Golosnovinua.com

Позначка: Вячеслав Чаус

  • Удар по серцю Чернігова: російський дрон убив двох школярок, серед поранених — немовля

    Удар по серцю Чернігова: російський дрон убив двох школярок, серед поранених — немовля

    Російські війська 29 жовтня завдали удару безпілотником по центральній частині Чернігова. Внаслідок атаки загинули дві 15-річні дівчини, ще 23 людини дістали поранення. Серед постраждалих — четверо дітей, наймолодшій з яких лише 10 місяців. Удар припав на жваву частину міста, де розташовані торговельні заклади та перебували цивільні люди.

    Про наслідки російської атаки повідомили Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Чернігівська міська військова адміністрація та начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус.

    За попередніми даними, російський безпілотник влучив у центральну частину Чернігова. Після вибуху спалахнули пожежі в торговельних приміщеннях, також загорілися припарковані автомобілі. На місці одразу розпочали роботу рятувальники, медики та правоохоронці.

    Перші повідомлення про наслідки обстрілу містили інформацію про двох загиблих і кількох поранених. Згодом стало відомо, що жертвами російської атаки стали дві дівчини віком 15 років.

    Начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський повідомив, що в момент удару в центральній частині міста перебували звичайні люди, які займалися повсякденними справами.

    Упродовж дня кількість постраждалих постійно зростала. Спочатку повідомляли про 11 поранених, згодом — про 15. За останніми даними ДСНС, медичної допомоги потребували вже 23 людини.

    Серед поранених — четверо дітей віком 10 місяців, 10, 16 та 17 років. Інформацію про стан постраждалих уточнюють медики.

    Особливо трагічним стало те, що внаслідок удару загинули дві неповнолітні дівчини. Їм було лише по 15 років.

    Після атаки в центрі Чернігова виникли масштабні займання. Рятувальники ліквідували пожежі, які охопили торговельні приміщення та автомобілі. Також фахівці обстежили місце влучання й прилеглу територію.

    На місці трагедії працювали психологи ДСНС. Вони надали екстрену психологічну допомогу 17 людям, серед яких четверо дітей.

    Для очевидців та постраждалих такі події можуть мати не лише фізичні, а й тяжкі психологічні наслідки, особливо коли йдеться про дітей, які стали свідками вибуху або втратили близьких.

    За словами начальника Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса, російський удар спричинив численні пошкодження цивільної інфраструктури. Постраждали торговельні об’єкти, житлові будівлі та автомобілі.

    Точний масштаб руйнувань і розмір завданих збитків ще встановлюють відповідні служби.

    Атака на Чернігів відбулася на тлі серії російських ударів по українських містах 29 жовтня. Цього ж дня в Дніпрі безпілотник атакував платформу залізничного вокзалу, де перебували пасажири. У Кременчуці російський дрон влучив у багатоквартирний житловий будинок, спричинивши загибель і поранення людей.

    У Чернігові удар припав на центральну частину міста, де розташовані цивільні об’єкти. За міжнародним гуманітарним правом умисні атаки на цивільне населення заборонені, а обставини кожного такого удару потребують документування та розслідування.

    Станом на 14:53 29 жовтня підтверджено загибель двох 15-річних дівчат та поранення 23 людей, серед яких четверо дітей. Рятувальники ліквідували пожежі, а медики продовжують надавати допомогу постраждалим.

    Інформація про стан поранених і остаточні наслідки атаки може уточнюватися.

  • Другий удар став смертельним: російські дрони атакували Чернігів, є загиблий і поранений

    Другий удар став смертельним: російські дрони атакували Чернігів, є загиблий і поранений

    Російські війська в середу, 21 жовтня, двічі атакували одне з підприємств у Чернігові. Після першого удару 54-річний чоловік отримав акубаротравму. За кілька годин росіяни повторно вдарили по тому самому об’єкту, внаслідок чого загинув 61-річний місцевий житель, який перебував неподалік місця вибуху. Поліція розпочала розслідування за статтею про порушення законів та звичаїв війни. Одночасно російські безпілотники атакували інші населені пункти Чернігівської області, пошкоджуючи житлові будинки та спричиняючи поранення цивільних.

    Про наслідки атаки повідомила Національна поліція України.

