Позначка: виробництво дронів

  • Масштабна робоча сила з КНДР на російських підприємствах: нова доповідь MSMT розкриває схеми обходу санкцій

    Масштабна робоча сила з КНДР на російських підприємствах: нова доповідь MSMT розкриває схеми обходу санкцій

    Згідно з новим звітом Мультилатеральної групи з контролю за санкціями (MSMT), на російських підприємствах оборонного сектору та виробництва безпілотників можуть працювати до 25 тисяч громадян Північної Кореї. Зокрема, значна частина робочої сили залучена на заводах у спеціальній економічній зоні «Алабуга» в Татарстані, де збираються ударні дрони.

    Головні висновки та механізми схеми:

    • «Студентські» візи як прикриття: Аби формально обходити міжнародні санкції та заборони Ради Безпеки ООН на трудову міграцію з КНДР, більшість робітників оформлюють через освітні канали. Так, за даними моніторингу, із понад 36,4 тисячі віз, виданих росіянами громадянам Північної Кореї, майже 35,8 тисяч були саме студентськими.
    • Фінансування режиму Пхеньяна: Заробітки робітників у РФ значно перевищують виплати в інших країнах (зокрема в Китаї), проте більшу частину коштів (до 80-90%) конфіскує північнокорейський уряд. Загалом закордонні робочі програми принесли Пхеньяну близько 800 мільйонів доларів, які спрямовуються на фінансування ракетних та ядерних програм.
    • Жорсткий контроль: За доповіддю міжнародних спостерігачів, за робітниками з КНДР встановлено тотальний нагляд спецслужб задля запобігання спробам втечі чи контактам із місцевим населенням.

     

  • Тисячі дронів для ЗСУ та новий керівник: Helsing зробила гучну ставку на Україну

    Тисячі дронів для ЗСУ та новий керівник: Helsing зробила гучну ставку на Україну

    Європейська оборонно-технологічна компанія Helsing, яка постачає Україні тисячі ударних безпілотників із системами штучного інтелекту, призначила нового керівника українського напряму. Керуючим директором Helsing в Україні став колишній посол України в Канаді, дипломат, журналіст, тричі народний депутат і колишній заступник міністра оборони Андрій Шевченко.

    На новій посаді він відповідатиме за розвиток діяльності компанії в Україні, розширення місцевої команди, взаємодію з українськими військовими та реалізацію спільних оборонних проєктів. Призначення відбувається у момент, коли Helsing значно нарощує виробничі можливості та намагається перетворитися на одного з головних європейських розробників автономних ударних систем.

    Про призначення повідомили представники компанії та профільне видання Defender Media. Співзасновник Helsing Гундберт Шерф заявив, що досвід Шевченка у державному управлінні, дипломатії та оборонній сфері має допомогти компанії перейти до нового етапу роботи в Україні.

    За словами Шерфа, Україна залишається одним із ключових напрямів Helsing, оскільки саме український фронт демонструє, наскільки швидко змінюється сучасна війна та яку роль у ній відіграють програмне забезпечення, безпілотники, штучний інтелект і засоби протидії радіоелектронній боротьбі.

    Сам Андрій Шевченко зазначив, що повномасштабна війна показала вирішальне значення швидкого впровадження нових технологій у війську.

    «Helsing належить до компаній, які відіграють провідну роль у технологічній трансформації оборонної сфери», — заявив він.

    Хто такий Андрій Шевченко

    Новий керівник Helsing в Україні має тривалий досвід у політиці, дипломатії, медіа та оборонному управлінні.

    Професійну кар’єру Шевченко розпочинав як журналіст. Він працював у газетах і на телебаченні, був одним із засновників «5 каналу», а також обіймав посаду віцепрезидента Національної телекомпанії України.

    У 2006 році Шевченко вперше став народним депутатом. Загалом він тричі обирався до Верховної Ради України, де працював над питаннями свободи слова, інформаційної політики, медіа та міжнародних відносин.

    У 2015–2021 роках він був надзвичайним і повноважним послом України в Канаді. У цей самий період, із 2017 до 2021 року, представляв Україну при Міжнародній організації цивільної авіації ICAO.

    У 2023 році Андрій Шевченко працював заступником міністра оборони України та займався, зокрема, питаннями європейської інтеграції. У Helsing розраховують, що поєднання дипломатичного досвіду, розуміння українського державного сектору та роботи в Міністерстві оборони допоможе йому координувати складні оборонні проєкти.

