Golosnovinua.com

Позначка: виробництво

  • Boeing відкладає плани з нарощування виробництва 737 Max: акції компанії стрімко впали

    Boeing відкладає плани з нарощування виробництва 737 Max: акції компанії стрімко впали

    Американський авіабудівний концерн Boeing офіційно переглянув довгострокові виробничі плани, відтермінувавши вихід на цільові обсяги випуску літаків серії 737 Max. Згідно з оновленим прогнозом, компанія планує досягти показника у 47 лайнерів на місяць лише на початку 2027 року, а не влітку 2026-го, як очікувалося раніше. Головною причиною такого кроку стали тривалі проблеми з ланцюгами постачань. На тлі цієї заяви акції концерну під час торгів обвалилися приблизно на 9%, що стало одним із найпомітніших падінь котирувань за останні півтора року.

    Попри виробничі затримки та логістичні виклики, фінансові результати компанії за третій квартал виявилися дещо кращими за очікування в частині скорочення збитків. Квартальна виручка концерну сягнула 24,2 мільярда доларів. Частково компенсувати труднощі комерційного сегмента вдалося завдяки покращенню фінансових показників в оборонному підрозділі компанії. Крім того, загальний портфель замовленьBoeing досяг рекордної позначки у 745,4 мільярда доларів, що беззаперечно свідчить про стабільно високий попит на авіалайнери бренду на світовому ринку.

  • Під Києвом створять індустріальний парк за 474 млн грн

    Під Києвом створять індустріальний парк за 474 млн грн

    У Київській області планують створити новий індустріальний парк «Море», на розвиток якого передбачено залучити майже 474 млн гривень. Проєкт має забезпечити до 500 робочих місць та об’єднати підприємства харчової, машинобудівної, металообробної й енергетичної галузей.

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про включення індустріального парку «Море» до державного Реєстру індустріальних парків. Про це 9 жовтня повідомило Міністерство економіки та довкілля України.

    Новий виробничий майданчик розташується на території Пристоличної сільської громади Бориспільського району Київської області. Ініціатором створення парку виступило ТОВ «Терра Буд Девелопмент».

    Загальна площа території становитиме 10,9631 гектара. На ній планують розмістити підприємства різних галузей промисловості, створити необхідну інфраструктуру та залучити інвесторів.

    Попередній обсяг інвестицій оцінюють у 473,74 млн гривень. Фінансування передбачене за рахунок ініціатора проєкту, керуючої компанії, приватних інвесторів, майбутніх учасників парку та державних механізмів стимулювання.

    Основними напрямами діяльності стануть виробництво харчових продуктів і напоїв, машин та устатковання, металевих виробів, будівельних матеріалів із глини, а також розвиток альтернативної енергетики.

    За оцінками уряду, реалізація проєкту дозволить створити до 500 нових робочих місць. Водночас зазначена кількість є прогнозною і залежатиме від фактичного залучення підприємств та запуску виробництв.

    Заступник міністра економіки та довкілля Віталій Кіндратів наголосив, що створення нових індустріальних парків демонструє готовність українського бізнесу інвестувати у виробництво навіть під час війни.

    За даними міністерства, в Україні зареєстровано вже 127 індустріальних парків, а загальний обсяг залучених інвестицій у цей сектор перевищує 45 млрд гривень.

    Київщина продовжує розширювати мережу промислових майданчиків. Зокрема, у липні 2026 року уряд включив до Реєстру індустріальний парк «Будшляхмаш» у Броварах. Його розвиток також передбачає створення до 500 робочих місць у машинобудуванні.

    Водночас включення «Моря» до державного Реєстру поки не означає завершення будівництва чи фактичного надходження всіх запланованих інвестицій. Наступними етапами стануть облаштування території, залучення резидентів і запуск виробничих потужностей.

