Golosnovinua.com

Позначка: вибори в Україні

  • Колишня речниця Зеленського звинуватила президента у політичному шантажі

    Колишня речниця Зеленського звинуватила президента у політичному шантажі

    Колишня речниця президента України Юлія Мендель виступила з різкою критикою політичної тактики Володимира Зеленського. У своїй заяві вона стверджує, що глава держави часто висуває умови, які заздалегідь є нереалістичними, щоб уникнути ухвалення складних рішень.

    За словами Мендель, політичний шантаж став продовженням бізнес-підходу президента. Вона вважає, що Зеленський регулярно формулює вимоги, які практично неможливо виконати, а потім змінює їх, щоб не брати на себе конкретних зобов’язань.

    Як приклад вона навела заяву президента про готовність залишити свою посаду, якщо Україну приймуть до НАТО. На думку Мендель, така умова виглядає символічною, оскільки членство України в Альянсі наразі залишається складною і тривалою перспективою.

    Також ексречниця згадала позицію Зеленського щодо можливих мирних домовленостей із Росією. Вона зазначила, що вимога вступу України до Європейського Союзу як однієї з умов миру є складною, оскільки процес інтеграції потребує багаторічних реформ і переговорів.

    Ще одним прикладом вона назвала питання проведення виборів в Україні. За словами Мендель, президент заявляв, що вибори можливі лише за умови двомісячного припинення вогню з боку Росії. Водночас Центральна виборча комісія раніше повідомляла, що підготовка до виборів потребує щонайменше шести місяців.

    Мендель також згадала запропонований Зеленським мирний план, який включає низку глобальних політичних і безпекових пунктів. На її думку, реалізація такого плану може потребувати дуже тривалого часу.

    У своїй критиці вона стверджує, що подібна тактика дозволяє перекладати відповідальність на зовнішні обставини або інших учасників переговорів.

    Нагадаємо, Юлія Мендель — українська журналістка та колишня прессекретарка президента Володимира Зеленського. Вона обіймала цю посаду з червня 2019 року до липня 2021 року. До роботи в Офісі президента понад десять років працювала журналісткою та публікувала матеріали в українських і міжнародних медіа.

  • Після інтерв’ю AP Залужний прокоментував чутки про політичні амбіції

    Після інтерв’ю AP Залужний прокоментував чутки про політичні амбіції

    Посол України у Великій Британії Валерій Залужний під час виступу 23 лютого в Лондоні категорично відкинув можливість своєї участі у президентських виборах під час війни. Дипломат наголосив, що питання внутрішньої політики не повинні ставати предметом міжнародних дискусій.

    Відповідну заяву він зробив під час міжнародної конференції в Chatham House. За словами Залужного, нині вкрай невчасно обговорювати його можливу участь у виборчих перегонах, адже країна перебуває у стані війни.

    «Дуже погано, коли внутрішня політика України виходить на міжнародний рівень — це має бути табу. Станом на сьогодні ніякої можливості думати про це в мене немає», — підкреслив він.

    Залужний зазначив, що повністю зосереджений на виконанні дипломатичних і військово-політичних завдань, пов’язаних із посиленням міжнародної підтримки України. За його словами, особисті політичні амбіції в умовах воєнного стану є другорядними.

    Сплеск обговорень щодо можливих політичних планів Залужного виник після його інтерв’ю Associated Press від 18 лютого. У ньому ексголовнокомандувач ЗСУ пов’язав невдачі контрнаступу 2023 року з рішеннями вищого керівництва держави, заявивши, що українським силам не було надано достатніх ресурсів для формування потужного ударного угруповання. За його словами, сили були розпорошені, а запізнілий початок операції дозволив противнику зміцнити оборону.

    На ці заяви публічно відреагувала народна депутатка Мар’яна Безугла. Вона назвала інтерв’ю «стартом передвиборчої кампанії» та припустила, що подібні висловлювання можуть свідчити про намір брати участь у майбутніх виборах. Водночас Залужний у тому ж інтерв’ю заперечив підготовку до політичних перегонів і заявив, що відмовився від послуг іноземних політтехнологів, аби не провокувати розкол у суспільстві.

