Golosnovinua.com

Позначка: Володимир Зеленський

  • П’ять ракет без попередження: Зеленський заявив, що союзники не повідомили Україну про удар по Києву

    П’ять ракет без попередження: Зеленський заявив, що союзники не повідомили Україну про удар по Києву

    Україна не отримала від міжнародних партнерів завчасного попередження про російський балістичний удар по Києву ввечері 12 жовтня. За словами президента Володимира Зеленського, п’ять ракет влучили в цивільну інфраструктуру столиці. Водночас міністр закордонних справ Андрій Сибіга запевнив, що співпраця зі США у сфері обміну розвідувальними даними триває. Причини відсутності попередження про конкретну атаку наразі з’ясовують.

    Про це Зеленський повідомив 13 жовтня у своєму Telegram-каналі.

    Президент зазначив, що протягом останніх годин російські війська застосували проти України понад сотню засобів повітряного нападу, серед яких були реактивні дрони, баражуючі боєприпаси та балістичні ракети.

    Українським захисникам вдалося знищити значну частину повітряних цілей, однак частина російського озброєння досягла своїх цілей.

    Особливу увагу глава держави звернув на атаку проти столиці, під час якої інформація про пуски балістичних ракет не надійшла завчасно.

    «Щодо цього удару, на жаль, не було попередження від партнерів», — заявив Зеленський.

    Президент підкреслив, що своєчасна передача інформації про запуски балістики має критичне значення для захисту цивільного населення.

    Чому повітряну тривогу оголосили після вибухів

    За даними Повітряних сил ЗСУ, ввечері 12 жовтня російська армія атакувала Київ ракетами, які рухалися балістичною траєкторією.

    Балістичні цілі вдалося виявити радіолокаційними засобами лише безпосередньо під час атаки. Попередньої інформації про пуски з території Росії українські військові не отримали.

    Через це сигнал повітряної тривоги в столиці пролунав уже під час удару.

    Речник Повітряних сил Юрій Ігнат пояснив, що подібні ситуації траплялися й раніше.

    За його словами, Україна отримує різні види розвідувальної інформації від партнерів, зокрема дані про активність російської авіації, переміщення носіїв ракет та запуски балістичного озброєння.

    Однак іноді відповідна інформація надходить із затримкою або взагалі не доходить до української сторони.

    Ігнат висловив сподівання, що українські фахівці спільно з міжнародними партнерами встановлять причини цього випадку.

    Чи припинили США передавати розвіддані Україні

    Відсутність попередження викликала занепокоєння на тлі повідомлень про можливе посилення американського тиску на Київ.

    Раніше західні медіа повідомляли, що представники адміністрації Дональда Трампа обговорювали можливість обмеження розвідувальної співпраці, якщо Україна продовжить удари по російських нафтопереробних заводах.

    Проте офіційного підтвердження припинення передачі американських розвідданих немає.

    Ба більше, міністр закордонних справ Андрій Сибіга 13 жовтня під час Варшавського безпекового форуму підтвердив, що Україна продовжує отримувати розвідувальну інформацію зі Сполучених Штатів.

    Глава МЗС також пов’язав запізніле оголошення тривоги з особливостями застосованого Росією озброєння.

    Таким чином, відсутність попередження про конкретний ракетний удар наразі не можна вважати доказом того, що Вашингтон припинив співпрацю з Україною у сфері розвідки.

    Зеленський нагадав про удари Росії по енергетиці

    Президент також повідомив, що протягом двох останніх діб Україна утримувалася від ударів по російських нафтопереробних підприємствах та інших енергетичних об’єктах.

    За словами Зеленського, це відбувалося після заяв Дональда Трампа щодо можливого енергетичного перемир’я.

    Водночас Росія не припинила атак на українську критичну інфраструктуру.

    Глава держави зазначив, що за цей період російські війська атакували 19 областей України.

    Він наголосив, що Київ готовий до взаємних кроків зі зниження інтенсивності атак, однак такі домовленості повинні виконувати обидві сторони.

    Що відомо зараз

    Після удару по Києву залишаються відкритими питання про те, чому інформація про пуски ракет не надійшла вчасно та чи можна запобігти подібним ситуаціям у майбутньому.

    Українські військові не назвали причини затримки, а представники МЗС підтверджують продовження розвідувальної співпраці зі Сполученими Штатами.

    Отже, станом на 13 жовтня підтверджено відсутність завчасного попередження про конкретну балістичну атаку на Київ, але не припинення американської розвідувальної допомоги загалом.

    Подальші висновки залежатимуть від результатів перевірки, яку мають провести українські фахівці разом із партнерами.

