Golosnovinua.com

Позначка: вступ до ЄС

  • ЄС змусить Україну переписати трудові правила: що зміниться для працівників і роботодавців

    ЄС змусить Україну переписати трудові правила: що зміниться для працівників і роботодавців

    Україні доведеться суттєво переглянути законодавство про працю, посилити захист найманих працівників і реформувати систему контролю за роботодавцями на шляху до членства в Європейському Союзі. Відкриття двох нових переговорних кластерів передбачає не лише економічну інтеграцію, а й наближення українських трудових стандартів до європейських. Водночас експерти попереджають: навіть після ухвалення нових законів українці можуть ще роками чекати на відчутне покращення умов праці та зарплат.

    13 жовтня 2026 року у Люксембурзі Україна та ЄС офіційно відкрили переговори за двома новими кластерами — «Внутрішній ринок» і «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання».

    Як пояснив у коментарі «Еспресо» кандидат юридичних наук, експерт із трудового законодавства Віталій Дюдін, ці рішення відкривають шлях до масштабного перегляду правил зайнятості.

    Особливе значення для працівників має третій переговорний кластер, який охоплює соціальну політику та зайнятість.

    Одним із головних завдань стане створення ефективної системи інспекцій праці. Йдеться про посилення контролю за дотриманням трудових прав, безпечними умовами роботи та виконанням роботодавцями законодавчих вимог.

    За словами Дюдіна, нинішню систему захисту працівників в Україні складно назвати ефективною. Формально інспекції праці та профспілки існують, однак їхнього впливу недостатньо для належного захисту людей.

    Ще один важливий напрям — посилення участі профспілок у виробленні державної політики через механізми соціального діалогу.

    Однак ухвалення європейських законів не означає автоматичного підвищення зарплат. Експерт звертає увагу на значний розрив між оплатою праці в Україні та державах ЄС.

    За його оцінкою, до повномасштабної війни українська мінімальна зарплата була приблизно вдвічі нижчою за болгарську, а нині цей розрив зріс приблизно до трьох разів. Порівняно з Польщею різниця, за словами юриста, сягає шести разів.

    Через це Україна ризикує й надалі втрачати робочу силу. Особливо гостро проблема може проявитися після розширення можливостей вільного пересування та працевлаштування українців у Європейському Союзі.

    Водночас Дюдін наголошує, що трудова міграція не обов’язково означає остаточну втрату людського потенціалу. Частина українців може повернутися додому з новими професійними навичками та досвідом.

    Паралельно в Україні триває підготовка масштабної реформи трудового законодавства. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про законопроєкт №14386, який передбачає створення нового Трудового кодексу.

    Серед запропонованих нововведень — обов’язкові письмові трудові договори, розширення цифрового документообігу, нові правила дистанційної роботи, посилення захисту від дискримінації та збільшення мінімальної щорічної оплачуваної відпустки з 24 до 28 календарних днів.

    Водночас ці положення залишаються законодавчими пропозиціями, а не чинними для всіх працівників правилами.

    12 жовтня Верховна Рада також ухвалила закон про безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі. Він передбачає наближення української системи управління професійними ризиками до європейських стандартів. Проте введення його в дію відкладене до шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

    Віталій Дюдін вважає, що одних законодавчих змін буде недостатньо. На його думку, Україні необхідно створити окреме Міністерство праці, яке координуватиме політику зайнятості, охорони праці та соціального діалогу.

    Наразі Україна відкрила чотири із шести переговорних кластерів щодо вступу до ЄС. Проте попереду залишається складний процес узгодження законодавства та реформування державних інституцій.

    Головний виклик полягає в тому, щоб євроінтеграція не обмежилася формальним переписуванням законів, а забезпечила реальні механізми захисту українських працівників.

    Адже наближення до Європейського Союзу передбачає не лише відкриття нових ринків, а й поступове формування системи трудових гарантій, які працюватимуть на практиці.

  • Зелене світло з Варшави: Польща не блокуватиме відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС

    Зелене світло з Варшави: Польща не блокуватиме відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС

    На тлі складних дискусій щодо євроінтеграційних перспектив України прийшли важливі новини від західного сусіда. Офіційна Варшава підтвердила готовність підтримати наступні етапи переговорного процесу.

    Заява польського МЗС

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський чітко заявив, що його країна не чинитиме перешкод і не блокуватиме відкриття всіх шести переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу.

