Позначка: вугілля

  • Субсидія на дрова не прийде автоматично: ПФУ назвав головну умову отримання допомоги

    Субсидія на дрова не прийде автоматично: ПФУ назвав головну умову отримання допомоги

    Українці, які опалюють свої будинки дровами, вугіллям або іншим твердим паливом, можуть отримати державну допомогу на опалювальний сезон 2026–2027 років. Пенсійний фонд України пояснив, хто має право на житлову субсидію чи пільгу, які документи необхідно подати та чому виплата не призначається автоматично. Важлива умова — житло повинно опалюватися твердим паливом, а не централізованим опаленням, природним газом чи електроенергією. Допомогу на придбання палива призначають один раз на рік за особистим зверненням громадянина.

    Про це повідомило Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у роз’ясненні від 13 жовтня 2026 року.

    Із наближенням холодів така допомога особливо актуальна для мешканців приватних будинків у сільській місцевості та невеликих населених пунктах.

    Водночас право на державну підтримку залежить не лише від способу опалення, а й від інших умов, передбачених законодавством.

    Хто може отримати субсидію на дрова

    Пенсійний фонд пояснює, що житлова субсидія на тверде паливо передбачена для домогосподарств, які використовують пічне опалення.

    Йдеться про житлові приміщення, у яких немає централізованого опалення та не використовується природний газ або електроенергія саме для обігріву.

    Тобто наявність електрики в будинку сама по собі не позбавляє людину права на допомогу.

    Так само використання природного газу виключно для приготування їжі не означає автоматичної відмови.

    Головне значення має фактичний спосіб опалення житлового приміщення.

    Субсидія може надаватися на придбання дров, вугілля та іншого передбаченого законодавством пічного палива.

    Крім того, відповідна державна підтримка може охоплювати придбання скрапленого газу.

    Чи можна одночасно отримувати субсидію на комунальні послуги

    Важливо, що допомога на тверде паливо не обов’язково виключає субсидію на інші житлово-комунальні послуги.

    Пенсійний фонд уточнює, що домогосподарству може бути призначено підтримку на придбання палива та одночасно на оплату електроенергії, водопостачання, вивезення сміття й інших комунальних послуг.

    Наприклад, родина може використовувати дрова для опалення будинку, електроенергію для побутових потреб, а газ — лише для приготування їжі.

    У такому випадку допомога на паливо та відповідні комунальні послуги може поєднуватися за умови дотримання встановлених правил.

    Остаточне рішення ухвалює Пенсійний фонд після перевірки поданих відомостей.

    Які документи потрібні для отримання допомоги

    Для призначення житлової субсидії на тверде паливо необхідно звернутися до Пенсійного фонду із заявою встановленого зразка.

    Також потрібно подати декларацію про доходи та витрати осіб, які входять до складу домогосподарства.

    Саме на підставі цих документів здійснюється перевірка права на допомогу та її розрахунок.

    Подати документи можна через органи Пенсійного фонду та передбачені державою канали звернення, зокрема вебпортал електронних послуг ПФУ, якщо відповідна електронна форма доступна.

    Допомога призначається один раз на рік на один опалювальний сезон.

    Це означає, що субсидія на тверде паливо відрізняється від звичайних щомісячних компенсацій витрат на житлово-комунальні послуги.

    Кому передбачена пільга на тверде паливо

    Окремо від житлової субсидії законодавством передбачена пільга на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива.

    Її можуть отримувати громадяни, які належать до визначених законом пільгових категорій та внесені до Реєстру осіб, які мають право на пільги.

    Для призначення такої допомоги необхідно подати відповідну заяву та довідку про наявність пічного опалення в житловому приміщенні.

    Пенсійний фонд наголошує, що пільгу також призначають один раз на рік за особистим зверненням.

    Чи враховують доходи сім’ї

    У більшості випадків під час призначення субсидії або пільги на тверде паливо враховують сукупний дохід сім’ї.

    Проте законодавством передбачені винятки.

    За роз’ясненням Пенсійного фонду, без урахування доходу така пільга надається учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, членам сімей загиблих ветеранів, а також членам сімей загиблих Захисників і Захисниць України.

    Для інших заявників перевірка доходів залишається важливою частиною процедури.

    Розмір допомоги залежить від встановлених нормативів та індивідуальних обставин домогосподарства.

    Тому універсальної суми, яку автоматично отримають усі власники будинків із пічним опаленням, немає.

