Golosnovinua.com

Позначка: ядерна програма Ірану

  • NYT: Іран зберіг більшість ракетного арсеналу попри удари США

    NYT: Іран зберіг більшість ракетного арсеналу попри удари США

    Іран зміг зберегти та частково відновити значну частину свого ракетного потенціалу після тривалого військового протистояння зі США, попри заяви адміністрації Дональда Трампа про нібито “повний розгром” іранських збройних сил. Про це повідомляє The New York Times із посиланням на засекречені оцінки американських розвідувальних служб та поінформованих співрозмовників серед посадовців США.

    За даними розвідки, Іран зберіг приблизно 70% свого довоєнного ракетного арсеналу, включно з мобільними пусковими установками, балістичними та крилатими ракетами. Американські спецслужби вважають, що Тегеран також відновив доступ до більшості ключових ракетних баз і підземних сховищ, що дозволяє країні підтримувати значну частину бойових можливостей навіть після масштабних ударів. Йдеться про 30 із 33 ракетних об’єктів уздовж Ормузької протоки, яка залишається одним із найважливіших стратегічних маршрутів у світі через постачання нафти та скрапленого газу.

    У розвідувальних документах зазначається, що Іран зберіг близько 70% мобільних пускових установок по всій країні, а також приблизно ту саму частку ракетного запасу. Це включає балістичні ракети середньої дальності, здатні вражати цілі в регіоні, та крилаті ракети, призначені для ударів по наземних і морських об’єктах на ближчих відстанях. Окремо американська розвідка оцінює, що Іран відновив доступ до близько 90% своїх підземних ракетних сховищ і пускових комплексів, які зараз класифікуються як частково або повністю боєздатні. Це означає, що в разі нової ескалації країна може досить швидко розгорнути масштабні ракетні атаки.

    Особливе занепокоєння США викликає ситуація в районі Ормузької протоки, де, за даними розвідки, Іран здатний використовувати як мобільні пускові установки, так і стаціонарні системи з території військових баз. У деяких випадках ракети можуть запускатися безпосередньо з цих об’єктів, що ускладнює їхнє виявлення та знищення. Лише кілька баз уздовж протоки залишаються повністю недоступними для іранських сил, тоді як більшість інфраструктури потенційно може бути знову задіяна.

    Ці висновки суперечать публічним заявам керівництва США. Президент Дональд Трамп та міністр оборони Піт Гегсет неодноразово стверджували, що іранські військові можливості були фактично знищені або повністю нейтралізовані. Однак у Білому домі відкидають нові оцінки розвідки, заявляючи, що будь-які твердження про відновлення іранської армії є дезінформацією або перебільшенням, а сам Трамп раніше називав подібні припущення політично вмотивованими та неприйнятними.

    За даними джерел The New York Times, часткове збереження іранського потенціалу пов’язане з тактикою, яку використовували США під час ударів. Через обмежені запаси спеціальних протибункерних боєприпасів американські військові часто не знищували об’єкти повністю, а лише блокували входи до підземних комплексів. Це дозволило Ірану зберегти частину ракет і обладнання всередині захищених сховищ та поступово відновлювати їхню боєздатність.

    Водночас війна вже призвела до суттєвого виснаження американських арсеналів. За попередніми оцінками Пентагону, загальні витрати на конфлікт із Іраном становлять близько 29 мільярдів доларів. США використали приблизно 1100 крилатих ракет великої дальності, понад 1000 ракет Tomahawk та понад 1300 ракет-перехоплювачів Patriot, що перевищує річні темпи виробництва окремих видів озброєнь і створює довгострокове навантаження на оборонну промисловість.

    Аналітики попереджають, що навіть за часткового відновлення іранського ракетного потенціалу ситуація в регіоні залишається вкрай нестабільною. Ормузька протока залишається ключовою точкою ризику для світової економіки, адже будь-яке загострення там може призвести до різкого зростання цін на нафту та порушення глобальних ланцюгів постачання. Розбіжності між розвідувальними оцінками та політичними заявами у Вашингтоні, за словами експертів, можуть ускладнити формування єдиної стратегії США щодо Ірану та підвищують ризик подальшої ескалації конфлікту.

  • Пентагон готує “Операцію Кувалда”

    Пентагон готує “Операцію Кувалда”

    У Сполучених Штатах обговорюють можливий початок нового етапу війни з Іраном. Пентагон розглядає варіант офіційного перейменування чинної військової кампанії США проти Тегерана на “Операцію Кувалда” (Operation Sledgehammer), якщо нинішній режим припинення вогню буде остаточно зірваний, а президент Дональд Трамп ухвалить рішення про відновлення масштабних бойових дій. Про це повідомляє NBC News із посиланням на кількох американських посадовців, обізнаних із внутрішніми дискусіями у Білому домі та Міністерстві оборони США.

    За інформацією телеканалу, нова назва має не лише символічне або пропагандистське значення. В адміністрації Трампа та Пентагоні її розглядають як важливий юридичний механізм, який може дозволити Вашингтону фактично “обнулити” часові обмеження на ведення війни без формального дозволу Конгресу США.

