Golosnovinua.com

Позначка: вторинні санкції

  • Санкції проти Кремля відклали заради дизеля: Трамп призупинив «закон Грема»

    Санкції проти Кремля відклали заради дизеля: Трамп призупинив «закон Грема»

    Президент США Дональд Трамп підписав указ, яким призупинив застосування низки нових санкцій і масштабних мит проти Росії, передбачених так званим законом Грема. Рішення ухвалили напередодні завершення встановленого Конгресом терміну для запровадження обмежень. За інформацією Bloomberg, адміністрація Білого дому прагне стримати зростання цін на дизельне пальне перед проміжними виборами 3 листопада. Водночас рішення вже викликало критику американських законодавців, зокрема представників Республіканської партії.

    Відповідний указ оприлюднений на офіційному сайті Білого дому. Документ датований 16 жовтня 2026 року.

    Він передбачає тимчасову відмову від застосування нових санкцій, обмежень та імпортних мит, встановлених законом Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026.

    Головна особливість рішення полягає в тому, що Трамп не скасував сам закон, а скористався передбаченим у ньому правом призупиняти застосування окремих положень.

    Зокрема, йдеться про 500-відсоткове мито на імпорт товарів із Росії, а також 100-відсоткові додаткові тарифи для найбільших покупців російської нафти й природного газу.

    Під обмеження могли потрапити й держави, які сприяють обходу міжнародних санкцій проти російського нафтового сектору.

    Указ формально визначає ці мита, але одночасно призупиняє їхнє застосування. Тобто американська адміністрація залишає за собою можливість запровадити їх у майбутньому.

    Також призупинено застосування низки нових персональних та секторальних санкцій, передбачених законом Грема.

    При цьому чинні санкції, введені раніше на підставі інших президентських указів, автоматично не скасовуються. Таке застереження прямо міститься в документі Білого дому.

    Чому Трамп відмовився від нових мит

    Як повідомляє Bloomberg, рішення американського президента пов’язане насамперед із ситуацією на енергетичному ринку.

    Ціни на дизельне пальне у США залишаються високими, що створює додаткові труднощі для транспортних компаній, фермерів та промислових підприємств.

    Нові масштабні обмеження проти російських енергоносіїв могли додатково ускладнити міжнародну торгівлю нафтою та нафтопродуктами.

    Саме тому адміністрація Трампа прагне збільшити доступні обсяги дизельного пального на світовому ринку.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним щодо російського дизеля.

    За інформацією Axios, переговори відбувалися на тлі суперечок між Києвом і Вашингтоном щодо українських ударів по російських нафтопереробних підприємствах.

    Американська сторона наполягала на необхідності стабілізації енергетичного ринку, тоді як українське керівництво не погоджувалося в односторонньому порядку припиняти удари без аналогічних кроків Росії.

    Сам Трамп раніше пояснював рішення щодо російського дизеля бажанням знизити світові ціни на пальне.

    Він стверджував, що обмеження російського енергетичного експорту негативно впливають не лише на американських споживачів, а й на міжнародну економіку.

    Чому рішення викликало спротив у Конгресі

    Закон Грема Конгрес США ухвалив у вересні 2026 року з метою посилення економічного тиску на Росію через її повномасштабне вторгнення в Україну.

    Документ передбачав нові інструменти обмеження російських енергетичних доходів та розширення санкцій проти осіб і компаній, пов’язаних із російською економікою.

    Однак застосування цих заходів залежить, зокрема, від рішень президента США.

    Після оголошення американсько-російської домовленості щодо дизельного пального група з 12 сенаторів від обох партій виступила з критикою адміністрації Трампа.

    Законодавці заявили, що послаблення санкцій може збільшити доходи Росії від експорту енергоносіїв, а отже — її можливості фінансувати війну проти України.

    За даними Reuters, критика пролунала не лише від демократів, а й від низки республіканців.

    Сенатори вимагали від Білого дому переглянути домовленості з Москвою та забезпечити виконання санкційного законодавства.

    Окремі законодавці також висловили сумнів, що додаткові поставки російського дизеля суттєво знизять ціни для американських споживачів.

    Які країни можуть уникнути нових обмежень

    Відмова від застосування вторинних мит має значення не лише для Росії.

    Новий закон передбачав можливість введення значних торговельних обмежень щодо країн, які продовжують закуповувати російські нафту та газ.

    Серед найбільших покупців російських енергоносіїв — Китай, Індія та Туреччина.

    Запровадження додаткових американських мит могло ускладнити відносини Вашингтона з цими державами та спричинити нові торговельні суперечки.

    Тому рішення Трампа фактично відтерміновує ризик застосування передбачених законом додаткових тарифів до низки важливих торговельних партнерів США.

    Що це означає для України

    Для України принципове значення має можливий вплив американської політики на російські доходи від продажу енергоносіїв.

    Енергетичний експорт залишається важливим джерелом надходжень до бюджету РФ. Саме тому Київ закликає міжнародних партнерів обмежувати можливості Москви фінансувати військові витрати.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Велика Британія пообіцяла зберегти санкційний тиск на Кремль, попри домовленості Вашингтона з Росією щодо дизельного пального.

