Golosnovinua.com

Позначка: Володимир Зеленський

  • Шість лідерів одночасно прибули до Києва: Зеленський готує важливі переговори напередодні Дня Незалежності

    Шість лідерів одночасно прибули до Києва: Зеленський готує важливі переговори напередодні Дня Незалежності

    До Києва 23 серпня прибули лідери одразу шести європейських країн — Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви та Норвегії. Іноземних гостей на столичному вокзалі зустрів міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Візит відбувається напередодні Дня Незалежності України та передбачає як двосторонні зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, так і спільні переговори. Українська сторона вже анонсувала важливі рішення та заяви.

    Про прибуття делегацій повідомив очільник МЗС України Андрій Сибіга.

    За його словами, вранці 23 серпня він особисто зустрів на залізничному вокзалі представників країн Північної Європи та Балтії.

    «Напередодні Дня незалежності ми відчуваємо, що не самотні. Наші союзники поруч із нами», — наголосив глава української дипломатії.

    Серед гостей, прибуття яких уже підтверджено, — президент Фінляндії Александр Стубб, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, прем’єр Норвегії Йонас Гар Стере та президент Литви Гітанас Наусєда. Українська сторона також повідомила про представників керівництва Естонії та Латвії.

    Очікується, що протягом дня іноземні політики проведуть низку окремих і спільних зустрічей із президентом Володимиром Зеленським.

    У Києві проведуть окремий саміт

    Офіційний уряд Норвегії підтвердив, що Йонас Гар Стере 23 серпня перебуває у Києві разом з іншими керівниками держав Північної Європи та Балтії.

    Норвезька сторона повідомила, що Стере має взяти участь у саміті України та Nordic-Baltic країн, відзначенні Дня Державного Прапора та зустрічах з українською владою.

    Таким чином, сьогоднішній приїзд є не лише символічним візитом до Дня Незалежності, а й частиною окремого міжнародного переговорного формату.

    У норвезькому уряді наголосили, що головною темою залишається підтримка України на тлі російської війни.

    «Український народ щодня живе з наслідками жорстокої війни Росії. Останнім часом ми бачили ескалацію ракетних і дронових атак на українські міста, будинки та критичну інфраструктуру», — зазначив Стере.

    Він додав, що боротьба України за свободу, незалежність та право самостійно визначати власне майбутнє залишається причиною, через яку Норвегія продовжуватиме підтримувати Київ.

    Про що говоритимуть із Зеленським

    Сибіга повідомив, що заплановані як двосторонні, так і багатосторонні переговори з Володимиром Зеленським.

    Українська сторона поки не оприлюднила повного порядку денного та змісту рішень, які можуть бути оголошені за результатами зустрічей.

    Однак попередні переговори Києва з країнами Північної Європи та Балтії дозволяють визначити ключові напрями співпраці.

    Це, передусім, постачання Україні озброєння, зміцнення системи протиповітряної оборони, довгострокове фінансування оборони, санкційний тиск на Росію, гарантії безпеки та умови можливого мирного процесу.

    20 серпня Сибіга під час переговорів із високою представницею ЄС Каєю Каллас окремо наголошував на необхідності додаткових можливостей ППО, зокрема протибалістичних систем, посилення санкцій проти російського виробництва балістичних ракет та подальшого використання заморожених активів РФ на користь України.

    Тож ці питання можуть стати частиною ширшого переговорного контексту і під час сьогоднішнього саміту.

    Північна Європа та Балтія стали одним із ключових блоків підтримки України

    Країни Північної Європи та Балтії протягом повномасштабної війни сформували один із найпослідовніших регіональних блоків підтримки України.

    Формат NB8 об’єднує Данію, Естонію, Фінляндію, Ісландію, Латвію, Литву, Норвегію та Швецію.

    У червні 2026 року на саміті в Таллінні представники цих країн знову підтвердили підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України, а також заявили про необхідність поставити Київ у максимально сильну позицію для досягнення справедливого та тривалого миру.

    Лідери також виступили за подальший тиск на Москву з вимогою погодитися на повне та безумовне припинення вогню.

    Для України співпраця з цими державами має не лише політичне значення.

    Данія, Норвегія, Швеція, Фінляндія та країни Балтії протягом війни надавали Києву військову, фінансову та гуманітарну допомогу, а частина з них входить до числа найбільших донорів України у співвідношенні до власного ВВП.

    Стубб став одним із найпомітніших партнерів Зеленського

    Особливу роль у міжнародних переговорах останнім часом відіграє президент Фінляндії Александр Стубб.

    Він регулярно бере участь у зустрічах із Зеленським та міжнародних форматах, присвячених гарантіям безпеки й можливому завершенню війни.

    Стубб також був одним із учасників попереднього великого саміту Україна — країни Північної Європи та Балтії, який відбувся в Києві 24 лютого 2026 року.

    Тоді учасники спільно закликали Росію припинити незаконну агресію та погодитися на припинення вогню.

    У спільній заяві було зафіксовано, що будь-який майбутній мир має ґрунтуватися на міжнародному праві, Статуті ООН, суверенітеті та територіальній цілісності України.

    Данія залишається одним із головних військових партнерів

    Метте Фредеріксен також неодноразово відвідувала Україну після початку повномасштабної війни.

    Данія стала однією з перших держав, яка погодилася передати Україні винищувачі F-16, а згодом започаткувала так звану данську модель фінансування українського оборонно-промислового комплексу.

    Її суть полягає в тому, що західні партнери фінансують виробництво озброєння безпосередньо на українських підприємствах, замість того щоб закуповувати всю техніку виключно за кордоном.

    Цю модель згодом почали використовувати й інші партнери Києва.

    Саме розвиток українського оборонного виробництва залишається одним із напрямів, які Україна активно просуває у відносинах із країнами Північної Європи.

    Норвегія говорить про довгострокову підтримку

    Норвегія також наголошує, що допомога Україні має бути не ситуативною, а довгостроковою.

    Під час попереднього візиту до Києва Стере заявляв, що Україна повинна отримати достатню підтримку, щоб залишатися у сильній позиції навіть у разі майбутнього припинення вогню. Він також наголошував на необхідності реальних гарантій безпеки, які мають підтримувати і Європа, і Сполучені Штати.

    Норвезький прем’єр говорив і про можливість створення багатонаціональних механізмів підтримки України після потенційного припинення бойових дій.

    Ця тема особливо актуальна зараз, коли Київ наполягає, що будь-які домовленості з Росією повинні супроводжуватися конкретними гарантіями, здатними запобігти повторній агресії.

    Візит відбувається у символічний момент

    23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора, а вже 24 серпня — 35-ту річницю проголошення Незалежності.

