими авіабомбами по різних регіонах, пошкоджуючи житлові будинки, лікарні, магазини та робочі місця.

    За даними ООН, лише у серпні 2026 року в Україні загинули щонайменше 372 цивільні, ще 2349 людей були поранені. Майже половина всіх жертв того місяця припала на далекобійні ракети та безпілотники, причому значна частина таких ударів відбувалася далеко від лінії фронту — у великих містах.

    У перші вісім місяців 2026 року ООН зафіксувала 2222 загиблих і 13 058 поранених цивільних. Це більше, ніж за весь 2025 рік, і на 55% перевищувало показник аналогічного періоду попереднього року

    Ці цифри не означають автоматично, що кожне конкретне влучання було навмисною атакою саме на цивільну ціль — для такої правової оцінки необхідно встановлювати обставини кожного удару окремо. Однак вони прямо суперечать загальній картині, яку Путін намагається створити твердженням про те, що російські удари нібито не зачіпають цивільне населення та цивільну інфраструктуру.

    ООН фіксує системні удари по енергетиці, портах і залізниці

    Моніторингова місія ООН окремо наголошує на регулярних російських атаках по об’єктах, від яких залежить повсякденне життя цивільного населення.

    У березні 2026 року місія повідомляла, що російські збройні сили продовжували атакувати енергетичну, залізничну та портову інфраструктуру України. Такі удари порушували електропостачання, транспортне сполучення та доставку необхідних товарів. 97% цивільних жертв, зафіксованих місією того місяця, припали на території, контрольовані українським урядом.

    У квітні ситуація повторилася. ООН зафіксувала щонайменше 14 атак, які пошкодили морську портову інфраструктуру Одеської області, спричинили цивільні жертви та створили ризики для цивільного судноплавства.

    Тобто об’єкти цивільної інфраструктури протягом 2026 року регулярно опинялися під ударами російських сил.

    Росія сама називає останні атаки «відплатою»

    Показовою є й риторика самого Кремля останніх днів.

    28 вересня речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Україна нібито «платить ціну» за атаки по території Росії та що російські удари у відповідь продовжуватимуться. Reuters тоді зазначав, що Кремль прямо пов’язував масштабування атак по Україні з українськими ударами по російських цілях.

    Сам Путін 25 вересня також говорив про можливість посилення «відповіді» на українські удари та визнавав, що інтенсивність і масштаб російських атак по Україні зростають.

    Це створює помітну суперечність із його новою заявою про те, що Росія нібито лише захищається й «першою» не атакує цивільні об’єкти.

    Формула «Росія не починала» залишається центральною тезою Кремля

    Твердження про те, що Росія не є стороною, яка розпочала війну, Путін повторює протягом кількох років. Москва намагається подавати вторгнення як вимушену реакцію на дії України, НАТО та Заходу.

    Проте ця версія не збігається з міжнародно-правовою оцінкою подій.

    Генеральна асамблея ООН назвала дії РФ агресією проти України та вимагала виведення російських військ. Згодом ООН також створила міжнародний механізм для документування збитків, завданих російською агресією.

    Міжнародні спостерігачі паралельно продовжують документувати цивільні жертви, руйнування житлових будинків та удари по енергетичній, транспортній, портовій та іншій інфраструктурі.

    Тому заяви Путіна на «Валдаї» коректніше подавати саме як позицію російського керівництва, а не як встановлені факти.

    РФ 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, яке Генасамблея ООН кваліфікувала як агресію, а станом на 2026 рік міжнародні спостерігачі продовжують фіксувати значні цивільні втрати від російських ракетних, дронових та авіаційних атак.

  • РФ хоче «відрізати» Київ від світла — ISW

    РФ хоче «відрізати» Київ від світла — ISW

    Росія, ймовірно, розпочала новий етап масованої кампанії ударів по українській енергетиці перед опалювальним сезоном. Цього разу Москва може намагатися не просто завдати загальних збитків енергосистемі, а системно порушити постачання електроенергії до Києва, ускладнити роботу атомної генерації та бити по промислових регіонах України.

    Таку оцінку наводить американський Інститут вивчення війни після масштабної комбінованої атаки РФ у ніч проти 30 вересня. Саме енергетичну інфраструктуру Києва та області аналітики називають одним із головних напрямків удару.

    У своєму звіті ISW зазначає, що Росія застосувала велику кількість ударних безпілотників та ракет, а атака стала однією з найбільших проти української енергетичної системи за останні місяці. Аналітики пов’язують це з підготовкою Кремля до нової зимової кампанії тиску на Україну.

    За даними української сторони, в ніч проти 30 вересня Росія застосувала майже 190 ударних безпілотників і балістичні ракети, а основний удар припав на Київ та область.

    Після атаки в Київському регіоні були зафіксовані пошкодження енергетичних об’єктів. Зокрема, у матеріалі йдеться про пошкодження Трипільської ТЕС, після чого енергетикам довелося застосовувати аварійні відключення.

    Водночас російське Міноборони заявляло про удари по Київській ГЕС, енергетичних підстанціях та об’єктах накопичення електроенергії. Ці заяви походять із російської сторони і не означають незалежного підтвердження результативності всіх заявлених ударів.

    У чому полягає нова тактика

    За оцінкою ISW, нинішня кампанія може відрізнятися від попередніх зимових атак тим, що Росія прагнутиме системніше бити по конкретних елементах енергосистеми, а не лише створювати масштабні пошкодження окремими хвилями.

    У матеріалі виділяються три можливі напрямки такого тиску: спроби ускладнити видачу потужності українських АЕС у загальну мережу, порушити зовнішнє електропостачання Києва та завдати максимальної шкоди енергетичній інфраструктурі промислових регіонів на сході країни.