    Додаткова зимова підтримка

    Окрім стандартної субсидії чи пільги, у сезоні 2026–2027 років передбачена додаткова підтримка від міжнародних партнерів.

    Пенсійний фонд повідомляє, що відповідна допомога для мешканців визначених територіальних громад є частиною державної програми «Зимова підтримка».

    Кошти можуть спрямовуватися, зокрема, на придбання твердого палива.

    Водночас така допомога має окремі правила, тому її не слід ототожнювати зі звичайною житловою субсидією.

    Конкретні умови залежать від програми та територіальної громади.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про відповідальність за самовільну заготівлю дров у лісі.

    Із початком опалювального сезону питання законної закупівлі та заготівлі палива залишається актуальним для багатьох українських родин.

    Що потрібно знати перед зверненням

    Головна умова отримання субсидії на дрова — підтверджене право домогосподарства на відповідну допомогу.

    Для цього необхідно подати заяву та декларацію про доходи й витрати.

    Пільговики додатково повинні враховувати правила, встановлені для їхньої категорії, та вимогу щодо довідки про пічне опалення.

    Найважливіше: субсидія та пільга на придбання твердого палива призначаються один раз на рік за особистим зверненням. Самого факту проживання у будинку з піччю недостатньо для автоматичного отримання грошей.

    Перевірити умови та порядок оформлення допомоги можна на офіційному сайті Пенсійного фонду України або звернувшись до його територіального органу.

  • Червоноградська збагачувальна фабрика під загрозою зупинки

    Червоноградська збагачувальна фабрика під загрозою зупинки

    Міністерство енергетики України має активніше долучитися до ситуації навколо Червоноградської збагачувальної фабрики та консолідувати позицію державних кредиторів підприємства. Від вирішення питання управління фабрикою залежить можливість повноцінного відновлення її роботи та стабільного постачання вугілля із шахт Львівсько-Волинського басейну на державну теплову генерацію.

    Про це заявив народний депутат України Михайло Бондар.

    За його словами, нині ситуація навколо підприємства фактично залежить від судового процесу та призначення арбітражного керуючого. Наступне судове засідання, за його інформацією, очікується 19 серпня.

    Бондар наголосив, що саме питання управління підприємством залишається одним із ключових факторів, які не дозволяють перейти до повноцінного запуску Червоноградської збагачувальної фабрики. За його словами, Міністерство енергетики має зайняти більш активну позицію та об’єднати державних кредиторів навколо спільного рішення.

    «Я думаю, що Міністерство енергетики має активно включитися, консолідувати десь всіх державних кредиторів і вирішити питання з незалежним арбітражем, з незалежною людиною, яка буде працювати на користь держави», — заявив народний депутат.

    За словами парламентаря, серед кредиторів підприємства є як державні, так і приватні структури. Між ними триває конфлікт, зокрема щодо кандидатури керуючого санацією. Через це процедура оздоровлення підприємства залишається ускладненою, а можливість стабілізувати роботу фабрики відкладається.

    Бондар підкреслив, що без врегулювання питання управління підприємством неможливо забезпечити його повноцінний запуск.

    «Тому питання з Червоноградською фабрикою обов’язково треба вирішити», — наголосив нардеп.

    Проблеми Червоноградської збагачувальної фабрики виникли не вперше. Підприємство тривалий час перебуває у складній фінансовій та управлінській ситуації на тлі процедури санації ПАТ «Львівська вугільна компанія». Серед основних проблем, які впливають на роботу підприємства, називають значну заборгованість, проблеми з управлінням, борги із заробітної плати та фактичне припинення повноцінних виробничих процесів.

    Червоноградська збагачувальна фабрика має важливе значення для вугільної галузі Львівсько-Волинського басейну. Через підприємство проходить процес підготовки та збагачення вугілля, яке видобувають державні шахти регіону. Тому тривала зупинка фабрики може створювати проблеми не лише для самого підприємства, а й для всієї виробничої ланки, пов’язаної з видобутком та використанням вугілля.

    Особливого значення це питання набуває напередодні нового опалювального сезону. Українська енергосистема продовжує працювати в умовах масштабних викликів, пов’язаних із війною та систематичними атаками Росії на енергетичну інфраструктуру. У таких умовах стабільна робота державної теплової генерації та наявність необхідного палива є одним із важливих елементів енергетичної безпеки.

