Golosnovinua.com

Позначка: воєнні злочини

  • Герасимов особисто спланував удар по Києву: прокуратура назвала організатора атаки 2 липня

    Герасимов особисто спланував удар по Києву: прокуратура назвала організатора атаки 2 липня

    Офіс генерального прокурора України та Служба безпеки України розпочали досудове розслідування після масованої російської атаки на Київ і Київську область 2 липня. За даними українського слідства, організацію удару здійснив начальник Генерального штабу Збройних сил РФ, перший заступник міністра оборони Росії Валерій Герасимов. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    За версією слідства, атака була спланована та організована Герасимовим за попередньою змовою з вищим політичним керівництвом Росії. Реалізацію удару, як заявляють правоохоронці, забезпечували підпорядковані йому командувачі та військові підрозділи РФ. Українська прокуратура наголошує: цілями атаки були не військові чи стратегічні об’єкти, а житлові будинки та цивільна інфраструктура.

    Кравченко заявив, що російські війська умисно били по цивільних об’єктах, а атака не була випадковістю. За його словами, йдеться про системний терор мирного населення. У прокуратурі вважають, що Герасимов об’єднав у єдиний план дії дальньої авіації, Чорноморського флоту, Сухопутних військ та підрозділів безпілотних систем РФ для проведення комбінованого удару по столиці.

    Кримінальне провадження відкрито за частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни, що спричинило загибель людей. Максимальна санкція цієї статті передбачає довічне позбавлення волі. У межах цього провадження правоохоронці також планують дослідити інші масовані ракетні та дронові атаки Росії по території України.

    Масована атака 2 липня стала однією з найжорстокіших для Києва за весь період повномасштабної війни. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія застосувала 74 ракети різних типів і 496 безпілотників. Основним напрямком удару був саме Київ. Українські сили ППО знешкодили 524 повітряні цілі: 48 ракет і 476 БпЛА. Водночас було зафіксовано влучання 25 балістичних ракет і 12 ударних дронів на 33 локаціях.

    Удар завдавався кількома хвилями. Російські війська одночасно запускали балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники, зокрема реактивні. Серед застосованого озброєння, за повідомленнями української сторони, були ракети “Циркон”, “Іскандер”, “Калібр”, а також дрони різних типів. Саме балістичні ракети стали найнебезпечнішим елементом атаки, адже вони долітають до столиці за лічені хвилини й залишають мінімальний час для реагування.

    Наслідки удару виявилися катастрофічними. У Києві пошкодження зафіксували у всіх районах міста. Постраждали понад 100 житлових будинків, частина з них стала непридатною для проживання. Найважча ситуація склалася в Дарницькому районі, де внаслідок влучання обвалилася частина багатоповерхівки. Рятувальники продовжували розбирати завали й наступного дня після атаки.

    Станом на 3 липня відомо про щонайменше 30 загиблих і 92 постраждалих. Серед поранених є діти, зокрема 10-річний хлопчик, який перебував у лікарні. Також повідомлялося про людей, які залишалися зниклими безвісти після руйнування будинків. У Києві 3 липня оголосили День жалоби за жертвами російського удару.

    Пошкоджень зазнали не лише житлові квартали. У столиці постраждали готель, медичні заклади, станція екстреної медичної допомоги, магазини, склади, зоопарк, енергетичні об’єкти та інша цивільна інфраструктура. Після ударів виникли масштабні пожежі, а частина міста тимчасово залишалася без електропостачання.

    Президент Володимир Зеленський після атаки заявив, що Росія знову використала балістику як інструмент терору проти цивільних. Він також закликав партнерів пришвидшити постачання систем ППО та ракет-перехоплювачів, наголосивши, що кожне зволікання коштує Україні людських життів.

    Російське Міноборони традиційно заявило, що нібито било по військових цілях, однак українська сторона наполягає: фактичні наслідки удару доводять протилежне. Руйнування житлових будинків, загибель мирних мешканців і пошкодження медичної та комунальної інфраструктури стали підставою для кваліфікації атаки як воєнного злочину.

    Розслідування ролі Герасимова може стати частиною ширшої юридичної стратегії України щодо персональної відповідальності російського військово-політичного керівництва. Київ уже неодноразово наголошував, що воєнні злочини РФ мають не лише виконавців, а й конкретних організаторів, які віддавали накази, планували операції та координували удари по цивільних містах.

    Тепер, після атаки 2 липня, прокуратура прямо називає Герасимова одним із ключових відповідальних за цей удар. Його роль, за версією слідства, полягала не лише у формальному керівництві російською армією, а в особистому плануванні та координації комбінованої атаки, яка забрала життя десятків людей у столиці України.

    Остаточну юридичну оцінку має дати суд. Водночас уже зараз Україна документує кожне влучання, кожне руйнування і кожне свідчення потерпілих, щоб використати ці матеріали як у національних провадженнях, так і в міжнародних механізмах притягнення Росії до відповідальності.

  • На ТОТ стартувала нова кампанія Кремля: кров українців відправляють у військові шпиталі РФ

    На ТОТ стартувала нова кампанія Кремля: кров українців відправляють у військові шпиталі РФ

    Російська окупаційна адміністрація на тимчасово захоплених територіях півдня України розгорнула масштабну кампанію зі збору донорської крові серед місцевого населення. Формально мешканцям окупованих районів Херсонської та Запорізької областей пояснюють, що донорська кров необхідна для забезпечення потреб лікарень та надання допомоги цивільним пацієнтам. Однак українські джерела повідомляють, що значна частина зібраного біоматеріалу використовується для лікування поранених російських військових у шпиталях армії РФ.

