Golosnovinua.com

Позначка: ВВП

  • Гетманцев знову тисне на ФОПів: обіцяє зібрати 160 млрд грн податків

    Гетманцев знову тисне на ФОПів: обіцяє зібрати 160 млрд грн податків

    Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев знову оголосив “війну тіні” — цього разу з особливим акцентом на «армійські потреби». За його словами, в Україні у тіні перебуває до 50% ВВП, а в окремих секторах — понад 60%. Тіньовий обіг Гетманцев оцінює в 900 мільярдів гривень.

    Звучить масштабно — але питання в тому, де саме шукатимуть ці мільярди. І відповідь очевидна: не серед олігархічних схем, не на митниці, а в гаманцях малого та середнього бізнесу.

    У планах — детінізація на 160 млрд грн вже до кінця року. Це майже половина від очікуваного дефіциту бюджету в 400 млрд. Але замість системної боротьби з тіньовими потоками на експорті, контрабандою чи офшорними схемами, влада знову націлюється на найвразливіше: ФОПи, IT-сектор, маркетплейси, кав’ярні, майстерні, автосервіси.

    Гасло “для армії” використовується як ширма, аби перетворити детінізацію на фіскальний пресинг.

    “Ми бачимо повернення до фіскального фундаменталізму — коли держава не створює умови, а вимагає”, — кажуть економісти.

    Парадокс: очільник комітету з податкової політики, який сам десятиліттями був дотичний до схем, тепер грає роль “борця з тінню”.

    Данила Гетманцева неодноразово пов’язували з:

    • тіньовим покровительством митниці;

    • участю у схемах “зернового коридору”;

    • кришуванням підакцизного виробництва тютюну та алкоголю.

    І хоча прямих доказів “на руках” немає, жодне масштабне фіскальне розслідування не стосувалося реальних гравців ринку з мільярдними оборотами. Натомість головними “реформами” стали тиск на ФОПів, обмеження для кешу, спроби контролю за картковими переказами та регулювання інтернет-торгівлі.

    Справжня мета нинішньої кампанії — перерозподіл ресурсів через підконтрольну податкову систему. Усе відбувається під гаслами патріотизму, але з дуже приземленими наслідками:

    • малий бізнес згортається, бо не витримує бюрократичного та фінансового тиску;

    • падає купівельна спроможність населення;

    • розширюється нова тінь, бо вижити легально в умовах війни стає дедалі важче.

    Поки держава втрачає податки через офшори, контрабанду й корупцію в державних закупівлях, реальні гроші виймають із кишень тих, хто ще працює, сплачує зарплати і тримає економіку на плаву.

  • МВФ погіршив прогноз зростання економіки України

    МВФ погіршив прогноз зростання економіки України

    Міжнародний валютний фонд (МВФ) погіршив прогноз зростання економіки України на 2025 рік, знизивши його на 0,5% до рівня 2-3% ВВП. Це сталося на тлі тривалого військового конфлікту, пошкоджень енергетичної інфраструктури та обмежень на ринку праці, що негативно позначаються на економічному розвитку країни.

    Відповідно до пресрелізу Фонду, в 2024 році очікується зростання реального ВВП на рівні 3,5%. Проте вже у 2025 році економічне зростання сповільниться до 2-3%, що є результатом несприятливих факторів, зокрема, продовження війни з Росією.

    Зниження прогнозу зростання економіки не обмежується лише МВФ. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) також нещодавно скоригував свій прогноз на 2025 рік, знизивши його до 3,5% з попередніх 4,7%. Це свідчить про загальне ослаблення економічної активності в Україні.

    Окрім того, Світовий банк в своєму січневому звіті також знизив прогноз зростання ВВП на 2025 рік, до 2% з попередніх 6,5%. Проте банк підвищив прогноз на 2026 рік до 7%, вказуючи на можливість відновлення економіки в більш довгостроковій перспективі.

    Прогнози Національного банку України також зазнали змін: з огляду на безпекові ризики та складну ситуацію на ринку праці, НБУ знизив прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік з 4,1% до 3,6%. Водночас, держбюджет-2025 побудований на прогнозі зростання ВВП на рівні 2,7%.

    Ситуація на українському ринку праці та енергетичному секторі, а також зовнішні економічні фактори продовжують залишатися важливими викликами для відновлення економіки країни в умовах війни.

