Golosnovinua.com

Позначка: ВРУ

  • Гончаренко опинився в центрі дискусії щодо перегляду рішень про мову та церкву

    Гончаренко опинився в центрі дискусії щодо перегляду рішень про мову та церкву

    У Верховній Раді поки не розуміють, як можна буде переглянути вже ухвалені рішення щодо російської мови та церкви, якщо Україна перейде до реальних домовленостей про завершення війни. Джерело, знайоме з обговореннями всередині парламенту, говорить, що це питання вже доводиться враховувати під час обговорення можливого врегулювання. За його словами, Росія відносить російську мову та церкву до головних і необговорюваних умов майбутніх домовленостей, тому українській стороні в будь-якому разі доведеться вирішувати, що робити з уже ухваленими рішеннями.

    Йдеться про кілька різних законодавчих рішень. Закон про забезпечення функціонування української мови як державної діє з 2019 року, освітні квоти — ще з 2017-го. Обмеження для релігійних організацій, пов’язаних із державою-агресором, Верховна Рада ухвалила окремим законом уже після початку повномасштабної війни. Просто відмовитися від цих норм одним рішенням не вийде — для їхньої зміни знадобиться нова законодавча процедура.

    Питання стало однією з причин конфлікту Гончаренка з «Євросолідарністю». 5 жовтня фракція заявила, що його позиція щодо завершення війни розходиться з партійними установками. Серед принципових для «Євросолідарності» питань окремо вказані українська мова та незалежна українська церква, а також сильна армія і курс до ЄС та НАТО.

    Сам Гончаренко пропонує обговорювати ці теми інакше. У своїй публічній позиції він допускає нейтральний статус України за умови збереження армії та співпраці з НАТО, питання російської мови пропонує розглядати через європейські норми захисту мов меншин, а релігійну сферу — у межах майбутніх домовленостей. Водночас він не пропонує просто скасувати чинні норми, а говорить про можливі зміни в рамках ширшої угоди щодо завершення війни.

    Тут виникає політична проблема. Будь-яка зміна чинних правил щодо мови чи релігійної сфери потребуватиме рішень усередині самої України, тоді як їхнє можливе включення до переговорів означатиме ще й необхідність пояснити такі кроки суспільству та парламенту. Поки в Раді, за словами джерела, не розуміють, як саме це можна буде оформити.

    Після виключення Гончаренка з «Євросолідарності» ці розбіжності отримали вже не лише змістовне, а й політичне продовження. Напередодні виключення, відповідаючи на запитання «Радіо Свобода» про можливість такого рішення, Гончаренко заявив, що насамперед відповідає перед своїми виборцями, і додав: «Я переконаний: те, що я говорю, підтримує більшість моїх виборців». Він обирався до Верховної Ради як самовисуванець в Одеській області та залишався безпартійним. Інші поступки, на думку Гончаренка, можуть бути в питаннях мови і віри: «Якщо люди хочуть собі говорити російською, хай говорять… Якщо є з десяток людей, які хочуть ходити до російської православної церкви, – хай ходять. Головне – контролювати, щоб там говорили про Бога, а не про зраду Батьківщини».

    5 жовтня «Європейська солідарність» оголосила про його виключення з фракції, пояснивши рішення ідеологічними розбіжностями щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України. Наступного дня українські ЗМІ повідомили про появу картки Гончаренка в базі «Миротворця». У профілі його звинувачують, зокрема, у діях, які автори ресурсу трактують як спрямовані на деморалізацію суспільства та зрив мобілізаційних заходів. Водночас «Миротворець» є недержавним ресурсом, тому його твердження не є встановленими судом фактами.

    За даними джерела, навколо Гончаренка найближчим часом може сформуватися власна неформальна група. До її обговорення, за словами співрозмовника, вже закладаються і питання мови, церкви та можливих домовленостей про завершення війни. Саме тому суперечка, яка почалася всередині однієї фракції, може вийти за її межі та стати частиною нової конфігурації депутатів у Раді.