  • Танки замість поїздів: збройовий гігант Rheinmetall поглинає історичний завод у Німеччині для масового випуску бронетехніки

    Танки замість поїздів: збройовий гігант Rheinmetall поглинає історичний завод у Німеччині для масового випуску бронетехніки

    Німецький оборонний концерн Rheinmetall офіційно розширює свої промислові потужності, поглинаючи великий завод із виробництва залізничної техніки в місті Кассель. Підприємство, яке досі належало французькому машинобудівному гіганту Alstom і тривалий час спеціалізувалося на випуску локомотивів, невдовзі буде повністю перепрофільоване під потреби оборонно-промислового комплексу. Цей безпрецедентний крок знаменує собою масштабну трансформацію європейської індустрії, де мирні виробничі майданчики масово адаптуються для задоволення колосального попиту на важке озброєння.

    Угода передбачає кардинальну зміну профілю історичного підприємства, яке має майже 180-річну традицію машинобудування. Раніше тут базувалися заводи компанії Henschel. Очікується, що близько семисот п’ятдесяти висококваліфікованих працівників заводу перейдуть на роботу до профільного підрозділу Rheinmetall Landsysteme. Це дозволить оборонному концерну миттєво отримати не лише масивні виробничі цехи, ідеально пристосовані для важкого машинобудування, складного зварювання та фінального складання габаритних об’єктів, а й готовий штат інженерів та робітників. Цікаво, що для цього заводу виробництво зброї не є чимось принципово новим: у часи Другої світової війни саме тут випускали артилерійські системи та сумнозвісні німецькі важкі танки. Через таке військове минуле підприємство неодноразово ставало мішенню для нищівних бомбардувань авіації союзників. Тепер, після багатьох десятиліть мирної роботи над залізничним транспортом, конвеєри знову будуть налаштовані на випуск сучасної гусеничної та колісної бронетехніки.

    Французький концерн Alstom, який володів цими потужностями з дві тисячі двадцять першого року, випускав у Касселі популярну європейську лінійку електровозів Traxx. Керівництво компанії вже запевнило, що продовжить виготовляти локомотиви на інших своїх майданчиках та гарантовано виконає всі багатомільйонні контрактні зобов’язання перед замовниками. Натомість для німецького оборонного гіганта місто Кассель перетворюється на ключовий стратегічний вузол. Наприкінці літа збройовий концерн анонсував зведення велетенського логістичного центру площею понад тридцять тисяч квадратних метрів поблизу місцевого аеропорту, вклавши у проєкт тризначну суму в мільйонах євро. Інтеграція нового заводу дозволить об’єднати наявні виробничі та складські активи в єдиний надпотужний кластер із випуску, ремонту та логістичного забезпечення сучасних бойових машин.

    Перехід цивільного заводу до рук військово-промислового комплексу є яскравим індикатором глобальних змін на континенті, спричинених руйнуванням системи безпеки. Усвідомлюючи реальність довготривалої російської загрози, провідні європейські виробники зброї вимушені вдаватися до нетипових кроків для екстреного нарощування випуску броні, оскільки наявних оборонних потужностей вже катастрофічно не вистачає. Купівля діючих цивільних підприємств разом із підготовленим персоналом дає змогу зекономити дорогоцінні роки, які інакше пішли б на проєктування, екологічні узгодження та зведення нових цехів у чистому полі. Таким чином, мілітаризація європейської економіки набуває максимально конкретних обрисів, перетворюючи колишні мирні індустріальні гіганти на міцні форпости збройового виробництва.

  • Знищений щит відплати: як Росія зірвала першу українську ракетну програму та чому новий проєкт ворогу вже не дістати

    Знищений щит відплати: як Росія зірвала першу українську ракетну програму та чому новий проєкт ворогу вже не дістати

    До початку реалізації сучасного вітчизняного проєкту Fire Point в Україні велися активні роботи над створенням іншої далекобійної балістичної ракети для стратегічного стримування противника. Проте перша спроба створити власну важку ракетну зброю завершилася невдачею через ворожий удар: окупаційним військам вдалося своєчасно виявити виробничі потужності та фізично знищити ключові об’єкти попередньої засекреченої програми. Ця болюча втрата змусила військове та політичне керівництво кардинально переглянути заходи безпеки та докорінно перебудувати весь оборонний сектор.