    Це не означає, що Росія здатна гарантовано реалізувати такий сценарій. Йдеться саме про оцінку намірів і характеру російської кампанії, зроблену аналітиками на основі вибору цілей та структури останніх ударів.

    Особливої уваги привертає Київ. Столиця споживає значні обсяги електроенергії й залежить не лише від місцевої генерації, а й від передачі струму з інших регіонів. Тому удари одночасно по генерації, підстанціях та високовольтних лініях можуть створювати складнішу ситуацію, ніж пошкодження одного окремого енергооб’єкта.

    Саме тому формулювання про спробу «відрізати Київ» стосується насамперед можливого порушення зовнішніх каналів живлення столиці, а не буквального й гарантованого повного відключення міста від електроенергії.

    Росія розширює перелік цілей

    Останні російські атаки вже не обмежуються традиційними ударами по ТЕС, підстанціях чи високовольтних мережах.

    Наприкінці вересня ISW окремо звертав увагу, що РФ значно активізувала удари по дата-центрах та телекомунікаційній інфраструктурі України. За оцінкою інституту, метою може бути порушення роботи не лише інтернету, а й банківських сервісів, платіжних систем, бізнесу, державних електронних послуг і частини військової інфраструктури.

    Таким чином Москва потенційно намагається тиснути одразу на кілька критичних систем — електроенергію, зв’язок, цифрову інфраструктуру та логістику.

    У вересні Росія також посилила удари по автозаправних станціях та паливній інфраструктурі. ISW фіксував, що лише одна з атак на об’єкти «Укрнафти» у Києві стала вже шостим ударом по інфраструктурі компанії за кілька тижнів.

    Під загрозою — опалювальний сезон

    Особливе значення нинішньої кампанії має через наближення холодів.

    У матеріалі зазначається, що українські посадовці вже попереджають про складний опалювальний сезон. Міністр економіки Олександр Кравченко, зокрема, говорив, що зима може стати однією з найважчих за весь час повномасштабної війни через інтенсивність російських атак.

    Основна проблема полягає не лише у фізичному руйнуванні енергетичних об’єктів. Росія намагається змушувати Україну постійно витрачати дефіцитні ракети ППО, ремонтувати трансформатори, підстанції та генерацію, а також створювати необхідність у резервних схемах живлення.

    При повторних ударах по вже пошкоджених об’єктах ремонт може тривати довше, оскільки запас великих трансформаторів та іншого спеціалізованого обладнання обмежений.

    Україна готується до нової хвилі атак

    Українська влада ще до останніх масованих обстрілів готувалася до складного зимового періоду. Президент України Володимир Зеленський наприкінці вересня обговорював із міжнародними партнерами додатковий захист генерації та необхідність посилення ППО.

    Окремим викликом стали реактивні «Шахеди». Зеленський раніше повідомляв про рішення щодо розгортання в Україні виробництва реактивних двигунів та прискорення створення дронів-перехоплювачів, здатних боротися зі швидкісними російськими безпілотниками.

    Україна також продовжує шукати додаткові ракети для Patriot, оскільки саме ці комплекси залишаються одним із головних засобів боротьби з російською балістикою. Президент обговорював постачання перехоплювачів із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте після попередніх серій балістичних ударів по Києву.

    Енергетичні удари можуть тривати всю зиму

    ISW раніше неодноразово оцінював зимові атаки по енергетичній інфраструктурі як частину російської стратегії тиску на українське населення та економіку. У вересні інститут також зазначав, що Москва не погодилася на пропозиції щодо взаємного припинення ударів по енергетиці.

    Тому атака 30 вересня може бути не окремим епізодом, а початком тривалої серії ударів, під час яких Росія намагатиметься виявляти слабкі місця української енергосистеми та повторно атакувати ключові вузли.

    Остаточно визначити масштаб і тривалість цієї кампанії зараз неможливо. Проте вибір цілей наприкінці вересня свідчить, що енергетика знову стала одним із пріоритетних напрямків російських ударів.

    І якщо оцінка ISW підтвердиться подальшими атаками, цієї зими головним завданням РФ може стати не просто створення тимчасових блекаутів, а системне порушення зв’язків між генерацією, мережами передачі та великими центрами споживання — передусім Києвом.

  • Витік секретної інформації про Путіна: у Кремлі паніка

    Витік секретної інформації про Путіна: у Кремлі паніка

    У російських спецслужбах спалахнула масштабна криза: після чергового гучного журналістського розслідування кремлівське керівництво ініціювало авральну перевірку через катастрофічний злив закритих баз даних Прикордонної служби ФСБ.

    Причиною жорсткого розслідування стало оприлюднення детальних даних, маршрутів та документів найближчих родичів російського керівництва — зокрема, вперше відкрито ім’я та подробиці перельотів таємної онуки Володимира Путіна.

    Головні деталі грандіозного цифрового провалу:

    • Хто розсекречений: Згідно з даними з витоку відомчих баз, у молодшої дочки диктатора Катерини Тихонової та відомого балетмейстера Ігоря Зеленського є дочка Ельза, яка народилася у грудні 2017 року. Дівчинка носить прізвище Тихонова.
    • Маршрути під охороною: У злитих документах прикордонників зафіксовано, що дитина разом із батьками неодноразово здійснювала перельоти на приватних бізнес-джетах до Мюнхена та Хорватії. При цьому в закордонних поїздках малолітню онуку президента супроводжували секретні офіцери Служби безпеки Президента (СБП).
    • Удар по ІТ-безпеці ФСБ: Той факт, що пересування прямих членів родини першої особи держави роками залишалися абсолютно прозорими для західних аналітиків та розслідувачів через критичні діри у цифровому захисті, у Кремлі розцінюють як надзвичайну подію та провал стратегічного масштабу.
    • Чистки та допити: Наразі у профільних відомствах проходять масові допити керівництва ІТ-департаменту прикордонної служби та кураторів баз даних. Ситуацію ускладнює те, що верифікована база даних продовжує поширюватися мережею, і які ще секрети російської верхівки стануть публічними, прогнозувати не береться ніхто.

