Позначка: виведення коштів

  • Посадовці Одеської ОВА фігурують у справі про розтрату міжнародних коштів на укриття у Вилковому

    Посадовці Одеської ОВА фігурують у справі про розтрату міжнародних коштів на укриття у Вилковому

    У центрі розслідування — посадові особи Одеської обласної військової адміністрації, яких слідство підозрює в організації механізму незаконного освоєння міжнародних коштів, виділених на будівництво споруди цивільного захисту подвійного призначення у місті Вилкове. Справу зареєстровано під номером №72024161010000017 (від 28.11.2024); провадження розслідує Територіальне управління Бюро економічної безпеки в Одеській області за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

    За даними, які надійшли в розпорядження слідства, тендер на будівництво укриття отримало ТОВ «Трейд Девелопмент Груп» — компанія, яку пов’язують із підприємцем на прізвище Кіпер. За інформацією слідчих, кошторис на проєкт було завищено майже втричі: від початкових 16 млн грн до понад 46 млн грн — без належних пояснень та погоджень із донорами.

    Далі частина коштів нібито була перерахована на рахунки субпідрядників, що мають ознаки фіктивності — зокрема ТОВ «Астарта-Білд» та ТОВ «Скайліміт Інжиніринг», які, як стверджує слідство, зареєстровані на осіб без реального бізнес-досвіду і мешкають у тимчасово окупованому Криму.

    За версією слідства, кошти потрапляли далі до пов’язаних компаній за кордоном — у Польщі, Латвії та на Кіпрі, звідки їх виводили у вигляді «офшорних» транзакцій. Серед імовірних бенефіціарів називають фінансового радника Кіпера, якого, за даними розслідування, помічали на міжнародних заходах із цифрової трансформації у Відні та Таллінні.

    Слідчі кваліфікували дії за ознаками ч. 5 ст. 191 КК України — тобто розтрата або привласнення майна, що завдало значної шкоди в особливо великих розмірах (у разі доведення — це кримінальна відповідальність за масштабні фінансові зловживання). Розслідування, за інформацією, зосереджене на перевірці:

    • фактів завищення кошторису та погоджень із донорами;

    • механізмів перерахунків підрядникам та наявності підставних фірм;

    • ролі посадових осіб ОВА в організації й погодженні тендерних закупівель;

    • виведенні коштів через пов’язані юрисдикції за кордоном.

    Слідство продовжує документувати рух коштів, відпрацьовує банківські виписки, договори підряду та накази щодо фінансування. У разі наявності доказів причетності посадовців — можливі повідомлення про підозру, а також клопотання про тимчасові заходи стосовно майна та рахунків, за якими встановлять незаконні перекази.

  • НАБУ і САП скерували до суду справу проти екдепутата Харківської облради за розкрадання електроенергії Укренерго

    НАБУ і САП скерували до суду справу проти екдепутата Харківської облради за розкрадання електроенергії Укренерго

    НАБУ та САП скерували до суду кримінальне провадження щодо організованої групи, учасники якої, за даними слідства, у квітні 2022 року заволоділи електроенергією з Об’єднаної енергетичної системи України та завдали ПрАТ «НЕК «Укренерго» збитків на 58,44 млн грн.

    Слідство встановило, що організатором групи став депутат Харківської обласної ради, який раніше обіймав посаду першого заступника голови облради (2015–2020). Він нібито залучив до схеми двох спільників — керівника та засновника приватного товариства. За версією слідчих, учасники заздалегідь придбали три компанії з ліцензіями на постачання електроенергії, після чого ці фірми отримали електроенергію з об’єднаної системи і передали її підконтрольному товариству для реалізації кінцевим споживачам, залишивши фінансову відповідальність на «прокладках».

    Кошти від продажу електроенергії до ПрАТ «НЕК «Укренерго» так і не надійшли: правоохоронці встановили, що гроші переводилися на рахунки фінансових компаній під виглядом повернення позик, відтак — на інші підконтрольні фірми і, зрештою, на рахунок компанії-нерезидента, зареєстрованої в Болгарії. За посередництво фінансові компанії, ідеться у матеріалах справи, отримували 0,5% від суми переказу.

    Унаслідок реалізації схеми державному енергопідприємству спричинено матеріальні збитки, а досудове розслідування документує механізм конвертації та виведення коштів за кордон. НАБУ і САП уже направили обвинувальні акти до суду щодо організатора та його спільників.