     

  • Після виключення Гончаренка у Раді може сформуватися нова неформальна група

    Після виключення Гончаренка у Раді може сформуватися нова неформальна група

    Після виключення Олексія Гончаренка з фракції «Європейської солідарності» у Верховній Раді готується переформатування депутатських груп. Найближчим часом у Гончаренка може з’явитися власна неформальна група, яка буде пов’язана не лише з його конфліктом із колишньою фракцією, а й з ширшою зміною підходів до завершення війни та подальшої міжнародної підтримки України. Про це повідомило джерело, знайоме з обговореннями всередині парламенту. За даними джерела, у парламенті вже обговорюють майбутню конфігурацію та людей, які можуть об’єднатися навколо Гончаренка після його виходу з «Євросолідарності». Поки йдеться саме про неформальне об’єднання, однак його появу очікують уже найближчим часом.

    Паралельно серед депутатів обговорюється зміна самого фінансового треку України. Депутати, які останнім часом їздили до Європи та США і проводили там зустрічі із західними партнерами, отримали прямий сигнал про те, що надалі фінансово не підтримуватимуть ані безпосередньо війну, ані ветеранів, ані реабілітацію військових. Натомість фінансовий трек має бути переформатований на підтримку мирного населення — цивільних, соціальних програм і напрямів, пов’язаних із підтримкою населення та подальшим відновленням країни. За інформацією джерела, саме цей сигнал зараз враховує частина депутатів під час обговорення нової конфігурації навколо Гончаренка.

    До цього ж процесу вписується участь Китаю. За даними джерела, Китай має бути залучений до нового треку, однак наразі його передбачається підключати через Казахстан. Йдеться про можливий окремий канал, який може використовуватися для майбутніх домовленостей щодо України. Водночас Китай уже фігурує у запропонованій Гончаренком моделі завершення війни. Депутат пропонує не намагатися одразу укласти одну велику угоду, а рухатися через серію окремих домовленостей — про припинення ударів по портах, підприємствах, школах, лікарнях і мостах, безпеку судноплавства, енергетику та інші напрями. Серед можливих гарантів таких домовленостей він називає Китай, Туреччину, ОАЕ, Катар, Ватикан і МАГАТЕ. Складніші питання, зокрема Донбас і нейтральний статус України, у його моделі мають обговорюватися окремо.

    Окрема проблема, яку зараз доводиться прораховувати в цьому контексті, — рішення України у сфері російської мови та церкви. За даними джерела, всередині Ради поки не розуміють, яким чином у разі майбутніх домовленостей можна буде відіграти назад уже ухвалені рішення у цих питаннях, однак, як стверджує співрозмовник, виходять із того, що це все одно доведеться робити. Для Росії російська мова та церква належать до числа головних і необговорюваних умов майбутнього врегулювання, тому під час переходу до реальних переговорів ці питання можуть опинитися серед тих, щодо яких Україні доведеться ухвалювати політично складні рішення. Проблема полягає не лише у змісті можливих поступок, а й у тому, як юридично та політично повернути назад рішення, які вже були ухвалені всередині країни.

    Саме на цьому перетині й виник конфлікт Гончаренка з «Європейською солідарністю». У своїй позиції депутат допускає нейтральний статус України за умови збереження армії та співпраці з НАТО, пропонує розглядати питання російської мови через європейські норми захисту мов меншин і допускає обговорення релігійної сфери в межах майбутньої угоди. «Європейська солідарність» зайняла протилежну позицію і після його виступів заявила, що його підхід розходиться з партійними установками щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки. Для партії принциповими залишаються сильна армія, українська мова, незалежна українська церква та курс України до ЄС і НАТО. 5 жовтня Гончаренка було виключено з фракції.