     

  • «Скажи своєму начальнику: досить»: Сікорський публічно розніс Лаврова в Радбезі ООН

    «Скажи своєму начальнику: досить»: Сікорський публічно розніс Лаврова в Радбезі ООН

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський під час засідання Ради Безпеки ООН різко відповів своєму російському колезі Сергію Лаврову та спростував низку тверджень Москви про Україну. Лавров залишив залу буквально перед виступом польського дипломата, однак Сікорський все одно звернувся до нього напряму. Про це пише польське видання RMF24.

    «Припини руйнувати майбутнє Росії, Сергію. Я знаю, що ти слухаєш. Скажи своєму начальнику, що досить», — заявив Сікорський.

    Польський міністр сказав, що Росія може припинити війну в будь-який момент, і звинуватив Кремль у подальшій ескалації. За його оцінкою, Володимир Путін не досяг заявлених цілей повномасштабної війни, але продовжує тиснути на Україну та провокувати НАТО.

    Сікорський також відповів на російські твердження щодо подій 2014 року. Він нагадав, що особисто перебував у Києві разом із главами МЗС Німеччини та Франції, і відкинув російську версію про нібито «державний переворот». За його словами, Віктора Януковича усунув демократично обраний парламент після подій Майдану.

    Окремо польський дипломат спростував російські заяви про начебто заборону російської мови в Україні. Він зазначив, що нещодавно сам був у Києві й чув, що російська мова там залишається широко вживаною.

    Виступ Сікорського відбувся під час його візиту до Нью-Йорка на високорівневий тиждень 81-ї сесії Генеральної асамблеї ООН. Польське МЗС заздалегідь повідомляло, що серед ключових тем для глави дипломатії будуть російська агресія проти України, міжнародна безпека та захист принципів Статуту ООН.

    Того ж засідання Лавров заявив, що Росія нібито готова до переговорів щодо «стійкого та справедливого миру», але водночас прямо сказав, що Москва не збирається робити паузу у воєнних діях на час переговорів.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також виступив у Радбезі ООН і поставив Лаврову низку запитань щодо війни, наголосивши, що російська сторона продовжує перекладати відповідальність за агресію на Україну, Захід і НАТО.

    Для «Ненька інфо» до цього матеріалу логічно додати кілька внутрішніх посилань. Раніше видання писало, що Сікорський попереджав про можливі російські провокації проти НАТО, а також звинувачував Москву у спробах посварити Польщу та Україну через історичні питання.

    Сікорський: Росія намагається посварити Польщу та Україну через історію

    Сікорський попередив про можливі провокації Росії проти НАТО

    Також «Ненька інфо» раніше писала про оцінку Сікорського, що стратегічна ініціатива у війні більше не належить Росії.

    «Ініціатива більше не у Росії» — Сікорський

  • Територіальні вимоги РФ прибрали з переговорного порядку денного — Зеленський

    Територіальні вимоги РФ прибрали з переговорного порядку денного — Зеленський

    Президент Володимир Зеленський заявив, що так звані «анкориджські домовленості» більше не є частиною нинішнього переговорного процесу щодо завершення війни. За його словами, переговори відійшли і від питання нейтрального статусу України, і від формули «3+2», яку пов’язували з вимогами Росії щодо окупованих українських територій.

    Формула «3+2» стосувалася російських вимог щодо визнання її суверенітету над Кримом, Донецькою та Луганською областями, а також окупованими частинами Херсонської та Запорізької областей. Зеленський наголосив, що нинішній переговорний процес уже відійшов від такої моделі.

    Президент окремо відзначив роль американської сторони, але заявив, що найбільше значення для зміни переговорної позиції мала ситуація на фронті та дії Збройних сил України. За його словами, відсутність значних російських просувань дає Києву можливість не погоджуватися на вимоги Москви, які українська сторона вважає неприйнятними.

    Паралельно Зеленський назвав три напрями, які нині обговорюються зі Сполученими Штатами як можливі кроки до припинення вогню. Перший — взаємна відмова від ударів по енергетичній інфраструктурі. Другий — домовленості щодо безпеки судноплавства та морських перевезень у Чорному морі. Третій — новий тристоронній формат переговорів за участю України, США та Росії.

    Водночас конкретний майданчик для такої зустрічі ще не визначений. Зеленський 24 вересня назвав серед можливих варіантів саміт G20 у грудні, зазначивши, що питання тристоронньої зустрічі вже обговорювалося з американською стороною.

    При цьому реального припинення вогню поки немає. Кремль того ж дня знову заявив, що Росія не погоджується на «тимчасове перемир’я» і наполягає на досягненні, за формулюванням Москви, остаточного миру. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що позиція РФ у цьому питанні не змінилася.

    Таким чином, станом на 24 вересня головна зміна полягає в тому, що за твердженням Зеленського, переговори відійшли від «анкориджської» формули та російських територіальних вимог у форматі «3+2», тоді як США просувають більш вузькі практичні кроки — енергетичну деескалацію, безпеку в Чорному морі та новий тристоронній раунд переговорів.

    Водночас це поки не означає досягнення домовленості про мир чи припинення вогню: сторони залишаються на різних позиціях щодо самого формату перемир’я та подальших умов переговорів.

