Golosnovinua.com

Позначка: вступ

  • Орбан виступив проти членства України в ЄС та НАТО, Сибіга відповів різко

    Орбан виступив проти членства України в ЄС та НАТО, Сибіга відповів різко

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна не хоче належати до спільних міжнародних об’єднань разом із Україною. Зокрема, угорський лідер виступив проти членства України у Європейському Союзі та Північноатлантичному Альянсі, пропонуючи натомість лише «стратегічну угоду» з Києвом.

    Орбан стверджує, що угорці не бажають перебувати в одному інтеграційному форматі — військовому, як НАТО, чи політично-економічному, як ЄС, з українцями. Він також піддав сумніву суверенітет України, зазначивши, що «Україна не має грошей, щоб утримувати себе, і якщо за вас платить хтось інший, ви не суверенна країна».

    У відповідь глава української дипломатії Андрій Сибіга нагадав, що Угорщина та Україна вже спільно належать до численних міжнародних організацій, серед яких ООН, Рада Європи, Світова організація торгівлі, МВФ, ЄБРР, Дунайська комісія, ОЗХЗ, МАГАТЕ, ФАО та десятки інших. Сибіга риторично запитав, чи планує Угорщина залишити всі ці організації.

    Заява Орбана прозвучала на полях саміту ЄС у Копенгагені. Він підкреслив, що його країна готова лише до «стратегічної угоди», а не до повноправного членства України в будь-якій міжнародній інституції.

    У коментарях під відповідними дописами деякі користувачі, як українці, так і угорці, відзначають, що ідея про вихід Угорщини з ЄС та НАТО на користь України має «досить слушне» обґрунтування, хоча це сприймається як радикальна пропозиція.

  • Кремль висунув умову для «сталого миру» в Україні – Путін знову згадав НАТО

    Кремль висунув умову для «сталого миру» в Україні – Путін знову згадав НАТО

    Російський диктатор Володимир Путін вкотре повторив тезу про те, що довгостроковий мир в Україні нібито неможливий без «усунення питання розширення НАТО на схід».

    Таку заяву він зробив на саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС), що відбувається у Тяньцзіні, повідомляє Sky News. За словами Путіна, Захід намагався «втягнути Україну у свою орбіту», а Київ прагнув до членства в альянсі, «який очолюють США».

    «Для того, щоб українське врегулювання було сталим і довгостроковим, необхідно усунути корінні причини кризи, про які я щойно згадав, і про які я неодноразово згадував раніше», – заявив глава Кремля.

    Його виступ пролунав після зустрічей із президентом Китаю Сі Цзіньпіном та прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді.

    Раніше президент США Дональд Трамп висловив сумніви щодо швидкої зустрічі між Путіним та президентом України Володимиром Зеленським. Водночас він не виключив можливість тристоронніх переговорів за своєю участю.

    Аналітик Bloomberg Макс Гастінгс зазначає, що Трамп більше переймається ідеєю здобути Нобелівську премію миру, ніж пошуком реальних важелів для зупинення російської агресії. На думку експерта, саме довіра Трампа до слів Путіна створює розбіжності між США та європейськими союзниками.

  • Кількість студентів-першокурсників в Україні зменшилася на 80 тисяч у 2024 році

    Кількість студентів-першокурсників в Україні зменшилася на 80 тисяч у 2024 році

    2024 рік відзначився суттєвим зниженням кількості абітурієнтів, які були зараховані до закладів вищої освіти України. За даними Державного підприємства “Інфоресурс”, на бюджетну та контрактну форми навчання було зараховано понад 187 тисяч першокурсників. Це на 80 тисяч менше, ніж минулого року, коли кількість зарахованих склала 267 тисяч.

    Загалом, на вступ до вищих навчальних закладів у 2024 році подали заяви понад 217 тисяч абітурієнтів. Таке скорочення кількості студентів може бути пов’язане з численними факторами, включаючи соціально-економічну ситуацію, пов’язану з війною, а також змінами у системі освіти.

    Одночасно, у 2025 році вступна кампанія розпочнеться раніше — вже у травні. Важливим етапом буде Національний мультипредметний тест (НМТ), який проходитиме з 14 травня по 25 липня. Відповідно до нових правил, учасники НМТ зможуть скласти чотири предмети в один день. Обов’язковими залишаються українська мова, математика та історія України, а також один із додаткових предметів на вибір — українська література, географія, біологія, хімія, фізика або іноземна мова.