    Створення балістичного озброєння є одним із найскладніших інженерних завдань, яке вимагає специфічних технологій складання важких двигунів, унікальних виробничих ліній та надточних систем наведення. На відміну від зброї малої дальності, балістична ракета великого радіуса дії потребує принципово інших компонентів та масивних складальних цехів. На початкових етапах розвитку програми ключові технологічні ланцюжки виявилися зосередженими на відомих виробничих майданчиках, що зробило їх доступними для ворожої аерокосмічної розвідки та диверсійних дій. У результаті прицільні удари агресора зуміли повністю зруйнувати критичні вузли та відкинути розробку вітчизняної балістики на тривалий час.

    Гіркий досвід втраченого проєкту ліг в основу абсолютно нової оборонної концепції, за якою нині створюється ракетне сімейство Fire Point. Щоб унеможливити повторення подібного сценарію, розробники повністю відмовилися від концентрації виробництва на класичних великих заводах. Сучасне ракетобудування вибудовується на принципах тотальної децентралізації та максимальної секретності. Виробничі потужності, цехи збірки та дослідні лабораторії розосереджені по всій території країни у невеликих прихованих локаціях та підземних об’єктах, що робить їх недосяжними для масованих атак ворога. Навіть у разі потенційного ураження однієї з точок загальний технологічний ланцюг не переривається та продовжує працювати.

    Сьогодні в рамках оновленої програми пріоритет надається створенню тактичних та далекобійних балістичних комплексів, здатних вирішувати завдання різного рівня складності. Модифікації малої дальності розглядаються як технологічний та значно дешевший аналог західних систем ATACMS, здатний точно вражати командні пункти, склади пального та скупчення живої сили ворога на відстані до трьохсот кілометрів. Водночас важка модифікація розробляється для роботи на дистанціях понад вісімсот кілометрів, що відкриває можливості для регулярного ураження стратегічної військової інфраструктури, летовищ та промислових об’єктів у глибокому тилу держави-агресора.

    Переосмислення попередніх прорахунків дозволило створити значно гнучкішу та стійкішу модель виробництва стратегічного озброєння. Постійне маскування та розсіювання критичних процесів гарантують, що нові українські балістичні ракети успішно дійдуть до етапу серійного випуску та забезпечать армію власним невідворотним інструментом відплати.

  • Удар по імпорту: Кабмін готує радикальний злам «Національного кешбеку»

    Удар по імпорту: Кабмін готує радикальний злам «Національного кешбеку»

    Міністерство економіки України анонсувало масштабний перегляд умов державної ініціативи фінансового заохочення споживачів. Програма «Національний кешбек» найближчим часом зазнає суттєвого редизайну, який докорінно переформатує принципи нарахування компенсацій заради захисту внутрішнього ринку від експансії закордонних товарів. Урядовці наразі визначають доцільність продовження ініціативи та напрацьовують нові механізми підтримки вітчизняного бізнесу.

    Очільник відомства Олександр Кравченко повідомив, що ключова мета запланованих нововведень полягає у фокусуванні державного фінансового ресурсу виключно на тих сегментах економіки, які найбільше потерпають від засилля іноземної продукції. За його словами, попередня модель стимулювання споживчого попиту вичерпала себе і потребує оптимізації заради максимальної ефективності використання коштів платників податків.

    «“Національний кешбек” може підтримати українського виробника в умовах агресивної конкуренції з імпортом», – заявив Олександр Кравченко.

    Точкова допомога замість роздачі всім

    Деталізуючи бачення майбутніх змін, міністр підкреслив, що фінальна конфігурація проєкту ще перебуває на стадії жорстких дискусій. Утім, уже визначено, що колишній загальний підхід поступиться місцем суворо вибірковому фінансуванню. Пріоритет віддаватимуть тим категоріям продукції, де вітчизняні заводи змушені виживати під колосальним тиском дешевшої імпортної сировини та готових виробів.

    «Якщо вирішимо продовжувати програму, вона суттєво видозміниться, буде більш точково спрямована на категорії товарів, де є агресивний імпорт», – зазначив урядовець, наголосивши на необхідності повної адаптації проєкту до реальних викликів 2027 року.