  • Українська балістика вперше полетіла по Росії: Fire Point розкрила деталі запуску FP-7

    Українська балістика вперше полетіла по Росії: Fire Point розкрила деталі запуску FP-7

    Українська оборонна компанія Fire Point повідомила про перше застосування власної тактичної балістичної ракети по території Росії. Йдеться про FP-7, заявлена дальність якої сягає 300 кілометрів. Водночас виробник поки не розкриває, яку саме ціль атакували, коли відбувся запуск і чи вдалося завдати противнику втрат. Паралельно в Україні працюють над потужнішою ракетою FP-9, здатною долати значно більші відстані.

    Про застосування української балістики повідомила генеральна директорка компанії Fire Point Ірина Терех. Її заяву 12 жовтня оприлюднили українські медіа, зокрема «Еспресо».

    За словами керівниці компанії, українські розробники вже перейшли від випробувань до практичного застосування власного ракетного озброєння.

    Терех заявила, що українську балістичну ракету вперше запустили по території РФ. Вона уточнила, що йдеться про тактичну систему з дальністю до 300 кілометрів.

    Однак конкретних подробиць операції керівниця Fire Point не повідомила. Невідомими залишаються місце запуску, ціль та результати застосування ракети.

    FP-7 уже застосували, але до Москви вона не дістане

    FP-7 належить до класу тактичних балістичних ракет, призначених для ураження цілей на порівняно невеликих відстанях.

    За характеристиками, які раніше оприлюднювали виробник та профільні видання, ракета може доставляти бойову частину масою приблизно 150–200 кілограмів.

    Водночас публічні оцінки максимальної дальності FP-7 різняться: раніше повідомлялося про 200–250 кілометрів, тоді як Ірина Терех назвала показник до 300 кілометрів.

    Це означає, що наразі не всі заявлені технічні характеристики підтверджені незалежними випробуваннями.

    FP-7 не є тією далекобійною ракетою, яку український виробник розробляє для ураження цілей на відстані понад 800 кілометрів.

    Йдеться про інший проєкт — FP-9.

    Що відомо про перше бойове застосування

    Ще 1 жовтня президент України Володимир Зеленський оголосив про перше бойове застосування української ракети FP-7.

    Тоді глава держави опублікував відео запуску та повідомив про перехід до наступного етапу — виробництва.

    При цьому президент не уточнив, яку саме ціль уразили українські військові.

    Американська газета The Wall Street Journal із посиланням на власні джерела повідомляла, що ракета могла бути застосована по об’єкту на тимчасово окупованій території України.

    Нова заява Fire Point стосується запуску по території Росії.

    Водночас залишається незрозумілим, чи йдеться про окрему операцію, чи виробник розкрив додаткову інформацію щодо вже відомого застосування.

    Україна готує FP-9 із дальністю до 850 кілометрів

    Паралельно Fire Point розробляє іншу балістичну ракету — FP-9.

    За попередніми заявами представників компанії, її дальність має сягати 850 кілометрів. Саме цей проєкт розглядають як можливість значно розширити українські далекобійні спроможності.

    Наприкінці вересня Ірина Терех повідомляла, що завершення розробки FP-9 планують до кінця осені 2026 року.

    Однак готовність до випробувань, початок виробництва та реальне бойове застосування — різні етапи створення озброєння.

    Наразі незалежних підтверджень бойового застосування FP-9 немає.

    Чому власна балістика важлива для України

    Розвиток власних балістичних ракет дає Україні можливість поступово зменшувати залежність від іноземних поставок далекобійного озброєння.

    На відміну від крилатих ракет і більшості безпілотників, балістичні ракети рухаються за іншою траєкторією та можуть досягати високих швидкостей, що ускладнює їх перехоплення.

    Водночас ефективність нової зброї залежить не лише від максимальної дальності, а й від точності, надійності та можливостей серійного виробництва.

    За оцінками військових аналітиків, поява української балістики може розширити можливості ураження військових об’єктів противника.

    Таким чином, заява Fire Point свідчить про новий етап розвитку українського ракетного озброєння. Проте говорити про успішне знищення конкретного об’єкта на території РФ поки зарано: виробник не оприлюднив ані результатів удару, ані незалежних доказів ураження цілі.

  • «Не для мене, а для всього світу»: Трамп пояснив, навіщо уклав дизельну угоду з Путіним

    «Не для мене, а для всього світу»: Трамп пояснив, навіщо уклав дизельну угоду з Путіним

    Президент США Дональд Трамп заявив, що домовленість із російським лідером Володимиром Путіним щодо постачання дизельного пального необхідна для стабілізації світового енергетичного ринку. За його словами, обмеження російського експорту можуть негативно вплинути на інші держави, а також американських фермерів і виробників сільськогосподарської продукції. Водночас американські переговорники назвали ще одну мету угоди — спробу повернути Москву до переговорів про завершення війни в Україні.