    Тому одночасне прибуття до Києва групи європейських лідерів має і сильне символічне значення.

    Сибіга прямо пов’язав їхній візит із демонстрацією того, що Україна залишається не сама у протистоянні російській агресії.

    При цьому це вже не перший випадок, коли президенти та прем’єри європейських держав приїжджають до столиці України у ключові для країни дати.

    24 лютого 2026 року в Києві також відбувся великий саміт лідерів України та Nordic-Baltic країн. Тоді до столиці прибули керівники Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Норвегії та інших держав, а переговори були присвячені підтримці України, санкціям проти Росії, ППО, енергетичній стійкості та гарантіям безпеки.

    У Києві обмежили рух через іноземні делегації

    Через візити міжнародних делегацій у столиці запровадили тимчасові обмеження руху.

    Раніше повідомлялося, що з 22 до 25 серпня на окремих ділянках у центрі та чотирьох районах Києва можливі перекриття та зміни організації дорожнього руху.

    Такі заходи традиційно застосовують під час пересування іноземних глав держав і урядів з міркувань безпеки.

    Одночасно в Україні перебувають й інші закордонні представники. Зокрема, раніше повідомлялося про приїзд колишнього спеціального представника президента США з питань України Кіта Келлога.

    Яких заяв чекати

    Сибіга окремо анонсував, що за підсумками переговорів очікуються «важливі рішення та важливі заяви».

    Що саме мається на увазі, станом на момент підготовки матеріалу офіційно не розкривається.

    Втім, попередні зустрічі у форматі Україна — NB8 завершувалися спільними політичними заявами щодо військової допомоги, майбутніх гарантій безпеки, санкційного тиску на Москву та підтримки України на шляху до ЄС і НАТО.

    Сам Зеленський після червневого саміту NB8 заявляв, що взаємодія з країнами Північної Європи та Балтії вже дає «конкретні результати» для наближення миру й зміцнення європейської безпеки.

    Тому візит одразу шести лідерів до Києва напередодні головного державного свята України може мати значно більше значення, ніж просто символічна демонстрація солідарності.

    За столом переговорів фактично зберуться представники групи країн, які залишаються серед найактивніших прихильників військової підтримки України та посилення тиску на Росію.

  • «Цунамі, яке розколе Україну»: Зеленський різко висловився про вибори під час війни

    «Цунамі, яке розколе Україну»: Зеленський різко висловився про вибори під час війни

    Президент Володимир Зеленський заявив, що проведення виборів в Україні просто зараз може стати «цунамі для держави» та призвести до глибокого розколу суспільства. За його словами, Київ готовий обговорювати виборчий процес лише за умов, які дозволять військовим, українцям за кордоном і жителям прифронтових регіонів безпечно та повноцінно проголосувати. Водночас чинне законодавство прямо забороняє проведення президентських, парламентських і місцевих виборів під час воєнного стану.

    Про це Зеленський заявив 23 серпня під час спілкування з журналістами, повідомляє Суспільне. Президент наголосив, що дискусія навколо можливих виборів триває вже не перший рік і приблизно рік тому Україну з різних сторін активно підштовхували до проведення голосування ще до завершення війни.

    За словами Зеленського, його позиція тоді полягала в тому, що питання можна було б предметно обговорювати, якби західні партнери запропонували реалістичну модель безпечних, демократичних і легітимних виборів.

    Йдеться не тільки про організацію голосування на відносно безпечних територіях України.

    Президент звернув увагу одразу на кілька груп громадян, участь яких у виборах за нинішніх умов є надзвичайно складною: військовослужбовців, людей у прифронтових регіонах та мільйони українців, які через повномасштабну російську агресію виїхали за кордон.

    Саме тому, на переконання Зеленського, просто призначити дату голосування недостатньо.

    Зеленський назвав умови для розмови про вибори

    Президент пояснив, що для реальної дискусії Україна повинна отримати конкретну відповідь на питання, яким чином забезпечити безпеку виборців і легітимність результату.

    Він наголосив, що голосувати мають отримати можливість військові, громадяни на прифронтових територіях і українці за кордоном.

    Не менш важливою є безпекова складова: проведення загальнонаціонального голосування в умовах постійних ракетних та дронових ударів Росії створює очевидний ризик для виборчих дільниць і людей, які на них перебуватимуть.

    Зеленський заявив, що західні партнери, які раніше порушували питання виборів, так і не запропонували Україні конкретної моделі, яка вирішувала б ці проблеми.

    Президент також пов’язав перспективу виборів із припиненням вогню.

    За його словами, говорити про безпечний виборчий процес практично неможливо, поки Росія продовжує повномасштабні бойові дії та Володимир Путін не погоджується на припинення вогню.

    «Вибори просто зараз — це цунамі»

    Найжорсткіше Зеленський висловився про можливі політичні наслідки кампанії під час війни.

    За його словами, вибори за нинішніх обставин несуть не лише організаційні та безпекові проблеми, а й ризик масштабного внутрішнього протистояння.

    Президент охарактеризував можливе голосування зараз як «цунамі для держави», здатне розколоти Україну.

    Він пояснив, що його стратегія полягає в іншому: провести державу через війну, зберегти її незалежність і суверенітет та вже після створення відповідних умов перейти до нормального демократичного політичного процесу.

    Фактично Зеленський дав зрозуміти, що не розглядає вибори під час активної фази війни як першочергове завдання.

    Закон прямо забороняє вибори під час воєнного стану

    Питання виборів в Україні має не лише політичний, а й чіткий юридичний аспект.

    Стаття 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» прямо встановлює, що в умовах воєнного стану заборонено проводити вибори президента України, Верховної Ради, органів місцевого самоврядування та Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

    Так само заборонено проведення загальнодержавних та місцевих референдумів.

    Станом на 23 серпня 2026 року воєнний стан в Україні продовжує діяти. Указ про його запровадження, вперше підписаний 24 лютого 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії, неодноразово продовжувався. Чинна редакція указу враховує чергове продовження, затверджене в липні 2026 року.

    Це означає, що за чинного правового режиму провести загальнонаціональні вибори без зміни обставин або законодавства неможливо.

    При цьому Конституція передбачає механізм безперервності роботи державних інституцій під час воєнного стану. Зокрема, якщо строк повноважень Верховної Ради завершується під час воєнного або надзвичайного стану, парламент продовжує виконувати свої повноваження до першого засідання новообраної Ради після скасування такого режиму.

    Проблема не обмежується лише датою голосування

    Навіть якби правову заборону було усунено, перед Україною залишалася б ціла низка практичних проблем.

    Одна з найбільших — голосування військовослужбовців.