    • Позиція Єврокомісії: У Варшаві наголосили, що, на думку європейських інституцій, Україна вже продемонструвала достатню готовність до запуску цього масштабного етапу.

    • Подальший процес: Водночас польська сторона зазначає, що відкриття кластерів — це лише старт, а самі переговори та подальше закриття розділів вимагатимуть тривалої та кропіткої роботи від українського уряду.

    Значення для євроінтеграції

    Це рішення знімає низку напружених питань у двосторонніх відносинах та дозволяє зберегти динаміку руху України до членства в ЄС попри наявні регіональні дискусії та економічні виклики.

  • Ісландія сказала ЄС «ні»: більшість громадян відмовилася від повернення до переговорів про вступ до ЄС

    Ісландія сказала ЄС «ні»: більшість громадян відмовилася від повернення до переговорів про вступ до ЄС

    Ісландія не відновлюватиме переговори про вступ до Європейського Союзу після того, як більшість громадян країни проголосувала проти повернення до процесу євроінтеграції.

    На референдумі, який відбувся 29 серпня, 52,8% виборців сказали «ні» відновленню переговорів з ЄС, тоді як прихильників продовження європейського курсу виявилося 47,7%. Розрив виявився відносно невеликим, але достатнім, щоб закрити питання про негайне повернення Ісландії до переговорного процесу.

    Загалом проти проголосували 118 040 людей, за — 105 339. Ще 1 652 бюлетені були порожніми або недійсними.

    Явка стала однією з найпомітніших деталей голосування — участь взяли близько 82,5% виборців, що навіть перевищує явку на парламентських виборах 2024 року. Висока активність показала, наскільки важливим і водночас поляризуючим залишається для Ісландії питання можливого членства в ЄС.

    Рейк’явік хотів переговорів, регіони — ні

    Географія голосування виявилася дуже показовою.

    У двох округах столиці більшість підтримала відновлення переговорів. У Північному Рейк’явіку «за» проголосували 57,5%, у Південному — 54,5%.

    Але майже вся решта країни сказала «ні».

    Найбільший спротив зафіксували у Північно-західному окрузі, де проти виступили 62,9% виборців. У Північно-східному окрузі частка противників становила 61,2%, у Південному — близько 60%, а в Південно-західному — приблизно 53%.

    Тобто референдум фактично показав помітний розкол: столиця більше тяжіє до поглиблення інтеграції з ЄС, тоді як значна частина регіонів воліє зберігати нинішню модель відносин.

    Ісландія вже була дуже близько до переговорів про вступ

    Сьогоднішнє голосування не означає, що Ісландія вперше відмовляється від європейської інтеграції.

    Країна офіційно подала заявку на вступ до ЄС ще у липні 2009 року, після глобальної фінансової кризи, яка особливо боляче вдарила по ісландській економіці.

    Єврокомісія дала позитивний висновок у лютому 2010 року, а вже влітку того самого року почалися офіційні переговори.

    Процес просувався досить далеко.

    З 35 переговорних розділів Ісландія встигла відкрити 27, а 11 із них — попередньо закрити.

    Однак після зміни уряду у 2013 році переговори поставили на паузу.

    У березні 2015 року Рейк’явік офіційно повідомив Євросоюзу, що більше не хоче вважатися країною-кандидатом на вступ.

    Саме тому нинішній референдум був не голосуванням за безпосередній вступ Ісландії до ЄС.

    Ісландців запитували значно обережніше: чи варто лише відновити переговори, після завершення яких питання членства могло б вирішуватися окремо.

    І навіть на цьому етапі більшість відповіла негативно.

    Чому Ісландії взагалі потрібен ЄС, якщо вона вже дуже близько інтегрована

    Ситуація Ісландії суттєво відрізняється від більшості країн-кандидатів.

    Формально вона не є членом ЄС, але вже інтегрована в європейську систему набагато глибше, ніж може здатися.

    Ісландія входить до Європейського економічного простору, Європейської асоціації вільної торгівлі та Шенгенської зони. Це дає країні доступ до значної частини єдиного європейського ринку та свободи пересування.

    Саме через це противники членства часто ставлять просте питання: навіщо вступати до ЄС повністю, якщо більшість економічних переваг Ісландія вже має?

    Але прихильники інтеграції відповідають протилежним аргументом.