    За інформацією правоохоронців, російські війська атакували підприємство у Чернігові вранці 21 жовтня. Повторний удар стався приблизно об 11-й годині.

    Перший удар по підприємству: постраждав 54-річний чоловік

    Зранку російський безпілотник атакував територію одного з міських підприємств.

    Унаслідок вибуху травму отримав 54-річний чоловік. Медики діагностували в нього акубаротравму.

    Акубаротравма виникає внаслідок впливу потужної вибухової хвилі та може супроводжуватися порушеннями слуху, запамороченням і головним болем.

    Начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський повідомив, що постраждалому надали медичну допомогу на місці.

    Водночас назву підприємства, його точне розташування та масштаби пошкоджень офіційно не розголошували.

    Повторна атака забрала життя місцевого жителя

    Приблизно об 11:00 російські війська завдали нового удару по підприємству.

    Цього разу наслідки виявилися смертельними.

    Загинув 61-річний мешканець Чернігова, який перебував неподалік від місця вибуху.

    За повідомленням ZN.UA, чоловік знаходився біля магазину поблизу атакованого об’єкта.

    Дмитро Брижинський підтвердив загибель людини внаслідок повторного влучання безпілотника.

    Таким чином, унаслідок двох атак на підприємство підтверджено одного загиблого та одного постраждалого.

    Офіційної інформації про інших жертв саме цих двох ударів у повідомленні поліції немає.

    Чому повторні удари становлять особливу небезпеку

    Повторні атаки по одному району створюють додаткові ризики для цивільних, рятувальників та працівників екстрених служб.

    Після першого вибуху на місці можуть перебувати люди, які намагаються допомогти постраждалим, оцінюють пошкодження або працюють поблизу.

    Якщо ворог завдає другого удару, кількість жертв може збільшитися.

    У випадку Чернігова повторна атака сталася через кілька годин після першої.

    Водночас наразі немає підтверджених даних, що російські військові цілеспрямовано атакували саме рятувальників або людей, які прибули допомагати після першого влучання.

    Обставини обох ударів мають встановити правоохоронці.

    Поліція відкрила кримінальне провадження

    На місці події працювали слідчо-оперативна група Чернігівського районного управління поліції та екстрені служби.

    Правоохоронці фіксували пошкодження, документували обставини загибелі цивільного та збирали докази російської атаки.

    Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 438 Кримінального кодексу України.

    Ця стаття передбачає кримінальну відповідальність за порушення законів та звичаїв війни.

    Правова оцінка конкретних дій російських військових залежатиме від результатів розслідування та встановлення всіх обставин ударів.

    Росія атакувала й інші населені пункти Чернігівщини

    Обстріли 21 жовтня не обмежилися обласним центром.

    За інформацією місцевої влади, російські безпілотники також атакували прикордонні громади Чернігівської області.

    У Семенівській громаді FPV-дрони влучали в житлові будинки.

    Унаслідок атак травми отримала 89-річна жінка.

    У Новгороді-Сіверському після ударів безпілотників виникли пожежі в житлових будівлях.

    За попередніми повідомленнями, молода жінка отримала осколкові поранення.

    Ці випадки є окремими епізодами російських атак на область і не входять до підтвердженої кількості жертв двох ударів по підприємству в Чернігові.

    Російські атаки на Чернігівщину тривають

    Напередодні, 20 жовтня, російські війська також атакували обласний центр.

    За словами начальника Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса, під ударами безпілотників типу «Герань» опинилася транспортна інфраструктура міста.

    Крім того, протягом попередніх днів надходили повідомлення про пошкодження освітнього закладу у Чернігові.

    Тоді, за даними місцевої влади, діти та працівники не постраждали.

    Також російські дрони атакували підприємства у Новгороді-Сіверському, де повідомлялося про двох поранених чоловіків.

    Чернігівщина залишається одним із регіонів України, що регулярно потерпають від російських атак через близькість до кордону.

    Особливо небезпечна ситуація в прикордонних громадах, де противник використовує FPV-дрони та інші засоби ураження.

