Golosnovinua.com

Позначка: витрати бюджету

  • Кременчуцькі чиновники оновлюють автопарк: ще 2 млн грн на службові машини

    Кременчуцькі чиновники оновлюють автопарк: ще 2 млн грн на службові машини

    Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради оголосив тендер на закупівлю двох нових службових автомобілів. На ці потреби з міського бюджету планують витратити 2 млн 42 тис. гривень. Відповідну закупівлю оприлюднено у системі Prozorro.

    Згідно з тендерною документацією, міська влада шукає два легкові автомобілі типу Suzuki S-Cross або еквівалент у кузові універсал. Йдеться про сучасні передньопривідні кросовери з економною витратою пального — трохи більше шести літрів на 100 кілометрів. Очікувана вартість одного автомобіля становить приблизно 1 млн гривень.

    Відповідно до плану закупівлі, нові службові машини мають надійти до мерії до травня 2026 року. Подання пропозицій для учасників тендеру триватиме до 17 березня, а електронний аукціон заплановано на 18 березня.

    Водночас це вже не перша закупівля автомобілів для кременчуцьких чиновників за останній час. Улітку минулого року виконком міської ради вже придбав чотири кросовери Suzuki S-Cross для службового користування. Тоді на оновлення автопарку з бюджету витратили близько 4,2 млн гривень.

    У той самий період комунальне підприємство «Квартирне управління» Кременчука також оголосило закупівлю кросовера Suzuki S-Cross або аналогічної моделі вартістю понад 1 млн гривень. Крім того, було придбано мінівен Citroën SpaceTourer приблизно за 1,8 млн гривень. Такі витрати викликали дискусії у суспільстві щодо доцільності оновлення автопарку чиновників у воєнний час.

    Подібні історії виникають і в інших регіонах України. Наприклад, нещодавно резонанс викликала закупівля на Одещині, де Фонтанська сільська рада придбала автомобіль Toyota Camry Prestige у максимальній комплектації за 1,7 млн гривень. За словами представників місцевої влади, автомобіль купували за бюджетні кошти нібито для подальшої передачі обласній раді або обласній адміністрації.

    Йшлося про фактично преміальний седан 2025 року з 2,5-літровим двигуном, шкіряним салоном та сучасними системами безпеки й допомоги водієві. На цьому тлі стало відомо, що раніше Одеська обласна рада також закупила шість автомобілів Toyota на суму понад 7 млн гривень.

    Загалом, якщо переглянути дані системи державних закупівель, можна побачити, що різні органи влади, місцеві ради та комунальні підприємства регулярно оновлюють свої автопарки. Це відбувається щороку і стосується не лише органів місцевого самоврядування, а й інших державних структур.

    Втім, подібні витрати часто викликають суспільну дискусію. Багато громадян ставлять питання про пріоритети бюджетних витрат, адже для забезпечення автомобілями військових на фронті нерідко доводиться збирати кошти через волонтерів або благодійні ініціативи.

  • ДБР витратить майже пів мільйона гривень на персональні жетони для співробітників

    ДБР витратить майже пів мільйона гривень на персональні жетони для співробітників

    Державне бюро розслідувань оголосило новий тендер на закупівлю персональних жетонів для своїх співробітників. Очікувана вартість придбання становить 492 тисячі гривень. Інформацію про закупівлю оприлюднили 2 лютого в системі Prozorro, а подати пропозиції учасники можуть до 10 лютого 2026 року.

    Це вже не перша подібна закупівля для відомства. У жовтні минулого року ДБР проводило аналогічний тендер на таку ж суму. Тоді участь у процедурі взяв лише один учасник — ФОП Олександр Сопов, який і став переможцем. Договір із ним уклали без зниження ціни: вартість залишилася точно на рівні очікуваної, без економії навіть у кілька гривень.

