Позначка: викриття

  • “Працюємо далі, все стабільно” – обшуки у керівників обласних підрозділів Нацполу не призведуть до змін у системі

    “Працюємо далі, все стабільно” – обшуки у керівників обласних підрозділів Нацполу не призведуть до змін у системі

    Як повідомляють наші джерела в Національній поліції України, сьогоднішні обшуки та затримання керівників обласних підрозділів поліції не призведуть до суттєвих змін у системі.

    “За правоохоронців, як і раніше, відповідає Татаров, і на всіх рівнях від нього надійшов сигнал: “працюємо далі, все стабільно” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора за сприяння Міністра внутрішніх справ і Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції викрили посадовців регіональних управлінь поліції на незаконних схемах.

    За матеріалами справи, фігуранти займалися «кришуванням» діяльності моделей на інтернет-платформах із відвертим контентом. Так, за різні суми неправомірної вигоди, посадовці гарантували «підопічним» не притягнення їх до відповідальності за протиправний контент.

  • Суддя Миколаївського апеляційного суду Наталія Тищук живе як олігарх

    Суддя Миколаївського апеляційного суду Наталія Тищук живе як олігарх

    Корупція в українській судовій системі залишається однією з найглибших проблем, яка підриває віру громадян у справедливість і гальмує європейський розвиток держави. Попри роки реформ, суди часто працюють не як орган правосуддя, а як інструмент впливу для політичних та бізнесових груп. Керована система, клани у Вищій раді правосуддя, непрозоре призначення суддів і повна безкарність — саме це перетворило українське судочинство на закриту касту, недосяжну для закону.

    Відомо, що найбільше гучні справи проти високопосадовців або тягнуться роками, або взагалі розвалюються у судах. Навіть коли слідство надає залізобетонні докази, судді ухвалюють рішення на користь обвинувачених. Така система не лише вбиває довіру суспільства, але й відлякує інвесторів, які не бачать гарантій справедливості в Україні.

    Наше розслідування торкається конкретного прикладу — судді Миколаївського апеляційного суду Наталії Тищук. Якщо вірити її офіційній декларації, вона — людина з мінімальними доходами, без нерухомості, автомобілів та заощаджень. Її річна зарплата складає 471 526 грн, що навряд чи дозволяє вести розкішне життя. Та за фасадом декларативної бідності ховається зовсім інша реальність.

    У декларації за 2024 рік суддя вказала лише дві земельні ділянки в Миколаївській області, два будинки та дві квартири у Кропивницькому. Жодного слова про розкішні авто. Проте, за нашими даними, суддя щоденно користується Porsche Cayenne вартістю близько 80 000 євро, зареєстрованим на родича. Це — типова схема приховування майна серед українських суддів.

    Та головні скарби заховані не на її ім’я, а на чоловіка — Тищука В’ячеслава, підприємця з багатомільйонними активами. Серед його власності — щонайменше чотири офісні приміщення, п’ять земельних ділянок, автомобіль AUDI Q7 за понад 100 000 євро, корпоративні права та значні банківські рахунки. Однак виявилося, що й це лише вершина айсберга.

    Наше джерело повідомляє, що сім’я володіє нерухомістю за кордоном — зокрема, будинком у Греції, який суддя не внесла до декларації. Але ситуація набуває скандального масштабу, коли ми з’ясовуємо, що її чоловік перебуває у міжнародному розшуку Республікою Казахстан. Його підозрюють у легалізації злочинних доходів, створенні транснаціональної злочинної групи та участі у наркоторгівлі.

    У липні 2025 року його затримали у Молдові, однак українська сторона, як і раніше, зробила вигляд, що нічого не сталося. У 2021 році СБУ вже проводила обшуки родини Тищуків через підозру у відмиванні коштів на запит ФБР — але справа, як завжди, зникла у судових кабінетах.

    Ця історія — не лише про одну суддю. Це про весь механізм, у якому судді, прикриваючись мантією, перетворюються на гарантів безкарності. Поки система тримається на таких “служителях Феміди”, справедливість в Україні залишатиметься лише словом. Наше розслідування буде передано НАЗК та правоохоронним органам, аби хоча б цього разу відповідальності не уникнули ті, хто ховається за законом.

  • Служби безпеки ЄК викрили перекладачку-шпигунку на закритій нараді ЄС і Зеленського

    Служби безпеки ЄК викрили перекладачку-шпигунку на закритій нараді ЄС і Зеленського

    На закритій зустрічі лідерів Євросоюзу з президентом України Володимиром Зеленським, що відбулася 19 грудня 2024 року у Брюсселі, розгорівся шпигунський скандал. Перекладачку, яка брала участь у заході, спіймали на заборонених нотатках. Інцидент викликав серйозне занепокоєння європейських спецслужб і може мати зв’язок із російськими спецопераціями.

    Зустріч проходила у рамках засідання Європейської Ради за зачиненими дверима. Голови європейських держав та урядів обговорювали критичні питання допомоги Україні — зокрема, надання 30 мільярдів євро в 2025 році на закупівлю зброї та захист енергетичної інфраструктури. Перекладачам на таких заходах суворо заборонено робити будь-які письмові записи.