    Сотні тисяч українців перебувають у Збройних силах та інших військових формуваннях, значна частина — безпосередньо поблизу лінії бойового зіткнення. Організація для них повноцінного таємного голосування без створення ризиків для бойових позицій потребувала б окремої процедури.

    Друга проблема — українці за кордоном.

    Через вторгнення Росії мільйони громадян залишили країну. Наявної мережі дипломатичних установ недостатньо для того, щоб у традиційному форматі забезпечити швидке голосування такої кількості людей.

    Не менш складна ситуація з внутрішньо переміщеними особами, громадянами на прифронтових територіях та українцями, чиї виборчі адреси знаходяться на тимчасово окупованих Росією землях.

    До цього додається проблема виборчої інфраструктури: частина шкіл, адміністративних будівель та інших приміщень, які традиційно використовувалися як дільниці, зруйнована або пошкоджена війною.

    Окремий виклик — повітряні тривоги та російські удари. Виборчий процес передбачає концентрацію людей у визначених приміщеннях у конкретний день, що в умовах атак створює додаткову небезпеку.

    ЦВК вже готується до нових загроз виборам

    Попри відсутність можливості провести вибори зараз, держава вже готується до викликів, які виникнуть після завершення або істотного послаблення воєнних загроз.

    14 липня 2026 року Центральна виборча комісія схвалила концепцію, що стосується захисту виборчих процесів.

    У документі ЦВК прямо зазначила, що на тлі повномасштабної російської агресії особливої актуальності набуває захист виборів від іноземного втручання.

    Комісія звернула увагу на системні спроби Росії та її союзників дестабілізувати демократичні суспільства, зокрема шляхом втручання у виборчі процеси.

    Цей фактор може стати ще одним із ключових викликів для перших повоєнних виборів в Україні.

    Йдеться про дезінформаційні кампанії, кібератаки, спроби впливу на громадську думку та інші гібридні інструменти, які Росія вже багато років використовує проти України.

    Зеленський говорив про вибори й раніше

    Позиція президента щодо проведення голосування під час війни не є новою.

    Ще в січні 2025 року в інтерв’ю американському подкастеру Лексу Фрідману Зеленський пояснював, що вибори неможливо провести до завершення війни, якщо не змінювати чинне законодавство.

    Водночас його заяви про власну політичну перспективу змінювалися залежно від можливого сценарію завершення війни.

    У вересні 2025 року Зеленський заявив Axios, що готовий не балотуватися на наступний президентський строк, якщо Україні вдасться завершити війну з Росією. Тоді він наголосив, що його головною метою є завершення війни, а не участь у наступній кампанії.

    У лютому 2026 року президент уже уточнював, що остаточне рішення залежатиме від того, в якому стані перебуватиме країна.

    Зеленський допускав можливість участі у виборах, якщо замість повноцінного миру Україна отримає лише перемир’я і збережеться ризик відновлення війни. Водночас у разі встановлення справжнього миру він не дав однозначної відповіді щодо нового балотування.

    Вибори можуть стати одним із найскладніших питань після війни

    Таким чином, дискусія про українські вибори виходить далеко за межі питання, коли саме вони відбудуться.

    Державі необхідно буде одночасно забезпечити безпеку, участь військових, доступ до голосування для мільйонів українців за кордоном, права внутрішньо переміщених осіб, захист від російського втручання та довіру до результатів.

    Саме на цьому Зеленський і робить акцент, заявляючи про небезпеку поспішної виборчої кампанії.

    Його позиція полягає в тому, що політична конкуренція не повинна створити внутрішню кризу в момент, коли країна продовжує протистояти Росії.

    При цьому сама демократична процедура не скасовується: чинне українське законодавство передбачає проведення виборів після припинення правових обмежень, пов’язаних із воєнним станом.

    Тому ключовим питанням залишається не те, чи будуть в Україні вибори, а коли з’являться умови, за яких вони будуть одночасно безпечними, конкурентними, легітимними та доступними для всіх громадян.

  • «Справедлива й далекобійна»: Володимир Зеленський анонсував удари у відповідь за масований обстріл 20 серпня

    «Справедлива й далекобійна»: Володимир Зеленський анонсував удари у відповідь за масований обстріл 20 серпня

    Президент України Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні пообіцяв симетричну та далекобійну відповідь на масштабну комбіновану атаку російських військ по Києву та Київській області, унаслідок якої загинули 16 осіб і майже пів сотні дістали поранення.

    Ключові деталі та заява глави держави

    • Анонс симетричних дій: Україна готує далекобійну відповідь на дії РФ та спрямовує додаткові ресурси для посилення власного потенціалу завдавання ударів у відповідь.
    • Наслідки обстрілу 20 серпня: Ворожий удар із застосуванням балістичних, крилатих ракет та 168 безпілотників спричинив руйнування понад 200 об’єктів у Києві, Борисполі та Броварах, серед яких 86 житлових будинків, школа та дитяча лікарня.
    • Запит на засоби ППО: Глава держави наголосив на потребі в додаткових ракетах для систем Patriot для перехоплення балістики та підкреслив готовність України купувати необхідне озброєння у партнерів.

    З вечірнього звернення Президента України Володимира Зеленського:

    «Ми обов’язково відповімо на цей російський удар так само, як і на інші російські удари, – відповімо цілком справедливо й далекобійно. Українська далекобійність буде отримувати ще більше ресурсу».

     

  • Блокування «м’якої сили» РФ: Зеленський увів санкції проти творців та дистриб’юторів мультсеріалу «Маша та Ведмідь»

    Блокування «м’якої сили» РФ: Зеленський увів санкції проти творців та дистриб’юторів мультсеріалу «Маша та Ведмідь»

    Президент України Володимир Зеленський підписав указ про застосування санкцій проти російських фізичних та юридичних осіб, причетних до створення та дистрибуції анімаційного серіалу «Маша та Ведмідь».

    Ключові деталі та підстави для санкцій

    • Під санкційним ударом: Обмеження запроваджено стосовно п’яти фізичних осіб (зокрема засновника, генерального директора, продюсера Дмитра Ловейка, автора сценарію та режисера) та чотирьох організацій, серед яких російська студія «Анімаккорд».
    • Загроза нацбезпеці: За оцінками Центру протидії дезінформації при РНБО, мультсеріал використовується як інструмент російської «м’якої сили» та гібридного впливу, поширюючи проросійські наративи, замасковані під дитячий контент.
    • Юридичні наслідки та заборона: Запроваджені обмеження передбачають заборону поширення медіа й трансляції на території України, а також дають юридичні підстави для звернення до платформи YouTube щодо блокування контенту в Україні та ведення перемовин із стримінгом Netflix.

