Об’єднані Арабські Емірати успішно завершили створення нової високоточної авіаційної зброї, призначеної для гарантованого ураження глибоко вкопаних і захищених об’єктів противника. За даними розробників, новий спеціалізований боєприпас MK 82 Penetrator під час полігонних випробувань зумів успішно пробити понад один метр монолітного залізобетону. Створенням та виробництвом цієї зброї займається компанія LAHAB, яка є дочірньою структурою провідного еміратського оборонного холдингу EDGE та спеціалізується на випуску високотехнологічних боєприпасів для сухопутних і повітряних сил.
В основу конструкції інженери заклали геометрію та масогабаритні параметри класичної універсальної авіаційної бомби MK 82. Такий підхід дозволив надати військовим потужні можливості для штурму важких фортифікацій без потреби проектувати та інтегрувати цілком нові й дорогі системи озброєння. Під час всебічних тестів фахівці перевірили роботу боєприпасу на різноманітних типах укріплень, а також провели екологічну та кліматичну кваліфікацію. Головним досягненням розробники називають повне усунення так званого «J-ефекту» – фізичного явища, коли снаряд через колосальний опір матеріалу відхиляється від траєкторії під час удару об тверду перешкоду та втрачає пробивну силу.
«Боєприпас був розроблений для розширення можливостей замовників при збереженні звичності та простоти використання. Ми позиціонуємо MK 82 Penetrator як варіант для ураження укріплених, залізобетонних цілей і бункерів», – заявив генеральний директор LAHAB Мохаммед Арбабі.
Незважаючи на високі показники, технічні експерти зауважують, що розробник поки не розкрив точних умов проведення стрільб, зокрема міцності бетону, швидкості зіткнення та параметрів стійкості до різних типів перешкод, тому заявлені цифри відображають успіх заводських тестів. Водночас величезною перевагою системи є її повна сумісність із бойовими літаками стандарту НАТО різних поколінь. Бомбу можна інтегрувати на багатоцільові винищувачі четвертого та «4,5» поколінь, літаки зі змінною стрілоподібністю крила, реактивні навчально-тренувальні борти, легкі штурмовики та навіть винищувачі п’ятого покоління за умови відповідної сертифікації вузлів підвіски.
Крім того, новий боєприпас можна комбінувати з блоками високоточного аеродинамічного наведення серій AL TARIQ та THUNDER, які розробляє холдинг EDGE. Це перетворює вільнопадаючу проникаючу бомбу на далекобійну кориговану зброю без переналаштування бортових систем літака-носія. Еміратська програма не обмежується цією розробкою: фахівці вже перебувають на фінальній стадії проектування важчої версії MK 83 Penetrator, здатної знищувати підземні командні пункти. Цей проєкт закріплює амбіції ОАЕ побудувати незалежний оборонний сектор, здобути технологічну автономність у випуску високоточної зброї та стати ключовим експортером сучасних авіабомб на глобальному ринку озброєнь.
Франція провела успішний випробувальний запуск нової стратегічної балістичної ракети з борту атомного підводного човна, продемонструвавши рішучість у зміцненні власного оборонного потенціалу. За ходом історичного старту з борту багатоцільового фрегата Auvergne особисто спостерігав президент Емманюель Макрон. Глава держави підтвердив, що випробування пройшли в штатному режимі та засвідчили високу бойову готовність морського компонента ядерних сил країни.
Під час маневрів субмарина Le Vigilant здійснила перший пуск новітньої балістичної ракети M51.3, призначеної для заміни попередніх поколінь стратегічного морського озброєння. Цей тип зброї має підвищену дальність польоту, покращені характеристики подолання систем протиракетної оборони та оновлену бойову частину. Реалізація такого масштабного проєкту вимагала тісної співпраці Генеральної дирекції з озброєння, Комісаріату з атомної енергії, військово-морських сил та провідних оборонних концернів Ariane Group і Naval Group.