    Йдеться про Резолюцію про військові повноваження 1973 року (War Powers Resolution), ухвалену після війни у В’єтнамі. Закон обмежує право президента США проводити бойові дії без погодження Конгресу терміном до 60 днів. Після завершення цього періоду глава держави зобов’язаний або припинити операцію, або отримати офіційний дозвіл законодавців.

    Як зазначає NBC News, бойові дії в межах нинішньої кампанії “Epic Fury” (“Епічна лють”) тривали приблизно 40 днів. Операцію було фактично призупинено на початку квітня після досягнення тимчасового припинення вогню та старту дипломатичних переговорів між США та Іраном. Саме ця пауза тепер може стати ключовим аргументом для адміністрації Трампа у разі запуску “Операції Кувалда”.

    Американські посадовці пояснюють, що формальне перейменування кампанії дозволить Білому дому стверджувати, ніби йдеться вже не про продовження старої війни, а про абсолютно нову військову операцію. Це, своєю чергою, фактично дасть президенту ще один 60-денний період для ведення бойових дій без схвалення Конгресу.

    Такий підхід уже викликав серйозні дискусії у Вашингтоні. Частина юристів та політичних експертів вважає, що адміністрація Трампа може використати зміну назви операції як спосіб обійти конституційний контроль Конгресу над рішеннями про війну.

    NBC News зазначає, що в самому Білому домі поки не ухвалили остаточного рішення щодо відновлення масштабних ударів по Ірану. Попри це, військове командування активно готується до можливого нового етапу конфлікту.

    На тлі формального перемир’я ситуація між США та Іраном залишається надзвичайно напруженою. За словами американських посадовців, сторони продовжують обмінюватися локальними ударами, а американські сили зберігають жорсткий контроль над Ормузькою протокою — одним із найважливіших енергетичних маршрутів світу.

    Саме Ормузька протока нині стала одним із центральних елементів конфлікту. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого газу. Будь-яке масштабне блокування судноплавства в цьому районі може спричинити різкий стрибок цін на нафту, дестабілізацію світових ринків та глобальну економічну кризу.

    Американські чиновники пояснюють, що нинішня морська блокада дозволяє Вашингтону зберігати потужний тиск на Тегеран без негайного переходу до повномасштабної війни.

    “Блокада дає простір для прийняття рішень без проведення великих бойових операцій і не наражаючи багатьох людей на ризик”, — заявив один із посадовців NBC News.

    Водночас джерела телеканалу визнають, що Дональд Трамп дедалі скептичніше оцінює перспективи дипломатичного врегулювання конфлікту. У Білому домі вважають, що Іран навмисно затягує переговори та намагається виграти час для збереження частини своїх військових можливостей.

    За даними NBC News, саме через це у Пентагоні вже готують сценарії швидкого відновлення масштабної кампанії авіаударів по іранських об’єктах.

    Американська військова присутність у регіоні зараз є значно масштабнішою, ніж на початку “Операції Епічна лють” у лютому. Міністр оборони США Піт Гегсет раніше підтвердив, що Сполучені Штати перекинули до Близького Сходу додаткову авіаносну ударну групу, а також здійснили ротацію та переозброєння частини сил, які брали участь у попередніх етапах конфлікту.

    За словами американських чиновників, Пентагон суттєво посилив систему протиповітряної оборони, морське угруповання та авіаційну компоненту в регіоні. Також США збільшили кількість розвідувальних місій та патрулювання в районі Перської затоки.

    NBC News наголошує, що нове нарощування сил має подвійне значення. З одного боку, це спроба тиску на Іран під час переговорів, а з іншого — підготовка до потенційної масштабної кампанії у разі провалу дипломатії.

    Окремим фактором, який впливає на рішення Трампа, є міжнародна дипломатія. Минулого місяця представник Білого дому повідомив NBC News, що на позицію президента США впливає його майбутня поїздка до Китаю, яка розпочинається 12 травня.

    У Вашингтоні побоюються, що новий масштабний конфлікт із Іраном напередодні переговорів із Пекіном може різко загострити міжнародну ситуацію, спровокувати нову хвилю економічної нестабільності та негативно вплинути на глобальні енергетичні ринки.

    На цьому тлі переговори між США та Іраном продовжуються, однак залишаються надзвичайно складними. 10 травня Тегеран через посередника передав Вашингтону свою останню пропозицію щодо припинення війни.

    Деталі документа офіційно не оприлюднювалися, однак американські ЗМІ повідомляють, що Іран наполягає на частковому збереженні ядерної програми, поступовому послабленні санкцій та гарантіях безпеки для режиму.

    Дональд Трамп майже одразу жорстко відреагував на іранський план. У своїй соцмережі Truth Social президент США написав великими літерами, що запропонований Іраном варіант є “АБСОЛЮТНО НЕПРИЙНЯТНИМ!”.

    У Білому домі вважають, що Тегеран намагається зберегти ключові елементи своєї ядерної інфраструктури та виграти час для подальшого розвитку військових програм.

    На тлі цих подій міжнародна спільнота дедалі більше побоюється нового масштабного конфлікту на Близькому Сході. Аналітики попереджають, що пряме відновлення повномасштабної війни між США та Іраном може втягнути у протистояння союзників обох сторін, включно з регіональними угрупованнями та сусідніми державами.

