Golosnovinua.com

Позначка: втрати Росії

  • Мінус 2090 військових і 1372 дрони: Росія зазнала значних втрат за одну добу

    Мінус 2090 військових і 1372 дрони: Росія зазнала значних втрат за одну добу

    Російська армія продовжує зазнавати значних втрат у війні проти України. Протягом 17 жовтня Сили оборони України знешкодили ще 2090 російських військових, а також 1372 безпілотники, десятки артилерійських систем і сотні одиниць автомобільної техніки. Загальні бойові втрати особового складу РФ від початку повномасштабного вторгнення, за оцінками українського Генштабу, досягли приблизно 1 мільйона 565 тисяч осіб. Водночас російські війська продовжують наступальні операції, застосовують авіацію, артилерію та ударні дрони на різних ділянках фронту.

    Про це 18 жовтня повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    За даними українського військового командування, протягом минулої доби російська армія втратила 2090 військовослужбовців убитими та пораненими.

    Водночас загальна цифра втрат особового складу включає різні категорії втрат і не означає, що всі 2090 військових загинули.

    Станом на ранок неділі орієнтовні втрати Росії від початку повномасштабної війни становили 1 565 060 осіб.

    Окремо Генштаб відзначив значні втрати російських безпілотників, артилерії та автомобільної техніки.

    Понад 1300 безпілотників за добу

    Одним із найбільших показників останнього зведення стали втрати безпілотних літальних апаратів.

    За даними Генштабу, протягом 17 жовтня російська армія втратила 1372 БпЛА оперативно-тактичного рівня.

    Загальна кількість таких апаратів, внесених до української статистики від початку повномасштабного вторгнення, досягла 568 358 одиниць.

    Безпілотники залишаються важливим інструментом сучасної війни.

    Російські військові використовують їх для розвідки, коригування артилерійського вогню, ураження техніки та атак на українські позиції.

    Водночас Сили оборони України активно застосовують засоби радіоелектронної боротьби, протиповітряної оборони та власні ударні дрони для протидії противнику.

    Важливо, що статистика втрат БпЛА включає різні способи їхнього знешкодження та не завжди означає фізичне знищення кожного апарата.

    Росія втратила десятки артилерійських систем

    Суттєвими залишаються й втрати російської артилерії.

    За добу українські військові зафіксували втрату 27 артилерійських систем противника.

    Загальна кількість втраченої артилерії, за оцінками Генштабу, становить 51 293 одиниці.

    Крім того, протягом минулої доби російська армія втратила три реактивні системи залпового вогню.

    Їхня загальна кількість у зведеннях українського командування досягла 2224 одиниць.

    Артилерійські установки та РСЗВ залишаються одними з основних засобів вогневого ураження на фронті.

    Вони використовуються для обстрілів українських оборонних позицій, транспортних шляхів і районів зосередження сил.

    Тому зниження кількості справної артилерії може ускладнювати проведення наступальних операцій та вогневу підтримку російських підрозділів.

    Сотні автомобілів і нові втрати бронетехніки

    За інформацією Генштабу, протягом 17 жовтня російські війська також втратили 363 автомобілі та автоцистерни.

    Загальна кількість втраченої автомобільної техніки досягла 164 246 одиниць.

    Такі транспортні засоби відіграють важливу роль у забезпеченні військових формувань пальним, боєприпасами, продовольством та іншими ресурсами.

    Втрата транспортної техніки може ускладнювати постачання російських підрозділів, особливо за умов інтенсивних бойових дій.

    Окрім цього, до української статистики додали один танк і сім бойових броньованих машин.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росія, за даними українського Генштабу, втратила 12 416 танків та 25 561 бойову броньовану машину.

    Також за добу зафіксовано втрату одного засобу протиповітряної оборони та шести наземних робототехнічних комплексів.

    Окремо повідомляється про чотири крилаті ракети.

    Загальні втрати російської армії перевищили 1,56 мільйона осіб

    Відповідно до ранкового зведення Генерального штабу, станом на 18 жовтня орієнтовні втрати російських військ від 24 лютого 2022 року становлять 1 565 060 осіб.

    Ця цифра охоплює загальні бойові втрати особового складу, але не є підтвердженою кількістю загиблих.

    Українське військове командування регулярно оновлює статистику, використовуючи доступну оперативну інформацію.

    Водночас незалежно перевірити кожен показник під час активних бойових дій неможливо.

    Російська сторона не оприлюднює повної актуальної статистики власних втрат, тому оцінки різних джерел можуть відрізнятися.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що станом на 16 жовтня Сили оборони за добу знешкодили 1790 російських військових, шість літаків і майже 700 безпілотників.

    Таким чином, за два дні загальна кількість зафіксованих Генштабом втрат особового складу російської армії зросла на понад чотири тисячі осіб.

    Інтенсивність бойових дій залишається високою

    Великі втрати російської армії фіксуються на тлі інтенсивних бойових дій.

    За інформацією українського Генштабу, протягом 17 жовтня російські війська продовжували атакувати українські позиції та застосовували значну кількість ударних безпілотників і артилерії.

    Напередодні ввечері українське командування повідомляло про 215 бойових зіткнень від початку доби.

    Противник також застосовував авіацію та керовані авіаційні бомби.

    Російські війська намагаються підтримувати наступальний тиск на кількох ділянках фронту, тоді як українські захисники продовжують оборонні операції та завдають ударів по живій силі й техніці противника.

    Втрата особового складу та військових ресурсів може зменшувати можливості російських підрозділів проводити наступальні дії.

    Водночас сама кількість втрат не дозволяє однозначно визначити ситуацію на конкретній ділянці фронту без аналізу бойових дій, резервів і співвідношення сил.

    Що означають останні цифри Генштабу

    За добу 17 жовтня українське командування повідомило про 2090 втрат особового складу російської армії, 1372 безпілотники, 363 автомобілі та автоцистерни, 27 артилерійських систем, три РСЗВ, сім броньованих машин і один танк.

    Додатково зафіксовано втрати одного засобу ППО, шести наземних робототехнічних комплексів та чотирьох крилатих ракет.

    Загальні орієнтовні втрати особового складу Росії з початку повномасштабної війни досягли 1 565 060 осіб.

    Генеральний штаб ЗСУ наголошує, що статистика є попередньою та уточнюється.

    Попри значні втрати, бойові дії тривають, а російська армія продовжує застосовувати живу силу, артилерію, авіацію та безпілотні системи проти України.

  • Армія РФ втратила понад 2000 солдатів за добу: цифри Генштабу

    Армія РФ втратила понад 2000 солдатів за добу: цифри Генштабу

    Російські війська за минулу добу втратили у війні проти України ще близько 2020 військовослужбовців, а загальні втрати особового складу РФ від початку повномасштабного вторгнення сягнули приблизно 1 542 720 осіб. Водночас надзвичайно великими виявилися втрати противника у безпілотниках та автомобільній техніці: лише за добу Генеральний штаб ЗСУ зафіксував ще 1855 втрачених БПЛА оперативно-тактичного рівня та 727 автомобілів і автоцистерн.

    Оновлені дані Генштаб оприлюднив вранці 5 жовтня 2026 року. Йдеться про орієнтовні бойові втрати російських військ за період із 24 лютого 2022 року до 5 жовтня 2026-го. Українське командування традиційно наголошує, що показники уточнюються.

    За інформацією Генштабу, загальні втрати Росії в особовому складі становлять близько 1 млн 542 тис. 720 осіб, з яких 2020 — за останню добу. Це помітно більше за показник попереднього дня: станом на 4 жовтня Генштаб повідомляв про 1750 втрат російського особового складу.

    Одночасно Росія продовжує втрачати техніку та озброєння. Станом на ранок 5 жовтня загальні втрати російської армії, за українськими підрахунками, становлять 12 393 танки, зокрема ще два за останню добу, та 25 487 бойових броньованих машин, чотири з яких були додані до статистики за добу.

