Golosnovinua.com

Позначка: винищувачі

  • Польща знову підняла винищувачі через російський Іл-20

    Польща знову підняла винищувачі через російський Іл-20

    Польські винищувачі вкотре перехопили російський розвідувальний літак Іл-20 поблизу повітряного простору НАТО. Інцидент стався вранці 4 серпня над Балтійським морем, а в Міністерстві оборони Польщі заявили, що Росія продовжує перевіряти готовність сил Альянсу до реагування на подібні провокації.

    Про це повідомив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у соцмережі X.

    За його словами, чергова російська провокація відбулася вранці 4 серпня. Для реагування на появу російського літака у повітря було піднято пару польських винищувачів, які здійснили його перехоплення.

    За інформацією польської сторони, російський літак Іл-20 був виявлений за 56 кілометрів на північний захід від міста Кошалін у Західнопоморському воєводстві.

    Міністр оборони Польщі наголосив, що подібні польоти є черговою спробою Москви перевірити готовність країн НАТО до реагування на потенційні загрози.

    “Росія вкотре здійснює провокаційні дії поблизу кордонів НАТО, перевіряючи пильність та готовність оборонних систем Альянсу”, – заявив Косіняк-Камиш.

    Останнім часом російська військова авіація значно активізувала польоти над Балтійським морем, через що країни НАТО регулярно змушені піднімати винищувачі для супроводу та ідентифікації російських літаків.

    Лише днем раніше, 3 серпня, польські винищувачі також перехопили російський літак-розвідник над Балтійським морем. Тоді повідомлялося, що він летів із вимкненим транспондером, що ускладнює його ідентифікацію цивільними службами контролю повітряного руху.

    Подібний інцидент стався і 31 липня. Тоді російський літак радіоелектронної розвідки Іл-20 здійснював політ над Балтійським морем без поданого плану польоту та з вимкненим транспондером, що також викликало реакцію сил НАТО.

    Ще раніше, 15 липня, два російські винищувачі Су-30СМ2 наблизилися до району проведення навчань протиповітряної оборони Польщі, а 14 липня черговий Іл-20 наблизився до повітряного простору країни, після чого польська авіація також здійснила його перехоплення.

    Серія таких інцидентів свідчить про збереження високої активності російської військової авіації поблизу східного флангу НАТО та регулярне застосування союзниками сил швидкого реагування для контролю ситуації в регіоні.

  • У Польщі після масштабної атаки РФ на Україну знайшли вирву від невідомого об’єкта

    У Польщі після масштабної атаки РФ на Україну знайшли вирву від невідомого об’єкта

    У Люблінському воєводстві Польщі після масштабної російської атаки на Україну виявили вирву, яка, за попередніми даними, могла утворитися внаслідок падіння невідомого об’єкта. Інцидент стався після оголошення повітряної тривоги на сході країни через можливу загрозу входження ракет до польського повітряного простору.

    Про це повідомляє BNO News.

    За інформацією видання, у четвер, 30 липня, на сході Польщі оголосили повітряну тривогу після повідомлень про те, що одна або дві ракети могли перетнути повітряний простір країни під час чергової масованої атаки Росії по Україні.

    Водночас польська влада наразі офіційно не підтвердила факт порушення державного повітряного простору. Попри це, мешканці Люблінського воєводства повідомляли про звуки сирен, а в соціальних мережах поширилися відеозаписи, на яких чути сигнали повітряної тривоги в різних населених пунктах регіону.

    Речник воєводи Люблінського воєводства Марцін Бубіч заявив, що рішення про оголошення тривоги було ухвалене на підставі “достовірної та підтвердженої” інформації, отриманої безпосередньо від Урядового центру безпеки Польщі. За його словами, існувала реальна загроза повітряного удару, тому населення було своєчасно попереджене.

    Ще до введення режиму повітряної тривоги польські військові повідомили про посилення заходів безпеки. У повітря були підняті винищувачі та літак дальнього радіолокаційного виявлення, які контролювали ситуацію поблизу східного кордону країни на тлі активності російської дальньої авіації, що здійснювала удари по території України.

    Крім того, Оперативне командування Збройних сил Польщі повідомило про приведення у стан підвищеної бойової готовності наземних систем протиповітряної оборони та радіолокаційних засобів. Такі заходи традиційно застосовуються у випадках, коли російські ракетні удари відбуваються неподалік польського кордону.

    Під час повітряної тривоги жителі Люблінського воєводства також повідомляли про звуки вибухів. Згодом на полі поблизу села Тарнава-Колонія було виявлено вирву, яка, за попередньою інформацією, могла залишитися після падіння невідомого об’єкта.

    На місце події оперативно прибули співробітники поліції, рятувальники та інші екстрені служби. Територію інциденту оточили, щоб забезпечити безпеку та провести необхідні перевірки.