    Ісландія змушена імплементувати значну кількість правил європейського внутрішнього ринку, не маючи при цьому такого самого впливу на процес їх ухвалення, як повноправні держави-члени.

    Тобто нинішня модель дає країні доступ до європейського ринку, але не повний політичний голос у Брюсселі.

    Найболючіше питання — рибальство

    Одна з головних причин багаторічного скепсису ісландців щодо членства в ЄС — рибальство.

    Для острова з населенням менше 400 тисяч людей рибна промисловість має набагато більше економічне й політичне значення, ніж для більшості держав Європи.

    Ісландія десятиліттями самостійно контролює свої рибні ресурси, квоти та доступ до вод.

    Вступ до ЄС означав би необхідність домовлятися про ці питання в рамках спільної європейської політики.

    Саме це традиційно викликає значний спротив у прибережних та сільських районах — і географія нинішнього голосування частково відображає цю різницю між столицею та регіонами.

    До цього додаються питання сільського господарства, продовольчої політики та побоювання щодо передачі частини повноважень європейським інституціям.

    Навіть перед референдумом результат був абсолютно непередбачуваним

    Цікаво, що ще кілька місяців тому ситуація виглядала зовсім інакше.

    Опитування, оприлюднене у червні, показувало, що серед тих, хто визначився, 53,1% підтримували відновлення переговорів з ЄС.

    За кілька днів до референдуму боротьба стала майже рівною.

    Останнє опитування перед голосуванням давало прихильникам переговорів лише мінімальну перевагу — 50,4% проти 49,6%, тобто результат перебував у межах статистичної похибки.

    У підсумку реальне голосування завершилося на користь табору «ні».

    Це означає, що за останні тижні кампанії противникам відновлення переговорів вдалося мобілізувати більше прихильників або переконати частину невизначених.

    Це не означає розрив Ісландії з Європою

    Результат референдуму легко трактувати як «Ісландія відвернулася від Європи», але це було б перебільшенням.

    Країна залишається одним із найбільш інтегрованих з ЄС партнерів поза межами самого Союзу.

    Вона продовжить участь у Європейському економічному просторі, Шенгенській зоні та інших спільних механізмах.

    Тобто нинішнє «ні» стосується саме повноправного членства та відновлення переговорів, а не загальної співпраці з Європейським Союзом.

    Проте політичне значення результату все одно велике.

    Уряд отримав досить чіткий сигнал: суспільство поки не готове навіть повертатися до процесу, який був заморожений понад десять років тому.

    Чому за голосуванням уважно стежив Брюссель

    Для Європейського Союзу цей референдум був важливий не лише через саму Ісландію.

    ЄС одночасно проходить нову хвилю дискусій про розширення, у якій ключове місце займають Україна, Молдова та держави Західних Балкан.

    Ісландія є економічно розвиненою демократією, членом НАТО та державою, яка вже виконує значну частину європейських правил.

    Тому її потенційне повернення до переговорів могло б стати для Брюсселя символічним підтвердженням привабливості ЄС навіть для багатих країн Північної Європи.

    Але сталося навпаки.

    Більшість громадян Ісландії вирішила, що нинішньої моделі відносин із Союзом їм достатньо.

    І це робить результат референдуму цікавим ще з однієї причини: Ісландія фактично показала, що тісна інтеграція з ЄС не обов’язково автоматично веде до бажання стати його повноправним членом.

    Питання ЄС для Ісландії не зникне назавжди

    Попри результат 52,8% проти 47,7%, говорити, що тема членства закрита назавжди, теж зарано.

    Розрив становить лише трохи більше п’яти процентних пунктів.

    Рейк’явік уже демонструє переважно проєвропейські настрої, а загальнонаціональні опитування протягом року показували дуже нестабільний баланс сил.

    Тому питання ЄС майже напевно залишиться частиною ісландської політики.

    Але після референдуму 29 серпня уряд отримав однозначний демократичний мандат: переговори зараз поновлювати не слід.

    Ісландія залишається максимально близько до Європейського Союзу — у спільному економічному просторі, Шенгені та десятках програм співпраці.

    Проте останній крок до повноправного членства більшість ісландців поки робити не хоче.