    Особливо помітними залишаються втрати російської артилерії. Генштаб повідомляє про 50 733 артилерійські системи від початку повномасштабної війни. За одну лише добу цей показник збільшився на 47 одиниць. Також Росія втратила ще три реактивні системи залпового вогню — їхня загальна кількість у статистиці Генштабу досягла 2182 одиниць.

    До списку втрат додалися ще два засоби протиповітряної оборони — загалом Генштаб оцінює їхню кількість уже у 1688 одиниць. Крім того, російські війська втратили за добу 22 наземні робототехнічні комплекси. Загальний показник таких систем досяг 2859.

    Але найбільш разючим показником доби стала кількість безпілотників. За інформацією Генерального штабу, лише за добу Росія втратила ще 1855 БПЛА оперативно-тактичного рівня. Їхня сумарна кількість від початку повномасштабного вторгнення, за українською статистикою, досягла 548 095 одиниць.

    Для порівняння, станом на 4 жовтня Генштаб повідомляв про 546 240 таких БПЛА, а добовий приріст становив 1742 одиниці. 3 жовтня українська сторона повідомляла про 1645 втрачених російських БПЛА за добу. Таким чином, показники останніх днів свідчать про надзвичайно інтенсивне використання безпілотних систем на фронті та відповідно велику кількість їхніх втрат.

    Ще один дуже великий показник — автомобільна техніка та автоцистерни. За останню добу Генштаб додав до статистики одразу 727 одиниць, після чого загальна кількість втрат у цій категорії зросла до 157 985. Також було втрачено ще п’ять одиниць спеціальної техніки — загальний показник становить 4793.

    У категоріях авіації та флоту за останню добу змін не зафіксовано. За оцінкою Генштабу, від початку великої війни російські війська втратили 443 літаки, 356 гелікоптерів, 35 кораблів і катерів та два підводні човни. Кількість втрачених крилатих ракет залишається на рівні 5126 одиниць.

    Втрати різко зросли на початку жовтня

    Великі цифри 5 жовтня не є окремим сплеском на тлі спокійнішого фронту. У перші дні місяця Генштаб регулярно повідомляв про втрати російського особового складу на рівні понад півтори тисячі осіб за добу.

    Так, станом на 1 жовтня повідомлялося про 1900 втрат особового складу РФ за добу, 2 жовтня — 1520, 3 жовтня — 1560, а 4 жовтня — 1750. Тепер показник зріс до 2020 осіб.

    Ще у вересні Генеральний штаб повідомляв, що від початку 2026 року втрати російських військ у живій силі перевищили 300 тисяч осіб. Станом на 15 вересня називалася цифра 301 030 військовослужбовців. Особливо великими, за даними Генштабу, вони були влітку: за червень, липень та серпень разом повідомлялося про 124 170 втрат.

    Напруженою залишається й ситуація безпосередньо на фронті. Станом на вечір 4 жовтня Генштаб повідомляв про 163 бойові зіткнення від початку доби. Російські війська здійснили один ракетний та 54 авіаційні удари, скинули 158 керованих авіабомб, використали 5226 дронів-камікадзе та провели 1641 обстріл позицій українських військ і населених пунктів.

    Напередодні інтенсивність бойових дій також була високою. За повну добу 3 жовтня Генштаб зафіксував 204 бойові зіткнення. Тоді противник здійснив 65 авіаударів, скинув 233 керовані авіабомби, застосував понад дев’ять тисяч дронів-камікадзе та здійснив 2465 обстрілів.

    Таким чином, нове зростання російських втрат відбувається на тлі збереження високої інтенсивності бойових дій, масованого застосування безпілотників та артилерії і постійних штурмових дій на різних ділянках фронту.

    Водночас цифри Генерального штабу є оперативною оцінкою української сторони. Через бойові дії незалежно перевірити повний масштаб щоденних втрат Росії в режимі реального часу неможливо, а сама РФ не публікує повної актуальної статистики своїх втрат.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що ще в червні загальна оцінка російських втрат за даними Генштабу перевищила 1,4 мільйона осіб. Генштаб повідомив про понад 1,4 мільйона втрат окупантів у війні проти України

    Також читайте на «Ненька інфо» про попередні великі втрати російської техніки та безпілотників: Росія втратила ще сотні одиниць техніки та тисячі дронів: свіже зведення Генштабу

    Окремо «Ненька інфо» писала про оцінки американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень щодо динаміки російських бойових втрат і ролі безпілотників на сучасному фронті. Російська армія стрімко виснажується: втрати окупантів зросли до рекордного співвідношення 8:1 — CSIS

  • Росія загрузла на фронті: за рік захопила 890 км², а Україна повернула 800 км² — Зеленський

    Росія загрузла на фронті: за рік захопила 890 км², а Україна повернула 800 км² — Зеленський

    Президент Володимир Зеленський заявив, що від початку 2026 року українські військові повернули під свій контроль близько 800 квадратних кілометрів території, тоді як російська армія за цей самий період захопила приблизно 890 квадратних кілометрів. Таким чином, за оцінкою президента, чиста різниця становить близько 90–100 км² на користь Росії — значно менше, ніж у попередні роки війни. Про це Зеленський сказав в інтерв’ю The Wall Street Journal, оприлюдненому 23 вересня.

    За словами глави держави, ситуація на лінії фронту нині значною мірою перейшла у фазу дуже повільних змін.

    «На полі бою ситуація практично застигла», — описав він нинішню динаміку, пояснивши, що територіальні зміни відбуваються, але їхній масштаб у 2026 році суттєво менший, ніж раніше.

    Зеленський порівняв нинішню ситуацію з попередніми роками, коли, за його словами, російські війська могли захоплювати по 3–4 тис. км² за рік. Тепер, якщо відняти приблизно 800 км², які повернула Україна, від орієнтовних 890 км² російських здобутків, чистий приріст окупованої Росією території виходить на рівні приблизно 90 км².

    При цьому цифри, озвучені президентом, є оцінкою української сторони. Незалежні картографічні проєкти використовують інші методики підрахунку контролю над територіями, тому їхні абсолютні показники можуть відрізнятися.

    Втім, загальну тенденцію суттєвого уповільнення російського просування підтверджують і незалежні аналітики.

    Американський Інститут вивчення війни (ISW) ще за підсумками серпня оцінював, що російські війська закріпилися або захопили лише близько 90,35 км² території за місяць. Для порівняння: у серпні 2025 року російський наступ дав близько 505,55 км² територіальних здобутків.

    Раніше про різке падіння темпів російського наступу писала і «Ненька інфо». У серпні видання наводило оцінку ISW, за якою в липні 2026 року підтверджене просування російських сил становило лише близько 37,85 км², або приблизно 1,22 км² на добу. Для порівняння, у липні попереднього року йшлося приблизно про 455,74 км².

    Україна повертає території не лише локально

    Важливий нюанс у нинішній статистиці — 800 км², про які говорить Зеленський, не означають одну суцільну зону великого контрнаступу. Йдеться про сумарні результати різних українських операцій і контратак на окремих напрямках.

    Один із найбільш помітних прикладів останніх тижнів — операція «Вівальді» на Лиманському напрямку.

    20 вересня командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький повідомив, що українські сили під час двох етапів цієї операції повернули під контроль близько 125 км² території, з яких приблизно 50 км² були безпосередньо деокуповані. Українські військові звільнили Шандриголове та Дерилове, а Дробишеве, за заявою корпусу, перебуває під повним українським контролем.

    Про ці результати докладно писала «Ненька інфо»: «Вівальді» набирає обертів: ЗСУ звільнили два села й повернули під контроль ще 40 км² Донеччини

    ISW підтверджує, що українські сили останніми тижнями проводять суттєві контратаки північніше Лимана. Аналітики оцінюють, що в межах «Вівальді» Україна повернула щонайменше 125 км² і змусила російське командування перекидати додаткові резерви, щоб стабілізувати ділянку.