    Про нову кампанію повідомив Центр національного спротиву, який відстежує ситуацію на тимчасово окупованих територіях України. За даними Центру, окупаційні адміністрації активно залучають до донорських акцій працівників бюджетної сфери, співробітників державних установ та інших мешканців регіону. Участь у таких заходах подається як прояв громадянської відповідальності та необхідність допомоги місцевим медичним закладам. Водночас, як стверджують у ЦНС, реальне призначення значної частини донорської крові пов’язане саме із забезпеченням військової медицини Російської Федерації.

    За інформацією Центру національного спротиву, активізація кампанії зі збору крові збіглася з посиленням навантаження на систему військових шпиталів РФ та проблемами із забезпеченням медичних потреб російських окупаційних військ. У повідомленнях наголошується, що російська армія продовжує зазнавати значних втрат на фронті, що збільшує потребу у запасах крові та її компонентів для лікування поранених військовослужбовців. Саме тому окупаційна влада намагається максимально використовувати ресурси захоплених територій для підтримки військової машини Кремля.

    Офіційно російські адміністрації заявляють про гуманітарний характер таких акцій. Місцевим мешканцям повідомляють, що донорська кров потрібна для забезпечення регіональних лікарень та допомоги цивільним. Проте в ЦНС наголошують, що подібні пояснення використовуються як прикриття для реального механізму забезпечення російських військових шпиталів. За даними українських джерел, більшість компонентів крові спрямовується саме на лікування поранених військових РФ, які беруть участь у бойових діях проти України.

    Аналітики звертають увагу, що це не перший випадок використання ресурсів окупованих територій для військових потреб Росії. Протягом останніх років українські структури неодноразово повідомляли про примусове вилучення майна, використання підприємств для обслуговування окупаційних військ, мобілізаційні заходи, а також залучення населення до різноманітних кампаній під контролем окупаційних адміністрацій. Збір донорської крові став ще одним елементом цієї системи, коли цивільне населення фактично використовується для підтримки російських військових операцій.

    Особливу увагу викликає характер залучення людей до донорства. За даними Центру національного спротиву, працівникам бюджетних установ та державних структур фактично нав’язують участь у таких акціях, апелюючи до «суспільного обов’язку» та необхідності допомоги співгромадянам. У деяких випадках відмова від участі може створювати для людей ризики додаткових перевірок або тиску з боку окупаційної адміністрації.

    Повідомлення про донорські кампанії з’явилися на тлі інших тривожних сигналів із тимчасово окупованих територій. Зокрема, раніше Центр національного спротиву повідомляв про посилення перевірок населення на Херсонщині, проведення силових рейдів у низці населених пунктів, а також про інші заходи, спрямовані на посилення контролю над місцевими мешканцями. Українська сторона розглядає такі дії як частину системної політики Кремля щодо інтеграції окупованих територій у власну військово-адміністративну систему.

    Експерти зазначають, що сама по собі донорська діяльність є важливою для порятунку життів і в мирних умовах залишається невід’ємною частиною функціонування медичної системи. Однак у випадку окупованих територій виникає питання прозорості використання зібраних ресурсів та добровільності участі населення в таких акціях. Саме ці аспекти викликають найбільше занепокоєння української сторони.

    Наразі незалежно перевірити обсяги зібраної крові або точний маршрут її подальшого використання на тимчасово окупованих територіях складно через відсутність доступу міжнародних спостерігачів та обмежені можливості моніторингу в умовах окупації. Водночас Центр національного спротиву наполягає, що наявні дані свідчать про використання донорських кампаній як інструменту забезпечення потреб російських військових шпиталів.

    На тлі триваючої війни такі повідомлення вкотре демонструють, що окупаційні адміністрації продовжують використовувати людські та матеріальні ресурси захоплених територій для підтримки військових операцій Росії. Українська влада закликає міжнародну спільноту звертати увагу на ситуацію на тимчасово окупованих територіях та документувати всі факти можливого примусу, порушення прав людини та використання цивільного населення в інтересах окупаційних військ.

  • “Гаазькі конвенції більше не потрібні”: Мєдвєдєв виступив із заявою після атаки на Москву

    “Гаазькі конвенції більше не потрібні”: Мєдвєдєв виступив із заявою після атаки на Москву

    Заступник голови Ради безпеки Російської Федерації та колишній президент РФ Дмитро Мєдвєдєв виступив із черговою резонансною заявою на тлі масштабних атак українських безпілотників по території Росії. Російський політик заявив, що після ударів по Москві та інших російських містах для Кремля нібито «більше не існує жодних правил щодо Києва», а також поставив під сумнів актуальність міжнародних норм ведення війни.

    Слова Мєдвєдєва пролунали після однієї з наймасштабніших атак безпілотників на Москву та Московську область за останні роки. Зокрема, під ударом опинилися об’єкти критичної інфраструктури, включаючи Московський нафтопереробний завод у Капотні, який відіграє важливу роль у забезпеченні російської столиці паливом.