     

  • В Раді обговорюють мобілізацію з 22 років і нові правила для чоловіків старше 50

    В Раді обговорюють мобілізацію з 22 років і нові правила для чоловіків старше 50

    У парламенті все частіше звучать сигнали про те, що нинішня система мобілізації вичерпала себе. Фінансові стимули для контрактників не дали очікуваного припливу добровольців, а тиск на фронті й у тилу продовжує зростати. Секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Роман Костенко минулого тижня прямо заявив: готуються «радикальні заходи», і серед них — зміни призовного віку. Точні параметри він не розкрив, залишивши офіційні деталі Міністерству оборони та Генштабу.

    Публічно звучні заяви депутатів створюють враження глухого кута. Олексій Гончаренко, реагуючи на слова Костенка, заявив, що в Раді немає голосів за зниження мобілізаційного віку. Однак усередині фракцій картина виглядає інакше. За відомостями, отриманими редакцією, нинішній склад парламенту вже готовий підтримати зниження нижньої межі до 22 років. Обговорюється і варіант із 20 роками, але 22 наразі вважається більш реалістичним пріоритетом. Це прямо суперечить публічній позиції Гончаренка і показує, наскільки далеко зайшла внутрішня дискусія.

    Паралельно триває активне обговорення верхньої межі. Тут пропозиції розходяться. Одна — знизити її з нинішніх 60 до 55 років. Інша — залишити колишню межу, але запровадити жорстке застереження: військовослужбовці старше 50 можуть залучатися виключно до небойових посад, винятком є лише добровільний контракт. Обидва варіанти поки перебувають на стадії обговорення, єдиного рішення немає.

    Ключову роль у забезпеченні проходження будь-яких рішень щодо ТЦК та мобілізації відіграє Давид Арахамія. За наявною інформацією, голова фракції «Слуга народу» вже дав гарантії, що відповідні ініціативи отримають підтримку в залі. Це особливо важливо на тлі реформи територіальних центрів комплектування, що триває, яка досі буксує і викликає гострі суперечки як у парламенті, так і в суспільстві.

    Контекст цих обговорень добре видно за відкритими даними. Середній вік українського військовослужбовця, за різними оцінками, уже наближається до 40–46 років. Спроби залучити молодь через спеціальні контракти для 18–24-річних із підвищеними виплатами не дали масового ефекту. Західні партнери неодноразово порушували питання про нижчу нижню межу, але офіційний Київ до останнього часу публічно відкидав цю ідею, посилаючись на демографічні ризики. Зараз внутрішні розрахунки, судячи з усього, змінюються.

    Будь-яке зниження віку неминуче торкнеться не лише військової, а й соціальної тканини. Чоловіки 20–24 років сьогодні становлять одну з найвужчих вікових когорт. Їхня масова мобілізація може посилити й без того помітний відтік молодих людей за кордон і ще більше загострити дискусію про справедливість призову. Водночас збереження нинішніх рамок за умов втрат на фронті, що тривають, дедалі частіше називають нежиттєздатним.

    Поки рішення не ухвалені й навіть не оформлені у вигляді законопроєктів. Але сам факт того, що в Раді вже прораховують голоси під 22 роки й обговорюють різні моделі для старших вікових груп, свідчить про те, що колишні «червоні лінії» зміщуються. Наступні тижні покажуть, чи перетворяться ці розмови на конкретні законодавчі ініціативи, чи залишаться на рівні внутрішніх консультацій.

  • ВРУ пропонує знизити мобілізаційний вік до 40 років, бо “війну виграє лише молодь”

    ВРУ пропонує знизити мобілізаційний вік до 40 років, бо “війну виграє лише молодь”

    У Верховній Раді України активно обговорюється ефективність нового закону про мобілізацію, що стосується змін у мобілізаційному віці. Одна з ключових пропозицій полягає у зниженні верхньої межі віку для призову до 40 років, що порівняно з нинішніми 60 роками є значним звуженням спектру вікових категорій для військової служби. ЗМІ все частіше наголошують на необхідності таких змін, а також розглядали пропозиції щодо зниження нижньої межі мобілізаційного віку, що наразі становить 25 років, але ці ініціативи поки що не мають широкої підтримки в парламенті.