    Водночас неможливо автоматично визначити, наскільки саме нове рішення Білого дому збільшить російські доходи. Це залежатиме від фактичних обсягів експорту, ринкових цін, логістики та інших чинних обмежень.

    Наразі указ Трампа залишає адміністрації можливість знову активувати санкційні механізми. Термін їх призупинення не визначений конкретною календарною датою.

    Згідно з документом, рішення діятиме, доки президент США або уповноважені посадовці не визначать необхідність подальших дій.

    Таким чином, закон Грема залишається частиною американського законодавства, однак його ключові нові санкційні положення наразі не застосовуватимуться.

    Рішення ухвалене менш ніж за три тижні до проміжних виборів у США, коли економічні питання, зокрема вартість пального, посідають важливе місце в політичних дискусіях.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи змінить Білий дім позицію щодо застосування санкцій та як на це реагуватиме американський Конгрес.

  • Політв’язні в обмін на санкції: у Зеленського відкинули нову ідею США

    Політв’язні в обмін на санкції: у Зеленського відкинули нову ідею США

    В Україні критично оцінили ідею можливого послаблення американських санкцій проти Росії в обмін на звільнення політичних в’язнів. Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що за нинішніх умов такі поступки Москві не наблизять завершення війни, а навпаки можуть переконати Кремль, що тиском і насильством можна домагатися поступок.

    Приводом для дискусії стала публікація The Atlantic, у якій повідомлялося про нову дипломатичну ініціативу спецпредставника президента США Джона Коула. За даними видання, він пропонує використати модель, яку Вашингтон уже частково застосовував у відносинах із Білоруссю: домагатися звільнення політичних в’язнів в обмін на певне послаблення санкцій і відновлення економічних контактів. The Atlantic також повідомляє, що Дональд Трамп підтримує такий підхід.

    Власюк у коментарі «Главкому» наголосив, що Київ не вважає санкційні поступки ефективним способом впливу на Росію.

    «Жодні поступки агресору, зокрема послаблення чи зняття санкцій, за нинішніх обставин не наблизять мир. Так це просто не працює: кожна поступка лише переконує Кремль, що тиском і терором можна домогтися свого», — заявив він.

    За словами Власюка, гуманітарна цінність звільнення людей із російських в’язниць не викликає сумнівів, однак поєднувати це питання із санкційним режимом проти держави, яка продовжує війну, українська сторона вважає помилковим.
    Він окремо підкреслив, що політичних заручників необхідно звільняти, але це не повинно ставати підставою для фактичного пом’якшення відповідальності тих, хто продовжує вести бойові дії проти України.

    Звідки взялася така схема

    Джон Коул уже має досвід переговорів за схожою моделлю з Білоруссю.
    Reuters повідомляв, що упродовж останнього року Коул вів переговори з режимом Олександра Лукашенка щодо звільнення ув’язнених. У вересні білоруська влада помилувала ще 15 осіб, а загалом під час попередніх раундів переговорів були звільнені сотні людей. Паралельно США частково пом’якшували санкційний режим.

    Саме цей досвід, за даними The Atlantic, Коул тепер пропонує спробувати використати у відносинах із Москвою.

    Йдеться не просто про одноразовий обмін. Ідея ширша — поступово створювати стимули для Росії через звільнення ув’язнених, відновлення окремих економічних контактів і часткове послаблення санкцій. Видання зазначає, що прихильники такого підходу розглядають його як інструмент гуманітарної дипломатії та можливий міст до ширших домовленостей між Вашингтоном і Москвою.

    Противники ж бачать у ньому серйозний ризик: авторитарні режими можуть отримати сигнал, що політичних в’язнів можна використовувати як своєрідний «торговельний актив» для отримання економічних поступок.

    Кремль поки не підтверджував переговорів саме про таку угоду

    Москва публічно не підтвердила, що конкретна схема «політв’язні в обмін на санкції» вже обговорюється між Росією та США.

    Водночас контакти між Вашингтоном і Москвою останніми тижнями активізувалися. Кремль заявляв про бажання відновити ширший діалог зі США, включно з питаннями контролю над озброєннями, економічними відносинами та війною в Україні.

    Питання звільнення утримуваних осіб також уже з’являлося у двосторонніх контактах. Reuters повідомляв, що Росія нещодавно звільнила американця Роберта Гілмана на прохання Трампа, а в останні роки між США та Росією проходили кілька великих обмінів ув’язненими.

    Це створює дипломатичний ґрунт для нових гуманітарних домовленостей, але не підтверджує існування конкретної угоди про санкції.

    Київ наполягає на протилежному — санкції треба посилювати

    Позиція України наразі прямо протилежна. Власюк заявив, що на тлі продовження російських ударів по Україні санкційний тиск має не зменшуватися, а збільшуватися. Особливі надії Київ покладає на нові американські санкційні інструменти та вторинні обмеження для держав, які продовжують купувати російські енергоносії.

