Golosnovinua.com

Позначка: вибори 2026

  • Москва проігнорувала протест Кишинева: у Придністров’ї відкрили російські виборчі дільниці

    Москва проігнорувала протест Кишинева: у Придністров’ї відкрили російські виборчі дільниці

    У невизнаному Придністров’ї 20 вересня відкрили виборчі дільниці для голосування на виборах депутатів Державної думи Росії, хоча конституційна влада Молдови погодила проведення такого голосування лише в одному місці — на території російського посольства в Кишиневі. Відкриття додаткових дільниць на лівому березі Дністра стало черговою причиною дипломатичного конфлікту між Кишиневом і Москвою.

    За даними молдовського видання NewsMaker, виборчі дільниці в Придністровському регіоні почали працювати о 08:00 і мають закритися о 20:00. До 10-ї години, за повідомленнями місцевих медіа, проголосували 8 411 людей, до 11:00 — 14 992, а станом на 12:00 кількість виборців сягнула 21 080 осіб. У голосуванні взяв участь і фактичний керівник невизнаного регіону Вадим Красносельський.

    Водночас навіть щодо кількості дільниць у відкритих джерелах є розбіжності. Придністровські медіа спочатку заявляли про 17 дільниць, однак оприлюднили адреси лише 15. Молдовський суспільний мовник Moldova 1 та Radio Moldova повідомляють про 16 несанкціонованих дільниць на лівому березі Дністра. Reuters напередодні також писав про 15 дільниць, які Москва планувала відкрити в регіоні. Тому точну кількість на момент голосування коректніше вважати такою, що потребує остаточного уточнення.

    Єдину дільницю, проведення голосування на якій було погоджено з урядом Молдови, відкрили в посольстві Росії в Кишиневі. Саме там проголосував російський посол Олег Озеров. Молдовська влада забезпечила біля дипломатичної установи посилені заходи безпеки.

    Кишинів заздалегідь попереджав Москву

    Конфлікт навколо російських виборів почався ще наприкінці серпня.

    28 серпня Вадим Красносельський заявив, що під час виборів до Держдуми в Придністров’ї планують відкрити 17 дільниць. Уже наступного дня Міністерство закордонних справ Молдови повідомило, що погодило з російським посольством лише одну виборчу дільницю у Кишиневі, а відкриття будь-яких інших пунктів без згоди конституційної влади назвало неприйнятним. 3 вересня МЗС викликало Олега Озерова і передало Росії ноту протесту.

    Reuters повідомляє, що Кишинів охарактеризував рішення Росії як неприйнятне та недружнє. Москва натомість звинуватила молдовську владу у перешкоджанні реалізації виборчих прав громадян Росії. Це позиції двох сторін дипломатичної суперечки.

    Придністровський регіон міжнародно визнається частиною Республіки Молдова. Його самопроголошена адміністрація не визнана незалежною навіть самою Росією. На території регіону при цьому залишаються російські військові, виведення яких протягом багатьох років вимагає Кишинів. Reuters оцінює чисельність російського військового контингенту приблизно у 1 500 осіб.

    Скільки російських громадян живе у Придністров’ї

    Москва заявляє, що в Придністровському регіоні мешкає близько 220 тисяч власників російських паспортів. Молдовська сторона ставить ці оцінки під сумнів. На голосуванні 2021 року в регіоні Росія відкрила 27 виборчих дільниць, а за російську партію «Єдина Росія» тоді, за офіційними російськими результатами, проголосували 76,2% учасників голосування.

    Окремі молдовські медіа у 2026 році оцінювали кількість російських громадян у регіоні приблизно у 200 тисяч. Точну актуальну цифру незалежно перевірити складно через відсутність контролю центральної влади Молдови над цією територією.

    Раніше Красносельський заявляв, що кількість мешканців Придністров’я з російським громадянством може ще зрости завдяки спрощеним правилам отримання паспорта РФ.

    Румунія також засудила відкриття дільниць

    До протесту Молдови приєдналася Румунія.

    Міністерство закордонних справ Румунії заявило, що проведення російського голосування в Придністровському регіоні без згоди Кишинева порушує суверенітет і територіальну цілісність Молдови та суперечить зусиллям щодо політичного врегулювання придністровського конфлікту.