    Що відомо про Helsing

    Helsing заснували в Німеччині у 2021 році підприємець Торстен Рейл, колишній чиновник Міністерства оборони Німеччини Гундберт Шерф і фахівець зі штучного інтелекту Ніклас Кьолер.

    Компанія позиціонує себе як оборонного розробника нового типу, який поєднує автономні платформи, серійне виробництво та програмне забезпечення на основі штучного інтелекту.

    Helsing розробляє системи для повітряного, наземного й морського середовищ. Серед її продуктів — ударний безпілотник HX-2, підводний автономний апарат SG-1, платформа для планування та управління операціями Altra, а також проєкт автономного бойового літака CA-1 Europa.

    Компанія наголошує, що її системи створюються для інтеграції сенсорів, розвідки та ударних платформ у єдину мережу, де штучний інтелект допомагає швидше аналізувати обстановку й ухвалювати рішення.

    В Україні Helsing працює з початку 2024 року. Компанія співпрацює з українською оборонною промисловістю, військовими підрозділами та технологічними командами, які випробовують системи в реальних бойових умовах.

    Тисячі ударних дронів для України

    У лютому 2025 року Helsing оголосила про виробництво 6 тисяч ударних безпілотників HX-2 для України. Цей контракт доповнив попереднє замовлення на 4 тисячі дронів HF-1, які компанія постачала у співпраці з українською промисловістю.

    Таким чином, публічно оголошений портфель постачань Helsing для України сягнув 10 тисяч ударних безпілотників двох типів.

    HX-2 — це електричний ударний дрон із Х-подібним крилом і заявленою дальністю польоту до 100 кілометрів. Він має бортові алгоритми штучного інтелекту, які повинні допомагати дрону продовжувати виконання завдання навіть в умовах втрати супутникового сигналу або активної роботи російських засобів радіоелектронної боротьби.

    Дрони HX-2 також можуть працювати групами через програмну платформу Altra. За задумом розробників, один оператор може контролювати одразу кілька безпілотників, координуючи розвідку та ураження визначених цілей.

    Для масового виробництва HX-2 Helsing відкрила на півдні Німеччини спеціальне підприємство RF-1. Початкова потужність заводу становила понад тисячу безпілотників на місяць. Точне розташування виробничого майданчика не розкривають із міркувань безпеки.

    Дрони проходили перевірку українським фронтом

    На початку 2026 року навколо HX-2 виникла дискусія після повідомлень про технічні труднощі під час окремих випробувань. ЗМІ писали, що Україна могла призупинити нові замовлення через проблеми із запуском, зв’язком та автономною навігацією.

    Helsing заперечила твердження про фактичну відмову України від системи. У компанії заявили, що HX-2 успішно пройшов фронтові випробування, був допущений до використання та внесений до централізованої системи замовлень української армії.

    За даними Helsing, підрозділ, який тестував систему, після випробувань подав запит на понад тисячу додаткових дронів. Компанія також повідомила, що на початку 2026 року постачала Україні по кілька сотень HX-2 щомісяця.

    Водночас точні результати бойового застосування, кількість доставлених апаратів і відсоток успішних уражень повністю не розкриваються. Представники Helsing повідомляли, що від початку 2026 року українські Сили оборони отримали «тисячі дронів зі штучним інтелектом».

    У профільних публікаціях також наводилися заяви компанії про приблизно 70-відсоткову ефективність її систем в Україні. Однак такі цифри залежать від умов застосування, типу цілей, інтенсивності радіоелектронної боротьби та методики підрахунку.

    Helsing розширює співпрацю з українськими виробниками

    Компанія не обмежується постачанням готових дронів із Німеччини. Helsing розвиває партнерства з українськими оборонними підприємствами та заявляє про намір поєднувати європейський капітал із бойовим досвідом українських інженерів.

    Зокрема, Helsing домовилася про співпрацю з українською компанією Culver Aerospace. Партнери планують спільно розробляти й виробляти далекобійні ударні безпілотники в Німеччині. Helsing має фінансувати масштабування виробництва та інтегрувати власні програмні рішення.

    Для України такі проєкти важливі не лише через кількість поставленої техніки. Українські військові отримують можливість впливати на вдосконалення систем, надавати розробникам інформацію про реальні умови фронту та швидко адаптувати обладнання до нових російських засобів протидії.