  • «Своя реальність»: Z-блогери рознесли Міноборони РФ після дивних заяв про Святогірськ і Лиман

    «Своя реальність»: Z-блогери рознесли Міноборони РФ після дивних заяв про Святогірськ і Лиман

    Російська система військових звітів зіткнулася з незвичайною для себе хвилею критики зсередини провоєнного інформаційного середовища. Причиною стали повідомлення Міноборони РФ про «успіхи» на Лиманському напрямку та у Святогірську, які суперечать підтвердженим даним про розташування лінії фронту. Російські Z-канали, які традиційно підтримують війну проти України, почали відкрито ставити під сумнів офіційні зведення та говорити про «приписки» у доповідях командування.

    Проблема особливо помітна на прикладі Святогірська.

    1 вересня Володимир Путін на пресконференції після міжнародної зустрічі заявив, що російські війська нібито взяли під контроль 14 українських населених пунктів, серед яких назвав Козачу Лопань на Харківщині та Святогірськ на Донеччині. Він також стверджував, що Святогірськ нібито захопили напередодні.

    Однак уже через кілька днів з’явилися прямі свідчення, які цьому суперечили.

    7 вересня командир Третього армійського корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький, опублікував відеозвернення безпосередньо з центру Святогірська на тлі Свято-Успенської Святогірської лаври. Він заявив, що місто контролює 60-та механізована бригада корпусу й що Святогірськ фактично є тиловою зоною українського угруповання.

    Це означає, що заява про захоплення міста не відповідала підтвердженій на місцевості ситуації.

    Міноборони РФ продовжило писати про Святогірськ

    Ситуація стала ще дивнішою в середині вересня, коли у російських військових повідомленнях знову почали з’являтися формулювання про бойові дії у Святогірську та поблизу нього.

    Саме це викликало різку реакцію частини російських провоєнних каналів. Вони звертали увагу, що якщо російське керівництво вже оголосило місто захопленим, незрозуміло, чому пізніше офіційні зведення знову описують там «зачистку».

    Деякі Z-блогери прямо називали такі повідомлення такими, що «не б’ються з реальністю», і припускали, що проблема виникає через систему доповідей знизу догори, коли командири можуть завищувати результати своїх підрозділів.

    Це є оцінкою самих російських провоєнних авторів, але вона показова тим, що критика походить не від української сторони, а від людей, які загалом підтримують вторгнення Росії.

    Путін говорив і про Козачу Лопань

    Подібні питання виникли й після заяви Путіна щодо Козачої Лопані.

    1 вересня він включив населений пункт до переліку нібито захоплених російськими військами. Однак уже 5 вересня Генеральний штаб ЗСУ повідомляв, що російські підрозділи лише атакували в напрямку Козачої Лопані поряд з іншими населеними пунктами Харківщини. Таке формулювання не відповідає твердженню про встановлений російський контроль.

    Kyiv Post також окремо перевіряв вересневі заяви Путіна щодо Святогірська, Козачої Лопані та нібито масштабного оточення українських військ і вказував на розбіжності між словами російського президента та доступними даними про фронт.

    А Україна тим часом пішла вперед біля Лимана

    Ще гостріший контраст із російськими заявами створили результати української наступальної операції «Вівальді».

    20 вересня Третій армійський корпус офіційно повідомив, що під час другого етапу операції Сили оборони звільнили Шандриголове та Дерилове, а також встановили повний контроль над Дробишевим.

    За даними корпусу, за два етапи українські сили повернули під контроль 125 км² території, з яких 50 км² були безпосередньо деокуповані. Російські втрати за цей період корпус оцінює більш ніж у 3000 військовослужбовців.

    Про це також писала «Ненька інфо»: «Вівальді» набирає обертів: ЗСУ звільнили два села й повернули під контроль ще 40 км² Донеччини

    У матеріалі йдеться, що під час другого етапу «Вівальді» українські війська повернули ще близько 40 км² і продовжили тиснути на підрозділи одразу трьох російських армій.

    Ще 15 вересня «Ненька інфо» повідомляла про перший публічно оголошений етап операції, коли корпус заявив про звільнення Середнього та зачистку приблизно 75 км² території.

    «Вівальді» на Донеччині: Білецький заявив про звільнення Середнього та зачистку 75 км²

    Таким чином, поки російські офіційні зведення описували просування в районі Святогірська і Лимана, українське командування повідомляло про повернення під контроль територій саме на цьому напрямку.

    Звідки береться така різниця в повідомленнях

    Одне з можливих пояснень дав речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов. За його оцінкою, російські командири могли мати визначені строки щодо просування до кінця літа, після чого окремі підрозділи звітували про виконання поставлених завдань незалежно від фактичного стану справ.

    Подібні проблеми у російській системі військової звітності обговорювалися й раніше. Російські провоєнні автори неодноразово скаржилися на так зване «взяття населених пунктів у кредит» — коли Міноборони РФ оголошує про контроль над селом або містом раніше, ніж російські війська реально завершили бої за нього.

    Але історія зі Святогірськом вирізняється масштабом розбіжності: йдеться не про кілька вулиць у сірій зоні, а про місто, в якому український командир через кілька днів після заяви Путіна відкрито записав відео.

    Це не перший випадок із суперечливими заявами Путіна

    Раніше «Ненька інфо» вже перевіряла заяви президента РФ про ситуацію на фронті й знаходила суттєві розбіжності з доступними даними.

    У червні Путін, наприклад, говорив про українське угруповання на «лівому березі річки Старий Оскіл». Проблема полягала в тому, що річки з такою назвою в цьому районі взагалі немає.

