Golosnovinua.com

Позначка: високі зарплати

  • У Мінфіні показали, скільки реально отримують чиновники

    У Мінфіні показали, скільки реально отримують чиновники

    Попри війну та обмеженість бюджетних ресурсів, середня зарплата українських чиновників продовжує стрімко зростати. За даними Міністерства фінансів, у квітні 2025 року середня заробітна плата в центральних органах виконавчої влади сягнула 57,2 тисячі гривень, що на 19,3% більше, ніж у квітні 2024-го (48,0 тис. грн).

    Для порівняння, середня зарплата по країні, за даними Пенсійного фонду, у квітні становила лише 19,9 тисячі гривень — ріст скромніший, лише 17,9% за рік.

    Рейтинг зарплат серед держорганів

    Найбільші оклади отримують службовці Рахункової палати — в середньому 117,5 тисячі гривень на місяць. У структурі працюють 501 особа.

    На другому місці опинилася НКРЕКП (Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг) — 102,0 тисячі гривень на місяць, штат — 518 осіб.

    Цікаво, що НАЗК, яке очолює антикорупційну політику, займає третю сходинку, хоча середня зарплата там вища — 186,2 тисячі гривень. Але загальна чисельність персоналу — лише 368 осіб.

    Загалом зарплати державних службовців зросли в середньому на 20% за рік.

    Зарплати керівництва: хто отримує найбільше

    Якщо подивитися на дані щодо керівників держустанов, ситуація ще більш вражаюча. Середня зарплата керівників у квітні становила 126,6 тисячі гривень, однак є і справжні рекордсмени.

    • НКРЕКП: середня зарплата 470,4 тис. грн у 7 керівників

    • НАЗК: 276,3 тис. грн у 5 посадовців

    • Нацагентство з питань мистецтв та мистецької освіти: 236,8 тис. грн (2 керівники)

    Загалом у центральних органах влади у квітні зарплату отримували 21 995 осіб.

    На тлі загального зубожіння населення та підвищеного податкового навантаження, зростання окладів в державному апараті викликає дедалі більше запитань. Особливо — щодо ефективності витрат і доцільності таких винагород для керівників установ, частина з яких існує радше на папері, ніж демонструє реальні результати.

    Нагадаємо, що у 2023-2024 роках Кабмін неодноразово обіцяв переглянути зарплати держслужбовців у межах програми оптимізації витрат. Однак фактично зростання триває.

  • У яких сферах в Україні зараз найвищі зарплати

    У яких сферах в Україні зараз найвищі зарплати

    Український бізнес активно шукає нових працівників у сферах аналітики, продажів, логістики, фінансів і управління. Про це повідомляє 24 Канал.

    За даними аналітиків, найбільший попит зараз на менеджерів із продажу, логістів, фахівців із підтримки клієнтів, адміністративний персонал і бізнес-аналітиків.

    Хто сьогодні затребуваний найбільше:

    • Бізнес-аналітики: середня зарплата від 50 тисяч гривень і вище, особливо у фінансовому секторі, консалтингу та ІТ.

    • Фахівці з продажів: середня зарплата 35–70 тисяч гривень плюс бонуси, з акцентом на B2B та FMCG.

    • Діджитал-спеціалісти: таргетологи, SEO/SEM-фахівці, CRM-менеджери — зарплати від 25 до 80 тисяч гривень.

    • Project і Product-менеджери: середня зарплата 45–100 тисяч гривень, найвищі — у стартапах та продуктових компаніях.

    • Фінансисти та бухгалтери: заробітна плата від 30 до 70 тисяч гривень, попит зростає у виробництві та фармацевтиці.

    • Інженери та логісти: зарплата 30–60 тисяч гривень, високий попит у промисловості та агросекторі.

    Хто отримує найбільше:

    • Комерційні директори та керівники продажів – до 150 тисяч гривень на місяць.

    • Product-менеджери – 80–120 тисяч гривень.

    • Фінансові директори – 90–130 тисяч гривень.

    • Директори з маркетингу (CMO) – до 100 тисяч гривень.

    • Supply Chain Managers – 70–110 тисяч гривень.

    Ринок особливо цінує працівників із мультидисциплінарними навичками — аналітиків із маркетинговим досвідом, менеджерів із технічним бекграундом і HR-фахівців із розумінням бізнес-процесів.