    Особливе занепокоєння викликає ризик атак на нафтову інфраструктуру, порти та морські маршрути у Перській затоці. Експерти зазначають, що навіть короткочасне блокування Ормузької протоки може мати катастрофічні наслідки для світової економіки, оскільки через цей маршрут проходить значна частина глобального нафтового експорту.

    Крім того, нова війна може суттєво вплинути на внутрішньополітичну ситуацію у США. У Конгресі вже лунають заяви про необхідність жорсткішого контролю над військовими рішеннями Білого дому, особливо якщо адміністрація спробує використати перейменування операції для обходу законодавчих обмежень.

    Попри це, у Пентагоні, за даними NBC News, продовжують активно опрацьовувати сценарії “Операції Кувалда”, розглядаючи її як можливий наступний етап американської кампанії проти Ірану.

  • “Погана угода” з Іраном: в Ізраїлі занепокоєні новою стратегією Трампа

    “Погана угода” з Іраном: в Ізраїлі занепокоєні новою стратегією Трампа

    В Ізраїлі дедалі сильніше зростає тривога через можливу нову угоду між США та Іраном, яку адміністрація президента Дональда Трампа може укласти вже найближчим часом. У Єрусалимі побоюються, що Білий дім погодиться на компроміс із Тегераном ще до того, як буде досягнуто головних військових і стратегічних цілей, які США та Ізраїль декларували на початку конфлікту. Про це повідомляє CNN із посиланням на кілька високопоставлених ізраїльських джерел та чиновників, знайомих із перебігом закритих переговорів.

    За словами співрозмовників телеканалу, ізраїльська влада стурбована тим, що Вашингтон може погодитися на “неповну” або “погану” угоду, яка дозволить Ірану зберегти частину своєї ядерної інфраструктури, а також уникнути обмежень щодо балістичних ракет та діяльності регіональних проксі-угруповань. В Ізраїлі вважають, що такий сценарій фактично означатиме замороження конфлікту без реального усунення загроз, які й призвели до війни.

    “Головне занепокоєння полягає в тому, що Трамп втомиться від переговорів і укладе угоду — будь-яку угоду — пішовши на поступки в останню мить”, — заявило одне з ізраїльських джерел CNN.

    За інформацією телеканалу, ізраїльські чиновники не приховують розчарування тим, як за останні тижні змінилися пріоритети американської адміністрації. Якщо на початку конфлікту США публічно заявляли про необхідність повної ліквідації іранської ядерної програми, знищення ракетного потенціалу та припинення підтримки Тегераном збройних угруповань на Близькому Сході, то нині переговори дедалі більше концентруються виключно навколо високозбагаченого урану та безпеки судноплавства через Ормузьку протоку.

    У Єрусалимі вважають, що звуження цілей може стати стратегічною помилкою, яка лише дасть Ірану час для відновлення власних можливостей. Ізраїльські джерела побоюються, що часткове послаблення санкцій у межах нової домовленості дозволить іранському режиму стабілізувати економіку, отримати нові фінансові ресурси та продовжити підтримку союзних угруповань у регіоні.

    Йдеться насамперед про “Хезболлу” в Лівані, палестинський ХАМАС у секторі Гази, шиїтські формування в Іраку та проіранські сили в Сирії й Ємені. Саме ці структури Ізраїль вважає одним із головних інструментів впливу Тегерана на Близькому Сході.

    CNN зазначає, що нинішня ситуація демонструє помітну зміну риторики як у Вашингтоні, так і в Єрусалимі. На початку війни Дональд Трамп заявляв, що США прагнуть повністю позбавити Іран можливості створити ядерну зброю, ліквідувати його ракетний потенціал і припинити підтримку регіональних проксі-сил. Ці заяви супроводжувалися жорсткою військовою риторикою та попередженнями про “безпрецедентні наслідки” для Тегерана.

    Однак уже через приблизно десять тижнів після початку ескалації дипломатичний порядок денний помітно змінився. Основною темою переговорів тепер є контроль над запасами високозбагаченого урану та питання відкриття Ормузької протоки — стратегічного маршруту, через який проходить значна частина світового експорту нафти.

    Через Ормузьку протоку щодня транспортуються мільйони барелів нафти та скрапленого газу. Будь-яка дестабілізація в цьому районі може призвести до різкого стрибка світових цін на енергоносії та масштабних потрясінь на глобальних ринках. Саме тому Вашингтон, за даними CNN, дедалі більше концентрується на гарантіях стабільного судноплавства та недопущенні перекриття морського шляху.

    При цьому ізраїльські чиновники побоюються, що ширші безпекові питання поступово відходять на другий план. Одне з джерел CNN повідомило, що Ізраїль уже фактично усвідомлює: питання балістичних ракет і діяльності проксі-сил “ймовірно, зняті з порядку денного”, оскільки вони не згадуються у попередніх дипломатичних проєктах домовленостей.