    Про це Трамп заявив 12 жовтня під час спілкування з журналістами. Відео його відповідей опублікував офіційний акаунт Білого дому у соцмережі X.

    Президент США відповів на критику домовленості з Кремлем, яка пролунала навіть від представників Республіканської партії.

    За словами Трампа, Сполучені Штати мають значні обсяги власного нафтовидобутку, однак додаткові обмеження на міжнародному ринку пального можуть призвести до ще більшого зростання цін.

    Він наголосив, що Вашингтон міг би залишити більше дизельного пального для внутрішніх потреб, проте це створило б проблеми для інших країн.

    «Це не стільки угода для мене, скільки для решти світу», — заявив Трамп.

    Американський президент додав, що підтримує рішення, здатні допомогти фермерам і власникам тваринницьких господарств, для яких дизельне пальне є важливою складовою виробничих витрат.

    Таким чином, Трамп фактично пояснив послаблення обмежень проти російських енергоносіїв економічною необхідністю.

    Чому Вашингтон пішов на домовленість із Москвою

    9 жовтня Дональд Трамп повідомив про телефонну розмову з Путіним, після якої оголосив про домовленість щодо постачання російського дизельного пального до США та на світові ринки.

    Американська адміністрація видала тимчасовий дозвіл на визначені операції з російським дизелем.

    Це рішення викликало суперечки у Вашингтоні. Представники обох провідних американських партій висловили занепокоєння тим, що послаблення санкцій може надати Кремлю додаткові доходи без зустрічних поступок у питанні припинення війни.

    Критики також поставили під сумнів відповідність домовленості американському законодавству, яке обмежує імпорт російських енергоносіїв.

    Водночас сам Трамп наполягає, що його пріоритетом є зниження вартості пального.

    Reuters повідомило про іншу мету дизельної угоди

    За даними Reuters, американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер під час переговорів з українською делегацією в Маямі пояснили рішення Вашингтона також дипломатичними мотивами.

    Троє співрозмовників агентства, обізнаних із перебігом зустрічі, повідомили, що Сполучені Штати розглядають дизельну угоду як можливість відновити переговори з Росією.

    Американська сторона сподівається, що економічна поступка пом’якшить позицію Москви та продемонструє готовність Вашингтона до співпраці.

    За інформацією Reuters, Віткофф і Кушнер також порушували питання українських ударів по російських нафтопереробних заводах.

    Представники США вкотре запропонували Києву припинити такі атаки, оскільки адміністрація Трампа пов’язує їх зі зростанням цін на дизельне пальне.

    Однак, за оцінками експертів, наведеними агентством, одним із головних чинників подорожчання пального є війна на Близькому Сході.

    При цьому співрозмовники Reuters, обізнані з переговорами в Маямі, не підтвердили, що американська сторона погрожувала припиненням військової допомоги або обміну розвідданими через удари по НПЗ.

    Зеленський розкритикував рішення США

    Президент України Володимир Зеленський назвав домовленість Вашингтона з Москвою слабким рішенням, яке створює додаткові економічні можливості для Росії.

    Українська влада наголошує, що доходи від експорту нафтопродуктів допомагають Кремлю фінансувати військове виробництво та продовжувати агресію.

    Водночас Київ заявляє про готовність розглядати взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, якщо Росія також виконуватиме відповідні зобов’язання.

    11 жовтня Трамп оголосив про нібито досягнуте енергетичне перемир’я між Україною та Росією. Однак сторони не підтвердили існування такої домовленості, а російські атаки на українську інфраструктуру продовжилися.

    Чи справді російський дизель знизить ціни

    Експерти сумніваються, що додаткові обсяги російського дизеля суттєво вплинуть на глобальний ринок.

    За оцінками, наведеними Reuters, заплановане постачання є відносно невеликим порівняно зі світовим споживанням пального.

    Тому економічний ефект домовленості може виявитися значно скромнішим, ніж очікує американська адміністрація.

    Таким чином, Вашингтон пояснює дизельну угоду з Москвою одразу двома цілями: стримуванням цін на пальне та спробою повернути Росію до переговорів. Однак поки немає підтверджень, що послаблення санкцій змусило Кремль погодитися на припинення війни або зробити конкретні поступки Україні.