    Речник воєводського командування Державної пожежної охорони в Любліні Томаш Стахира повідомив, що наразі служби охороняють місце падіння та встановлюють усі обставини події. За його словами, поки що неможливо остаточно визначити, який саме об’єкт залишив вирву.

    Офіційної інформації про те, чи пов’язаний інцидент із російською атакою на Україну, наразі немає. Польські компетентні органи продовжують розслідування та обіцяють оприлюднити додаткові подробиці після завершення первинних слідчих дій.

    Нагадаємо, в ніч на 30 липня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак по території України. Під ударами опинилися Київ, Львів, Київська область та низка інших регіонів. Через близькість бойових дій до кордону Польща вкотре активізувала власну систему протиповітряної оборони та підняла в небо бойову авіацію для моніторингу повітряної обстановки.

  • Не лише Україна: союзник по НАТО попросив у Польщі МіГ-29

    Не лише Україна: союзник по НАТО попросив у Польщі МіГ-29

    Польща отримала запит від неназваної країни-члена НАТО щодо винищувачів МіГ-29, які Варшава планує передати Україні. Водночас польська влада запевнила, що головним пріоритетом залишається підтримка Києва, а питання передачі літаків українській стороні й надалі перебуває в центрі переговорів. Про це повідомляє Radio ZET.

    Заступник міністра оборони Польщі Павел Залевський підтвердив, що одна з країн Альянсу звернулася до Варшави із запитом щодо винищувачів радянського виробництва. Водночас він відмовився назвати державу, яка надіслала звернення, а також не став коментувати припущення журналістів про те, що йдеться саме про Болгарію. Посадовець наголосив, що незалежно від отриманих запитів польська сторона насамперед розглядає можливість передачі літаків Україні, яка вже тривалий час потребує додаткових бойових машин для посилення своїх Повітряних сил.

    Версія про Болгарію з’явилася не випадково. Наразі серед країн НАТО лише Польща та Болгарія продовжують експлуатувати винищувачі МіГ-29. Болгарські Повітряні сили перебувають у процесі переходу на сучасні американські винищувачі F-16V, однак цей процес ще не завершено. Країна вже отримала першу партію нових літаків, тоді як другу очікує лише у 2027 році. До того часу Софія змушена підтримувати боєготовність наявного парку МіГ-29.

    За наявною інформацією, Болгарія має 16 винищувачів цього типу, однак лише шість із них перебувають у справному технічному стані. Після запровадження санкцій Європейського Союзу країна втратила можливість закуповувати запасні частини для радянських літаків у Росії. Саме тому польські МіГ-29 та комплектуючі до них можуть стати важливим джерелом для підтримання експлуатації болгарської авіації до повного переходу на F-16.

    Разом із тим Болгарія наразі не готова передавати власні МіГ-29 Україні, адже це може суттєво послабити її оборонні можливості. До завершення переозброєння Софія прагне зберегти мінімально необхідний рівень боєготовності своїх Повітряних сил.

    Польща тим часом продовжує консультації з Україною щодо передачі своїх винищувачів. На початку липня міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш підтвердив, що Варшава отримала офіційний запит від Києва та веде переговори щодо можливих механізмів передачі літаків. За його словами, польська сторона бачить перспективи позитивного вирішення цього питання.

    Однак процес неодноразово стикався з труднощами. Раніше польські медіа повідомляли, що Варшава розглядала варіант списання частини МіГ-29 замість їх передачі Україні. Причинами називали дискусії навколо умов обміну, фінансування модернізації та компенсації за передану техніку. Крім того, ще у червні Польща тимчасово призупинила процедуру передачі решти своїх винищувачів, пояснивши це необхідністю врегулювати низку технічних і політичних питань із українською стороною.

    Попри появу нового потенційного претендента на польські МіГ-29, офіційна позиція Варшави залишається незмінною: якщо буде ухвалено рішення про передачу літаків, пріоритетом для Польщі залишається підтримка України, яка продовжує захищатися від повномасштабної російської агресії.

  • Російські Су-30 знову з’явилися біля навчань НАТО

    Російські Су-30 знову з’явилися біля навчань НАТО

    Польща була змушена підняти в повітря чергову пару винищувачів після того, як два російські багатоцільові винищувачі Су-30СМ2 наблизилися до району проведення польських навчань протиповітряної оборони над Балтійським морем. У Варшаві наголосили, що дії російської авіації не були випадковими, а мали ознаки навмисної провокації та спостереження за військовими маневрами країн НАТО.

    Про це повідомив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.

    За словами очільника польського оборонного відомства, два російські винищувачі Су-30СМ2 вилетіли з Калінінградської області та здійснювали політ поблизу району, де польські військові проводили навчання із злагодження сил і засобів протиповітряної оборони.