    Путін осоромився на весь світ: «оточив» ЗСУ на річці, якої не існує

    Інший матеріал «Ненька інфо» аналізував ширший набір заяв російського керівника про перебіг війни. Тоді низка його тверджень також не збігалася з даними незалежних аналітиків.

    Путін видав чергову порцію пропаганди: незалежні аналітики спростували майже все

    Чому історія зі Святогірськом показова

    У воєнних умовах інформацію про конкретну ділянку фронту необхідно оцінювати обережно: оперативна ситуація може швидко змінюватися, а обидві сторони обмежують частину військових даних.

    Однак із Святогірськом є кілька фактів, які можна зіставити.

    Путін 1 вересня заявив про захоплення міста. 7 вересня командир українського корпусу публічно перебував у самому Святогірську і заявляв про його контроль ЗСУ. А 20 вересня Третій корпус повідомив не про російське просування в цьому районі, а, навпаки, про українські успіхи в межах «Вівальді».

    Саме тому суперечка вже вийшла за межі українсько-російської інформаційної війни. Офіційні повідомлення Москви почали відкрито критикувати навіть провоєнні російські канали.

    І це, мабуть, найпоказовіший елемент історії: необґрунтованість окремих заяв російського військового керівництва стала настільки очевидною, що публічно про неї заговорила частина власної Z-аудиторії Кремля.

  • Санкції висіли на волосині: ЄС прибрав двох російських мільярдерів, щоб зберегти тиск на РФ

    Санкції висіли на волосині: ЄС прибрав двох російських мільярдерів, щоб зберегти тиск на РФ

    Європейський Союз після кількох тижнів складних переговорів таки зберіг один із ключових персональних санкційних режимів проти Росії. Причому цього разу обмеження продовжили не на традиційні шість місяців, а одразу на три роки — до 22 вересня 2029 року. Проте домовленість передбачила й поступки: зі списку виключили російських мільярдерів Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана, навколо яких між країнами ЄС розгорнулася гостра суперечка.

    Офіційно Рада ЄС повідомила, що обмеження залишаються чинними щодо понад 3000 фізичних та юридичних осіб. Вони передбачають замороження активів, заборону на надання коштів та економічних ресурсів, а для фізичних осіб — також обмеження на в’їзд і транзит територією Євросоюзу.

    Водночас у новому рішенні ЄС із санкційного переліку видалили записи щодо Усманова, Фрідмана, Андрія Фалалеєва та компанії Redbird Corporate Services Ltd. Ще трьох осіб прибрали зі списку через їхню смерть. Це прямо випливає з опублікованого 22 вересня регламенту ЄС.

    Чому рішення ледве встигли ухвалити

    Санкції мали бути продовжені ще в середині вересня, однак країнам ЄС не вдалося вчасно досягти одностайності. Через це 14 вересня посли держав-членів пішли на нетиповий крок — продовжили дію обмежень лише на сім днів, до 22 вересня, щоб отримати додатковий час для переговорів.

    Одним із головних каменів спотикання став Усманов.

    За даними Reuters і Le Monde, Франція разом зі Словаччиною наполягала на його виключенні зі списку. Париж офіційно пояснював свою позицію міркуваннями «національної безпеки» та зверненнями міжнародних партнерів, не розкриваючи подробиць.

    Reuters і французьке Le Monde водночас повідомляли з посиланням на дипломатичні джерела, що позиція Парижа могла бути пов’язана з переговорами з Азербайджаном щодо французьких громадян, які перебувають там у в’язниці. Азербайджан заперечував твердження про використання Усманова як елементу такого обміну, тому цю версію коректно розглядати саме як повідомлення джерел, а не як встановлений факт.

    Одним із французьких громадян, доля яких фігурує у повідомленнях медіа, є бізнесмен Мартен Раян. Його засудили в Азербайджані за звинуваченнями у шпигунстві, які Париж відкидав.

    Як до Усманова додався Фрідман

    Якщо виключення Усманова просували передусім Франція та Словаччина, то щодо Михаїла Фрідмана окрему позицію зайняв Люксембург.

    Reuters повідомляє, що Люксембург наполягав на виключенні Фрідмана через юридичні ризики, пов’язані з його багатомільярдним позовом. Російський бізнесмен вимагає від країни близько 16 млрд доларів компенсації за заморожені активи.

    У результаті питання двох мільярдерів фактично опинилося в одному політичному пакеті.

    Обидва перебували під санкціями ЄС із 28 лютого 2022 року. Після повномасштабного вторгнення Росії санкційний перелік різко розширили, включивши до нього високопосадовців, військових, пропагандистів, бізнесменів та компанії, які ЄС вважав причетними до підтримки російської агресії.

    Латвія до останнього виступала проти

    Найпомітніший спротив компромісу чинила Латвія.

    22 вересня прем’єр Андріс Кулбергс заявив, що послаблювати тиск на осіб, пов’язаних із підтримкою російської війни, неприпустимо. Латвійський уряд навіть провів закрите екстрене засідання, присвячене санкційному рішенню.

    Однак остаточно блокувати угоду Рига не стала.

    Причина була практичною: для продовження персональних санкцій потрібна одностайність усіх 27 держав ЄС. Якби домовленість до завершення дедлайну провалилася, під загрозою опинилася б дія обмежень щодо всього великого переліку.

    Латвія зрештою утрималася, а санкції щодо майже 3000 осіб і компаній вдалося продовжити на три роки. Латвійський уряд назвав своїм пріоритетом недопущення руйнування санкційного режиму.

    Окремо Рига оголосила про намір розглянути національні обмеження щодо Усманова та Фрідмана.