  • Крок до євроінтеграції: ЄС 1 вересня відновлює підготовку до відкриття кластерів 2 та 3 для України і Молдови

    Крок до євроінтеграції: ЄС 1 вересня відновлює підготовку до відкриття кластерів 2 та 3 для України і Молдови

    Після завершення літньої перерви робоча група Ради ЄС з питань розширення (COELA) 1 вересня 2026 року поновить роботу над затвердженням результатів скринінгу перемовних кластерів 2 та 3 для України та Молдови. Це рішення розпочне формальний процес підготовки до їхнього офіційного відкриття в межах переговорів про вступ до Євросоюзу.

    Ключові деталі та напрями переговорів

    • Відновлення консультацій: Робоча група COELA на першому після паузи засіданні розгляне підготовлені Європейською комісією звіти за підсумками скринінгу українського та молдовського законодавства.
    • Сфера охоплення кластерів:
      • Кластер 2 («Внутрішній ринок»): включає вільний рух товарів, капіталу, послуг і робочої сили, корпоративне право, інтелектуальну власність та конкурентну політику.
      • Кластер 3 («Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання»): охоплює цифрову трансформацію, медіа, податкову, економічну та монетарну політику, а також соціальні стандарти й зайнятість.
    • Подальший алгоритм: Затвердження звітів зі скринінгу є необхідною передумовою для формування спільних позицій ЄС та визначення орієнтирів для відкриття відповідних глав переговорного процесу.

    З дипломатичних джерел у Брюсселі:

    «Розгляд результатів скринінгу на засіданні робочої групи COELA 1 вересня дасть старт формальній підготовці спільних позицій Євросоюзу, що необхідно для фактичного відкриття Другого та Третього перемовних кластерів для України та Молдови».

  • Відповідь Європи на агресію РФ: Литва закликає прийняти Україну до ЄС до 2030 року

    Відповідь Європи на агресію РФ: Литва закликає прийняти Україну до ЄС до 2030 року

    Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс після чергової масованої атаки РФ на українські міста закликав міжнародних партнерів прискорити інтеграцію та надати Україні повноправне членство у Європейському Союзі до 2030 року.

    Ключові заяви та пропозиції литовської сторони

    • Прискорена євроінтеграція: У своєму зверненні в мережі X очільник МЗС Литви підкреслив, що стратегічною відповіддю Заходу має стати повне включення України до європейських та євроатлантичних структур з конкретним орієнтиром вступу до ЄС до 2030 року.
    • Захист неба та інфраструктури: Через системні атаки на цивільні об’єкти Литва закликає партнерів терміново розширити постачання систем протиповітряної оборони, а також збільшити обсяги військової, енергетичної та фінансової допомоги.
    • Удар по воєнній машині: Будріс наголосив на необхідності посилити санкційний тиск на російський військово-промисловий комплекс, щоб позбавити Кремль ресурсів для ведення війни.
    • Контекст подій у Києві: під час цієї обстрільної ночі міністр енергетики Литви Лукас Савіцкас, який перебував у Києві з офіційним візитом, був змушений провести декілька годин в укритті.

    З заяви очільника МЗС Литви Кястутіса Будріса:

    «Усе, що наразі роблять росіяни — продовжують убивати мирне населення України. Ми маємо повністю інтегрувати Україну в євроатлантичні та європейські структури, починаючи з повноправного членства в ЄС до 2030 року. Місце України — у європейській родині».

     

  • Угорщина знову заблокувала просування України до ЄС

    Угорщина знову заблокувала просування України до ЄС

    Угорщина вкотре заблокувала просування України на шляху до членства в Європейському Союзі, відмовившись підтримати відкриття нових переговорних кластерів. При цьому Будапешт запропонував продовжити переговорний процес лише з Молдовою, однак більшість держав-членів ЄС виступили проти такого підходу, наголосивши, що обидві країни мають рухатися до вступу паралельно.

    Про це повідомляють європейські ЗМІ з посиланням на джерела в дипломатичних колах.

    17 липня відбулося засідання Робочої групи Ради Європейського Союзу з питань розширення (COELA), під час якого країни-члени обговорювали результати скринінгу переговорних кластерів №2 та №3 для України й Молдови. Саме ці етапи є одними з ключових у процесі євроінтеграції обох держав, адже після їх затвердження ЄС має офіційно запросити країни-кандидати надати свої переговорні позиції.

    Втім, Угорщина не підтримала відкриття нових етапів переговорів для України. Через необхідність одностайного рішення всіх держав-членів ЄС позиція Будапешта фактично заблокувала весь процес і не дозволила перейти до наступного етапу переговорів.