«Я став свідком першого запуску нової балістичної ракети M51.3 з атомної підводної ракетної платформи Le Vigilant. Щоб бути вільним, потрібно викликати повагу. А щоб викликати повагу, потрібно бути сильним», – наголосив французький лідер.
Військове керівництво Франції розглядає ці стрільби як черговий доказ надійності національної системи стратегічного стримування на тлі наростання глобальних загроз у світі. Окрім модернізації підводного арсеналу, на верфях країни вже розпочалося будівництво атомних ракетоносців наступного покоління, а також дано старт новій оборонній програмі зі створення гіперзвукових та високоманеврових ракет для авіаційного ядерного крила.
Розширення ракетних можливостей безпосередньо вкладається в оновлену безпекову стратегію Парижа. Раніше було презентовано концепцію превентивного стримування, мета якої полягає у зміцненні суверенітету всієї Європи перед обличчям агресивних диктатур. Подібний підхід уже викликав широкий міжнародний інтерес серед партнерів по континенту, зокрема готовність приєднатися до нової безпекової моделі відкрито задекларувала Фінляндія.
У китайській провінції Хубей відбулися успішні випробування надшвидкісного потягу на магнітній подушці. Під час тестового заїзду спеціальний модуль установив новий світовий рекорд швидкості та динаміки розгону для подібних систем.
Ключові факти та технічні характеристики
Рекордні показники: Потяг розігнався від 0 до 800 км/год усього за 5,3 секунди.
Магнітна левітація: Потяг не торкається рейок під час руху — його утримання та розгін забезпечує потужна магнітна система.
Ефективне гальмування: Після досягнення максимальної швидкості випробувальний модуль повністю зупинився на відрізку завдовжки лише 200 метрів.
Тестовий майданчик: Випробування проводилися на спеціально побудованому кілометровому треку.
Експериментальний статус: Об’єкт є дослідницьким прототипом для відпрацювання технологій транспорту майбутнього і наразі не призначений для пасажирських перевезень.
З результатів випробувань у провінції Хубей:
«Потяг розігнався до 800 км/год за 5,3 секунди — це новий світовий рекорд. Випробування провели на спеціальному кілометровому треку… Потяг не торкається рейок — його розганяє магнітна система. Після розгону він зупинився лише за 200 метрів».
Віцепрем’єр-міністр з інновацій та технологій Михайло Федоров повідомив про створення в Україні нового комплексу протиповітряної оборони типу «повітря–повітря». Його розробляє українська компанія MaXon, яка входить до оборонного кластера Brave1.
За словами Федорова, система здатна ефективно перехоплювати ворожі дрони та прикривати значні території завдяки власній системі наведення та швидкісним перехоплювачам. Уже зараз комплекс проходить бойові випробування на Київщині та Чернігівщині, демонструючи високий рівень реакції на повітряні загрози.
Розробка стала можливою завдяки підтримці кластера оборонних інновацій Brave1. Команда MaXon завершила перший інвестиційний раунд за участю Freedom Fund та Defender Ventures і продовжує залучати фінансування для масштабування виробництва.
Федоров наголосив, що інтеграція рішень різних учасників кластера дозволяє створювати комплексні технології, які підсилюють одна одну та зміцнюють українську оборонну спроможність. «У результаті народжуються інновації, здатні змінювати хід війни», — підкреслив віцепрем’єр.
27 серпня 2024 року під час пресконференції президент України Володимир Зеленський оголосив про успішне випробування першої української балістичної ракети. Це знаменна подія для оборонного сектору країни, яка має потенціал радикально змінити баланс сил у конфлікті та підкреслює значний прогрес в розвитку української військової промисловості.
“Я думав, що рано про це говорити, але вже було випробування – позитивне – першої балістичної української ракети. Я з цим вітаю наш ОПК”, – заявив очільник держави, але не надав подробиць.