  • Хто заробляє найбільше в Україні: військові, IT-фахівці та експерти з нерухомості

    Хто заробляє найбільше в Україні: військові, IT-фахівці та експерти з нерухомості

    В умовах воєнного стану найбільші заробітки в Україні отримують військовослужбовці, а серед цивільних професій лідерами за рівнем доходів є фахівці IT-сфери. Також високі зарплати фіксуються у сфері нерухомості, транспорту, логістики та HR. Про це повідомила директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк.

    В Україні найбільші зарплати отримують налагоджувачі обладнання та оператори верстатів з програмним керуванням – їхній дохід сягає 80–100 тисяч гривень. Інженерні професії забезпечують ще вищий рівень оплати – щонайменше 100 тисяч гривень на місяць. Досить конкурентні зарплати також у аграрному секторі, зазначила керівниця Державної служби зайнятості.

    За її словами, зростання зарплат пов’язане з дефіцитом кваліфікованих спеціалістів. Водночас навіть після закінчення війни зниження рівня оплати праці очікувати не варто.

    «Зарплати не падатимуть, адже завжди діють закони демографії та конкуренції. Ми конкуруємо з нашими європейськими сусідами, і цей фактор нікуди не зникне. У довгостроковій перспективі рівень зарплат в Україні лише зростатиме, особливо у дефіцитних професіях», – підкреслила вона.

    Щодо працевлаштування ветеранів після повернення з фронту, посадовиця наголосила на результатах опитування Українського ветеранського фонду: 68% військових після демобілізації планують розпочати власний бізнес.

  • В Україні зросли зарплати: де платять більше

    В Україні зросли зарплати: де платять більше

    За підсумками дослідження порталу “OLX Робота”, ринок праці в Україні у 2024 році демонструє помітні зміни, що відображаються у кількості вакансій та рівні зарплат. Порівняно з 2023 роком, кількість вакансій на платформі зросла на 6%, а середня зарплата піднялася на 12,5%. Проте, серед великих міст ситуація на ринку праці значно різниться, що свідчить про зміни на локальних ринках.

    У Львові, незважаючи на загальний ріст вакансій по країні, спостерігається зниження їх кількості на 10%. Це супроводжується зростанням кількості відгуків пошукачів на 11%. У Києві ж навпаки, попит на вакансії зріс на 19%, але кількість відгуків скоротилася на 6%. У Дніпрі спостерігається більш стабільна ситуація: тут кількість вакансій зросла на 6%, а відгуків — на 8%.

    Однією з найпомітніших тенденцій стало зростання попиту на віддалену роботу. Кількість оголошень, які пропонують віддалену роботу, збільшилася на 31%, що свідчить про поширення таких можливостей на ринку праці. Медіанна зарплата для віддалених працівників також зросла на 16%, досягнувши 19 100 грн.

    Згідно з даними дослідження, найбільший попит серед шукачів роботи у 2024 році спостерігається на такі професії, як менеджер інтернет-магазину, пакувальник на виробництві, копірайтер, комплектувальник і сторож. Це відображає зміни в структурі ринку праці, де певні професії стають більш популярними через зміни в економіці та споживчих тенденціях.

    Найбільші труднощі у роботодавців виникають при закритті вакансій для аудиторів, фармацевтів, автоелектриків, конструкторів та стоматологів. Попит на ці професії залишався стабільно високим, але відповідні спеціалісти все ще не завжди можуть задовольнити потреби ринку.

    Середня медіанна зарплата в Україні на кінець 2024 року досягла 20 000 грн, що на 12,5% більше порівняно з 2023 роком. Водночас, за даними Держстату, річна інфляція в Україні становила 11,2%, що показує, що зростання зарплат, хоча і позитивне, не завжди встигає за темпами здорожчання товарів і послуг.

    Тенденції серед професій: хто заробляє більше, а хто менше?

    Серед професій, де спостерігається найбільше зростання зарплат, найкраще виглядають дизайнери (+64%), SMM-менеджери (+62%), майстри з ремонту комп’ютерної техніки (+56%), електрики (+50%) і монтажники (+48%). Водночас, зниження зарплат спостерігається у фасадників (-10%), сторожів (-8%), репетиторів (-5%), складальників меблів (-4%) та рихтувальників (-4%).