    Окрім цього, дипломат раніше заявляв, що воєнний стан, на його думку, слід було запровадити ще до початку повномасштабного вторгнення — у січні або на початку лютого 2022 року. За його словами, відповідні пропозиції тоді не були підтримані.

    Президент Володимир Зеленський у відповідь висловив обурення тим, що деталі внутрішніх дискусій 2022 року стали публічними. Зокрема, йшлося про розповідь Залужного щодо обшуку СБУ восени 2022 року, який, за його словами, відбувався в присутності іноземних військових спеціалістів.

    Попри резонанс навколо заяв, сам Валерій Залужний наполягає: під час війни ключовим завданням є консолідація зусиль задля зміцнення обороноздатності та міжнародної підтримки, а не участь у політичній конкуренції.

  • Зеленський: Україна точно не програє і не віддасть свої території

    Зеленський: Україна точно не програє і не віддасть свої території

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна не програє війну і завершить її перемогою. Під час інтерв’ю в Києві він наголосив: поступки, які передбачають відведення військ із підконтрольних територій Донбасу, Херсонщини чи Запоріжжя, є неприйнятними.

    За словами глави держави, вимога вивести українські сили зі стратегічно важливих районів означала б не просто втрату землі, а послаблення позицій країни та фактичну відмову від сотень тисяч громадян, які там проживають. Зеленський підкреслив, що такий крок розділив би суспільство і створив небезпечний прецедент.

    Президент також заявив, що Володимир Путін вже розпочав Третю світову війну, і зупинити його можна лише через посилення військового та економічного тиску. На його думку, Росії потрібна пауза для відновлення сил, після чого агресія може продовжитися.

    Водночас Зеленський категорично відкинув твердження про неминучість поразки України. Він наголосив, що перемога означає не лише повернення до нормального життя та припинення вбивств, а й усунення глобальної загрози з боку Кремля. Повернення до кордонів 1991 року він назвав перемогою справедливості, хоча визнав, що це питання часу та ресурсів.

    Окремо президент прокоментував позицію Дональд Трамп щодо необхідності швидких переговорів. За словами Зеленського, гарантії безпеки для України мають бути інституційними й закріпленими рішенням Конгресу США, адже президенти змінюються, а інституції залишаються.

    Щодо виборів, які мали відбутися у 2024 році, Зеленський зазначив, що їх проведення можливе лише після отримання реальних гарантій безпеки та внесення змін до законодавства. Він підкреслив, що вибори повинні бути легітимними передусім для українського народу.

    Президент також згадав про необхідність отримання ліцензій на виробництво озброєння, зокрема ракет до систем ППО Patriot, що дозволило б посилити обороноздатність країни. За його словами, питання протиповітряної оборони залишається одним із найскладніших.

    Зеленський наголосив, що війна — це багатовекторний процес, у якому Україна веде дипломатичну та військову боротьбу паралельно. Головною метою він назвав зупинення Путіна та недопущення подальшої ескалації.

  • Зеленський поставив питання західним партнерам щодо виборів

    Зеленський поставив питання західним партнерам щодо виборів

    У політичних колах ширяться заяви про можливу зміну акцентів серед західних партнерів України. У низці анонімних джерел стверджується, що США нібито роблять ставку на керівника Головного управління розвідки Кирила Буданова, а Велика Британія підтримує колишнього Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.

    Водночас офіційних підтверджень такої інформації з боку Вашингтона чи Лондона немає. Подібні заяви з’являються на тлі активних дискусій про перспективи виборів в Україні та майбутню політичну конфігурацію після завершення воєнного стану.

    Президент України Володимир Зеленський публічно поставив питання щодо намірів партнерів, заявивши: «Наші партнери повинні відповісти на питання: вони дійсно хочуть виборів чи просто хочуть змінити мене?». Ця заява пролунала на тлі обговорень про доцільність проведення виборів під час війни.

    Експерти зазначають, що тема можливих кадрових змін або підтримки окремих політичних фігур з боку міжнародних союзників часто використовується в інформаційному просторі як елемент політичної боротьби або зовнішнього впливу.

    Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством, проведення виборів під час воєнного стану в Україні заборонене. Питання їх організації можливе лише після скасування особливого правового режиму.

    Аналітики закликають обережно ставитися до інформації з анонімних джерел та очікувати офіційних заяв від міжнародних партнерів і представників української влади.

  • «Енергетичне перемир’я і вибори»: про що говорили Рубіо та Зеленський у Мюнхені

    «Енергетичне перемир’я і вибори»: про що говорили Рубіо та Зеленський у Мюнхені

    За інформацією наших джерел, під час зустрічі на полях Мюнхенської конференції з безпеки Президент України Володимир Зеленський та держсекретар США Марк Рубіо обговорювали “питання 30-ти денного енергетичного перемир’я та проведення виборів в Україні”.

    Зокрема, за інформацією джерела, Марк Рубіо запропонував Володимиру Зеленському  30-денне енергетичне перемир’я з РФ.

    “Як уже обговорювалося в Абу-Дабі, росіяни згодні не завдавати ударів по об’єктах електро- та теплопостачання в обмін на повну відмову України від ударів в глиб РФ.

    Водночас росіяни мають намір продовжити удари по логістиці, зокрема по складам та залізниці.

    Виходячи зі стану енергетики, Україна, швидше за все, погодиться. Це поки що єдине рішення, яке може бути прийняте в Женеві”, – зазначає джерело.

    Також, за інформацією джерела, американці у Мюнхені проговорили з Володимиром Зеленським “питання виборів”.

    “Зеленський просуває ідею виборів і референдуму одночасно.

    Росіян та американців такий варіант влаштовує, вони хочуть, щоб за результатами виборів в Україні з’явився новий президент, який і підпише мирний договір.

    Вибори разом з референдумов в травні – це спільна позиція США та РФ.

    Саме тому у Зеленського заговорили про неможливість виборів у травні і будуть намагатися перенести їх на жовтень”, – зазначає джерело.

  • Росія наполягає на виборах в Україні, щоб поставити лояльну до себе владу

    Росія наполягає на виборах в Україні, щоб поставити лояльну до себе владу

    Росія продовжує наполягати на проведенні виборів в Україні, просуваючи тезу про нібито нелегітимність чинної української влади. Водночас аналітики Інституту вивчення війни вважають, що Кремль фактично готовий прийняти лише один результат такого голосування — формування в Києві проросійського уряду.

    Заступник міністра закордонних справ РФ Михайло Галузін повторив спростовані раніше заяви про «нелегітимність» президента України Володимира Зеленського. Крім того, він допустив можливість створення в Україні зовнішньої адміністрації під управлінням ООН.

    На думку аналітиків, ідея нагляду за виборами через механізми ООН може бути спробою надати Росії додаткові інструменти впливу. Як постійний член Ради Безпеки ООН, Москва має право вето, що потенційно дозволило б блокувати будь-які рішення, які не відповідатимуть її інтересам. У підсумку це могло б сприяти формуванню політичної конфігурації в Україні, вигідної Кремлю.

    Експерти також наголошують, що російська сторона сигналізує про готовність не визнавати будь-який результат виборів, якщо він не призведе до встановлення лояльної до Москви влади. Таким чином, твердження про зв’язок між проведенням виборів і легітимністю можливої мирної угоди виглядають як елемент політичного тиску.

    Окремо Галузін заявив, що Україна нібито може перешкоджати голосуванню своїх громадян, які проживають у Росії. При цьому залишається відкритим питання, яким чином російська влада визначатиме статус українських громадян на тлі масштабної паспортизації на окупованих територіях та примусового нав’язування російського громадянства.

    В Інституті вивчення війни зазначають, що вимога Кремля провести вибори до набрання чинності остаточної мирної угоди потенційно позбавляє українську владу можливості повноцінно контролювати виборчий процес, зокрема на території Російської Федерації. На думку аналітиків, це створює ризики масштабного втручання у голосування.

    Експерти підкреслюють, що заяви Москви про необхідність виборів є частиною ширшої стратегії впливу на політичну систему України. Ключовою метою, за їхньою оцінкою, залишається спроба змінити політичний курс Києва та забезпечити формування уряду, який буде орієнтований на Кремль.