    Міністр зазначив, що російська авіація вкотре здійснювала агресивне спостереження за діяльністю польських військових. Саме тому командування ухвалило рішення негайно підняти в небо чергову пару польських винищувачів із авіабази в Мальборку для контролю ситуації та перехоплення російських літаків.

    За словами Косіняка-Камиша, польські винищувачі оперативно вийшли на супровід двох Су-30СМ2. При цьому російські літаки не порушували повітряного простору Польщі, однак їхня активність поблизу місця проведення навчань викликала реакцію польських військових та союзників по НАТО.

    Очільник Міністерства оборони Польщі наголосив, що присутність російських літаків саме в районі проведення навчань систем ППО не може розглядатися як збіг обставин. За його словами, подібні польоти є частиною систематичних дій Росії зі збору інформації про військову активність країн Альянсу.

    До операції також долучилися союзники Польщі. Над Балтійським морем діяла пара шведських винищувачів, які також супроводжували російські літаки та контролювали їхні маневри. Таким чином реагування здійснювалося спільними силами держав регіону, що беруть участь у забезпеченні безпеки повітряного простору Балтійського моря.

    Інцидент стався лише через добу після аналогічного випадку. Напередодні польські винищувачі вже здійснювали перехоплення російського літака радіоелектронної розвідки Іл-20, який перебував над Балтійським морем приблизно за 30 кілометрів від міста Устка. Тоді польська сторона також оперативно відреагувала на появу російської військової авіації поблизу своїх кордонів.

    Останнім часом активність російських військових літаків поблизу країн НАТО помітно зросла. На цьому тлі Альянс ухвалив рішення змінити формат місії Baltic Air Policing. Якщо раніше вона була спрямована переважно на патрулювання повітряного простору країн Балтії та супровід російських літаків, то тепер місія офіційно отримала статус повітряної оборони, що передбачає ширші можливості реагування на потенційні загрози.

    Подібні інциденти регулярно фіксуються і в інших регіонах Європи. Зокрема, у квітні цього року два російські винищувачі здійснили небезпечне перехоплення британського розвідувального літака Rivet Joint над Чорним морем. Літак Королівських військово-повітряних сил Великої Британії виконував планову місію зі спостереження та був неозброєним.

    На тлі зростання напруженості в регіоні Польща та її союзники продовжують посилювати контроль над повітряним простором, а також проводити регулярні навчання, спрямовані на відпрацювання взаємодії сил протиповітряної оборони та швидкого реагування на можливі загрози.

  • Україна підписала угоду зі Швецією про закупівлю винищувачів Gripen E

    Україна підписала угоду зі Швецією про закупівлю винищувачів Gripen E

    Україна та Швеція офіційно вийшли на новий рівень оборонної співпраці, підписавши угоду про закупівлю сучасних багатоцільових винищувачів Gripen E, які мають суттєво посилити українську бойову авіацію та змінити баланс можливостей у повітрі в довгостроковій перспективі. Йдеться про постачання 16 літаків, а також повний пакет супровідного обладнання, технічної підтримки, логістичних рішень і сервісного забезпечення, що дозволить не лише отримати техніку, а й інтегрувати її у структуру Повітряних сил України на системному рівні.

    Про підписання угоди повідомили президент України Володимир Зеленський та міністр Михайло Федоров, наголосивши, що домовленість із Швецією є одним із ключових елементів модернізації української авіації в умовах повномасштабної війни. За їхніми словами, ця угода не є одноразовим контрактом на постачання озброєння, а частиною ширшої довгострокової програми переходу Повітряних сил України на сучасні західні стандарти.

    Винищувачі Saab JAS 39 Gripen у версії Gripen E вважаються одними з найбільш сучасних у своєму класі, оскільки поєднують високу маневровість, розвинені системи радіоелектронної боротьби та здатність ефективно працювати в умовах насиченого повітряного протиборства. Саме ця платформа, за задумом сторін, має стати одним із ключових елементів посилення української авіації в середньо- та довгостроковій перспективі.

    Окремо підкреслюється, що угода включає не лише самі літаки, а й комплекс супутніх рішень, серед яких технічне обслуговування, підготовка персоналу, постачання запасних частин, а також формування необхідної інфраструктури для експлуатації нової авіаційної техніки. Такий підхід, як зазначають у військово-політичному керівництві, дозволяє уникнути ситуації, коли сучасне озброєння постачається без достатньої підтримки для його повноцінного використання.

    Згідно з озвученими домовленостями, Україна також отримає перші 16 винищувачів Gripen у версії C/D уже на початку 2027 року. Цей етап розглядається як перехідний і має дозволити швидше інтегрувати шведську авіаційну платформу у бойову систему Повітряних сил, підготувати пілотів і наземний персонал, а також адаптувати інфраструктуру для подальшої експлуатації більш сучасної модифікації.