    У своєму дописі в російському месенджері Мєдвєдєв заявив, що Росія більше не повинна керуватися попередніми обмеженнями у ставленні до України. За його словами, після регулярних атак на російські міста Москва більше не бачить підстав дотримуватися будь-яких «правил гри». Водночас він зробив застереження, що єдиним винятком залишається навмисне знищення цивільного населення.

    Особливу увагу привернули слова російського посадовця щодо міжнародного гуманітарного права. Мєдвєдєв фактично поставив під сумнів необхідність Гаазьких конвенцій — міжнародних документів, які визначають правила та звичаї ведення війни, захищають цивільне населення, культурні цінності, а також регулюють поводження з військовополоненими.

    Подібні заяви викликали широкий резонанс серед міжнародних спостерігачів, адже Гаазькі конвенції є однією з основ сучасного міжнародного права. Вони були ухвалені ще наприкінці XIX та на початку XX століття і залишаються фундаментом правового регулювання збройних конфліктів. Саме на них спираються міжнародні суди під час розгляду воєнних злочинів та злочинів проти людяності.

    Заява Мєдвєдєва пролунала на тлі загострення ситуації навколо Москви. За останні дні українські безпілотники завдали низки ударів по військових та інфраструктурних об’єктах у російській столиці та навколишніх регіонах. Особливий резонанс викликало ураження Московського НПЗ, який розташований приблизно за 12 кілометрів від Кремля.

    За інформацією українського Генерального штабу та низки міжнародних ЗМІ, внаслідок атак було пошкоджено установки первинної переробки нафти, резервуари для зберігання пального та інше технологічне обладнання підприємства. Після ударів завод був змушений частково або повністю призупинити роботу, що стало одним із найсерйозніших ударів по паливній інфраструктурі Росії за весь період повномасштабної війни.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що удари по об’єктах у Москві є відповіддю на російські атаки проти українських міст. Зокрема, глава держави нагадав про масований обстріл Києва, внаслідок якого загинули мирні мешканці, а також було пошкоджено об’єкти культурної та історичної спадщини.

    Останніми місяцями Дмитро Мєдвєдєв регулярно виступає з різкими та агресивними заявами щодо України, Заходу та міжнародних організацій. Багато його висловлювань уже викликали критику навіть серед окремих російських експертів через надмірну радикальність та погрози застосування сили.

    Водночас аналітики зазначають, що подібна риторика може бути частиною інформаційної кампанії Кремля, спрямованої на мобілізацію російського суспільства та виправдання подальшої ескалації війни. Після успішних ударів українських дронів по території РФ російська влада дедалі частіше намагається пояснити власному населенню причини нездатності систем протиповітряної оборони повністю захистити столицю та стратегічні об’єкти.

    На цьому тлі міжнародні правозахисні організації наголошують, що жодні політичні заяви не можуть скасувати дію міжнародного гуманітарного права. Усі сторони збройного конфлікту зобов’язані дотримуватися норм міжнародних конвенцій незалежно від розвитку бойових дій.

    Експерти також звертають увагу, що заяви про відмову від міжнародних правил війни можуть посилити занепокоєння світової спільноти щодо подальшої поведінки Росії у війні проти України. Особливо це актуально на тлі постійних звинувачень Москви у порушенні міжнародного права та численних розслідувань воєнних злочинів.

    Наразі офіційної реакції міжнародних організацій на останні заяви Мєдвєдєва ще не оприлюднено. Однак його слова вже стали черговим свідченням жорсткої риторики російського керівництва після серії болючих ударів по військових та інфраструктурних об’єктах на території Росії.

    Тим часом українські Сили оборони продовжують операції зі знищення логістичних вузлів, нафтопереробних підприємств, систем ППО та інших об’єктів, які забезпечують ведення війни проти України. Саме ці удари останніми тижнями дедалі частіше стають причиною різких заяв російських чиновників та представників Кремля.

  • Люди опинилися під завалами: окупанти скинули авіабомбу на житловий квартал Харкова

    Люди опинилися під завалами: окупанти скинули авіабомбу на житловий квартал Харкова

    У ніч проти 20 червня російські війська вкотре атакували Харків керованими авіаційними бомбами. Один із КАБів влучив у житлову забудову Холодногірського району міста, спричинивши масштабні руйнування, численні поранення та загибель мирного мешканця. Серед постраждалих є шестирічна дитина, а рятувальникам довелося проводити складну операцію з деблокування людей з-під завалів.

    Про атаку повідомили міський голова Харкова Ігор Терехов та начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За їхніми даними, удар стався у передранкові години, коли більшість мешканців перебували вдома та спали. Російська керована авіабомба влучила у двоповерховий багатоквартирний житловий будинок у Холодногірському районі міста. Внаслідок потужного вибуху частина будівлі була практично зруйнована, а люди опинилися під уламками конструкцій.

    Перші повідомлення з місця трагедії свідчили про те, що під завалами можуть перебувати щонайменше четверо осіб. Рятувальники ДСНС, медики та правоохоронці оперативно прибули на місце події та розпочали пошуково-рятувальну операцію. Через ризик подальшого обвалу конструкцій роботи проводилися в надзвичайно складних умовах.

    За інформацією Харківської ОВА, серед перших постраждалих були 60-річний та 49-річний чоловіки, 54-річна та 87-річна жінки, а також шестирічна дитина. Крім того, допомога лікарів знадобилася ще одному 66-річному чоловіку, який пережив гостру реакцію на стрес після обстрілу. Згодом кількість постраждалих почала зростати, оскільки до медиків зверталися люди, які отримали травми або перебували у стані сильного психологічного шоку.