    Саме тому проблеми з постачанням вугілля можуть мати наслідки далеко за межами окремого підприємства. Якщо шахти Львівсько-Волинського басейну не матимуть можливості стабільно передавати підготовлене вугілля споживачам, це потенційно може ускладнити підготовку теплової генерації до періоду максимального зимового навантаження.

    Раніше Михайло Бондар уже звертав увагу на необхідність відновлення ефективного державного управління підприємствами вугільної галузі. За його оцінкою, затягування проблеми з Червоноградською збагачувальною фабрикою створює додаткові ризики для підготовки України до опалювального сезону та загальної енергетичної безпеки.

    На необхідності термінового втручання держави у ситуацію навколо фабрики також наголошувала народна депутатка, голова підкомітету Верховної Ради з питань енергетичної безпеки Вікторія Гриб. Вона заявляла, що підприємство потребує уваги Міністерства енергетики та системного рішення щодо подальшої роботи.

    Наразі одним із ключових етапів має стати судовий розгляд, у межах якого повинно бути вирішене питання подальшого управління підприємством. Наступне засідання очікується 19 серпня. Від його результатів та подальших рішень щодо арбітражного керуючого значною мірою залежатиме, чи зможе підприємство перейти до стабілізації своєї роботи.

    Водночас для держави питання Червоноградської збагачувальної фабрики має не лише господарське, а й стратегічне значення. Підприємство є частиною ланцюга забезпечення української теплової генерації паливом, а тому його стабільна робота може мати значення для проходження майбутнього опалювального сезону.

    За словами Михайла Бондара, держава має не допустити, щоб конфлікт між кредиторами та неврегульоване питання управління блокували роботу підприємства. На його думку, саме Міністерство енергетики має відіграти ключову роль у координації державних кредиторів та пошуку незалежного арбітражного керуючого, який зможе забезпечити відновлення роботи фабрики в інтересах держави.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від рішення суду, позиції кредиторів та готовності Міністерства енергетики долучитися до врегулювання конфлікту. Якщо питання управління буде вирішено, підприємство зможе перейти до наступного етапу — відновлення виробничої діяльності та стабілізації роботи.

  • Державні шахти під загрозою перед зимою: простій Червоноградської ЦЗФ триває вже вісім місяців

    Державні шахти під загрозою перед зимою: простій Червоноградської ЦЗФ триває вже вісім місяців

    Восьмимісячний простій Червоноградської збагачувальної фабрики ставить під загрозу стабільну роботу державних шахт, забезпечення теплової генерації вугіллям та підготовку України до майбутнього опалювального сезону. Через затягування процедури санації підприємство опинилося на межі зупинки, а працівники залишають робочі місця через багатомісячну заборгованість із заробітної плати.

    Про це заявив народний депутат, голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець.

    За його словами, Червоноградська збагачувальна фабрика не працює із січня 2026 року, а за вісім місяців простою ситуація лише погіршилася.

    “8 місяців простою – саме стільки знадобилось, щоб стратегічне підприємство, від якого залежить робота державних шахт, опинилось на межі існування”, – наголосив Волинець.

    Депутат повідомив, що через невиплату зарплати працівники змушені звільнятися, виробничі об’єкти поступово руйнуються, а у вугільних бункерах уже фіксуються випадки займання. Водночас судовий процес щодо призначення нового керуючого санацією досі не завершений.

    За словами Волинця, процедура санації підприємства триває майже вісім років, хоча законодавство передбачає значно коротші строки для підготовки та затвердження відповідного плану. Незважаючи на це, затвердженого плану санації досі немає, а питання призначення нового керуючого вкотре відклали — цього разу до 19 серпня.

    Народний депутат також зазначив, що між кредиторами триває суперечка щодо кандидатури арбітражного керуючого. За його словами, приватні кредитори продовжують просувати власних кандидатів, тоді як державні органи, а також державні та комунальні підприємства, які мають більшість кредиторських вимог, підтримують незалежного кандидата.

    Затягування процедури, за словами Волинця, вже має негативні наслідки не лише для підприємства, а й для місцевої громади. Жителі Соснівки повідомляють про погіршення екологічної ситуації, зокрема забруднення повітря, руйнування дорожнього покриття та транспортування вуглевмісного шламу важкими вантажівками через житлові квартали.