  • Трамп підтримав вимогу Путіна щодо виборів в Україні, через що переговори в Маямі завершилися достроково

    Трамп підтримав вимогу Путіна щодо виборів в Україні, через що переговори в Маямі завершилися достроково

    У Маямі переговори обірвалися на півслові. Дводенні консультації між українською делегацією, Стівом Віткоффом, Джаредом Кушнером і представниками європейських столиць, НАТО та Єврокомісії завершилися вже після першого дня — 9 жовтня. Офіційно сторони говорили про підготовку до зими, стійкість енергосистеми, зерновий коридор, гарантії безпеки та «нові ідеї» щодо завершення війни. Насправді ж зустріч згорнулася після того, як американська сторона фактично відмовилася тиснути на Москву щодо ключових для Києва питань і висунула умову, яку українська делегація сприйняла як пряму спробу змінити формат політичного представництва України. За словами людини, обізнаної з перебігом обговорень, до певного моменту розмова йшла за звичним сценарієм. Українці доповідали про ситуацію на фронті та в тилу, визначали потреби в протиповітряній обороні й боєприпасах, детально розбирали ризики зимового періоду.

    Кушнер і Віткофф брали активну участь у дискусії та навіть почали обговорювати можливі пункти майбутньої угоди. Тема українських ударів по російських нафтопереробних заводах і пов’язаного з ними дефіциту дизельного пального на американському ринку, за цією версією, «взагалі не зачепила» переговорників — попри те, що того самого дня Дональд Трамп публічно оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизеля та тимчасового скасування санкцій на його експорт. Міністерство фінансів США оперативно видало тимчасову генеральну ліцензію. Обсяги, які називав Трамп (спочатку понад 300 тисяч тонн, потім сотні тисяч і мільйони), невеликі порівняно зі світовим ринком, однак сам факт зняття обмежень дає Москві додаткові доходи та знижує ефект від українських ударів по енергетичній інфраструктурі.

    Переломний момент, за тією самою інформацією, настав, коли Кушнер майже дослівно передав позицію, яку, за його словами, Путін виклав Трампу: Росія готова підписати мирну угоду з Україною, але лише із «законним президентом», обраним на виборах, і готова чекати на їх проведення. Трамп, за цією версією, погодився з таким підходом і заявив, що для досягнення миру Україні потрібні вибори. За свідченням учасника обговорень, ця заява шокувала українську делегацію. Давид Арахамія, голова фракції «Слуга народу» й один із ключових переговорників, заявив, що делегації необхідно зв’язатися з Володимиром Зеленським. Після розмови з президентом ухвалили рішення завершити переговори достроково. Публічно Віткофф назвав обговорення «конструктивними» та корисними для підготовки наступних контактів із Москвою. Українська сторона в офіційних коментарях була стриманішою.

    У наступні дні Трамп відкрито посилив ту саму риторику. Він заявив, що Путін «дуже хоче угоди», а Зеленський «не хоче», і прямо запропонував Україні «нового лідера, який зможе укласти угоду». Він критикував удари по російських НПЗ, пов’язуючи їх зі зростанням цін на дизельне пальне у США напередодні проміжних виборів. Зеленський відповів публічно: якщо Трамп і Путін хочуть виборів, нехай Москва забезпечить 60 днів повного припинення вогню — і Україна їх організує. «Звичайно, ми будемо готові до будь-якого вибору нашого народу», — сказав він в інтерв’ю ABC. Кремль відкинув ідею тимчасового перемир’я. Дмитро Пєсков повторив, що Росія прагне не паузи, а довгострокового миру. Сергій Лавров додав, що Зеленський «не заслуговує» на такий перепочинок.

    Європейські лідери публічно виступили на підтримку Зеленського. Йоганн Вадефуль, Еммануель Макрон, представники Великої Британії та Польщі заявили, що підтримують президента України й що лише українці вирішують, хто очолюватиме їхню державу. Урсула фон дер Ляєн підтвердила солідарність із Києвом. Однак усередині ЄС, за тією самою інформацією з оточення переговорів, уже триває окреме обговорення. Як саме пояснювати виборцям українське питання — як необхідність продовжувати військову підтримку чи як привід підштовхнути Київ до виборів і мирного процесу. Публічна риторика та закриті розрахунки щодо електоральних ризиків розходяться.

    Юридично вибори в Україні наразі неможливі. Закон «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє проведення президентських, парламентських і місцевих виборів під час дії воєнного стану. Конституція продовжує повноваження Верховної Ради до його скасування. Центральна виборча комісія та міжнародні інституції, зокрема Парламентська асамблея Ради Європи, неодноразово зазначали, що повноцінний виборчий процес в умовах активних бойових дій, окупації частини території та перебування мільйонів людей за межами своїх домівок є нереалістичним без суттєвих законодавчих і логістичних змін. За даними опитувань, більшість українців виступає проти проведення виборів до завершення війни або принаймні до встановлення стійкого припинення вогню.