За його словами, факт створення власної балістики показує високий рівень українських фахівців ОПК.
Ще в липні Зеленський говорив про “гарну динаміку” української ракетної програми.
“Наша ракетна програма має гарну динаміку, і хоч це – важке завдання, але поступово ми наближаємося до можливості застосовувати власні ракети, а не лише покладатися на постачання від партнерів”.
Варто зауважити, що на озброєнні української армії вже є балістичні ракети.
Це старі радянські комплекси “Точка-У”, що мають дальність лише 120 км і дуже обмежену кількість ракет. А також американські ATACMS, що б’ють на 300 км, але Білий дім вперто забороняє Києву їх застосовувати по російській території.
Тому створення власної далекобійної балістичної ракети в останні роки було пріоритетом для українського ОПК.
Для того, щоб зрозуміти, чому це непересічний прорив, слід нагадати, що таке власне балістичні ракети і чому Україна майже 20 років ніяк не могла їх створити.
Що таке балістична ракета і як її використовують
На відміну від крилатої, балістична ракета на фінальному етапі атакує ціль майже вертикально і з великою швидкістю, залишаючи вкрай мало шансів для протиповітряної оборони перехопити її.
Такі ракети можуть запускатися з наземних стаціонарних пускових чи пересуваних установок, а також з кораблів, підводних човнів і літаків.
Ракети можуть нести уламково-фугасну, касетну і навіть ядерну бойову частину.
За дальністю балістика поділяється на малу дальність (250-1000 км), середню (1000-2500-4500 км) і міжконтинентальну (4500-6000 км).
Потужність, швидкість і точність балістичних ракет зробили їх однією з найголовніших видів високоточної зброї в російській армії.
Автор фото,Міноборони РФ
Підпис до фото,Удар російської балістичної ракети по аеродрому “Миргород” в Полтавській області 1 липня. Міноборони РФ заявило, що вдалося знищити і пошкодити 7 українських винищувачів. Україна цю інформацію не підтверджувала
Ураження дуже важливих цілей на українському театрі бойових дій і в тилу території відбувається саме балістикою – найчастіше ракетами “Іскандер-М”.
Це потужні ракети довжиною 7,2 м з бойовою частиною майже 500 кг, що летять на фінальній стадії зі швидкістю 2100 м/с.
Тобто свою максимальну дальність (400-500 км) “Іскандер” може подолати за 5-6 хв. Враховуючи, що росіяни його запускають з набагато ближчих відстаней, то цей час підльоту ще менший.
“Іскандери” росіяни використовували, зокрема, для ударів по військових аеродромах в Полтавській, Дніпропетровській і Кіровоградській областях, для атак на ракетні системи HIMARS i Patriot.
Зазвичай атаки мали такий вигляд: російський розвідувальний безпілотник знаходив ціль, передавав її координати, а балістична ракета через пару хвилин вражала об’єкт противника.
Часте і доволі ефективне використання призвело до того, що Росія, ймовірно, суттєво вичерпала свої запаси балістичних ракет. Це змусило її звернутись за допомогою до Північної Кореї, яка надала свої ракети і їх вже неодноразово використали для ударів по Україні.
Збиття балістики – одне з найважчих завдань для української ППО. Інформація, яку оприлюднив головком ЗСУ Олександр Сирський, свідчить, що з початку повномасштабної війни РФ випустила 1300 балістичних ракет “Іскандер”, з яких перехопили лише 56.
Отже, для російсько-української війни саме балістика відіграє надзвичайно важливе значення, надаючи суттєву перевагу одній зі сторін.
Відповідно, створення української балістичної ракети мало би бути пріоритетним завданням для українського ОПК. Проблема лише в тому, що це йому ніяк не вдавалось зробити попередні 20 років.
Історія української балістики
Над створення власної балістики Україна задумалась ще на початку 2000-х за президентства Віктора Ющенка.