    Особливе занепокоєння викликає вплив ситуації на енергетичну безпеку країни. Після втрати частини промислової інфраструктури на сході України внаслідок російських обстрілів значення підприємств Львівсько-Волинського вугільного басейну суттєво зросло. Червоноградська збагачувальна фабрика є ключовою ланкою у підготовці вугілля для державної теплової генерації, а її тривалий простій може ускладнити стабільне постачання палива напередодні осінньо-зимового періоду.

    “Опалювальний сезон балачками й бездіяльністю суду не забезпечиш”, – підсумував Волинець.

    Раніше також повідомлялося, що ситуація навколо Червоноградської ЦЗФ викликає занепокоєння через її важливу роль у забезпеченні державних теплових електростанцій вугіллям із шахт Львівсько-Волинського басейну. Народний депутат Михайло Бондар також заявляв, що без відновлення ефективного державного управління підприємством та стабілізації його роботи зростають ризики для проходження опалювального сезону та забезпечення енергетичної безпеки України.

  • Підвищення тарифів “Укрзалізниці” може поставити під загрозу підготовку до зими, — експерт

    Підвищення тарифів “Укрзалізниці” може поставити під загрозу підготовку до зими, — експерт

    Підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення може суттєво ускладнити підготовку України до нового опалювального сезону. Зростання вартості логістики збільшить витрати теплової генерації саме в період, коли енергетичні компанії активно ремонтують обладнання, накопичують паливо та формують резерви для стабільного проходження зими.

    Про це заявив віцепрезидент із питань енергетики Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) Олександр Трохимець.

    За його словами, під час обговорення підвищення тарифів не варто оцінювати лише можливе збільшення доходів “Укрзалізниці”. Він наголосив, що для теплової генерації залізничні перевезення є критично важливими, адже саме вони забезпечують своєчасне постачання вугілля на українські теплоелектростанції.

    Трохимець зазначив, що підготовка до опалювального сезону охоплює не лише ремонт енергоблоків, а й накопичення запасів палива, відновлення пошкодженого обладнання та забезпечення безперебійної логістики. За його словами, важливо не лише видобути вугілля, а й доставити його на склади ТЕС у потрібний час і за прогнозованою вартістю.

    Експерт попередив, що подорожчання залізничних перевезень автоматично збільшить витрати на транспортування палива. У результаті енергетичним компаніям доведеться спрямовувати більше коштів на логістику замість фінансування ремонтних робіт, відновлення енергетичної інфраструктури та створення необхідних запасів вугілля перед зимою.

    На його думку, рішення про перегляд тарифів необхідно оцінювати комплексно, враховуючи не лише фінансовий стан “Укрзалізниці”, а й можливі наслідки для енергетичного сектору та енергетичної безпеки країни.

    “Бо можна покращити фінансові показники однієї державної компанії, але одночасно збільшити витрати теплової генерації та створити нові ризики і випадково зірвати підготовку країни до зими”, — наголосив Трохимець.

    Питання підвищення тарифів залишається предметом активної дискусії. У червні Міністерство розвитку громад та територій оприлюднило проєкт наказу, який передбачає підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення на 30% із 1 серпня 2026 року. Крім того, із січня 2027 року пропонується ще одне підвищення — на 15%.

    Проти такого рішення вже виступили представники низки галузей. Зокрема, президент асоціації “Укрметалургпром” Олександр Каленков заявив, що подорожчання перевезень може ще більше погіршити становище підприємств гірничо-металургійного комплексу, частина з яких уже скоротила або повністю зупинила виробництво. Також представники добувної галузі попередили, що збільшення логістичних витрат може негативно вплинути на реалізацію інвестиційних проєктів у сфері видобутку критично важливих мінералів.

  • Опалювальний сезон під загрозою? Енергетики виступили проти підвищення тарифів УЗ

    Опалювальний сезон під загрозою? Енергетики виступили проти підвищення тарифів УЗ

    Підготовка до нового опалювального сезону в Україні може ускладнитися через можливе підвищення тарифів на залізничні перевезення вугілля. У Всеукраїнській енергетичній асамблеї (ВЕА) попереджають, що збільшення вартості перевезень на 30% створить додаткові ризики для енергетичної безпеки держави, ускладнить накопичення запасів палива та не допоможе вирішити фінансові проблеми “Укрзалізниці”.

    Про це повідомляє Всеукраїнська енергетична асамблея.