    Паралельно зі стартовим етапом постачання літаків C/D, стратегічний компонент угоди передбачає закупівлю 16 винищувачів Gripen E, які мають почати надходити з 2029 року. Фінансування цієї частини проєкту здійснюватиметься за підтримки Європейського Союзу та за участі Великої Британії, що підкреслює багатосторонній характер домовленостей і високий рівень міжнародної залученості до посилення української обороноздатності.

    У Києві наголошують, що така двоетапна модель постачання дозволяє одночасно вирішувати поточні оперативні завдання та формувати стратегічний фундамент для розвитку бойової авіації на роки вперед. У межах цієї концепції перший етап спрямований на швидке нарощування спроможностей і навчання особового складу, тоді як другий — на повноцінне переозброєння авіації сучасними платформами.

    Важливим елементом угоди є також підготовка українських пілотів і технічного персоналу, яка вже триває у Швеції. Це дозволяє значно скоротити час, необхідний для введення нової техніки в експлуатацію, та забезпечує поступову інтеграцію українських фахівців у роботу з новим типом винищувачів ще до їхнього фактичного надходження в Україну.

    Окремо підкреслюється, що ця угода стала результатом тривалих переговорів між сторонами та багаторівневої технічної підготовки із залученням шведської оборонної адміністрації та профільних структур обох країн. У Стокгольмі неодноразово наголошували, що підтримка України є складовою безпеки всієї Європи, а посилення української авіації розглядається як елемент стримування подальшої ескалації в регіоні.

    Таким чином, підписана угода не лише закріплює конкретні параметри постачання бойових літаків, а й формує довгострокову модель співпраці між Україною та Швецією у сфері оборони, яка передбачає поступовий перехід до нового покоління авіаційних можливостей і суттєве посилення повітряної компоненти української оборони.

  • Бельгія передасть Україні бойові F-16 цього року

    Бельгія передасть Україні бойові F-16 цього року

    Бельгія цього року передасть Україні сім винищувачів F-16, з яких три будуть у повністю бойовому стані та зможуть виконувати завдання у повітряному просторі, тоді як ще чотири літаки будуть використані як донори запчастин для підтримки технічної справності авіапарку. Про це заявив міністр оборони Бельгії Theo Francken, підкресливши, що це рішення є частиною поступового розширення військової допомоги Україні в умовах триваючої війни з Росією та зростаючих потреб у посиленні протиповітряної оборони.

    За словами бельгійського міністра, передача літаків не є одноразовим жестом, а вписується у ширшу стратегію поступового оновлення авіаційного флоту самої Бельгії. Оскільки країна переходить на більш сучасні винищувачі F-35, частина наявних F-16 поступово виводиться з експлуатації, що створює можливість передавати їх союзникам, зокрема Україні. Франкен наголосив, що цей процес відбуватиметься поетапно і залежатиме від темпів отримання нових літаків для бельгійських Повітряних сил, але загальна політична воля до підтримки України залишається незмінною.

    Окремо міністр підкреслив, що навіть ті F-16, які вже наближаються до завершення свого життєвого циклу, залишаються важливими для української оборони. За його словами, ці літаки довели свою ефективність у протидії повітряним загрозам, зокрема в перехопленні російських дронів-камікадзе та крилатих ракет, які регулярно використовуються Росією для ударів по критичній інфраструктурі та цивільних об’єктах України. Саме тому частина переданих літаків буде придатною до бойового використання, тоді як інша частина забезпечить безперебійну технічну підтримку вже наявних систем.

    Рішення Бельгії також свідчить про коригування попередніх планів, адже спочатку йшлося про передачу меншої кількості літаків і переважно у вигляді запасних частин у більш віддаленій перспективі. Тепер же, за словами Франкена, уряд країни готовий прискорити процес і включити до пакета допомоги бойові літаки, які можуть бути інтегровані в систему оборони України вже найближчим часом.

    У Бельгії наразі перебуває понад сорок винищувачів F-16, і їх поступове виведення з експлуатації відкриває додаткові можливості для міжнародної військової допомоги. Водночас цей процес потребує ретельного планування, оскільки країна повинна зберігати власні оборонні спроможності, включаючи участь у місіях НАТО та виконання зобов’язань у сфері повітряної безпеки.

    В українському контексті передача F-16 має стратегічне значення, оскільки посилює можливості Повітряних сил у протидії російським ракетним та дроновим атакам, а також поступово наближає Україну до формування більш інтегрованої системи західного зразка в авіаційній сфері. Раніше союзники неодноразово наголошували, що саме винищувачі цього типу можуть стати одним із ключових елементів багаторівневої протиповітряної оборони України.

    Таким чином, нове рішення Бельгії фактично поєднує дві цілі: підтримку України в умовах війни та одночасну модернізацію власних збройних сил. У найближчі роки очікується, що подібні передачі можуть продовжитися, якщо процес переходу на F-35 відбуватиметься без затримок, а політична підтримка таких рішень залишатиметься стабільною серед бельгійського керівництва та союзників по НАТО.