    Водночас електоральна картина вже відрізняється від тієї, що була у 2022–2023 роках. За даними опитування Rating Group, проведеного 3–5 жовтня 2026 року, Валерій Залужний має довіру 64% респондентів, а Зеленський і Кирило Буданов — по 53%. У гіпотетичному першому турі президентських виборів Зеленський отримує близько 23%, Залужний — близько 20%. Інші опитування свідчать, що понад половина українців не хоче бачити Зеленського на другому терміні, хоча й не підтримує негайного проведення виборів. Оцінка, яка циркулює серед учасників переговорів, — що ймовірність участі Зеленського в наступних виборах становить приблизно 50 на 50, а в разі його участі шанси на перемогу прямують до нуля, — залишається приватним судженням, а не підтвердженим фактом. Водночас вона відображає звуження політичного простору навколо президента після років корупційних скандалів, накопиченої втоми суспільства та зростання авторитету військових постатей.

    Американські важелі тиску при цьому нікуди не зникли. У повідомленнях західних медіа, зокрема Financial Times, ішлося про те, що в Маямі українцям прямо говорили про можливе призупинення обміну розвідувальними даними та постачання озброєння за механізмом PURL, якщо удари по російських НПЗ не припиняться. Україна й надалі критично залежить від американської розвідки та Starlink для управління безпілотниками. Київ неодноразово просив розширити доступ до Starlink на території Росії для завдання ударів на великій відстані, однак не отримав такого дозволу. Якщо не враховувати Starlink, американська підтримка, за оцінками учасників процесу, вже не забезпечує того оперативного ефекту, який мала раніше.

    Наступним кроком Вашингтона, за повідомленнями відкритих джерел, має стати візит Віткоффа та Кушнера до Москви до кінця жовтня з тими самими «новими ідеями». Київ у відповідь пропонує пов’язати будь-які поступки в енергетичній сфері із дзеркальним припиненням ударів по українській інфраструктурі та вимагає 60 днів тиші для можливого виборчого процесу. Європейці публічно підтримують Зеленського, але всередині вже прораховують, як довго зможуть пояснювати виборцям необхідність продовження військової підтримки порівняно з альтернативою у вигляді виборів і «мирного процесу» на умовах, які Москва формулює через Трампа. Розрив між тим, що говорили за зачиненими дверима в Маямі, і тим, що звучить публічно, став уже відчутним.

  • Ультиматум Вашингтона та позиція Києва: Зеленський назвав умову припинення ударів по російських НПЗ

    Ультиматум Вашингтона та позиція Києва: Зеленський назвав умову припинення ударів по російських НПЗ

    Президент України Володимир Зеленський чітко окреслив позицію Києва щодо можливого припинення ударів українських безпілотників по об’єктах російської нафтопереробної промисловості (НПЗ).

    Україна буде готова повністю зупинити атаки на російські НПЗ лише за умови, що Росія зі свого боку повністю припинить масовані удари по українській енергетичній інфраструктурі.

    Головні деталі дипломатичного протистояння:

    • Вимоги США: Новообраний президент США Дональд Трамп неодноразово публічно та приватно наголошував, що Україна має негайно припинити удари по російських нафтопереробних заводах через їхній вплив на глобальні ринки пального та ціноутворення.
    • Дзеркальна відповідь Києва: Українське керівництво наголошує, що кампанія проти російських НПЗ є вимушеним, але надзвичайно ефективним інструментом стримування та симетричною відповіддю на руйнування української енергосистеми російськими ракетами та дронами.
    • Дипломатичний тиск: Це питання залишається одним із найгостріших у діалозі між Києвом і Вашингтоном на тлі спроб американської адміністрації досягти деескалації в енергетичному секторі.

     

  • «Ви атакуєте абсолютно правильно»: Кріт Келлог підтримав удари України по російських НПЗ

    «Ви атакуєте абсолютно правильно»: Кріт Келлог підтримав удари України по російських НПЗ

    Колишній спеціальний посланник США з питань України та Росії, генерал Кіт Келлог висловив чітку підтримку триваючим ударам українських сил по об’єктах нафтопереробної промисловості Росії.

    Він наголосив, що подібні операції є абсолютно легітимними та ефективними військовими кроками, оскільки вони спрямовані на підрив економічної та логістичної бази агресора. За словами Келлога, цілеспрямовані атаки на російські НПЗ створюють відчутний тиск на Кремль, змушуючи російське керівництво шукати шляхи для їхнього припинення та намагатися дипломатичним шляхом зупинити повітряні рейди.