    Паралельно після контактів Кулбергса з Еммануелем Макроном Франція погодилася почати переговори про можливу участь Латвії у французькій ініціативі ядерного стримування. За словами латвійського прем’єра, Париж також висловив готовність посилювати військову присутність у Латвії, зокрема у сфері ППО.

    Україна виступила проти виключення олігархів

    Київ ще до остаточного рішення відкрито закликав ЄС не знімати санкції з Усманова та Фрідмана.

    21 вересня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що підстави, через які обох бізнесменів внесли до списку, на думку України, не змінилися, а виключення може послати Москві неправильний сигнал.

    Після ухвалення компромісу Сибіга назвав виключення двох бізнесменів «ганебним і невиправданим» та закликав держави Європи застосувати проти них національні санкції. Це є позицією українського уряду, тоді як рішення ЄС стало результатом компромісу між усіма 27 державами-членами.

    «Ненька інфо» ще до остаточного рішення писала про цю санкційну кризу та про те, що ЄС був змушений тимчасово продовжити обмеження лише на тиждень через суперечку навколо Усманова. Трамп оголосив енергетичне перемир’я, але Київ чекає гарантій: що відбувається з переговорами — Ненька інфо

    У цьому матеріалі зазначалося, що Франція і Словаччина підтримували можливе виключення Усманова, через що 14 вересня країни ЄС не змогли домовитися про звичайне продовження санкцій і дали собі додатковий тиждень.

    Раніше «Ненька інфо» також писала про історію спроб домогтися послаблення санкцій щодо родини Усманова та про контакти угорських посадовців із російською стороною. «Я не служив Росії»: Сійярто відповів на скандал із розмовами з Лавровим — Ненька інфо

    У матеріалі йшлося, зокрема, про попередні дискусії навколо виключення з санкційного переліку сестри Усманова Гульбахор Ісмаїлової.

    У чому головний результат домовленості

    Попри суперечку навколо двох мільярдерів, ЄС водночас зробив санкційний режим значно стійкішим у часі.

    Раніше персональні санкції доводилося продовжувати кожні шість місяців, що щоразу потребувало одностайності 27 держав. Тепер цей режим діятиме 36 місяців — до 22 вересня 2029 року.

    Таким чином, найближчими роками чергове піврічне вето окремої країни вже не зможе автоматично поставити під загрозу весь список.

    Разом із тим виключення Усманова та Фрідмана показало, наскільки на санкційну політику ЄС можуть впливати національні інтереси, судові спори та двосторонні дипломатичні питання.

    Офіційний підсумок 22 вересня такий: Євросоюз зберіг персональні санкції проти більш ніж трьох тисяч осіб та організацій до осені 2029 року, але водночас вилучив із переліку кількох фігурантів, серед яких — Усманов і Фрідман. Саме ця частина компромісу викликала найгострішу реакцію України та частини держав ЄС.

  • Путін не зможе завоювати Україну: Джонсон назвав сценарій, за якого Кремль зупинить війну

    Путін не зможе завоювати Україну: Джонсон назвав сценарій, за якого Кремль зупинить війну

    Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що російський президент Володимир Путін, на його думку, не зможе досягти головної мети своєї війни — підкорити Україну. Британський політик вважає, що Росія ще може спробувати посилити тиск на українців узимку, однак зрештою Кремлю доведеться визнати неможливість завоювання країни.

    Про це Джонсон сказав у інтерв’ю 24 Каналу.

    Говорячи про можливе завершення війни, колишній британський прем’єр не називав конкретної дати. За його припущенням, усвідомлення неможливості захопити Україну може прийти до російського керівництва наступного року або пізніше.

    «Я сподіваюся, що десь наступного року або, можливо, через рік Путін визнає те, що є правдою: він ніколи не завоює цю країну. І він припинить. Йому треба зупинитися», — заявив Джонсон.

    Це є політичною оцінкою та прогнозом самого Джонсона. Реальні строки й умови припинення бойових дій залежать від ситуації на фронті, рішень України та Росії, а також позицій міжнародних партнерів.

    Джонсон очікує важкої зими

    Колишній глава британського уряду окремо звернув увагу на наступний зимовий період.

    На його думку, Росія може спробувати завдати Україні додаткових втрат і створити складні умови для цивільного населення.

    «Я думаю, Путін спробує спричинити багато страждань узимку. Я думаю, Україна виживе. Я думаю, Україна впорається добре», — сказав Джонсон.

    Російські війська протягом повномасштабної війни систематично атакували українську енергетичну, транспортну та цивільну інфраструктуру. У вересні 2026 року увага знову посилилася до ударів по залізниці.

    Зокрема, останніми днями російський дрон атакував потяг поблизу українсько-польського кордону невдовзі після того, як цією ділянкою проїхав дипломатичний потяг, серед пасажирів якого перебував і Борис Джонсон. Британські та міжнародні медіа повідомляли, що українська сторона не виключала, що потенційною ціллю міг бути саме потяг із європейськими політиками. Водночас остаточних публічних доказів щодо конкретної цілі удару немає.

    «Це імперська війна»

    Пояснюючи своє бачення причин російської агресії, Джонсон заявив, що вважає війну наслідком російського імперського підходу до України.

    «У нього немає жодної причини робити це, окрім російського імперіалізму», — сказав колишній британський прем’єр.

    Схожу тезу Джонсон повторював і під час своїх останніх виступів в Україні. Він називав російсько-українську війну «фундаментально імперською» та пов’язував її з уявленням російського керівництва про історичну роль Москви й контроль над Україною.