    «Ненька інфо» раніше писала, що американський санкційний пакет, який у медіа називали «пекельними санкціями», створює механізм значно жорсткішого тиску не лише на Росію, а й на її ключових торговельних партнерів.

    Зокрема, документ передбачає можливість запровадження високих мит проти держав, які продовжують закуповувати російські енергоносії. При цьому рішення про застосування конкретних тарифів залишається за президентом США.

    Удар по нафтових доларах Москви: Трамп готується підписати нищівний закон проти покупців російських енергоресурсів 

    Також «Ненька інфо» повідомляла про зростання тиску в Конгресі США на адміністрацію Трампа з вимогою застосувати нові санкційні можливості проти Росії після серії ударів по Україні.

    «Удар по гаманцю диктатора»: Конгрес США посилює тиск щодо санкцій проти Кремля 

    Ще раніше видання писало, що санкційна стратегія США дедалі більше концентрується на вторинному тиску — передусім на країнах, які купують російську нафту та газ і таким чином забезпечують Кремлю валютні надходження.

    США готують «економічний молот» для Кремля: Сенат узявся за санкції проти Росії та її нафтових партнерів

    Чому ця дискусія зараз особливо важлива

    Санкції залишаються одним із небагатьох важелів тиску на Росію, які Захід може застосовувати без прямої військової участі у війні.

    Для Києва принциповим є те, щоб Москва не отримувала значного економічного полегшення до припинення бойових дій. Українська влада неодноразово попереджала, що додаткові доходи від енергетики, фінансового сектору чи відновлення міжнародної торгівлі можуть бути спрямовані на російський військово-промисловий комплекс.

    Паралельно сам Вашингтон намагається залишити собі простір для дипломатичного маневру.

    Саме тому навколо можливого обміну «санкції за політв’язнів» виникає фундаментальна суперечність. Для прихильників такого підходу це шанс визволити людей із російських в’язниць і створити хоча б мінімальний канал домовленостей із Москвою. Для України та критиків схеми — ризик того, що Кремль отримає економічну винагороду, не змінивши свою поведінку у війні.

    І поки йдеться лише про дипломатичну ідею, а не погоджену угоду.

    Станом на 1 жовтня немає публічного підтвердження, що Вашингтон і Москва домовилися про конкретне послаблення санкцій в обмін на звільнення політичних в’язнів. Є повідомлення The Atlantic про пропозицію Коула та підтримку ідеї Трампом, негативна оцінка Києва і попередній білоруський досвід, на який орієнтуються прихильники такого механізму.

    Для України ж позиція наразі однозначна: звільнення політичних заручників необхідне, але використовувати санкції проти Росії як плату за це Банкова не підтримує.

  • Трамп підписав «пекельні санкції» проти Росії: під ударом нафта, банки й покупці енергоносіїв РФ

    Трамп підписав «пекельні санкції» проти Росії: під ударом нафта, банки й покупці енергоносіїв РФ

    Президент США Дональд Трамп підписав закон, який суттєво розширює можливості Вашингтона для економічного тиску на Росію та країни, що допомагають їй заробляти на експорті енергоносіїв. Документ, який у США неофіційно називали пакетом «пекельних санкцій», відкриває шлях до нових обмежень проти російських чиновників, банків, енергетичних компаній, «тіньового флоту», а також дозволяє президенту запроваджувати високі мита проти найбільших покупців російської нафти й газу.

    Білий дім офіційно повідомив, що 18 вересня Трамп підписав H.R. 5334 — Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Документ «санкціонує та розширює передбачені законом санкції, мита й заборони щодо Росії», а також продовжує дію частини санкційних повноважень щодо Ірану.

    Одним із центральних елементів нового закону стали вторинні економічні заходи. Закон дозволяє президенту США вводити мита до 100% на товари з держав, які входять до числа найбільших покупців російської нафти або газу, а також країн, які допомагають Москві обходити енергетичні санкції. У фінальній конструкції тарифний механізм обмежили п’ятьма найбільшими імпортерами російських енергоносіїв і п’ятьма ключовими державами, причетними до обходу санкцій.

    Саме цей механізм робить новий закон особливо важливим. Його мета — впливати не лише безпосередньо на російські компанії, а й на покупців, завдяки яким Москва продовжує отримувати великі валютні доходи. До потенційно вразливих держав американські та міжнародні медіа відносять передусім Китай та Індію, хоча сам закон не встановлює постійного списку конкретних країн: його застосування залежатиме від обсягів імпорту російських енергоносіїв і рішень американської адміністрації.

    Водночас закон значно ширший за тарифний блок. Сенатори, які працювали над документом, пояснювали, що він передбачає первинні та вторинні санкції проти російських чиновників, фінансових структур та осіб, які підтримують російську державу й фінансування війни. Окремими напрямами називалися банки та фінансові установи РФ, пов’язані з владою бізнесмени та їхні мережі, а також судна так званого «тіньового флоту», який Росія використовує для транспортування нафти в обхід західних обмежень.