    Ще наприкінці серпня ISW окремо оцінював, що українські сили повернули щонайменше 129,81 км² лише за серпень. При цьому самі аналітики називали цифру консервативною, оскільки їхня методика не завжди одразу фіксує повний масштаб змін під час активних контратак.

    Святогірськ став показовим епізодом

    Окремою ілюстрацією розриву між російськими заявами та реальним станом фронту стала історія зі Святогірськом.

    1 вересня Володимир Путін заявляв, що російські війська нібито взяли місто. Уже за кілька днів українські військові публічно продемонстрували контроль над Святогірськом. Командир Третього корпусу Андрій Білецький записав відео безпосередньо з міста.

    ISW зазначав, що доступні відкриті дані не підтверджували перебування російських військ у Святогірську, а найближчі позиції РФ раніше знаходилися щонайменше за 13 км від міста. До середини вересня відстань, за оцінками аналітиків, могла бути ще більшою через українські контратаки.

    Історія дійшла до того, що навіть російські провоєнні блогери почали публічно критикувати звіти власного Міноборони про нібито просування в районі Лимана та Святогірська.

    Про це «Ненька інфо» писала в окремому матеріалі: «Своя реальність»: Z-блогери рознесли Міноборони РФ після дивних заяв про Святогірськ і Лиман

    У доступних оцінках ISW станом на 20 вересня також не було доказів того, що російські сили контролюють Святогірськ або Лиман. Навпаки, аналітики фіксували продовження українських контратак у цьому районі.

    Зеленський назвав і ціну російського просування

    Ще одна частина заяви президента стосується російських втрат.

    Зеленський заявив, що у боротьбі за мінімальні територіальні здобутки Росія від початку року втратила приблизно 260–270 тисяч військових. У цьому випадку йдеться про заявлені Україною загальні втрати особового складу за відповідний період, а не про підтверджену кількість загиблих.

    Це принципово важливе уточнення, оскільки різні джерела під словом «втрати» можуть мати на увазі загиблих, поранених, зниклих безвісти або сумарні безповоротні та санітарні втрати.

    Незалежно перевірити точну кількість російських втрат у реальному часі неможливо.

    Водночас ISW також фіксує тенденцію, за якої Росія у 2026 році платить дедалі більшу ціну за дедалі менші територіальні результати. За даними українського Генштабу, які наводить ISW, тільки в липні та серпні російські сили втрачали понад 40 тисяч військовослужбовців на місяць.

    Путін уже не може показувати темпи 2025 року

    Саме співвідношення втрат і територіальних результатів Зеленський використав як аргумент у розмові про стан російського наступу.

    За його словами, ситуація «не на користь Путіна», оскільки російські війська не демонструють прориву, який можна було б трактувати як стратегічний успіх.

    Тут варто відділяти політичну оцінку президента від фактичних даних. Незалежні аналітики справді підтверджують різке уповільнення російського просування, але Росія продовжує наступальні операції одразу на кількох напрямках і зберігає значний ресурс для продовження бойових дій.

    ISW, зокрема, фіксує російські атаки в районах Покровська, Костянтинівки, Лимана та інших ділянок фронту. Тобто говорити про повну зупинку бойових дій некоректно — правильніше говорити про суттєве зниження темпів територіальних змін.

    Чому цифра 800 км² важлива

    Якщо озвучені Зеленським цифри брати саме як українську офіційну оцінку, то головна зміна 2026 року полягає не просто в тому, що Росія захопила менше території.

    Українські сили одночасно почали повертати значні площі на окремих ділянках.

    У серпні ISW уже фіксував помітні українські здобутки на Лиманському та Олександрівському напрямках, а у вересні операція «Вівальді» продовжила цю тенденцію.

    Тож фронт у 2026 році дедалі менше схожий на односторонній повільний рух Росії вперед. На окремих напрямках російські війська продовжують наступати, на інших — змушені відступати під українськими контратаками.

    Саме цю картину Зеленський описує формулою 890 км² проти 800 км².

    І якщо вона точно відображає українські військові підрахунки, то за дев’ять місяців чиста зміна контролю над територією становить приблизно 90 км² на користь РФ.

    Це не означає завершення російського наступу і не дає підстав прогнозувати подальший хід війни. Але на тлі кількох тисяч квадратних кілометрів щорічного просування в попередні періоди нинішні цифри справді демонструють, наскільки різко знизилася швидкість зміни лінії фронту.

  • Ще 300 тисяч до кінця року: Зеленський озвучив прогноз щодо втрат армії РФ

    Ще 300 тисяч до кінця року: Зеленський озвучив прогноз щодо втрат армії РФ

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що до кінця 2026 року Росія може втратити ще близько 300 тисяч військовослужбовців загиблими. За його оцінкою, якщо такий сценарій реалізується, сукупна кількість російських військових, загиблих за роки великої війни, може наблизитися до одного мільйона. Цю оцінку глава держави озвучив в інтерв’ю CBC News, говорячи про масштаби людських втрат Росії та про те, наскільки довго Кремль здатен продовжувати війну за нинішньої інтенсивності бойових дій.

    Зеленський наголосив, що його оцінка стосується саме загиблих, а не загальних втрат, до яких зазвичай включають також поранених, зниклих безвісти та полонених. «Ми вважаємо, що вони цього року втратять 300 тисяч. Йдеться про загиблих», — сказав він. За словами президента, в такому разі загальна кількість загиблих російських військових за п’ять років війни може сягнути приблизно одного мільйона.

    Ця цифра є оцінкою української сторони і не може бути незалежно підтверджена в реальному часі. Росія не публікує повної актуальної статистики своїх втрат, а різні незалежні та західні оцінки суттєво відрізняються залежно від методики підрахунку. Саме тому цифри щодо загиблих варто розглядати не як остаточний встановлений підсумок, а як прогноз, озвучений президентом України.

    Незалежний проєкт Mediazona спільно з Російською службою BBC станом на 11 вересня 2026 року підтвердив за відкритими джерелами понад 248 тисяч імен російських військовослужбовців, загиблих у війні. Автори проєкту прямо зазначають, що цей список не є повним, оскільки базується лише на смертях, які вдалося підтвердити через некрологи, повідомлення родичів, регіональні медіа та офіційні оголошення.

    Ще в липні 2026 року Центр стратегічних і міжнародних досліджень CSIS оцінював загальні бойові втрати Росії приблизно у 1,4 млн осіб, із яких 400–450 тисяч могли становити загиблі. За оцінкою аналітиків, у першій половині 2026 року російські війська втрачали в середньому 30–34 тисячі осіб на місяць убитими, пораненими та зниклими безвісти.

    Британська сторона озвучує ще вищу оцінку саме загиблих. Начальник Штабу оборони Великої Британії Річард Найтон 12 вересня заявив, що від початку повномасштабного вторгнення в Україні могли загинути понад 500 тисяч російських військових, а сукупні втрати Росії він оцінив приблизно у 1,5 млн осіб.

    Таким чином, твердження Зеленського про перспективу наближення до мільйона загиблих значно перевищує підтверджені незалежні підрахунки на сьогодні, однак воно є прогнозом на майбутнє і базується на українській оцінці інтенсивності втрат РФ. Незалежно перевірити саме такий прогноз зараз неможливо.

    При цьому українська розвідка останнім часом повідомляла про серйозні проблеми Росії з поповненням армії. Наприкінці серпня Офіс президента оприлюднив дані ГУР та Служби зовнішньої розвідки, згідно з якими Москва розглядає можливість додаткової мобілізації близько 300 тисяч людей у 2026 році та ще 300 тисяч у 2027-му. У Києві це пов’язують із високими втратами та уповільненням набору контрактників.