    У профільній організації наголошують, що в нинішніх умовах залізничний транспорт залишається практично безальтернативним способом доставки вугілля до українських теплових електростанцій. Саме від своєчасного постачання палива залежить стабільна робота теплової генерації під час проходження осінньо-зимового періоду, коли навантаження на енергосистему традиційно суттєво зростає.

    У ВЕА зазначають, що зараз енергетичний сектор працює в надзвичайно складних умовах. Підприємства одночасно відновлюють енергетичну інфраструктуру після численних російських ракетних та дронових атак, проводять масштабні ремонтні кампанії, накопичують стратегічні запаси вугілля та готують обладнання до роботи в осінньо-зимовий період. За таких обставин будь-яке додаткове фінансове навантаження може негативно вплинути на темпи підготовки до нового опалювального сезону.

    Голова Ради Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков наголосив, що запропоноване підвищення тарифів не лише не вирішує системних фінансових проблем “Укрзалізниці”, а й створює нові загрози для всієї енергетичної системи країни.

    “Запропоноване рішення створює додаткові ризики для енергетичної безпеки держави, ускладнює підготовку до проходження опалювального сезону та не вирішує системних фінансових проблем АТ “Укрзалізниця”, – зазначив Плачков.

    У ВЕА пояснюють, що найбільш відчутними наслідки можуть стати для підприємств вугільної галузі. Оскільки для більшості шахт альтернативних способів доставки продукції практично не існує, підвищення тарифів автоматично збільшить логістичні витрати. Це може зробити видобуток окремих обсягів вугілля економічно невигідним, що, своєю чергою, призведе до скорочення поставок палива на теплові електростанції.

    Фахівці наголошують, що скорочення видобутку або затримки із доставкою вугілля можуть негативно позначитися на можливостях української енергосистеми стабільно проходити періоди пікового споживання електроенергії взимку. Саме теплова генерація залишається одним із ключових елементів балансування енергосистеми, особливо після значних руйнувань енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак.

    Водночас в Асамблеї переконані, що фінансові труднощі “Укрзалізниці” не повинні перекладатися на підприємства, які забезпечують паливом критично важливу для країни енергетичну галузь. На думку експертів, державний перевізник потребує комплексної модернізації та структурних реформ, які дозволять покращити його фінансовий стан без додаткового навантаження на промисловість.

    У ВЕА наголошують, що серед першочергових кроків мають бути підвищення операційної ефективності компанії, оптимізація витрат, удосконалення управлінських процесів, а також запровадження європейських механізмів фінансування соціально важливих пасажирських перевезень. Саме компенсація таких перевезень із державного бюджету, а не підвищення вантажних тарифів, на думку представників галузі, повинна стати одним із шляхів стабілізації фінансового стану перевізника.

    В Асамблеї підкреслюють, що перекладання проблем “Укрзалізниці” на підприємства паливно-енергетичного комплексу не забезпечить довгострокового ефекту для самої компанії, але може суттєво ускладнити забезпечення країни енергоресурсами в найскладніший зимовий період.

    У зв’язку з цим Всеукраїнська енергетична асамблея звернулася до уряду із закликом не підтримувати запропоноване підвищення тарифів на вантажні перевезення в нинішній редакції та знайти більш збалансовані рішення, які дозволять одночасно підтримати роботу “Укрзалізниці” та не створювати додаткових ризиків для енергетичної безпеки України.

    Нагадаємо, спочатку “Укрзалізниця” пропонувала підвищити вантажні тарифи одразу на 45%. Після консультацій із представниками бізнесу та галузевих асоціацій цей підхід було переглянуто. Згідно з оновленою пропозицією, тарифи планують збільшити на 30% із 1 серпня 2026 року, а ще на 15% — із 1 січня 2027 року.

    Раніше проти такого рішення також виступила Федерація роботодавців транспорту України. У своїй заяві організація наголосила, що фінансування соціально важливих пасажирських перевезень має здійснюватися за рахунок державної підтримки, а не через додаткове фінансове навантаження на промисловість, експортерів та підприємства, які забезпечують функціонування критичної інфраструктури країни.

  • Боротьба за вугілля: як “смотрящі” паралізували фабрику і ставлять під загрозу підготовку до зими

    Боротьба за вугілля: як “смотрящі” паралізували фабрику і ставлять під загрозу підготовку до зими

    Українська енергетика знову опинилася в центрі системної проблеми, яка роками залишалася поза публічною увагою. Йдеться про вплив неформальних груп на стратегічні підприємства вугільної галузі, що сьогодні вже має прямі наслідки для енергетичної безпеки держави. Одним із найяскравіших прикладів є ситуація навколо Червоноградської вуглезбагачувальної фабрики, яку детально описує журналіст Микола Топалов у матеріалі Економічна правда.

