Позначка: В’ячеслав Зінченко

  • Довічне за вбивство Фаріон: суд виніс вирок Зінченку

    Довічне за вбивство Фаріон: суд виніс вирок Зінченку

    Шевченківський районний суд Львова 1 жовтня визнав В’ячеслава Зінченка винним у вбивстві мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон і призначив йому довічне позбавлення волі. До набрання вироком законної сили він залишатиметься під вартою.

    За повідомленням Офісу генерального прокурора, суд погодився з позицією обвинувачення, що злочин було вчинено у зв’язку з виконанням Фаріон громадського обов’язку та з мотивів національної нетерпимості. Зінченка також визнали винним у незаконному поводженні зі зброєю.

    Йому інкримінували п. 8 і п. 14 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України та ч. 1 ст. 263 КК України — умисне вбивство за обтяжуючих обставин і незаконне поводження з вогнепальною зброєю.

    Оголошення вироку розпочалося вранці 1 жовтня у Шевченківському районному суді Львова. Перед засіданням вулицю біля суду перекрили, а саму будівлю взяли під посилену охорону. Під судом зібралися прихильники Ірини Фаріон, які вимагали для обвинуваченого максимального покарання.

    Судовий процес у цій справі тривав тривалий час. За даними Суспільного, матеріали провадження налічували близько 30 томів, а за час розгляду відбулося понад 80 судових засідань. Під час досудового розслідування правоохоронці провели понад 60 експертиз, допитали більш ніж 1500 людей та опрацювали значний масив записів із камер відеоспостереження.

    Прокуратура наполягала саме на довічному позбавленні волі. Під час судових дебатів сторона обвинувачення просила призначити Зінченку чотири роки позбавлення волі за незаконне поводження зі зброєю та довічне — за умисне вбивство, поглинувши менш суворе покарання більш суворим.

    За версією слідства, мотив злочину був пов’язаний із поглядами Фаріон щодо української мови та її публічною діяльністю. Правоохоронці заявляли, що Зінченко перебував у групах у месенджерах, де поширювалися ідеї насильства, расової, національної та релігійної нетерпимості. Слідство вважало, що у нього сформувалася особиста неприязнь до Фаріон, яку він нібито сприймав як людину, що «розколює народну єдність». Це саме версія обвинувачення, яку суд поклав в основу вироку.

    Слідчі також стверджували, що вбивство готувалося заздалегідь. За їхніми даними, обвинувачений збирав інформацію про місце проживання та пересування Фаріон, стежив за нею, планував напад і придбав зброю.

    Ірину Фаріон було смертельно поранено ввечері 19 липня 2024 року біля її будинку у Львові на вулиці Масарика. В неї вистрілили, після чого мовознавицю доправили до лікарні, однак того ж вечора вона померла від отриманих поранень.

    Через шість днів, 25 липня 2024 року, у Дніпрі правоохоронці затримали тоді 18-річного В’ячеслава Зінченка. Слідство повідомляло, що під час перебування у Львові він орендував щонайменше три квартири та намагався максимально приховувати свої пересування.

    Наступного дня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Сам Зінченко після затримання заявляв журналістам, що не вбивав Фаріон. Надалі він також не визнав своєї вини.

    Наприкінці грудня 2024 року правоохоронці перекваліфікували справу. Якщо спочатку Зінченка підозрювали в умисному вбивстві, то після завершення досудового розслідування йому інкримінували вбивство особи у зв’язку з виконанням нею громадського обов’язку та з мотивів національної нетерпимості. Саме ця кваліфікація передбачала можливість довічного ув’язнення.

    Обвинувальний акт передали до суду 26 грудня 2024 року. Від моменту затримання і до проголошення вироку Зінченко перебував під вартою.

    Під час процесу він кілька разів змінював захисників, а на одному з етапів відмовився від послуг одразу двох адвокатів. Через проблеми із захистом окремі засідання переносили. Судові дебати остаточно завершилися 17 вересня 2026 року, після чого колегія суддів пішла до нарадчої кімнати.

    На засіданні 1 жовтня Зінченко не давав свідчень. За даними «Української правди», він також відмовився від участі у судових дебатах.

    Донька Ірини Фаріон Софія Особа, яка була визнана потерпілою у справі, раніше також просила суд призначити максимальне покарання.

    Вирок першої інстанції ще не є остаточним: сторона захисту має право оскаржити його в апеляційному порядку. До моменту набрання рішенням законної сили Зінченко залишатиметься під вартою.