    За словами одного зі співрозмовників видання, під час засідання COELA планувалося затвердити результати скринінгу та направити Україні й Молдові офіційні листи із запитом щодо підготовки переговорних позицій за двома кластерами. Проте угорська делегація погодилася підтримати надсилання такого документа лише Молдові та лише щодо третього переговорного кластера.

    Таким чином Будапешт фактично спробував розділити переговорні процеси України та Молдови. Однак ця ініціатива не знайшла підтримки серед інших країн Європейського Союзу.

    У Брюсселі переконані, що Київ і Кишинів мають проходити євроінтеграційний шлях синхронно, адже обидві держави отримали статус кандидатів одночасно й від початку розглядалися як спільний пакет у процесі розширення ЄС. Саме тому більшість держав-членів виступила проти вибіркового просування лише однієї країни.

    У результаті пропозицію Угорщини не підтримали, однак через відсутність консенсусу жодного рішення щодо відкриття нових переговорних кластерів ухвалено не було. Це означає, що процес євроінтеграції України вкотре опинився в підвішеному стані.

    Найближчою можливістю розблокувати ситуацію стане засідання Робочої групи COELA, заплановане на 22 липня. Воно буде останнім перед традиційною літньою перервою в роботі інституцій Європейського Союзу. Уже в серпні більшість органів ЄС працюватиме в обмеженому режимі, а повноцінна діяльність відновиться лише після 1 вересня.

    Якщо європейським дипломатам не вдасться досягти компромісу під час засідання 22 липня, питання відкриття нових переговорних кластерів, найімовірніше, буде відкладене щонайменше до осені. Це означатиме втрату кількох місяців у переговорному процесі та сповільнення подальшої інтеграції України до Європейського Союзу.

    Попри позицію Будапешта, переважна більшість держав-членів ЄС продовжує підтримувати якнайшвидше просування України до членства. Раніше Комітет постійних представників держав-членів ЄС (COREPER) схвалив відкриття шостого переговорного кластера для України.

    За прискорення переговорного процесу також відкрито виступає Естонія. Прем’єр-міністр країни Крістен Міхал закликав Євросоюз негайно відкрити всі переговорні кластери для України, наголосивши, що затягування процесу не відповідає нинішнім безпековим і політичним реаліям Європи.

    Підтримку швидкому просуванню України до ЄС висловлює і Польща. Попри окремі суперечності у двосторонніх відносинах із Києвом, Варшава підтримує відкриття нових переговорних кластерів та вважає, що процес вступу України до Європейського Союзу має продовжуватися без штучних затримок. Така позиція сьогодні є домінуючою серед більшості країн-членів ЄС.

  • ЄС про Україну і Молдову: вступ не обов’язково відбуватиметься синхронно

    ЄС про Україну і Молдову: вступ не обов’язково відбуватиметься синхронно

    У Європейському Союзі пояснили, що процес вступу України та Молдови до ЄС не є автоматично синхронним і надалі залежатиме від індивідуального прогресу кожної країни-кандидата. Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після саміту Молдова–ЄС, який відбувся 22 червня.

    За її словами, після офіційного відкриття переговорного процесу кожна держава-кандидат переходить до етапу самостійної відповідальності за темпи свого наближення до членства в Європейському Союзі. Фон дер Ляєн наголосила, що подальший прогрес визначається не політичними деклараціями чи орієнтовними термінами, а реальним впровадженням реформ і виконанням конкретних критеріїв, закладених у переговорній методології ЄС.

    Вона підкреслила, що різні країни-кандидати мають різні стартові умови, різний рівень готовності та різні пріоритети реформ, тому універсальний підхід із фіксованими термінами не відображає реальної складності процесу розширення ЄС. Саме тому, за її словами, Євросоюз застосовує так званий «процес, заснований на заслугах», який дозволяє оцінювати прогрес кожної країни окремо та об’єктивно.

    Фон дер Ляєн зазначила, що така модель є більш ефективною для країн-кандидатів, оскільки дозволяє чітко відстежувати, які саме реформи вже впроваджені, а які ще потребують виконання. Вона додала, що це також дає можливість самому ЄС виконувати свої зобов’язання у межах узгоджених процедур і стандартів.