    З офіційного повідомлення Офісу Президента України:

    «Санкції застосовані проти росіян та організацій, що причетні до створення та дистрибуції анімаційного серіалу “Маша та Ведмідь”, який поширює проросійські наративи, замасковані під дитячий контент, що становить загрозу національній безпеці України».

     

  • Привітання з Днем Святого Іштвана: Володимир Зеленський направив листа прем’єр-міністру Угорщини Петеру Мадяру

    Привітання з Днем Святого Іштвана: Володимир Зеленський направив листа прем’єр-міністру Угорщини Петеру Мадяру

    Президент України Володимир Зеленський привітав прем’єр-міністра Угорщини Петера Мадяра та угорський народ із головним національним святом країни — Днем Святого Іштвана.

    Ключові деталі та дипломатичний контекст

    • Історичне підґрунтя: Глава держави підкреслив, що українців та угорців поєднує багатовікова історія добросусідства, взаємоповаги й спільної боротьби за свободу і власну державність.
    • Вдячність за підтримку: Володимир Зеленський висловив подяку Угорщині за послідовну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, а також за гуманітарну допомогу, оздоровлення дітей і реабілітацію українських воїнів.
    • Нова сторінка взаємин: У зверненні відзначено прагнення розвивати двосторонні відносини на основі взаємовигідного партнерства, миру та порозуміння.
    • Запрошення до Києва: Президент підтвердив готовність до відкритого діалогу та запросив Петера Мадяра відвідати Україну з офіційним візитом найближчим зручним часом.

    З листа Президента України Володимира Зеленського:

    «Українців та угорців пов’язують добросусідські відносини, взаємоповага та багатовікова історія спільної боротьби за свободу. Вдячні Угорщині за послідовну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, а також за солідарність у цей надзвичайно важливий час».

     

  • 4 мільярди на культуру і незручні зв’язки: третина переможців «Тисячовесни» виявилася пов’язаною з журі

    4 мільярди на культуру і незручні зв’язки: третина переможців «Тисячовесни» виявилася пов’язаною з журі

    Навколо масштабної президентської культурної ініціативи «Тисячовесна», на яку передбачено близько 4 млрд гривень, виникли нові запитання щодо прозорості відбору. «Українські новини» заявили, що щонайменше 33 із 92 проєктів-переможців у категорії «Ігрові фільми та серіали» — тобто 35,9% — мають ті чи інші зв’язки з експертами, які брали участь в оцінюванні заявок, або з керівництвом Держкіно. Йдеться про корпоративні, управлінські, творчі, професійні або родинні зв’язки.

    При цьому важливо наголосити: сама наявність професійного чи іншого зв’язку не є автоматичним доказом порушення закону, конфлікту інтересів або неправомірного розподілу коштів. На момент публікації немає підстав стверджувати, що всі наведені виданням випадки офіційно визнані порушеннями уповноваженими органами. Однак масштаб заявлених перетинів викликає питання до процедур відбору та механізмів запобігання потенційному конфлікту інтересів.

    За підрахунками «Українських новин», лише для п’яти проєктів із виявлених 33 сукупний обсяг фінансування становить щонайменше 212 млн гривень. Для значної частини інших проєктів точні суми, за даними видання, у відкритому доступі наразі не оприлюднені.

    Сам конкурс справді має величезний масштаб. «Тисячовесна» є ініціативою президента України зі створення українського культурного продукту, а її проведення регламентоване урядовою постановою №404 від 25 березня 2026 року. Офіційно програма стартувала 3 квітня.

    На конкурс надійшло 2634 проєкти з усієї України. Після завершення приймання заявок Держкіно та Держмистецтв проводили технічний відбір, після чого проєкти переходили до експертного оцінювання.

    Механізм передбачав кілька етапів: спочатку перевірку документів, потім експертне оцінювання, а фінально — публічні презентації проєктів і їх розгляд конкурсними комісіями. Для кінематографічного напряму Держкіно 29 липня окремо затвердило перелік учасників, допущених та недопущених до третього етапу в категорії «Ігрові фільми та серіали».

    Причому організатори ще до проведення конкурсу окремо наголошували на прозорості процедури. Мінкульт спільно з Держкіно та Держмистецтв розробив рекомендації щодо експертного оцінювання та процедури жеребкування проєктів між експертами. Міністерство заявляло, що ці механізми мають зробити конкурс максимально зрозумілим та відкритим для учасників.

    Саме тому інформація про значну кількість професійних та корпоративних перетинів між переможцями й експертним середовищем тепер привернула особливу увагу.

    За даними «Українських новин», найбільша відома сума серед описаних ними випадків стосується проєктів, пов’язаних із продюсерською родиною Лавренюків та компаніями ZARUBA/MAMAS. Видання стверджує, що три відповідні проєкти сукупно отримали 125,46 млн гривень.

    У матеріалі також фігурує експертка конкурсу Анастасія Штейнгауз. «Українські новини» стверджують, що з квітня 2026 року вона є стовідсотковою власницею компанії «ЗАРУБА», а також вказують на її родинний зв’язок із колишнім міністром оборони Олексієм Резніковим.

    Ці конкретні твердження щодо структури власності та родинних зв’язків походять із розслідування видання; у знайдених нами офіційних повідомленнях організаторів конкурсу окремої оцінки цього епізоду немає. Тому говорити про встановлене порушення на цій підставі наразі було б передчасно.

    Ще один великий блок стосується продюсерів Юлії Чернявської та Олега Щербини, яких видання пов’язує з Fresh Production UA та Tornado Film.

    За оприлюдненими «Українськими новинами» даними, проєкт «Між слів» отримав 35 млн гривень, а «Покрова» — 31,5 млн гривень. Ще один проєкт — «Тіні без сонця» — також потрапив до переліку, однак його суму фінансування видання не називає.

    Особливість цього випадку, як стверджує редакція, полягає в тому, що обоє продюсерів входили до експертного середовища конкурсу. Однак із самої наявності їх у складі експертів не випливає, що вони оцінювали власні або пов’язані з ними заявки: для такого висновку необхідні дані про конкретний розподіл заявок між експертами.

    І це суттєва деталь, адже офіційна процедура «Тисячовесни» передбачала розподіл проєктів для оцінювання між експертами за спеціально визначеним механізмом жеребкування.

    Ще 20 млн гривень, за інформацією видання, отримав проєкт «Алла Горська», який журналісти пов’язують з експертами Віктором Вінтоняком та Олесею Виговською.

    Навколо цієї заявки виникли й додаткові питання. Раніше «Українські новини» повідомляли, що проєкт нібито допустили до конкурсу без завершеного повноцінного сценарію: замість нього серед матеріалів був есей із фрагментами листування Алли Горської з чоловіком та матір’ю. Видання також звернуло увагу на особливості кошторису — зокрема, заявлені витрати на костюми за відсутності передбачених коштів на акторські гонорари.

