Golosnovinua.com

Позначка: воєнні злочини Росії

  • Росіяни вивели цивільних із Куп’янська та самі накрили їх вогнем: «Хартія» показала відео

    Росіяни вивели цивільних із Куп’янська та самі накрили їх вогнем: «Хартія» показала відео

    На Харківщині російські військові, за даними 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія», обстріляли групу цивільних, яких самі виводили з Куп’янська в напрямку газопроводу «Шебелинка — Острогозьк». Серед людей були двоє жінок, дитина та кілька чоловіків. Українські військові заявляють про жертви й оприлюднили кадри з розвідувальних безпілотників, які, за їхньою оцінкою, підтверджують обстріл із боку російських позицій.

    Про інцидент 13 жовтня повідомила пресслужба 2-го корпусу НГУ «Хартія». Деталі також оприлюднило «Суспільне Харків».

    За інформацією українських військових, уранці російські підрозділи виводили групу мирних жителів із Куп’янська до газогону, який раніше використовували для прихованого переміщення штурмових груп.

    Пересування людей зафіксували українські розвідувальні безпілотники.

    У групі перебували дві жінки, дитина та декілька чоловіків. Під час руху в напрямку газопроводу поблизу цивільних почалися вибухи.

    Російських військових звинуватили в обстрілі мирних жителів

    У «Хартії» стверджують, що по групі неодноразово били з мінометів та артилерії.

    За словами представників корпусу, на відеозаписах видно, що внаслідок обстрілу серед цивільних є жертви.

    Військові проаналізували характер розривів і заявили, що вогонь вели зі східного берега річки Оскіл, де перебувають російські підрозділи.

    У «Хартії» наголошують, що українські сили не відкривали вогню по групі людей.

    За оцінкою корпусу, російські військові спочатку організували переміщення цивільних, а потім самі обстріляли район їхнього проходження.

    Точну кількість загиблих і поранених українські військові наразі не оприлюднили.

    Незалежного підтвердження всіх обставин удару поки немає. Остаточно встановити відповідальних за загибель і поранення людей має розслідування.

    «Хартія» попередила про можливу інформаційну провокацію

    Представники корпусу припускають, що російські пропагандистські ресурси можуть використати кадри наслідків обстрілу для звинувачень на адресу України.

    На думку українських військових, російська сторона може спробувати представити інцидент як нібито напад українських захисників на людей, яких евакуювали.

    У «Хартії» зазначають, що схожі інформаційні матеріали вже поширювалися в російських медіа на початку жовтня.

    Українська сторона заявила про намір передати задокументовані матеріали для розслідування можливих воєнних злочинів.

    Росіяни вже використовували газогін для вивезення цивільних

    Це не перший зафіксований українськими військовими випадок переміщення мирних жителів через газопровід на Куп’янщині.

    27 вересня розвідувальні безпілотники «Хартії» зняли іншу групу з дев’яти цивільних, яких російські військові вели через село Голубівка до газогону «Шебелинка — Острогозьк».

    Серед людей були діти, літні мешканці та людина, яка пересувалася на милицях.

    Поруч із ними йшли чоловіки призовного віку в цивільному одязі. У «Хартії» припускали, що частина цих чоловіків могла бути російськими військовими, які зняли форму для прихованого виходу з району бойових дій.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про цей випадок у матеріалі «Понад 10 км під землею: «Хартія» заявила, що РФ веде цивільних через газогін».

    За даними українського підрозділу, людям довелося пройти всередині газової труби понад десять кілометрів.

    Газогін раніше використовували російські штурмові групи для прихованого проникнення до Куп’янська. Тепер, як стверджують українські військові, його використовують і для виходу з району бойових дій.

    Використання цивільних як живого щита заборонене

    У корпусі «Хартія» наголосили, що описані дії російських військових можуть становити серйозні порушення міжнародного гуманітарного права.

    Зокрема, Женевські конвенції та додаткові протоколи до них забороняють навмисні напади на цивільне населення.