    Ринок праці в Україні продовжує змінюватися з кожним роком, і 2024 рік не став винятком. Зростання зарплат на 12,5% свідчить про покращення економічної ситуації, але різноманітність попиту на професії та нестабільність у великих містах вказують на необхідність адаптації до нових умов. У наступному році можна очікувати подальший розвиток віддаленої роботи, а також адаптацію професій до нових економічних та технологічних реалій.

  • Директори непрацюючих аеропортів отримують мільйонні зарплати

    Директори непрацюючих аеропортів отримують мільйонні зарплати

    Проблема неефективного використання бюджетних коштів у державних підприємствах залишається актуальною в Україні. Яскравим прикладом є ситуація з аеропортами “Донецьк”, “Миколаїв” і “Запоріжжя”, які не функціонують протягом тривалого часу. Проте, керівники цих аеропортів продовжують отримувати заробітну плату.

    Мільйонна зарплата директора аеропорту “Запоріжжя”

    Запорізький аеропорт, як і всі інші в Україні, припинив свою роботу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, а російські окупанти декілька разів завдавали ударів по цьому об’єкту. Попри це, деякі співробітники аеропорту продовжують отримували чималу заробітну плату.

    В.о. директора комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Запоріжжя” отримав за минулий рік зарплату у понад мільйон гривень. Зазначимо, що ним є Коняхін Олександр Григорович.

    Згідно з декларацією Коняхіна, яку він подав у березні 2024 року, за 2023 рік від комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Запоріжжя” він отримав 1 073 437 гривень. Це єдине задеклароване джерело його доходу.

    “Штатна чисельність, яку зараз маємо, є критично мінімальною для отримання відповідних сертифікатів, які дозволять відновити авіаційну діяльність підприємства. При більш жорсткому скороченні персоналу комунальне підприємство втрачає сертифікат. Для його відновлення потрібно буде заново наймати співробітників, навчати їх впродовж 1,5 — 2 років. Тобто робота підприємства буде неможливою”, — підкреслив він.

    Як відомо, з початку широкомасштабної війни аеропорт зазнавав обстрілів щонайменше тричі. Першого удару по ньому росіяни завдали в перший же день вторгнення — 24 лютого 2022 року.

    Аеропорт у Миколаєві не працює третій рік, але зарплата директора не постраждала

    Миколаївський аеропорт припинив свою роботу після початку широкомасштабного вторгнення Росії та був майже зруйнований під час боїв з російськими окупантами в березні 2022 року. Попри це, деякі співробітники аеропорту продовжують отримували чималу заробітну плату.

    Згідно з декларацією Берко, яку він подав у березні 2024 року, за 2023 рік він отримав 667 135 гривень заробітної плати. Крім того, минулого року він отримав 83 810 гривень пенсії.

    Як відомо, на початку березня 2022 року на території “Миколаївського міжнародного аеропорту” відбувалися бої між Збройними силами України та російськими окупантами, які намагалися прорватися до міста. Зрештою Силам оборони вдалося відбити атаки ворога і не дати йому зайняти позиції на території аеропорту.

    Проте в ході боїв аеропорт зазнав численних обстрілів з боку російських військ. В результаті цього об’єкт був фактично знищений.

    В окупованому Донецьку аеропорт не працює 10(!) років, але Україна платить зарплату директору

    Працівники відомого міжнародного аеропорту Донецька, який російські окупанти за десять років перетворили на руїни, продовжують отримувати чималу зарплату. Це з огляду на те, що він не функціонує з 2014 року.

    В.о. директора Донецького аеропорту отримав за минулий рік зарплату у кількасот тисяч гривень. Зазначимо, що ним є Близнюк Владислав Володимирович.

    З декларації Близнюка, яку він подав у березні 2024-го, випливає минулого року КП “Міжнародний аеропорт Донецьк ім. С.С. Прокоф’єва” приніс йому дохід у розмірі 309 161 гривні. Це одне із джерел його доходу.

    До речі, Донецький міжнародний аеропорт не працює з весни 2014 року. Того ж року звідти востаннє вилітав пасажирський літак та сідав на посадку. Після приходу окупантів він перетворився на руїни.
    Нагадаємо, генеральний директор міжнародного аеропорту “Бориспіль” (не працює з 2022 року) Олексій Дубревський у 2023 році задекларував заробітну плату в розмірі 3,79 млн гривень. Це менше, ніж у 2022 році, коли він задекларував 4,06 млн гривень.