    Однак найважливіша цифра у всій історії — не 20, 35 чи навіть 125 мільйонів.

    За підрахунками редакції, потенційні зв’язки виявлені у 33 із 92 переможців кінематографічного напряму, а відомі 212 млн гривень охоплюють лише п’ять таких проєктів. Тобто реальний обсяг державної підтримки всіх 33 проєктів може бути значно більшим.

    Серед інших компаній, щодо проєктів яких видання повідомляє про ті чи інші зв’язки, названі FILM.UA Group, «Українська Продакшн студія», SFILM, A17 Production, Sarke Studio, 2BRAVE Productions, Family Production, VAIT FILMS, Prime Story Pictures, MO Films, «ТелеПростір Студіо», Real Pictures, «Комаровський Філмз» та Одеська кіностудія.

    Водночас без оприлюднення повної інформації про характер кожного зв’язку, конкретних експертів, які оцінювали відповідні заявки, їхнє самовідведення у разі потенційного конфлікту інтересів та остаточні договори фінансування робити висновок про неправомірність перемоги конкретної компанії не можна.

    Масштаб програми справді безпрецедентний для українського культурного сектору. Загалом у межах «Тисячовесни» йдеться про 546 проєктів у шести категоріях, а загальний фінансовий ресурс програми становить близько 4 млрд гривень. Офіційні матеріали щодо президентської ініціативи також підтверджують саме чотиримільярдний масштаб фінансування.

    Лише за трьома напрямами, які координує Держмистецтв, переможцями стали 354 проєкти: 77 у візуальному мистецтві, 133 — у перформативному та 144 — у сучасній музиці. До фінального етапу в цих трьох напрямах загалом дійшли 1215 проєктів.

    Програма охоплює не тільки традиційне кіно. Офіційна платформа «Тисячовесни» передбачає напрями ігрових, документальних та анімаційних фільмів і серіалів, продуктів для дитячої аудиторії, сучасної музики, візуального та перформативного мистецтва, а також аудіовізуальних шоу і відеоконтенту для соціальних мереж.

    Ще одна важлива деталь — переможець не просто отримує державні гроші без подальших зобов’язань. За офіційними правилами, майнові права на створений культурний продукт залишаються переможцю, але після завершення виробництва він має укласти з державою ліцензійний договір на некомерційне використання продукту та договір про сплату прибутків. Передбачено механізм повернення частини прибутку від комерційного використання до моменту повернення суми, отриманої з державного бюджету.

    На старті влада пояснювала «Тисячовесну» необхідністю різко збільшити обсяг сучасного українського контенту та посилити культурну й інформаційну стійкість держави. Держмистецтв прямо зазначало, що проєкт спрямований на розвиток креативного сектору, підтримку молоді та зміцнення інформаційної стійкості.

    Сам президент Володимир Зеленський наголошував на необхідності створювати більше українського контенту та протистояти російському культурному впливу. У матеріалах щодо ініціативи йшлося про потребу довгострокової програми підтримки української культури, а не одноразового фінансування.

    Тепер, однак, у центрі уваги опинилося інше питання — наскільки прозоро розподіляються ці мільярди.

    Оприлюднені «Українськими новинами» дані самі по собі ще не доводять корупції чи незаконного втручання експертів у результати конкурсу. Але якщо заявлена цифра — 33 пов’язані проєкти з 92 переможців ігрового напряму — підтвердиться після повного аналізу документації, організаторам конкурсу доведеться детально пояснити механізм уникнення конфлікту інтересів.

    Ключовими в такому разі стають відповіді на кілька питань: хто саме оцінював кожен із пов’язаних проєктів, чи заявляли експерти про потенційний конфлікт інтересів, чи відводили їх від оцінювання таких заявок, як відбувалося жеребкування та які остаточні суми отримають усі 33 проєкти.

    Адже за масштабу «Тисячовесни» йдеться вже не просто про професійні стосунки всередині порівняно невеликої української кіноіндустрії. Йдеться про розподіл мільярдів гривень державного фінансування, а отже прозорість процедури та можливість перевірити кожне рішення стають не менш важливими, ніж культурна цінність самих майбутніх фільмів і серіалів.

  • «Рожева мрія» Путіна: в ОП попередили, що станеться з Україною, якщо провести вибори під час війни

    «Рожева мрія» Путіна: в ОП попередили, що станеться з Україною, якщо провести вибори під час війни

    Дискусія про можливе проведення виборів в Україні до завершення війни вийшла далеко за межі внутрішньої політики. Після гучної заяви колишнього міністра оборони Михайла Федорова тему вже підхопили у Кремлі. В Офісі президента попереджають: передчасна виборча кампанія може створити для Росії шанс добитися політичними та інформаційними методами того, чого Москва не змогла досягти прямою військовою агресією.

    Проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни може не зміцнити демократію, а навпаки — загострити внутрішні суперечності, створити поле для масштабного російського втручання та перетворити політичну боротьбу на ще один фронт протистояння з Кремлем. Таку позицію висловив радник Офісу президента Михайло Подоляк, коментуючи дискусію, що спалахнула після заяви колишнього міністра оборони Михайла Федорова.

    За словами Подоляка, сам вихід Федорова на політичну арену він не вважає чимось ненормальним. Навпаки, колишній міністр, на його думку, фактично заявив про власні політичні амбіції та в перспективі може формувати окрему політичну силу. Радник ОП назвав це нормальним проявом демократії навіть в умовах війни. Однак зовсім інше питання — проведення загальнонаціонального голосування просто зараз.

    «Суспільний консенсус дуже жорсткий — провести вибори і при цьому не розірвати країну зсередини неможливо», — заявив Подоляк в ефірі Delfi. Він переконаний, що повноцінна виборча кампанія в нинішніх умовах неминуче посилить внутрішню конкуренцію, конфлікти між політичними групами та боротьбу за владу саме тоді, коли держава продовжує вести масштабну війну.

    Особливу небезпеку в Офісі президента бачать у можливостях, які така ситуація відкрила б для Росії. Подоляк назвав вибори під час війни однією з «рожевих мрій» Володимира Путіна і нагадав, що Москва багато років намагалася впливати на політичні процеси не лише в Україні, а й в інших державах.

    За його словами, Росія раніше вкладала ресурси у проросійські політичні проєкти в Україні, підтримувала вигідні їй політичні сили та використовувала регіональні, мовні й ідеологічні суперечності. Якщо ж масштабна виборча кампанія розпочнеться під час нинішньої війни, Кремль, вважає Подоляк, отримає можливість спробувати «вирішити питання зсередини», оскільки досягти поставлених цілей прямим вторгненням Росії не вдалося.