    Також міжнародне гуманітарне право забороняє використовувати присутність цивільних осіб для прикриття військових підрозділів від атак.

    Примусове переміщення населення з окупованих територій також за загальним правилом заборонене, за винятком окремих випадків, передбачених міжнародним правом.

    Водночас юридична кваліфікація конкретних дій і встановлення індивідуальної відповідальності потребують належного розслідування.

    Що відомо про долю людей

    Наразі український корпус повідомив про наявність жертв серед цивільних, які рухалися до газопроводу.

    Однак кількість загиблих, поранених і тих, хто міг урятуватися, залишається невідомою.

    На оприлюднених кадрах, за словами військових, зафіксовано пересування групи та вибухи поблизу людей.

    «Хартія» заявила, що матеріали обстрілу передасть для розслідування можливих воєнних злочинів. Українська сторона також попереджає про ризик використання цієї трагедії в російських інформаційних кампаніях.

    Ситуація на Куп’янському напрямку залишається складною, а цивільне населення, яке перебуває поблизу зони бойових дій, продовжує наражатися на смертельну небезпеку.

  • Росіяни навели реактивний Shahed просто на залізничників: ремонт інфраструктури завершився трагедією

    Росіяни навели реактивний Shahed просто на залізничників: ремонт інфраструктури завершився трагедією

    Російські війська атакували ремонтну бригаду «Укрзалізниці», яка працювала над відновленням пошкодженого інфраструктурного об’єкта в Донецькій області. Унаслідок удару загинув монтер колії, ще двоє працівників залізниці дістали уламкові поранення. За інформацією керівництва компанії, окупанти спрямували безпілотник безпосередньо на місце роботи залізничників.

    Про трагедію ввечері 27 липня повідомив голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський. За його словами, бригада ліквідовувала наслідки попереднього російського обстрілу та відновлювала важливий об’єкт залізничної інфраструктури. Під час виконання робіт диспетчери зафіксували наближення небезпечної повітряної цілі та попередили працівників про критичну загрозу.

    Більшість членів бригади після отримання сигналу встигли залишити небезпечну ділянку. Проте повністю уникнути жертв не вдалося. Один із монтерів колії потрапив під удар і зазнав травм, несумісних із життям. Ще двох залізничників поранило уламками. Інформація про тяжкість їхнього стану та місце лікування на момент першого повідомлення не розголошувалася.

    Дрон був спрямований безпосередньо на бригаду

    Перцовський наголосив, що йшлося про реактивний безпілотник типу Shahed, який російські військові навели просто на працівників. Це означає, що залізничники опинилися під загрозою не випадково через падіння уламків або удар по віддаленому об’єкту: ціллю ставала ділянка, де саме тривали відновлювальні роботи.

    Точний населений пункт, час атаки та назву пошкодженого об’єкта компанія не назвала. Таке обмеження інформації може бути пов’язане з безпекою інших ремонтних бригад і небезпекою повторного удару. У прифронтових регіонах залізничники часто працюють у складних умовах, відновлюючи колії, контактні мережі, засоби сигналізації та інші об’єкти одразу після обстрілів.

    У компанії заявили, що нададуть допомогу родині загиблого та підтримають поранених працівників. «Укрзалізниця» також з’ясовує всі обставини події, зокрема послідовність оповіщення, час, який працівники мали для евакуації, та причини, через які одного з них не вдалося врятувати.

    Водночас така перевірка не означає, що компанія ставить під сумнів відповідальність Росії за удар. Ідеться передусім про внутрішній аналіз алгоритмів безпеки, який має допомогти зменшити ризики для інших бригад під час подальших робіт у районах, де російські безпілотники можуть атакувати повторно.

    Залізничники повертали до роботи вже обстріляний об’єкт

    Особливого цинізму атаці додає те, що працівники усували наслідки попереднього російського удару. Вони не виконували військового завдання, а ремонтували транспортну інфраструктуру, необхідну для пересування пасажирів, евакуації цивільного населення, доставки гуманітарних вантажів та підтримання сполучення з прифронтовими громадами.