  • ЄБРР: зростання ВВП України у 2025 році знизиться

    ЄБРР: зростання ВВП України у 2025 році знизиться

    Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) прогнозує, що економіка України зросла на 3,5% у 2025 році та на 5% у 2026 році за умови припинення бойових дій. Про це йдеться в новому звіті організації.

    Оновлений прогноз на 2025–2026 роки

    За даними ЄБРР, темпи зростання ВВП України у 2025 році будуть нижчими, ніж раніше очікувалося . Основною причиною корекції прогнозу стала невизначеність через продовження війни та залежність економічного відновлення від безпекової ситуації.

    У 2026 році економічне зростання може прискоритися до 5% , але тільки за умови припинення бойових дій та стабілізації макроекономічної ситуації.

    Економіка України, яка зросла на 3,0 відсотка у 2024 році, незважаючи на тиск повномасштабної війни росії, за прогнозами, зросте на 3,5 відсотка у 2025 році та зміцниться далі до 5,0 відсотка у 2026 році за умови досягнення угоди про припинення бойових дій цього року

    – ідеться у звіті Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), опублікованому сьогодні.

    В останньому звіті ЄБРР REP попередній прогноз зростання України у 2025 році переглядається у бік зниження на 1,2 процентних пункти. У звіті за вересень минулого року зростання очікувалося на рівні 4,7 відсотка у 2025 році.

    “Хоча Україна вступила у 2025 рік із зовнішнім фінансуванням, забезпеченим на рік, вона стикається із уповільненням економічного зростання та прискоренням інфляції через наслідки війни, яка розпочалася з російського вторгнення у лютому 2022 року”, – пояснили у ЄБРР.

    Продовження війни та масовані атаки росії на електроенергетичну інфраструктуру України, як повідомляється у звіті, призвели як до дефіциту електроенергії, змусивши українців платити високі ціни за електроенергію, що імпортується, так і до гострої нестачі робочої сили. “Реальне зростання ВВП помітно сповільнилося з більш ніж 5,0 відсотка у першій половині 2024 року до приблизно 2,0 відсотка у другій половині року; загальний показник ВВП за 2024 рік оцінюється у 3,0 відсотка”, – ідеться у звіті.

    Відновлення інфляції у другій половині 2024 року, як зазначається, було зумовлене зростанням вартості електроенергії, корекцією регульованих цін на комунальні послуги, швидким зростанням реальної заробітної плати та знеціненням валюти щодо долара США після послаблення прив’язки обмінного курсу у жовтні 2023 року.

    Річна інфляція досягла 12 відсотків у грудні 2024 року і, ймовірно, залишиться на аналогічному рівні у першій половині 2025 року, перш ніж знизиться до однозначних цифр до кінця року

    – вказали у ЄБРР.

    Центральний банк відреагував, двічі підвищивши облікову ставку з грудня 2024 року з 13,0 до 14,5 відсотка, при цьому, як зазначається, “ймовірне подальше посилення грошово-кредитної політики”.

    Дефіцит бюджету України на 2025 рік прогнозується на рівні 19,4 відсотка ВВП і повністю профінансований за рахунок зовнішнього бюджетного фінансування обсягом 38,4 мільярда доларів США. Сюди входять 13,7 млрд дол. США від ЄС у межах Ukraine Facility, 22,0 млрд дол. США від країн G7 на основі доходів від заморожених російських активів та 2,7 млрд дол. США від МВФ.

    “Негативні фактори, які вплинули на зростання у другій половині 2024 року, імовірно, збережуться і у 2025 році”, – вказали у ЄБРР.

    З позитивного боку, як повідомляється, “доведена стійкість та адаптивність підприємств, що добре функціонує чорноморський торговий коридор, сильне стимулювання державного споживання та збільшення військових закупівель від вітчизняних підприємств, як очікується, підтримуватимуть економічне зростання”.

    У вересні ЄБРР погіршив прогноз зростання економіки України на 2025 рік на 1,3% до 4,7% через пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок атак рф.

  • Україні бракує 4,5 млн працівників

    Україні бракує 4,5 млн працівників

    Україна стикнулася з однією з найгостріших демографічних криз у своїй історії. Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник під час телемарафону підкреслив, що країна вже зараз потерпає від критичного скорочення населення. Згідно з його даними, на десять українок народжується лише близько семи дітей, тоді як для збереження чисельності населення цей показник має складати 22 дитини.