    У повідомленні правоохоронців також ідеться про роль виконавців та пособників у реалізації схеми: одному з фігурантів відведено роль безпосереднього виконавця, іншому — сприяння і забезпечення легалізації надходжень. Розслідування встановлює конкретні фінансові ланцюги і зв’язки між українськими компаніями та нерезидентом.

    Справу про виведення коштів і незаконне відчуження електроенергії розслідували в умовах воєнного стану; деталі матеріалів були скеровані в суд для ухвалення рішення по суті. Додаткові слідчі дії тривають для встановлення повного кола осіб, причетних до схеми, та повернення незаконно отриманих коштів.

  • Судові справи та експертизи вказують на транснаціональну схему фіктивного експорту з України

    Судові справи та експертизи вказують на транснаціональну схему фіктивного експорту з України

    За даними судових матеріалів і перевірок податкових органів, через низку українських компаній у агросекторі роками працювала транснаціональна схема виведення коштів за кордон, що передбачала, як стверджують слідчі документи, фіктивний експорт, безтоварні операції та неправомірне формування податкових кредитів. У центрі уваги фігурують українські компанії з аграрного ринку, а також іноземні контрагенти зі Швейцарії, Малайзії та Туреччини, які в матеріалах позовів і актів експертиз виступають як можливі «ширми» для операцій, що не мають товарного підтвердження.

    Згідно з наведеними в судових справах прикладами, окремі українські постачальники подавали позови до іноземних контрагентів через невиконання контрактних зобов’язань — мова йде про претензії на сотні тисяч і мільйони доларів, що, за документами, може свідчити про відсутність реального постачання в частині угод. Матеріали також містять вказівки на операції з готівковими розрахунками без фактичного постачання продукції та на формування податкових кредитів без підтверджувальних накладних.

    За інформацією, яка міститься в офіційних висновках та експертизах, деякі компанії нібито проводили закупівлі за готівку на великі суми без фактичної передачі товару, інші мали завищені податкові кредити або були визнані ризиковими платниками. У висновках Держслужби та Бюро економічної безпеки, наведених у матеріалах, також згадується зменшення податкових зобов’язань унаслідок фіктивних угод на сотні мільйонів гривень. Загальна сума валютної виручки, яка, за документами, не відзвітувалася належним чином, в окремих епізодах оцінюється в сотні мільйонів гривень.

    Судова практика 2023–2024 років і скарги постачальників до іноземних компаній фіксують низку позовів про невиконання контрактів на суми від кількох сотень тисяч доларів до мільйонів, що, за твердженням сторін позовів, відображає масштаби проблем у ланцюгах зовнішньоекономічних операцій. У багатьох випадках, як зазначено в документах, імпортні контрагенти не провадили розрахунків або ухилялися від повернення коштів, а товари не були фактично поставлені.

    Представники фігуруючих компаній мають право на офіційні коментарі і заперечення — у багатьох справах тривають аудит і судові розгляди, і остаточні висновки має надати слідство або суд. У публічно доступних матеріалах є посилання на іноземні фірми HARVESTREAM AG (Швейцарія), Cosmopolitan Trade & Development SDN BHD (Малайзія) і MAVERA GRUP GEMICILIK (Туреччина), які в деяких позовах названі контрагентами, а також на низку українських підприємств, що фігурують у документах.

    Учасники ринку та експерти наголошують: виявлення і доведення таких схем вимагає комплексної роботи податкових органів, правоохоронних органів та міжнародної кооперації з іноземними юрисдикціями. Якщо необхідно, ми можемо підготувати докладніший матеріал з хронологією ключових позовів, посиланнями на відкриті судові рішення та коментарями сторін.

  • Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко підтвердила, що її рідний брат ухиляється від служби та проживає в Лондоні

    Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко підтвердила, що її рідний брат ухиляється від служби та проживає в Лондоні

    Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко підтвердила, що її рідний брат Віталій Свириденко проживає за кордоном.

    Нагадаємо, полях Національного молитовного сніданку в Києві 25 серпня журналістка Радіо Свобода запитала у прем’єрки, чи відповідає дійсності інформація про те, що її рідний брат нібито виїхав з України під час війни й відтоді не повернувся.