    CSIS також оцінював, що у 2026 році темпи російських втрат могли вже перевищувати темпи рекрутингу. За підрахунками центру, Росія набирала приблизно 27 тисяч нових військовослужбовців на місяць, тоді як загальні бойові втрати становили понад 30 тисяч. Якщо така тенденція зберігатиметься, Кремлю доведеться або збільшувати масштаби набору, або дедалі активніше використовувати мобілізаційні механізми.

    У тому ж інтерв’ю Зеленський висловив свою оцінку причин, через які Володимир Путін продовжує війну. Президент України припустив, що російський лідер недостатньо відчуває внутрішній суспільний тиск через людські втрати, але такий тиск, на думку Зеленського, уже починає формуватися.

    Окремо президент пов’язав небажання Кремля завершувати війну із внутрішньополітичними ризиками для російської влади. За його версією, Путін може побоюватися ситуації, за якої сотні тисяч військовослужбовців повернуться з фронту без результату, який Кремль зможе представити російському суспільству як перемогу.

    Це є політичною оцінкою Зеленського, а не встановленим фактом щодо мотивів Путіна. Публічних даних, які дозволяли б незалежно підтвердити, що саме страх перед демобілізованими військовими є головною причиною продовження війни, немає.

    Як приклад Зеленський згадав заколот ПВК «Вагнер» у червні 2023 року. Тоді сили Євгена Пригожина захопили військові об’єкти у Ростові-на-Дону і рушили в напрямку Москви, перш ніж похід був зупинений після домовленостей. Президент України звернув увагу, що навіть відносно невелика організована група озброєних людей створила для Кремля серйозну кризу, а масове повернення фронтовиків потенційно може мати значно більші соціальні наслідки.

    Водночас масштаб таких ризиків передбачити складно. Російська влада активно розширює систему виплат військовим і їхнім сім’ям, ветеранські програми та регіональні механізми підтримки, намагаючись інтегрувати учасників війни в державну систему. Одночасно Кремль зберігає жорсткий контроль над політичним простором, медіа та протестною активністю.

    Зеленський уже раніше пов’язував можливі майбутні втрати Росії з боротьбою за Донбас. У березні він заявляв, що спроба повністю захопити українські території Донбасу могла б коштувати російській армії від 300 тисяч до одного мільйона військових залежно від інтенсивності та тривалості наступальних дій.

    Ситуація на фронті у 2026 році при цьому залишається надзвичайно виснажливою для обох сторін. За оцінкою CSIS, російське просування на ключових напрямках у першій половині року було дуже повільним: десятки метрів на добу на окремих ділянках. Навесні Росія навіть втратила більше території, ніж захопила, що аналітики пов’язували з активнішим використанням Україною дронів і ударів по російській логістиці.

    Паралельно війна дедалі більше виходить за межі безпосередньої лінії фронту. Україна посилила далекобійні удари по російських НПЗ, логістиці та військово-промислових об’єктах. Reuters повідомляє, що в перші вісім місяців 2026 року російський нафтопереробний завод успішно атакували в середньому раз на три дні. Частина найбільших підприємств була змушена скорочувати або повністю зупиняти виробництво.

    Росія у відповідь посилила удари по українській енергетиці, промисловості, логістиці та цивільній інфраструктурі. За останні тижні такі атаки призвели до численних жертв серед мирного населення та значних економічних збитків. Reuters оцінював прямі пошкодження української інфраструктури у 2026 році майже у $10 млрд, а ширший негативний ефект атак і фактичного блокування портів — приблизно у 1,5% ВВП.

    На цьому тлі тривають і спроби відновити дипломатичний процес. Вашингтон запропонував Україні та Росії взаємно припинити удари по енергетичній інфраструктурі. Зеленський заявив, що Київ готовий до такого кроку лише за умови, що США зможуть забезпечити реальну й довгострокову готовність Москви виконувати домовленість.

    Попри заяви про можливу деескалацію, бойові дії не припинилися. Уже після появи пропозиції сторони продовжували завдавати ударів по енергетичних та економічних об’єктах одна одної.

    Саме в цьому контексті заява Зеленського про 300 тисяч потенційних нових загиблих виглядає не лише як оцінка нинішньої ситуації, а й як аргумент щодо ціни продовження війни для Москви. Український президент фактично стверджує, що за збереження нинішньої інтенсивності бойових дій Росія продовжуватиме платити дедалі більшу людську ціну.

    Проте точне число загиблих російських військових залишається одним із найскладніших для перевірки показників цієї війни. Найнадійніші відкриті підрахунки фіксують лише підтверджені імена, тоді як статистичні та розвідувальні оцінки дають значно більші цифри. Російська влада актуальної повної статистики не оприлюднює.

    Тому прогноз Зеленського про ще 300 тисяч загиблих до кінця 2026 року слід подавати саме як оцінку президента України, а не як встановлений майбутній результат. Натомість незалежні дані підтверджують головну тенденцію: людські втрати російської армії вже вимірюються сотнями тисяч загиблих і понад мільйоном загальних бойових втрат, а темпи виснаження армії залишаються дуже високими.

  • Китай поставив Путіну ядерну «червону лінію»: Стубб розкрив розмову з главою МЗС КНР

    Китай поставив Путіну ядерну «червону лінію»: Стубб розкрив розмову з главою МЗС КНР

    Китай не зацікавлений у застосуванні Росією ядерної зброї проти України і дав зрозуміти, що не дозволить Москві перейти цю межу. Про це заявив президент Фінляндії Александр Стубб, розповідаючи про свою особисту розмову з міністром закордонних справ Китаю Ван Ї. На думку фінського президента, позиція Пекіна сьогодні є одним із найсерйозніших факторів стримування Кремля від ядерної ескалації.

    Стубб зробив цю заяву в інтерв’ю німецькому Bild, оприлюдненому наприкінці серпня. Він не лише оцінив ризик використання ядерної зброї, а й висловився про можливість російського нападу на НАТО та подальші кроки Кремля у війні проти України.

    За словами президента Фінляндії, питання потенційного застосування ядерної зброї він безпосередньо порушив під час літнього візиту глави китайської дипломатії до Фінляндії. Ван Ї справді відвідував країну 5 липня 2026 року та зустрічався зі Стуббом. Офіційно серед тем переговорів називали війну Росії проти України, європейську безпеку та міжнародні питання.

    Стубб розповів, що під час тієї розмови запитав китайського міністра про можливість застосування Росією ядерної зброї проти України.

    За його словами, відповідь була однозначною: «Ми ніколи не дозволимо, щоб це сталося».

    Фінський президент назвав таку позицію Пекіна «досить ефективним фактором стримування».

    Ця заява має особливе значення через відносини Китаю та Росії. Пекін залишається одним із найважливіших партнерів Москви, а Росія після початку повномасштабної війни дедалі більше залежить від китайської економіки, торгівлі та політичної підтримки.

    Саме тому відверта незгода Китаю з можливим застосуванням ядерної зброї могла б мати для Кремля значно більшу вагу, ніж чергове попередження з боку західних держав.

    Водночас слова Стубба не означають, що Пекін має юридичний або фізичний механізм, який автоматично здатен «заборонити» Москві ядерний удар. Йдеться насамперед про політичний вплив та потенційні наслідки для російсько-китайських відносин.

    Саме тому коректніше говорити не про формальну «гарантію» Китаю, а про те, що китайське керівництво, за словами Стубба, чітко виступає проти такого сценарію.

    Фінський президент також вважає, що Росія свідомо використовує ядерну тему як інструмент психологічного тиску на Європу.

    На його думку, Москва хоче змусити європейські суспільства постійно обговорювати найгірші сценарії: чи застосує Кремль ядерну зброю, чи піде на новий виток ескалації, чи наважиться атакувати одну з країн НАТО.