    Таким чином, через більш ніж два роки після вбивства Ірини Фаріон суд першої інстанції поставив крапку у резонансному кримінальному процесі: В’ячеслава Зінченка визнано винним і засуджено до довічного позбавлення волі.

  • На місці загибелі Ірини Фаріон у Львові відкриють меморіальний простір

    На місці загибелі Ірини Фаріон у Львові відкриють меморіальний простір

    У Львові до других роковин загибелі мовознавиці, професорки, громадської діячки та колишньої народної депутатки України Ірини Фаріон облаштують меморіальний простір на вулиці Томаша Масарика. Саме біля її будинку 19 липня 2024 року стався збройний напад, який забрав життя відомої української науковиці. Урочисте відкриття нового меморіального об’єкта заплановане на 19 липня 2026 року.

    Про це повідомила Львівська міська рада.

    Відповідне рішення ухвалив виконавчий комітет Львівської міської ради. Під час засідання члени виконкому підтримали створення мистецького меморіального простору, який має не лише увічнити пам’ять про Ірину Фаріон, а й стати місцем громадського осмислення її діяльності, ідей та внеску в українську культуру, мовознавство й державотворення.

    Фінансування робіт із реалізації проєкту забезпечить міське управління культури. Підставою для початку робіт стало звернення громадського об’єднання «Військово-волонтерська спілка “Лев’яче серце”, яке виступило ініціатором створення меморіального простору.

    У міській раді наголошують, що новий об’єкт має стати не традиційним пам’ятником, а сучасним громадським простором, який буде відкритим для мешканців Львова, туристів, студентів і всіх, хто захоче вшанувати пам’ять Ірини Фаріон або більше дізнатися про її життя та діяльність.

    Проєкт меморіалу розробила архітектурна команда Guess Line Architects. До творчого колективу увійшли архітектори Андрій Лесюк, Михайло Когут, Катерина Іващук, Ярослав Іваськів, Матвій Кузьмук, Ірина Чабаник, Анна Фітель та Єгор Перепелюк.

    Особливого символізму проєкту додає той факт, що серед його авторів є колишні студенти Ірини Фаріон. Архітектори зазначають, що для них ця робота стала не лише професійним викликом, а й особистою можливістю вшанувати пам’ять своєї викладачки, яка суттєво вплинула на їхнє світосприйняття та формування громадянської позиції.

    За задумом авторів, меморіальний простір покликаний стати місцем взаємодії, роздумів і пізнання постаті Ірини Фаріон.

    У поясненні до концепції зазначається, що меморіальна стела не повинна виконувати лише декоративну чи символічну функцію. Вона має спонукати відвідувачів до осмислення ідей, які відстоювала мовознавиця протягом усього життя, а також нагадувати про значення української мови як основи національної ідентичності.

    Архітектори наголошують, що простір має стати відкритою громадською локацією, де люди зможуть не лише покласти квіти, а й затриматися, ознайомитися з історією Ірини Фаріон, подумати над її спадщиною та її роллю в сучасній історії України.

    Центральним елементом меморіалу стане прямокутна мистецька стела сучасної форми. Її композицію побудували таким чином, щоб вирізані у конструкції літери формували два ключові слова — «мова» та «нація».

    Саме ці поняття автори проєкту вважають символами всього життєвого шляху Ірини Фаріон. Протягом десятиліть вона активно виступала за розвиток української мови, популяризацію національної культури та утвердження української державності.

    Навколо меморіальної стели планують облаштувати зелений громадський простір із деревами, декоративними травами та різнотрав’ям. Ландшафтне оформлення покликане створити атмосферу спокою, тиші та можливості для особистого осмислення.

    За словами розробників, поєднання архітектури та природного середовища має символізувати безперервність пам’яті та зв’язок поколінь.

    У Львівській міській раді зазначають, що новий меморіальний простір стане місцем проведення пам’ятних заходів, покладання квітів, громадських акцій та вшанування річниць, пов’язаних із життям Ірини Фаріон.

    Очікується, що відкриття меморіалу відбудеться саме 19 липня 2026 року, коли виповниться два роки з дня її загибелі.

    Нагадаємо, увечері 19 липня 2024 року на Ірину Фаріон було скоєно збройний напад біля її будинку на вулиці Томаша Масарика у Львові.

    Невідомий здійснив постріл, унаслідок чого мовознавиця отримала важке вогнепальне поранення голови. Її госпіталізували до лікарні у критичному стані.

    Лікарі кілька годин боролися за її життя, однак врятувати пацієнтку не вдалося. Того ж вечора Ірина Фаріон померла.