    У ході рятувальної операції надзвичайникам вдалося деблокувати кількох мешканців будинку. Одну людину дістали з-під завалів у важкому стані. Ще двох людей вдалося врятувати з другого поверху зруйнованої будівлі. Для порятунку дитини рятувальникам довелося залучати важку техніку, адже вона була затиснута уламками будівельних конструкцій.

    Однак уникнути жертв не вдалося. Під час розбору завалів рятувальники виявили тіло загиблої людини. Пошуково-рятувальні роботи тривали протягом ранку, адже існувала ймовірність, що під уламками могли залишатися інші мешканці. Інформація щодо особи загиблого на момент публікації уточнювалася.

    Станом на ранок кількість постраждалих зросла до дев’яти осіб. П’ятьох потерпілих госпіталізували до медичних закладів Харкова, ще кільком людям допомогу надали на місці. Лікарі повідомляли, що серед поранених є особи похилого віку та дитина, які потребували особливої уваги медиків.

    Удар по Холодногірському району став черговою атакою російської армії на цивільну інфраструктуру Харкова. Місто вже кілька днів поспіль перебуває під масованими обстрілами із застосуванням керованих авіабомб. Напередодні, 19 червня, окупанти також атакували цей район. Тоді внаслідок удару загинула одна людина, а ще кілька мешканців отримали поранення, серед них були діти.

    Харків залишається однією з головних цілей російських авіаційних ударів через близькість до кордону з РФ. Окупанти регулярно застосовують керовані авіаційні бомби, які запускаються з літаків на значній відстані від української системи протиповітряної оборони. Саме тому КАБи стали одним із найнебезпечніших видів озброєння, яке Росія використовує проти прифронтових міст.

    Фахівці наголошують, що руйнівна сила таких боєприпасів здатна знищувати цілі під’їзди житлових будинків та спричиняти масштабні руйнування навіть без прямого влучання. У випадку Харкова удар припав безпосередньо по житловій забудові, де не було військових об’єктів.

    На місці трагедії продовжували працювати десятки рятувальників, комунальників та волонтерів. Для розбору завалів залучили спеціальну техніку. Мешканцям пошкоджених будинків надавали тимчасовий прихисток та психологічну допомогу.

    Президент України та представники центральної влади неодноразово закликали міжнародних партнерів посилити українську протиповітряну оборону, наголошуючи, що саме авіаційні удари КАБами останнім часом стали однією з найбільших загроз для мешканців прифронтових регіонів. Харків, Суми, Запоріжжя та інші міста регулярно потерпають від таких атак.

    Чергова нічна атака на Харків вкотре показала, що Росія продовжує застосовувати тактику терору проти цивільного населення. Під ударом опинилися звичайні люди, які перебували у власних домівках. Рятувальники продовжують працювати на місці трагедії, а правоохоронці документують наслідки чергового воєнного злочину Росії проти України.

  • 3000 євро від держави: хто в Україні зможе отримати нові виплати

    3000 євро від держави: хто в Україні зможе отримати нові виплати

    Українці, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з війною, зможуть отримати невідкладні репарації у розмірі 3000 євро в межах нового державного механізму підтримки, затвердженого урядом. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко у своєму Telegram-каналі, наголосивши, що йдеться про один із перших системних кроків держави та міжнародних партнерів у напрямку фінансового відшкодування шкоди постраждалим від воєнних злочинів такого типу.

    За словами глави уряду, програма передбачає одноразову грошову виплату для осіб, які офіційно постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з війною, а також для дітей, народжених унаслідок таких злочинів. Механізм розроблено як частину ширшої міжнародної ініціативи з підтримки постраждалих від агресії Росії проти України, і його фінансування здійснюватиметься не з державного бюджету, а за рахунок міжнародних партнерів і донорів, які долучилися до відповідних програм відновлення та компенсацій.

    В уряді підкреслюють, що отримання цієї допомоги не впливатиме на інші соціальні виплати, субсидії чи державну підтримку, щоб постраждалі могли отримати кошти без ризику втрати вже чинних гарантій. Окремо зазначається, що система виплат буде побудована таким чином, щоб мінімізувати бюрократичні бар’єри та забезпечити максимально швидкий доступ до допомоги для тих, хто звернеться.

    Для розгляду заяв планується створення спеціальної комісії при Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності. Саме цей орган розглядатиме звернення, перевірятиме їх та ухвалюватиме рішення щодо призначення виплат. Уряд наголошує, що процес буде максимально конфіденційним, із дотриманням принципів безпеки, поваги до гідності постраждалих та недопущення повторної психологічної травматизації. Передбачено, що доступ до інформації буде суворо обмежений, а процедура подачі заяви — максимально спрощена.

    Юлія Свириденко підкреслила, що сексуальне насильство, пов’язане з війною, є одним із найтяжчих воєнних злочинів і використовується як інструмент терору проти цивільного населення. За її словами, держава спільно з міжнародними партнерами працює над тим, щоб не лише забезпечити фінансову компенсацію, а й створити дієві механізми документування злочинів та притягнення винних до відповідальності у міжнародних і національних судах.