    Головні акценти заяви:

    • Військова логістика: Келлог підкреслив, що у реаліях повномасштабної війни знищення нафтопереробних потужностей ворога є правильної та виправданою стратегією.
    • Тиск на агресора: Ефективність таких атак полягає у завданні прямих збитків бюджети РФ та забезпеченні паливом окупаційної армії, що безпосередньо впливає на ситуацію на фронті.

     

  • Кількість жертв удару по Запоріжжю зросла до 20: серед загиблих троє дітей

    Кількість жертв удару по Запоріжжю зросла до 20: серед загиблих троє дітей

    У Запоріжжі продовжує зростати кількість загиблих унаслідок масштабного російського авіаудару по житлових кварталах 10 жовтня. За останніми даними, які наводить міжнародне агентство Reuters, атака забрала життя 20 людей, серед яких троє дітей. Ще 18 осіб отримали поранення. Рятувальники протягом дня розбирали завали зруйнованих житлових будинків.

    Російські війська атакували Запоріжжя вранці суботи, 10 жовтня, застосувавши керовані авіаційні бомби.

    За інформацією місцевої влади, по житлових кварталах міста було завдано п’ять ударів. Один із боєприпасів влучив у п’ятиповерховий житловий будинок, спричинивши обвал конструкцій.

    Кількість жертв удару по Запоріжжю зросла до 20: серед загиблих троє дітей

    Унаслідок атаки зруйновано під’їзди двох багатоквартирних будинків і приватний будинок. Пошкоджень зазнали сусідні житлові будівлі та автомобілі.

    Протягом дня кількість загиблих невпинно збільшувалася. Вранці рятувальники повідомляли про сімох жертв, згодом — про 11, а о 15:22 Державна служба з надзвичайних ситуацій підтвердила загибель 17 людей.

    Пізніше міжнародне агентство Reuters повідомило вже про 20 загиблих та 18 поранених.

    Серед загиблих — троє дітей. За даними ДСНС, серед постраждалих також є неповнолітні.

    Після удару на місцях руйнувань працювали рятувальники, медики, поліцейські та комунальні служби.

    Пошуково-рятувальна операція ускладнювалася масштабними обвалами будівельних конструкцій. Раніше повідомлялося, що під завалами можуть залишатися люди, місцеперебування яких невідоме.

    Водночас актуальну кількість зниклих безвісти на момент публікації достовірно встановити не вдалося.

    Одну з постраждалих жінок рятувальникам вдалося дістати живою з-під уламків зруйнованого будинку. Їй надали необхідну медичну допомогу.

    У Запоріжжі 11 жовтня оголошено День жалоби за загиблими внаслідок російської атаки.

    Президент України Володимир Зеленський засудив обстріл мирного міста та звернув увагу на те, що російські удари тривають на тлі міжнародних дискусій щодо послаблення санкцій проти Москви.

    За словами глави держави, додаткові доходи від експорту російських енергоносіїв можуть використовуватися Кремлем для фінансування подальших атак на Україну.

    Правоохоронці документують наслідки ударів, а місцева влада організовує допомогу постраждалим мешканцям.

    Інформація про кількість жертв і масштаби руйнувань продовжує уточнюватися.

  • Поки Україну обстрілюють, до США прямує танкер із російського порту

    Поки Україну обстрілюють, до США прямує танкер із російського порту

    Танкер MINERVA ZEN, який, за повідомленнями медіа, перевозить близько 38 тисяч тонн російського дизельного пального, може прибути до Сполучених Штатів уже 10–12 жовтня. Найбільшу увагу привернула дата відправлення судна: воно залишило Санкт-Петербург ще 22 вересня — за 17 днів до того, як президент США Дональд Трамп публічно оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизеля.

    Про можливе прибуття танкера повідомило видання «Апостроф» із посиланням на платформу моніторингу морських перевезень Live-AIS.com.

    За оприлюдненою інформацією, MINERVA ZEN прямує до східного узбережжя США. У повідомленні як пункт призначення називають порт Саванна.

    Водночас інформація різних сервісів відстеження суден відрізняється.

    Зокрема, VesselFinder вказував американський порт Вілмінгтон у Північній Кароліні з орієнтовною датою прибуття 11 жовтня. Інша платформа, TankerMap, зазначала порт Лейк-Чарльз у штаті Луїзіана.

    Тому остаточний порт розвантаження наразі потребує уточнення. Крім того, останні доступні навігаційні повідомлення не дозволяють незалежно підтвердити фактичне прибуття танкера.

    Найбільш резонансна деталь цієї історії — час виходу судна з російського порту.

    За даними суднового моніторингу, MINERVA ZEN вирушив із Санкт-Петербурга 22 вересня, тоді як про нові домовленості з Кремлем Трамп заявив лише 9 жовтня.