  • Президентські, парламентські і місцеві вибори: скільки це коштуватиме Україні

    Президентські, парламентські і місцеві вибори: скільки це коштуватиме Україні

    Проведення майбутніх виборів в Україні може обійтися державному бюджету щонайменше у 20 млрд гривень. Таку оцінку озвучив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик в інтерв’ю «РБК-Україна».

    За його словами, вартість виборчих кампаній суттєво зросла порівняно з попередніми роками. Для порівняння, президентські вибори 2019 року коштували бюджету близько 2 млрд гривень. Нині ж через інфляцію, зміну умов та додаткові організаційні виклики суми є значно більшими.

    У ЦВК підрахували, що проведення парламентських або місцевих виборів може потребувати 4–5 млрд гривень. Перший тур президентських виборів оцінюється у 4–5 млрд гривень, а у разі проведення другого туру загальна сума зросте до 6,5–7 млрд гривень.

    Близько 70% усіх витрат, за словами Дубовика, становить оплата праці членів окружних, дільничних і територіальних виборчих комісій. Водночас ці розрахунки не включають видатки органів місцевого самоврядування на підготовку приміщень для голосування, облаштування дільниць та матеріально-технічне забезпечення виборчого процесу. Додатковим чинником зростання витрат може стати розширення мережі виборчих дільниць за кордоном для українців, які перебувають поза межами країни.

    З урахуванням усіх складових, включно з витратами на президентські, парламентські та місцеві вибори, загальна сума може сягнути близько 20 млрд гривень.

    «Якщо говорити про всі три види виборів і враховувати витрати органів місцевого самоврядування, це приблизно 20 мільярдів гривень. Це умовна, але реалістична цифра, і вона точно не є меншою», – зазначив заступник голови ЦВК.

    Тема можливих виборів в Україні набула міжнародного резонансу після заяви президента США Дональда Трампа, який 9 грудня в інтерв’ю Politico заявив, що в Україні настав час для виборів, та звинуватив державу у браку демократії. Президент України Володимир Зеленський у відповідь неодноразово наголошував на готовності до виборчого процесу, підкреслюючи, що не тримається за президентське крісло.

    20 грудня Зеленський також повідомив, що Міністерство закордонних справ України працює над підготовкою інфраструктури для голосування за кордоном, аби громадяни України за межами країни змогли взяти участь у виборах. Водночас президент наголосив, що проведення виборів на тимчасово окупованих Росією територіях є неможливим.

  • Вибори під час війни: Президент уточнив позицію щодо строків і умов

    Вибори під час війни: Президент уточнив позицію щодо строків і умов

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що проведення виборів в Україні можливе виключно за умови припинення вогню та створення повноцінної безпекової інфраструктури. За його словами, без цих передумов говорити про легітимний і безпечний виборчий процес неможливо.

    Відповідаючи на запитання журналістів, глава держави наголосив, що ключовою умовою для старту виборчого процесу є припинення бойових дій. «Для цього потрібна безпекова інфраструктура. Потрібне для виборів припинення вогню. Якщо припинення вогню буде, той чи інший термін проведення виборів — ми готові до виборів», — зазначив Зеленський.

    Президент нагадав, що раніше йшлося про необхідність щонайменше 60–90 днів для підготовки до голосування. Водночас він підкреслив, що конкретні строки можуть змінюватися і залежатимуть від домовленостей з міжнародними партнерами, а також від результатів переговорів із російською стороною.

    За словами Зеленського, головне завдання влади — забезпечити можливість провести легітимні вибори з легітимним результатом, які не викликатимуть сумнівів ані в українському суспільстві, ані у міжнародної спільноти. Він також акцентував на необхідності тісної співпраці з Верховною Радою для внесення змін до законодавства, які дозволять організувати виборчий процес без додаткового навантаження на громадян у складних умовах війни.

    Президент нагадав, що й раніше неодноразово заявляв: вибори під час війни можливі лише за умови повного припинення вогню. Для досягнення такого результату, на його думку, Сполучені Штати мають вести прямі переговори з Росією.