    “Через таку ситуацію про повернення до 40 або 52 мільйонів населення не може бути й мови,” – наголосив Воскобойник. Щороку населення скорочується на 250-300 тисяч осіб, що лише поглиблює кризу.

    На думку віцепрем’єр-міністра України Олексія Чернишова, країні бракуватиме 4,5 млн працівників до 2035 року, що становить одну з найсерйозніших загроз для економічного розвитку. Зі слів Чернишова, це викликано не лише низькою народжуваністю, але й старінням населення та масовою міграцією.

    Значна частина українців, які виїхали за кордон через війну, не планують повертатися. Ба більше, за прогнозами, ще 2 мільйони осіб залишать ринок праці внаслідок вікових змін.

    Воскобойник вважає, що єдиним виходом із демографічної кризи є залучення трудових мігрантів. На його думку, такі працівники не лише допоможуть економіці, але й можуть інтегруватися в українське суспільство, ставши його повноцінною частиною.

    “Ми маємо задуматися, як розвивати економіку та забезпечити її відновлення після війни,” – наголошує Воскобойник.

    Олексій Чернишов окреслив три ключові напрямки для скорочення дефіциту робочої сили:

    1. Збереження та розвиток внутрішнього людського капіталу.
      Це включає покращення умов праці, стимулювання зайнятості та підтримку молоді.
    2. Повернення українців із-за кордону.
      Уряд планує створити мотиваційні програми для тих, хто виїхав.
    3. Залучення іноземної робочої сили.
      Для цього необхідно адаптувати законодавство, створити сприятливі умови для іноземців і їхніх родин.

    Чернишов також наголосив, що розв’язання проблеми дефіциту робочої сили неможливе без підвищення продуктивності праці. Це потребує інвестицій, розвитку інновацій та підтримки бізнесу.

    Для виживання та швидкої відбудови України уряд ставить амбітну мету – подвоїти ВВП країни упродовж наступного десятиліття. За словами Чернишова, для цього економіка має зростати на 7% щорічно, що є великим викликом, але можливим за умови ефективного вирішення проблем із робочою силою.

    Сьогодні дефіцит кадрів стає основним бар’єром для розвитку. Щоб подолати його, країна потребує рішучих кроків у демографічній, економічній і соціальній політиці.

  • Транспорт, будівництво та промисловість сприяють зростанню ВВП України

    Транспорт, будівництво та промисловість сприяють зростанню ВВП України

    За підсумками січня-жовтня 2024 року, ВВП України зріс на 4,2%, з основними драйверами зростання в галузях транспорту, будівництва та промисловості. Як повідомили у Міністерстві економіки, зростання економіки підтримується завдяки реалізації програм відновлення та зростаючому попиту на будівельні роботи. Окремо відзначено важливість стабільної роботи зернового коридору для транспорту та зростання попиту на продукцію переробної промисловості, зокрема у секторі оборонно-промислового комплексу (ОПК).

    У жовтні 2024 року порівняно з жовтнем 2023 року ВВП зріс на 1,3%. Зростання підтримали такі ключові сектори, як транспорт, переробна промисловість та будівництво. Однак, зафіксовано падіння в аграрному секторі через ранній збір врожаю, оскільки аграрії до жовтня завершили збір окремих сільськогосподарських культур.

    Дані Мінекономіки показують, що у вересні 2024 року зростання ВВП становило 3,8%, а за підсумками дев’яти місяців економіка зросла на 4,5%. Загалом, позитивна динаміка економіки України спостерігається завдяки ефективним відновлювальним програмам та активній роботі в ключових секторах економіки.

  • Підвищення мінімальної зарплати на 100 грн може коштувати бюджету 5,3 млрд грн – Роксолана Підласа

    Підвищення мінімальної зарплати на 100 грн може коштувати бюджету 5,3 млрд грн – Роксолана Підласа

    Підвищення мінімальної заробітної плати навіть на 100 гривень у 2025 році може значно вплинути на бюджет України. Про це заявила голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа в інтерв’ю для Інтерфаксу. Вона підкреслила, що питання мінімальної зарплати є одним із ключових елементів при формуванні бюджету країни.