    На цьому тлі особливу увагу привернула зміна публічної риторики прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу. Ще в лютому, напередодні війни, він озвучував п’ять обов’язкових умов для будь-якої угоди з Іраном. Серед них були:
    повне вивезення всього збагаченого урану з території Ірану, демонтаж потужностей для його збагачення, повне врегулювання програми балістичних ракет, ліквідація мережі регіональних проксі та жорсткий міжнародний контроль над іранською ядерною діяльністю.

    Проте минулого тижня Нетаньягу фактично звів перелік вимог до одного ключового пункту — усунення запасів збагаченого урану та демонтажу інфраструктури зі збагачення.

    “Найважливішою метою є вивезення збагаченого матеріалу з Ірану — всього збагаченого матеріалу — і демонтаж іранських потужностей зі збагачення”, — заявив ізраїльський прем’єр у відеозверненні перед засіданням Кабінету безпеки.

    Водночас він уже не згадував ані балістичні ракети, ані підтримку таких угруповань, як “Хезболла” чи ХАМАС. Це викликало додаткові дискусії серед ізраїльських політиків, експертів і військових аналітиків щодо того, наскільки реалістичними залишаються початкові цілі війни.

    За інформацією CNN, в ізраїльських урядових колах існує серйозне побоювання, що адміністрація Трампа прагне швидкого дипломатичного результату, який можна буде подати як завершення кризи, навіть якщо ключові проблеми залишаться невирішеними.

    “Існує реальне занепокоєння, що Трамп укладе погану угоду. Ізраїль намагається вплинути на неї настільки, наскільки це можливо”, — заявив один із ізраїльських чиновників.

    Інший співрозмовник CNN визнав, що частина ізраїльського керівництва навіть розглядає можливий провал переговорів як більш прийнятний варіант, ніж компроміс із Тегераном.

    “Ми будемо раді, якщо угоди не буде, ми будемо раді, якщо блокада Ормузької протоки триватиме, і ми будемо раді, якщо Іран отримає ще кілька ударів”, — сказав посадовець.

    Водночас він наголосив, що остаточне рішення залишається за президентом США Дональдом Трампом, а Ізраїль наразі може лише намагатися впливати на переговорний процес дипломатичними каналами.

    CNN також повідомляє, що ізраїльські спецслужби та військове керівництво не виключають нової ескалації конфлікту. За словами джерел телеканалу, якщо Іран продовжить затягувати переговори або спробує виграти час для відновлення своїх програм, США та Ізраїль можуть повернутися до силового сценарію.

    На тлі переговорів ситуація на Близькому Сході залишається вкрай напруженою. Регіональні союзники Ірану продовжують демонструвати готовність до подальшого протистояння, а міжнародна спільнота уважно стежить за розвитком подій через ризик масштабної дестабілізації всього регіону.

    Експерти наголошують, що будь-яка нова домовленість між США та Іраном може мати далекосяжні наслідки не лише для безпеки Близького Сходу, а й для світової економіки, ринку енергоносіїв та глобальної системи міжнародної безпеки.

  • Війна з Іраном уже коштувала США майже 30 мільярдів: у Пентагоні визнали різке зростання витрат

    Війна з Іраном уже коштувала США майже 30 мільярдів: у Пентагоні визнали різке зростання витрат

    Війна Сполучених Штатів проти Ірану вже обійшлася американському бюджету щонайменше у 29 мільярдів доларів. Це на 4 мільярди більше, ніж Пентагон офіційно називав лише два тижні тому.

    Про це повідомляє CNN із посиланням на заяву представника Пентагону Джея Герста під час слухань у Комітеті з питань асигнувань Палати представників США.

    За словами Герста, попередня оцінка витрат у 25 мільярдів доларів уже втратила актуальність після перегляду фінансових даних військовими аналітиками та контролерами Міністерства оборони США.

    “На момент надання свідчень ця сума становила 25 мільярдів доларів, але група Об’єднаного штабу та група контролерів постійно переглядають оцінку, і зараз ми вважаємо, що вона наближається до 29 мільярдів”, — заявив представник Пентагону.

    У Міноборони США пояснили стрімке збільшення витрат оновленими даними щодо ремонту техніки, заміни пошкодженого обладнання та витратами на утримання американського контингенту в зоні бойових дій.

    Водночас журналісти CNN зазначають, що навіть нова цифра може бути неповною. Раніше телеканал повідомляв, що оцінка у 25 мільярдів доларів не враховувала масштабних пошкоджень американських військових баз на Близькому Сході після іранських атак.

    За словами одного з джерел телеканалу, реальна сума витрат США на війну може вже сягати 40–50 мільярдів доларів, якщо врахувати відновлення інфраструктури та заміну пошкодженого майна.

    Окремо повідомляється, що від початку бойових дій іранські удари пошкодили або знищили щонайменше 228 споруд та одиниць техніки на американських військових об’єктах у регіоні.

    Йдеться про авіабази, системи ППО, логістичні центри та військову техніку США на Близькому Сході.

    На тлі зростання витрат війна з Іраном дедалі сильніше впливає і на внутрішню американську політику. Адміністрація Дональда Трампа стикається з критикою через відсутність швидкого результату кампанії та стрімке зростання цін на нафту й пальне.

    Американські медіа та соціологічні служби вже фіксують падіння рейтингів Трампа через затяжний конфлікт на Близькому Сході. Частина виборців вважає, що війна стала надто дорогою для бюджету США та не принесла очікуваного дипломатичного ефекту.