    Що відомо станом на 21 жовтня

    За підтвердженою інформацією Національної поліції:

    • Російські війська вранці атакували підприємство у Чернігові.
    • Під час першого удару акубаротравму отримав 54-річний чоловік.
    • Приблизно об 11:00 росіяни завдали повторного удару.
    • Загинув 61-річний місцевий мешканець, який перебував поблизу місця влучання.
    • Поліція розпочала розслідування за статтею про порушення законів та звичаїв війни.

    Повторна російська атака на підприємство в Чернігові забрала життя цивільного чоловіка. Водночас обстріли інших населених пунктів області призвели до нових поранень та пошкодження житлових будинків.

    Правоохоронці продовжують документувати наслідки ударів. Інформація про масштаби руйнувань та можливі нові обставини атак може уточнюватися.

  • Росія масовано атакувала Чернігівщину реактивними “Бандеролями”

    Росія масовано атакувала Чернігівщину реактивними “Бандеролями”

    Російські війська почали активніше застосовувати по Чернігівській області реактивні безпілотники, зокрема дрони типу “Бандероль”. За словами начальника Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслава Чауса, ці засоби ураження становлять серйозну загрозу через високу швидкість польоту, що ускладнює їх перехоплення силами протиповітряної оборони.

    Про це Чаус повідомив у своєму зверненні.

    За його словами, лише протягом 3 серпня російські окупанти здійснили масовану атаку по території області, використовуючи як ударні безпілотники, так і реактивні “Бандеролі”, які називають гібридом крилатої ракети та дрона.

    Глава ОВА зазначив, що швидкість польоту “Бандеролі” сягає близько 650 кілометрів на годину, через що такі цілі набагато складніше виявити та знищити засобами ППО. Водночас він повідомив, що українські підрозділи, які обороняють небо Чернігівщини, найближчим часом отримають додаткове посилення.

    Чаус також навів статистику роботи протиповітряної оборони за липень. За його словами, ефективність ППО в області становила близько 70%.

    Протягом минулого місяця українські захисники збили 865 російських ударних безпілотників, ще близько 200 повітряних цілей були локаційно втрачені або подавлені засобами радіоелектронної боротьби.

    “Оборонцям вдалося збити в нашому небі 865 ударних БпЛА. Ще близько 200 були локаційно втрачені або подавлені РЕБами. Велика вдячність захисникам – гідно відпрацювали по ворожих цілях”, – наголосив очільник області.

    Під час масованої атаки 3 серпня під ударами опинилися Чернігів, Прилуки, Новгород-Сіверський та низка громад області. Основними цілями російських військ стали підприємства, логістичні комплекси, аграрна інфраструктура та об’єкти критичної інфраструктури.

    У Чернігові зафіксовано влучання та падіння уламків безпілотників на території підприємств. Унаслідок атаки загорілися виробничий цех і складські приміщення, пошкоджено автомобілі. Крім того, уламки одного з дронів впали на територію логістичної компанії, а також поблизу модульного містечка в Киселівській громаді.

    У Киїнській громаді російські війська атакували територію аграрного підприємства. За даними ОВА, внаслідок обстрілів постраждали четверо людей — троє чоловіків і одна жінка.

    У Прилуках російські безпілотники влучили у складські приміщення із сільськогосподарською технікою, а також по логістичній компанії. У результаті ударів було знищено близько десяти автомобілів і приблизно стільки ж вантажних причепів, ще частина транспорту зазнала пошкоджень. Також атаковано ще одне підприємство міста.

    У Новгороді-Сіверському під обстріл потрапили логістичні компанії та об’єкти зв’язку. Пошкоджень зазнали адміністративні будівлі та транспортні засоби. Крім того, російські дрони атакували села Новгород-Сіверської громади, де пошкоджено приватні житлові будинки й автомобіль. Унаслідок одного з ударів постраждав цивільний чоловік.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Росія вивчає можливість запуску дронів-ракет “Бандероль” із наземних платформ. На думку експертів, це може ускладнити виявлення підготовки до атак і зробити удари менш прогнозованими, хоча водночас скоротить дальність застосування цієї зброї.