    За її підрахунками, збільшення мінімальної зарплати на 100 гривень потребує додаткових 5,3 млрд грн з державного бюджету. А підвищення на 1000 гривень, тобто до 9000 грн, обійдеться Україні у понад 50 млрд грн, що є серйозним фінансовим навантаженням для країни, чия економіка ще не досягла достатнього рівня відновлення.

    Підласа також пояснила, що підвищення прожиткового мінімуму поки неможливе, оскільки до нього прив’язані численні соціальні виплати. Переглянути ці стандарти можна лише за умов зростання ВВП.

    Водночас, попри бюджетні труднощі, в Україні спостерігається зростання зарплат. За даними за серпень 2024 року, середня заробітна плата за вакансіями зросла на 18,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року і становить 19 674 грн. Середня зарплата за резюме за той самий період збільшилася на 14% і досягла 20 503 грн.

    Цікаво, що під час війни роботодавці все частіше надають перевагу жінкам. Причиною цього стала мобілізація чоловіків та труднощі з їх бронюванням. За статистикою, 59% нових бізнесів в Україні під час війни відкрили жінки, що свідчить про активну участь жінок у розвитку економіки країни.

  • ЄБРР сильно знизив прогноз зростання ВВП України на 2025 рік

    ЄБРР сильно знизив прогноз зростання ВВП України на 2025 рік

    Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) оголосив про перегляд прогнозу зростання українського ВВП на 2025 рік, зменшивши його з 6% до 4,7%. Про це йдеться на офіційному сайті фінансової організації.

    Причини перегляду прогнозу

    Експерти ЄБРР зазначають, що проблеми з постачанням електроенергії вже призвели до переривання «суттєвого» зростання ВВП, яке спостерігалося протягом чотирьох кварталів. Це спонукало до необхідності переглянути оцінки економічного розвитку України на наступний рік.

    Позитивні прогнози на 2024 рік

    Незважаючи на погіршення прогнозу на 2025 рік, економічні прогнози ЄБРР для України не є однозначно «песимістичними». Експерти прогнозують зростання ВВП на рівні 3% у 2024 році, попри серйозні удари російських військ по енергетичних об’єктах.

    Фінансування та виклики

    Експерти вважають, що міжнародні партнери частково покрили потреби України на 2024 рік, однак обсяги фінансування на наступний рік залишаються невизначеними. Крім того, країна стикається з дефіцитом робочої сили, а також ризиком нових руйнувань інфраструктури та виробничих потужностей.

    Динаміка зростання ВВП

    Згідно з даними Міністерства економіки, у вересні 2024 року економіка України зросла на 3,5% у порівнянні з серпнем 2023 року. Раніше, у липні, зростання ВВП прискорилося до 2,7% після 1,6% у червні, що, на думку експертів, було зумовлено раннім збором врожаю. За січень-липень 2024 року зростання оцінюється на рівні 4,0% [±1%].

  • Міністерство економіки повідомило про несподіваний зріст ВВП України

    Міністерство економіки повідомило про несподіваний зріст ВВП України

    У серпні 2024 року економіка України показала зростання на 3,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, а зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) за вісім місяців року оцінюється на рівні 3,9% [±1%]. Про це повідомляє Міністерство економіки України.

    Згідно з даними Міністерства економіки, основним драйвером економічного зростання стали промисловість, транспорт, будівництво та внутрішня торгівля. Юлія Свириденко, Перша Віцепрем’єр-міністерка та Міністерка економіки України, зазначила, що у серпні підприємці вперше за кілька місяців покращили свої оцінки діяльності на найближчий час. Це зумовлене зменшенням “віялових” відключень електроенергії, що позитивно вплинуло на споживчі настрої.

    Український морський коридор також сприяв економічному зростанню. Високий інвестиційний попит на продукцію машинобудування та будівельні матеріали, а також позитивна динаміка у промисловості сприяли збільшенню обсягів внутрішніх залізничних перевезень. У будівництві зросла активність завдяки відновленню критичної інфраструктури та ремонту дорожнього покриття.

    Незважаючи на позитивні тенденції, економіка стикається з певними негативними факторами. Основні проблеми пов’язані з дефіцитом кваліфікованих кадрів, що стримує економічну активність бізнесу. У сільському господарстві спостерігаються труднощі, які призвели до зменшення врожаю ярих культур у порівнянні з минулим роком. Це пов’язано із несприятливими погодними умовами.