    Депутатка Соломія Бобровська зазначила, що хоч ідеї зниження верхнього віку до 50 років обговорювались, конкретних рішень щодо цього поки не приймалося. Вона виступила з пропозицією встановити верхній ліміт на рівні 55 років і запровадити вікове ранжування усередині Збройних Сил, адже деякі бригади мають високий віковий склад, що може впливати на їх ефективність у бойових умовах.

    Юрій Здебський, колега нардепки, висловив думку про те, що зменшення мобілізаційного віку до 50 років потребує ретельного обговорення через стан здоров’я осіб старше цього віку, які можуть мати обмеження у виконанні військових обов’язків. Він підкреслив важливість покращення процесів призову та підбору кадрів, особливо у контексті поточної війни технологій.

    Щодо планованих змін у мобілізаційному законодавстві, представник парламенту, який висловився анонімно для видання “Телеграф”, зазначив, що наразі зміни не плануються, але підкреслив необхідність таких кроків у майбутньому, особливо після повномасштабного вторгнення.

  • Військова поліція отримала право без суду проникати в житло для пошуку ухилянтів

    Військова поліція отримала право без суду проникати в житло для пошуку ухилянтів

    Наше джерело в Генштабі розповіло, що шукати ухилянтів буде військова поліція, яка отримає право без суду проникати в житло українців.

    До нової структури увійдуть воєнкоми, яких розбавлять військовими і ветеранами, щоб у нової структури було прикриття.

    Відповідно до тексту законопроєкту, військова поліція буде комплектуватися із чисельності ЗСУ, однак вона не може перевищувати 1,5% від загальної чисельності Збройних сил.

    Рішення про створення, кількість та склад органів управління, підрозділів, центрів військової поліції та дисциплінарних батальйонів, визначення їх структури та дислокації приймається яіністром оборони України, спираючись на умови дислокації військ, але лише за поданням начальника військової поліції, попередньо погодженим з головнокомандувачем Збройних Сил України.

    Військова поліція комплектується військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом та за призовом. Центральний орган управління військової поліції та територіальні органи управління військової поліції можуть комплектуватися державними службовцями та працівниками. До працівників військової поліції належать особи, які уклали трудовий договір із Військовою поліцією.

    Призначати керівника військової поліції буде президент України Володимир Зеленський.

    Загальна структура нового правоохоронного органу така:

    1) центральний орган управління військової поліції;

    2) територіальні органи управління військової поліції (міжрегіональні, регіональні, місцеві);

    3) центри спеціального призначення;

    4) навчальні центри військової поліції;

    5) дисциплінарні батальйони.

    “У структурі органів управління Військової поліції діють оперативні та оперативно-технічні підрозділи, підрозділи патрульно-постової служби, підрозділи безпеки дорожнього руху, підрозділи внутрішньої безпеки, гауптвахти, а також інші підрозділи, діяльність яких спрямована на виконання завдань Військової поліції або на забезпечення її функціонування”, – сказано у документі.

  • Нардеп Веніславський вимагає вирішення проблеми українців, які повертаються з-за кордону для вступу на військовий облік

    Нардеп Веніславський вимагає вирішення проблеми українців, які повертаються з-за кордону для вступу на військовий облік

    Нардеп Федір Веніславський, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, в інтерв’ю Radio NV висловив занепокоєння щодо проблем громадян України, які повертаються з-за кордону з наміром стати на військовий облік.

    Він зазначив, що такі особи опиняються в складній ситуації через відсутність зареєстрованого місця проживання в Україні, що перешкоджає їм виїхати назад або законно стати на військовий облік. Веніславський повідомив про підготовку звернення до Кабінету міністрів України, Міністерства внутрішніх справ та Міністерства оборони з метою вирішення цієї проблеми.

    Згідно з постановою Кабінету міністрів № 563 від 16 травня, чоловіки, які виїхали за кордон і були зняті з військового обліку, повинні повернутися на облік до 16 червня. Для цього вони мають особисто приїхати в Україну, звернутися в Територіальний центр керування або відповідний розвідувальний орган.