    Її смерть викликала широкий суспільний резонанс не лише в Україні, а й за її межами. Політики, науковці, діячі культури, громадські організації та представники української діаспори висловлювали співчуття рідним та закликали до швидкого і неупередженого розслідування злочину.

    Правоохоронні органи розгорнули масштабну спецоперацію із пошуку нападника. До розслідування були залучені співробітники Національної поліції, Служби безпеки України, прокуратури та інших силових структур.

    Вже 25 липня 2024 року правоохоронці повідомили про затримання підозрюваного у вбивстві.

    Ним став 19-річний житель Дніпра В’ячеслав Зінченко.

    Йому повідомили про підозру у вчиненні умисного вбивства, після чого суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    Наразі судовий розгляд кримінальної справи триває. Правоохоронці продовжують досліджувати всі обставини злочину, зокрема мотиви його скоєння, походження зброї та можливу причетність інших осіб.

    Ірина Фаріон була однією з найвідоміших українських мовознавиць і громадських діячок. Вона багато років викладала у Національному університеті «Львівська політехніка», була докторкою філологічних наук, професоркою, авторкою численних наукових праць і книг, присвячених українській мові.

    У різні роки Фаріон активно займалася громадською та політичною діяльністю, була народною депутаткою України VII скликання, брала участь у мовознавчих, освітніх та просвітницьких проєктах, регулярно виступала з лекціями та публічними дискусіями щодо розвитку української мови та національної ідентичності.

    У Львівській міській раді зазначають, що створення меморіального простору покликане зберегти пам’ять про Ірину Фаріон для майбутніх поколінь. Автори проєкту сподіваються, що новий простір стане не лише місцем скорботи, а й символом незламності української культури, мови та державності, за які Фаріон послідовно виступала протягом усього свого життя.

  • Доньку Ірини Фаріон можуть притягнути до кримінальної відповідальності

    Доньку Ірини Фаріон можуть притягнути до кримінальної відповідальності

    Адвокат Ігор Сулима, який представляє підозрюваного у вбивстві мовознавиці Ірини Фаріон, заявив про намір притягнути її доньку Софію Семчишин до кримінальної відповідальності.

    Про це Сулима сказав в інтерв’ю Українським Новинам.

    Зазначимо, раніше на судовому засіданні Софія Семчишин побажала підозрюваному у вбивстві її матері “здохнути в тюрмі”.

    “За це її можна притягнути. Вибачте, але за погрози вбивством і розправою можна притягнути до відповідальності. Нехай при мені це скаже. Проти неї буде порушено карну справу”, – заявив адвокат.

    Він додав, що якщо є відповідний відеозапис з погрозами, то він витребує його.

    Як повідомляла “ДС”, 26 липня Галицький районний суд Львова обрав запобіжний захід 18-річному юнаку, якого підозрюють у вбивстві Ірини Фаріон. Фігуранта відправили до львівського СІЗО на 60 діб без права внесення застави.

    Хлопець заявив, що нікого не вбивав, та до загибелі мовознавиці не причетний.

    Нагадаємо, раніше журналісти “Схем” зв’язалися з батьком підозрюваного. У коментарі чоловік розповів, що служить на фронті та давно не бачив сина. На його думку, в хлопця не було мотивів для убивства Фаріон, адже він не мав жодних українофобських поглядів і є патріотом.

  • В’ячеслав Зінченко відмовився давати свідчення по вбивству Ірини Фаріон

    В’ячеслав Зінченко відмовився давати свідчення по вбивству Ірини Фаріон

    Підозрюваний у вбивстві Ірини Фаріон, В’ячеслав Зінченко, відмовився давати свідчення у справі, пославшись на статтю 63 Конституції України. Закон дозволяє підозрюваному не свідчити проти себе. Цю інформацію підтвердив адвокат Зінченка, Ігор Сулима.

    В’ячеслав Зінченко послався на статтю 63 Конституції, за якою підозрюваний може не давати свідчення щодо себе.

    Адвокат Ігор Сулима заявляє, що доказів причетності хлопця немає, а доказова база сумнівна.

    «Ось вам доказова база. Немає ні пістолета, ні речей немає, нічого немає. Щодо записів з відеокамер, то по-моєму, там дві різні людини ходить. Один ходить як гоблін, вибачте, як мавпа така з розмашистими руками, а інший як звичайна людина», – заявив Сулима.

    Раніше слідство заявляло, що Зінченко спеціально змінював ходи й одяг.

    Сам Зінченко заявляв, що не вбивав Фаріон.