    Окремо вона уточнила, що під час своєї заяви оцінювала насамперед перспективи Молдови, оскільки пресконференція була присвячена підсумкам саміту Молдова–ЄС. Водночас принцип індивідуального підходу, за її словами, є універсальним і застосовується до всіх країн-кандидатів, включно з Україною.

    У контексті євроінтеграції України вже відбулися перші практичні кроки. 15 червня 2026 року Україна офіційно відкрила перший переговорний кластер «Основи», який охоплює ключові сфери — верховенство права, функціонування судової системи, захист основоположних прав і свобод, а також зміцнення демократичних інституцій. Загалом процес переговорів передбачає шість тематичних кластерів, через які Україна має адаптувати національне законодавство до права Європейського Союзу.

    Подальші етапи переговорів очікуються у другій половині 2026 року, однак їхня швидкість безпосередньо залежатиме від темпів проведення реформ та рівня політичної підтримки з боку всіх держав-членів ЄС. У Брюсселі наголошують, що саме якість виконання вимог, а не формальні строки, визначатиме кінцевий рух України та інших країн-кандидатів до членства в Європейському Союзі.

  • ЄС поставив гальмо: Україні не погодили прискорений вступ

    ЄС поставив гальмо: Україні не погодили прискорений вступ

    Сподівання України та частини її європейських партнерів на швидке просування процесу вступу до Європейського Союзу та одночасне відкриття всіх переговорних кластерів не отримали підтримки на рівні саміту ЄС у Брюсселі. Попри публічні заяви про політичну підтримку євроінтеграційного курсу Києва, остаточні висновки саміту не містять ані конкретних строків, ані зобов’язання щодо відкриття всіх кластерів у найближчій перспективі, що фактично залишає процес у межах загальних декларацій про наміри.

    Як випливає з документів, що є у розпорядженні редакції, а також із коментарів європейських дипломатичних джерел у Брюсселі, у фінальному тексті висновків Європейської ради щодо України закріплено лише загальну підтримку подальшого просування переговорного процесу. При цьому відсутні будь-які формулювання, які б передбачали обов’язкове або прискорене відкриття решти п’яти кластерів, на які розраховував Київ у межах поточного етапу євроінтеграції.

    У документі зазначається, що Європейська рада вітає відкриття 15 червня 2026 року кластера “Основи” та висловлює очікування щодо подальшого просування переговорів у межах так званого “підходу, заснованого на заслугах”. Саме ця формула, за оцінками дипломатів, означає, що кожен наступний етап переговорів буде залежати від індивідуальної оцінки прогресу України у виконанні реформ і може бути відтермінований у разі політичних або технічних застережень з боку держав-членів ЄС.

    Фактично відсутність конкретних часових рамок і механізму автоматичного переходу до наступних кластерів означає, що процес розширення Євросоюзу залишається повністю залежним від консенсусу всіх країн-членів, який у нинішніх політичних умовах досягти значно складніше, ніж на рівні загальних заяв про підтримку. Це створює ситуацію, коли навіть за наявності загальної політичної волі до інтеграції України реальні темпи переговорів можуть суттєво відрізнятися від очікувань Києва.

    За даними співрозмовників у Брюсселі, питання про можливість одночасного відкриття всіх кластерів порушувалося під час засідання Європейської ради як президентом України Володимиром Зеленським, так і низкою лідерів держав-членів ЄС, які підтримують більш швидку інтеграцію України до європейських структур. Однак, як зазначають джерела, стало очевидним, що необхідної одностайності для ухвалення такого рішення не існує.

    Дипломатичні співрозмовники підкреслюють, що ключовою перепоною залишається вимога одностайності при ухваленні рішень щодо розширення ЄС, що дає можливість окремим державам-членам фактично блокувати або суттєво уповільнювати процес просування кандидатів. У результаті переговори щодо вступу України залишаються в полі політичного балансу між підтримкою розширення ЄС та внутрішніми застереженнями окремих країн.

    Окрему увагу в дискусіях навколо саміту привернула позиція окремих держав-членів, які наголошують на необхідності більш поступового підходу до інтеграції України, пов’язуючи темпи відкриття кластерів із прогресом у внутрішніх реформах. Це, за оцінками експертів, фактично закріплює модель “умовного розширення”, де кожен наступний крок залежить від політичної оцінки виконання критеріїв, а не від фіксованого графіка.