    Українська залізниця від початку повномасштабної війни продовжує роботу навіть у безпосередній близькості до фронту. Після пошкодження колій чи енергетичних систем ремонтні бригади виїжджають на місця, щойно дозволяє безпекова ситуація. Через це залізничники постійно ризикують потрапити під повторні удари, коли російські війська атакують уже пошкоджену ділянку або намагаються зірвати її відновлення.

    Раніше російська армія неодноразово била по локомотивах, станціях, депо, вокзалах та енергетичних об’єктах «Укрзалізниці». Лише 25 червня окупанти здійснили серію прицільних атак по залізничній інфраструктурі в Запорізькій і Сумській областях. Тоді дві локомотивні бригади вдалося завчасно евакуювати, однак під час третього удару в Запоріжжі загинув помічник машиніста. Машиніст встиг перейти у безпечніше місце, а його колегу, який перебував у задній кабіні, врятувати не вдалося.

    Ці випадки демонструють, що російські атаки на залізницю мають системний характер. Під загрозою опиняються не лише інфраструктурні об’єкти, а й люди, які керують поїздами, ремонтують колії, відновлюють електропостачання та забезпечують рух після обстрілів.

    Чому реактивні дрони становлять особливу небезпеку

    У повідомленні Перцовського окремо наголошується, що для атаки використали саме реактивний Shahed. На відміну від звичайних ударних безпілотників із поршневими двигунами, реактивні модифікації здатні розвивати значно вищу швидкість. Через це від моменту виявлення цілі до її наближення може залишатися менше часу, а ремонтній бригаді складніше встигнути залишити відкриту місцевість.

    Вища швидкість також ускладнює роботу мобільних вогневих груп, які традиційно використовують проти повільніших безпілотників. Водночас точні характеристики дрона, що атакував залізничників, офіційно не оприлюднювалися. Невідомо, чи йшлося про окрему реактивну модифікацію іранського безпілотника, російський аналог або інший апарат, який у повідомленні узагальнено назвали Shahed.

    За словами очільника «Укрзалізниці», диспетчерська система спрацювала та передала попередження про небезпеку. Саме завдяки цьому більшість працівників встигли евакуюватися. Однак швидкість атаки та робота людей на відкритій ділянці могли суттєво скоротити час для порятунку.

    Донеччина залишається зоною постійних атак

    Донецька область щодня перебуває під ударами російської авіації, артилерії та безпілотників. Російські війська атакують житлові квартали, транспортні шляхи, енергетичну та комунальну інфраструктуру. Через близькість до лінії фронту повітряні цілі можуть досягати деяких районів області за лічені хвилини, що значно ускладнює своєчасне оповіщення людей.

    У ніч на 25 липня російський дрон «Герань-2» влучив у приватний будинок у Слов’янську. Тоді загинула одна людина, ще двоє місцевих жителів дістали поранення. Напередодні місто також зазнало авіаційних ударів, унаслідок яких постраждали цивільні, зокрема неповнолітній.

    На цьому тлі підтримання роботи залізниці на Донеччині має критичне значення. Вона залишається одним із головних шляхів евакуації жителів прифронтових територій та перевезення необхідних вантажів. Кожен пошкоджений об’єкт може впливати на рух поїздів і сполучення з цілими громадами, тому ремонтні бригади змушені повертатися до роботи навіть за високого ризику нових обстрілів.

    Після атаки 27 липня «Укрзалізниця» не повідомляла про скасування пасажирських рейсів або масштабні зміни у графіку руху. Компанія також не розкрила, чи вдалося завершити відновлення пошкодженого об’єкта. Детальнішу інформацію можуть оприлюднити після завершення першочергових робіт і перевірки обставин трагедії.