    Це підприємство, яке історично було частиною єдиного виробничого комплексу із шахтами заходу України, сьогодні перебуває у стані глибокої кризи. Формально держава володіє близько 40% акцій, однак фактично контроль над активом роками переходить між так званими “смотрящими” — неформальними кураторами галузі, які впливають на управління через підконтрольних менеджерів і судові рішення.

    Серед осіб, яких пов’язують із різними етапами контролю над підприємством, називають Наталія Королевська, Віталій Кропачов, Андрій Венгрин та Євген Геллєр. Частина з них втратила вплив або перебуває під слідством, однак сама система неформального контролю продовжує існувати.

    Фабрика, побудована наприкінці 1970-х років і розрахована на потужність майже 9,6 млн тонн на рік, після розпаду СРСР втратила цілісність виробничого ланцюга. Шахти були передані державним підприємствам, а сама фабрика — до Львівської вугільної компанії. Саме з цього моменту розпочалася багаторічна боротьба за контроль над активом.

    Ключову роль у цій боротьбі відіграє процедура банкрутства, яка триває з 2015 року. Через неї управління підприємством здійснюють арбітражні керівники, призначення яких постійно оскаржуються в судах. Саме судові рішення визначають, яка з груп впливу контролює фабрику в той чи інший момент.

    Останні судові рішення лише загострили ситуацію: одні призначення були визнані незаконними, інші підтверджені. Втім, це не вирішує системної проблеми — відсутності стабільного управління та державного контролю над стратегічним підприємством.

    На практиці це призвело до катастрофічного стану фабрики. За даними джерел у галузі, підприємство не працює, не має контрактів на збагачення вугілля, накопичило борги із зарплати, а обладнання перебуває в передаварійному стані. Постачання сировини припинено ще з листопада 2025 року.

    Особливу небезпеку становить вплив цієї ситуації на всю енергетичну систему. Фабрика мала забезпечувати збагачення вугілля для державних шахт і теплової генерації, зокрема для Центренерго. Натомість її діяльність була переорієнтована на сумнівні схеми змішування вугілля зі шламами, що дозволяло штучно збільшувати обсяги продукції.

    У результаті державні шахти втрачали доходи, скорочували видобуток і накопичували борги, що створює ризики для стабільності всієї галузі. В умовах війни це набуває критичного значення, адже від стабільності енергетики залежить проходження опалювального сезону.

    Експерти наголошують, що ситуація потребує негайного втручання держави. Серед можливих рішень розглядається націоналізація підприємства або встановлення прямого контролю, як це вже відбувалося з іншими стратегічними активами.

    У разі відновлення контролю фабрику можна інтегрувати у державний виробничий ланцюг — від видобутку до генерації електроенергії. Це дозволить стабілізувати ринок, забезпечити робочі місця та підвищити прогнозованість підготовки до зими.

    Втім, головне питання залишається відкритим: чи наважиться держава втрутитися у багаторічну боротьбу за контроль над активом. Адже часу до нового опалювального сезону дедалі менше, а наслідки зволікання можуть бути критичними для всієї енергетичної системи України.

  • На Львівщині викрили схему розтрати бюджетних коштів на закупівлі вугілля для шкіл

    На Львівщині викрили схему розтрати бюджетних коштів на закупівлі вугілля для шкіл

    На Львівщині правоохоронці повідомили про підозру голові однієї з міських рад, виконувачу обов’язків начальника профільного відділу та керівнику приватної компанії. Їх підозрюють у розтраті бюджетних коштів під час закупівлі вугілля для освітніх закладів. Загальна сума збитків становить майже 2,3 млн гривень.

    За даними слідства, двоє посадовців міської ради разом із керівником приватної фірми організували схему, яка дозволила підконтрольному підприємству перемагати у тендерах на постачання вугілля.

    Надалі компанія постачала до навчальних закладів паливо, яке не відповідало встановленим стандартам якості. Попри це, посадовці підписували акти виконаних робіт, підтверджуючи належне виконання договорів.