    Адміністрація Трампа підтримувала фінальний компромісний варіант документа ще до його остаточного ухвалення. У заяві адміністративно-бюджетного управління Білого дому зазначалося, що закон має посилити інструменти, які президент може використовувати для збільшення економічної ціни продовження війни Росією. Водночас Білий дім наполіг на збереженні президентських повноважень щодо винятків та призупинення окремих санкцій.

    Саме ця деталь означає, що підписання закону не дорівнює автоматичному одномоментному введенню всіх максимально можливих обмежень. Президент отримує додаткові юридичні інструменти, однак конкретний масштаб їх застосування залежатиме від рішень Білого дому. Reuters звертає увагу, що закон надає адміністрації дуже широкі тарифні повноваження, а також можливість робити винятки з міркувань національної безпеки.

    Це стало однією з причин дискусій у Конгресі. Частина демократів підтримувала посилення санкцій безпосередньо проти Росії, але висловлювала занепокоєння через можливі наслідки нових мит для американських споживачів і союзників США. Опоненти попереджали, що тарифний механізм може зачепити ширше коло торговельних партнерів Вашингтона, ніж передбачалося спочатку. Прихильники закону натомість наголошували, що без тиску на покупців російської нафти Москва й надалі матиме можливість компенсувати частину втрат від прямих санкцій.

    Закон пройшов Конгрес із помітною міжпартійною підтримкою. Сенат схвалив його у серпні 86 голосами проти 11, а Палата представників у вересні підтримала фінальний пакет 262 голосами проти 159. Після цього документ передали президенту.

    Документ назвали на честь сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який тривалий час був одним із головних авторів та прихильників посилення економічного тиску на Росію. Після його смерті законодавці продовжили роботу над пакетом, назвавши його ім’ям політика. Американські сенатори прямо говорили, що ухвалення закону має стати частиною його політичної спадщини.

    Президент України Володимир Зеленський після підписання документа подякував Трампу, американським сенаторам і членам Палати представників. Він нагадав, що Грем під час візитів до України регулярно говорив про необхідність не послаблювати тиск на Росію та окремо звертав увагу на країни, які купують російську нафту або забезпечують фінансові канали для російського бізнесу. Зеленський закликав до повної та швидкої реалізації положень закону.

    Для Росії найбільш чутливим залишається саме енергетичний напрям. Москва продовжує отримувати значні доходи від експорту нафти та газу, тому Вашингтон намагається змістити акцент із простого обмеження російських компаній на тиск проти покупців і посередників. Фактично логіка нового закону полягає в тому, щоб підвищити ціну співпраці з російським енергетичним сектором для третіх країн.

    Втім, це створює і ризик торговельних конфліктів. Індія вже публічно дала зрозуміти, що розглядає енергетичну політику як питання власних національних інтересів. Нью-Делі попереджав, що масштабні американські тарифи через закупівлю російської нафти можуть негативно позначитися на двосторонніх відносинах із США.

    Москва також критично відреагувала на американський санкційний курс. Російські представники заявляли, що посилення обмежень нібито ускладнює дипломатичні зусилля щодо завершення війни. Це позиція російської сторони; Вашингтон та прихильники закону, навпаки, пояснюють його як спосіб збільшити економічну ціну продовження війни та посилити переговорні важелі США.

    Для читачів «Ненька інфо» ця історія має пряме продовження. Ще 17 вересня видання писало, що Трамп готується підписати «пекельні санкції» проти Росії, а після голосування у США повідомляло про реакцію Кремля на новий санкційний пакет. Ще влітку «Ненька інфо» стежила за просуванням документа в Конгресі та розповідала про заклики сенаторів терміново ухвалити санкції і про те, як Сенат перейшов до активного розгляду пакета.

    Тепер ця історія перейшла з етапу політичних заяв у юридичну площину: документ уже став законом. Наступним ключовим питанням буде не його формальна наявність, а те, наскільки швидко і проти кого саме Білий дім застосує нові повноваження. Саме від цього залежатиме реальний економічний ефект нового санкційного пакета для Росії та її найбільших енергетичних партнерів.

  • Рублі, ріали та заморожені мільярди: США завдали нового санкційного удару по ВТБ

    Рублі, ріали та заморожені мільярди: США завдали нового санкційного удару по ВТБ

    Сполучені Штати запровадили додаткові санкції проти російського державного банку ВТБ через його співпрацю з Іраном та сприяння обходу американських обмежень. Нове рішення стосується одного з найбільших фінансових інститутів Росії, який уже перебуває під західними санкціями. Тепер Вашингтон додав окрему підставу для обмежень — діяльність банку в іранському фінансовому секторі, що також посилює ризики для його закордонних партнерів.

    Про рішення Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США, відомого як OFAC, американське відомство повідомило 14 вересня 2026 року. За його даними, ВТБ допомагав Тегерану підтримувати міжнародні фінансові зв’язки попри санкційні обмеження. У центрі уваги американської сторони опинилися відносини російського банку з підсанкційними іранськими установами, операції із замороженими активами та механізми двосторонніх розрахунків.