    Однак чеські перекладачі помітили, що одна з учасниць, перекладачка з ініціалами «І», сидячи у сусідній кабіні, активно занотовувала в блокнот зміст сказаного учасниками. Про підозрілу активність одразу повідомили служби безпеки.

    Охорона оперативно втрутилася: перекладачку затримали прямо під час фіксації інформації, вилучили записи та вивели з приміщення. Її негайно позбавили акредитації, а вхід до Єврокомісії їй тепер заборонено. Результати внутрішнього розслідування передали бельгійській владі, яка вирішує, чи порушувати кримінальну справу.

    Журналісти французької газети Le Monde повідомляють, що перекладачка «І» народилася в російській родині, жила в Україні та підтримує професійні контакти з російськими чиновниками. Українське посольство раніше офіційно попереджало Єврокомісію, що цю особу не слід допускати до заходів за участі президента Зеленського.

    Незважаючи на це, саме Урсула фон дер Ляєн, голова Єврокомісії, затвердила її як перекладачку на цю стратегічно важливу зустріч. Це рішення тепер викликає гостру критику як у Києві, так і серед європейських дипломатів.

  • Бізнес в Україні стає активнішим у боротьбі з проявами корупції

    Бізнес в Україні стає активнішим у боротьбі з проявами корупції

    За результатами дослідження «Корупція в Україні 2024: розуміння, сприйняття, поширеність», минулого року бізнес продемонстрував найвищу активність у викритті корупційних проявів. Результати цього дослідження свідчать про зростаюче усвідомлення проблеми корупції серед підприємців, а також про їхню участь у боротьбі з цією проблемою.

    Основні висновки:

    • Корупція – серйозна проблема: 76% представників бізнесу у 2024 році вважають корупцію однією з найбільших проблем в Україні, що на 3% більше порівняно з попереднім роком.
    • Зростання рівня корупції: 57% респондентів зазначили, що за останній рік рівень корупції в країні зріс, порівняно з 46,3% у 2023 році.
    • Зростання сприйняття корупції: 83,1% підприємців вважають корупцію поширеною, що є незначним зростанням порівняно з 81,3% у 2022 році.

    Незважаючи на загальну оцінку високого рівня корупції в Україні, підприємці оцінюють поширеність корупції в своїх сферах діяльності набагато нижче. Третина опитаних бізнесменів вважають, що в їхній сфері немає корупційних проявів.

    Найбільше корупції підприємці виявляють у таких сферах:

    1. Митниця.
    2. Постачальники послуг з підключення та обслуговування електро-, газо-, водопостачання.
    3. Правоохоронні органи, будівництво, земельні відносини.

    У той час як податкові органи, контроль за господарською діяльністю та виконання судових рішень мають найменший рівень корупційного досвіду серед респондентів.

    Значний прогрес було зафіксовано в активності підприємців щодо викриття корупційних проявів. Про корупцію в 2024 році до компетентних органів повідомив кожен шостий представник бізнесу, що є найбільшим показником за останні роки.

  • Гізо Углава звинуватив директора НАБУ в порушенні антикорупційного законодавства

    Гізо Углава звинуватив директора НАБУ в порушенні антикорупційного законодавства

    Перший заступник директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Гізо Углава повідомив про серйозні звинувачення на адресу свого керівника, директора НАБУ Семена Кривоноса. Углава подав заяву до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) про можливе порушення антикорупційного законодавства з боку Кривоноса і отримав статус викривача.

    Звинувачення 

    Гізо Углава стверджує, що подав до НАЗК заяву про конфлікт інтересів, який нібито існує між ним і директором НАБУ. Він зазначив, що попередні спроби звернення до Дисциплінарної комісії та інших органів були проігноровані. У заяві до НАЗК Углава вказав на такі порушення:

    • Особистий тиск з вимогою звільнитися.
    • Вчинення дій, які підривають верховенство права задля досягнення приватного інтересу.
    • Прийняття рішень не на основі закону, а під тиском.

    Згідно з його словами, ці обставини стали підставою для надання йому статусу викривача.

    Углава зазначив, що у зв’язку з розпочатим моніторингом та статусом викривача, директор НАБУ не має законних повноважень для прийняття рішення щодо дисциплінарних стягнень стосовно нього. Він також підкреслив, що директор НАБУ повинен вжити відповідних правових заходів у цьому випадку.

    Обшуки та розслідування

    Цей конфлікт розгорівся на фоні нещодавніх подій, коли Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) спільно з Національною поліцією провела обшуки в НАБУ. Прокурори САП згодом уточнили, що обшуки були проведені не в приміщеннях НАБУ, а за місцем проживання детектива НАБУ, одного з підрозділів, у справі про розголошення даних досудового розслідування.

    На фоні цих подій Національне антикорупційне бюро розпочало досудове розслідування щодо можливого витоку інформації, а директор НАБУ Семен Кривонос підтвердив затвердження висновку службового розслідування щодо можливого тиску на викривачів корупції.