    На підставі цих документів підряднику було перераховано бюджетні кошти на суму майже 2,3 млн гривень.

    Під час досудового розслідування правоохоронці також встановили, що голова міської ради отримав неправомірну вигоду у вигляді так званого «відкату». За даними слідства, гроші передавалися через нарахування премій.

    Наразі слідство триває. Правоохоронці встановлюють усі обставини справи та можливу причетність інших осіб до незаконної схеми

  • Нардеп від «Слуг» потрапив у розслідування через переговори про постачання вугілля

    Нардеп від «Слуг» потрапив у розслідування через переговори про постачання вугілля

    Народний депутат від партії “Слуга народу” Юрій Кісєль опинився в центрі уваги через гучну розмову з бізнесменом Олександром Квасовим із Кривого Рогу. У записі, який потрапив до розслідувачів, обговорювалося постачання вугілля на державні підприємства Львівщини.

    Згідно з матеріалами, Квасов пропонував послуги від колишнього вугільного “смотрящего” Віталія Кропачова, який у 2014–2019 роках контролював значні потоки вугілля та наразі має підозру від Державного бюро розслідувань.

    Розмова стосувалася організації постачання палива для державних об’єктів, зокрема теплоелектростанцій та підприємств, які забезпечують життєдіяльність Львівщини. Журналісти наголошують, що подібні переговори відбуваються поза офіційними тендерами та державними процедурами, що викликає питання щодо прозорості та законності дій політика.

    Ця ситуація висвітлює, як окремі посадовці можуть вирішувати стратегічні питання життєзабезпечення регіонів у період війни, використовуючи контакти з бізнесом та особами з сумнівною репутацією. Дослідники відзначають, що такі схеми підривають довіру до державних інститутів та створюють ризики для енергетичної безпеки.

    Журналісти обіцяють оприлюднити ще більше деталей із цього запису, що можуть пролити світло на взаємини нардепа з бізнесом та вплив на державні закупівлі.

  • Як із “Центренерго” вивели 132 мільйони: схема з фіктивним вугіллям

    Як із “Центренерго” вивели 132 мільйони: схема з фіктивним вугіллям

    Корупційні скандали в енергетичному секторі України набувають дедалі масштабнішого характеру. Якщо ситуація навколо «Енергоатому» виглядала як верх цинізму чиновників, то матеріали судової справи №910/6824/25 демонструють, що системність зловживань значно глибша. У центрі нового розслідування — ПАТ «Центренерго» та фіктивні постачальники вугілля, через яких із державного підприємства було виведено сотні мільйонів гривень.

    У вересні 2024 року «Центренерго» уклало договір №111/10 від 20.09.2024 із ТОВ «Теплосфера ЮА» на поставку 33,5 тисячі тонн вугілля. Умови договору не передбачали обов’язкової передоплати, а аванс був можливий лише за наявності гарантій від постачальника. Проте попри чіткі положення договору, керівництво «Центренерго» здійснило два авансові платежі загальною сумою 132 млн грн на користь «Теплосфери ЮА».

    Фактичні результати виявилися шокуючими: замість десятків тисяч тонн поставлено лише 1 519,4 тонни — менше 5% запланованого. Реального графіка постачання не існувало, натомість постачальник подавав формальні файли, покликані лише створити видимість виконання зобов’язань.

    Аналіз «Теплосфери ЮА» свідчить про ознаки фіктивності. Компанія була створена незадовго до укладення угоди, не має зареєстрованих виробничих потужностей і персоналу. Керівник та власник фірми, Ігор Качмар, раніше контролював іншу структуру — ТОВ «Енерго Ресурс Груп», яка так само фігурувала у схемах недопостачання вугілля та отримувала від «Центренерго» сотні мільйонів гривень авансів.

    Як саме схема стала можливою? У матеріалах справи йдеться про змову між колишньою міністеркою енергетики Світланою Гринчук, генеральним директором «Центренерго» Євгенієм Гаркавим та представниками «Теплосфери ЮА». За даними слідства, ексміністерка забезпечувала політичне прикриття, тоді як керівництво «Центренерго» займалося технічною реалізацією схеми, усвідомлюючи фіктивність контрагента.

    Це не перший випадок, коли державне підприємство опиняється в центрі корупційного скандалу. У листопаді 2023 року «Центренерго» уклало два договори з ТОВ «Енерго Ресурс Груп» на постачання вугілля на суму до 1,55 млрд грн. На виконання цих угод компанія отримала 1 066 945 367 грн, з яких 930,4 млн грн становили авансові платежі — при тому, що фактичні поставки були далекими від умов контрактів.