    Під час презентації своїх мемуарів у Львові 11 вересня Джонсон також заявляв, що Путін «ніколи не зможе зламати Україну та підкорити українців». За його словами, український спротив став одним із факторів, які російське керівництво недооцінило на початку повномасштабного вторгнення.

    Як Путін може пояснити завершення війни

    Одна з найцікавіших частин інтерв’ю стосувалася того, як Кремль теоретично міг би представити припинення війни власній аудиторії.

    За версією Джонсона, Путін може спробувати оголосити вже захоплені території тим результатом, якого Росія нібито прагнула від самого початку.

    Колишній британський прем’єр припустив, що Кремль може апелювати до власного трактування історії та заявити росіянам, що контрольовані РФ території нібито і були «історичними землями», заради яких починалася війна.

    «Я думаю, він може це “загорнути”. Він може сказати: ось, знаєте, я знайшов якісь старі матеріали з російської історії про те, які ж насправді історичні землі Росії. І виявляється, мої друзі, зовсім випадково, це ті самі території, що й у нас», — іронізував Джонсон.

    Після цього, за його гіпотетичним сценарієм, російський президент міг би заявити про виконання поставлених цілей та припинення війни.

    Цей сценарій також є припущенням Джонсона. Наразі Кремль не оголошував про готовність завершити війну за такою схемою.

    Джонсон закликає Захід посилювати тиск

    Позиція колишнього британського прем’єра щодо умов завершення війни залишається незмінною: він виступає за посилення військової та економічної підтримки України й вважає, що переговори без достатнього тиску на Росію не забезпечать стійкого результату.

    Як раніше писала Nenka.info, у липні Джонсон заявив, що президент США Дональд Трамп, на його думку, може бути політиком, здатним чинити жорсткіший тиск на Путіна.

    У матеріалі «Він здатний на жорсткі кроки»: Борис Джонсон покладає на Трампа надії щодо України йшлося про те, що Джонсон закликав Вашингтон не обмежуватися переговорами, а використовувати військові, санкційні та політичні інструменти тиску на Москву.

    Колишній британський прем’єр також неодноразово виступав за передачу Україні заморожених російських активів.

    Під час презентації книги у Львові він заявив, що значний обсяг російських коштів перебуває у Бельгії та може бути використаний для підтримки України.

    Питання російських активів досі не вирішене

    Тема, яку підіймає Джонсон, залишається предметом активної дискусії всередині Європейського Союзу.

    Як уже повідомляла Nenka.info, колишні посадовці Німеччини, Франції та США запропонували передати заморожені російські активи під управління спеціальної структури ЄС.

    Йдеться про близько 210 млрд євро активів російського Центробанку, значна частина яких зберігається у бельгійському депозитарії Euroclear. Пряма конфіскація цих коштів досі викликає юридичні та фінансові дискусії серед європейських держав.

    Україна зі свого боку продовжує вимагати використання російських коштів. У серпні Nenka.info писала, що Андрій Сибіга закликав передати заморожені активи РФ Україні, наголошуючи, що вони можуть стати важливим ресурсом для оборони та майбутнього відновлення держави.

    Джонсон не вперше заявляє, що Росія не зможе підкорити Україну

    Теза про нездатність Росії завоювати Україну звучить від Джонсона не вперше.

    Ще 2 червня він заявляв, що поведінка Путіна свідчить, на його думку, про провал російської стратегії.

    Тоді колишній британський прем’єр написав, що Путін «ніколи не завоює Україну» і має визнати це, щоб уникнути подальших втрат з обох сторін.

    У вересні Джонсон повторив цю думку під час візиту в Україну. На Львівському BookForum він заявив, що Росія не змогла зламати український спротив, а Путін, на його думку, уже усвідомлює неможливість повністю підкорити країну.

    Водночас сам Джонсон визнає, що це не означає швидкого припинення війни.

    У своєму новому інтерв’ю він прямо попередив про можливий новий важкий зимовий період і припустив, що війна може тривати щонайменше до наступного року або довше.

    Його сценарій полягає в тому, що Москва продовжуватиме тиск доти, доки російське керівництво не дійде висновку, що військовим шляхом завоювати Україну неможливо. Лише після цього, за прогнозом Джонсона, Кремль може спробувати знайти політичне пояснення для припинення війни.

    Чи реалізується такий сценарій, наразі невідомо. Але сам Джонсон переконаний: кінцевою точкою має стати відмова Росії від спроб підкорити Україну.

  • Доповідав Путіну про «взяття» Костянтинівки: «Мадяр» повідомив про ліквідацію генерала РФ

    Доповідав Путіну про «взяття» Костянтинівки: «Мадяр» повідомив про ліквідацію генерала РФ

    Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним «Мадяр» заявив про ліквідацію на тимчасово окупованій території Донецької області російського генерал-майора Антона Груніса. За його словами, командир 4-ї окремої мотострілецької бригади Збройних сил РФ загинув 12 вересня. Бровді також повідомив, що Груніс став сьомим підтверджено ліквідованим Силами безпілотних систем російським воєначальником рівня командира бригади, дивізії або командувача армії.

    Інформація про смерть Груніса почала з’являтися в російських джерелах ще 14–15 вересня. Про його загибель повідомляли провоєнний Telegram-канал спільноти випускників суворовських училищ «Суворовское братство», пропагандистське агентство Anna News та інші російські ресурси. «Українська правда» з посиланням на ці джерела писала, що в самій 4-й мотострілецькій бригаді підтверджували смерть командира, однак російська сторона тоді не називала ані точну дату, ані обставини його загибелі.

    Тепер Бровді стверджує, що Груніса ліквідували саме Сили безпілотних систем і що це сталося 12 вересня на окупованій території Донеччини. Незалежного підтвердження конкретних обставин удару у відкритих джерелах наразі немає, тому деталі операції слід подавати саме як інформацію командувача СБС.