    Бухарест також окремо засудив проведення російських парламентських виборів на окупованих територіях України та заявив, що таке голосування не може змінити міжнародно визнаний статус цих земель.

    Це перші вибори до Держдуми після початку повномасштабної війни

    Голосування в Росії проходить із 18 до 20 вересня і є першими парламентськими виборами після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року.

    Росія обирає 450 депутатів Державної думи. Голосування Москва проводить також на тимчасово окупованих територіях України, що Київ та міжнародні партнери називають порушенням міжнародного права.

    Reuters зазначає, що більшість системної антивоєнної опозиції не бере повноцінної участі у виборах. Партія «Яблоко», яка виступала проти війни, була відсторонена від загальнопартійної участі, хоча окремі її представники балотуються в одномандатних округах. Інші представлені на виборах парламентські сили в ключових питаннях підтримували державну політику щодо війни.

    Цю обставину важливо відокремлювати від самого факту голосування мешканців Придністров’я: питання Кишинева полягає насамперед у тому, що інша держава організувала виборчі дільниці на території Молдови без згоди її конституційних органів.

    Російські вибори одночасно проводять і на окупованих землях України

    На цьому ж голосуванні Росія відкрила дільниці в окупованих районах Донецької, Луганської, Запорізької й Херсонської областей та в Криму.

    Раніше Nenka.info повідомляла, що лише на окупованих частинах Донеччини та Луганщини Росія готувала понад 1 200 так званих виборчих дільниць. За даними українського омбудсмана Дмитра Лубінця, 581 дільницю планували у захопленій частині Луганської області та ще 633 — на окупованій частині Донеччини.

    Також Nenka.info писала про офіційну позицію МЗС України щодо такого голосування. Київ заявив, що проведення російських виборів на окупованих територіях не має юридичних наслідків і не змінює їх міжнародно визнаного статусу.

    МЗС України про вибори РФ на окупованих територіях

    Придністров’я залишається одним із головних важелів Москви в Молдові

    Суперечка навколо дільниць відбувається на тлі ширшого протистояння між Кишиневом і Москвою.

    Молдовська влада протягом останніх років регулярно заявляє про російські інформаційні операції, незаконне фінансування політичних структур і спроби впливати на внутрішні процеси. У липні директор Служби інформації та безпеки Молдови Александр Мустяце заявляв про нову кампанію російського втручання з використанням дезінформації, онлайн-операцій та збору персональних даних.

    Про це раніше докладно писала Nenka.info.

    У Молдові заявили про нову кампанію Росії з втручання у вибори

    Кишинів також останнім часом обмежує роботу російських державних структур у країні. Зокрема, влітку припинив діяльність російський культурний центр «Русский дом». Адміністрація Придністров’я пропонувала перенести його до Тирасполя, однак центральна влада Молдови заявила, що невизнана адміністрація не має повноважень домовлятися про роботу іноземних державних установ.

    Тому голосування 20 вересня є не просто технічним епізодом російських парламентських виборів. Воно вкладається у тривалу суперечку про суверенітет Молдови, російську присутність у Придністров’ї та межі впливу Москви на регіон.

    Станом на середину дня місцеві джерела повідомляли про понад 21 тисячу учасників голосування. Остаточну явку та результати мають оприлюднити після закриття дільниць, однак уже сам факт їхнього відкриття без згоди Кишинева спричинив новий дипломатичний конфлікт між Молдовою та Росією.

  • Трамп пообіцяв американцям по $5000 за перемогу республіканців: на «дивіденд» знадобиться $1,35 трлн

    Трамп пообіцяв американцям по $5000 за перемогу республіканців: на «дивіденд» знадобиться $1,35 трлн

    Президент США Дональд Трамп зробив одну з найгучніших економічних обіцянок нинішньої кампанії перед проміжними виборами до Конгресу. Виступаючи 9 вересня на республіканському з’їзді в Далласі, він заявив, що кожен повнолітній громадянин Сполучених Штатів отримає по 5000 доларів, якщо Республіканська партія збереже контроль одночасно над Палатою представників і Сенатом після виборів 3 листопада. Президент уже придумав для потенційної виплати назву — «Trump dividend», або «дивіденд Трампа». Про це повідомляє Reuters.