    Стубб розглядає це як частину російської інформаційної стратегії — підтримувати у Європі постійний страх і таким чином послаблювати готовність західних країн підтримувати Україну.

    Водночас сам президент Фінляндії оцінює можливості Росії для подальшої військової ескалації як досить обмежені.

    Він не бачить реалістичного сценарію, за якого Москва найближчим часом розпочне повномасштабний напад на одну з країн НАТО. Стубб пояснює це як військовими втратами Росії в Україні, так і колосальною різницею у потенціалі між РФ та Північноатлантичним альянсом.

    Президент Фінляндії підкреслив, що НАТО має значну перевагу над Росією у звичайних озброєннях, ракетних спроможностях та ядерному стримуванні. Крім того, за його словами, він спирається на розвідувальну інформацію, яка не дає підстав очікувати прямого нападу РФ на Альянс найближчим часом.

    Це помітно відрізняється від більш тривожних прогнозів, які звучали в Німеччині та інших країнах Європи.

    Наприклад, генеральний інспектор Бундесверу Карстен Бройер припускав, що Росія приблизно до 2029 року може відновити спроможності для масштабної військової операції проти НАТО. Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте раніше також попереджав про необхідність готуватися до потенційної російської загрози протягом найближчих років.

    Стубб із цими оцінками не погоджується. Він заявив, що не бачить конкретних фактів, які підтверджували б сценарій російського нападу на НАТО вже до 2029 року.

    При цьому президент Фінляндії не пропонує Європі розслаблятися. Навпаки, він наголошує, що західні країни повинні готуватися до найгірших сценаріїв саме для того, щоб вони не стали реальністю.

    Найімовірнішим способом ескалації з боку Кремля Стубб назвав зовсім не ядерну зброю і не напад на НАТО, а нову хвилю мобілізації в Росії.

    За його оцінкою, вона може відбутися вже восени.

    Стубб звернув увагу на зміни російського законодавства, зокрема заходи, які можуть ускладнювати виїзд громадян і обмежувати свободу пересування. На його думку, такі рішення можуть бути частиною підготовки влади до нового масштабного набору людей до армії.

    Він також навів свою оцінку російських втрат і поповнення армії. За словами Стубба, російські війська щомісяця втрачають близько 30–35 тисяч військовослужбовців, тоді як рекрутувати вдається приблизно 27 тисяч.

    Якщо ці темпи зберігатимуться, Москві буде дедалі складніше підтримувати нинішню інтенсивність бойових дій без додаткового набору людей.

    Ці припущення збігаються з недавніми заявами українського керівництва.

    23 серпня Володимир Зеленський заявив, що Росія, за українськими даними, готується після вересневих виборів мобілізувати ще близько 300 тисяч людей. Президент України також говорив про плани Кремля надалі збільшувати чисельність російської армії. Москва офіційно заперечує підготовку нової масштабної мобілізації.

    Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков 25 серпня назвав повідомлення про можливу мобілізацію інформаційними вкидами української сторони. Однак Стубб вважає, що економіка втрат сама підштовхує Москву до такого рішення.

    При цьому нова мобілізація, на його думку, може мати серйозні внутрішньополітичні наслідки для Росії.

    Це добре видно на прикладі осені 2022 року, коли після оголошення «часткової мобілізації» сотні тисяч росіян залишили країну або намагалися уникнути призову.

    Саме тому Кремль протягом наступних років робив ставку переважно на контрактників, високі одноразові виплати та набір людей у регіонах, намагаючись уникати нового масштабного примусового призову.

    Однак, якщо оцінка Стубба правильна, ця модель може дедалі гірше компенсувати втрати російської армії.

    Показово, що його заява пролунала на тлі нового загострення ядерної теми навколо війни.

    Російські чиновники протягом останніх років неодноразово погрожували Заходу ядерною ескалацією, а Москва змінила власну ядерну доктрину, розширивши перелік умов, за яких теоретично допускається застосування такого озброєння.

    Водночас Китай послідовно публічно наголошував на необхідності уникнення ядерної ескалації. Саме позиція Пекіна є особливо важливою через те, що Китай — постійний член Ради Безпеки ООН, ядерна держава та ключовий міжнародний партнер Росії.

    Стубб фактично стверджує, що за публічною китайською риторикою існує й значно пряміший сигнал Москві: застосування ядерної зброї проти України для Пекіна є неприйнятним.

    Втім, перевірити точний зміст закритих переговорів Ван Ї та Стубба незалежно неможливо. Китайське МЗС у своєму офіційному повідомленні про зустріч 5 липня не наводило цієї конкретної репліки. Воно лише підтвердило сам факт переговорів та обговорення міжнародної безпеки. Тому слова про «ми ніколи цього не дозволимо» наразі відомі саме з переказу фінського президента.

    У підсумку Стубб малює сценарій, у якому ядерна ескалація залишається малоймовірною не тільки через західне стримування, а й через позицію Китаю. Натомість значно реальнішим він вважає інший крок Кремля — нову мобілізацію, необхідну для компенсації великих втрат і продовження війни на нинішньому рівні.

    І якщо прогноз президента Фінляндії справдиться, саме осінь 2026 року може показати, наскільки далеко Москва готова піти не у ядерній, а у людській ескалації війни.

  • Втрати РФ перевищують рекрутинг на 6 000 осіб щомісяця: західні чиновники пояснили причини ракетного терору Кремля

    Втрати РФ перевищують рекрутинг на 6 000 осіб щомісяця: західні чиновники пояснили причини ракетного терору Кремля

    Російська армія в Україні щомісяця втрачає приблизно на 6 000 військовослужбовців більше, ніж здатна залучити до своїх лав. За даними видання The Guardian із посиланням на джерела серед західних посадовців, навіть активний набір близько 1 000 осіб на день протягом останніх двох місяців виявився недостатнім для перекриття кількості загиблих та поранених.

    Ключові деталі та оцінки західної розвідки

    • Дефіцит живої сили: Розрив між бойовими втратами армії РФ та кількістю нових рекрутів досяг позначки близько 6 000 осіб на місяць, що унеможливлює повноцінну заміну підрозділів на фронті.
    • Причина ескалації та ударів по тилу: Через обмежені можливості на полі бою Кремль зміщує фокус на повітряний террор. З початку липня по Україні випущено понад 360 ракет, а основною метою на зимовий період є руйнування енергетичної інфраструктури для тиску на цивільне населення.
    • Політичні та економічні ризики мобілізації: Проведення нової хвилі мобілізації становить високий ризик для режиму РФ. Під час попередньої мобілізації восени 2022 року країну залишили близько 1 млн осіб (здебільшого висококваліфікованих фахівців), з яких повернулася менше ніж половина.
    • Брак ресурсів для навчання: Російські збройні сили наразі не мають достатньої кількості офіцерського складу та спорядження, щоб забезпечити прийом і підготовку кількох сотень тисяч нових мобілізованих.
    • Оцінка загроз для НАТО: Попри загострення ворожої риторики та звинувачень на адресу Великої Британії, західні посадовці вважають, що Путін не має зацікавленості у прямому військовому зіткненні з НАТО, а погрози є частиною традиційної доктрини психологічного тиску.

    З заяви західного чиновника для The Guardian:

    «Розрив між кількістю людей, яких Росія втрачає через бойові втрати, і кількістю тих, кого їй вдається набрати, наразі становить близько 6 000 осіб на місяць. Реакцією Путіна на це стала ескалація конфлікту та завдання ударів по цивільній інфраструктурі, щоб спробувати зламати бойовий дух українців напередодні зими».