  • «Наступна зима буде важчою»: на Чернігівщині попередили про можливі виклики опалювального сезону

    «Наступна зима буде важчою»: на Чернігівщині попередили про можливі виклики опалювального сезону

    Чернігівська область активно готується до нового опалювального сезону, однак місцева влада закликає жителів бути готовими до найскладнішого сценарію. Попри виконання заходів із захисту енергетичної інфраструктури та модернізації систем теплопостачання, постійні російські обстріли залишаються головним фактором ризику. Про це в інтерв’ю «Суспільному» повідомив начальник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.

    За його словами, підготовка до осінньо-зимового періоду відбувається відповідно до Плану стійкості, який охоплює одразу кілька напрямків. Зокрема, триває посилення захисту енергетичних об’єктів, розосередження теплової генерації, встановлення блочно-модульних котелень і когенераційних установок, а також формування резерву генераторів для критичної інфраструктури. Частина робіт виконується відповідно до затвердженого графіка, однак окремі проєкти реалізуються повільніше через постійні атаки російських військ.

    Чаус зазначив, що ворог продовжує цілеспрямовано завдавати ударів навіть по тих об’єктах, де вже проводяться роботи із захисту або модернізації. Незважаючи на це, він висловив упевненість, що область встигне завершити підготовку до початку опалювального сезону.

    Очільник ОВА нагадав, що попередня зима стала серйозним випробуванням для регіону. За його словами, завдяки спільній роботі енергетиків, комунальних служб, теплопостачальних підприємств, працівників водоканалів та органів влади Чернігівщина змогла забезпечити стабільне функціонування критично важливих систем навіть попри значну кількість російських ударів.

    Водночас Чаус переконаний, що майбутній опалювальний сезон може виявитися ще складнішим. Він наголосив, що цей прогноз ґрунтується не лише на посадових оцінках, а й на аналізі дій російської армії та характеру атак на українську енергетичну інфраструктуру.

    «Я вважаю, що наступна зима точно не буде легшою, ніж та, яку ми пройшли. Буде важчою, складнішою. Дуже хотілося б помилитися, але ми маємо бути готовими до найгіршого сценарію», – зазначив керівник області.

    Особливу увагу під час підготовки до зими влада приділяє створенню додаткового резерву генераторів. За словами Чауса, досвід минулого опалювального сезону показав, що через тривалу роботу в умовах аварійних відключень частина обладнання виходила з ладу або потребувала ремонту. Саме тому зараз формується запас генераторів, який дозволить оперативно замінювати несправне обладнання та забезпечувати безперервну роботу об’єктів критичної інфраструктури.

    Передусім йдеться про резервні джерела живлення для лікарень, систем централізованого водопостачання, теплопостачання та інших об’єктів, від яких залежить життєдіяльність громад. Влада наголошує, що посилення захисту критичної інфраструктури залишається одним із ключових пріоритетів регіону.

    Начальник Чернігівської ОВА також висловив переконання, що нинішній рівень підготовки області вже є вищим, ніж торік. Водночас остаточну оцінку готовності, за його словами, можна буде дати лише після початку холодів, адже багато залежатиме від інтенсивності російських атак та їхніх наслідків для енергетичної системи.

    Підготовка до нового опалювального сезону триває по всій Україні в умовах постійної загрози ударів по енергетичній інфраструктурі. Держава працює над накопиченням запасів газу, введенням нових генеруючих потужностей і реалізацією регіональних Планів стійкості. За останніми оцінками, у середньому такі плани виконані приблизно на 40%. Найкращі темпи підготовки демонструють Дніпропетровська, Київська, Житомирська, Рівненська та Черкаська області, тоді як окремі регіони ще мають прискорити реалізацію запланованих заходів, щоб максимально підготуватися до ще однієї воєнної зими.

  • Атака дронів РФ на Чернігівщину: пошкоджено критичну інфраструктуру

    Атака дронів РФ на Чернігівщину: пошкоджено критичну інфраструктуру

    Протягом минулої доби російські війська здійснили серію атак безпілотниками по території Чернігівської області, унаслідок чого було пошкоджено об’єкт критичної інфраструктури, житлові будинки, сільськогосподарську техніку та спричинено низку пожеж у різних районах регіону. Про це повідомили в Державній службі з надзвичайних ситуацій, а також підтвердив начальник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус. За його словами, удари мали системний характер і охопили одразу кілька громад області, що свідчить про цілеспрямоване використання дронів для ураження як цивільної, так і критичної інфраструктури.