    Компанія залучила ще $1,8 мільярда

    Призначення Шевченка збіглося з новим великим інвестиційним раундом Helsing. 13 липня компанія оголосила про залучення 1,8 мільярда доларів у межах раунду Series E.

    Після угоди оцінка Helsing, за даними Defender Media, сягнула приблизно 18 мільярдів доларів. Отримані кошти компанія планує спрямувати на прискорення розробки нових платформ зі штучним інтелектом, розширення виробництва автономних систем та інтеграцію технологій у збройні сили партнерських держав.

    Фактично Helsing стає одним із найдорожчих оборонних стартапів Європи. Її зростання відбувається на тлі різкого збільшення військових бюджетів країн НАТО та попиту на дешевші масові системи, здатні працювати разом із традиційною авіацією, артилерією та бронетехнікою.

    Чому призначення важливе для України

    Поява окремого керуючого директора в Україні свідчить, що Helsing розглядає український напрям як довгостроковий, а не лише як тимчасовий ринок збуту.

    Перед Андрієм Шевченком стоятиме завдання координувати відносини з державними органами, військовими підрозділами, виробниками та технологічними командами. Також він може бути залучений до локалізації виробництва, пошуку партнерів і масштабування спільних розробок.

    Україна сьогодні є одним із головних центрів розвитку безпілотних технологій. Системи, які в інших країнах роками проходили б полігонні випробування, на українському фронті змінюються протягом кількох тижнів або навіть днів.

    Саме тому європейські оборонні компанії дедалі активніше створюють українські представництва та залучають фахівців із досвідом роботи у військовому й державному секторах.

    Призначення колишнього посла та заступника міністра оборони має допомогти Helsing краще орієнтуватися в українській системі оборонних закупівель і швидше реагувати на потреби фронту. Для України ж посилення присутності компанії може означати нові поставки ударних систем, інвестиції у спільне виробництво та глибшу інтеграцію українського бойового досвіду в європейську оборонну промисловість.

  • «Вони відчують це так само, як ми»: Зеленський зробив гучну заяву про удари по РФ

    «Вони відчують це так само, як ми»: Зеленський зробив гучну заяву про удари по РФ

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна нарощує виробництво далекобійної зброї та безпілотників настільки швидкими темпами, що в перспективі зможе завдавати по Росії до 600 ударів дронами та ракетами на добу. За словами глави держави, саме такий рівень вогневих можливостей дозволить змусити країну-агресора відчути наслідки війни так само гостро, як їх щодня відчувають українці.

    Відповідну заяву Зеленський зробив 9 червня під час пресконференції за підсумками саміту «Україна – країни Північної Європи та Балтії», який відбувся в Естонії. Президент наголосив, що сьогодні Росія має значну перевагу за кількістю засобів ураження, однак Україна поступово скорочує цей розрив завдяки розвитку власного оборонно-промислового комплексу та підтримці міжнародних партнерів.

    «Росія розуміє, що якщо буде 600 дронів і ракет на день, то вони відчують цю війну так, як відчуваємо її ми», – заявив Зеленський.

    Глава держави підкреслив, що Україна вже зараз системно відповідає на російські атаки по військових об’єктах, складах боєприпасів, нафтобазах, аеродромах та логістичних центрах ворога. Водночас українські можливості ще не дозволяють забезпечити симетричну відповідь на кожен масований удар, який Росія завдає по українських містах.

    Заява Зеленського прозвучала на тлі рекордного нарощування українського виробництва безпілотників. За останні місяці Україна значно збільшила випуск ударних дронів різних типів, включно з далекобійними апаратами, які здатні долати сотні й навіть тисячі кілометрів. Саме такі безпілотники дедалі частіше атакують військові та промислові об’єкти на території Росії.

    Російська влада регулярно повідомляє про атаки на нафтопереробні заводи, склади пального, аеродроми стратегічної авіації та підприємства оборонної промисловості. У низці випадків українські дрони долітали до цілей, розташованих за понад тисячу кілометрів від українського кордону.

    Водночас Зеленський ще на початку року анонсував масштабну програму розвитку української оборонної промисловості за кордоном. За його словами, у 2026 році Україна відкриває десять експортних центрів озброєнь у країнах Європи, а українські дрони вже почали вироблятися на партнерських підприємствах у Німеччині та Великій Британії.

    Президент наголошував, що українські технології стали одним із ключових елементів безпеки Європи, а попит на них постійно зростає.