    Таким чином, судно розпочало рейс ще до офіційного оголошення про послаблення американських обмежень щодо російського дизельного пального.

    Ця обставина породила припущення, що підготовка постачань могла розпочатися задовго до публічних заяв Вашингтона.

    Однак сам маршрут танкера не доводить, що його рейс був частиною саме нової домовленості Трампа з Путіним. Для підтвердження такого зв’язку необхідні документи щодо власника вантажу, покупця, дати укладення контракту та його умов.

    За повідомленнями медіа, на борту може перебувати приблизно 38 тисяч тонн дизельного пального. Водночас незалежного документального підтвердження точного обсягу, походження та кінцевого отримувача вантажу поки немає.

    Нагадаємо, 9 жовтня Дональд Трамп оголосив про домовленість із російським президентом щодо збільшення поставок дизельного пального на американський та міжнародний ринки.

    За словами американського лідера, найближчим часом Росія має забезпечити постачання понад 300 тисяч тонн дизеля, ще 500 тисяч тонн — у листопаді, а згодом обсяги можуть зрости до мільйона тонн.

    Вашингтон пояснює рішення необхідністю стабілізації цін на пальне.

    Американське Міністерство фінансів також дозволило окремі операції з російським дизельним пальним до 7 квітня 2027 року. При цьому йдеться про спеціальний дозвіл, а не про повне скасування санкцій проти Росії.

    Рішення адміністрації Трампа викликало критику в Україні та серед європейських партнерів.

    Президент Володимир Зеленський заявив, що послаблення обмежень на експорт російських нафтопродуктів може принести Кремлю додаткові доходи, які Росія використовуватиме для продовження війни.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним щодо російського дизеля на тлі суперечки між Києвом і Вашингтоном через удари по російських нафтопереробних заводах.

    Також видання писало, що Зеленський розкритикував американську угоду з Кремлем, заявивши, що українські переговорники не були належним чином попереджені про підготовку відповідного рішення.

    На тлі цих подій додаткову увагу привертає маршрут MINERVA ZEN.

    Питання про точну дату прибуття, місце розвантаження та зв’язок конкретної партії пального з домовленістю між Вашингтоном і Москвою залишаються відкритими.

  • Трамп заговорив про зміну президента України: у медіа з’явилася резонансна заява

    Трамп заговорив про зміну президента України: у медіа з’явилася резонансна заява

    Увечері 10 жовтня українське видання «Апостроф» опублікувало повідомлення із заголовком, у якому президентові США Дональду Трампу приписують заяву про необхідність обрання нового президента України. Інформація з’явилася на тлі загострення відносин між Києвом і Вашингтоном після домовленостей американського лідера з Володимиром Путіним щодо російського дизельного пального.

    Заголовок матеріалу «Апострофа» містить слова: «Думаю, Україні час отримати нового президента».

    Водночас обставини цієї заяви, місце її виголошення та повний контекст наразі потребують додаткового підтвердження.

    Повідомлення з’явилося після кількох днів дипломатичних суперечностей між Україною та США.

    9 жовтня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального на американський і світові ринки.

    Американська адміністрація тимчасово послабила відповідні санкційні обмеження, пояснивши рішення необхідністю стабілізації цін на пальне.

    Президент України Володимир Зеленський розкритикував цей крок, наголосивши, що додаткові доходи від продажу енергоносіїв можуть допомогти Росії продовжувати війну.

    За інформацією Axios, між представниками Вашингтона та Києва також виникли розбіжності через українські удари по російських нафтопереробних заводах.

    Американська сторона, за даними видання, неодноразово просила Україну припинити такі атаки, однак Київ наполягав на взаємному припиненні ударів по енергетичній інфраструктурі.

    На тлі цих суперечностей будь-які заяви американського президента щодо українського керівництва привертають особливу увагу.

    Водночас питання проведення президентських виборів в Україні регулюється українським законодавством. Під час дії воєнного стану проведення президентських виборів заборонене.

    Наразі залишається нез’ясованим, чи справді Трамп 10 жовтня висловився за зміну президента України саме в наведеному формулюванні. Для остаточного підтвердження необхідні оригінальний запис виступу, стенограма або повідомлення авторитетних інформаційних агентств із прямою цитатою.

  • «Перетворити НПЗ Росії на руїни»: Естонія запропонувала різку відповідь на угоду Трампа з Путіним

    «Перетворити НПЗ Росії на руїни»: Естонія запропонувала різку відповідь на угоду Трампа з Путіним

    Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал різко розкритикував рішення президента США Дональда Трампа послабити санкції проти російського дизельного пального та закликав європейських партнерів збільшити підтримку України. На думку естонського прем’єра, замість нових енергетичних домовленостей із Кремлем Захід повинен допомогти Києву посилити тиск на російську нафтопереробну галузь, яка забезпечує Москві значні доходи для продовження війни.