    Офіційні дані Офісу генерального прокурора свідчать, що з початку повномасштабного вторгнення в Україні зафіксовано сотні випадків сексуального насильства, пов’язаного з війною, серед яких постраждали як жінки, так і чоловіки. Водночас експерти та правозахисні організації наголошують, що реальна кількість випадків може бути значно більшою через недовіру до системи, страх осуду та складність фіксації таких злочинів в умовах бойових дій і окупації.

    Паралельно Україна продовжує залучати міжнародну фінансову допомогу для соціальних програм. Зокрема, нещодавно країна отримала черговий транш від Світового банку в межах проєкту підтримки соціальних видатків, який спрямовується на базові потреби громадян, включно з виплатою пенсій та іншими критично важливими соціальними зобов’язаннями держави. Уряд також продовжує впроваджувати цифрові інструменти для фіксації наслідків війни, зокрема спрощені механізми подання даних про пошкоджене майно та отримання компенсацій через електронні сервіси.

    Новий механізм репарацій, за задумом уряду, має стати частиною ширшої міжнародної архітектури відновлення справедливості для постраждалих від війни та одним із кроків до формування довгострокової системи компенсацій за завдані Росією злочини.

  • «Путін — вбивця дітей»: Зеленський звернувся до світу з жорсткою заявою, назвавши моторошну цифру жертв війни

    «Путін — вбивця дітей»: Зеленський звернувся до світу з жорсткою заявою, назвавши моторошну цифру жертв війни

    4 червня, у День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Росії проти України, Президент Володимир Зеленський виступив із однією з найемоційніших промов за останній час, заявивши, що доля українських дітей і майбутнє цілої країни не повинні залежати від того, чи має Москва ракети та балістику. Глава держави наголосив, що світ більше не може обмежуватися співчуттям і заявами, адже для захисту дітей потрібні реальні дії та відповідальність держави-агресора.

    Під час церемонії вшанування пам’яті загиблих дітей Зеленський заявив, що кожного року війни кількість дитячих жертв продовжує зростати, а Росія досі не понесла справедливого покарання за свої злочини. Президент поставив питання, яке, за його словами, сьогодні хвилює кожного українця: чому світ досі не здатний зупинити ці вбивства та чому Росія продовжує атакувати цивільне населення, попри численні докази воєнних злочинів.

    «Світ, Європа знають відповіді. Але співчуття замало. Заяв замало. Засуджень недостатньо. Потрібен реальний захист життя. Потрібна відповідальність, щоб доля однієї дитини і доля однієї країни ніколи не залежала від того, чи має Москва балістику, чи не має», — наголосив глава держави.

    Особливий резонанс викликала заява Зеленського про масштаби трагедії. За офіційними даними, які озвучив президент, від початку повномасштабного вторгнення Росія вбила щонайменше 707 українських дітей. Ще тисячі отримали поранення різного ступеня тяжкості, а доля багатьох дітей залишається невідомою.

    Президент підкреслив, що за кожною цифрою стоїть окрема людська трагедія, зруйноване життя та нездійснені мрії. Він навів приклади дітей, які загинули під час російських атак: немовлят, що ще не встигли зробити перші кроки, школярів, які не дожили до свого випускного, підлітків, які загинули дорогою на перше побачення.

    За словами Зеленського, Росія вкотре довела, що її заяви про удари виключно по військових об’єктах не мають нічого спільного з реальністю. Він назвав російського диктатора Володимира Путіна вбивцею дітей, а російську армію — армією, яка веде війну проти найменш захищених і найневинніших.

    Окремо президент наголосив, що злочини проти дітей є частиною системної політики Росії не лише в Україні. За його словами, аналогічні методи Кремль використовував під час воєн у Сирії та Грузії, а також застосовуватиме всюди, де намагатиметься поширити свій вплив.

    Тема депортації українських дітей також залишається однією з найболючіших. За даними української влади, Росія незаконно вивезла з окупованих територій понад 20 тисяч українських дітей. Водночас експерти та міжнародні організації припускають, що реальна кількість може бути значно більшою. Україна продовжує працювати над поверненням викрадених дітей додому, залучаючи міжнародних партнерів та правозахисні організації.

    Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак також заявляв раніше, що депортація українських дітей є одним із наймасштабніших воєнних злочинів Росії. За оцінками української влади, ще мільйони дітей продовжують залишатися на тимчасово окупованих територіях, де зазнають русифікації та пропагандистського впливу.

    4 червня в Україні традиційно відзначають День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок російської агресії. Цю пам’ятну дату Верховна Рада запровадила у 2021 році. Вона збігається з Міжнародним днем безневинних дітей — жертв агресії, який був встановлений Генеральною Асамблеєю ООН.

    Цьогоріч у різних регіонах України відбулися меморіальні заходи, хвилини мовчання, панахиди та акції пам’яті. Люди приносили до меморіалів дитячі іграшки, свічки та квіти, вшановуючи дітей, життя яких забрала війна.

    На тлі постійних російських атак українська влада продовжує закликати міжнародну спільноту посилювати санкційний тиск на Росію, збільшувати військову допомогу Україні та підтримувати міжнародні механізми притягнення винних до відповідальності. Київ наголошує, що без покарання за злочини проти дітей неможливо досягти справедливого миру.