    Трамп представив ідею як своєрідний розподіл між громадянами результатів економічної політики своєї адміністрації. За його словами, принцип має нагадувати виплату дивідендів успішною компанією своїм акціонерам. Президент заявив, що через економічні успіхи країни готовий виплатити кожному дорослому громадянину США 5000 доларів, якщо республіканці переможуть в обох палатах Конгресу. Єдину конкретну умову щодо використання грошей Трамп сформулював одразу: отримані кошти повинні бути витрачені всередині Сполучених Штатів.

    «Якщо республіканці переможуть, ви переможете разом із нами й отримаєте 5000 доларів», — заявив Трамп під час виступу. Водночас президент не пояснив, яким саме чином адміністрація планує організувати настільки масштабну програму, хто конкретно відповідатиме критеріям отримувача, коли можуть надійти гроші і звідки федеральна влада візьме необхідне фінансування. CBS News також зазначає, що Трамп не сказав, чи планує звертатися до Конгресу із законопроєктом щодо виплат.

    І саме сума робить цю обіцянку особливо масштабною. За оцінкою Reuters, у США проживає приблизно 270 млн повнолітніх людей. Якщо по 5000 доларів отримають усі вони, загальна вартість програми становитиме близько 1,35 трлн доларів. Це не одноразова невелика податкова пільга, а одна з найбільших потенційних програм прямих грошових виплат населенню в історії країни.

    Втім, президент США не може просто розпорядитися виплатити понад трильйон доларів із федеральної скарбниці лише своєю заявою. Конституція США встановлює, що гроші з казначейства можуть витрачатися лише на підставі асигнувань, передбачених законом. Congressional Research Service та офіційна Constitution Annotated наголошують: федеральні кошти не можуть бути виплачені без відповідного законодавчого дозволу. Тому для реалізації такого «дивіденду» практично неминучою стає участь Конгресу — саме того Конгресу, контроль над яким Трамп зараз намагається зберегти за республіканцями.

    Приклад подібного механізму американці вже бачили під час пандемії COVID-19. У березні 2020 року ухвалений Конгресом і підписаний Трампом CARES Act передбачив прямі виплати до 1200 доларів на дорослого та додаткові кошти на дітей для громадян із відповідним рівнем доходу. Пізніше були ще два раунди виплат. Але принципова різниця полягає в тому, що вони були прямо передбачені федеральними законами: Конгрес схвалив правила, виділив кошти, після чого Міністерство фінансів та IRS організували виплати.

    Є й інший ризик. Масштабні прямі виплати можуть посилювати споживчий попит і, за певних економічних умов, створювати додатковий інфляційний тиск. CBS нагадує, що економісти досі дискутують про роль пандемічних стимулів 2020–2021 років у подальшому зростанні американських цін. Для нинішньої кампанії ця тема особливо чутлива, оскільки саме інфляція, вартість життя та ціни на енергоносії залишаються серед проблем, які турбують виборців.

    Цікаво й те, що це вже не перша ідея Трампа щодо прямого «дивіденду» американцям. У листопаді 2025 року Білий дім заявляв, що президент налаштований на виплату американцям по 2000 доларів за рахунок доходів від мит. Тоді адміністрація також вивчала можливі механізми реалізації такого плану. Нинішня пропозиція значно амбітніша — йдеться вже про 5000 доларів для кожного дорослого громадянина.

    Обіцянка пролунала не на звичайному передвиборчому мітингу. Республіканці зібралися 9–10 вересня в American Airlines Center у Далласі на незвичний для американської політики захід — перший спеціальний загальнонаціональний партійний з’їзд, присвячений саме проміжним виборам. Зазвичай масштабні конвенції партії проводять у роки президентських виборів, однак цього разу команда Трампа вирішила використати формат для мобілізації прихильників за два місяці до голосування.

    Reuters зазначає, що промова Трампа тривала приблизно годину і 45 хвилин. Президент фактично поставив самого себе в центр кампанії, хоча його імені в бюлетенях у листопаді не буде. Він закликав прихильників голосувати так, ніби балотується особисто, розповідав про досягнення своєї адміністрації та різко атакував демократів. Пропозиція виплатити по 5000 доларів стала найбільш несподіваним економічним елементом виступу.