    Поступове розкриття цих схем демонструє системний характер корупції, що пронизує стратегічну галузь — енергетику. Поки держава змушена мобілізувати ресурси для проходження зими, сотні мільйонів відводяться через фіктивні договори та підставні компанії, що виводить проблему далеко за межі окремих посадовців і ставить під питання ефективність управління державними енергетичними активами.

  • «Центренерго» виплатило аванси за вугілля, якого не дочекалося

    «Центренерго» виплатило аванси за вугілля, якого не дочекалося

    Поки уряд готує нові правила й тарифи на 2026 рік, навколо державної генерації знову спалахнули підозри у зловживаннях. Йдеться про контракти ПАТ «Центренерго» з приватними постачальниками вугілля, де значні аванси не були підкріплені реальними поставками або якістю палива. За матеріалами скарг і публікацій, у схемах фігурують компанії «Теплосфера ЮА» та «Енерго Ресурс Груп». Частина тверджень уже підтверджується документами й судовими записами, частина — перебуває на рівні медійних звітів і потребує перевірки контролюючих органів.

    У жовтні 2024 року «Центренерго» перерахувало 132 млн грн авансу компанії «Теплосфера ЮА» за договором на постачання 33,5 тис. тонн вугілля. Фактично надійшло лише 1 519 тонн (менше 5% від обсягу), після чого виникли судові спори щодо виконання зобов’язань і повернення коштів. Про це повідомляли профільні ЗМІ з посиланням на матеріали договору та судові реєстри; відомості про сам контракт і його хронологію фіксуються також у базах судових документів.

    Окремо у публікаціях згадуються поставки через «Енерго Ресурс Груп» на суми понад 1–1,5 млрд грн із переважними авансовими платежами та сумнівним підтвердженням походження вугілля. Частина локацій заявлених «виробничих баз» — у зоні бойових дій, де вони фактично не функціонують. Ці дані наразі публікують низка медіа й розслідувальних майданчиків; вони потребують офіційної верифікації. Разом із тим реєстрові дані про саму компанію та зміни її бенефіціарів — відкриті в держреєстрах.

    ПАТ «Центренерго» вже не вперше опиняється у фокусі антикорупційних органів через закупівлі палива й матеріалів. НАБУ і САП раніше завершували розслідування щодо епізодів із завданням збитків компанії, а справи передавалися до суду; у медіа неодноразово піднімали тему завищення цін і змови постачальників. Це підкреслює, що будь-які нові сигнали за участі компанії мають перевірятися негайно й публічно.

    Станом на 2025 рік профільне відомство очолює Світлана Гринчук. У публікаціях і скаргах її називають політичним «даху­ванням» для спірних контрактів «Центренерго». Наразі це — звинувачення, що потребують офіційної перевірки; відкритих рішень суду чи процесуальних рішень правоохоронців саме щодо цих тверджень у публічному доступі не виявлено. Міністерство енергетики та «Центренерго» мають надати розгорнуті пояснення щодо авансів, контролю якості й повернення коштів у випадку зриву постачань.

    Що має зробити держава зараз. По-перше, провести аудит усіх авансових контрактів із вугіллям у 2024–2025 роках і оприлюднити результати з помісячною динамікою поставок та актами приймання. По-друге, забезпечити регресні позови «Центренерго» до контрагентів у разі невиконання договорів і зафіксувати рух коштів на етапі передплати. По-третє, зобов’язати держкомпанію перейти на модель мінімальних авансів з поетапною оплатою «по факту», а не за гарантійними листами. Нарешті, потрібен публічний звіт Міненерго про контроль якості палива на ТЕС, із розбивкою по шахтах і збагачувальних фабриках — це зменшить простір для «рядівки» під виглядом «кондиційного» вугілля й зносу обладнання на ТЕЦ (проблема, про яку ринок говорить роками).

    Історія з «Теплосферою ЮА» вже має сліди у судах і реєстрах. Історії навколо «Енерго Ресурс Груп» — гучні за масштабом, але для суспільної довіри критично потрібні офіційні процесуальні дії й прозоре інформування. Якщо «вугілля» існувало лише на папері, гроші мають повернутися до бюджету, а посадові рішення — отримати належну правову оцінку.