    Остаточні дані про атаку, її місце та застосований російськими військами безпілотник можуть бути встановлені правоохоронцями. Удари по цивільних працівниках та інфраструктурі документуються як можливі воєнні злочини. Водночас станом на вечір 27 липня головним підтвердженим наслідком атаки була загибель одного працівника «Укрзалізниці» та поранення ще двох його колег.

  • Батько загинув за Україну, а Росія вбила його доньок у Києві: моторошна історія після удару по багатоповерхівці

    Батько загинув за Україну, а Росія вбила його доньок у Києві: моторошна історія після удару по багатоповерхівці

    Російський удар по Києву 14 травня забрав життя двох доньок загиблого українського військового Євгена Яковлєва з позивним «Рижий». Їхній батько загинув три роки тому під час виконання бойового завдання, а тепер російська ракета влучила у житловий будинок у Дарницькому районі столиці, де перебували його діти.

    Про смерть молодшої доньки військового, учениці 6-А класу Любави Яковлєвої, повідомили у ліцеї №323 міста Києва. У навчальному закладі зазначили, що російська ракета забрала життя дівчинки вночі, а її старша сестра на той момент ще перебувала під завалами. Згодом стало відомо, що загинули обидві сестри. У ліцеї також нагадали, що їхній батько, Євген Яковлєв, загинув на війні три роки тому під час виконання бойового завдання.

    Трагедія сталася під час однієї з наймасованіших атак Росії на Київ. У ніч проти 14 травня російські війська завдали комбінованого ракетно-дронового удару по столиці. Найважчі наслідки зафіксували у Дарницькому районі, де було зруйновано під’їзд дев’ятиповерхового житлового будинку. За даними ДСНС, станом на ранок 15 травня внаслідок удару в Дарницькому районі загинули 24 людини, серед них троє дітей. Постраждали 48 людей, зокрема двоє дітей. Рятувальникам вдалося врятувати 30 мешканців.

    Пошуково-рятувальна операція тривала 28 годин. Кінологи обстежили 2 800 квадратних метрів території, а рятувальники вивезли понад 3 180 кубометрів уламків будівельних конструкцій. Психологічну допомогу отримали майже 400 людей.

    15 травня у Києві оголосили Днем жалоби за жертвами атаки. На офіційному порталі міської влади повідомили, що цього дня у столиці приспускають державні прапори на комунальних будівлях, а містян закликали утриматися від розважальних заходів і вшанувати пам’ять загиблих.

    За даними Повітряних сил, у ніч на 14 травня Росія застосувала проти України 675 ударних безпілотників, три аеробалістичні ракети Х-47 «Кинджал», 18 балістичних і 25 крилатих ракет. Сили ППО знешкодили 693 повітряні цілі.

    Президент Володимир Зеленський повідомляв, що, за попередніми даними, у дев’ятиповерховий житловий будинок у Дарницькому районі влучила російська крилата ракета Х-101. За його словами, ракету виготовили у другому кварталі 2026 року, що може свідчити про продовження постачання компонентів до Росії в обхід міжнародних санкцій.

    Історія родини Яковлєвих стала одним із найболючіших символів цієї атаки. Спочатку війна забрала батька, який пішов захищати Україну, а через три роки російський удар убив його дітей у столиці, далеко від лінії фронту. Ця трагедія вкотре показала, що Росія воює не лише проти українських військових, а й проти цивільних родин, дітей, шкіл, будинків і звичайного життя.

  • “Ніхто не дозволить, щоб закінчилася Україна”: звернення Зеленського до річниці вторгнення

    “Ніхто не дозволить, щоб закінчилася Україна”: звернення Зеленського до річниці вторгнення

    Президент України Володимир Зеленський звернувся до українців з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії. У своєму виступі глава держави згадав перші дні війни, воєнні злочини Росії, ключові перемоги Сил оборони та підкреслив незмінність позиції щодо умов миру.

    “Сьогодні рівно чотири роки, як Путін бере Київ за три дні. І ось це насправді дуже багато говорить про наш спротив”, – зазначив президент. За його словами, за цими словами стоять мільйони українців, їхня витримка, щоденна робота і великий шлях, який країна долає з 24 лютого 2022 року.