     

  • Путін готує ще 600 тисяч людей для війни: розвідка назвала ймовірний момент нової мобілізації

    Путін готує ще 600 тисяч людей для війни: розвідка назвала ймовірний момент нової мобілізації

    Російська влада може піти на нову масштабну хвилю мобілізації, яка потенційно охопить до 600 тисяч людей у 2026–2027 роках. За даними української розвідки, Генеральний штаб РФ уже підготував відповідний сценарій: приблизно 300 тисяч осіб Москва може спробувати мобілізувати цього року і ще стільки ж — наступного. Найімовірнішим політичним моментом для такого рішення називають період після виборів до Держдуми РФ 18–20 вересня.

    Інформацію 27 серпня оприлюднили Головне управління розвідки Міністерства оборони України та Служба зовнішньої розвідки. Дані також поширив Офіс президента України.

    За оцінками українських спецслужб, необхідність нової мобілізації для Кремля пов’язана одразу з кількома проблемами: великими втратами російської армії, падінням темпів добровільного контрактування та потребою поповнювати як уже існуючі частини, що воюють проти України, так і нові формування.

    За даними розвідки, лише за січень–липень 2026 року втрати російської армії в особовому складі могли становити близько 240 тисяч військових, щонайменше 140 тисяч із яких названі безповоротними. За той самий період Росії вдалося залучити за контрактом менш як 232 тисячі людей. Тобто навіть масштабна контрактна кампанія не повністю перекриває втрати.

    Саме цей розрив може змусити Кремль повернутися до механізму, якого він намагався уникати після політичного шоку 2022 року.

    Тоді Володимир Путін оголосив так звану «часткову мобілізацію», за підсумками якої офіційно планувалося призвати 300 тисяч резервістів. Рішення викликало паніку, протести в окремих регіонах і масовий виїзд чоловіків із Росії. Відтоді Кремль переважно робив ставку на високі виплати контрактникам, регіональні бонуси та дедалі агресивнішу вербувальну кампанію.

    Російський Генштаб уже має сценарій

    Українська розвідка стверджує, що російський Генштаб уже опрацював варіант додаткової мобілізації 600 тисяч людей.

    Новобранців планують насамперед спрямовувати на доукомплектування військових частин і з’єднань, які безпосередньо беруть участь у війні проти України. Частина особового складу може піти у нові підрозділи, що зараз формуються.

    Підготовка мобілізованих, залежно від навичок і військової спеціальності, може тривати від 15 до 60 діб. Також не виключено використання полігонів у Білорусі для навчання частини новобранців.

    Але найважливішою деталлю є термін.

    За оцінкою українських спецслужб, Путін може відкласти остаточне рішення до завершення виборів до Держдуми РФ, які мають пройти 18–20 вересня 2026 року.

    Це логічно з політичної точки зору: масштабна мобілізація є непопулярним рішенням, яке Кремль традиційно намагається максимально віддалити від виборчих кампаній.

    Дані розвідки збігаються з інформацією західних ЗМІ

    Цікаво, що повідомлення української розвідки з’явилося лише через кілька днів після публікації The Wall Street Journal.

    Газета з посиланням на представників західних розвідок повідомила, що в Росії вже проводяться навчання з перевірки готовності регіонів до нової мобілізації.

    За даними WSJ, зокрема, такі заходи проходили в Калінінградській області. Там відпрацьовували процедури призову, розміщення, забезпечення їжею та озброєнням мобілізованих. Джерела видання зазначали, що подібні перевірки проводяться і в інших частинах РФ.

    Водночас WSJ наголошував: остаточного рішення про нову мобілізацію Кремль ще не ухвалив.

    Співрозмовники видання також називали період після парламентських виборів найбільш імовірним часом для такого кроку. Причиною називали труднощі Росії з поповненням втрат і незмінне бажання Кремля продовжувати наступальні операції, зокрема із метою захоплення всієї Донецької області.

    Таким чином дані українських спецслужб і західної розвідки в ключових моментах збігаються.

    Контрактників стає все важче знаходити

    Ще один показовий сигнал — те, як Росія змінює систему вербування.

    The Moscow Times підрахував, що станом на серпень уже 56 російських регіонів платили винагороди людям, які приводять нових контрактників до армії. Роком раніше таких регіонів було лише близько трьох десятків.

    У деяких регіонах суми різко зросли. Наприклад, у Смоленській області винагороду за приведеного контрактника підняли зі 115 тисяч до мільйона рублів. Одночасно збільшуються й одноразові виплати самим новобранцям.

    Причина очевидна: звичайні фінансові стимули працюють дедалі гірше.

    The Moscow Times із посиланням на оцінки економіста Яніса Клюге писав, що набір контрактників у першій половині 2026 року впав до найнижчих показників за три роки. За офіційними російськими даними, за шість місяців вдалося набрати близько 200 тисяч людей — приблизно на 5% менше, ніж роком раніше.

    Українська розвідка також фіксує проблеми в окремих регіонах. У деяких суб’єктах РФ плани комплектування виконуються лише на 57–69%. У Волгоградській області кількість потенційних контрактників порівняно з 2025 роком, за наведеними даними, скоротилася приблизно на 40%.

    У Росії вже фіксують примус до підписання контрактів

    Паралельно російські правозахисники повідомляють про дедалі агресивнішу вербувальну кампанію.

    Антивоєнний проєкт «Идите лесом», який допомагає росіянам уникати відправлення на війну, у серпні повідомив про зростання кількості звернень від чоловіків, яких затримували силовики та примушували підписувати контракти з Міністерством оборони РФ.

    Лише між 10 і 18 серпня організація зафіксувала 14 таких випадків у різних регіонах — від Краснодарського краю та Омської області до Бурятії й Удмуртії.

    Правозахисники описували випадки, коли чоловіків затримували просто на вулиці, після виходу з магазину, на роботі або під приводом перевірки документів.

    Подібні історії раніше фіксували й у Пензенській області. Там силовики та військкомати, за повідомленнями незалежних російських медіа, проводили рейди й силоміць доставляли чоловіків до пунктів набору.

    Кремль розширює коло тих, кого можна відправити на фронт

    Ще одна ознака дефіциту людського ресурсу — поступове розширення категорій людей, яких Росія може залучати до війни.

    За даними української розвідки, Москва опрацьовує залучення засуджених із непогашеними судимостями за тяжкі злочини, включно з бандитизмом, участю в організованих злочинних угрупованнях, незаконним обігом зброї, наркотиків та вибухових речовин.

    Окремо розглядається можливість мобілізації або контрактування деяких категорій жінок, які перебувають у російських колоніях і тюрмах.

    Також, за цими даними, можуть встановлюватися квоти для правоохоронних органів щодо направлення співробітників на військову службу.

    Для нової мобілізації вже створили цифрову інфраструктуру

    Після хаосу 2022 року Кремль суттєво змінив систему військового обліку.

    У Росії працює електронний реєстр військовозобов’язаних та механізм електронних повісток. Це потенційно дозволяє владі проводити нову мобілізацію значно контрольованіше, ніж чотири роки тому.

    За даними української розвідки, серед можливих обмежень для тих, хто намагатиметься уникнути призову, розглядаються або вже закладені в систему заборона виїзду з РФ, обмеження на отримання кредитів, операції з нерухомістю, використання водійських прав та інші заходи фінансового й адміністративного тиску.

    Саме можливість проводити призов через електронний реєстр може дозволити Кремлю уникнути одномоментного виклику сотень тисяч людей і розтягнути мобілізацію в часі.

    Чому Кремль досі не оголосив мобілізацію

    Попри всі ці сигнали, важливо наголосити: станом на 27 серпня офіційного рішення про нову хвилю мобілізації в Росії немає.

    Більше того, Кремль публічно заперечував, що готує новий масштабний призов.

    Російські джерела, з якими спілкувалися західні видання, раніше пояснювали це політичними ризиками. Масова мобілізація 2022 року стала одним із найбільш болючих для Кремля внутрішньополітичних рішень за весь час війни.