    Для Республіканської партії ставки справді величезні. На виборах переобираються всі 435 місць у Палаті представників, а також 35 місць у Сенаті. За підрахунками Reuters, демократам достатньо отримати чистий приріст у три місця, щоб повернути більшість у Палаті представників. У Сенаті їхнє завдання складніше: для здобуття більшості потрібно додатково виграти чотири місця.

    Причому ще кілька місяців тому позиції республіканців у Сенаті виглядали набагато комфортніше. Тепер AP пише, що боротьба за верхню палату стала значно конкурентнішою. Серед причин — невдоволення частини виборців економічною ситуацією, падіння популярності Трампа і наслідки міжнародних криз. Республіканцям доводиться захищати позиції не лише в традиційно конкурентних штатах, а й у тих, які раніше вважалися відносно безпечними.

    Reuters серед ключових перегонів називає Аляску, Айову, Мен, Мічиган, Нью-Гемпшир, Північну Кароліну, Огайо, Техас і Джорджію. Особлива увага прикута до Техасу, де демократ Джеймс Таларіко змагається з республіканцем Кеном Пакстоном, а також до Північної Кароліни та Огайо. У таких умовах навіть кілька несподіваних результатів здатні змінити баланс сил у Вашингтоні.

    Саме тому обіцянка «дивіденду Трампа» має очевидне політичне значення. Президент прямо прив’язав отримання грошей громадянами до результату голосування: виплата, за його словами, з’явиться лише в разі перемоги республіканців одночасно в Палаті представників та Сенаті. Це дає Трампу надзвичайно простий передвиборчий меседж — контроль республіканців над Конгресом він намагається пов’язати не лише з політичною програмою, а буквально з потенційними 5000 доларами в кишені виборця.

    Проте станом на ранок 10 вересня «дивіденд Трампа» залишається політичною обіцянкою, а не затвердженою державною програмою. Немає ухваленого Конгресом закону про такі виплати, не оголошено офіційного джерела фінансування, не оприлюднені критерії отримання коштів і строки їх виплати. Сам Трамп поки назвав лише суму, коло отримувачів — повнолітні громадяни США — та вимогу витратити кошти всередині країни. Тож питання не лише в тому, чи переможуть республіканці 3 листопада, а й у тому, чи зможе адміністрація після виборів знайти понад трильйон доларів і провести відповідне рішення через Конгрес.

  • Пашинян розгромив проросійську опозицію: вибори у Вірменії можуть остаточно змінити баланс сил на Кавказі

    Пашинян розгромив проросійську опозицію: вибори у Вірменії можуть остаточно змінити баланс сил на Кавказі

    Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян оголосив про перемогу своєї партії на парламентських виборах, які вже називають одними з найважливіших для країни за останні десятиліття. Про це повідомляє вірменська службу Радіо Свобода. Попередні офіційні результати свідчать, що його партія «Громадянський договір» здобула майже 50% голосів виборців і з великим відривом випередила головного конкурента — опозиційний блок «Сильна Вірменія». Водночас опозиція не визнає підсумки голосування та вже заявила про можливі порушення під час підрахунку голосів.

    Згідно з даними Центральної виборчої комісії Вірменії, після обробки бюлетенів партія Пашиняна отримала 49,81% голосів. Друге місце посіла політична сила «Сильна Вірменія», яку очолює бізнесмен Самвел Карапетян, із результатом 23,29%. Третє місце дісталося блоку «Вірменія» експрезидента Роберта Кочаряна — 9,94%, а партія «Процвітаюча Вірменія» подолала прохідний бар’єр із результатом близько 4%. Решта учасників перегонів не змогли пройти до парламенту.

    Ще до завершення підрахунку голосів Нікол Пашинян заявив про «історичну перемогу» своєї політичної сили. За його словами, «Громадянський договір» отримав більшу підтримку громадян, ніж на попередніх виборах 2021 року, а отже — новий мандат довіри на продовження реформ та зовнішньополітичного курсу країни. Прем’єр наголосив, що його партія має достатньо підтримки для формування нового уряду.