    Попри це сам Трамп продовжує демонструвати впевненість у можливості змусити Тегеран відмовитися від ядерної програми.

    Раніше президент США заявив, що переконаний у тому, що Іран припинить збагачення урану та відмовиться від створення ядерної зброї навіть у разі провалу переговорів між Вашингтоном і Тегераном.

    Однак ситуація на Близькому Сході залишається напруженою. Іран продовжує атакувати американські об’єкти та союзників США у регіоні, а Вашингтон паралельно намагається утримати контроль над морськими маршрутами та нафтовою інфраструктурою.

    На цьому тлі економісти попереджають: подальше затягування конфлікту може коштувати США значно дорожче, ніж офіційно озвучують у Пентагоні.

    Особливе занепокоєння викликає й те, що витрати на війну продовжують зростати паралельно зі збільшенням дефіциту американського бюджету та політичними суперечками у Конгресі щодо фінансування нових військових операцій.

    Тема війни з Іраном також дедалі частіше стає одним із головних факторів майбутньої передвиборчої кампанії у США напередодні проміжних виборів до Конгресу.

  • Трамп зробив жорстку заяву про війну з Іраном і пригрозив новими ударами

    Трамп зробив жорстку заяву про війну з Іраном і пригрозив новими ударами

    Президент США Дональд Трамп заявив, що Іран зазнав нищівної військової поразки, однак категорично заперечив, що війна завершена. За його словами, Сполучені Штати все ще мають потенційні цілі для нових ударів.

    Про це Трамп сказав в інтерв’ю YouTube-каналу Full Measure with Sharyl Attkisson.

    Американський лідер наголосив, що Тегеран нібито втратив ключові військові можливості — флот, авіацію, системи протиповітряної оборони та частину військового командування.

    “У військовому плані вони розгромлені. Можливо, самі вони цього ще не усвідомлюють, але, думаю, усвідомлюють”, — заявив Трамп.

    Водночас він підкреслив, що ніколи офіційно не оголошував про завершення бойових дій проти Ірану.

    “Я не говорив, що з ними покінчено. Ми могли б продовжувати ще два тижні та знищити кожну ціль”, — сказав президент США.

    За словами Трампа, американські сили виконали приблизно 70% поставлених військових завдань, однак у США залишаються інші потенційні цілі для ударів.

    Також глава Білого дому повідомив, що американські космічні сили продовжують стежити за іранськими ядерними об’єктами. Окремо він заявив, що Вашингтон у майбутньому планує “дістати” збагачений уран Ірану.

    Заява Трампа прозвучала на тлі суперечливих сигналів із Вашингтона щодо завершення конфлікту. Ще 1 травня адміністрація США офіційно повідомляла Конгресу, що війна з Іраном завершена. А 5 травня держсекретар Марко Рубіо заявив, що американська операція проти Ірану “Епічна лють” уже завершилася.

    Попри це, західні ЗМІ повідомляють про підготовку нових дипломатичних контактів між США та Іраном. За даними The Wall Street Journal, сторони можуть уже найближчими днями провести переговори в Пакистані та обговорити меморандум із 14 пунктів щодо подальшого врегулювання ситуації.

    На цьому тлі риторика Трампа свідчить про те, що Білий дім поки не готовий остаточно закривати військовий сценарій щодо Ірану, залишаючи за собою можливість нової ескалації.

  • США атакували Іран після переговорів про мир

    США атакували Іран після переговорів про мир

    Напруження між Сполученими Штатами та Іраном різко зросло після нової серії американських ударів по південних районах Ісламської Республіки. За даними американських та іранських медіа, військові США атакували об’єкти в районі стратегічно важливих портів Кешм і Бендер-Аббас, а також завдали удару по військово-морському контрольно-пропускному пункту Бендер-Карган у районі Мінаб. У Тегерані вже назвали дії Вашингтона “порушенням перемир’я” та заявили про відповідь по американських військових кораблях в Ормузькій протоці.

    Про нові удари першою повідомила журналістка Fox News із посиланням на американських посадовців. За її інформацією, атака США була спрямована на об’єкти, які, за оцінками американської сторони, можуть використовуватись для військово-морської логістики та операцій Корпусу вартових ісламської революції. Водночас офіційні представники США наголошують, що удари нібито не означають повного відновлення війни проти Ірану і не є формальним завершенням режиму припинення вогню, про який сторони останніми днями вели переговори через посередників.

    Попри це, у самому Ірані ситуацію трактують зовсім інакше. Іранські державні агентства Tasnim та Mehr News Agency заявили, що атаки США стали прямим порушенням домовленостей про деескалацію та свідчать про зрив спроб дипломатичного врегулювання. У Тегерані стверджують, що американські сили атакували не лише військові об’єкти, а й нафтовий танкер поблизу порту Джаск, а також ще одне судно неподалік еміратського порту Фуджейра в Об’єднаних Арабських Еміратах.