    Паралельно Україна активно працює над розвитком власних ракетних програм. Останніми місяцями влада неодноразово повідомляла про успішні випробування нових далекобійних засобів ураження. Також триває розробка нових крилатих ракет, безпілотних комплексів та плануючих авіабомб українського виробництва.

    Заява про можливість запускати до 600 дронів і ракет на добу пролунала також на тлі зростання інтенсивності російських атак. За даними президента, Росія здатна виробляти близько 120 балістичних ракет щомісяця, не враховуючи інших типів ракетного озброєння. Саме тому Україна робить ставку на масштабування власного виробництва високоточної зброї та безпілотних систем.

    На думку військових експертів, головна перевага українських дронів полягає у значно нижчій вартості порівняно з традиційними ракетами. Це дозволяє здійснювати масовані атаки по стратегічних об’єктах противника без надмірного навантаження на оборонний бюджет. Крім того, безпілотники постійно модернізуються та стають дедалі менш вразливими до російських засобів радіоелектронної боротьби.

    Окрему увагу Зеленський приділив необхідності посилення української протиповітряної оборони. Президент вкотре наголосив, що партнери повинні пришвидшити постачання сучасних систем ППО та ракет до них. За його словами, лише поєднання потужної оборони та можливостей для далекобійних ударів дозволить ефективно стримувати агресора.

    У Кремлі поки офіційно не коментували заяву українського президента. Водночас російська влада останніми місяцями активно посилює захист стратегічних підприємств та об’єктів критичної інфраструктури. За даними західних ЗМІ, Москва навіть розглядає можливість залучення приватних компаній до організації протиповітряної оборони власних об’єктів через зростання кількості українських атак.

    Експерти зазначають, що якщо Україна справді зможе досягти рівня виробництва та застосування сотень далекобійних засобів ураження на добу, це може суттєво змінити характер війни. У такому разі під постійною загрозою опиняться логістичні маршрути, військові склади, підприємства ВПК та енергетична інфраструктура Росії далеко від лінії фронту.

    Сам Зеленський переконаний, що Росія повинна зрозуміти ціну війни не лише на фронті, а й у власному тилу. Саме тому Україна продовжує інвестувати в розвиток ракетних технологій, безпілотних систем та нових засобів ураження, які здатні змінити баланс сил у війні.

     

  • «Потрібна лише згода Трампа»: Зеленський розкрив деталі мегаугоди зі США на десятки мільярдів доларів

    «Потрібна лише згода Трампа»: Зеленський розкрив деталі мегаугоди зі США на десятки мільярдів доларів

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ та Вашингтон досі не уклали масштабної двосторонньої угоди про співпрацю у сфері безпілотних технологій, хоча такий документ може стати одним із найважливіших оборонних проєктів між двома країнами за всю історію партнерства.

    Про це глава держави розповів в інтерв’ю американському телеканалу CBS News у програмі Face the Nation.

    За словами Зеленського, Україна вже веде активну міжнародну співпрацю у сфері виробництва та розвитку безпілотних систем. Подібні угоди вже укладені з окремими державами Європи та Близького Сходу, а також триває підготовка великої рамкової Drone Deal із Європейським Союзом.

    Водночас саме співпраця зі Сполученими Штатами, на думку українського президента, може стати найпотужнішою у світі.

    «Ми вже маємо домовленості з деякими країнами Близького Сходу та Європи. Зараз готуємо велику Drone Deal з Європейським Союзом. Але угода зі США могла б стати найсильнішою у світі у своєму роді», — наголосив Зеленський.

    Президент підкреслив, що Україна та США мають взаємодоповнювальні можливості. Американська сторона володіє передовими технологіями штучного інтелекту, системами обробки даних та програмним забезпеченням, тоді як Україна отримала унікальний бойовий досвід використання безпілотників у реальних умовах сучасної війни.

    Саме завдяки повномасштабній війні Україна стала одним із глобальних лідерів у розробці та застосуванні дронів різного типу — від FPV-апаратів до морських безпілотників та далекобійних ударних систем.

    За словами Зеленського, американські партнери висловили зацікавленість у випробуванні українських технологій та вивченні практичного досвіду їх застосування.

    «Сполучені Штати хотіли протестувати всі типи українських дронів. Ми погодилися на те, як вони хотіли використовувати наші системи для навчання та застосування в повітрі, на землі та на морі», — розповів президент.

    Втім, попри тривалі консультації, сторони досі не підписали рамковий документ, який би визначав параметри стратегічного партнерства у сфері безпілотних технологій.