    Свириденко відповіла, що її брат «виїжджав не під час повномасштабної війни», а до початку російського вторгнення. На уточнююче запитання про те, чи відповідає дійсності інформація, що її брат не повернувся в Україну, прем’єр-міністерка сказала, що «він проживає за кордоном».

    Водночас, є великі сумніви у правдивості слів Юлії Свириденко, щодо виїзду її брата за кордон “до початку початку повномасштабного вторгнення”. 

    Нагадаємо, Віталій Свириденко раніше був депутатом Чернігівської обласної ради і представляв партію «Слуга народу». Тож на сайті Чернігівської облради не важко знайти його звіт за 2022 рік, в якому він зазначає, що у лютому-березні займався організацією та фінансуванням евакуації людей із Чернігова, а в новинах 2023-го він ще значився як діючий депутат.

    Тобто, відповідно до інформації зазначеної в звіті Віталія Свириденко, як депутата Чернігівської облради,  на початку повномасштабного вторгнення Віталій Свириденко мав знаходитись на території України.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що саме з діяльністю  Віталія Свириденко в якості депутата Чернігівської обласної ради пов’язаний скандал з імовірним виводом в офшори коштів, отриманих корупційним шляхом.

    Більше інсайдів в режимі реального часу читайте на нашому Telegram-каналі Ненька інфо | Новини | Україна

  • Суд і Мін’юст допомогли вивести $3 млн “Альфа-Банку” через офшор

    Суд і Мін’юст допомогли вивести $3 млн “Альфа-Банку” через офшор

    Попри санкції президента Володимира Зеленського проти “Альфа-Банку” та його власника Михайла Фрідмана, російській фінансовій установі вдалося вивести з України 3 мільйони доларів. У цьому процесі ключову роль відіграли Господарський суд Києва та Міністерство юстиції, зокрема виконавча служба, яку очолює заступник міністра юстиції Андрій Гайченко.

    У березні 2024 року господарський суд постановив стягнути з “Альфа банк” на користь ТОВ “Кредитні ініціативи” близько 4 млн доларів ( справа 910/161/51/23). 7 серпня 2024 року було затверджено розстрочку виплат до 28 лютого 2025 року. Засновником ТОВ “Кредитні інвестиції” є кіпрська офшорна компанія “Chibeil Limited”. Як з’ясували журналісти, ця компанія афілійована з “Альфа-Банком” і керується його менеджментом. Таким чином, замість стягнення коштів націоналізованого банку до державного бюджету, кошти опинилися на офшорних рахунках структур самого банку.

    Роль Мінʼюсту у схемі

    За даними джерел, ключову роль у цій схемі відіграли Андрій Гайченко та підконтрольна йому у міністерстві вертикаль державних виконавців. В порушення законодавства було відкрито виконавче провадження за рішенням суду в Оболонському відділі Державної виконавчої служби (№76148783, 76111629, 76032219, 75875334). Натомість такі справи мають розглядатися на рівні центрального апарату через значні суми зокрема.

    Завдяки цій схемі замість стягнення на користь бюджету України кошти були переведені на закордонні рахунки “Альфа-Банку”.

    Позови “Альфа-Банку” проти України

    Окрім того, що банк зміг вивести кошти, його холдингова структура ABH Holdings подала міжнародний позов проти України на 1 мільярд доларів через санкції та націоналізацію. Нідерландська компанія “E.M.I.S.”, афілійована з Фрідманом, на днях висунула додаткові претензії на 400 мільйонів доларів.Примітно, що саме Мін’юст відповідатиме за захист України у цих спорах, хоча, як згадано вище, сприяє самому банку. Мінʼюст та міністр Ольга Стефанішина від коментарів утримуються наразі.

    Гайченко та зв’язки з “Альфа-Банком”

    Цікавий факт: Андрій Гайченко сам був частиною структури ABH Holdings, яка нині позивається проти України. Цей холдинг у 2016 році придбав російський “Альфа-Банк” та український “Укрсоцбанк”, у якому Гайченко пропрацював 12 років (2005-2017).

    Політичний та сімейний аспект

    “Альфа-Банк” знаходиться під санкціями з 2023 року, і його діяльність мала б бути під особливим контролем держави. Однак, Мін’юст фактично допоміг вивести мільйони доларів, які могли піти на відновлення України.