  • “Не лише Mirage”: посол Франції натякнув на швидке прибуття Rafale в Україну — що стоїть за гучною заявою

    “Не лише Mirage”: посол Франції натякнув на швидке прибуття Rafale в Україну — що стоїть за гучною заявою

    Україна може отримати не лише французькі винищувачі Mirage 2000-5, а й багатоцільові бойові літаки Rafale. Таку заяву зробив посол Франції у Швеції Тьєррі Карльє, коментуючи майбутні поставки шведських винищувачів Gripen для українських Повітряних сил. Його слова вже викликали широкий резонанс серед військових аналітиків та західних медіа, адже раніше офіційного підтвердження щодо передачі Rafale Україні не було.

    У своєму дописі в соцмережі X французький дипломат привітав Україну та Швецію із просуванням угоди щодо винищувачів Gripen і написав, що разом із Mirage 2000-5 та Rafale, які «також скоро прибудуть», українські Повітряні сили зможуть зміцнити свої можливості в небі. Саме фраза про Rafale стала головною сенсацією заяви, оскільки до цього Париж офіційно повідомляв лише про передачу літаків Mirage 2000-5.

    На тлі цього повідомлення експерти почали аналізувати, чи справді Франція готова передати Україні один із найсучасніших винищувачів Європи. Видання Defense Express, на яке посилаються міжнародні ЗМІ, звертає увагу, що наразі немає жодних офіційних рішень Парижа щодо передачі Rafale. Водночас сам факт згадки цих літаків французьким дипломатом свідчить про те, що така тема вже перебуває у політичному та військовому порядку денному.

    Наразі більш реалістичним виглядає сценарій із подальшим постачанням Mirage 2000-5. Франція ще у 2024 році оголосила про передачу Україні цих винищувачів, а перші літаки були доставлені на початку 2025 року після модернізації та підготовки українських пілотів. За даними західних джерел, літаки отримали можливість використовувати ракети MICA, крилаті ракети SCALP-EG та авіабомби AASM Hammer, що значно розширило їхні бойові можливості.

    Французькі Mirage уже брали участь у відбитті російських повітряних атак. Повідомлялося, що ці літаки використовувалися для перехоплення крилатих ракет та ударних безпілотників під час масованих обстрілів території України. Західні оглядачі називають це важливим кроком у посиленні української системи протиповітряної оборони, адже винищувачі дозволяють знищувати цілі ще до їхнього входження у зону роботи наземних комплексів ППО.

    Окрему увагу зараз привертає шведська програма передачі Gripen. Наприкінці травня Україна та Швеція оголосили про просування домовленостей щодо постачання 20 нових винищувачів Gripen E/F та 16 уживаних літаків версії Gripen C/D. Перші борти можуть надійти вже взимку, а нові машини планується передавати поступово до 2030 року.

    У Міністерстві оборони України неодноразово наголошували, що Gripen можуть стати особливо небезпечними для російської фронтової авіації завдяки використанню ракет великої дальності Meteor. Ці ракети здатні вражати цілі на дистанціях понад 200 кілометрів, що створює додаткову загрозу для російських літаків Су-34 та інших носіїв керованих авіабомб.

    Щодо Rafale ситуація набагато складніша. Цей літак вважається флагманом французької бойової авіації та одним із найсучасніших багатоцільових винищувачів у світі. Його активно використовують Повітряно-космічні сили Франції, а також армії Індії, Єгипту, Греції, Хорватії та низки інших держав. Rafale здатний виконувати широкий спектр завдань — від завоювання переваги у повітрі до нанесення високоточних ударів по наземних цілях.

    Проте саме через високу цінність цих літаків швидка передача Україні виглядає малоймовірною. За даними західних аналітиків, виробник Dassault Aviation має значний портфель міжнародних замовлень, а темпи виробництва не дозволяють оперативно виготовити нові літаки для Києва. Навіть у разі підписання великого контракту перші нові Rafale могли б з’явитися в Україні лише у наступному десятилітті.

    Єдиним реалістичним варіантом швидкої передачі Rafale експерти називають постачання вживаних літаків зі складу французьких Повітряно-космічних сил. Однак це означало б скорочення власного авіапарку Франції, що є чутливим питанням для Парижа. За оцінками французьких військових, країні самій необхідно збільшувати кількість бойових літаків на тлі зростання загроз у Європі та світі.

    Водночас історія з Mirage показує, що французька позиція може змінюватися. Ще кілька років тому Париж категорично заперечував можливість передачі Україні цих винищувачів та підготовки українських пілотів. Проте згодом Франція не лише погодилася на передачу літаків, а й фактично стала одним із ключових авіаційних партнерів України. Саме тому слова французького посла про Rafale багато експертів сприймають як потенційний сигнал щодо майбутнього розвитку військової співпраці між Києвом та Парижем.