    Водночас урядовці розглядають сценарій кардинального скорочення державних витрат на реалізацію цієї ініціативи. За попередніми розрахунками економічного блоку, бюджет програми можуть урізати у 2,5 раза. Такий крок дозволить заощадити до 4 мільярдів гривень на рік, що є критично важливим фактором в умовах дефіциту державних фінансів та масового перерозподілу ресурсів на потреби сектору оборони. Окрім цього, Міністерство економіки вивчає можливість внесення істотних коректив і до суміжних проєктів соціальної спрямованості, зокрема програми «Зимова підтримка».

    Диференціація ставок та нові правила

    Правила нарахування компенсацій за придбання українських товарів уже зазнавали суттєвих трансформацій. З 1 березня 2026 року уряд остаточно відмовився від базової фіксованої ставки у 10% і впровадив складний диференційований механізм. За чинними правилами, споживачі отримують максимальні 15% повернення коштів за купівлю непродовольчої групи, твердих і м’яких сирів, а також окремих позицій бакалійної продукції. Натомість для переважної більшості класичних харчових продуктів, медикаментів в аптеках та товарів для саду і городу компенсаційну ставку було зменшено до 5%.

    Попри запланований редизайн та урізання видатків, алгоритм використання накопичених коштів для громадян залишиться незмінним. Отримані на спеціальну банківську картку кошти українці зможуть спрямовувати на оплату житлово-комунальних і поштових послуг, купівлю вітчизняних медикаментів, книжок та харчів. Також діятиме пряма можливість перерахунку накопичених фінансів як благодійних донатів на рахунки Збройних Сил України, що закріплює за програмою роль додаткового джерела допомоги силам оборони.

  • Північний технологічний альянс: Україна та Фінляндія підписали масштабну безпілотну угоду для спільного виробництва дронів

    Північний технологічний альянс: Україна та Фінляндія підписали масштабну безпілотну угоду для спільного виробництва дронів

    Україна та Фінляндія зробили історичний крок у поглибленні оборонно-промислового партнерства, офіційно уклавши масштабну безпілотну угоду, покликану кардинально трансформувати спільні спроможності у сфері безпеки та високих технологій. Цей стратегічний документ відкриває нову еру двостороннього співробітництва, зосереджуючись на взаємному обміні передовими військовими технологіями, критично важливою інформацією, проведенні спільних наукових досліджень та запуску спільних виробничих ліній у галузі безпілотних систем. Домовленість має на меті створити міцний технологічний міст між оборонними підприємствами обох держав, поєднуючи український безцінний бойовий досвід із потужною промисловою культурою, фінансовими ресурсами та інженерними стандартами північноєвропейського партнера.

    Одним із ключових практичних досягнень підписаної угоди є суттєве спрощення та лібералізація бюрократичних процедур, які раніше значно гальмували розвиток партнерства. Йдеться передусім про прискорення видачі ліцензій та експортних дозволів на продукцію оборонного призначення, що дозволить безперешкодно та максимально оперативно переміщувати компоненти, готові комплекси й технічну документацію між Києвом і Гельсінкі. Ініціатором цього амбітного проєкту виступив президент України Володимир Зеленський, який особисто запропонував прем’єр-міністру Фінляндії Петтері Орпо започаткувати такий альянс під час їхньої двосторонньої зустрічі у Вірменії на початку травня. Напружений переговорний процес тривав протягом усього літа й завершився на початку осені створенням надійної правової рамки, здатної масштабувати інноваційні розробки вітчизняних зброярів до промислових обсягів за підтримки фінських гігантів.

    Унікальність підписаного документа полягає в абсолютній обопільній вигоді для обох країн. Якщо для України угода дає прямий доступ до сучасних виробничих потужностей, якісних комплектуючих та іноземних інвестицій для швидкого насичення фронту безпілотниками, то Фінляндія отримує унікальний шанс перейняти реальний досвід ведення сучасної високотехнологічної війни. Очільник фінського уряду Петтері Орпо публічно визнав вражаючі успіхи українських розробників, відверто заявивши, що вітчизняна оборонна індустрія досягла такого рівня розвитку, що навіть провідні країни Північної Європи мають чому вчитися у Києва. За його словами, ця взаємодія не лише допоможе утримувати оборону на українській землі, а й дасть змогу фінській армії якісно підготуватися до викликів війни майбутнього.

    Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен також підкреслив, що досягнуті домовленості відкривають колосальні горизонти для зростання національного сектору безпеки, а президент країни Александр Стубб підтвердив абсолютну готовність фінського оборонного бізнесу до якнайшвидшого переходу до спільного виробництва техніки. Об’єднання потенціалів створює потужний північний кулак у сфері безпілотної авіації, здатний суттєво зміцнити східний фланг усього цивілізованого світу та продемонструвати агресору здатність вільних націй оперативно відповідати на будь-які технологічні виклики часу.

  • Росія вдарила по Житомирщині: зруйновано німецьке підприємство, є постраждалі

    Росія вдарила по Житомирщині: зруйновано німецьке підприємство, є постраждалі

    У ніч проти 9 серпня російські війська атакували Житомирську область. Внаслідок удару зафіксовано влучання та пошкодження цивільної інфраструктури, зокрема німецького підприємства «Кромберг енд Шуберт Житомир». Відомо щонайменше про трьох постраждалих.

    Про наслідки російської атаки повідомив голова Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко.

    За попередньою інформацією, внаслідок обстрілу постраждали троє людей. Одну людину госпіталізували до медичного закладу з опіками. Ще у двох постраждалих медики діагностували гостру реакцію на стрес.

    Під час атаки в області також зафіксували влучання у приватний житловий будинок. Крім того, уламки збитих або знищених повітряних цілей впали на житлові та господарські будівлі, спричинивши пошкодження.

    Згодом стало відомо, що одним із підприємств, яке постраждало внаслідок російської атаки, стало «Кромберг енд Шуберт Житомир». Про масштаб руйнувань повідомила пресслужба компанії.

    За інформацією підприємства, внаслідок російського удару його виробничі потужності та інфраструктура отримали значні пошкодження. Йдеться про масштабні руйнування, через які підприємство наразі не може продовжувати повноцінну роботу.

    При цьому серед працівників компанії постраждалих немає.

    «Через значний рівень пошкоджень підприємство вимушене тимчасово призупинити роботу на невизначений термін», — повідомили у пресслужбі «Кромберг енд Шуберт Житомир».

    У компанії зазначили, що визначити можливі строки відновлення виробництва можна буде лише після завершення технічної оцінки. Фахівці мають встановити повний обсяг пошкоджень та визначити перелік робіт, необхідних для відновлення виробничої діяльності.

    «Кромберг енд Шуберт Житомир» є цивільним виробничим підприємством зі 100% німецькими інвестиціями. Компанія працює в Житомирській області вже 11 років.

    Підприємство спеціалізується на виробництві електричних бортових кабельних систем для автомобільної промисловості. Його продукція використовується, зокрема, в автомобілях таких міжнародних брендів, як MAN та Škoda.

    Таким чином, російська атака завдала удару не лише по житловій та іншій цивільній інфраструктурі Житомирщини, а й по підприємству з іноземними інвестиціями, яке є частиною міжнародного автомобільного виробничого ланцюга.

    Тимчасова зупинка роботи підприємства може вплинути на виробничі процеси компанії та виконання замовлень для міжнародних автомобільних брендів. Водночас конкретні наслідки для виробництва та строки відновлення стануть відомі після завершення технічного обстеження.

    Російська атака на Житомирщину відбулася в межах масштабного нічного удару по Україні. У ніч проти 9 серпня російські війська застосували проти українських міст та регіонів велику кількість ударних безпілотників і ракет.

    Одним із головних напрямків атаки стала Одеська область. В Одесі були пошкоджені житлові будинки, енергетична інфраструктура та портові об’єкти. Внаслідок удару постраждали щонайменше восьмеро людей, а частина міста залишилася без електропостачання.

    Через знеструмлення також виникли проблеми з водопостачанням та зв’язком. Окрім того, після атаки були введені обмеження на рух трасою Одеса — Рені, що вплинуло на сполучення з окремими пунктами пропуску на кордоні з Молдовою.

    Нічна атака вкотре продемонструвала, що російські удари становлять загрозу не лише для військових об’єктів, а й для цивільної інфраструктури, підприємств та населення українських регіонів.