    Оновлення даних можливе через систему Резерв+ або за допомогою офіційних контактних даних ТЦК та Служби призову за місцем перебування.

    Веніславський також відзначив, що вже декілька десятків таких громадян особисто звернулися до нього з цим питанням.

  • Верховна Рада розробляє законопроєкт для боротьби з дезертирством у ЗСУ

    Верховна Рада розробляє законопроєкт для боротьби з дезертирством у ЗСУ

    У Верховній Раді розробляють новий законопроєкт, спрямований на боротьбу з дезертирством у ЗСУ. Пропонується не карати бійців за самовільне залишення частини (СЗЧ) тюремним строком, якщо вони самостійно повернуться до частини до завершення розслідування.

    Відповідний законопроєкт вже розміщено на сайті Верховної Ради. Серед ініціаторів закону – відомі депутати від “Слуги народу”: Федір Веніславський, Сергій Іонушас, Олександр Бакумов, Мар’яна Безугла, Юрій Здебський та інші. Це свідчить про високі шанси на ухвалення документа.

    За даними законопроєкту, лише за січень-квітень 2024 року було відкрито понад 10,5 тисяч кримінальних справ щодо СЗЧ і понад 7 тисяч – за дезертирство. Чинне кримінальне законодавство не передбачає можливості звільнення військовослужбовців від кримінальної відповідальності за перше вчинення таких правопорушень, навіть за умови щирого каяття та бажання повернутися до служби. Відсутність таких положень не дозволяє військовослужбовцям продовжити захист суверенітету і територіальної цілісності України від агресії РФ.

    Законопроєкт пропонує змінити цю ситуацію. Якщо злочин (СЗЧ чи дезертирство) вчинено вперше, а до закінчення розслідування людина добровільно повернеться до частини, її звільнять від кримінальної відповідальності.

    Проблема дезертирства є значущою для України. Офіційні дані свідчать про десятки тисяч кримінальних проваджень щодо СЗЧ та дезертирства. Держава змушена вдаватися до заохочувальних заходів, таких як звільнення від відповідальності у випадку каяття та повернення до частини.

    Причини, через які деякі українці залишають місця служби, включають хронічну перевтому, психологічні проблеми, відсутність чітких критеріїв та строків демобілізації, а також випадки примусової мобілізації з фізичним тиском на особу.

  • Кол-центр Z-Solutions цілеспрямовано псує репутацію України на світовій арені

    Кол-центр Z-Solutions цілеспрямовано псує репутацію України на світовій арені

    Україна сьогодні перебуває у дуже складній позиції на світовій арені. Через величезну кількість інформаційних атак Росії нам дуже складно представляти країну в потрібному світлі. Російська пропаганда не гребує найпідлішими методами, і не соромиться відверто брехати, коли йдеться про Україну.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Але як би ми не намагалися відбити всі інформаційні атаки, в самій Україні перебувають люди, які йдуть на все, щоби знищити репутацію країни.

    Так у Києві, у бізнес-центрах “Grand Step” на вулиці Польовій, 24, та БЦ “Сапфір” на вулиці Князів Острозьких, 8Б, діє величезного розміру шахрайський колл-центр Z-Solutions, який роками займається тим, що виманює у громадян Європи, зокрема Польщі – гроші.

    Колл-центр Z-Solutions налічує кілька сотень працівників, розділених за мовними проектами. Ці працівники щодня обманюють людей, обираючи різні методи впливу – від лестощів до залякування. Серед ошуканих – громадяни європейських країн, але більшою мірою страждають українці, які живуть за кордоном.

    Схема шахрайства, кол-центрів полягає в тому, що вам дзвонять “менеджери” інвестиційних фондів, і під психологічним тиском змушують їх вкладати гроші в різні фінансові інструменти, такі як валютні пари, криптовалюти, акції та дорогоцінні метали. Після отримання грошей менеджери зникають, залишаючи жертви без коштів.