    Виступ Володимира Зеленського став одним із центральних моментів дня пам’яті та черговим нагадуванням світу про ціну, яку Україна платить за свою свободу. Президент підкреслив, що кожна загибла дитина — це не лише особиста трагедія окремої родини, а й втрата майбутнього всієї держави. Саме тому питання захисту дітей, повернення викрадених неповнолітніх та покарання винних у злочинах проти них залишаються серед ключових пріоритетів України на міжнародній арені.

    За останніми офіційними даними, підтверджено загибель щонайменше 707 українських дітей та поранення понад 2700 неповнолітніх внаслідок російської агресії. Водночас реальні масштаби трагедії можуть бути значно більшими, адже частина територій України досі залишається окупованою, а інформація про багатьох дітей залишається недоступною.

  • Після рішення Трампа Україна ризикує втратити ключових слідчих воєнних злочинів РФ: десятки міжнародних експертів уже припинили роботу

    Після рішення Трампа Україна ризикує втратити ключових слідчих воєнних злочинів РФ: десятки міжнародних експертів уже припинили роботу

    Міжнародні експерти, які допомагали Україні документувати та розслідувати воєнні злочини Росії, почали згортати свою діяльність після масштабного скорочення фінансування з боку США. Частина фахівців уже припинила поїздки в Україну, а окремі проєкти з фіксації злочинів російських військових були заморожені або повністю закриті. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела серед правозахисників, прокурорів, міжнародних юристів та учасників програм документування воєнних злочинів.

    Йдеться про десятки іноземних експертів, які працювали безпосередньо на місцях російських атак, збирали свідчення потерпілих, документували факти катувань, сексуального насильства, депортації українських дітей та руйнування цивільної інфраструктури. Саме ці матеріали в подальшому використовувалися українськими правоохоронними органами, міжнародними судами та спеціальними слідчими групами для формування доказової бази проти Росії.

    За даними Reuters, до роботи над розслідуванням російських злочинів були залучені близько 40 організацій — серед них правозахисні структури, міжнародні юридичні фонди, дослідницькі групи, аналітики та експерти з міжнародного гуманітарного права. Більшість із них значною мірою залежали від американського фінансування, яке забезпечувалося через програми Державного департаменту США, USAID та інші механізми підтримки.

    Після приходу адміністрації Дональда Трампа частину таких програм було скорочено або припинено. Reuters зазначає, що фінансування десятків проєктів, пов’язаних із документуванням воєнних злочинів та притягненням винних до відповідальності, потрапило під перегляд у межах політики скорочення зовнішньої допомоги та переорієнтації ресурсів на внутрішні пріоритети США.

    Наслідки цього вже відчувають українські та міжнародні організації. Правозахисна група Truth Hounds, яка документує злочини РФ на окупованих та деокупованих територіях, повідомила про скорочення персоналу, призупинення частини архівних проєктів і відкладення програм підготовки суддів та прокурорів. Організація втратила фінансування, яке покривало приблизно третину її бюджету.

    За словами співкерівника Truth Hounds Дмитра Коваля, через скорочення ресурсів частина потенційних розслідувань може взагалі не розпочатися. Він наголосив, що документування злочинів потребує постійної присутності на місцях, швидкого збору доказів та роботи зі свідками, адже з часом важливі свідчення можуть бути втрачені.

    Особливу стурбованість викликає ситуація з міжнародними експертами, які працювали разом з українськими прокурорами. За інформацією Reuters, через нестачу коштів десятки іноземних спеціалістів більше не можуть регулярно приїжджати до України для аналізу доказів та консультування слідчих груп. Це суттєво ускладнює роботу української системи правосуддя, яка й без того перевантажена величезною кількістю відкритих справ.

    Станом на сьогодні українські правоохоронці відкрили понад 230 тисяч проваджень щодо можливих воєнних злочинів, скоєних Росією від початку повномасштабного вторгнення. Серед них — умисні вбивства цивільних, обстріли житлових кварталів, катування, сексуальне насильство, депортація дітей та руйнування критичної інфраструктури.

    У Державному департаменті США підтвердили зміну підходу до фінансування міжнародних програм, однак запевнили, що Вашингтон не відмовляється від підтримки процесів притягнення винних до відповідальності. Там наголосили, що частину фінансового навантаження повинні взяти на себе європейські союзники та міжнародні партнери. Водночас американська сторона заявляє про збереження підтримки окремих програм у сфері правосуддя та документування злочинів.

    Попри це, експерти сумніваються, що Європа зможе швидко компенсувати втрату американського фінансування. За словами представників міжнародних юридичних організацій, саме США були одним із найбільших донорів програм розслідування воєнних злочинів у світі. Тому навіть за умови продовження підтримки з боку ЄС та Великої Британії повністю замінити американські ресурси буде надзвичайно складно.

    Reuters також нагадує, що скорочення фінансування відбувається на тлі ширшого перегляду підходів США до міжнародних правозахисних ініціатив. Упродовж останнього року були закриті або реорганізовані кілька структур, які координували глобальні програми з документування масових злочинів та підтримки міжнародного правосуддя.

    Правозахисники попереджають, що уповільнення розслідувань може мати довгострокові наслідки для майбутніх судових процесів. Багато доказів потребують оперативної фіксації, а свідки злочинів можуть змінювати місце проживання або втрачати можливість давати свідчення через тривалий час після подій. Саме тому міжнародна допомога залишається критично важливою для документування злочинів війни та створення доказової бази проти російських військових і політичного керівництва РФ.