    Поки що офіційного рішення про передачу Rafale немає. Однак на фоні майбутнього надходження Gripen, уже поставлених F-16 та Mirage 2000-5, українська бойова авіація поступово переходить на стандарти НАТО та отримує дедалі ширший набір сучасних західних платформ. Якщо ж французькі Rafale справді з’являться в українському небі, це може стати одним із найгучніших оборонних рішень Європи за весь час повномасштабної війни.

  • Швеція передасть Україні 16 винищувачів Gripen: ще 20 новітніх літаків Київ планує закупити

    Швеція передасть Україні 16 винищувачів Gripen: ще 20 новітніх літаків Київ планує закупити

    Швеція офіційно оголосила про передачу Україні 16 винищувачів Saab JAS 39 Gripen модифікації C/D, які перебували у використанні шведських військово-повітряних сил. Крім того, Київ і Стокгольм ведуть переговори щодо закупівлі ще 20 новітніх винищувачів Gripen E, які мають суттєво посилити українську бойову авіацію у довгостроковій перспективі.

    Про це заявив прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським в Уппсалі, повідомляє «Європейська правда».

    За словами глави шведського уряду, Україна визначила саме Gripen як пріоритетний літак для модернізації власних Повітряних сил.

    «Україна чітко визначила літак Gripen як пріоритетний варіант для своїх ВПС у довгостроковій перспективі і має намір придбати найновішу версію – Gripen E», – заявив Крістерссон.

    Прем’єр Швеції уточнив, що Стокгольм передасть Україні 16 винищувачів Gripen C/D, а поставки очікуються вже на початку 2027 року.

    «Ми передаємо 16 таких Gripen модифікації C/D», – сказав він.

    За словами Крістерссона, цей крок стане важливим елементом посилення української системи протиповітряної оборони та одночасно зміцнить безпеку всієї Європи.

    «Це розширить українську ППО і протиповітряний захист Європи», – наголосив глава уряду Швеції.

    Окремо прем’єр повідомив, що Україна та Швеція продовжують переговори щодо придбання 20 новітніх винищувачів Gripen E. Саме ця модифікація є найсучаснішою версією шведського літака і вважається одним із головних конкурентів американських F-35 та французьких Rafale на світовому ринку бойової авіації.

    «Перемовини тривають і ми зможемо передати ці літаки до 2030 року», – зазначив Крістерссон.

    Відомо, що фінансування закупівлі Gripen E планується здійснювати частково за рахунок кредитних програм Європейського Союзу.

    Президент України Володимир Зеленський назвав рішення Швеції історичним та подякував Стокгольму за послідовну підтримку.

    Під час візиту до Швеції Зеленський також анонсував новий масштабний оборонний пакет допомоги, який включатиме підтримку українського оборонно-промислового комплексу та співпрацю зі шведськими виробниками озброєнь.

    У межах переговорів українська делегація провела зустрічі з представниками шведської оборонної промисловості, зокрема компанії Saab, яка є виробником винищувачів Gripen.

    Ще у жовтні 2025 року Швеція та Україна підписали лист про наміри щодо можливої передачі та продажу Україні від 100 до 150 винищувачів Gripen серії E у майбутньому. Тоді Зеленський заявляв, що перші літаки можуть надійти вже у 2026 році.

    Gripen вважається одним із найбільш адаптованих винищувачів для умов України. Його головною перевагою є здатність працювати з коротких та непідготовлених злітно-посадкових смуг, що особливо важливо в умовах постійної загрози ракетних ударів по аеродромах.

    Крім того, Gripen має сучасні системи радіоелектронної боротьби, високоточне озброєння та можливість інтеграції із західними системами ППО і розвідки.

    Експерти також звертають увагу на відносно низьку вартість експлуатації шведських літаків у порівнянні з іншими західними винищувачами. Це робить Gripen особливо привабливим варіантом для України в умовах тривалої війни та необхідності швидкого масштабування бойової авіації.

    На тлі передачі Україні F-16 від кількох країн НАТО поява Gripen може стати наступним етапом переходу української авіації на стандарти Альянсу.

    Аналітики зазначають, що поєднання F-16 та Gripen дозволить Україні суттєво розширити можливості контролю повітряного простору, перехоплення російських ракет і дронів, а також нанесення високоточних ударів по військових цілях РФ.

    Раніше шведські медіа повідомляли, що уряд Швеції вже готує окреме рішення щодо передачі Gripen Україні. За даними Aftonbladet, мова йшла саме про літаки модифікації C/D, які шведські ВПС поступово замінюють новими Gripen E.

    Водночас Швеція продовжує активно нарощувати власні оборонні витрати на тлі зростання загрози з боку Росії після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

    Передача Gripen стане одним із найбільших авіаційних пакетів допомоги Україні від європейських союзників та може суттєво змінити баланс сил у повітрі в найближчі роки.