    Як стверджує Мінфін США, протягом останніх трьох років ВТБ встановлював кореспондентські відносини з іранськими банками, які перебувають під санкціями. Такі відносини дозволяють фінансовим установам проводити платежі одна через одну та обслуговувати міжнародні операції клієнтів. Для банків, доступ яких до звичних каналів розрахунків обмежений, подібна співпраця може мати особливе значення.

    Окремо американське відомство вказало на розширення присутності ВТБ у Тегерані. За його інформацією, відповідні кроки банк почав здійснювати в січні 2025 року. Також у повідомленні йдеться про дії, спрямовані на переміщення мільярдів доларів заморожених іранських активів. Водночас оприлюднене формулювання не дає підстав стверджувати, що всю згадану суму вже вдалося переказати або повністю вивести з-під обмежень.

    Ще одним напрямом співпраці стали розрахунки в національних валютах. ВТБ створив механізм використання російських рублів та іранських ріалів для підтримки торгівлі між двома країнами. Американський Мінфін розглядає цю діяльність у контексті фінансової підтримки Ірану. Саме сукупність зазначених зв’язків та операцій стала підставою для нового санкційного рішення щодо російської установи.

    Цього разу ВТБ потрапив під обмеження на підставі президентського указу США №13902, який дозволяє застосовувати санкції за діяльність у визначених секторах іранської економіки. Рішення ухвалене в межах кампанії Operation Economic Outcast. Мінфін США оголосив про її початок 24 серпня 2026 року. Кампанія передбачає економічний тиск на іранську владу та структури, які допомагають їй отримувати фінансування й обходити обмеження.

    Практичні наслідки для ВТБ включають блокування його майна та майнових інтересів, які перебувають у США або у володінні чи під контролем американських осіб. Операції американських громадян і компаній із банком за загальним правилом заборонені, якщо немає відповідного дозволу OFAC або передбаченого винятку. Йдеться саме про блокування активів у межах американської юрисдикції; це рішення саме собою не означає конфіскації всього майна банку в різних країнах.

    Додатковий ризик виникає для іноземних фінансових установ, які продовжують обслуговувати значні операції на користь ВТБ. У Мінфіні США попередили про можливість вторинних санкцій. Зокрема, для таких банків можуть заборонити відкриття або встановити суворі умови ведення кореспондентських рахунків у США. Отже, наслідки нового рішення потенційно виходять за межі безпосередніх відносин між ВТБ та американськими контрагентами. Водночас санкції щодо кожного іноземного партнера не виникають автоматично лише через сам факт його співпраці з російським банком.

    ВТБ уже тривалий час перебуває під американськими обмеженнями. 24 лютого 2022 року США запровадили проти нього повні блокувальні санкції. Тоді американський Мінфін назвав ВТБ другим за величиною банком Росії та одним із ключових учасників її фінансової системи. У тому ж рішенні були окремо зазначені 20 дочірніх структур банку. Це стало частиною масштабного санкційного пакета, ухваленого після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.

    Наступне розширення санкційних підстав відбулося 15 січня 2025 року, коли ВТБ включили до відповідного переліку за діяльність у фінансовому секторі Росії. Таким чином, вересневе рішення 2026 року додає до вже наявних обмежень іранський напрям. Для оцінки його значення важлива саме ця послідовність: банк був заблокований раніше, а тепер США окремо реагують на його допомогу іншій підсанкційній державі.

    Масштаб установи пояснює увагу до її міжнародних операцій. За даними, наведеними Forbes Ukraine, ВТБ поступається в Росії за розміром активів лише Сбербанку, а понад 74,4% його акцій належать державі. Наприкінці 2025 року активи групи становили 36,88 трлн рублів. За підсумками першого кварталу 2026 року цей показник зріс до 38,02 трлн рублів.

    Кредитний портфель банку на початок 2026 року становив близько 24,9 трлн рублів. Із цієї суми приблизно 17,7 трлн рублів припадало на корпоративних позичальників, ще 7,2 трлн рублів — на фізичних осіб. Кошти клієнтів становили близько 27,9 трлн рублів. Ці показники відображають значну роль банку в обслуговуванні російського бізнесу та населення.

    Водночас прибуток установи скорочується. Як зазначає Forbes, після рекордних 551,4 млрд рублів у 2024 році ВТБ отримав 502,1 млрд рублів чистого прибутку у 2025-му — на 8,9% менше. За січень–липень 2026 року показник становив 265,6 млрд рублів, знизившись на 12,7% у річному вимірі. Наведені дані передують новому санкційному рішенню, тому пов’язувати це скорочення саме з вересневими обмеженнями немає підстав.

    Після запровадження західних санкцій та відключення від SWIFT ВТБ переорієнтував частину міжнародної діяльності на країни, які не приєдналися до обмежень, зокрема Іран і Китай. Нове рішення США показує, що операції на цих альтернативних напрямках також можуть ставати предметом санкційного контролю. Оприлюднене повідомлення не містить оцінки майбутніх фінансових втрат ВТБ: головний оголошений наслідок — додаткова санкційна підстава та посилення ризиків для установ, які допомагають проводити значні операції на його користь.