    Водночас, за інформацією Центральної виборчої комісії, війна РФ проти України вже призвела до серйозних проблем у виборчій інфраструктурі. Наразі в країні функціонує лише близько 75% виборчих дільниць, що ускладнює організацію загальнонаціонального голосування.

    На цьому тлі голова Оболонської районної державної адміністрації в Києві заявив, що столиця має достатню кількість укриттів, які теоретично дозволяють провести вибори з дотриманням безпекових вимог. Водночас питання проведення виборів на загальнонаціональному рівні залишається відкритим і напряму залежить від безпекової ситуації в країні.

  • На черговій зустрічі Президента з фракцією Слуги Народу підніматимуть питання “мирного договору” та підготовки до виборів

    На черговій зустрічі Президента з фракцією Слуги Народу підніматимуть питання “мирного договору” та підготовки до виборів

    Як повідомляють наші джерела, на запланованій зустрічі Володимира Зеленського з фракцією Слуги Народу будуть обговорюватись притання прийняття через ВР “мирного договору з РФ на рівні закону” та підготовку регіональних штабів до майбутніх виборів.

    За інформацією джерела, перед зустріччю, явка на яку обовязова, нардепів проінструктували про необхідність “здачі телефонів при вході” та забороні розголошення жодної інформації щодо тематики зустрічі, крім тієї, що буде роздана в меседж-боксах.

    В контексті інформації наданої нашим джерелом, варто згадати нещодавню  заяву  Міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана в ефірі телеканалу TRT Haber.

    Зокрема, Хакан Фідан заявив, що у врегулюванні війни Росії проти України може відбутися прорив вже за кілька місяців.

    На його думку, попри поточну ескалацію на фронті, контури потенційної угоди стають чіткішими після зустрічі Володимира Путіна з Дональдом Трампом.

    При цьому Хакан Фідан розцінює поточне посилення бойових дій не як ознаку провалу дипломатії, а як класичну військову стратегію обох сторін перед можливими переговорами.

    Більше інсайдів в режимі реального часу читайте на нашому Telegram-каналі Ненька інфо | Новини | Україна

  • В ОП зволікають із загальною мобілізацією через вимоги адміністрації Трампа

    В ОП зволікають із загальною мобілізацією через вимоги адміністрації Трампа

    Єдина причина, чому в Україні досі не оголошено повномасштабну загальну мобілізацію — можливість проведення виборів восени 2025 року. Про це редакції стало відомо з джерел в Офісі Президента. За їхніми словами, головний стримуючий чинник — позиція адміністрації Дональда Трампа, яка наполягає на відновленні демократичного циклу влади в Україні.

    Мова йде про проведення повноцінних виборів на всіх рівнях: президентських, парламентських і місцевих. Для США це критично важливо як показник того, що навіть у стані війни Україна не відходить від принципів демократії. Саме через це в Офісі Президента обрали тактику вичікування і не квапляться із запуском нових хвиль мобілізації.

    «На Банковій чудово розуміють, що масове охоплення чоловічого населення військовим обов’язком у розпал можливого виборчого процесу може викликати внутрішню напругу і підірвати довіру до інституцій», — пояснює співрозмовник, близький до політичного керівництва країни.

    Крім того, українська влада намагається зберегти певний маневровий простір, щоб реагувати на зміну зовнішньополітичної ситуації. За неофіційною інформацією, Трамп уже передав через дипломатичні канали чіткий сигнал: якщо Київ не виконає вимоги щодо виборів, подальша допомога може бути переглянута. Саме тому в ОП поки уникають остаточних рішень і не форсують мобілізаційні плани.

    На цьому фоні в країні фактично сформувалась подвійна напруга: з одного боку — нестача резервів на фронті, з іншого — політична невизначеність і ризики легітимності влади у найближчому майбутньому.

    Очікується, що остаточне рішення щодо мобілізації та виборів буде прийнято вже в другій половині літа. Все залежить від позиції США, стану фронту та рівня суспільної підтримки. Але вже зараз зрозуміло: питання мобілізації — не лише військове, а глибоко політичне.