    Після ударів у різних районах південного Ірану пролунали вибухи. За повідомленнями місцевих медіа та очевидців, активна робота систем протиповітряної оборони фіксувалася не лише поблизу Бендер-Аббаса, а й у західних районах Tehran. Зокрема, жителі столиці повідомляли про серію гучних вибухів у районі Чітгар. Влада Ірану офіційно не підтвердила масштаб руйнувань, однак агентство Mehr писало про перестрілки та атаки в усій південній провінції Хормозган, включно з районами Бендер-Хаміра, Сіріка та острова Кешм.

    Іранська сторона заявила, що не залишила удари без відповіді. За даними Tasnim, іранські військові атакували три американські есмінці в Ормузькій протоці, використавши балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники. Іранські медіа стверджують, що американські кораблі зазнали “значних пошкоджень” та були змушені терміново залишити район протоки. У Тегерані також заявили, що “розвіддані свідчать про серйозні втрати американського ворога”.

    Незалежного підтвердження цієї інформації наразі немає. Пентагон поки що не коментував заяви про можливі пошкодження кораблів ВМС США, а офіційні американські посадовці утримуються від публічних оцінок результатів інциденту. Водночас західні аналітики звертають увагу, що навіть локальне зіткнення в районі Ормузької протоки може мати серйозні наслідки для глобальної безпеки та світової економіки.

    Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних маршрутів планети. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого природного газу з країн Перської затоки. Будь-яке загострення в регіоні миттєво викликає стрибки цін на нафту та занепокоєння на міжнародних ринках. Після повідомлень про нові удари та можливі атаки на кораблі в Ормузькій протоці трейдери вже почали прогнозувати потенційне зростання вартості енергоносіїв у разі подальшої ескалації.

    Особливого резонансу ситуації додає той факт, що нові бойові дії почалися буквально через кілька днів після повідомлень про можливе дипломатичне зближення між Вашингтоном і Тегераном. Напередодні американські медіа повідомляли, що Білий дім близький до погодження з Іраном односторінкового меморандуму про взаєморозуміння, який мав би стати основою для завершення конфлікту та початку повноцінних переговорів щодо іранської ядерної програми.

    За інформацією джерел, документ містив положення про мораторій на збагачення урану, а також рамки для подальших консультацій між сторонами. У Тегерані підтвердили, що отримали американські пропозиції та вивчають їх за посередництва Пакистану. Іранська влада заявляла, що відповідь Вашингтону буде передана через пакистанських дипломатів.

    Президент США Donald Trump раніше заявляв, що Вашингтон “наближається до укладення угоди” з Іраном. Водночас він попереджав, що у разі відмови Тегерана від мирних пропозицій американська армія готова відновити масштабні удари. Трамп неодноразово наголошував, що США не дозволять Ірану отримати ядерну зброю та готові діяти силовими методами для стримування іранської ядерної програми.

    Нинішнє загострення стало черговим етапом тривалої конфронтації між Вашингтоном і Тегераном, яка останніми місяцями значно посилилася через суперечки навколо ядерної програми Ірану, активності проіранських угруповань на Близькому Сході та атак на судноплавство в Перській затоці. Американські військові регулярно звинувачують Іран у підтримці бойовиків у регіоні та загрозах для міжнародного судноплавства, тоді як Тегеран називає присутність США в регіоні головним джерелом нестабільності.

    Міжнародні експерти попереджають, що навіть обмежене протистояння між США та Іраном може швидко перерости у значно масштабніший конфлікт із залученням союзників обох сторін. Особливе занепокоєння викликає ризик блокування Ормузької протоки, через яку проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти. У такому випадку наслідки можуть відчути не лише країни Близького Сходу, а й економіки Європи, США та Азії.

    Попри різке загострення ситуації, жодна зі сторін поки офіційно не заявила про повний вихід із переговорного процесу. Це залишає шанс на продовження дипломатичних контактів, хоча нинішні події свідчать, що ситуація в регіоні залишається надзвичайно нестабільною та може змінитися буквально за лічені години.

  • Іран змінює позицію в переговорах зі США: нові умови Тегерана

    Іран змінює позицію в переговорах зі США: нові умови Тегерана

    Іран заявив про готовність суттєво скоригувати свою позицію в переговорах зі Сполученими Штатами, зокрема погодившись обговорювати власну ядерну програму в ширшому дипломатичному форматі. Про це повідомляє Al Arabiya з посиланням на джерела, обізнані з перебігом перемовин, і ця інформація вже стала одним із головних сигналів про можливу зміну динаміки у багаторічному протистоянні між Тегераном і Вашингтоном.

    За словами співрозмовників видання, Іран нібито відмовляється від частини своїх попередніх жорстких вимог, які раніше фактично гальмували будь-який прогрес у діалозі. Йдеться про те, що Тегеран готовий обговорювати обмеження рівня збагачення урану до 3,5 відсотка, що відповідає параметрам, які свого часу фігурували в ядерних домовленостях міжнародного формату. Крім того, іранська сторона, за даними джерел, погоджується поступово скорочувати запаси вже збагаченого урану, що може розглядатися як крок до зниження ризиків ескалації навколо ядерної програми країни.