Тоді було оголошено про розробку оперативно-тактичного ракетного комплексу (ОТРК) “Сапсан”, що фактично мав стати аналогом російського “Іскандера”. Український комплекс також мав бити на граничну дальність до 500 км і мати бойову частину близько пів тонни.
Завершити цей проєкт планувалось в 2012 році, але брак фінансування змістив терміни. Він раптово був зупинений за президентства Віктора Януковича у червні 2013-го.
Про повне згортання проєкту “Сапсан” повідомив тодішній міністр оборони Павло Лебедев. Зараз він у розшуку за держзраду і, за попередніми даними, переховується в анексованому Росією Криму.
Однак вже у 2016 році стало відомо про відродження проєкту “Сапсан” під експортною назвою “Грім-2”. Україна начебто почала створення цього ОТРК з далекобійністю до 280 км на замовлення Саудівської Аравії.
В лютому 2021 року міністр оборони Андрій Таран заявив, що “Сапсан” готовий на 80% і “необхідно зробити останній крок” та доробити перший зразок цієї новітньої зброї.
Щоправда в квітні того ж року його заступник Андрій Миронюк заявляв, що рівень виготовлення першої батареї ОТРК складає 70%.
Автор фото,ТСН
Підпис до фото,Пускова установка ОТРК “Грім-2”. Це був проєкт ракетного комплексу, який Україна створювала на базі “Сапсана” для Саудівської Аравії
Ця батарея мала містити в собі дві пускові установки та машини заряджання, а також дві машини керування, дивізіонного та батарейного рівня для проведення всього комплексу випробувань у максимально короткі терміни.
Після початку повномасштабної війни офіційної інформації про українську ракетну програму стало ще менше. При цьому Росія вже декілька разів публічно повідомляла про збиття начебто українських балістичних ракет “Грім-2”.
Крім того, українські правоохоронці восени 2022 року затримали співробітницю КБ “Південне” за підозрою в шпигунстві. Вона, за даними слідства, передала російським спецслужбам інформацію про стадію виготовлення “Сапсан” на власному підприємстві.
За її словами, станом на літо 2022 року, цей ракетний комплекс був на стадії готовності та виходу виробу.
Автор фото,КБ “Південне”
Підпис до фото,Ракета для “Сапсана” на КБ “Південне”. Про успішне випробування української балістики досі не було відомо публічно
Вже в серпні 2024 року військовий експерт і голова фонду “Повернись живим” Тарас Чмут заявив в інтерв’ю, що Україна зараз розробляє три модифікації “Сапсана”, але не розкрив, чим вони відрізняються.
“На жаль, держава Україна знайшла фінансування на ці комплекси лише у 2022 році”, – зауважив він.
Військовий аналітик Микола Бєлєсков натякає, що мова у заяві президента Зеленського йде саме про успішне випробування балістичної ракети для комплексу “Сапсан”.
“Трохи більше 11 років від скасування до успішного випробування”, – написав він у фейсбуці, додавши скріншот новини про скасування проєкту “Сапсан” в червні 2013 року.
Однак слід наголосити, що ще рано говорити, наскільки успішною в бойових умовах є ця розробка. Це має показати лише час. Якщо українська балістична ракета виявиться достатньо швидкою, потужною і влучною, то під загрозою може опинитися навіть Москва. Відстань від російської столиці до українського кордону складає приблизно 460 км.
Військовий оглядач ВВС Павло Аксьонов — про першу українську балістичну ракету
Президент України Володимир Зеленський оголосив про випробування української балістичної ракети за два дні після того, як стало відомо, що українці створили крилату ракету “Паляниця”.
У цьому оголошенні немає нічого дивного. Україна — країна, в якій із радянських часів існувала розвинена авіаційна промисловість, працювали великі ракетні підприємства — КБ “ЛУЧ” та “Південмаш”. Україна будувала літаки та космічні ракети.