    Гроші, які “заробляють” шахраї, йдуть на наркотики, дорогі автомобілі та предмети розкоші для власників цього абсолютно кримінального бізнесу, робота якого була б неможлива без потужного “даху” від МВС.

    Хто керує кол-центром Z-Solutions?

    Очолює шахрайський кол-центр Олексій Шестопалов, дата народження: 6 квітня 1993 року. Олексій народився у Конотопі, але зараз він проживає у Броварах, що на Київщині, куди перевіз усю родину: матір, батька та сестру.

    Колл-центр Z-Solutions цілеспрямовано спаплюжує репутацію України на світовій арені
    Колл-центр Z-Solutions цілеспрямовано спаплюжує репутацію України на світовій арені

    Шестопалов розпочинав свою кар’єру як менеджер у кол-центрі, але понад 2 роки тому відкрив свій власний кримінальний бізнес. На зароблені злочинним шляхом гроші Шестопалов придбав Mercedes-Benz S450 із номерним знаком КА6600ОХ та живе без докорів совісті, продовжуючи свою злочинну діяльність.

    Керівником офісу є Анна Карелова (Матвійчук), дата народження: 10 липня 1993 року.

    Ганна народилася на Житомирщині, але зараз проживає в ЖК Славутич у Києві та їздить на BMW X5 з номерним знаком КА6688АМ. Ганна активно сприяє організації шахрайської діяльності та контролює роботу менеджерів.

    Колл-центр Z-Solutions цілеспрямовано спаплюжує репутацію України на світовій арені
    Колл-центр Z-Solutions цілеспрямовано спаплюжує репутацію України на світовій арені

    Брат Анни – Микола Овчинніков є керівником відділу продажу колл-центру Z-Solutions. Микола проживає по вулиці Урлівській у Києві та їздить на BMW X5 з номерним знаком КА6222АМ. Цей сімейний тандем працює на збагачення за рахунок ошуканих клієнтів.

    У команду шахраїв також входять тімлідери менеджерів – Христина Чхапелія, народжена 21 липня 1996 року, що їздить на автомобілі з номерним знаком КА2107ІІ, та Максим Ткачов, народжений 25 травня 1996 року, що їздить на BMW 525D з номерним знаком КА4337ЕІ.

    Колл-центр Z-Solutions цілеспрямовано спаплюжує репутацію України на світовій арені
    Колл-центр Z-Solutions цілеспрямовано спаплюжує репутацію України на світовій арені

    Бізнес шахраїв поставлено на широку ногу. Вони тісно співпрацюють з аналітиками, які безпосередньо обманюють клієнтів і розробляють нові схеми шахрайства. Тимлідери відіграють ключову роль у тренуванні та мотивації менеджерів, забезпечуючи виконання планів із залучення грошей.

    На додаток до основної діяльності Ганна Карелова та Микола Овчинников вирішили збільшити свої доходи, організувавши фальшиві збори коштів для військових. Вони запевняли людей, що гроші підуть на підтримку армії, але жодна зібрана гривня не потрапила до військових, а залишилася в руках шахраїв.
    землі під час війни.

    Буквально днями, ВРУ ухвалила в першому читанні Законопроект #10190 про боротьбу з колл-центрами. Шахраїв на кшталт Шестопалова можна буде притягнути до відповідальності за новими статтями КК України – “Електронно-комунікаційне шахрайство” (190-1), за створення, та за “керівництво електронно-комунікаційної шахрайської організації, а також участь у ній” (255-4).

    Є надія, що кіберполіція та СБУ можуть зупинити діяльність злочинців та притягнути до відповідальності всіх причетних до цієї афери. Сподіваємося, що справедливість візьме гору, і всі причетні до цих злочинів будуть покарані.

  • Податок для бездітних і батьків з невеликою кількістю дітей: пропозиція щодо демографічного збору в Раді

    Податок для бездітних і батьків з невеликою кількістю дітей: пропозиція щодо демографічного збору в Раді

    У згідності з пропозицією законопроекту № 11264, українці віком від 21 до 58 років будуть зобов’язані сплачувати новий податок, хоча існують виключення.