    Окремо в оновлених пропозиціях Ірану згадується тема регіональної безпеки та стратегічних морських маршрутів. Джерела стверджують, що Тегеран висловлює готовність до поетапного перегляду режиму функціонування Ормузької протоки в межах потенційної угоди, яка могла б передбачати взаємні поступки. У публічному просторі ця протока має критичне значення для світових постачань нафти, і будь-які заяви щодо її роботи одразу привертають увагу глобальних ринків і великих держав.

    Водночас Іран, за інформацією Al Arabiya, переглянув і свою позицію щодо військової присутності США в регіоні. Якщо раніше Тегеран наполягав на повному виведенні американських сил із Близького Сходу як передумові будь-якої угоди, то тепер від цієї вимоги фактично відмовляються. Натомість іранська дипломатія, як стверджується, намагається змістити акцент на стримування подальшого нарощування американської військової присутності поблизу своїх кордонів та отримання міжнародних гарантій безпеки, які б унеможливили силовий сценарій у майбутньому.

    Ця інформація з’являється на тлі активізації дипломатичних контактів і взаємних сигналів між сторонами. Раніше повідомлялося, що Іран передав Сполученим Штатам альтернативний варіант домовленостей, який передбачав інші підходи до врегулювання напруги, зокрема щодо морської безпеки та економічних обмежень. Тоді йшлося про ідею взаємного зняття бар’єрів у районі Ормузької протоки, однак без включення ядерної програми до ключових переговорних пунктів, що одразу викликало скепсис у Вашингтоні.

    Після появи цих сигналів президент США Дональд Трамп у коментарі для журналістів заявив, що не може оцінити пропозиції до їхнього повного вивчення, але висловив сумнів щодо того, чи відповідають вони американським умовам. Тим часом у медіа з’являються повідомлення про те, що американська сторона вже передала відповідь Ірану, і тепер у Тегерані аналізують її зміст перед формуванням подальшої позиції.

    Паралельно дипломатичний трек залишається активним і на європейському рівні. Зокрема, міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль провів телефонну розмову з іранським колегою Аббасом Арагчі, під час якої, як повідомляється, наголошувалося на необхідності запобігання появі ядерної зброї в Ірану та важливості забезпечення стабільності в регіональних морських маршрутах, включно з Ормузькою протокою.

    Фактично нинішній етап переговорної динаміки відбувається на тлі багаторічного загострення навколо іранської ядерної програми після виходу США з ядерної угоди 2015 року та поступового згортання її ключових механізмів. Відтоді спроби повернути сторони до повноцінного виконання домовленостей неодноразово зривалися, а рівень напруги періодично зростав через санкційний тиск, військові інциденти та політичні заяви.

    Аналітики зазначають, що нинішні сигнали з боку Ірану можуть свідчити про прагнення знайти компроміс на тлі економічного тиску та складної регіональної ситуації, однак підкреслюють, що реальний прогрес залежатиме від взаємних кроків обох сторін і готовності Вашингтона та Тегерана перейти від заяв до конкретних юридично закріплених домовленостей. Поки що ж обидві сторони продовжують обмін сигналами, які можуть або наблизити нову угоду, або знову відкласти її на невизначений термін.

  • Трамп направляє Віткоффа та Кушнера на переговори з Іраном: новий раунд може відбутися вже в Ісламабаді

    Трамп направляє Віткоффа та Кушнера на переговори з Іраном: новий раунд може відбутися вже в Ісламабаді

    Президент США Дональд Трамп направляє своїх спеціальних посланців Стів Віткофф та Джаред Кушнер до Пакистану для участі у новому раунді переговорів з Іраном. Очікується, що зустрічі відбудуться 25–26 квітня в Ісламабаді та стануть продовженням діалогу щодо врегулювання конфлікту і ядерної програми Тегерана.

    Про це повідомляє CNN з посиланням на двох представників адміністрації.

    За інформацією з американської адміністрації, ключовим представником іранської сторони на переговорах має стати міністр закордонних справ Аббас Арагчі. Він, ймовірно, очолить делегацію замість інших політичних фігур, яких раніше розглядали як учасників переговорного процесу.

    У Вашингтоні розраховують, що новий раунд перемовин дозволить просунутися у питанні обмеження ядерної програми Ірану та знизити напруження в регіоні. Відомо, що Кушнер і Віткофф уже кілька місяців працюють над підготовкою можливих домовленостей, ведучи неформальні контакти з іранськими представниками.

    Водночас віцепрезидент США Джей Ді Венс наразі не братиме участі в переговорах. За даними джерел, його можливий візит до Ісламабада залежатиме від того, наскільки успішно просуватиметься діалог між сторонами.

    Переговори відбуваються на тлі складної ситуації на Близькому Сході, де США одночасно поєднують дипломатичний тиск із військовими інструментами стримування. Раніше Трамп заявляв про продовження режиму перемир’я з Іраном, що, за його словами, стало результатом посередництва Пакистану.

    Крім того, Вашингтон продовжує активно впливати на ситуацію в регіоні, зокрема через контроль ключових морських шляхів та посилення військової присутності. Це створює подвійний тиск на Тегеран — дипломатичний і економічний.

    Аналітики зазначають, що саме Пакистан відіграє дедалі важливішу роль як майданчик для переговорів між США та Іраном. Ісламабад зберігає відносно нейтральну позицію та має можливість виступати посередником у складному діалозі між сторонами.