    Під ворожим ударом опинилися Корюківський, Чернігівський та Новгород-Сіверський райони. У різних населених пунктах фіксувалися влучання безпілотників, після чого виникали пожежі на об’єктах інфраструктури та у житловому секторі. Найбільше наслідків зафіксовано у Сновську, Городні та Семенівці, де російські дрони спричинили загоряння і руйнування різного масштабу.

    У Сновську внаслідок атаки загорівся об’єкт критичної інфраструктури. Йдеться про важливий елемент системи життєзабезпечення громади, який забезпечує функціонування базових послуг для населення, зокрема у сфері енергетики або комунального господарства. Хоча деталі об’єкта не розголошуються з міркувань безпеки, місцева влада підтвердила, що пожежа виникла саме після влучання ворожого безпілотника.

    У Городні зафіксовано займання на відкритій території, яке також стало наслідком удару російського дрона. Попри те, що вогонь не перекинувся на житлові будівлі, сам факт атаки свідчить про продовження практики використання безпілотників для ураження будь-яких доступних цілей у прикордонних районах України.

    Найбільше руйнувань у житловому секторі зазнала Семенівка. За словами В’ячеслава Чауса, внаслідок нічної атаки безпілотниками пошкоджено приватні будинки та легковий автомобіль. Крім того, ще напередодні вдень російський FPV-дрон влучив у житлову забудову, що призвело до вибитих вікон у будинках місцевих мешканців. Такі інциденти свідчать про те, що атаки на цивільну інфраструктуру мають не поодинокий, а повторюваний характер і відбуваються практично щоденно.

    Окремий удар було завдано по території Новгород-Сіверської громади, де внаслідок атаки дрона типу «Гербера» зазнала пошкоджень сільськогосподарська техніка. Це обладнання використовується місцевими аграріями для сезонних робіт, і його втрата або пошкодження безпосередньо впливає на можливості ведення сільського господарства в регіоні, який і без того працює в умовах постійної загрози обстрілів.

    У двох громадах Корюківського та Чернігівського районів зафіксовано влучання дронів типу «Герань» по об’єктах критичної інфраструктури. За попередньою інформацією, під удар потрапили енергетичні та транспортні об’єкти, які забезпечують функціонування життєво важливих систем у громадах. Подібні атаки мають особливо серйозні наслідки, оскільки навіть тимчасове виведення з ладу таких об’єктів може призводити до перебоїв у постачанні електроенергії, води або порушення транспортного сполучення.

    Рятувальні підрозділи ДСНС працювали в посиленому режимі та оперативно ліквідували всі пожежі, які виникли внаслідок атак. Завдяки злагодженим діям надзвичайників вдалося запобігти подальшому поширенню вогню на житлові будинки та інші споруди. За попередньою інформацією, внаслідок цих ударів постраждалих серед цивільного населення не зафіксовано, однак масштаби матеріальних збитків уточнюються.

    Загалом, за словами очільника Чернігівської ОВА, протягом доби область зазнала 21 атаки з боку російських військ. Така інтенсивність обстрілів свідчить про продовження цілеспрямованого тиску на прикордонні регіони України, які регулярно перебувають під ударами безпілотників різного типу. Чернігівщина, яка має довгу лінію кордону з Росією, залишається однією з найбільш вразливих областей у контексті атак дронів, що використовуються як для розвідки, так і для ураження цивільних та інфраструктурних об’єктів.

    У ДСНС наголошують, що подібні атаки створюють значне навантаження на рятувальні служби, оскільки пожежі виникають одночасно в різних районах і потребують швидкого реагування для недопущення масштабних руйнувань. Місцева влада продовжує фіксувати наслідки обстрілів та організовує відновлювальні роботи там, де це дозволяє безпекова ситуаці

  • Відбудова за мільярди: як під керівництвом Сергія Сухомлина розподіляють підряди у регіонах

    Відбудова за мільярди: як під керівництвом Сергія Сухомлина розподіляють підряди у регіонах

    Сергій Сухомлин очолює Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України — ключову структуру, через яку проходить значна частина бюджетних коштів, спрямованих на воєнну відбудову. Саме це відомство визначає, які об’єкти фінансуватимуться, погоджує технічні параметри робіт і фактично формує коло підрядників, які отримують державні контракти.