Навіть в умовах війни, коли український ОПК зазнає російських ракетних ударів, і його робота ускладнена, в країні залишаються фахівці та технології. Тому розробка балістичної ракети не є зовсім неймовірною.
На відміну від “Паляниці”, про яку відомо хоч і небагато, але, як мінімум, дальність, розміри та система запуску, про балістичну ракету не відомо нічого. Тим часом балістичними можна вважати і ракети радянського РСЗВ “Град”, і більш далекобійні українські “Вільхи” та американські MGM-140 ATACMS.
Якщо ця нова ракета буде оперативно-тактичного класу, як “Точка У” або ATACMS, а також якщо Україна зможе виробляти її разом із крилатими ракетами, то їхнє спільне застосування сильно ускладнить ситуацію в прикордонних регіонах Росії — комбіновану атаку кількох різних засобів ураження дуже важко відбити. Крім того, застосування цих засобів по цілях в Росії ніхто не зможе обмежити.
Поки що складно оцінювати потенціал цих озброєнь — про них не відомо майже нічого, включаючи ступінь готовності та можливості виробництва. Проте можна з упевненістю говорити, що в умовах обмежених західних поставок українці сповнені рішучості озброювати себе самі.
Олег Синєгубов, голова Харківської Оперативної військової адміністрації, заявив, що російські війська не припиняють своїх активностей в місті Харків, використовуючи його як плацдарм для тренувань з модифікованими боєприпасами.
“Противник намагається адаптуватися, використовуючи всі доступні ресурси, збережені на їхніх складах, проти мирного цивільного населення. У нас був перший удар по місту Харків минулої неділі, в районі приватної школи. Використаний боєприпас КАБ-250 з крилами і GPS-модулем”, — повідомив глава ОВА.
Він також наголосив, що ці боєприпаси, зокрема УМПБ 30-Д, оцінюються приблизно в $100 тисяч, і намір противника використовувати їх стає все складнішим і дорожчим.
“Наприклад, ракети ‘Калібр’ коштують близько $10 мільйонів. Також С-400 обходяться майже у $2 мільйони, а С-300 — до $500 тисяч за ракету”, — додав він.
Синєгубов зазначив, що останнім часом Харків знову опинився під ворожим обстрілом, зафіксовано більше трьох влучань керованими авіабомбами. Він підкреслив важливість надання Україні сучасних систем ППО, сильної бойової авіації та далекобійної зброї для захисту міста і його околиць.
“Раніше заявили про можливе дозвіл США на відкриття вогню по території РФ уздовж всього кордону там, де ворожі війська намагаються перетнути кордон”, — підкреслили аналітики Інституту вивчення війни.
Збройні сили України розпочнуть тестування керованих авіабомб (КАБів) вітчизняного виробництва вже за декілька тижнів.
Про це розповів начальник авіації командування Повітряних сил ЗСУ Сергій Голубцов. Він зазначив, що зараз тривають роботи з переобладнання і створення коригованих авіабомб на базі звичайних вільнопадаючих.
Сергій Голубцов пояснив, що ці бомби мають певні конструктивні аспекти: необхідно підібрати крило, GPS-модуль та модуль управління.
“Через декілька тижнів ми маємо розпочати перші випробування перших партій таких бомб, вже українських”, – додав Голубцов.
За його словами, Повітряні сили ЗСУ наразі використовують КАБи західного виробництва: GBU-39, GBU-62 різних калібрів. Голубцов також повідомив, що на даний момент ЗСУ використовують від 100 до 300 високоточних іноземних авіабомб на місяць, тоді як Росія – 3000 шт/місяць.
Росія щодня завдає ударів по цивільній інфраструктурі України, застосовуючи для цього, зокрема, і керовані авіабомби. Щомісяця на територію України прилітає понад три тисячі таких КАБів. Лише у травні Росія скинула на нашу країну 3,2 тисячі цих снарядів.