    Згідно з тендерною документацією, жетони мають складну конструкцію та виготовлятимуться з оксидованої латуні. Виріб матиме форму фігурного геральдичного щита з вигнутими краями та рельєфною окантовкою. Поверхня повинна бути шліфованою, частково покритою гальванічним шаром.

    Кожен жетон складатиметься з трьох елементів, з’єднаних між собою штифтами: основного щита, центральної емблеми ДБР та рельєфного лаврового вінка. У центрі розміщуватиметься емблема з металу білого кольору з нікелевим покриттям і синьою емаллю. Вона матиме вигляд стилізованого тризуба зі сріблястих ліній.

    Емблему обрамлюватиме лавровий вінок, виготовлений за технологією вакуумного лиття. Над нею розташують стрічку з написом «ДЕРЖАВНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ», а під нею — індивідуальний шестизначний номер співробітника, виконаний методом карбування.

    Таким чином, ідеться не про прості службові бейджі, а про складні металеві вироби з кількох деталей і декоративних елементів. Водночас повторення тендеру з ідентичною сумою та попередній досвід із єдиним учасником можуть знову поставити питання щодо реальної конкуренції та ефективності використання бюджетних коштів.

  • Поки садки сидять без генераторів, КМДА витратила 7 мільйонів на поїздку в Берлін

    Поки садки сидять без генераторів, КМДА витратила 7 мільйонів на поїздку в Берлін

    У той час як Київ жив у режимі багатогодинних відключень електроенергії, громадський транспорт працював із перебоями, а дитячі садки залишалися без генераторів, столичні посадовці вирушили до Берліна на Інвестиційний форум Києва 2025. Захід, організований спільно КМДА, сенатом Берліна та громадською організацією Impact Force, був повністю профінансований коштом бюджету столиці. Загальні витрати склали 7 мільйонів гривень.

    Журналісти проєкту «В тіні каштана» з’ясували, що Департамент економіки та інвестицій КМДА провів два тендери: 400 тисяч гривень заплатили за розробку концепції форуму, ще 6,6 мільйона — за організацію події в Берліні. Захід тривав дев’ять годин і включав два каво-брейки, обід та вечірні коктейлі.

    Форум відбувся 12 листопада — у дні, коли Київ переживав чергові хвилі відключень світла. У дитячих садках бракувало генераторів, а діти змушені були сидіти в теплих речах і навіть дивитися мультики з мобільних телефонів. Попри це, делегація міської адміністрації вирушила до передсвяткового Берліна, де на той час уже працювали різдвяні ярмарки.

    Разом із міським головою Віталієм Кличком до Німеччини поїхали кілька високопоставлених представників КМДА: директорка Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Вікторія Іцкович, головний архітектор Києва та керівник Департаменту містобудування та архітектури Олександр Свистунов, заступниця голови КМДА Марина Хонда та депутат Київради від «УДАРу» Андрій Странніков.

    У програмі форуму також була заявлена директорка Департаменту економіки та інвестицій КМДА Наталія Мельник. Однак трансляція заходу показала, що її виступу не відбулося — посадовицю не помітили ані серед спікерів, ані в панельних дискусіях.

    Попри запевнення КМДА про «надзвичайну важливість» форуму та його роль у залученні інвестицій для післявоєнної трансформації столиці, реальна ситуація із залученням інвесторів у Києві залишається критичною. Як раніше з’ясували журналісти «В тіні каштана», КП «Київське інвестиційне агентство», яке мало б відповідати за інвестиційну політику міста, демонструє збитковість і фактичну бездіяльність. За час повномасштабної війни підприємство реалізувало лише чотири проєкти, а фонд заробітної плати зріс у чотири рази навіть при напівпорожньому штаті.

    Крім того, агентство, яке формально є госпрозрахунковим, все одно отримує кошти з бюджету столиці, пояснюючи це «забезпеченням належного функціонування підприємства».

    Журналісти направили до КМДА інформаційні запити про вартість відрядження делегації, умови проживання, транспортні витрати та конкретні результати форуму. Станом на дату публікації відповіді на запити не отримано.