    «Нам потрібно вести переговори, а не просто говорити про це. Зробити необхідні кроки й зробити це якнайшвидше. Для цього нам потрібно, щоб президент Трамп сказав “так”», — заявив Зеленський.

    Тема майбутньої Drone Deal активно обговорюється вже кілька місяців. Ще навесні президент України повідомляв, що розраховує укласти зі США довгострокову угоду у сфері виробництва безпілотників орієнтовною вартістю від 35 до 50 мільярдів доларів. Йдеться не лише про закупівлю готових систем, а й про створення спільних підприємств, обмін технологіями та розвиток виробничих потужностей.

    Американські медіа також повідомляли про активну підготовку такого партнерства. Зокрема CBS News із посиланням на власні джерела писав, що Київ і Вашингтон вже підготували проєкт меморандуму про співпрацю в оборонній сфері. Документ передбачає створення спільних виробництв безпілотників, а також можливість виходу українських військових технологій на американський ринок.

    За інформацією журналістів, сторони також обговорюють механізми передачі технологій та спільного розвитку перспективних систем озброєння.

    Водночас агентство Bloomberg повідомляло, що США зацікавлені в отриманні доступу до українських розробок та прав інтелектуальної власності на окремі безпілотні системи. Після трьох років повномасштабної війни український оборонно-промисловий комплекс накопичив величезний досвід у створенні дешевих і ефективних засобів ураження, які вже привертають увагу провідних армій світу.

    Останніми місяцями американські законодавці та військові делегації неодноразово відвідували українські виробництва безпілотників. Представники Конгресу США після таких візитів заявляли, що темпи розвитку українських технологій вражають навіть фахівців Пентагону.

    Особливий інтерес викликають українські FPV-дрони, ударні системи великої дальності, морські безпілотники та програмне забезпечення для координації роїв дронів.

    Експерти зазначають, що потенційна Drone Deal може стати для США можливістю швидко інтегрувати бойовий досвід України у власні військові програми. Для України ж така угода означатиме додаткові інвестиції, доступ до американських технологій штучного інтелекту, розширення виробництва та посилення обороноздатності.

    На тлі стрімкого розвитку безпілотних технологій саме дрони дедалі більше визначають перебіг сучасних воєн. Україна вже продемонструвала здатність використовувати їх для ударів по військових об’єктах у глибокому тилу противника, ураження кораблів Чорноморського флоту РФ та знищення стратегічної інфраструктури.

    Саме тому потенційна угода між Києвом і Вашингтоном розглядається не лише як комерційний контракт, а як стратегічне партнерство, здатне змінити баланс технологічної переваги у сфері сучасної війни на роки вперед.

  • Росія знищила офіс виробника дронів Skyeton у Києві під час масованої атаки

    Росія знищила офіс виробника дронів Skyeton у Києві під час масованої атаки

    Під час масштабної комбінованої атаки Росії в ніч на 14 травня було знищено київський офіс української оборонної компанії Skyeton, яка спеціалізується на розробці та виробництві безпілотних авіаційних комплексів для розвідки, спостереження та коригування вогню. Про це повідомляє DOU.ua з посиланням на заяву компанії.

    За даними підприємства, удар припав на офісну будівлю в Києві, яка внаслідок атаки була повністю зруйнована. У компанії наголосили, що вони розуміли ризики ще до початку повномасштабної війни, а також у її ході, тому заздалегідь почали процес розосередження ключових виробничих і інженерних потужностей.

    У Skyeton заявили, що критична інфраструктура, інженерні команди та виробничі лінії були завчасно перенесені в різні регіони України, а також за кордон, що дозволило зберегти безперервність роботи попри втрату київського офісу.

    “Внаслідок сьогоднішньої російської атаки було знищено наш київський офіс. Ми розуміли, що рано чи пізно Skyeton стане ціллю для росіян, тому були до цього готові і релокували виробничі потужності у різні частини нашої країни та за кордон”, — повідомили в компанії.

    У Skyeton підкреслили, що знищення офісу не вплине критично на виробничі процеси та виконання контрактів. Компанія заявила про намір продовжити роботу, а також подальше постачання безпілотних систем для Сил оборони України.

    Skyeton є українським виробником безпілотних авіаційних систем, заснованим у 2006 році. Компанія відома своїми розвідувальними БПЛА, які застосовуються українськими військовими на фронті для збору розвідданих, коригування артилерійського вогню та спостереження за переміщенням противника. Продукція компанії орієнтована на роботу в умовах активної протидії засобів радіоелектронної боротьби, що є критично важливим у сучасній війні.