    У липні 2024 року зростання ВВП прискорилося до 2,7% (у червні цей показник становив 1,6%). Зростання за січень-липень 2024 року оцінюється на рівні 4,0% [±1%].

    На основі прогнозів Національного банку України (НБУ), у 2025-2026 роках можна очікувати зростання реального ВВП на рівні 4-5%. Однак економічне відновлення буде обмежене проблемами в роботі енергосистеми.

  • Fitch підвищує рейтинг України, але боргові проблеми залишаються критичними

    Fitch підвищує рейтинг України, але боргові проблеми залишаються критичними

    Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings нещодавно підвищило довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) України в національній валюті з “CCC-” до “CCC+” та підтвердило довгостроковий РДЕ в іноземній валюті на рівні ‘RD’ (обмежений дефолт). Це може виглядати як позитивна новина, але за цим підвищенням ховається безліч фінансових проблем, які ставлять під сумнів реальність стабільності української економіки.

    30 серпня Україна завершила процес реструктуризації суверенних єврооблігацій на суму 19,7 мільярда доларів і гарантованого державою боргу “Укравтодору” на 0,7 мільярда доларів. Загалом, реструктуризація охопила борг на 20,5 мільярда доларів. Це досягнення, безумовно, є важливим кроком, однак Fitch Ratings зазначає, що навіть після цього Україні ще доведеться зіткнутися з серйозними фінансовими труднощами.

    Хоча підвищення рейтингу до “CCC+” демонструє певний прогрес, Fitch Ratings вказує на значний кредитний ризик, пов’язаний із тривалою війною та великим бюджетним дефіцитом. За прогнозами агентства, дефіцит бюджету України досягне 17,5% ВВП у 2024 році та 15,3% у 2025 році. Це є серйозним викликом для економічної стабільності країни.

    Крім того, невизначеність фінансування з 2025 року, частково через виборчий цикл у США, можливу втому донорів і залишкові ризики з фінансуванням з боку ЄС, можуть ще більше загострити ситуацію.

    Україна зіткнулася з проблемами у виплатах за державним боргом. З 1 серпня закінчилося призупинення виплат, і країна була змушена вести переговори з кредиторами про реструктуризацію боргу. У результаті успішних домовленостей з Комітетом власників єврооблігацій, Україна зуміла врегулювати частину боргів. Проте це не вирішило всіх фінансових проблем.

    Однією з найбільших проблем, з якими стикається Україна, є відновлення зруйнованої енергетичної інфраструктури. Масовані атаки на енергетичні об’єкти в серпні призвели до серйозних пошкоджень і затримок у відновленні з’єднань з зовнішніми лініями електропередачі. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомило про неповне відновлення з’єднань на ПАЕС, РАЕС і ЧАЕС. Це ставить під загрозу стабільність енергетичної системи України і може негативно вплинути на економічну ситуацію в країні.

  • Україні бракує 4,5 мільйона працівників

    Україні бракує 4,5 мільйона працівників

    Заступник міністра економіки України Тетяна Бережна на зустрічі з представниками Міжнародного валютного фонду (МВФ) оголосила про серйозний кадровий дефіцит, з яким стикається країна.

    Вона повідомила, що через війну, виїзд українців за кордон та внутрішню міграцію в державі існує кадровий дефіцит та структурне безробіття. Якщо у 2021 році офіційний ринок праці нараховував 11,5 мільйона працівників, то у 2023 році ця цифра зменшилася до 9 мільйонів офіційно працевлаштованих.

    “За попередніми розрахунками, для того, щоб забезпечити щорічне зростання ВВП до 2030 року на 7%, нам потрібно 4,5 мільйона працівників додатково”, – повідомила Бережна.

    Як зазначив під час зустрічі перший заступник міністра Олексій Соболев, за підсумками шести місяців ВВП зріс на 4,1%, а зростання за підсумками року очікується на рівні 3,5%.

    “Що стосується прогнозних макропоказників на 2025–2027 роки, то базовий сценарій, затверджений нещодавно урядом, враховує як безпекові фактори, так і інші чинники, частина яких випливає із безпекової ситуації”, – сказав Соболев.