    На цьому тлі українські правозахисні організації закликають міжнародних партнерів не допустити згортання програм, які допомагають збирати докази злочинів Росії. Вони наголошують, що питання відповідальності за воєнні злочини стосується не лише України, а й усієї системи міжнародного права, яка опинилася перед одним із найбільших викликів за останні десятиліття.

  • Російський пропагандист Баранець закликав убивати українських дітей після удару по Старобільську

    Російський пропагандист Баранець закликав убивати українських дітей після удару по Старобільську

    Черговий скандал навколо російської пропаганди спалахнув після заяви російського військового оглядача та полковника у відставці Віктор Баранець, який в ефірі фактично закликав до вбивства українських дітей. Як повідомляє Цензор.НЕТ, резонансні слова прозвучали на тлі повідомлень російської сторони про удар по тимчасово окупованій території Луганської області.

    В ефірі одного з російських пропагандистських майданчиків Баранець емоційно коментував атаку по об’єкту в районі Старобільська. Він заявив, що хотів би, аби “дітей тих, хто запускав безпілотники”, також “ховали”, щоб вони “знали, що таке людське горе”. Ці слова викликали хвилю обурення в українському сегменті соцмереж, адже фактично йдеться про відкритий заклик до насильства проти цивільних та дітей.

    Скандальна заява пролунала після того, як російські медіа почали поширювати інформацію про нібито удар ЗСУ по навчальному корпусу університету та гуртожитку на окупованій частині Луганщини. Російська сторона стверджує, що внаслідок атаки є загиблі та поранені.

    Водночас Генеральний штаб Збройних сил України спростував інформацію про нібито ураження цивільної інфраструктури в Старобільську. Українські військові заявили, що в ніч на 22 травня 2026 року було завдано ударів виключно по військових цілях російських окупантів.

    За даними Генштабу, серед уражених об’єктів були нафтопереробний завод, склади боєприпасів, системи протиповітряної оборони, пункти управління та місця розташування живої сили противника. Окремо українська сторона повідомила про удар по одному зі штабів російського підрозділу “Рубікон” у районі Старобільська.

    Йдеться про російський “Центр перспективних безпілотних технологій”, представники якого, за даними українських військових, регулярно беруть участь в атаках по українських містах та цивільній інфраструктурі. Саме цей підрозділ спеціалізується на використанні безпілотників і технологій для ударів по території України.

    На тлі інформаційної кампанії Кремля російський диктатор Володимир Путін також прокоментував ситуацію. Він назвав нібито український удар по гуртожитку “терактом” і закликав українських військових “не виконувати злочинних наказів”. Водночас жодних незалежних доказів того, що удар був спрямований саме по цивільному об’єкту, російська сторона не надала.

    Заяви Баранця вкотре стали прикладом агресивної риторики, яка регулярно звучить у російських державних медіа після початку повномасштабної війни проти України. Російські пропагандисти неодноразово публічно закликали до ударів по цивільній інфраструктурі, знищення українських міст та ескалації війни.

    Українські експерти та правозахисники неодноразово наголошували, що подібні висловлювання можуть розцінюватися як розпалювання ненависті та виправдання воєнних злочинів. Особливий резонанс викликають заяви, у яких прямо згадуються діти або цивільне населення.

    Паралельно ситуація на окупованій Луганщині залишається напруженою. У регіоні регулярно фіксуються удари по військовій логістиці окупантів, складах боєприпасів і командних пунктах. Українська сторона заявляє, що завдає ударів виключно по військових об’єктах, тоді як Росія систематично використовує інформаційні кампанії для звинувачень України в атаках на цивільних.

    Окремо українська влада звертає увагу на те, що саме Росія протягом усієї повномасштабної війни регулярно атакує українські міста ракетами, дронами та авіабомбами, що призводить до загибелі мирних жителів, зокрема дітей.

  • Атака на Київ: кількість загиблих зросла до 12, серед них двоє дітей, ще 46 людей постраждали

    Атака на Київ: кількість загиблих зросла до 12, серед них двоє дітей, ще 46 людей постраждали

    Кількість жертв унаслідок масованої російської атаки по Києву в ніч на 14 травня продовжує зростати. Станом на оновлені дані підтверджено загибель 12 людей, серед яких двоє дітей. Ще 46 осіб отримали поранення різного ступеня тяжкості, частина з них перебуває у лікарнях столиці під наглядом медиків.

    Про це повідомляють Державна служба України з надзвичайних ситуацій, ДСНС міста Києва, а також міський голова Києва Віталій Кличко.

    За уточненою інформацією рятувальних служб, серед загиблих — двоє дітей, що робить цю атаку однією з найтрагічніших для столиці за останній час. Постраждалих наразі 46 осіб, серед них також є дитина. Медики зазначають, що 20 поранених госпіталізовані та залишаються під постійним наглядом лікарів, частина з них перебуває у важкому стані.

    Найскладніша ситуація зберігається у Дарницькому районі Києва, де внаслідок влучання та руйнування було частково знищено багатоповерховий житловий будинок. Саме там тривають основні пошуково-рятувальні роботи, оскільки під завалами все ще можуть залишатися люди. Рятувальники працюють у цілодобовому режимі, розбираючи уламки конструкцій та перевіряючи кожен рівень зруйнованої будівлі.