    І показово, що Кремль уже фактично долучився до української внутрішньополітичної дискусії.

    20 серпня речник президента РФ Дмитро Пєсков відреагував на заклик Федорова провести вибори. Як повідомляє Reuters, у Кремлі спробували подати ситуацію як свідчення нібито внутрішньої фрагментації української влади. Пєсков також повторив давно використовувану Москвою тезу про нібито проблеми з легітимністю Володимира Зеленського через відсутність виборів.

    Таким чином, суперечка, яка лише кілька днів тому виглядала внутрішньою українською політичною дискусією, вже використовується російською стороною у власній інформаційній кампанії.

    Причиною нового витка дискусії стала заява Михайла Федорова 18 серпня. Колишній очільник Міноборони публічно закликав знайти механізм для відновлення виборчого процесу навіть за умов тривалої війни. Він аргументував це необхідністю захистити демократичні принципи України та заявив, що демократія не повинна ставати «заручницею Росії».

    Федоров визнав, що організація такого голосування потребувала б особливих рішень. Серед ключових проблем — можливість проголосувати для військовослужбовців, мільйонів українців, які перебувають за кордоном, внутрішньо переміщених осіб і громадян у прифронтових регіонах.

    Його виступ став одним із найпомітніших відкритих політичних викликів Зеленському від початку повномасштабної війни. Reuters зазначає, що Федоров прямо пов’язав свою позицію з тим, що він назвав системною кризою управління. Водночас про офіційне висунення кандидатом у президенти він не оголошував.

    Західні медіа також звернули увагу на ризики проведення голосування в нинішніх умовах. За оцінкою CNN, організація виборів зараз створила б цілу низку практичних і безпекових проблем: від забезпечення виборчих прав військових і громадян за кордоном до організації голосування під загрозою регулярних ракетних і дронових атак. Окремим питанням залишається участь мільйонів українців, які були змушені залишити свої домівки через війну.

    Оглядач Bloomberg Марк Чемпіон також визнав аргументацію щодо необхідності підтримувати демократичні механізми зрозумілою, але дійшов висновку, що проведення виборів саме зараз було б помилковим рішенням і могло б створити додаткові можливості для дестабілізації України.

    Окрім політичних та безпекових аргументів існує ще одна принципова обставина — чинне українське законодавство прямо не дозволяє проводити такі вибори під час воєнного стану.

    Стаття 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє в цей період проведення виборів президента України, Верховної Ради, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також референдумів.

    Центральна виборча комісія також наголошувала, що після запровадження воєнного стану виборчі процеси припиняються, а нові не розпочинаються. Для запуску виборів у нинішній правовій системі спершу має бути припинено або скасовано воєнний стан.

    Станом на 20 серпня це питання навіть теоретично не стоїть у найближчому календарі: президент Володимир Зеленський у липні продовжив дію воєнного стану з 2 серпня ще на 90 діб. Після затвердження відповідних рішень строк його дії продовжено до 31 жовтня 2026 року. На такий самий період продовжена загальна мобілізація.

    Крім того, закон окремо врегульовує питання президентських повноважень у таких умовах. Якщо строк повноважень президента завершується під час дії воєнного стану, вони продовжуються до вступу на посаду новообраного президента, якого оберуть уже після скасування воєнного стану.

    Тому для реалізації пропозиції Федорова недостатньо просто політичного рішення про дату голосування. Необхідно було б вирішити фундаментальну юридичну колізію та створити абсолютно нові правила проведення кампанії в умовах війни, при цьому забезпечивши рівність виборців, можливість голосування військових, безпечний доступ до дільниць, участь громадян за кордоном, роботу спостерігачів і захист виборчої інфраструктури.

    Дискусія водночас уже перестала бути суто юридичною.

    Поява Федорова як окремого політичного гравця, реакція Офісу президента, увага провідних західних медіа та майже миттєве втручання Кремля показують, що тема майбутніх українських виборів поступово перетворюється на один із ключових сюжетів внутрішньої політики.

    Однак позиція Банкової наразі залишається чіткою: демократія та політична конкуренція мають існувати навіть під час війни, але перетворювати країну на арену повномасштабної виборчої боротьби в момент, коли Росія продовжує воєнні дії, в ОП вважають надто небезпечним.

    І слова Подоляка про «рожеву мрію» Путіна отримали показове підтвердження фактично того самого дня: щойно в Україні почалася серйозна суперечка щодо виборів, Кремль уже спробував використати її як доказ внутрішньої слабкості та розколу української держави.

  • «Не через ВЛК»: у Міноборони розкрили справжню причину звільнення Хмари з військової служби

    «Не через ВЛК»: у Міноборони розкрили справжню причину звільнення Хмари з військової служби

    Новопризначений міністр оборони України Євгеній Хмара був звільнений з військової служби не через стан здоров’я чи рішення військово-лікарської комісії, а на законній підставі, передбаченій окремо для генералів та адміралів. У Міністерстві оборони заявили, що Хмара повністю придатний до військової служби, а його перехід у цивільний статус був необхідний для призначення на посаду глави оборонного відомства.

    У Міністерстві оборони 20 серпня роз’яснили обставини звільнення Євгенія Хмари з військової служби після появи у соціальних мережах різних версій щодо того, на якій саме підставі генерал залишив службу.

    У відомстві наголосили: призначення Хмари міністром оборони вимагало отримання ним статусу цивільної особи, оскільки це прямо передбачено українським законодавством. Відповідно до статті 15 Закону України «Про національну безпеку України», міністр оборони призначається Верховною Радою за поданням президента саме з числа цивільних осіб. Така вимога діє з 1 січня 2019 року і є одним із механізмів демократичного цивільного контролю над сектором безпеки й оборони.

    Саме тому перед повноцінним призначенням Хмари на посаду необхідно було завершити юридичні процедури, пов’язані з його військовою службою.

    У Міноборони назвали точну підставу

    Як повідомили в оборонному відомстві, Хмару звільнили на підставі підпункту «е» пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

    У Міноборони пояснили, що ця норма стосується військовослужбовців вищого офіцерського складу — генералів та адміралів — які не займають штатної військової посади та перебувають у розпорядженні.

    Тобто йдеться не про звільнення через непридатність до служби, дисциплінарні причини чи стан здоров’я, а про окремий передбачений законом механізм завершення військової служби для представників вищого офіцерського складу.

    Офіційну позицію Міністерства оборони оприлюднив Укрінформ. У відомстві окремо наголосили, що спроби пов’язати звільнення Хмари з результатами ВЛК не відповідають дійсності.