    За таких повноважень керівництво агентства має безпосередній вплив на розподіл бюджетних потоків у регіонах. Аналіз окремих проєктів відбудови та інфраструктурних контрактів викликає запитання щодо прозорості процедур та ефективності використання коштів.

    Ягідне: показова відбудова, яка буксує

    Село Ягідне на Чернігівщині стало одним із символів російських злочинів під час окупації. У червні 2023 року для населеного пункту презентували масштабну програму відбудови. Вона передбачала комплексне відновлення житлових будинків, реконструкцію інфраструктури та створення нових громадських просторів.

    Однак фактична динаміка робіт викликає запитання. Попри гучні презентації та офіційні звіти, реалізація проєкту відбувається значно повільніше, ніж очікувалося.

    За наявною інформацією, навіть після офіційного старту будівельних робіт у жовтні 2023 року рівень їх виконання залишається приблизно на рівні 30%. Місцеві жителі неодноразово скаржилися на якість робіт: перекриття дахів доводилося переробляти, а утеплення фасадів проводили навіть у дощову погоду або взимку.

    Крім того, у публічному просторі з’являється інформація про можливу координацію рішень між регіональною владою, структурами відбудови та окремими підрядниками. Серед посадовців, яких пов’язують із цими процесами, називають голову Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса, його заступника Дмитра Синенка, керівника агентства відновлення Сергія Сухомлина та керівника Служби відновлення в області Романа Сміяненка.

    За цими твердженнями, частина тендерів могла проводитися з порушеннями законодавства про публічні закупівлі, що дозволяло завищувати вартість робіт та концентрувати підряди у вузькому колі компаній.

    Миколаївщина: дороги, лікарні та тендери без конкуренції

    Ще одним прикладом є реалізація інфраструктурних проєктів у Миколаївській області.

    У регіоні укладено контракт на 1,64 млрд гривень на так зване «експлуатаційне утримання» доріг державного значення. Однак за обсягом робіт він фактично має ознаки повноцінного ремонту.

    Таке формулювання дозволяє застосовувати менш жорсткі процедури закупівель і спрощує погодження кошторисів.

    Моніторинг Державної аудиторської служби також виявив, що замовники не надали достатнього обґрунтування бюджетних призначень та не оприлюднили необхідні підтвердні документи відповідно до постанови Кабміну №710.

    Крім того, аудитори звернули увагу на штучно занижені гарантійні строки для асфальтобетонного покриття та формальний контроль якості матеріалів.

    Системно фіксується і концентрація підрядів у кількох компаній. Наприклад, значну частину контрактів на дорожні роботи отримує ТОВ «Ростдорстрой».

    Реконструкція лікарні на 600 млн

    Інший приклад — реконструкція Миколаївської обласної дитячої клінічної лікарні. Загальна вартість проєкту становить майже 600 млн гривень.

    Під час тендеру замовник відхилив пропозицію іншого учасника з нижчою ціною, пославшись на формальні зауваження до кошторису. У результаті контракт отримала компанія «Антарес-БУД».

    Моніторинг Держаудитслужби встановив, що процедура закупівлі могла бути сформована під конкретного учасника, що порушує принципи конкуренції.

    У кошторисі також передбачено понад 238 млн гривень на закупівлю обладнання та меблів без детального переліку, що створює ризики маніпуляцій із цінами.

    Сукупність цих факторів — концентрація управлінських повноважень, багатомільярдні інфраструктурні контракти, зауваження аудиторів до процедур закупівель і участь обмеженого кола підрядників — формує систему, у якій контроль над потоками воєнної відбудови фактично зосереджений у руках кількох управлінських центрів.

    І саме через рішення Державного агентства відновлення визначається, хто і за які кошти відбудовуватиме Україну.

  • Аудитори: на будматеріалах для Чернігівщини завищували ціни втричі

    Аудитори: на будматеріалах для Чернігівщини завищували ціни втричі

    Відновлення Чернігівщини після деокупації перетворилося на джерело збагачення для обласної влади. Під гаслом відбудови, в умовах воєнного стану, чиновники створили закриту систему тендерів, де переможцями ставали лише “свої” компанії. За це відповідав безпосередньо голова ОВА В’ячеслав Чаус, його заступник Дмитро Синенко та керівник департаменту будівництва Володимир Кривенко.