    Під час звернення Зеленський показав свій робочий кабінет у бункері на вулиці Банковій, де він перебував у перші дні повномасштабного наступу. Саме там відбувалися розмови з лідерами інших держав. Президент нагадав, що у ті дні йому пропонували евакуацію.

    “Я тут говорив із Президентом Байденом і саме тут почув, що є загроза і треба терміново залишити Україну. І я тут відповів, що мені потрібна зброя, а не таксі”, – сказав Зеленський. Він додав, що тоді всім було страшно, але українці на “невидимому рівні” розуміли: іншої країни у них немає.

    Президент окремо зупинився на трагедіях, які принесла війна. У своїй промові він згадав Бучу, Ірпінь, Бородянку, Маріуполь, Краматорськ, Оленівку, підрив Каховської дамби, удари по Харкову, Миколаєву, Одесі, Кривому Рогу, Львову та іншим містам. “Біль, який Росія принесла в кожну нашу родину, не вмістити в жодному тунелі”, – наголосив глава держави.

    Разом із тим Зеленський підкреслив і етапи українського контрнаступу та звільнення окупованих територій. Він згадав Балаклію, Ізюм, Куп’янськ, Херсон, а також відбиття Київщини, Сумщини та Чернігівщини. Окремо президент нагадав про Чорнобаївку та повернення контролю над островом Зміїний.

    У зверненні пролунали імена загиблих героїв – військових і цивільних, які віддали життя за Україну. Президент наголосив, що час не здатен повністю загоїти рани, завдані війною, але пам’ять про кожного полеглого залишається.

    Зеленський також торкнувся теми мирних переговорів. Він зазначив, що Україна прагне “сильного, гідного і довгого миру”, але не дозволить знецінити роки боротьби.

    “Ніхто не дозволить, аби закінчилася Україна”, – заявив президент. За його словами, перед кожним раундом перемовин українська делегація отримує чіткі директиви – не допустити обнулення досягнень і забезпечити реальні гарантії безпеки. Глава держави підкреслив, що майбутня угода має бути не лише підписана, а й прийнята українським суспільством.

    Звернення стало підсумком чотирьох років повномасштабної війни, яку Україна продовжує вести за свою незалежність і право на існування.

  • Удар по святині: російська атака пошкодила Києво-Печерську лавру

    Удар по святині: російська атака пошкодила Києво-Печерську лавру

    Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що у ніч на 24 січня Росія вперше з часів Другої світової війни завдала удару по Києво-Печерській лаврі.

    За його словами, внаслідок атаки були пошкоджені вхід до комплексу Дальніх печер, а також Аннозачатіївська церква. Йдеться про Національний заповідник, який входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і протягом століть пережив зміни імперій та руйнівні війни ХХ століття.

    Лубінець наголосив, що удар по лаврі не можна розцінювати як випадковість.

    «Це не випадковість. Це вибір», — заявив він.

    Водночас омбудсмен підкреслив, що атака на Києво-Печерську лавру є лише одним із епізодів масштабного знищення релігійних і культурних об’єктів в Україні. За час повномасштабної збройної агресії Російської Федерації в Україні постраждали понад 700 релігійних споруд, з яких 53 були зруйновані повністю.

    За словами Лубінця, такі дії є системною атакою на культурну, історичну та духовну спадщину українського народу. Руйнування святинь, які перебувають під міжнародним захистом, є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, зокрема Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

    Крім того, омбудсмен зазначив, що удари по релігійних об’єктах є посяганням на базові права людини — свободу віросповідання, історичну пам’ять та ідентичність.

    «Захист культурної спадщини — це не другорядне питання війни. Це питання відповідальності. Адже культурна спадщина — це не про минуле. Це про нашу ідентичність. Те, за що ми боремося сьогодні», — підкреслив Дмитро Лубінець.