    Однак ситуація не така однозначна. Формально партія Пашиняна не набрала понад 50% голосів виборців. Водночас виборче законодавство Вірменії передбачає спеціальний механізм забезпечення так званої «стабільної більшості». Якщо переможець виборів не отримує достатньої кількості депутатських мандатів для формування ефективного уряду, закон дозволяє застосовувати механізми додаткового розподілу місць або проведення другого туру, щоб гарантувати формування дієздатної влади. Саме тому експерти прогнозують, що Пашинян збереже контроль над урядом навіть без формального подолання 50-відсоткового бар’єра.

    Головний суперник чинного прем’єра Самвел Карапетян уже заявив, що результати виборів викликають серйозні сумніви. Лідер «Сильної Вірменії» звинуватив владу у непрозорому підрахунку голосів та заявив про можливі маніпуляції під час виборчого процесу. Опозиція вимагає детальної перевірки результатів і не виключає подальших політичних протестів. Водночас міжнародні спостерігачі поки не повідомляли про системні порушення, які могли б поставити під сумнів результати голосування.

    Вибори стали фактично референдумом щодо майбутнього геополітичного курсу Вірменії. Після поразки у війні за Нагірний Карабах та втрати контролю над регіоном у 2023 році уряд Пашиняна почав активно дистанціюватися від Росії та шукати нових союзників на Заході. За останні роки Єреван заморозив участь у російському військовому блоці ОДКБ, скоротив співпрацю з Москвою у сфері безпеки та значно активізував контакти з Європейським Союзом і США.

    Саме ця політика стала головною темою передвиборчої кампанії. Пашинян обіцяв продовжити курс на зближення з Європою, завершити мирні переговори з Азербайджаном та нормалізувати відносини з Туреччиною. Його опоненти, навпаки, виступали за відновлення тісніших зв’язків із Росією та критикували уряд за поступки Баку після втрати Карабаху.

    Західні аналітики називають результати виборів серйозною політичною поразкою Кремля. Напередодні голосування російсько-вірменські відносини залишалися напруженими через взаємні звинувачення, економічний тиск та суперечки навколо майбутнього регіону Південного Кавказу. У ЄС та США відкрито підтримували курс Пашиняна на демократичні реформи та мирне врегулювання конфлікту з Азербайджаном.

    Явка на виборах виявилася доволі високою — майже 59% громадян, що стало одним із найкращих показників за останні роки. Політологи пояснюють це тим, що значна частина суспільства сприймала голосування як вибір між двома моделями майбутнього країни — продовженням європейського курсу або поверненням до традиційної орбіти впливу Москви.

    Попри впевнену перемогу, перед Пашиняном залишаються серйозні виклики. Найголовнішими серед них є завершення мирної угоди з Азербайджаном, врегулювання відносин із Туреччиною, подальша модернізація економіки та балансування між Заходом і Росією. Саме від того, чи зможе новий уряд виконати ці завдання, залежатиме політичне майбутнє прем’єра та напрямок розвитку Вірменії на найближчі роки.

  • Експерти оцінюють шанси Зеленського на переобрання у разі виборів 2026 року

    Експерти оцінюють шанси Зеленського на переобрання у разі виборів 2026 року

    За інформацією наших джерел, команда Володимира Зеленського готується до ймовірних президентських виборів, які можуть відбутись уже в березні 2026 року.

    Як повідомляє джерело, тема “швидких президентських виборів” знову стає частиною повістки політичного життя України на фоні переговорного треку між США та РФ.

    Зокрема, за інформацією джерела, відмова членів переговорної групи США зустрічатись з Володимиром Зеленським обумовлена позицією РФ.

    “Під час роботи переговорних груп США та РФ в Москві, росіяни задали чітке питання:  хто буде підписувати мирний договір, адже Кремль вважає Зеленського не легітимним, а підписаний ним договір “недійсним”.

    В даному контексті російська сторона просуває ідею проведення президентських виборів в Україні і підписання договору з новим президентом. Саме тому американська делегація після переговорів з Володимиром Путіним у Москві відразу вирушила до США, проігнорувавши запит зустріч з Володимиром Зеленським.

    Офіс Президента, за інформацією джерела, проінформований про позиції сторін та готується до ймовірних виборів у березні 2026 року під гаслом “я території не віддавав і не віддам”.

    Варто відзначити, що президентські політтехнологи позитивно оцінюють шанси Володимира Зеленського на переобрання у другому турі.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що екс-глава ОП Андрій Єрмак зберіг вплив на Офіс Президента попри звільнення.