    Аудит показав, що вартість матеріалів у кошторисах завищували в рази. Так, пиломатеріали купували по 15 тисяч гривень за кубометр, тоді як ринкова ціна становила 5,3 тисячі. Плівку — утричі дорожче, ніж у відкритому продажі. Ще більш кричуща ситуація була під час будівництва фортифікацій: там не складали навіть кошторисної документації. Фактично, десятки мільйонів гривень списувалися без підтвердження обсягів робіт.

    Замість того, щоб розпочати розслідування, чиновники ОВА вдавалися до тиску на тих, хто оприлюднював правду. Волонтера Олега Серика, який зібрав і оприлюднив документи про завищені ціни, затримали, побили й мобілізували, підробивши медичні висновки. Сам Серик також оприлюднив аудіозапис із погрозами від кримінального авторитета, який, за його словами, “покривав” інтереси обласної адміністрації.

    Ситуація в Чернігівській області показує, як відбудова регіону використовується для збагачення місцевих еліт. Замість прозорих закупівель і ефективного використання ресурсів маємо завищені кошториси, фіктивні роботи та спроби залякати викривачів.

  • Діяльність підлеглих В’ячеслава Чауса під прицілом Прокуратури та Антимонопольного комітету

    Діяльність підлеглих В’ячеслава Чауса під прицілом Прокуратури та Антимонопольного комітету

    До відпрацювання комунальних підприємств Чернігівської ОДА, крім державного аудиту та СБУ, долучились Антимонопольний комітет України та Прокуратура Чернігівської області.

    В розпорядження редакції нашого видання документи, що свідчать про цікавість правоохоронних органів до порушень під час проведення тендерів Управлінням капітального будівництва Чернігівської ОДА в 2019 році.

    Нагадуємо, в саме в той період область очолював Олександр Мисник, який наразі займає посаду директора Державного підприємства “Агентство місцевих доріг Чернігівської області”, та займає сусідній кабінет з Ярославом Слєсаренко. За повідомленням новинного порталу NENKA ІНФО, Олександр Мисник тільки за період 2023-2024 року отримав “відкатів” на 69 млн.грн., а Ярослав Слєсаренко ходить на допити в СБУ в рамках відкритої кримінальної справи про корупцію.

    Стосовно тендерів 2019 року, рішенням Антимонопольного комітету України N° 60/100-р/к визнано, що ТОВ «Н.Сіверський Шляховик» та ТОВ «Лідс Трейд» (попередня назва – ТОВ «Дітел») вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у тендерній процедурі закупівлі.

    Чернігівською обласною прокуратурою встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави у бюджетній сфері щодо визнання недійсним договору N13 про закупівлю товарів за державні кошти, укладеного між Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації тa ТОВ «Н.-Сіверський Шляховик», як таких, що суперечать інтересам держави та суспільства.

  • Правоохоронці взялися за так званий “сімейний бізнес” Юлії Свириденко в Чернігівській області

    Правоохоронці взялися за так званий “сімейний бізнес” Юлії Свириденко в Чернігівській області

    Правоохоронці зацікавилися “відкактними схемами” на споруджені фортифікацій та відновлені інфраструктури в Чернігівській області. До їх організації може бути причетна перший віцепрем’єр-міністр Юлія Свириденко та її рідний брат Віталій Свириденко.

    Нагадаємо, наразі рідна для Юлії Свириденко Чернігівська область відбудовується після нападу росіян у 2022 році, а на кордоні з РФ та Білоруссю активно зводяться фортифікаційні споруди. Як стало відомо журналістам нашого видання, бюджети на фортифікацію та відновлення виділяються суттєво завищені, уже з урахуванням так званих “відкатів”.

    За інформацією нашого джерела в Службі безпеки України, відповідальною за виділення необхідного бюджету для освоєння є перший віце – прем’єр України Юлія Свириденко, а рішення стосовно того, хто саме з підрядників і за який “відкат” буде проводити виконання робіт приймає її брат – Віталій Свириденко

    “Відкатна” схема реалізується із залученням місцевих чиновників, у кожного з яких своя “роль” та своя “доля”. Мова йде про голову Чернігівської ОДА Вячеслава Чауса, його заступника Костянтина Мегема та начальника Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА Ярослава Слєсаренко.