  • США готують «економічний молот» для Кремля: Сенат узявся за санкції проти Росії та її нафтових партнерів

    США готують «економічний молот» для Кремля: Сенат узявся за санкції проти Росії та її нафтових партнерів

    Сенат США перейшов до активного розгляду масштабного санкційного пакета, покликаного посилити економічний тиск не лише безпосередньо на Росію, а й на країни та компанії, які допомагають Москві заробляти на експорті нафти й газу. Законодавці розглядають документ, який передбачає первинні та вторинні санкції, обмеження проти російських банків і «тіньового флоту», а також можливість запровадження великих мит проти найбільших покупців російських енергоносіїв.

    Йдеться про Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 — санкційний законопроєкт, який отримав широку двопартійну підтримку. Його просування стало одним із найсерйозніших за останній час сигналів Конгресу про готовність тиснути на джерела фінансування російської війни проти України.

    Лідер демократичної меншості в Сенаті Чак Шумер під час обговорення наголосив, що одних попереджень Кремлю вже недостатньо. За його словами, російський президент Володимир Путін оцінює не риторику Заходу, а його реальні кроки. Саме тому санкційний пакет має показати, що підтримка України та економічний тиск на Москву мають довгостроковий характер.

    Сенат уже продемонстрував потужну підтримку

    Нинішній етап розгляду не починається з нуля.

    Наприкінці липня Сенат провів ключове процедурне голосування щодо просування документа. За продовження роботи над санкційним пакетом проголосували 86 сенаторів, проти — 12. Такий результат показав рідкісний для нинішнього американського Конгресу рівень двопартійної згоди.

    Законопроєкт підтримують сенатори від обох партій, серед яких Річард Блументаль, Кеті Брітт, Джин Шахін, Роджер Вікер та Джим Ріш.

    Його головна логіка полягає в тому, щоб ударити не тільки по російських компаніях, які безпосередньо отримують прибуток від продажу енергоносіїв, а й по міжнародній системі, що дозволяє Кремлю обходити обмеження.

    Це принципово відрізняє новий пакет від значної частини попередніх санкцій.

    Під санкціями можуть опинитися банки, олігархи та «тіньовий флот»

    У погодженій сенаторами редакції законодавство передбачає первинні й вторинні санкції проти Росії та осіб, які підтримують її війну.

    До потенційних цілей належать російські посадовці, олігархи та пов’язані з ними особи, банки і фінансові установи, а також судна так званого «тіньового флоту», через який Москва продовжує експортувати нафту попри західні обмеження.

    «Тіньовий флот» став одним із головних інструментів російського санкційного обходу після запровадження нафтового ембарго та цінової стелі.

    Росія використовує сотні старих танкерів, часто зі складними структурами власності, змінами прапора та страхуванням поза традиційними західними системами.

    Саме тому санкціонування окремих російських компаній уже не вважається достатнім. Вашингтон дедалі більше зосереджується на посередниках, судах, фінансових структурах та покупцях російської сировини.

    Найболючіша частина — мита для покупців російської нафти

    Одним із найсильніших інструментів законопроєкту є можливість карати найбільших покупців російських енергоносіїв.

    У нинішній версії документа президент США отримує право запроваджувати цільові тарифи на товари з країн, які входять до числа найбільших покупців російської нафти або газу чи допомагають обходити енергетичні санкції. Законопроєкт обмежує механізм п’ятьма найбільшими покупцями та п’ятьма державами, що найбільше сприяють обходу обмежень.

    Axios повідомляє, що тариф може сягати 100%. Такий механізм фактично дасть Білому дому окрему законодавчу основу для економічного тиску на держави, які продовжують масштабно купувати російську енергію.

    Раніші версії ініціативи Грема та Блументаля були ще жорсткішими й передбачали можливість тарифів до 500%. Саме через це в медіа законопроєкт часто називали «пекельними» або «нищівними» санкціями. У попередніх заявах автори прямо називали серед потенційних адресатів таких заходів Китай, Індію та Бразилію — великі економіки, які продовжують купувати російські енергоресурси.

    Чому ключова ставка зроблена саме на нафту

    Нафтовий експорт залишається одним із найважливіших джерел валютних доходів Росії.

    Навіть після введення масштабних санкцій Москва змогла перенаправити значну частину потоків із Європи до Азії. Насамперед російську нафту купують Китай та Індія.

    Тому американські законодавці намагаються змінити саму економіку таких закупівель.

    Якщо країна отримує дешеву російську нафту, але натомість ризикує зіткнутися з великими митами при експорті своїх товарів до США, вигода від співпраці з Москвою може різко зменшитися.

    Саме в цьому полягає логіка вторинних санкцій: змусити треті держави самостійно обирати між доступом до американського ринку та масштабною економічною співпрацею з РФ.