    Для полегшення доступу до іспитів для різних етнічних груп, завдання НМТ будуть перекладені на чотири мови — кримськотатарську, польську, румунську та угорську. Кожен абітурієнт зможе обрати бажану мову під час реєстрації на іспит.

    Важливу роль у змінах вступної кампанії відіграють також пропозиції Міністерства освіти та науки України щодо звільнення абітурієнтів з найвищими балами НМТ від зобов’язань щодо відпрацювання на першому робочому місці. Очікується, що цей крок може вплинути на 10-15% вступників. Згідно з новою моделлю фінансування, державне замовлення має охоплювати 25-30% абітурієнтів, які будуть зобов’язані працювати в державному секторі після завершення навчання.

    Зменшення кількості першокурсників у 2024 році та нововведення у вступній кампанії 2025 року вказують на важливість адаптації системи освіти до нових умов і потреб країни, зокрема в умовах війни.

  • МОН змінив умови вступу на магістратуру

    МОН змінив умови вступу на магістратуру

    Міністерство освіти і науки (МОН) України оголосило про нові умови вступу до магістратури, які набудуть чинності з 2025 року. Проєкт уже виставлено на громадське обговорення, а основні положення стосуються змін у процедурі подання заявок, іспитів і особливих умов для певних категорій вступників.

    Основні зміни у вступі до магістратури

    1. Базова вимога
      Вступати на магістратуру можуть випускники, які вже мають ступінь бакалавра або магістра.
    2. Іспити та порогові бали
      • Вступники складатимуть єдиний вступний іспит (ЄВІ) з іноземної мови та єдине фахове вступне випробування (ЄФВВ).
      • Мінімальний прохідний бал для ЄВІ — 5, для ЄФВВ — 35.
      • Додатково враховуватимуть мотиваційний лист.
    3. Процес подання заявок
      • Реєстрація електронних кабінетів стартує 1 липня 2025 року.
      • Подання документів можливе до 20 жовтня, з опцією завантаження кількох документів про попередню освіту.
      • Заклади вищої освіти можуть встановлювати окремі дедлайни для контрактного навчання.
    4. Формула конкурсного балу
      Конкурсний бал складатиметься з оцінок:

      • за тест із іноземної мови;
      • за тест загальної навчальної компетентності;
      • за фаховий іспит.
    5. Особливі умови для пільговиків
      • Учасники Революції Гідності, військовослужбовці та вступники з інвалідністю зможуть замість іспитів пройти співбесіду.

    Нові правила спрямовані на підвищення прозорості та уніфікацію вступу. Запровадження електронних кабінетів спрощує процес подання заявок, тоді як порогові бали гарантують базовий рівень підготовки вступників.

    Заклади вищої освіти отримують більше гнучкості, встановлюючи власні терміни для подання заявок на контрактне навчання. Це дозволить студентам, які не встигли подати заяви в основний період, мати додаткові шанси на вступ.

    Реформа у сфері освіти — це не лише інструмент для підвищення якості підготовки магістрів, але й можливість адаптувати систему освіти до сучасних викликів, — зазначили в МОН.

  • Чому абітурієнти відмовляються від бюджетних місць

    Чому абітурієнти відмовляються від бюджетних місць

    Цього року 6284 абітурієнтів відмовилися від запропонованих їм бюджетних місць у вищих навчальних закладах України, повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в інтерв’ю «Дзеркалу тижня». З цієї кількості, 4842 осіб (77%) обрали контрактну форму навчання в українських університетах, включаючи як приватні, так і державні заклади.

    За словами Винницького, більшість із цих вступників використали державні гранти, щоб отримати освіту там, де вони справді хотіли, а не там, де їм було запропоновано бюджетне місце. Таким чином, абітурієнти мали можливість обирати університети та спеціальності відповідно до своїх бажань і прагнень.

    Однак 1442 особи з тих, хто відмовився від бюджетного місця, взагалі не вступали до українських університетів. Найімовірніше, вони вирішили отримувати освіту за кордоном. Це викликає занепокоєння, адже такі відмови в умовах війни є втратою для країни.

    Попри це, Винницький вважає, що кількість абітурієнтів, які обрали закордонні виші, є відносно невеликою і становить менш як 1% від усіх вступників цього року. «Будь-яка втрата топових абітурієнтів – це погано. Але тішить те, що цього року насправді дуже мало топових вступників обрали закордонні університети», – зазначив заступник міністра.