    Якщо порівняти бекграунд Вячеслава Чауса та Юлії Свириденко, можна відстежити ряд звязків: обоє родом з Чернігова, неодноразово пересікались на державній службі. В даному контексті варто також звернути увагу на офіційні біографії батьків Юлії Анатоліївни – чиновників, бекграунд яких також пов’язаний з Вячеславом Чаусом.

    Тож не дивно, що призначення Вячеслава Чауса на посаду голови ОДА відбулось у серпні 2021 року, якраз в той час, коли Юлія Свириденко займала посаду Заступника Керівника Офісу Президента України. Також з точки зору аналізу бекграунду Вячеслава Чауса виглядає логічним, після отримання посади голови ОДА призначення своїм першим заступником Костянтина Мегема. Вячеслав Чаус познайомився з Костянтином Мегемом в ПАТ “Київстар” і надалі забрав із собою у АТ “Укргазвидобування”.

    Як бачимо, “компанія” по освоєнню бюджетних коштів, що виділяються на відновлення інфраструктури та проведення фортифікаційних робіт в Чернігівській області давно знайома між собою. Тож перейдемо до розподілу “ролей” та “відсотків” відкатів. Як кажуть: “хто”, “кому” і головне “скільки”.

    В Чернігівській області за фінансування і контроль за здійсненням ходу будівництва укріплень голова ОДА Вячеслав Чаус призначив відповідальними Константина Мегема та Ярослава Слєсаренко. Щодо останнього, то як повідомляють наші джерела в СБУ, його підозрюють у розкраданні бюджетних коштів під час будівництва доріг в області.

    Повідомлення про виклик на допит Ярослава Слєсаренка як свідка у справі про розкрадання державних коштів на будівництві доріг
    Повідомлення про виклик на допит Ярослава Слєсаренка як свідка у справі про розкрадання державних коштів на будівництві доріг

    Поки що викликають на допити як свідка, але найближчим часом Ярослав Слєсаренко має всі шанси із категорії “свідків” перейти до категорії “підозрювані”. Як повідомляють наші джерела, всі необхідні матеріали для цього уже зібрані. Зокрема, було встановлено, що Ярослав Слєсаренко за 2023 -2024 роки через зловживання під час будівництва укріплень та відновлення інфраструктури в області, отримав відкатів на суму в 37 млн. грн.

    Щодо відкатів на будівництві доріг, варто згадати ще одного чиновника: директора Державного підприємства “Агентство місцевих доріг Чернігівської області” Олександра Мисника. За повідомленнями наших джерел, тільки за період 2023-2024 року Олександр Мисник збагатився на 69 млн.грн. Варто відзначити, що Олександр Мисник також добрий знайомий Юлії Свириденко, так як саме Олександр Петрович змінив її на посаді в.о. Чернігівської ОДА в листопаді 2018 року.

    Всі технічні моменти по перемозі в тендерах потрібних компаній-підрядників, вирішує заступник голови Чернігівської ОДА Синенко Дмитро Григорович. В команді Дмитра Синенко називають “касиром” – через наявність фінансової освіти та досвіду роботи в банківській сфері. Зона відповідальності Дмитра Синенко – розподіл всіх підрядів в регіоні, організація перемоги на тендерах лояльних підприємств та контроль збору “відкатів”.

    На місцевому рівні курує процес та безпосередньо контактує із сім’єю Свириденко керівник Чернігівської ОДА Вячеслав Чаус, а з боку правоохоронців процес розкрадання державних коштів “кришує” УСР Чернігівської області, за що отримує 0,5% від перерахованих на відновлення інфраструктури та фортифікацію бюджетних коштів.

    Нашу увагу також привернув той факт, що брат Юлії Свириденко – Віталій, періодично контактує та здійснює “оперативний контроль” за Олександром Мисником та Ярославом Слєсаренко. За нашою інформацією, Віталій Свириденко наразі знаходиться в Лондоні, де забезпечує “конвертацію відкатів” на офшорні рахунки.