    Про це Міхал заявив 10 жовтня у Facebook. Його слова наводять естонський суспільний мовник ERR та «Європейська правда».

    Очільник естонського уряду назвав домовленість Вашингтона з Москвою великою помилкою, яка суперечить багаторічним зусиллям західних держав зі скорочення енергетичних доходів Росії.

    Міхал нагадав, що Сполучені Штати раніше самі переконували європейських союзників відмовлятися від закупівель російських енергоносіїв, аби обмежити фінансові можливості Кремля.

    Тепер, за його оцінкою, американська адміністрація фактично відступає від цієї стратегії, погоджуючись на відновлення торгівлі російським дизельним пальним.

    «Це велика помилка, адже угоди з диктаторами — це шлях до пекла», — заявив Міхал.

    Він наголосив, що гроші від експорту російського газу та нафтопродуктів допомагають підтримувати економіку країни, яка продовжує повномасштабну війну проти України.

    Окремо прем’єр Естонії висловив сумнів у тому, що Росія взагалі зможе забезпечити обіцяні обсяги дизельного пального, зважаючи на пошкодження її нафтопереробної інфраструктури.

    Найгучнішою частиною заяви став заклик обговорити збільшення військової підтримки України для продовження ударів по російських НПЗ.

    «В Естонії та на засіданні Європейської ради цього тижня варто обговорити, чи зможемо ми швидко збільшити підтримку України, щоб вона перетворила російські нафтопереробні заводи на руїни», — наголосив Міхал.

    Таким чином, естонський прем’єр відкрито підтримав ідею посилення тиску на російську нафтову інфраструктуру як одного з інструментів скорочення економічних можливостей Кремля.

    Водночас конкретного рішення про додаткову допомогу Україні в межах цієї ініціативи наразі не оголошено.

    Заява пролунала на тлі гострої дипломатичної суперечки навколо нового рішення Дональда Трампа.

    9 жовтня президент США повідомив про телефонну розмову з Володимиром Путіним, за підсумками якої сторони домовилися про постачання російського дизельного пального на американський та міжнародний ринки.

    За словами Трампа, Росія має негайно поставити понад 300 тисяч тонн дизеля. У листопаді передбачені додаткові обсяги, а згодом постачання можуть зрости ще більше.

    Для реалізації домовленостей Міністерство фінансів США видало тимчасовий дозвіл на окремі операції з російським дизельним пальним. Термін його дії встановлено до 7 квітня 2027 року.

    Білий дім пояснює таке рішення необхідністю стабілізувати ситуацію на паливному ринку, де зростання цін створює економічні труднощі для американських споживачів і бізнесу.

    Однак українська влада та низка європейських політиків розкритикували послаблення санкцій, оскільки воно може збільшити доходи Росії.

    Як повідомляє Axios, домовленість Трампа з Путіним відбулася після того, як Україна не погодилася в односторонньому порядку припинити удари по російських нафтопереробних підприємствах.

    Американський посадовець розповів виданню, що Трамп неодноразово просив Володимира Зеленського зменшити інтенсивність таких атак.

    Український президент натомість пропонував взаємне енергетичне перемир’я: Київ припиняє удари по НПЗ РФ, якщо Москва припиняє атаки на українські електростанції та інші енергетичні об’єкти.

    Однак домовленості про взаємне припинення ударів досягнуто не було.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Трамп особисто просив Зеленського «пригальмувати» з ударами по російських НПЗ.

    За оцінками американських аналітиків, навіть значні обсяги російського дизеля не обов’язково призведуть до суттєвого падіння світових цін. Водночас відновлення додаткових експортних можливостей може принести Росії нові фінансові надходження.

    На цьому тлі Естонія наполягає, що європейським державам необхідно зберігати послідовність санкційної політики.

    Напередодні, 9 жовтня, прем’єр-міністри Естонії та Латвії разом із президентом Литви також закликали Євросоюз заборонити транзит російського зерна через територію ЄС, щоб обмежити додаткові джерела доходів Москви.

    Таким чином, Естонія пропонує не послаблювати економічний тиск на Кремль, а розглянути збільшення підтримки України, зокрема для посилення її можливостей завдавати ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі.

    Чи підтримають цю пропозицію інші європейські держави, стане зрозуміло після відповідних консультацій. Поки що йдеться про політичну ініціативу естонського прем’єра, а не про узгоджене рішення Європейського Союзу.