    Антон Груніс командував 4-ю окремою мотострілецькою бригадою російської армії. Це формування походить із підрозділів так званої «ЛНР», які згодом були інтегровані до Збройних сил РФ. Бригада воювала на Луганщині та Донеччині, зокрема на Бахмутському напрямку, поблизу Часового Яру та на підступах до Костянтинівки.

    За відкритими даними, Груніс народився 5 жовтня 1979 року. Навчався в Казанському суворовському військовому училищі та Московському вищому загальновійськовому командному училищі. Російські джерела пов’язують його службу з бойовими діями у Чечні, війною Росії проти Грузії, окупацією Криму у 2014 році та воєнною кампанією РФ у Сирії. У 2021 році він вийшов у запас, а після початку повномасштабного вторгнення повернувся на військову службу.

    У російській армії Груніс поступово повернувся на командні посади. За даними з відкритих джерел, у 2023 році він працював у штабі 123-ї мотострілецької бригади, а згодом очолив 4-ту окрему мотострілецьку бригаду. У травні 2024 року йому присвоїли звання генерал-майора.

    Широку публічну відомість Груніс отримав улітку 2026 року після доповіді Володимиру Путіну про нібито повне захоплення Костянтинівки Донецької області. Це твердження поширювала російська сторона, тоді як українські офіційні джерела його не підтверджували. Саме після цієї доповіді Путін публічно похвалив Груніса, заявивши, що той «воює блискуче».

    Наприкінці серпня Груніс отримав одну з найвищих російських державних нагород. 27 серпня міністр оборони РФ Андрій Бєлоусов вручив йому медаль «Золота Зірка» до звання «Герой Росії». Таким чином, між нагородженням і повідомленою смертю генерала минуло трохи більше двох тижнів.

    4-та мотострілецька бригада вже втрачала командира під час повномасштабної війни. Попередній її очільник полковник В’ячеслав Макаров загинув у травні 2023 року під Бахмутом. За версією російського Міноборони, він був тяжко поранений у районі села Красне і помер під час евакуації. Якщо інформація про Груніса остаточно підтвердиться всіма сторонами, він стане другим командиром цього формування, який загинув під час війни проти України.

    Російські джерела спочатку повідомляли про смерть Груніса без деталей. Зокрема, 15 вересня BlackSeaNews із посиланням на «Мілітарний» і російський канал «Суворовское братство» писав, що причина його загибелі невідома. InformNapalm того ж дня зазначав, що офіційного підтвердження обставин ще немає і інформація потребує OSINT-перевірки.

    Заява Роберта Бровді фактично додає українську версію того, як саме загинув російський генерал. За його словами, операцію здійснили підрозділи Сил безпілотних систем. Деталей про тип дрона, характер удару, місце ураження чи інших загиблих разом із Грунісом командувач у публічному повідомленні не навів.

    СБС останніми місяцями регулярно звітують про удари по російській військовій логістиці, техніці та інфраструктурі. Лише 12 вересня Бровді повідомляв, що в межах операції «МоЛоЧКа» Сили безпілотних систем уразили 285 плавзасобів російського «тіньового флоту» в Азовському та Чорному морях. За його даними, 16 із них були уражені в період з 1 по 11 вересня.

    При цьому повідомлення про ліквідацію високопоставлених російських офіцерів мають окреме військове значення. Командир бригади відповідає за управління тисячами військовослужбовців, планування операцій, координацію підрозділів, логістику та взаємодію з вищими штабами. Його втрата може тимчасово ускладнити управління формуванням, хоча масштаби такого впливу залежать від структури командування і того, наскільки швидко російська сторона призначить заміну.

    Сам Бровді заявив, що Груніс став сьомим російським воєначальником такого рівня, якого СБС вважають підтверджено ліквідованим. Ця цифра походить безпосередньо від командувача Сил безпілотних систем і не має окремого незалежного реєстру, за яким її можна було б повністю перевірити.

    Водночас смерть Груніса підтверджується не лише українськими повідомленнями. Ще до заяви Бровді про неї писали російські провоєнні ресурси, а 4-та бригада, за даними «Української правди», підтвердила сам факт загибелі свого командира. Саме це відрізняє цей випадок від багатьох повідомлень про «ліквідацію» високопоставлених військових, які іноді з’являються в інформаційному просторі без подальшого підтвердження.

    Груніс був одним із російських командирів, безпосередньо пов’язаних із наступальними діями на Костянтинівському напрямку. Саме тому його смерть привернула увагу не лише через генеральське звання, а й через його публічну доповідь Путіну про ситуацію біля Костянтинівки.

    Російське командування протягом 2026 року неодноразово заявляло про просування на цьому напрямку, однак окремі заяви Москви про повний контроль над населеними пунктами не збігалися з українськими повідомленнями та даними відкритих карт бойових дій. Тому твердження Груніса про «взяття» Костянтинівки слід розглядати як заяву російської сторони, а не встановлений факт.

    Таким чином, станом на 16 вересня сам факт смерті генерал-майора Антона Груніса підтверджують кілька російських джерел, тоді як Сили безпілотних систем України заявляють, що саме вони завдали удару, внаслідок якого він загинув 12 вересня на окупованій частині Донеччини. Деталі операції поки не оприлюднені.

    Особливо показовим у цій історії є часовий проміжок: наприкінці серпня Груніс отримав «Золоту Зірку» Героя Росії після доповіді Путіну про нібито захоплення Костянтинівки, а вже менш ніж за три тижні російські та українські джерела повідомили про його смерть.