    Це не єдиний скандал, пов’язаний із Гайченком. Родичі його дружини:ведуть бізнес у Криму; мають російські паспорти, отримані у 2014 році; є представниками прокремлівської партії “Патріоти Росії”.

    Гайченко категорично заперечує наявність таких родичів, однак у ситуації має розібратися СБУ. (Джерело)

    Інші скандали навколо Мін’юсту

    Раніше Верховний Суд скасував рішення, яке могло дозволити компаніям, пов’язаним із братами Суркісами, стягнути 350 млн доларів з націоналізованого “ПриватБанку”. Примусове виконання таких рішень та виконавча служба – як зазначалося вище, компетенція Андрія Гайченка, тому його знов згадували у ЗМІ як пособника виведення державних коштів. (Джерело)

    Висновки

    Міністерство юстиції, яке мало б забезпечувати виконання санкцій, фактично сприяло виведенню 3 мільйонів доларів на офшори російських структур. При цьому саме Мін’юст тепер відповідатиме за захист України в міжнародних судах у спорах з “Альфа-Банком”. Загалом тема ефективності санкцій, запроваджених Президентом Володимиром Зеленським проти росіян і структур, що сприяють агресії проти України, та реалізація цих санкцій з боку Мінʼюсту – досліджується нині для окремого матеріалу. Згідно з публічними даними, з 2022 року санкції введено проти 8 359 фізичних і 6 582 юридичних осіб.

  • АРМА планує повернути понад $100 мільярдів, які було виведено з України за 30 років

    АРМА планує повернути понад $100 мільярдів, які було виведено з України за 30 років

    За роки незалежності з України за кордон було виведено понад $100 мільярдів. Про це повідомило Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Організація розробила новий порядок повернення арештованих активів, однак процес потребує залучення конкурсної комісії для його реалізації.

    Про це повідомила голова Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) Олена Дума.

    «Ми проаналізували, що станом на сьогодні можемо говорити про цифри більш як $100 мільярдів як динамічну цифру, яка знаходиться за кордоном», — зазначила вона.

    Для повернення таких активів АРМА у липні 2023 року розробило та затвердило порядок реалізації арештованих активів за кордоном. Однак, як пояснила Дума, АРМА не може самостійно обирати покупця таких активів. Агентство зобов’язане створити конкурсну комісію, до складу якої входять представники Міністерства економіки та Міністерства юстиції. Саме комісія обирає організатора торгів за вісьмома критеріями.

    Керівниця АРМА уточнила, що для продажу активів враховується їх вид. Так, для яхт може бути обраний світовий аукціонний дім, для нерухомості — агентства нерухомості, а для творів мистецтва — спеціалізовані майданчики.

  • ДБР повідомило про нову підозру олігарху Костянтину Жеваго у справі виведення коштів із банку “Фінанси та Кредит”

    ДБР повідомило про нову підозру олігарху Костянтину Жеваго у справі виведення коштів із банку “Фінанси та Кредит”

    Державне бюро розслідувань України (ДБР) викрило нові факти порушення фінансових правил у справі про виведення 519 мільйонів гривень із банку “Фінанси та Кредит”. Згідно з офіційним повідомленням ДБР, олігарху Костянтину Жеваго, колишньому голові правління банку та його двом заступникам була пред’явлена нова підозра у цій справі.

    Як заявляє ДБР, “у травні 2007 – жовтні 2010 року Жеваго сформував злочинну організацію, до складу якої увійшли голова, члени правління АТ “Банк “Фінанси та Кредит” та інші наближені до нього особи. Підконтрольна Жеваго українська компанія отримала кредит в АТ Банк “Фінанси та Кредит”, що було зроблено з порушенням правил кредитування. Ці гроші були виведені на інші офшорні компанії олігарха”.

    ДБР уже повідомило про підозру Жеваго у створенні та керівництві злочинною організацією, привласненні та розтраті майна, легалізації майна, отриманого злочинним шляхом.

    Нагадаємо, це вже не перша кримінальна справа проти олігарха. Йому та його топ-менеджерам висунуто підозру і за низкою інших епізодів.

    Зараз Україна домагається від Франції його екстрадиції. Французький суд першої інстанції вже відхилив екстрадиційний запит України. Тепер справа слухається в апеляції.

    Головним активом Жеваго в Україні є Полтавський ГЗК – один із найбільших виробників залізної руди в країні.