  • США готують масштабне скорочення участі в НАТО

    США готують масштабне скорочення участі в НАТО

    Сполучені Штати готують масштабний перегляд своєї участі в Північноатлантичному альянсі та можуть суттєво скоротити військовий внесок у НАТО, переклавши значну частину оборонних зобов’язань у Європі на європейських союзників. Про це повідомляє німецьке видання Spiegel, посилаючись на джерела серед дипломатів і представників Альянсу, які були ознайомлені із закритими консультаціями.

    За інформацією видання, наприкінці минулого тижня представник міністра оборони США Піт Гегсет провів закритий брифінг у штаб-квартирі НАТО, під час якого союзникам офіційно представили нову концепцію участі Вашингтона в обороні Європи. Йдеться про перегляд так званої “моделі сил НАТО”, яка була сформована після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році та передбачала значне американське військове присутність у Європі.

    Згідно з озвученими планами, Сполучені Штати можуть скоротити свою участь одразу в кількох ключових компонентах військової присутності Альянсу. Зокрема, йдеться про зменшення кількості винищувачів, стратегічних бомбардувальників, військово-морських кораблів, підводних човнів, безпілотних систем і літаків-заправників, які США надають у межах колективної оборони НАТО. За даними Spiegel, внесок США у винищувальну авіацію Альянсу може бути скорочений приблизно на третину, що створює суттєві прогалини у повітряній обороні Європи.

    Крім того, американська сторона, як стверджується, розглядає можливість повної відмови від надання НАТО підводних човнів у межах цієї моделі, а також істотного скорочення участі в забезпеченні авіаносними групами та ударними безпілотними системами. Особливу стурбованість у європейських столицях викликає можливе зменшення присутності стратегічних бомбардувальників США, які відіграють ключову роль у ядерному стримуванні та демонстрації сили в межах Альянсу.

    У Брюсселі такі сигнали стали несподіваними, оскільки європейські союзники розраховували радше на поступову адаптацію ролі США в НАТО, а не на різке скорочення військової участі. За даними джерел, деякі дипломати сприйняли озвучені плани як серйозний сигнал про зміну стратегічного підходу Вашингтона до безпеки Європи.

    Окремою проблемою для Європи є те, що низка критичних спроможностей США наразі не має швидкої заміни серед європейських країн. Зокрема, більшість держав ЄС не володіють стратегічними бомбардувальниками, здатними нести ядерну зброю, а також не мають повноцінних авіаносних ударних груп, які могли б компенсувати американську присутність у разі кризових сценаріїв. Це створює потенційні “вузькі місця” в системі колективної оборони, які неможливо швидко закрити навіть за умови різкого збільшення оборонних бюджетів.

    Попри скорочення конвенційної участі, Вашингтон, за даними Spiegel, наголошує, що не планує відмовлятися від ролі гаранта ядерного стримування в Європі. Водночас США очікують, що європейські союзники значно активніше братимуть на себе відповідальність за наземну, повітряну та морську оборону континенту.

    У Вашингтоні такі зміни пояснюють трансформацією глобальної безпекової ситуації та необхідністю перерозподілу військових ресурсів у бік інших регіонів світу. Американська сторона також наголошує, що європейські країни за останні роки суттєво збільшили оборонні витрати і тепер повинні перейти від фінансового внеску до реального нарощування власних військових можливостей.

    У межах нової концепції, яку в НАТО вже неофіційно називають “НАТО 3.0”, передбачається, що європейські союзники мають у максимально короткі терміни взяти на себе майже всю конвенційну оборону континенту. У самому Альянсі ці зміни дедалі частіше описують як можливий “поворотний момент”, який може змінити баланс ролей між США та Європою в системі колективної безпеки.

    Очікується, що до початку червня європейські країни мають підготувати узгоджені пропозиції щодо того, як саме вони компенсуватимуть скорочення американської участі. Після цього Вашингтон планує представити оновлену модель розподілу оборонних зобов’язань на саміті НАТО, який має відбутися в липні в Анкарі.

    На тлі цих процесів у Європі вже посилилися дискусії щодо необхідності створення більш автономної оборонної системи та зменшення залежності від США. Європейські політики та військові експерти попереджають, що у разі реалізації американського плану Альянс може увійти в один із найбільш трансформаційних періодів за всю свою історію, оскільки фактична структура безпеки континенту буде змінена вперше з часів холодної війни.

  • Фінляндія підняла винищувачі через дрони біля кордону РФ

    Фінляндія підняла винищувачі через дрони біля кордону РФ

    У Фінляндії різко посилили заходи безпеки поблизу кордону з Росією після нової серії повідомлень про невідомі безпілотники, які помітили у прикордонних районах країни. У нічний час фінські збройні сили спільно з поліцією провели масштабну операцію із пошуку дронів у районі Кууканіємі в провінції Лемі, що розташована приблизно за 30 кілометрів від російського кордону. Для контролю повітряного простору та моніторингу ситуації фінська армія підняла у небо реактивні винищувачі F/A-18 Hornet, повідомляє Yle.