    До операції залучено значні сили Державної служби України з надзвичайних ситуацій — близько 170 рятувальників, десятки одиниць спеціальної техніки, а також кінологічні розрахунки, які допомагають у пошуку людей під завалами. На місці також працюють психологи ДСНС, які надають допомогу постраждалим та родичам загиблих.

    Міська влада повідомляє, що всі екстрені служби працюють у посиленому режимі, а медичні заклади столиці продовжують приймати постраждалих. Лікарі роблять усе можливе для стабілізації стану поранених, особливо тих, хто перебуває у критичному стані.

    Руйнування внаслідок удару охопили житлову інфраструктуру, що призвело до значних втрат серед цивільного населення. Окремі під’їзди будинку зазнали критичних пошкоджень, що ускладнює доступ рятувальників до окремих ділянок завалів.

    Попередньо повідомлялося, що внаслідок комбінованої атаки Росії по Києву було зафіксовано численні вибухи в різних районах міста, пошкодження житлових будинків та інфраструктури. Найбільших руйнувань зазнав саме Дарницький район, де й стався основний удар по багатоповерховій забудові.

    Станом на зараз пошуково-рятувальні роботи не завершені, і кількість жертв може змінюватися в міру розбору завалів та встановлення долі зниклих безвісти. Влада та рятувальні служби продовжують інформувати про оновлення ситуації в режимі реального часу.

  • Україна терміново скликає Радбез ООН після атаки Росії на Київ

    Україна терміново скликає Радбез ООН після атаки Росії на Київ

    Україна ініціює термінове засідання Ради Безпеки Організація Об’єднаних Націй після однієї з наймасштабніших атак Росії на Київ за останній час. Причиною звернення стала масована комбінована атака по столиці та Київській області, внаслідок якої загинули мирні жителі, десятки людей отримали поранення, а рятувальники досі продовжують пошуки людей під завалами зруйнованого житлового будинку.

    Про рішення офіційно звернутися до Радбезу ООН повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. За його словами, українська дипломатія отримала доручення негайно винести питання російського удару на міжнародний рівень та домагатися жорсткої реакції світової спільноти.

    Глава МЗС наголосив, що йдеться не лише про черговий ракетний чи дроновий обстріл, а про масштабний акт терору проти цивільного населення України. Сибіга заявив, що Росія цілеспрямовано атакує мирних мешканців, житлові квартали та гуманітарну інфраструктуру, а тому міжнародні організації мають дати чітку політичну та правову оцінку діям Москви.

    «Я доручив негайно скликати засідання Ради Безпеки ООН та використати інші міжнародні майданчики для реагування на вбивства Росією українських цивільних осіб та напади на гуманітарних працівників», — заявив міністр.

    За словами Сибіги, Україна очікує від міжнародних партнерів не лише заяв підтримки, а й конкретних дій у відповідь на посилення російських ударів по українських містах. Він підкреслив, що нинішній рівень атак демонструє ескалацію російського терору та вимагає консолідованої реакції міжнародної спільноти.

    Міністр окремо звернув увагу на масштаби трагедії у Києві. За офіційними даними, внаслідок нічної атаки загинули щонайменше вісім людей, серед яких 12-річна дитина. Ще 44 людини отримали поранення різного ступеня тяжкості. Частина постраждалих перебуває у лікарнях столиці. Крім того, за інформацією рятувальників, близько 20 людей досі вважаються зниклими безвісти.

    Найбільших руйнувань зазнав Дарницький район Києва, де внаслідок російського удару було частково зруйновано багатоповерховий житловий будинок. Після влучання частина конструкцій обвалилася, під завалами опинилися мешканці будинку. На місці трагедії від моменту удару безперервно працюють підрозділи Державна служба України з надзвичайних ситуацій, медики, поліцейські та комунальні служби.

    Рятувальники проводять пошуково-рятувальну операцію, використовуючи спеціальну техніку, кінологів та інженерні підрозділи. У ДСНС зазначають, що роботи ускладнюються масштабом руйнувань та ризиком повторного обвалу конструкцій.

    На тлі трагедії українська дипломатія розпочала додаткову міжнародну кампанію для привернення уваги іноземних партнерів до наслідків російських ударів по цивільних об’єктах. Андрій Сибіга повідомив, що доручив усім українським дипломатичним установам за кордоном 15 травня приспустити державні прапори та відкрити книги співчуття у пам’ять про загиблих у Києві.

    Крім того, Міністерство закордонних справ України запросить усіх іноземних послів, які працюють у Києві, відвідати місце удару у Дарницькому районі. Українська влада планує показати дипломатам масштаби руйнувань житлового будинку та наслідки атаки для мирного населення.

    У МЗС наголошують, що подібні візити мають стати додатковим свідченням того, що Росія продовжує атакувати саме цивільну інфраструктуру та житлові квартали, попри заяви Кремля про нібито удари виключно по військових цілях.

    Передумовою нового звернення України до міжнародних організацій стала нічна комбінована атака Росії 14 травня. За попередніми даними, окупанти застосували ракети та ударні безпілотники. У різних районах Києва були зафіксовані вибухи, пожежі та руйнування. Постраждали житлові будинки, цивільна інфраструктура та автомобілі.

    На тлі наслідків атаки київська влада оголосила 15 травня днем жалоби за загиблими. У столиці приспустять державні прапори, а також скасують усі розважальні заходи.