    На Житомирщині наразі триває ліквідація наслідків обстрілу та оцінка завданих збитків. Рятувальники та відповідні служби працюють на місцях влучань і падіння уламків.

    Влада області продовжує уточнювати інформацію про наслідки російської атаки. Остаточні масштаби пошкоджень цивільної інфраструктури та підприємства «Кромберг енд Шуберт Житомир» будуть визначені після завершення обстеження.

  • Росія знищила ключові логістичні центри “Епіцентру”

    Росія знищила ключові логістичні центри “Епіцентру”

    У ніч на 5 серпня російські війська завдали ракетних ударів по виробничих і логістичних об’єктах компанії “Епіцентр”. Внаслідок атаки загинув співробітник підприємства, ще троє людей отримали поранення, а одне з найбільших в Україні виробництв керамічної плитки фактично повністю знищене.

    Про це повідомили у компанії “Епіцентр”.

    За інформацією компанії, російські ракети одночасно вразили два ключові логістичні комплекси. У Києві, на вулиці Віскозній, повністю згорів один із логістичних центрів “Епіцентру”.

    Ще один удар припав на логістично-виробничий комплекс у Калинівці Київської області. Там прямими ракетними влучаннями були повністю знищені два великі складські комплекси.

    Окремою ракетою російські війська влучили у виробничий майданчик заводу Epicentr Ceramic Corporation. Внаслідок вибуху були зруйновані всі виробничі печі, через що підприємство більше не може продовжувати роботу.

    Найтрагічнішим наслідком атаки стала загибель працівника компанії у Калинівці. Ще троє його колег дістали поранення та перебувають у лікарні.

    Крім того, біля логістичного комплексу повністю знищено парковку для працівників — вогонь знищив 20 приватних автомобілів.

    “Загинув наш співробітник — молодий хлопець, у якого попереду було ціле життя”, — зазначили в компанії.

    Після атаки “Епіцентр” ухвалив рішення тимчасово зупинити виробництво на заводі Epicentr Ceramic Corporation. Щоб уникнути дефіциту продукції на ринку, компанія планує частково перенести виробництво на два свої підприємства за кордоном. Паралельно триватиме підготовка до запуску виробництва ще на одному заводі в Україні.

    За попередніми оцінками, відновлення повністю зруйнованого виробництва триватиме щонайменше півтора року, однак найімовірніше цей процес займе близько двох років.

    У компанії наголосили, що масштаби збитків поки що неможливо остаточно оцінити. Водночас підкреслюють, що йдеться не лише про втрати бізнесу, а й про цілеспрямований удар по українському виробництву, логістиці, робочих місцях і можливостях країни відновлювати економіку.

    Нагадаємо, у ніч на 5 серпня Росія здійснила масовану комбіновану атаку на Київ і Київську область із застосуванням балістичних ракет та ударних безпілотників. У столиці загинула одна людина, ще 26 отримали поранення. У Київській області жертвами обстрілів стали 14 людей, ще 22 були травмовані. Найбільше постраждали Броварський, Бучанський та Фастівський райони, де російські удари були спрямовані по складах, логістичних і виробничих об’єктах.

  • Мінус €77 мільйонів: світовий гігант погодився на величезні втрати заради виходу з РФ

    Мінус €77 мільйонів: світовий гігант погодився на величезні втрати заради виходу з РФ

    Один із найбільших світових виробників побутової техніки Whirlpool остаточно завершує вихід із російського ринку. Турецька компанія Arçelik, яка ще у 2022 році придбала російський бізнес американського виробника, домовилася про дострокове врегулювання фінансових зобов’язань перед Whirlpool Holdings LLC. В результаті Whirlpool отримає одноразову виплату у розмірі 40 млн євро та повністю відмовиться від будь-яких майбутніх претензій і платежів, пов’язаних із проданими активами в Росії.

    Про це в офіційному повідомленні турецької компанії Arçelik, оприлюднене через систему розкриття корпоративної інформації.

    Таким чином завершується одна з найбільших угод із виходу західних виробників побутової техніки з російського ринку після початку повномасштабної війни Росії проти України.