    Парламент пропонує встановити оподаткування для бездітних громадян та тих, хто має менше трьох дітей. Зазначений законопроект був оприлюднений на веб-порталі парламенту для ознайомлення 20 травня.

    Ініціатором цього закону є народний депутат від партії “Слуга народу” Сергій Дмитрович Гривко.

    В тексті документу йдеться про тимчасове введення “демографічного збору” для громадян України.

    “Тимчасово, до ухвалення рішення Верховної Ради України про завершення демографічної реформи, встановлюється демографічний збір”, – зазначено у документі.

    Згідно з цим законопроектом, сплачувати збір будуть всі фізичні особи віком від 21 до 58 років, за винятком:

    • осіб з трьома або більше дітьми;
    • осіб з виявленою безпліддям або порушеною репродуктивною функцією, яка перешкоджає материнству (батьківству), за підтвердженням відповідних медичних документів не рідше одного разу за 2 роки;
    • осіб з інвалідністю I групи.Законопроект, демографічний збір, фото

    Згідно з пропозиціями законопроекту, ставки “демографічного збору” визначені наступним чином:

    • 1,5% від об’єкта оподаткування для осіб, які не мають дітей;
    • 1% від об’єкта оподаткування для осіб, які мають одну дитину;
    • 0,5% від об’єкта оподаткування для осіб, які мають двох дітей.Законопроект, демографічний збір, фото

    Сергій Гривко народився у 1985 році та був обраний народним депутатом дев’ятого скликання від партії “Слуга народу” у 2019 році. Він є членом Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

    У вересні 2023 року Гривко вніс законопроєкт, спрямований на зменшення терміну ув’язнення для засуджених, які виробляють електроенергію на велосипедних установках. Депутат заявив, що ця ініціатива дозволить засудженим виконувати норми, встановлені Міністерством Юстиції, та зменшити термін ув’язнення на 30 днів протягом року.

    Також варто зазначити, що в Раді розглядається законопроєкт щодо пом’якшення покарань для ухильників. Згідно з цією ініціативою, запропоновано чотири альтернативи позбавленню волі. Передбачається, що це дозволить державі зекономити ресурси та, можливо, навіть збільшити доходи до бюджету.

  • Плани щодо звільнення міністрів відкладено на ще один тиждень

    Плани щодо звільнення міністрів відкладено на ще один тиждень

    Увечері 22 квітня у Верховній Раді відбулося засідання керівництва фракції “Слуга народу”, де обговорювалася можлива зміна керівництва у деяких міністерствах. Президент України Володимир Зеленський також брав участь у цьому засіданні, яке відбулося за участю голов комітетів від даної політсили. Однак рішення про кадрові зміни в уряді було відкладено ще на тиждень.

    На засіданні також був присутній прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Йдеться про вже відомий список кандидатів на заміну, проте сам Шмигаль, ймовірно, залишиться на своїй посаді.

    Серед осіб, які можуть покинути Кабінет Міністрів:

    • Олександр Кубраков, віцепрем’єр-міністр і міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України;
    • Денис Малюська, міністр юстиції;
    • Микола Сольський, міністр аграрної політики та продовольства;
    • Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністр і міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій;
    • Оксен Лісовий, міністр освіти і науки.

    “Це дуже складна ситуація. Спроба замінити когось піднімає питання щодо інших. Наразі нічого не вирішено, рішення було відкладено ще на тиждень”, – поділилося джерело з фракції. Зеленський разом зі своїм оточенням, у той час як розглядалися кадрові питання, узгодили заміну генерального прокурора України. Найбільш ймовірним кандидатом на цю посаду є голова Одеської обласної адміністрації Олег Кіпер.

    Також Зеленський звільнив двох заступників глави Офісу Президента Андрія Єрмака: Андрія Смирнова та Олексія Дніпрова. До 20 травня, коли закінчується його п’ятирічний термін, Зеленський прагне позбутися всіх осіб, яким він не має абсолютної довіри.