    «Повністю придатний»: що заявили про ВЛК

    Найгучніша частина роз’яснення Міноборони стосується чуток про здоров’я нового міністра.

    У соцмережах після інформації про звільнення Хмари з військової служби почали з’являтися припущення, що він міг залишити її на підставі рішення військово-лікарської комісії.

    У Міноборони це категорично заперечили.

    За даними відомства, Хмара проходив військово-лікарську комісію за вимогами, які застосовуються до військовослужбовців спецпідрозділу СБУ, та був визнаний повністю придатним.

    У міністерстві прямо назвали твердження про нібито звільнення через ВЛК неправдивими.

    Цей момент є принциповим, оскільки стаття 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» справді передбачає під час воєнного стану звільнення військовослужбовців за станом здоров’я — зокрема на підставі висновку ВЛК про непридатність. Однак це інша правова підстава і, за поясненням Міноборони, до випадку Хмари вона стосунку не має.

    Навіщо міністру оборони бути цивільним

    Перехід Хмари зі статусу військовослужбовця в цивільний статус пов’язаний із принциповою конструкцією українського сектору оборони.

    Закон розділяє політичне та військове керівництво.

    Міністр оборони здійснює політичне й адміністративне керівництво Міністерством оборони та Збройними силами, але сам має залишатися цивільною особою. Безпосереднє військове командування належить військовому керівництву.

    Частина сьома статті 15 Закону «Про національну безпеку України» прямо встановлює, що очільник Міноборони призначається з числа цивільних. Закон також передбачає цивільний статус першого заступника та заступників міністра оборони.

    Таким чином, навіть багаторічний бойовий досвід Хмари не скасовував юридичної необхідності залишити військову службу перед остаточним призначенням.

    Від «Альфи» до Міністерства оборони

    Кар’єра Євгенія Хмари майже повністю була пов’язана із сектором безпеки.

    До переходу в Міністерство оборони він понад 15 років служив у Центрі спеціальних операцій «А» Служби безпеки України, відомому як «Альфа».

    Офіційний сайт СБУ раніше вказував Хмару як керівника ЦСО «А». Сам підрозділ бере участь у бойових операціях на ключових напрямках повномасштабної війни. Бійці «Альфи» були залучені до оборони Києва, Харкова, Чернігова, Сум, боїв на Луганщині й Донеччині, операцій зі звільнення окупованих територій та інших завдань.

    У 2026 році Хмара також виконував обов’язки голови СБУ. В офіційних повідомленнях Служби він фігурував у званні генерал-майора.

    Після урядових перестановок у липні Хмара перейшов до Міністерства оборони.

    17 липня розпорядженням Кабінету Міністрів №723-р на нього було покладено тимчасове виконання обов’язків міністра оборони.

    Як Хмара став міністром

    Кадрова процедура розтягнулася на кілька етапів.

    Після відставки попереднього уряду президент Володимир Зеленський оголосив про намір запропонувати кандидатуру Хмари для керівництва оборонним відомством.

    18 серпня президент вніс його кандидатуру до Верховної Ради.

    Перед голосуванням Хмара вже заявив депутатам, що звільнений з військової служби та має статус цивільної особи. Це дозволило виконати законодавчу вимогу до кандидата на посаду міністра.

    19 серпня уряд окремо звільнив його з посади заступника міністра оборони, після чого Верховна Рада підтримала президентське подання і призначила Хмару повноцінним міністром.

    Таким чином, зміна статусу була частиною кадрової та юридичної процедури, необхідної для його призначення.

    Зеленський уже назвав головне завдання Хмари

    Президент пов’язує прихід Хмари до Міноборони передусім із розвитком технологічних та далекобійних можливостей України.

    У новому зверненні 20 серпня Зеленський заявив, що очікує від Міністерства оборони розширення можливостей українських далекобійних ударів, розвитку взаємодії з виробниками українського озброєння, посилення захисту неба та збільшення спроможностей для оборонних і наступальних операцій.

    Президент окремо підкреслив бойовий досвід Хмари в «Альфі» СБУ та заявив про вже налагоджену взаємодію нового міністра з військовим керівництвом.

    Сам Хмара ще наприкінці липня говорив, що Україна має діяти проти Росії асиметрично, а не просто відповідати «ударом на удар». За його словами, удари мають системно зменшувати можливості противника, зокрема його інфраструктурний і військовий потенціал.

    Його попередня діяльність у СБУ також була безпосередньо пов’язана з далекобійними операціями. СБУ за керівництва Хмари публічно повідомляла про удари по російських НПЗ, нафтоналивній інфраструктурі та військових об’єктах в окупованому Криму.

    Що маємо в підсумку

    Отже, звільнення Євгенія Хмари з військової служби було необхідним кроком перед його призначенням міністром оборони.

    Міноборони запевняє: зі станом здоров’я це рішення не пов’язане. Хмара пройшов ВЛК за жорсткими вимогами спецпідрозділу СБУ та придатний до військової служби.

    Юридично його звільнили за спеціальною нормою статті 26 закону про військовий обов’язок, а цивільний статус був потрібний для дотримання прямої вимоги Закону «Про національну безпеку України».

    Тепер колишній генерал та багаторічний командир спецпризначенців очолює Міністерство оборони вже як цивільний посадовець — при цьому президент очікує від нього перенесення досвіду технологічних і далекобійних операцій на рівень усієї оборонної політики держави.

  • The Times: заклик Федорова провести вибори під час війни може зіграти на руку Путіну

    The Times: заклик Федорова провести вибори під час війни може зіграти на руку Путіну

    Заява колишнього міністра оборони України Михайла Федорова про необхідність відновлення виборчого процесу навіть в умовах війни спричинила гостру політичну дискусію та привернула увагу західних медіа. Британське видання The Times вважає, що реалізувати таку ідею за нинішніх умов буде надзвичайно складно, а політична боротьба навколо виборів може стати вигідною Росії.

    Федоров заговорив про вибори

    Михайло Федоров виступив із резонансним відеозверненням 18 серпня. Колишній очільник Міністерства оборони заявив, що Україна потребує системного оновлення державного управління, а демократичні процеси не повинні залежати від того, скільки ще триватиме російсько-українська війна.

    На думку Федорова, держава має знайти легітимний і безпечний механізм, який дозволив би проводити вибори навіть за умов затяжних бойових дій. Один із головних аргументів ексміністра полягає в тому, що Росія не повинна фактично отримати можливість визначати, коли українці зможуть обирати владу.

    У своєму зверненні Федоров також говорив про корупцію та кризу державного управління. Він розкритикував «стару систему», яка, за його словами, захищає себе, повільно ухвалює рішення та здатна винагороджувати лояльність замість ефективності.