    У попередніх дискусіях також фігурували заяви про необхідність уникнення поспішних рішень щодо розширення ЄС, що відображає різні підходи всередині Союзу до темпів інтеграції нових членів. На цьому тлі формулювання у підсумковому документі саміту виглядають як компроміс між проукраїнською позицією частини держав-членів і обережнішим підходом інших країн.

    Водночас у Києві продовжують наполягати на необхідності пришвидшення переговорного процесу, вважаючи, що інтеграція України до ЄС є не лише політичним, а й стратегічним питанням безпеки всього європейського континенту. Українська сторона розглядає відкриття всіх кластерів як важливий сигнал політичної підтримки з боку Євросоюзу в умовах триваючої війни з Росією.

    Попри відсутність рішення про прискорене відкриття переговорних кластерів, сам процес євроінтеграції України формально залишається активним і триває в межах чинних процедур ЄС. Однак його подальша динаміка, як і раніше, залежатиме від політичної волі держав-членів та здатності досягати консенсусу щодо кожного наступного етапу розширення Євросоюзу.

  • Мерц зробив нову заяву про вступ України до ЄС

    Мерц зробив нову заяву про вступ України до ЄС

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив, що Німеччина й надалі підтримуватиме Україну та розглядає її майбутнє як повноправної держави-члена Європейського Союзу в довгостроковій перспективі. Відповідну заяву він зробив під час виступу перед Бундестагом, коментарі з якого цитує Die Welt.

    У своїй промові Мерц наголосив, що політика Берліна щодо України залишається стабільною та стратегічно вивіреною, а підтримка Києва є не лише політичним рішенням, а й елементом безпекової архітектури Європи. За його словами, Німеччина розглядає Україну як майбутнього члена ЄС, однак цей процес є довготривалим і залежить від повного виконання критеріїв вступу, реформування державних інституцій та адаптації законодавства до норм Євросоюзу.

    Канцлер підкреслив, що шлях до членства України в ЄС уже є незворотним політичним напрямом, однак не може бути пришвидшений шляхом компромісів щодо стандартів Євросоюзу. Він наголосив, що розширення ЄС залишається складним процесом, який вимагає балансу між геополітичними інтересами та внутрішньою готовністю самого блоку до нових членів.

    Окрему увагу Мерц приділив своїй попередній ініціативі, озвученій у травні, щодо можливого запровадження проміжного статусу для України — “асоційованого члена” ЄС до моменту повноправного вступу. Ця пропозиція передбачала б глибшу інтеграцію України в європейські інституції ще до завершення всіх формальних процедур членства.

    За задумом, такий формат міг би дозволити Україні брати участь у роботі ключових інституцій Європейського Союзу, включно з Європейською комісією, Європейським парламентом та Європейською радою. Водночас він не передбачав би права голосу при ухваленні рішень, а також повного доступу до всіх фінансових інструментів ЄС, зокрема аграрних дотацій та структурних фондів.

    “Український комісар, навіть без портфеля чи права голосу, був би обличчям Києва в Брюсселі”, — заявив Мерц, пояснюючи логіку можливого проміжного механізму інтеграції.

    Водночас ця ідея ще на етапі обговорення викликала значну дискусію серед політиків та експертів як у ЄС, так і в Україні. Критики зазначали, що такий формат може створити “сіру зону” між повноправним членством і статусом кандидата, не надаючи при цьому реальних важелів впливу, але формально залучаючи Україну до європейських структур.

    Сам Мерц у новій заяві наголосив, що незалежно від дискусій щодо проміжних форматів, кінцевою метою залишається повноправне членство України в Європейському Союзі. Він підкреслив, що цей процес є “критично важливим для майбутнього Європи” та безпосередньо пов’язаний із безпековими інтересами всього континенту.

    Окремо канцлер підтвердив, що Німеччина продовжить підтримувати Україну у війні проти російської агресії та у процесі реформ. За його словами, Берлін і надалі виступатиме за справедливий і довготривалий мир, який враховуватиме інтереси безпеки як України, так і європейських держав.

    “Нашою метою для України залишається справедливий і довгостроковий мир. Заради цього і з цієї причини ми підтримуємо Україну. Ми робимо це сьогодні і робитимемо це завтра, поки це буде необхідно”, — підкреслив він.