    Саме тому Москва останні роки намагалася закривати потреби фронту грошима — високими зарплатами, регіональними бонусами, списанням боргів, рекрутерами, ув’язненими та іноземцями.

    Але система стає дедалі дорожчою.

    За оцінками, які наводить The Moscow Times, середня регіональна виплата за підписання військового контракту за останній рік зросла приблизно на 30% і становить близько 1,8–1,9 млн рублів. Регіони водночас стикаються зі зростанням бюджетних дефіцитів і витрат, пов’язаних із війною.

    Це створює для Кремля складний вибір: або й далі платити дедалі більші гроші за кожного нового контрактника, або знову перейти до примусової мобілізації.

    І останні дані української та західної розвідок показують, що Москва принаймні активно готується до другого сценарію.

    Якщо Путін справді ухвалить відповідне рішення після вересневих виборів, нова мобілізація може стати найбільшою в Росії з осені 2022 року і суттєво вплинути вже не стільки на кампанію 2026-го, скільки на плани російської армії на 2027 рік.

  • Фронт палає: Росія кинула сили на три ключові напрямки — за добу понад 230 боїв

    Фронт палає: Росія кинула сили на три ключові напрямки — за добу понад 230 боїв

    Російські війська продовжують надзвичайно інтенсивні наступальні дії на сході України. За минулу добу, 14 серпня, на всій лінії фронту відбулося 233 бойових зіткнення, а найбільший тиск противника українські військові фіксували на Костянтинівському, Покровському та Слов’янському напрямках. Лише на цих трьох ділянках російські підрозділи провели загалом 86 атак. Про це йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ станом на 08:00 15 серпня.

    Найгарячішою ділянкою фронту став Костянтинівський напрямок, де Сили оборони зафіксували одразу 34 атаки противника. Російські війська штурмували українські позиції в районах Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Торецького та Софіївки, а також намагалися просунутися в напрямках Степанівки, Довгої Балки й Кучерового Яру.

    Ситуація навколо Костянтинівки залишається складною вже тривалий час. Російська армія концентрує значні зусилля на цьому відтинку Донеччини. Ще в червні військові, які працюють на напрямку, повідомляли, що основні сили противник спрямовує безпосередньо на Костянтинівку. Аналітики DeepState тоді також характеризували ситуацію навколо міста як надзвичайно важку, повідомляючи про тиск противника з різних боків. На початку серпня проєкт знову фіксував просування російських військ поблизу Костянтинівки.

    Другим за інтенсивністю став Покровський напрямок. Там протягом доби російські війська провели 29 атак. Загарбники намагалися просунутися поблизу Дорожнього, Котлиного та Удачного, а також у напрямках Світлого, Нового Донбасу, Муравки, Білицького, Шевченка, Василівки та Сергіївки.

    Ще 23 штурмові дії противника Генштаб зафіксував на Слов’янському напрямку. Російські підрозділи атакували в районах Різниківки, Закітного та Кривої Луки, а також намагалися рухатися в напрямках Рай-Олександрівки, Озерного та Миколаївки. Таким чином, саме три напрямки Донеччини стали епіцентром російської наступальної активності протягом минулої доби.

    Водночас бойові дії високої інтенсивності тривали далеко не лише там. На Південно-Слобожанському напрямку Сили оборони відбили 12 атак. Росіяни намагалися просунутися в районі Стариці та Вовчанська, а також у напрямках Ізбицького, Вільчі, Лиману, Широкого, Аниксиного та Хатнього.

    На Куп’янському напрямку відбулося 14 наступальних дій противника — російські війська атакували в районі Голубівки та в напрямку Петро-Іванівки. На Лиманському напрямку окупанти п’ять разів намагалися прорвати українську оборону в напрямках Дробишевого та Лиману.

    На Північно-Слобожанському та Курському напрямках українські військові зупинили шість російських штурмів. Водночас противник активно використовував авіацію й артилерію: завдав чотирьох авіаційних ударів із застосуванням восьми авіабомб та здійснив десятки обстрілів українських позицій і населених пунктів.

    Менша, але стабільна активність російських військ фіксувалася й на південних ділянках фронту. На Олександрівському напрямку загарбники провели шість атак, намагаючись просуватися в напрямках Піддубного, Мирного, Вербового та Калинівського.

    На Гуляйпільському напрямку окупанти сім разів атакували українські позиції та намагалися рухатися в напрямках Рівного, Верхньої Терси та Новоселівки. На Оріхівському напрямку Сили оборони зупинили одну спробу росіян просунутися в напрямку Павлівки. На Придніпровському напрямку протягом звітної доби наступальних дій противника не зафіксовано.

    Окремо Генштаб звертає увагу на величезні масштаби застосування Росією засобів дистанційного ураження. За одну добу російські війська завдали 71 авіаційного удару, скинувши 241 керовану авіаційну бомбу.

    Крім того, противник застосував 10 626 дронів-камікадзе та здійснив 3042 обстріли українських позицій і населених пунктів. 36 обстрілів були проведені із реактивних систем залпового вогню. Ці цифри демонструють, що поряд із наземними штурмами російська армія продовжує масово використовувати безпілотники, авіацію та артилерію.

    Під артилерійським вогнем, зокрема, опинилася низка населених пунктів Сумської області: Нескучне, Бачівськ, Кореньок, Сопич, Товстодубове, Яструбщина, Волфине, Гірки, Безсалівка, Козаче, Середина-Буда та Рогізне. По Товстодубовому російські війська також завдали авіаційного удару.

    Українські війська водночас продовжували завдавати ударів по районах концентрації та системі управління російської армії. За інформацією Генштабу, авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили два пункти управління, п’ять районів зосередження живої сили, три артилерійські системи та вісім пунктів управління безпілотниками противника.

    Значними залишаються й втрати російської армії. За оцінкою Генштабу ЗСУ, протягом 14 серпня Росія втратила ще близько 1370 військовослужбовців, а сукупні втрати особового складу від початку повномасштабного вторгнення станом на ранок 15 серпня оцінювалися приблизно у 1 465 810 осіб. Ці показники є оцінками української сторони та не можуть бути незалежно перевірені в режимі реального часу.

    Також за добу Сили оборони, за даними Генштабу, знешкодили п’ять російських танків, три бойові броньовані машини, 62 артилерійські системи, дві РСЗВ та три засоби протиповітряної оборони. Крім того, до переліку втрат РФ увійшли 12 наземних робототехнічних комплексів, 1835 безпілотників, 522 одиниці автомобільної та чотири одиниці спеціальної техніки.

    Показовою є динаміка боїв. У зведенні за попередню добу повідомлялося про 222 бойові зіткнення, а найгарячішим також залишався Костянтинівський напрямок. Тобто високий рівень російської активності тут зберігається щонайменше кілька діб поспіль.

    Загалом ситуація на фронті свідчить, що російське командування продовжує концентрувати наступальну активність насамперед на Донеччині. Костянтинівський, Покровський та Слов’янський напрямки одночасно залишаються серед найбільш напружених ділянок. При цьому противник поєднує наземні атаки з масованим використанням FPV та інших ударних безпілотників, керованих авіабомб і артилерії.

    На Волинському та Поліському напрямках, за даними Генштабу, ознак формування наступальних угруповань противника не виявлено. Українські Сили оборони продовжують стримувати російські війська та завдавати їм втрат уздовж усієї лінії бойового зіткнення.

  • Наступ РФ захлинувся: в ISW підрахували, наскільки впали темпи просування російської армії

    Наступ РФ захлинувся: в ISW підрахували, наскільки впали темпи просування російської армії

    Весняно-літній наступ російських військ у 2026 році не приніс Кремлю очікуваних результатів і не забезпечив істотних оперативних успіхів. Попри активізацію штурмових дій на окремих напрямках, темпи просування армії РФ залишаються значно нижчими, ніж торік, а втрати особового складу продовжують стрімко зростати.

    Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW).

    Згідно з оприлюдненим звітом, у липні 2026 року російські війська просунулися лише на 37,85 квадратного кілометра, що в середньому становить близько 1,22 квадратного кілометра на добу. Водночас аналітики зазначають, що навіть якщо враховувати всі проникнення російських підрозділів на українську територію, загальний показник просування за липень становив приблизно 121,56 квадратного кілометра.

    Для порівняння, у липні 2025 року російські війська окупували близько 455,74 квадратного кілометра української території. Таким чином, нинішні темпи просування виявилися майже вчетверо нижчими, ніж за аналогічний період минулого року.

    В ISW наголошують, що з лютого 2026 року швидкість просування російської армії практично не змінюється. Попри значні людські та матеріальні ресурси, які Кремль продовжує кидати на фронт, російським військам не вдається досягти оперативно важливих результатів.

    Особливу увагу аналітики звернули на бої в районі Костянтинівки Донецької області. У липні російські підрозділи активізували спроби прориву до міста, однак ці атаки не завершилися його захопленням і не забезпечили російській армії жодних стратегічних переваг.

    У звіті підкреслюється, що щомісячні темпи наступу Росії у 2026 році залишаються суттєво нижчими, ніж у відповідні місяці 2025 року, навіть попри локальні просування на окремих ділянках фронту.

    За оцінкою ISW, одним із головних чинників, що стримує наступальні можливості Росії, залишаються активні контратаки українських сил оборони, систематичні удари по російських тилових об’єктах та домінування українських безпілотних систем на полі бою. Саме широке застосування дронів значно обмежує можливості російської армії використовувати бронетехніку та проводити масштабні механізовані наступальні операції.

    Аналітики зазначають, що впродовж липня російське командування здійснило низку механізованих штурмів на різних ділянках фронту. Проте жоден із них не приніс відчутних оперативних успіхів, а втрати техніки й особового складу продовжували зростати.

    У ISW також нагадали, що протягом останніх років Кремль адаптував свою армію до ведення затяжної позиційної війни. Однак навіть така модель бойових дій дедалі менше приносить бажані результати через постійне вдосконалення українських технологій, розвиток безпілотних систем і ефективні удари по військовій логістиці Росії.

    Експерти дійшли висновку, що наразі немає жодних ознак того, що російські війська зможуть найближчим часом суттєво прискорити свій наступ або повернутися до маневреної війни, яка дозволяла б здійснювати масштабні прориви фронту.

    Окремо у звіті звертається увага на різке зростання втрат російської армії. За оцінкою ISW, у липні 2026 року російські війська зазнали найбільших втрат із початку року, при цьому істотного збільшення темпів просування досягти не вдалося.

    За даними Генерального штабу ЗСУ, лише протягом липня російська армія втратила 42 860 військовослужбовців. Це стало найвищим місячним показником втрат РФ за весь час повномасштабної війни. Для порівняння, у лютому 2026 року цей показник становив 26 090 осіб, після чого втрати окупантів щомісяця зростали.

    Раніше аналітики ISW також повідомляли, що російське військове командування подає президенту РФ Володимиру Путіну викривлену інформацію про ситуацію на фронті. Зокрема, йдеться про заяви щодо нібито швидкого просування російських військ у Харківській та Сумській областях. У Генеральному штабі ЗСУ ці повідомлення неодноразово спростовували, зазначаючи, що українські сили не лише стримують наступ противника, а й успішно проводять контратаки на окремих напрямках.

  • Ще мінус 1470 окупантів: ЗСУ за добу знищили понад 80 артсистем і майже 2 тисячі дронів РФ

    Ще мінус 1470 окупантів: ЗСУ за добу знищили понад 80 артсистем і майже 2 тисячі дронів РФ

    Сили оборони України протягом минулої доби, 31 липня, знешкодили ще близько 1470 російських військовослужбовців. Загальні бойові втрати армії РФ у живій силі від початку повномасштабного вторгнення, за оцінкою Генерального штабу Збройних сил України, сягнули приблизно 1 млн 447 тис. 620 осіб.

    Водночас українські військові продовжили завдавати значних втрат російській артилерії, безпілотній авіації, автомобільній техніці та засобам протиповітряної оборони.

    Оновлені дані про втрати противника Генеральний штаб ЗСУ оприлюднив уранці 1 серпня. У штабі традиційно наголошують, що через високу інтенсивність бойових дій підрахунок уточнюється.

    Особливо великими минулої доби стали втрати росіян у артилерії. Сили оборони знищили 82 артилерійські системи противника. Артилерія залишається одним із головних інструментів російської армії на фронті, тому систематичне ураження гармат і самохідних установок безпосередньо впливає на можливості російських підрозділів підтримувати штурмові дії та обстрілювати українські позиції.

    Крім того, за добу російські війська втратили чотири реактивні системи залпового вогню та два засоби протиповітряної оборони.

    Ще чотири одиниці бойових броньованих машин були знищені або виведені з ладу.

    Найпомітнішою цифрою у новому зведенні стали втрати російських безпілотників. За інформацією Генштабу, протягом доби було знешкоджено 1838 БпЛА оперативно-тактичного рівня.

    Високі втрати безпілотних систем відображають те, наскільки масштабно обидві сторони нині використовують дрони на полі бою. Йдеться про розвідувальні апарати, ударні FPV-дрони, баражувальні боєприпаси та інші безпілотні платформи, які використовуються для розвідки, коригування артилерії та безпосереднього ураження цілей.

    Російська армія також втратила 16 наземних робототехнічних комплексів. Такі системи дедалі активніше використовуються на фронті для логістики, доставки боєприпасів, евакуації, мінування та виконання інших завдань у небезпечних районах.

    Значних втрат противник зазнав і в автомобільній техніці. За даними Генштабу, українські військові за добу знищили або пошкодили 463 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн, а також одну одиницю спеціальної техніки.

    Автомобільний транспорт має критичне значення для забезпечення російських підрозділів на передовій. Саме ним доставляють особовий склад, боєприпаси, пальне, продовольство та інше спорядження, тому великі втрати цієї категорії створюють додаткові проблеми для логістики окупаційних сил.

    Загалом, за даними Генштабу ЗСУ, бойові втрати Росії у живій силі від 24 лютого 2022 року до 1 серпня 2026 року оцінюються приблизно у 1 447 620 осіб. Цей показник включає вбитих і поранених військовослужбовців противника, які були виведені з бойового складу.

    Українська сторона не розкриває детальної методології щоденного підрахунку втрат противника. Незалежно перевірити всі цифри в умовах активних бойових дій неможливо, тому вони залишаються оперативною оцінкою Генерального штабу.

    Водночас дані про втрати техніки частково підтверджуються відео та фотографіями з фронту, матеріалами підрозділів Сил оборони та відкритими OSINT-джерелами. Остаточні цифри можуть уточнюватися після отримання додаткової інформації з районів бойових дій.

    Високі добові втрати Росії фіксуються на тлі продовження інтенсивних боїв одразу на кількох напрямках фронту. Російські війська продовжують проводити штурмові дії, активно застосовуючи артилерію, авіацію та ударні безпілотники.

    Українські сили, своєю чергою, концентруються на ураженні живої сили, артилерійських позицій, пунктів управління, логістики та безпілотних систем противника. Окремим напрямом залишається боротьба із російськими засобами ППО та далекобійними системами, знищення яких дозволяє розширювати можливості українських ударних засобів.

    Таким чином, лише за одну добу російська армія, за оцінкою Генштабу, втратила близько півтори тисячі військових, десятки артилерійських систем та сотні одиниць техніки. Найбільша кількісна втрата припала на безпілотники — понад 1,8 тисячі апаратів різного призначення.

    У Генеральному штабі наголошують, що дані оперативні та продовжують уточнюватися в міру надходження інформації з передової.