    Заява пролунала на тлі серйозних кадрових змін у секторі оборони. Президент Володимир Зеленський раніше звільнив Федорова з посади міністра оборони, а 18 серпня офіційно запропонував призначити на цю посаду Євгенія Хмару.

    У The Times побачили небезпечний сценарій

    Звернення Федорова швидко вийшло за межі української внутрішньополітичної дискусії. 19 серпня The Times опублікувала матеріал, присвячений можливим наслідкам його пропозиції.

    Британське видання називає проведення виборів за нинішніх обставин практично нездійсненним завданням і звертає увагу на ризик того, що дискусія може перерости у серйозне внутрішньополітичне протистояння. Матеріал The Times вийшов із тезою, що заклик до виборів може бути «саме тим, чого хоче Путін», оскільки боротьба всередині України потенційно здатна послабити державу під час війни.

    Критики ініціативи наголошують, що проведення повноцінної виборчої кампанії під час регулярних російських атак створює не лише юридичні, а й масштабні безпекові та організаційні проблеми.

    Йдеться, зокрема, про забезпечення можливості голосування військовослужбовців, мільйонів українців за кордоном, внутрішньо переміщених громадян та жителів територій, розташованих поблизу фронту. Окремою проблемою залишається безпека виборчих дільниць під час ракетних і дронових атак.

    The Times також пов’язує появу політичної дискусії з ширшим тиском на команду Зеленського на тлі кадрових перестановок і резонансних антикорупційних розслідувань.

    На Банковій відреагували на пропозицію

    Заява Федорова вже викликала реакцію в українському політичному середовищі.

    Співрозмовник LIGA.net в Офісі президента, коментуючи пропозицію ексміністра, наголосив, що організація виборів не зводиться лише до пошуку технічного способу голосування. Представник Банкової вказав на значно ширший комплекс проблем, пов’язаних із проведенням виборчого процесу під час повномасштабної війни.

    Критично до ідеї поставилися й окремі українські політики. Водночас народний депутат Ярослав Железняк заявив, що сама дискусія щодо виборів є правильною, але Федорову варто пояснити, яким саме чином їх можна організувати за нинішніх обставин.

    Чому заява Федорова стала настільки резонансною

    Політична вага звернення полягає не лише в самій пропозиції провести вибори. Західні медіа звертають увагу на особу автора заяви.

    Федоров упродовж років був одним із найпомітніших представників команди Зеленського та обіймав високі посади у виконавчій владі. Саме тому його публічна критика системи та заклик до відновлення повноцінного демократичного процесу сприймаються як значно серйозніший політичний сигнал, ніж аналогічні заяви представників традиційної опозиції.

    The Times також звертає увагу на рейтинговий фактор. За даними, які наводить видання, Федоров має достатньо високі показники підтримки, щоб потенційно стати серйозним учасником майбутньої президентської кампанії. Сам він наразі офіційно не оголошував про намір балотуватися в президенти.

    Українські медіа, аналізуючи останні соціологічні дані, також звертають увагу на високий рівень довіри до ексміністра. Водночас високий персональний рейтинг політика не означає автоматичної підтримки українцями ідеї проведення виборів безпосередньо під час війни.

    Таким чином, заява Федорова фактично відкрила значно ширшу дискусію — не лише про можливість організації голосування, а й про майбутню конфігурацію української політики. Питання виборів, яке протягом повномасштабної війни переважно розглядалося через призму завершення воєнного стану, тепер стало предметом відкритої суперечки між впливовими політичними гравцями.

  • Україна повернула з російського полону ще 103 захисників: серед звільнених — оборонці Маріуполя

    Україна повернула з російського полону ще 103 захисників: серед звільнених — оборонці Маріуполя

    Україна провела черговий обмін військовополоненими з Росією. У середу, 19 серпня, додому повернулися 103 українські захисники. Серед звільнених є військовослужбовці Збройних сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби, а більшість повернутих мають поранення або тяжкі захворювання.

    Про проведення обміну повідомив президент України Володимир Зеленський.

    За словами глави держави, серед тих, хто повернувся з російської неволі, є військові, які захищали Україну в Маріуполі, а також брали участь у бойових діях на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Дніпровському та Сумському напрямках.

    Таким чином, до України повернули військовослужбовців, які воювали на різних ділянках фронту та в різний час потрапили в російський полон.

    Зеленський подякував українським військовим, які поповнюють обмінний фонд, наголосивши, що саме це створює можливості для подальшого повернення українців із російської неволі.

    Президент також подякував команді, яка займається організацією обмінів, та наголосив, що Україна продовжує роботу для звільнення всіх громадян, які залишаються в полоні.

    Більшість повернутих мають поранення

    Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими уточнив, що більшість із 103 звільнених захисників мають поранення та тяжкі захворювання.

    Серед повернутих є як солдати та сержанти, так і декілька офіцерів.

    Наймолодший військовослужбовець, якого вдалося повернути 19 серпня, народився у 2000 році. Найстаршому звільненому захиснику — 59 років.

    Після повернення всі військовослужбовці пройдуть комплексний медичний огляд.

    Їм також нададуть допомогу з фізичної та психологічної реабілітації, необхідну після тривалого перебування в російському полоні.

    Крім того, звільнені військові мають отримати всі передбачені державою виплати та допомогу з подальшою реінтеграцією.

    Попереду — лікування та реабілітація

    Повернення з полону є лише першим етапом відновлення військовослужбовців.

    Українські захисники, які тривалий час перебували в неволі, після прибуття проходять первинний огляд, медичні обстеження та отримують необхідну допомогу. Залежно від стану здоров’я частина звільнених може потребувати тривалого лікування.

    Окремий напрям роботи — психологічна реабілітація та відновлення документів.

    У Координаційному штабі наголосили, що держава забезпечуватиме повернутим військовим необхідну підтримку після тривалої ізоляції.

    Україна продовжує поповнювати обмінний фонд

    Володимир Зеленський окремо звернув увагу на значення російських військовополонених для проведення подальших обмінів.

    Українські військові продовжують брати російських окупантів у полон під час бойових операцій. Зокрема, нещодавно Сили спеціальних операцій повідомляли про звільнення Андріївки-Клевцового на Донеччині, де українські військові взяли в полон близько 30 російських військовослужбовців.

    Наявність обмінного фонду залишається одним із ключових інструментів для повернення українських військових із російського полону.

    Українська сторона неодноразово наголошувала, що робота над обмінами триває постійно, навіть у періоди, коли публічних домовленостей про нові обміни немає.

    Окрема увага приділяється поверненню тяжкопоранених і тяжкохворих військових, а також захисників, які перебувають у російському полоні тривалий час.

    Після обміну 19 серпня робота зі звільнення інших українських військовополонених продовжується.