    Що передбачає нова угода

    Згідно з новими домовленостями, Arçelik здійснить Whirlpool одноразовий платіж у розмірі 40 млн євро. Після отримання цих коштів американська корпорація повністю відмовиться від усіх чинних та потенційних майбутніх фінансових вимог щодо російського бізнесу.

    Фактично сторони погодилися достроково закрити складну фінансову конструкцію, яка діяла після продажу активів у Росії.

    Первинна угода, укладена у 2022 році, передбачала, що кінцева вартість придбаного бізнесу буде залежати від фінансових результатів підприємства протягом десяти років після завершення продажу. Частина платежів мала здійснюватися поступово, залежно від прибутковості компанії та виконання низки фінансових умов.

    Однак тепер сторони вирішили не чекати завершення десятирічного періоду та остаточно врегулювати всі взаємні зобов’язання.

    Втрати для Whirlpool можуть бути значно більшими

    Станом на 31 березня 2026 року Arçelik обліковувала довгострокові фінансові зобов’язання за цією угодою на суму близько 6 млрд турецьких лір. За тодішнім валютним курсом це становило приблизно 117 млн євро.

    Таким чином, погодившись на виплату лише 40 млн євро, Whirlpool фактично відмовляється від потенційних майбутніх надходжень на десятки мільйонів євро.

    Аналітики зазначають, що таке рішення може свідчити про бажання компанії остаточно закрити будь-які фінансові та юридичні зв’язки з російським ринком, який після початку повномасштабної війни став токсичним для багатьох міжнародних брендів.

    Що саме продали у Росії

    У межах угоди Arçelik отримала контроль над російськими структурами Whirlpool, зокрема над компаніями Indesit International JSC та Whirlpool RUS LLC.

    Після завершення угоди ці активи були об’єднані в єдину структуру — IHP Appliances LLC.

    До війни російський ринок був одним із важливих для Whirlpool у Східній Європі. Компанія виробляла та продавала пральні машини, холодильники, кухонну техніку та іншу побутову продукцію під брендами Whirlpool, Indesit, Hotpoint та іншими.

    Однак після початку російського вторгнення в Україну корпорація оголосила про припинення інвестицій та пошук варіантів виходу з країни.

    Світові компанії продовжують згортати присутність у РФ

    Вихід Whirlpool є частиною масштабного процесу, який триває вже понад чотири роки. Після початку повномасштабної війни сотні міжнародних компаній оголосили про скорочення діяльності або повний вихід із російського ринку.

    Серед них — виробники автомобілів, технологічні корпорації, банки, логістичні оператори, енергетичні компанії та торговельні мережі.

    Частина компаній змушена була продавати активи зі значними дисконтом через обмеження, запроваджені російською владою для іноземних інвесторів. У багатьох випадках бізнес продавався за ціною, яка була суттєво нижчою за його реальну ринкову вартість.

    Попри заяви Кремля про адаптацію економіки до санкцій, відтік міжнародних брендів продовжує впливати на російський ринок. Особливо це стосується високотехнологічних виробництв та секторів, які залежать від міжнародних ланцюгів постачання.

    Завершення операції очікується вже найближчим часом

    У повідомленні Arçelik зазначається, що фінальне закриття угоди очікується до кінця червня 2026 року після виконання всіх необхідних процедур та формальних умов.

    Після цього Whirlpool остаточно припинить будь-яку фінансову участь у діяльності свого колишнього бізнесу в Росії.

    На тлі цього рішення компанія приєднується до переліку міжнародних брендів, які не лише залишили російський ринок після початку війни, а й остаточно розірвали економічні зв’язки з активами в РФ.

    Експерти зазначають, що такий крок є важливим сигналом для міжнародного бізнесу, адже демонструє готовність великих корпорацій фіксувати фінансові втрати заради мінімізації ризиків і виходу з політично токсичних юрисдикцій.

    Водночас російська економіка продовжує втрачати доступ до технологій, інвестицій та глобальних виробничих ланцюгів, які роками забезпечували її інтеграцію у світовий ринок.