    За інформацією фінських медіа, операція тривала вночі та супроводжувалася активним використанням військової авіації. Місцеві жителі повідомляли про низькі польоти гелікоптерів, які прочісували територію за допомогою прожекторів та спеціального обладнання спостереження. Один із очевидців розповів, що бачив вертоліт, який повільно кружляв над районом Кууканіємі, скануючи місцевість потужним світлом, після чого приземлився на відкритій ділянці неподалік піщаного поля.

    Фінські сили оборони підтвердили факт проведення нічної місії, однак деталей щодо характеру операції не розголошують. У військовому командуванні лише зазначили, що йшлося про заходи з моніторингу та перевірки повітряного простору у прикордонному регіоні. Водночас у поліції підтвердили, що останніми тижнями кількість повідомлень про невідомі дрони та підозрілу активність поблизу стратегічних об’єктів значно зросла.

    За словами представників правоохоронних органів, жителі різних районів країни дедалі частіше повідомляють про безпілотники, які здійснюють польоти поблизу об’єктів критичної інфраструктури, військових баз, ліній електропередач та прикордонних зон. Через це поліція та військові регулярно виїжджають на перевірку подібних сигналів, а моніторинг невідомих літальних апаратів фактично став частиною щоденної роботи сил безпеки.

    Окрім району Кууканіємі, активність військової авіації спостерігалася також у небі над південно-східною частиною Фінляндії та регіоном Пірканмаа. Очевидці повідомляли про польоти винищувачів F/A-18, які виконували посилене патрулювання повітряного простору поблизу кордону з Росією. За інформацією місцевих ЗМІ, літаки здійснювали розвідувальні маневри та відпрацьовували швидке реагування у разі виявлення невідомих об’єктів.

    Інцидент став черговим у серії випадків, пов’язаних із появою невідомих дронів у повітряному просторі Фінляндії. Особливу увагу влада почала приділяти цій проблемі після інциденту 3 травня, коли безпілотник порушив повітряний простір країни поблизу муніципалітету Віролахті, який межує з Ленінградською областю Росії. Тоді дрон певний час перебував над територією Фінляндії, однак його тип, походження та мету польоту встановити не вдалося. Згодом апарат залишив фінський повітряний простір.

    Після цього у країні почали фіксувати нові випадки появи невідомих безпілотників. Частина інцидентів стосувалася польотів поблизу військових об’єктів та важливої інфраструктури, що викликало серйозне занепокоєння у влади. У Фінляндії не виключають, що деякі дрони можуть використовуватися для розвідки, збору інформації або перевірки реакції систем протиповітряної оборони.

    Водночас фінська влада пояснила, чому в окремих випадках військові не намагалися збивати або перехоплювати безпілотники. За словами представників оборонного відомства, частина дронів перебувала у безпосередній близькості до російського кордону, а тому будь-які агресивні дії могли призвести до небезпечної ескалації чи дипломатичного конфлікту з Москвою. У Гельсінкі підкреслюють, що намагаються діяти максимально обережно, але при цьому не допустити порушення власної безпеки.

    Після вступу Фінляндії до НАТО ситуація на кордоні з Росією стала значно напруженішою. Країна має понад 1300 кілометрів спільного кордону з РФ, що робить її одним із ключових напрямків спостереження та контролю для Альянсу. На тлі війни Росії проти України фінська влада неодноразово заявляла про зростання ризиків гібридних загроз, включно з кібератаками, диверсіями, порушеннями повітряного простору та активністю невідомих безпілотників.

    Останнім часом у Фінляндії також посилили охорону критичної інфраструктури після кількох резонансних інцидентів у Балтійському морі, де пошкоджувалися підводні кабелі та енергетичні комунікації. Фінські спецслужби не виключають, що безпілотники можуть використовуватися для спостереження за такими об’єктами або координації потенційних диверсійних дій.

    Експерти з безпеки зазначають, що поява невідомих дронів поблизу російського кордону є частиною ширшої тенденції у країнах Північної Європи. Подібні інциденти останнім часом фіксували також у Швеції, Норвегії та країнах Балтії, де влада дедалі частіше повідомляє про спроби повітряної розвідки, активність безпілотників і підозрілі пересування поблизу військових об’єктів.

    На цьому тлі фінська влада продовжує посилювати систему повітряного спостереження, розширювати можливості прикордонної охорони та збільшувати кількість патрулів у стратегічних районах. У Гельсінкі наголошують, що безпека кордону та контроль повітряного простору залишаються одним із головних пріоритетів держави в умовах зростання напруги у відносинах між Росією та країнами НАТО.