    Трамп отримає сильніший юридичний інструмент

    Окреме значення законопроєкту полягає в тому, що він може розширити можливості президента США щодо тарифної політики.

    Адміністрація Дональда Трампа вже використовувала мита як інструмент зовнішньополітичного тиску. Однак такі рішення нерідко ставали предметом юридичних суперечок.

    Axios зазначає, що новий закон може надати Білому дому значно чіткішу законодавчу основу для запровадження тарифів проти покупців російської енергії. Це посилить позиції президента не лише політично, а й юридично.

    Для України це особливо важливо, оскільки санкції в такому разі не залежатимуть виключно від президентських указів, які наступна адміністрація потенційно може швидко переглянути.

    Закон, ухвалений Конгресом, створює значно стійкіший механізм.

    Законопроєкт одночасно стосується Ірану

    Документ має ще один великий напрям — Іран.

    Сенатори погодилися продовжити санкційні повноваження, які обмежують фінансування іранського енергетичного та військового секторів.

    Це особливо актуально на тлі поглиблення військової співпраці між Москвою й Тегераном та загальної нестабільності на Близькому Сході.

    Таким чином Вашингтон фактично об’єднує тиск на дві держави, які розглядає як взаємопов’язані безпекові загрози.

    Чому санкції просувають саме зараз

    У Конгресі дедалі більше занепокоєні тим, що Росія продовжує війну, попри багаторічні санкції та дипломатичний тиск.

    Одночасно в американському політичному середовищі зростають побоювання щодо ширших планів Кремля.

    Шумер під час сенатських дебатів послався на оцінки потенційних загроз для країн НАТО та заявив, що Путін продовжує перевіряти межі готовності Заходу до протидії.

    Звідси й аргумент прихильників закону: якщо Кремль не реагує на попередження, потрібно бити по економічній основі російської військової машини.

    Європа також може піти слідом

    Для Києва важливо не тільки безпосереднє запровадження американських санкцій.

    Рішення Вашингтона може спричинити ланцюгову реакцію серед союзників.

    США мають найбільший фінансовий ринок світу і контроль над значною частиною міжнародних доларових операцій, тому американські вторинні санкції часто змушують компанії та банки змінювати поведінку навіть у країнах, які формально не приєдналися до санкцій.

    Саме тому потенційний пакет розглядається як можливість підштовхнути до нових кроків Європейський Союз, країни G7 та інших партнерів України.

    Раніше Грем прямо закликав європейські країни посилити тиск, заявляючи, що численні санкційні пакети ЄС не дали достатнього ефекту без потужнішого удару по покупцях російської енергії.

    Але голосування — ще не кінець процесу

    Навіть якщо Сенат остаточно схвалить документ, він ще має пройти весь законодавчий шлях.

    Для набуття чинності закон необхідно погодити з Палатою представників та передати президенту США на підпис.

    Крім того, практичний вплив санкцій залежатиме від того, наскільки активно Білий дім застосовуватиме надані йому повноваження.

    Саме ця президентська гнучкість була одним із ключових елементів переговорів навколо документа.

    Прихильники санкцій намагалися одночасно дати президентові потужний «економічний молот» і залишити достатньо простору для дипломатичних домовленостей.

    Для Москви головна небезпека — не черговий список прізвищ

    Якщо закон буде ухвалений у нинішньому вигляді, його потенційна сила полягає не стільки в появі чергових російських банків чи олігархів у санкційних списках.

    Найсерйознішим ударом може стати зміна поведінки третіх країн.

    Росія зуміла пережити значну частину санкційного тиску саме тому, що після втрати європейського ринку знайшла нових великих покупців в Азії.

    Якщо Вашингтон зробить співпрацю з російським нафтовим сектором занадто дорогою для цих держав, Кремль може зіткнутися із зовсім іншим рівнем тиску на доходи.

    Саме тому законодавці й роблять ставку на вторинні санкції.

    І результат процедурного голосування 86 проти 12 показує, що ідея такого підходу має надзвичайно широку підтримку в американському Сенаті.

    Тепер ключове питання — чи перетвориться ця підтримка на остаточно ухвалений закон і наскільки швидко новий механізм почне впливати на головних покупців російської нафти.

  • Євродепутат Галер закликав ЄС посилити санкції проти російської металургії та олігархів

    Євродепутат Галер закликав ЄС посилити санкції проти російської металургії та олігархів

    Європейський Союз має суттєво посилити санкційний тиск на Росію, зокрема шляхом повного обмеження доступу російської металургійної продукції до європейського ринку та запровадження жорсткіших обмежень проти російських олігархів, які продовжують отримувати прибутки від торгівлі з ЄС. Про це заявив депутат Європейського парламенту від Німеччини Майкл Галер під час виступу на Одеському чорноморському форумі з безпеки, коментуючи ефективність чинної санкційної політики щодо Російської Федерації та її ключових експортних галузей.