  • Чому Кабмін планує закласти підвищення зарплат лікарям і вчителям в новий бюджет

    Чому Кабмін планує закласти підвищення зарплат лікарям і вчителям в новий бюджет

    Наші джерела повідомили, що новий державний бюджет сформовано з явним акцентом на можливі вибори 2026 року. У документі закладено значне підвищення зарплат для лікарів і вчителів, і в політичних кулуарах це розцінюють як цілеспрямований сигнал до виборців.

    За даними інсайдерів, питання фінансування Центральної виборчої комісії (ЦВК) у проєкті бюджету опинилося поза пріоритетом: на її потреби суттєвих коштів не закладено. Утім у політичних колах наголошують, що це «вторинне» питання в порівнянні з візуальними кроками — підвищенням доходів категорій, чия підтримка може вирішувати результати голосувань на місцях.

    Підвищення зарплат медикам і педагогам у бюджеті відіграє дві ролі одночасно: соціальну та політичну. З одного боку, це відповідь на потреби секторів, що працюють в надзвичайно складних умовах; з іншого — очевидний інструмент донесення позитивних змін до широких груп виборців. Саме тому багато хто у владних кабінетах розглядає ці виплати як механізм мобілізації підтримки напередодні кампанії.

  • Залужний і Буданов можливо ведуть переговори про створення єдиного політичного блоку

    Залужний і Буданов можливо ведуть переговори про створення єдиного політичного блоку

    За інформацією від наших джерел, колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний веде перемовини з головою ГУР Кирилом Будановим про створення єдиної політичної сили, яка планує виступити в наступному виборчому циклі. Попередні підрахунки джерел свідчать: такий політичний блок може набрати понад 40% голосів, а особисті рейтинги Залужного в першому турі нібито виростуть на 5–7 відсоткових пунктів. Цю інформацію в Офісі Президента зустріли насторожено — на Банковій, за даними інформаторів, готують інформаційні удари проти мережі прихильників глави ГУР.

    Ініціатива, яку описують наші співрозмовники, передбачає координацію політичних та медійних ресурсів довкола єдиного проєкту. У разі запуску такого блоку він мав би апелювати до частини суспільства, що довіряє військовим лідерам та експертам із безпеки, використовувати їхній авторитет і посилювати виборчу мобілізацію прихильників. Подібні сценарії політичної трансформації військових лідерів вже обговорювалися в медіа як потенційна траєкторія для Залужного.

    Кирило Буданов, як керівник розвідки, має значні контакти у колах силових відомств і серед фахівців з безпеки, що робить його потенційним стратегічним партнером для політичного проєкту з ухилом на оборонну тематику. Джерела нашого видання стверджують, що переговори тривають і торкаються не лише кадрових питань, а й концепції програми та майбутньої структури партії. Зауважимо, що в українському медіапросторі вже з’являлися публікації про можливі коаліції військових лідерів і політичних фігур.

    На Банковій сприймають цю ініціативу як потенційну загрозу політичній стабільності чинного керівництва: у робочих нарадах, за інформацією наших джерел, обговорюються інформаційні контрзаходи та тактика нейтралізації прихильників такого блоку. Політичні атаки, як зазначають джерела, мають дискредитувати ключових фігурантів союзу ще до офіційного оголошення проєкту — щоб залишити ініціативу без медійної та електоральної підтримки в критичний момент. Подібні маневри та їхні наслідки вже аналізували в експертних публікаціях про політичну конкуренцію в умовах війни.

    Показники довіри до Залужного у суспільстві дійсно вищі від багатьох політиків, і соцопитування демонстрували його потенціал як значимого гравця в майбутніх виборах, що і пояснює інтерес різних політичних центрів до можливого об’єднання навколо нього. Водночас офіційних підтверджень про запуск єдиного блоку від самого Залужного чи Буданова наразі немає — ключові заяви лишаються предметом таємних нарад і інсайдів.

    Якщо перемовини завершаться успішно і блок дійсно вийде на старт кампанії, це змінить розклад сил у парламентській та президентській перспективі: поєднання військового авторитету та політичної організаційної роботи може швидко перетворитися на реальну силу на виборах. Наразі ж ми продовжуємо слідкувати за розвитком подій і перевіряти отримані від джерел дані.