  • На Волині створять індустріальний парк «Горохів»: у проєкт планують залучити майже 1,6 млрд грн

    На Волині створять індустріальний парк «Горохів»: у проєкт планують залучити майже 1,6 млрд грн

    Кабінет міністрів України офіційно зареєстрував новий індустріальний парк «Горохів» у Волинській області. Проєкт передбачає масштабне залучення інвестицій, створення сотень робочих місць та розвиток глибокої переробки сировини в регіоні.

    Про це повідомило Міністерство економіки України.

    Індустріальний парк буде розташований у місті Горохів на території площею майже 13,8 гектара. Ініціатором створення виступила Горохівська міська рада. Термін функціонування парку становитиме 30 років.

    Згідно з концепцією проєкту, у розвиток та облаштування індустріального парку планують залучити близько 1,587 мільярда гривень із різних джерел. Йдеться про кошти місцевої влади, державну підтримку, а також інвестиції майбутніх резидентів та партнерів парку.

    Очікується, що реалізація проєкту дозволить створити близько 690 нових робочих місць.

    У Міністерстві економіки зазначають, що «Горохів» стане багатопрофільним виробничим майданчиком. На його території планують розмістити підприємства з перероблення сільськогосподарської продукції, виробництва харчових продуктів, деревооброблення та виготовлення виробів із деревини й корка.

    Крім того, у парку мають з’явитися складські комплекси, виробництва паливної щепи з відходів агропереробки, текстильні підприємства та виробництва з пошиття одягу.

    Окремим напрямом стане науково-технічна діяльність. Концепція передбачає створення лабораторій для перевірки якості сировини та готової продукції.

    Заступник міністра економіки Віталій Кіндратів наголосив, що Волинська область має значний потенціал у сфері деревооброблення, однак нині регіон переважно експортує сировину з низьким рівнем обробки.

    «Індустріальний парк “Горохів” може стати платформою для розвитку глибшого перероблення та створення продукції з вищою доданою вартістю», — зазначив він.

    За словами представників уряду, створення нових індустріальних парків є частиною державної політики економічного відновлення та регіонального розвитку під час війни.

    Влада розраховує, що такі майданчики допоможуть залучати інвестиції, розвивати локальне виробництво та створювати робочі місця навіть у складних економічних умовах.

    На кінець 2025 року в державному реєстрі налічувалося 118 індустріальних парків. За даними групи компаній «Індустріальні парки України», лише за минулий рік до переліку додали 27 нових об’єктів.

    Більшість нових парків — приватні. Із 27 нових майданчиків 19 створені приватними ініціаторами, ще вісім — комунальними структурами.

    Найбільше індустріальних парків нині зосереджено у Львівській області — там зареєстровано 20 таких об’єктів. Далі йдуть Київська область із 15 парками та Закарпаття, де функціонують 12 індустріальних майданчиків.

    Уряд останнім часом активно оновлює механізми підтримки індустріальних парків. Зокрема, у березні Кабмін змінив правила державного стимулювання для таких проєктів.

    Нові правила передбачають розширення механізмів підтримки для прифронтових територій, а також можливість фінансування відновлення інженерно-транспортної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських обстрілів.

    Держава також пропонує фінансову підтримку для розвитку індустріальних парків. У березні Міністерство економіки оголосило про старт прийому заявок на фінансування індустріальних проєктів, де один парк може отримати до 200 мільйонів гривень підтримки.

    Крім Волині, останніми місяцями про запуск нових індустріальних парків повідомляли й інші регіони. Зокрема, у травні стало відомо про створення індустріального парку в Хусті на Закарпатті з інвестиціями понад 1,2 мільярда гривень.

    Також у Вінниці запустили новий завод із виробництва фарбувальних камер.

    Економісти зазначають, що розвиток індустріальних парків є одним із ключових інструментів післявоєнного відновлення економіки України. Вони дозволяють концентрувати виробництва, зменшувати логістичні витрати та створювати нові точки економічного зростання.

    Особливе значення має розвиток переробної промисловості. Україна традиційно залишається експортером сировини, тоді як уряд намагається стимулювати виробництво готової продукції з більшою доданою вартістю.

    У Міністерстві економіки сподіваються, що індустріальний парк «Горохів» стане одним із прикладів такої трансформації для Волинської області та всього заходу України.