    За словами євродепутата, попри вже запроваджені численні пакети санкцій, російська металургійна продукція досі не перебуває під повною забороною в межах Європейського Союзу. Це, як він наголосив, дозволяє російським компаніям і пов’язаним із ними бізнес-структурам продовжувати отримувати значні доходи від експорту до європейського ринку навіть в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Галер підкреслив, що така ситуація створює суперечність у санкційній політиці ЄС, оскільки частина російського бізнесу продовжує фінансово вигравати від співпраці з Європою, попри офіційні політичні заяви про ізоляцію агресора.

    Він заявив, що Європейський Союз має рухатися до повного закриття ринку для російської металургії, щоб унеможливити отримання доходів, які, за його словами, опосередковано підтримують військову машину Кремля. Галер наголосив, що санкційна політика не може бути частковою або вибірковою, оскільки будь-які винятки чи «сірі зони» фактично послаблюють загальний ефект економічного тиску на Росію.

    Окрему увагу євродепутат приділив темі російських олігархів, які, на його думку, досі мають можливість зберігати доступ до європейських ринків та активів і таким чином продовжують отримувати прибутки, навіть перебуваючи у тісному зв’язку з політичним керівництвом Росії. Він підкреслив, що ЄС повинен посилити персональні санкції та не допускати ситуацій, коли великі бізнес-групи з РФ продовжують працювати через дочірні компанії або посередників у Європі.

    «Ми маємо працювати над тим, щоб закрити для них цей ринок», — заявив Галер, наголосивши, що економічні зв’язки, які приносять прибуток російським структурами, повинні бути повністю розірвані.

    У своїй промові євродепутат також окремо зупинився на проблемі обходу санкцій через треті країни. Він зазначив, що Росія активно використовує складні логістичні та торговельні схеми для обходу обмежень, зокрема через держави Центральної Азії, Кавказу та Туреччину. За його словами, ці маршрути дозволяють російським компаніям продовжувати отримувати необхідні товари та технології, попри формальні санкційні заборони.

    Галер підкреслив, що Європейський Союз повинен посилити контроль за експортними потоками та активніше використовувати дані торговельної статистики, митних служб і експортних агентств для виявлення підозрілих схем постачання. Він зазначив, що сучасні інструменти аналітики дозволяють відстежувати непрямі ланцюги постачання, однак політична воля для повного блокування таких схем має бути посилена.

    Особливу увагу він звернув на відповідальність європейських компаній-експортерів. На його думку, бізнес, який постачає товари за межі ЄС, повинен мати чіткі механізми контролю кінцевого споживача продукції. Якщо компанія не може довести, що її продукція не потрапить до Росії або не буде використана в інтересах російського військово-промислового комплексу, такі поставки мають бути заборонені.

    «Ми знаємо, як працюють такі схеми через Казахстан чи Туреччину. Це досить зрозумілі механізми, і їх потрібно блокувати», — наголосив Галер, коментуючи поширену практику реекспорту санкційних товарів.

    Євродепутат також підкреслив, що розширення вторинних санкцій має стати одним із ключових напрямів подальшої політики ЄС. На його думку, без запровадження механізмів, які впливають на третіх посередників, ефективність санкцій проти Росії залишається обмеженою. Він закликав до формування більш жорсткої системи контролю, яка унеможливить постачання критично важливих товарів до РФ через непрямі канали.

    Заява Галера пролунала на тлі триваючих дискусій у Європейському Союзі щодо того, наскільки ефективними є чинні санкційні пакети проти Росії. Попри значні обмеження в енергетичному, фінансовому та технологічному секторах, частина російської економіки продовжує функціонувати завдяки адаптації до нових умов та використанню альтернативних торговельних маршрутів.

    Окремо в ЄС дедалі частіше порушується питання про посилення персональних санкцій проти російських бізнесменів, які зберігають тісні зв’язки з Кремлем. Журналістські розслідування неодноразово вказували на те, що деякі великі російські промислові групи, зокрема в металургійній та енергетичній сферах, можуть бути пов’язані з підприємствами, які прямо або опосередковано працюють на російський військово-промисловий комплекс.

    Зокрема, увагу привертають структури, пов’язані з російським бізнесменом Володимиром Лісіним, власником Новоліпецького металургійного комбінату (НЛМК). За даними розслідувань, підприємства цієї групи продовжують працювати в Європі, попри підозри щодо можливого залучення до ланцюгів постачання для оборонної промисловості Росії. Це викликає дискусії щодо послідовності санкційної політики ЄС та необхідності її подальшого посилення.

    Водночас Україна також продовжує розширювати власну санкційну політику щодо російських компаній і бізнес-структур, які забезпечують функціонування російської економіки в умовах війни. Київ запроваджує обмеження проти енергетичних, металургійних і промислових підприємств, намагаючись синхронізувати свої дії з партнерами в ЄС та США.

    На тлі цих процесів заклики Майкла Галера до посилення санкцій проти російської металургії та олігархів відображають ширшу дискусію всередині Європейського Союзу щодо необхідності переходу від часткових обмежень до більш системного економічного тиску на Росію, який би мінімізував будь-які фінансові вигоди для структур, пов’язаних із війною проти України.