    Окрім роботи в Україні, компанія активно розширює міжнародну присутність. Skyeton має виробничі потужності у Словаччині через дочірнє підприємство Tropozond s.r.o., а також співпрацює з іноземними оборонними партнерами. У липні 2025 року компанія об’єдналася з британською Prevail Partners для створення спільного підприємства у Великій Британії, що має на меті розвиток спільних оборонних технологій.

    Також Skyeton уклала партнерство з данською компанією Quadsat, яка спеціалізується на технологіях тестування та моніторингу радіочастотного спектра, що використовується для розвитку систем електромагнітного спостереження.

    Масована атака 14 травня, в межах якої постраждав офіс Skyeton, була частиною широкомасштабного удару по Україні. Російські війська застосували різні типи озброєння, включно з ракетами та безпілотниками, атакуючи як військові, так і цивільні об’єкти по всій країні.

    У Києві та низці регіонів зафіксовані серйозні пошкодження енергетичної інфраструктури. Частина споживачів у столиці та щонайменше в 11 областях тимчасово залишалася без електропостачання через пошкодження мереж та підстанцій.

    Зокрема, у Києві було пошкоджено трансформаторну підстанцію та високовольтні лінії оператора ДТЕК, що спричинило перебої в енергопостачанні в окремих районах міста.

    Українська влада наголошує, що останні атаки РФ демонструють цілеспрямовані удари не лише по критичній інфраструктурі, а й по підприємствах оборонно-промислового комплексу, які відіграють ключову роль у забезпеченні Сил оборони України сучасними технологіями.

  • Франція запускає масове виробництво дронів із дальністю 3000 км

    Франція запускає масове виробництво дронів із дальністю 3000 км

    Франція переходить до серійного виробництва нового ударного безпілотника Chorus, який здатен вражати цілі на відстані до 3000 км. Проєкт уже розглядають як один із найважливіших елементів трансформації європейської військової доктрини — із акцентом на масові, дешеві та далекобійні засоби ураження.

    Новий дрон створюється французькою оборонною компанією Turgis Gaillard у партнерстві з Renault під контролем Генерального управління з озброєнь Франції (DGA). Це один із перших прикладів, коли цивільна автомобільна промисловість активно інтегрується у військове виробництво для швидкого масштабування.

    Chorus належить до класу так званих «одноразових ударних дронів» або loitering munition — апаратів, які виконують функцію крилатої ракети, але є значно дешевшими у виробництві. Його ключові характеристики включають дальність польоту до 3000 км, бойову частину масою близько 500 кг і крейсерську швидкість близько 400 км/год.

    За своїми параметрами це не тактичний дрон поля бою, а повноцінна система стратегічного рівня, здатна уражати глибокі тилові цілі — логістичні вузли, склади пального, аеродроми, командні пункти чи об’єкти інфраструктури. Експерти зазначають, що маса бойової частини у 500 кг суттєво перевищує можливості більшості сучасних ударних БПЛА і наближає Chorus до класу крилатих ракет.

    Однією з головних особливостей проєкту є його економічна ефективність. Орієнтовна вартість одного дрона становить близько 100 тисяч євро, що в рази дешевше за сучасні високоточні ракети. Саме це дозволяє реалізувати нову концепцію ведення війни — не точкові удари дорогими засобами, а масовані атаки великою кількістю дешевших платформ.

    Виробництво планують розгорнути у французькому місті Ле-Ман, де за участі Renault може бути досягнута потужність до 600 одиниць на місяць. Такий масштаб є безпрецедентним для європейського ринку безпілотників і свідчить про зміну підходів до оборонної промисловості.

    Концепція Chorus прямо пов’язана з досвідом війни в Україні, яка продемонструвала ефективність масового використання дронів для прориву ППО та виснаження противника. Французькі розробники відкрито визнають, що надихалися подібними системами, зокрема українськими далекобійними розробками.

    Водночас дрон не розглядається як заміна традиційних ракетних систем. Його роль — доповнення. Chorus має виконувати завдання «об’ємного» ураження, перевантажуючи системи протиповітряної оборони противника та створюючи «вікна» для більш точних і дорогих засобів, таких як крилаті ракети типу SCALP.