    Україна офіційно подала заявку на членство в ЄС 28 лютого 2022 року, одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії, а вже в червні того ж року отримала статус країни-кандидата. Відтоді процес інтеграції передбачає складні переговори, поділені на шість тематичних кластерів, які охоплюють ключові сфери державного управління, економіки, судової системи та антикорупційної політики.

    Станом на 2026 рік Україна отримала технічні вимоги щодо всіх переговорних кластерів, однак фактичне відкриття частини з них залишається заблокованим через політичні суперечності всередині ЄС, зокрема позицію окремих держав-членів.

    На цьому тлі дедалі активніше обговорюються проміжні формати співпраці між ЄС та Україною, які могли б забезпечити глибшу інтеграцію ще до повноправного членства. Водночас офіційний Київ продовжує наполягати, що будь-які альтернативні моделі не можуть замінити повноправного вступу до Європейського Союзу, який залишається стратегічною метою держави.

  • Вже 15 червня: Україна отримає те, на що чекала роками

    Вже 15 червня: Україна отримає те, на що чекала роками

    Україна та Молдова вже 15 червня можуть зробити один із найважливіших кроків на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі. У Люксембурзі планують провести дві окремі міжурядові конференції, під час яких буде офіційно відкрито перший переговорний кластер «Основи» («Fundamentals») у межах переговорів про вступ до ЄС. Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на джерела в європейських інституціях.

    За інформацією співрозмовників видання, для України та Молдови відбудуться окремі міжурядові конференції, що фактично дадуть старт новому етапу переговорного процесу. Перед цим у Брюсселі триватиме інтенсивна підготовча робота на рівні робочих груп і послів країн-членів Євросоюзу. Очікується, що вже наступного тижня ЄС затвердить спільну переговорну позицію щодо першого кластера для обох держав.

    Відкриття першого кластера має особливе значення, адже саме він вважається фундаментом усього переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу. До нього входять питання верховенства права, незалежності судової системи, захисту прав людини, функціонування демократичних інституцій, реформи державного управління, боротьби з корупцією, забезпечення свободи та безпеки, а також дотримання європейських стандартів у сфері правосуддя. Саме прогрес у цих сферах визначатиме темпи подальших переговорів щодо всіх інших напрямів євроінтеграції.

    У документах Ради ЄС зазначено, що переговори за кластером «Основи» відкриваються першими та закриваються останніми. Це пов’язано з тим, що саме реформи у сфері правосуддя, демократії та державного управління є базою для інтеграції до європейського простору. Від успішності виконання цих вимог залежатиме відкриття наступних переговорних кластерів.

    Важливо, що рішення про перехід до наступного етапу стало можливим після досягнення політичного прогресу у відносинах між Україною та Угорщиною. Напередодні прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про досягнення всеосяжної домовленості з Україною щодо питань угорської національної меншини. Саме ця тема тривалий час залишалася головною перепоною для розблокування переговорного процесу, оскільки Будапешт наполягав на виконанні низки вимог щодо захисту прав угорської громади на Закарпатті.

    Напередодні Кіпр, який головує в Раді Європейського Союзу, офіційно оголосив про початок підготовки до відкриття переговорів за першим кластером для України та Молдови. У ЄС назвали це важливим сигналом єдності та підтвердженням політичної підтримки європейських прагнень обох країн.

    Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко вже привітала рішення держав-членів Євросоюзу щодо початку переговорного етапу. За її словами, це ще один крок до стратегічної мети України — повноправного членства в ЄС. Вона наголосила, що країна продовжує виконувати необхідні реформи та адаптувати законодавство до європейських норм.

    Переговори про вступ до Європейського Союзу структуровані за шістьма тематичними кластерами, які охоплюють усі сфери державного управління та економіки. Після відкриття першого блоку Україна зможе поступово переходити до інших напрямів, зокрема внутрішнього ринку, конкурентоспроможності, сталого розвитку, сільського господарства та зовнішніх відносин. Водночас саме виконання вимог першого кластера залишатиметься ключовим критерієм оцінки готовності країни до подальшого просування в переговорному процесі.

    Для України відкриття першого переговорного кластера стане не лише символічною перемогою на шляху до ЄС, а й практичним підтвердженням того, що попри повномасштабну війну держава продовжує рухатися до європейської інтеграції. Якщо всі необхідні процедури будуть завершені вчасно, вже 15 червня у Люксембурзі розпочнеться новий етап, який може стати одним із найважливіших у сучасній історії української євроінтеграції.