    Очікується, що головними темами переговорів стануть ядерна програма Ірану, зняття або пом’якшення санкцій, а також безпекова ситуація в регіоні. Водночас остаточний результат залишається невизначеним, адже позиції сторін значною мірою відрізняються.

    Новий раунд переговорів може стати важливим кроком у спробі знизити напруження між США та Іраном. Водночас подальший розвиток подій залежатиме від готовності сторін до компромісів і загальної ситуації в регіоні.

  • Пів року на розмінування Ормузу: коли відкриють протоку

    Пів року на розмінування Ормузу: коли відкриють протоку

    США може знадобитися щонайменше шість місяців, щоб повністю розмінувати Ормузьку протоку після можливого укладення мирної угоди з Іраном. Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на джерела серед американських політиків і чиновників оборонного сектору.

    За інформацією видання, відповідні оцінки були озвучені під час закритого брифінгу Пентагон для сенаторів від обох партій — Республіканської та Демократичної. Зустріч відбулася ще 22 грудня, однак її деталі стали відомі лише зараз. Джерела, знайомі з перебігом обговорення, зазначають: навіть у разі досягнення політичної домовленості між США та Іраном швидке відновлення безпечного судноплавства через Ормуз неможливе.

    Йдеться про стратегічно важливий морський коридор, через який проходить близько п’ятої частини світового експорту нафти. Будь-яке блокування цієї протоки миттєво впливає на глобальні енергетичні ринки, ціни на пальне та економічну стабільність у багатьох країнах.

    За даними журналістів, у водах протоки наразі встановлено щонайменше 20 морських мін. Частину з них, як стверджують співрозмовники, було розміщено за допомогою сучасних технологій — зокрема GPS-навігації — а також із використанням швидкісних катерів бойовиків Корпус вартових ісламської революції. Це значно ускладнює процес їх виявлення та нейтралізації.

    Американські військові наголошують: розмінування — це складна, багаторівнева операція, яка потребує часу, спеціалізованої техніки та координації між різними підрозділами. Вона не може розпочатися негайно, оскільки її проведення залежить від безпекової ситуації та політичних домовленостей. Зокрема, операція стане можливою лише після припинення активної фази конфлікту між США та Іраном.

    Водночас ситуація вже має відчутні економічні наслідки. У США зростає невдоволення високими цінами на пальне. За інформацією, озвученою під час брифінгу, середня ціна бензину досягла 4,02 долара за галон, що суттєво більше, ніж приблизно 3 долари ще на початку року. Це викликає занепокоєння серед американських політиків напередодні виборчих циклів і створює додатковий тиск на адміністрацію президента Дональд Трамп.

    Попри витік інформації, офіційні структури США реагують стримано. Представники Пентагону та Білого дому відмовилися детально коментувати матеріал, а речник Міністерства оборони Шон Парнелл заявив, що інформація, оприлюднена у медіа, не відповідає дійсності. Втім, повного спростування чи альтернативних оцінок часу розмінування надано не було.

    Ситуація в регіоні залишається напруженою. Після початку конфлікту іранські сили фактично заблокували Ормузьку протоку, вимагаючи від частини суден сплачувати за прохід. У відповідь США обмежили доступ для кораблів, що прямують до іранських портів. Це призвело до серії інцидентів із затриманням і захопленням суден.

    Зокрема, U.S. Central Command оприлюднило відео операції проти танкера Touska, який, за їхніми даними, порушив обмеження. У свою чергу, іранські сили затримали комерційні судна MSC Francesca та Epaminodes. Також повідомлялося про затримання кількох іранських танкерів американськими військовими. Ці дії лише посилили напруження в регіоні та ускладнили перспективи швидкого врегулювання.

    Додатковим фактором ризику стала поява шахрайських схем. За повідомленнями медіа, невідомі особи під виглядом представників КВІР намагаються стягувати гроші з власників танкерів за нібито «безпечний прохід» через протоку. Це створює додаткову невизначеність для міжнародних судноплавних компаній і підвищує вартість страхування перевезень.

    Переговори між США та Іраном тривають, однак залишаються складними. Американська сторона наполягає на відмові Ірану від ядерної програми та повному розблокуванні Ормузької протоки. Натомість іранська сторона поки що не демонструє готовності виконати ці вимоги в повному обсязі.

    Аналітики зазначають: навіть у разі швидкого політичного прориву економічні наслідки кризи в Ормузькій протоці відчуватимуться ще тривалий час. Шестимісячний період розмінування означає, що перебої з постачанням нафти можуть зберігатися до кінця 2026 року. Це, своєю чергою, впливатиме на глобальні ціни на енергоносії, інфляцію та економічну політику багатьох країн.

    Ситуація навколо Ормузької протоки виходить далеко за межі регіонального конфлікту. Вона стає одним із ключових факторів глобальної економічної стабільності та міжнародної безпеки, а її врегулювання вимагатиме не лише політичної волі, але й значного часу та ресурсів.

  • Переговори США та Ірану під загрозою зриву через заяви Трампа

    Переговори США та Ірану під загрозою зриву через заяви Трампа