    Попри відносно невисоку швидкість, яка робить дрон вразливим до сучасних систем ППО при одиночному застосуванні, його ефективність розкривається саме у масових атаках. Комбіноване використання ударних дронів, хибних цілей та засобів радіоелектронної боротьби може суттєво ускладнити оборону навіть добре захищених об’єктів.

    Проєкт Chorus також є частиною ширшої стратегії Франції з переозброєння та створення власної масштабної індустрії безпілотників. У 2024–2026 роках країна активно інвестує у так звані «one-way effectors» — дешеві одноразові системи, які можуть вироблятися у великих обсягах і швидко адаптуватися до змін на полі бою.

    Важливим є й політичний контекст. Після початку повномасштабної війни Росії проти України європейські країни дедалі більше усвідомлюють необхідність зменшення залежності від США у сфері оборони. Розвиток таких систем, як Chorus, має зміцнити автономність Європи у військовому плані.

    Очікується, що перші партії дронів будуть поставлені у 2026 році для оцінки та тестування. За попередніми даними, початкове замовлення передбачає обмежену кількість одиниць, але технологія закладається з прицілом на швидке масштабування у разі потреби.

    Таким чином, запуск виробництва Chorus може стати переломним моментом для європейської оборонної індустрії. Франція фактично робить ставку на нову модель війни — де ключову роль відіграють не поодинокі дорогі системи, а масові, доступні та далекобійні платформи, здатні змінити баланс сил у сучасних конфліктах.

  • Зеленський заявив про переговори зі США щодо масштабного виробництва дронів

    Зеленський заявив про переговори зі США щодо масштабного виробництва дронів

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна зацікавлена у підписанні зі Сполученими Штатами довгострокової угоди щодо виробництва безпілотників орієнтовною вартістю від 35 до 50 мільярдів доларів.

    Про це глава держави сказав під час зустрічі з журналістами, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

    За словами Зеленського, Україна вже має відповідні виробничі потужності для реалізації такого проєкту, а сама домовленість могла б стати великою багаторічною угодою між двома країнами.

    Президент зазначив, що технології у сфері безпілотників швидко змінюються, тому навіть якщо деякі рішення з часом втратять актуальність, їх можуть замінити нові розробки. Зокрема, він згадав можливість розвитку підводних дронів.

    Заява Зеленського прозвучала на тлі дискусії про роль українських технологій у боротьбі з безпілотниками.

    Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не потребують допомоги України для перехоплення іранських дронів на Близькому Сході.

    Зеленський у відповідь назвав такі заяви «риторикою».

  • Колишній соратник Єрмака йде з «Центренерго» у бізнес дронів

    Колишній соратник Єрмака йде з «Центренерго» у бізнес дронів

    Андрій Гота, соратник колишнього глави Офісу президента Андрія Єрмака, залишає наглядову раду «Центренерго» і заявляє про намір зосередитися на виробництві дронів. Формально рішення пояснюється «моральним правом» та необхідністю перезавантаження наглядових рад за дорученням президента. Проте фактична причина виглядає набагато прагматичнішою.

    Гота приєднався до наглядової ради «Центренерго» у 2021 році як представник держави, а з 2023-го очолював її. Паралельно він залишається членом наглядової ради «Укрнафти». Раніше, у 2020–2023 роках, Гота керував кабінетом тодішнього глави ОП Андрія Єрмака і продовжував залишатися його радником. Тобто йдеться не про зовнішнього менеджера, а про людину з найближчого політичного оточення.

    Заява про «моральне право» особливо показова на фоні того, що під час перебування Готи на наглядових радах ключові державні енергокомпанії так і не стали прикладом прозорого чи ефективного управління. Енергетика залишалася однією з найбільш закритих і конфліктних сфер, де наглядові ради часто використовуються не як інструмент контролю, а як механізм політичного балансу.

    Не менш показовий і новий напрям Готи — виробництво дронів. Це один із найбільш чутливих і фінансово об’ємних секторів держави. Великі державні замовлення, прискорені процедури та обмежений публічний контроль створюють сприятливе середовище для людей із потрібними зв’язками. За словами Готи, він вже близько року працює у компанії, яка виробляє дрони, що свідчить про заздалегідь підготовлений перехід.

    Історія Андрія Готи демонструє типову модель української системи: коли одна сфера стає «токсичною» або перегрітою увагою, з неї виходять під благовидним приводом, а новий сектор із високим бюджетним потенціалом стає об’єктом входу тих, хто має правильні зв’язки та досвід роботи «на державу». Наглядові ради у цьому контексті виступають не контролером, а перевалочним пунктом для лояльних кадрів, які пересуваються між державними активами і прибутковими сферами.

    Сфера діяльності змінюється, але залишається незмінним головне — близькість до центру ухвалення рішень і доступ до фінансових потоків.

  • Правоохоронці розслідують схему ухилення від мобілізації за участі виробника дронів із Запоріжжя

    Правоохоронці розслідують схему ухилення від мобілізації за участі виробника дронів із Запоріжжя

    Запорізького виробника дронів “Генерал Черешня” перевіряють у межах кримінального провадження за фактом організації масштабної схеми ухилення від мобілізації. Про це повідомляє детективне бюро ABSOLUTION із посиланням на матеріали Одеської поліції та спецпрокуратури у сфері оборони Південного регіону.

    За даними слідства, адвокат у змові з керівництвом ТОВ “Центр досліджень безпілотних систем”, яке виробляє дрони під брендом “Генерал Черешня”, організував протиправні послуги для ухилянтів. Серед них:

    • фіктивне працевлаштування на “критичному підприємстві” для отримання броні;

    • допомога у втечі з території ТЦК чи збірних пунктів;

    • зняття з розшуку у базі “Оберіг”;

    • оформлення інвалідності чи непридатності для уникнення призову або виїзду за кордон.

    Правоохоронці зазначають, що частина схеми діяла за підтримки окремих службовців ТЦК та СП, які за хабарі змінювали дані у військових реєстрах.

    До розслідування залучені:

    • директор підприємства Олександр Русаков,

    • засновник компанії Ярослав Гришин,

    • його брат Станіслав Гришин.

    Використовуючи статус критично важливого підприємства, вони забезпечували клієнтам фіктивні відстрочки від мобілізації.

    6 серпня 2025 року Олександра Русакова звільнили з посади директора. Новим керівником підприємства став місцевий депутат Михайло Прасол, який, за даними слідства, отримував мільйонні виплати у вигляді зарплат від “Генерал Черешня”, легалізуючи таким чином кошти.

    Провадження відкрите за ч. 3 ст. 368 (одержання неправомірної вигоди), а також ч. 1 ст. 114-1 ККУ (перешкоджання законній діяльності ЗСУ). Слідчі перевіряють масштаби схеми та причетність інших осіб у структурах військкоматів.

  • Європейські компанії крадуть українські розробки дронів і заробляють на цьому мільярди

    Європейські компанії крадуть українські розробки дронів і заробляють на цьому мільярди

    Українські інженери створюють передові військові дрони прямо на передовій війни, але плоди цієї роботи часто опиняються в руках європейських компаній, які вміло видають їх за свої. Як стверджує головний виконавчий директор української компанії Skyeton Роман Княженко, такі випадки вже стали системними.

    У розмові з The Telegraph він заявив, що представники західних компаній неодноразово навідувалися до Skyeton нібито з пропозиціями про співпрацю. Насправді ж вони намагалися отримати доступ до ноу-хау, а потім використати їх у власних презентаціях.

    “Іноді я відкриваю їхні матеріали і бачу свої ж фрази — слово в слово, без жодної зміни“, – обурюється Княженко.

    Після таких “візитів” західні уряди укладають контракти на мільйони і мільярди з фірмами, які не мають ані практичного досвіду, ані реальних технологій. На думку Княженка, вони купують копії, які далекі від бойових реалій і приречені на провал.

    “Це гроші на фейки. У результаті у вас не буде нічого, окрім красивих слайдів“, – пояснює він.

    Княженко підкреслює: дронові технології в умовах війни змінюються надзвичайно швидко, і навіть інновація, якій місяць, може вже вважатися застарілою. Це означає, що інженерні рішення потребують постійного оновлення, експериментів і, найголовніше, досвіду роботи в бойових умовах.

    “Вони думають, що побачать нашу фабрику і відтворять її. Але це як зробити BMW з нуля за рік — неможливо. Потрібні роки, а в нас їх замінили тижні фронтової роботи“, — наголошує він.

    Водночас Княженко вважає, що західні уряди могли б піти іншим шляхом — підтримати відкриття українських виробництв у своїх країнах. Це дозволить одночасно розвивати власну промисловість і отримати справді боєздатні технології.

    “Нам не треба гроші на стартапи. Побудуйте завод — і матимете справжнього виробника на своїй землі“, — підсумовує він.